International Journal of One Health最新文献

{"title":"Policies","authors":"","doi":"10.14202/ijoh.policies","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.policies","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134987195","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Environmental soil contamination with zoonotic soil-transmitted helminths in the temple grounds of Chachoengsao Province, Thailand","authors":"A. Dokmaikaw, P. Suntaravitun","doi":"10.14202/ijoh.2023.15-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.2023.15-20","url":null,"abstract":"Background and Aim: Soil-transmitted helminth infections are a serious public health problem. The soil is an important reservoir for several helminth species. This study aimed to estimate the prevalence of soil contamination with zoonotic soil-transmitted helminths.\u0000\u0000Materials and Methods: Soil samples were collected on the grounds of 19 temples in Ratchasan and Bang Khla districts, Chachoengsao Province, Thailand, between June 2021 and February 2022. A total of 190 soil samples were collected from ten different areas on the grounds of each temple, of which 31 (16.3%) were contaminated. The samples were analyzed by a centrifugal flotation technique using a saturated sodium nitrate solution.\u0000\u0000Results: Six genera of helminths were recovered from the soil samples, of which five genera were identified as helminth eggs and two genera were identified as helminth larvae. The prevalence of soil contamination with helminth eggs was as follows: Toxocara spp. 15.8% (30/190), hookworm/strongylid 12.1% (23/190), Trichuris spp. 6.8% (13/190), Taenia spp. 2.1% (4/190), Ascaris spp. 1.6% (3/190), and unidentified helminth eggs 5.8% (11/190). Moreover, nematode larvae consisted of 8.4% (16/190) hookworm/strongylid, 3.7% (7/190) of Strongyloides spp., and 4.2% (8/190) unidentified nematode larvae. The rates of soil-transmitted helminth contamination were not significantly different between Ratchasan and Bang Khla districts (p = 0.878).\u0000\u0000Conclusion: Soil-transmitted helminth contamination was found in the soil environment of the community temples with a high probability of spreading intestinal helminthiasis to the local residents. Therefore, public awareness campaigns should be conducted targeting people in the community to increase their knowledge and understanding about animal healthcare to prevent and control the spread of soil-transmitted helminthiasis.\u0000\u0000Keywords: soil contamination, soil-transmitted helminth, temple, Thailand, zoonotic helminth.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49382420","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ У СОБАК: ОГЛЯД","authors":"О. І. Мурашко, В. В. Мельник","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-ii-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-05","url":null,"abstract":"\u0000Зниження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків є важливою проблемою для вирішення в наш час. Кількість домашніх тварин є великою, та постійно збільшується. Собаки та кішки мають спільне середовище існування з людиною. Для їх лікування застосовують спільні як для людини, так і для тварин препарати, що призводить до формування та поширення антибіотикорезистентності. Наслідки стійкості бактерій до антимікробних препаратів в основному однакові – втрата можливостей для ефективного лікування, що призводить до економічних збитків через збільшення витрат на терапевтичні заходи. Поширення резистентних до антибіотиків мікроорганізмів є проблемою для здоров’я як людей, так і тварин. Мета полягала у дослідженні потенційної передачі стійких до антимікробних препаратів бактерій від домашніх тварин до людини. Методи: систематичний огляд усіх досліджень, опублікованих наукових базах з 2012 по 2022 рр., включав аналіз повідомлень про появу антибіотикорезистентних штамів у домашніх тварин, та їх потенційну або доведену передачу людині. Результати: Випадки виявлення стійких до антибіотиків ентеробактерій були виявлені у Америці, Азії, та Європі. Передачу мультирезистентної E. coli у собак і котів з досить високою поширеністю описано у країнах Північної Америки. Висновки: Міжвидова передача стійких до антибіотиків мікроорганізмів становить ризики для здоров'я населення. Дослідження поширеності з використанням молекулярно-генетичних і класичних мікробіологічних методів необхідні для кращого вивчення проблеми антибіотикорезистентності. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80397174","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАФІЛОКОКОЗИ СОБАК: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКІВ","authors":"Г. И. Гарагуля, Р. В. Северин, С. О. Баско, Г. Ф. Мурзакова, В. Л. Фільштінська-Лялько","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-ii-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-04","url":null,"abstract":"\u0000Огляд присвячено характеристиці збудників стафілококової інфекції як однієї з найпоширеніших інфекційних патологій собак. Серед властивостей збудників найбільшу увагу приділено таким характеристикам: класифікації бактерій роду Staphylococcus, опису їх основних морфологічних властивостей, факторів їх патогенності та антибіотикорезистентності. Розглянуто основні напрями досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених щодо ролі стафілококів в патології собак та поширення стафілококозів. Важливим є поява нових видів бактерій роду Staphylococcus, які були виділені при вивченні цієї патології. Особливу увагу автори приділяють питанню стійкості стафілококів до антибіотиків та ролі резистентності бактерій під час діагностики та вибору методів терапії. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"54 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91169250","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ КОРОЗІЙНИХ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕЗІНФІКУЮЧОГО ЗАСОБУ «ДІОЛАЙД»","authors":"В. Л. Коваленко, О. М. Чечет","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-ii-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-01","url":null,"abstract":"\u0000На етапі розробки рецептури дезВ статті представленіінфікуючих засобів необхідно враховувати склад діючих речовин, які можуть виявляти різні хімічні властивості. Ці показники можуть впливати на їх стабільність, миючі та різні дезінфікуючі вимоги до препаратів. \u0000 \u0000В статті представлені результати вивчення фізико-хімічних властивостей дезінфікуючого засобу «Діолайд», розроблений співробітниками ДНДІЛДВСЕ, на основі з Компонентів 1 і 2, що представляють собою порошки білого кольору, рН 1 % розчину 4.0-6.0. Компоненти 1 і 2 дезінфікуючого засобу «Діолайд» дуже добре без осаду розчиняються у воді, робочий розчин засобу від прозорого до жовтуватого коліру, з помірним специфічним запахом хлору. \u0000 \u0000Основні діючі речовини. Компонент 1: натрію хлоріт – 42 %, натрію хлорид – 47 %; Компонент 2: лимонна кислота – 95 %, адипінова кислота – 3 %. Масова частка діоксиду хлору – не менше 1 %. Для використання засобу «Діолайд» необхідно попередньо виготовити з Компонентів 1 і 2 стартові розчини, які готують використовуючи спеціальне обладнання для автоматичного дозування порошкових Компонентів 1 і 2, попереднього розведення та дозованого введення у воду розчину засобу з заданою концентрацією діоксиду хлору. Вміст діоксиду хлору у стартовому розчині становить - 0,0025 % (25 мг/л). Стартовий розчин засобу є рідиною від прозорого до трохи жовтуватого кольору з помірним запахом хлору, після розведення його у питні воді колір води залишається прозорим. Змішуванням Компонентів 1 і 2 з питною водою готують робочі розчини засобу для вологої та аерозольної дезінфекції об’єктів. Для використання аерозолю діоксиду хлору з метою знезараження повітря у невеликому об’ємі повітря використовується суміш Компонентів 1 і 2 у пропорції (1:1); 10 % суміші компонентів + 90 % наповнювача (натрію хлорид або цеоліт або бентоніт) відповідно. \u0000 \u0000Засіб «Діолайд» за високих 0,3 % бактерицидних концентраціях володіє низькою корозійною активністю щодо оброблених тест-об’єктів, яка нижча в 2 рази за еталонний дезінфікуючий препарат 2,0 % NaOH та в 0,1 % концентрації нижча від 6 до 39 разів в залежності від матеріалу. Поверхневий натяг робочого розчину засобу «Діолайд» – 71,47 мН/м. В робочих концентраціях дезінфікуючий засіб «Діолайд» має pH 6.2. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89549612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ХІМІЧНОГО ТА РАДІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ У КОРМАХ ДЛЯ ПРОДУКТИВНИХ ТА НЕПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН ЗА 2021 РІК В УКРАЇНІ","authors":"О. М. Чечет, С. В. Шуляк, А. І. Кобиш, З. В. Малімон, Ю. А. Омельчун","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-ii-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-03","url":null,"abstract":"\u0000Нині екосистема є джерелом небезпечних факторів хімічного та радіологічного походження внаслідок активного розвитку промисловості, урбанізації, неконтрольованого застосування пестицидів, речовин хімічного захисту. Крім того наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС до теперішнього часу спричиняють радіаційне забруднення значної частини території України. Це, в свою чергу, призводить до накопичення токсикантів, радіонуклідів у кормах, надходження яких до організму тварин та харчових продуктів тваринного походження, становить загрозу для здоров’я людини. У зв’язку з цим актуальним є контроль та моніторинг за вмістом пестицидів, важких металів, мікотоксинів, радіонуклідів та інших токсикантів у кормах. Державний моніторинг кормів в Україні здійснюється на засадах оцінки ризику з метою контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо безпечності та оцінки придатності продукту, а також задля недопущення обігу небезпечних кормів. Згідно Плану державного моніторингу на 2021 р. Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи проведено лабораторний аналіз показників безпечності кормів для продуктивних та непродуктивних тварин із різних областей України. За результатами моніторингових досліджень одержано інформацію про рівень контамінації кормів пестицидами, мікотоксинами, важкими металами та радіонуклідами. Була встановлена невідповідність деяких зразків кормів вимогам безпеки в контексті наявності мікотоксинів. З огляду на це актуальними є заходи, спрямовані на мінімізацію ризиків для здоров’я тварин і людини, пов’язаних як з кормами безпосередньо, так і з навколишнім середовищем, забезпечення виробництва якісної продукції та попередження надходження до організму людини токсичних речовин у кількостях, що перевищують гігієнічні норми та становлять загрозу для здоров’я. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80237106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРМІСИВНІСТЬ ПЕРЕЩЕПЛЮВАНИХ ЛІНІЙ КЛІТИН РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЩОДО КОРОНАВІРУСУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ","authors":"С. Г. Ташута, В. І. Болотін","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-ii-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-02","url":null,"abstract":"\u0000У статті наведено результати експериментальних досліджень з визначення чутливості перещеплюваних культур клітин різного походження до коронавірусу великої рогатої худоби (КВ ВРХ). У роботі використано два штами КВ ВРХ – «S379 Riems» та «ВС-1», які досліджували на здатність репродукуватися у 12 перещеплюваних культурах клітин різного тваринного походження без попередньої тривалої адаптації, а саме на рівні двох пасажів. Незважаючи на те, що обидва штами КВ ВРХ були адаптованими до певних КК, вони показали швидку адаптацію до нових умов культивування в інших клітинних культурах різного тваринного походження. Було встановлено, що обидва штами репродукуватись в п’яти перещеплюваних культурах клітин із 12 випробуваних. Пермісивними КК щодо КВ ВРХ виявилися: РО-2 – клітини нирки вівці; MDBK – клітини ембріону нирки теляти; Vero – клітини нирки африканської зеленої мавпи; BGM – клітини нирки африканської зеленої мавпи та КСТ (KST) – клітини коронарних судин великої рогатої худоби. Накопичення вірусів в цих культурах 5,05± 0,25 5,87± ТЦД50/мл в культурі клітин КСТ для штаму «S379 Riems» до 10 коливалися в межах: від 10 0,21 ТЦД50/мл в культурі клітин РО-2 – для штаму «ВС-1». Вперше вдалося культивувати обидва штами в КК, про які науковці раніше не повідомляли. Це культури клітин BGM – клітини нирки африканської зеленої мавпи та КСТ (KST) – клітини коронарних судин великої рогатої худоби. Не спостерігали ознак репродукції КВ ВРХ в КК, які мали безпосереднє походження із органів: свині, собаки, сірійського хом'ячка та кролика. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73095013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"POSITIVE WELFARE INDICATORS IN DAIRY ANIMALS","authors":"H. Petkun, O. Martyniuk, V. Nedosekov","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-ii-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-ii-06","url":null,"abstract":"\u0000The concept of \"positive welfare\" arose in response to the heavy focus on negative aspects when assessing the overall welfare of animals. Although one of the main components of welfare is the emotional status. The aim of this paper is to study and describe the existing, promising, reliable and feasible indicators of the positive welfare of dairy cows on farms. We conducted a search and critical analysis of scientific literature, articles, books and welfare assessment protocols in international databases (Web of Science, PubMed and ResearchGate) using the key words \"positive «welfare», «indicator», «comfort», «relationship between human and animal», «emotions», «natural behaviour», «pleasure» combined with «cattle» and «cow». For structure, all indicators were divided into 4 groups: feeding, environment, behaviour and position of animal body parts. \u0000 \u0000A number of the most relevant and feasible indicators for assessing positive welfare in dairy cows were identified, namely: access to pasture, lying comfort, synchronization and qualitative behaviour assessment (QBA). Studies of the positions of the ears, tail and vocalization in dairy animals are promising for the further development of tests. Also an important indicator is the level of relations between a human and animal, as this indicator has a significant impact on the animal welfare. \u0000 \u0000We consider it relevant to conduct a practical study of these parameters directly on the farm with subsequent inclusion in the protocol for assessing the welfare of the dairy herd. We believe that this review will create a platform for research and discussion about the positive welfare of cows in Ukraine. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"59 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85441687","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ecology and epidemiology of Salmonella spp. isolated from the environment and the roles played by wild animals in their maintenance","authors":"O. Oludairo, J. Kwaga, J. Kabir, P. Abdu, Arya Gitanjali, Ann Perrets, V. Cibin, A. Lettini, J. Aiyedun","doi":"10.14202/ijoh.2023.1-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.2023.1-9","url":null,"abstract":"Salmonella is a ubiquitous organism of public health importance that causes diarrhea and other systemic disease syndromes. The ecology and epidemiology of the organism in addition to the roles played by wild animals are important in understanding its disease. Relevant published peer-reviewed literature was obtained after imputing the study's keywords into the Google search engine. The publications were thereafter saved for the study. The study revealed the ecology of Salmonella is directly related to its epidemiology. These were found to be either positively or negatively influenced by the living and non-living parts of the environment. Free-ranging and captive wild animals can serve as asymptomatic carriers of Salmonella, therefore, help to maintain the cycle of the disease since wildlife serves as reservoir hosts to over 70% of emerging zoonotic diseases. Cockroaches transmit Salmonella through their feces, and body parts and when ingested by birds and animals. The statistically significant over 83% of Salmonella isolation in lizards suggests the reptile could be a source of Salmonella distribution. Snakes, foxes, badgers, rodents, and raccoons have been reported to have Salmonella as a natural component of their gut with the ability to shed the organism often. The high occurrence (>45%) of diverse Salmonella serovars coupled with the fact that some of these animals were handled, kept as pets and consumed by man portends these animals as potential sources of transmission of the organism and the disease. The etiology and epidemiology of Salmonella are overtly affected by several environmental factors which also determine their survival and maintenance. The roles played by wild animals in the relationship, transmission, growth or interaction within and between Salmonella spp., the occurrence, prevalence, and distribution of the organism help maintain the organism in the environment. An understanding of the roles played by the different parts of the environment and wild animals in the ecology and epidemiology of Salmonella can help make informed decisions on the prevention and control of the diseases it causes. This review aimed to investigate the relationship between ecology, epidemiology, and environment, including the roles played by wild animals in the maintenance of the organism and its disease.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44321715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ ІМУНОСТИМУЛЮЮЧОЇ ДІЇ ЕКСТРАКТУ ТРУТНЕВОГО РОЗПЛОДУ (ЕТР) ПРИ ЩЕПЛЕННІ КУРЧАТ ПРОТИ НЬЮКАСЛСЬКОЇ ХВОРОБИ","authors":"Р.А. Бурдейний, Дмитро Миколайович Грінченко, Р. В. Северин, А. М. Гонтарь","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-i-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-i-06","url":null,"abstract":"\u0000У зв'язку з поширенням імунодефіцитів у птахівництві стає очевидною необхідність пошуку нових засобів усунення цих важких патологічних станів. Для вирішення цієї проблеми перспективним є використання імуностимуляторів, оскільки вони нормалізують імунний статус організму, зміцнюють природну резистентність і зменшують відхід поголів’я тварин, особливо молодняка. Нами розроблено імуностимулятор, який виготовляли з личинок трутневого розплоду - (ЕТР). Цей імуностимулятор доступний, недорогий і може бути виготовлений в умовах господарства. Тому ми провели дослідження щодо вивчення ефективності його застосування на курчатах різного віку при одночасному застосуванні з вакцинацією проти ньюкаслської хвороби. \u0000 \u0000Дослідження проводилося на 28 курчатах породи леггорн. Було сформовано чотири групи за принципом аналогів. Першій та другій групам проводили щеплення у 15-добовому віці вакциною проти ньюкаслської хвороби зі штаму Ла-Сота інтраназально, згідно з настановою щодо застосування, а курчат третьої та четвертої груп – у 25-добовому віці. Для визначення імуностимулюючої дії препарату у першій та третій групах разом зі щепленням випоювали ЕТР у 3 дозі 0,5 см на голову. Друга та четверта групи були контрольними для своїх вікових груп. Відбір проб крові проводили на 14-у добу після щеплення. \u0000 \u0000У результаті проведених досліджень встановили, що отриманий імуностимулятор ЕТР значно підвищує імунну відповідь при одночасному застосуванні з вакцинацією проти ньюкаслської хвороби. \u0000 \u0000За результатами проведених серологічних досліджень встановили, що у курчат третьої групи, які були щепленні у 25-добовому віці разом з введенням імуностимулятора ЕТР титр антигемаглютинінів накопичувався у титрі 7,3±0,03 log2, у порівнянні з курчатами, яким імуностимулятор вводився в 15-добовому віці, в яких титр антигемаглютинінів накопичувався у титрі 6,9±0,01 log2. За результатами біохімічних досліджень виявили, що кращі рівні IgG, Ig М та 3 Ig А також були у курчат третьої групи і становили відповідно 6,46±0,024 мг/см , 1,53±0.009 3 3 мг/см та 0,70±0.006 мг/см . У курчат першої групи рівень імуноглобулінів був дещо нижчим, і 3 3 3 відповідав IgG - 6,11±0,013 мг/см , Ig М - 1,48±0.008 мг/см та Ig А - 0,68±0.006 мг/см . Відповідно у контрольних групах, де проводилося лише щеплення вакциною, ці показники були значно нижчими. \u0000 \u0000Таким чином, імуностимулятор ЕТР значно підвищує імунну відповідь при одночасовому застосуванні із щепленням проти ньюкаслської хвороби. Застосування імуностимулятору ЕТР краще для тих курчат, розвиток імунних органів яких досягав більшої функціональної завершеності. \u0000","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73491740","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}