Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.31073/onehealthjournal2023-iii-06
А. Герілович, О. Скапа, А. Фабіш, О. Кошалко, Марина Євгенівна Романько, Дж. Гiлвидiс, Петро Рабінович
Поширення масових спалахів інфекційних захворювань у світі протягом останніх 20 років вимагає від урядів створення ефективних систем громадського здоров’я для протидії загрозам громадському здоров’ю та мінімізації ризиків для продовольчої безпеки. Надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я є дуже небезпечними для України через повномасштабну військову агресію російської федерації. Наслідки військової агресії вимагають постійного моніторингу та контролю, аналізу ризиків, розробки та впровадження відповідних коригувальних дій та управлінських рішень, які є гнучкими та адаптуються до постійних та мінливих потреб. Щоб оцінити мінливі потреби, слід проводити постійну та безперервну оцінку потреб системи громадського здоров’я, орієнтуючись на конкретні надзвичайні запити громадського здоров’я. Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Центрами з контролю та профілактики захворювань (CDC), EuroCDC, ОБСЄ, а також регіональними та місцевими організаціями розроблено ряд інструментів оцінки. Оцінювання використовує різноманітні підходи, включаючи зовнішнє та внутрішнє оцінювання, які спрямовані на розуміння конкретних потреб у відповідь на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я. З метою оцінювання потреб України в надзвичайних ситуаціях у сфері охорони здоров’я, ми провели огляд існуючих інструментів, які можуть бути використані для вирішення надзвичайних потреб у сфері охорони здоров’я в Україні через російську агресію. Було розглянуто окремі інструменти, включаючи інструменти для самооцінки та зовнішнього оцінювання. Висновки з огляду літератури представлені в статті аби поінформувати про стандарти готовності стстеми охорони громадського здоров’я до надзвичайних ситуацій, надати аналіз інструментів, які можуть бути корисними для інших процесів управління надзвичайними ситуаціями у сфері охорони громадського здоров’я та уникнути нестандартних оцінок.
{"title":"ОГЛЯД ІНСТРУМЕНТІВ ОЦІНЮВАННЯ ГОТОВНОСТІ СИСТЕМ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ","authors":"А. Герілович, О. Скапа, А. Фабіш, О. Кошалко, Марина Євгенівна Романько, Дж. Гiлвидiс, Петро Рабінович","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-iii-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-iii-06","url":null,"abstract":"Поширення масових спалахів інфекційних захворювань у світі протягом останніх 20 років вимагає від урядів створення ефективних систем громадського здоров’я для протидії загрозам громадському здоров’ю та мінімізації ризиків для продовольчої безпеки. Надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я є дуже небезпечними для України через повномасштабну військову агресію російської федерації. Наслідки військової агресії вимагають постійного моніторингу та контролю, аналізу ризиків, розробки та впровадження відповідних коригувальних дій та управлінських рішень, які є гнучкими та адаптуються до постійних та мінливих потреб. Щоб оцінити мінливі потреби, слід проводити постійну та безперервну оцінку потреб системи громадського здоров’я, орієнтуючись на конкретні надзвичайні запити громадського здоров’я. Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Центрами з контролю та профілактики захворювань (CDC), EuroCDC, ОБСЄ, а також регіональними та місцевими організаціями розроблено ряд інструментів оцінки. Оцінювання використовує різноманітні підходи, включаючи зовнішнє та внутрішнє оцінювання, які спрямовані на розуміння конкретних потреб у відповідь на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я. З метою оцінювання потреб України в надзвичайних ситуаціях у сфері охорони здоров’я, ми провели огляд існуючих інструментів, які можуть бути використані для вирішення надзвичайних потреб у сфері охорони здоров’я в Україні через російську агресію. Було розглянуто окремі інструменти, включаючи інструменти для самооцінки та зовнішнього оцінювання. Висновки з огляду літератури представлені в статті аби поінформувати про стандарти готовності стстеми охорони громадського здоров’я до надзвичайних ситуацій, надати аналіз інструментів, які можуть бути корисними для інших процесів управління надзвичайними ситуаціями у сфері охорони громадського здоров’я та уникнути нестандартних оцінок.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77525598","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.31073/onehealthjournal2023-iii-01
О. М. Чечет, В. Л. Коваленко, Г. А. Бучковська, Ж. М. Дрожже, О.В. Рудой, С. А. Пономарьова
У публікації наведені результати дослідження токсичності та віруліцидної дії нового дезінфікуючого засобу «Йодосан», основною діючою речовиною якого є йод. Вивчення проводили відповідно до національних і міжнародних керівництв щодо характеристики віруліцидних властивостей нових дезінфікуючих засобів. Вивчення токсичності дезінфікуючого засобу «Йодосан» проводили за умов білкового навантаження на моделі культури клітин BHK-21/ С13. Визначення віруліцидної активності дезінфікуючого засобу «Йодосан» проводили за умов білкового навантаження на моделі оболонкового вірусу сказу (штам CVS-11). Токсичність дезінфікуючого препарату «Йодосан» визначали для 0.1 %; 0.2 %;0.3 %; 0.5 %; 1.0 % та 2.0 % концентрацій за експозиції 30 та 60 хв відповідно. Віруліцидну дію дезінфікуючого засобу «Йодосан» визначали для 0.1 %; 0.2 %; 0.3 %; 0.5 % та 1.0 % концентрацій відносно робочих розведень суспензій вірусу сказу – 5,5 TCID50/ml. Результати дослідження показали, що дезінфікуючий засіб «Йодосан» є нетоксичним для культур перещеплюваних клітин у концентраціях 0.1 %;0.2 %; 0.3 %; 0.5 % та 1.0 %. Дезінфікуючий засіб діє 100 % віруліцидно відносно оболонкового вірусу сказу (штам CVS-11) у концентраціях 0.2 %; 0.3 %; 0.5 % та 1.0 % відповідно за експозиції 30 та 60 хв за білкового навантаження, що свідчить про високу віруліцидну активність дезінфікуючого засобу «Йодосан».
{"title":"ВІРУЛІЦИДНА АКТИВНІСТЬ ДЕЗІНФІКУЮЧОГО ЗАСОБУ «ЙОДОСАН»","authors":"О. М. Чечет, В. Л. Коваленко, Г. А. Бучковська, Ж. М. Дрожже, О.В. Рудой, С. А. Пономарьова","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-iii-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-iii-01","url":null,"abstract":"У публікації наведені результати дослідження токсичності та віруліцидної дії нового дезінфікуючого засобу «Йодосан», основною діючою речовиною якого є йод. Вивчення проводили відповідно до національних і міжнародних керівництв щодо характеристики віруліцидних властивостей нових дезінфікуючих засобів. Вивчення токсичності дезінфікуючого засобу «Йодосан» проводили за умов білкового навантаження на моделі культури клітин BHK-21/ С13. Визначення віруліцидної активності дезінфікуючого засобу «Йодосан» проводили за умов білкового навантаження на моделі оболонкового вірусу сказу (штам CVS-11). Токсичність дезінфікуючого препарату «Йодосан» визначали для 0.1 %; 0.2 %;0.3 %; 0.5 %; 1.0 % та 2.0 % концентрацій за експозиції 30 та 60 хв відповідно. Віруліцидну дію дезінфікуючого засобу «Йодосан» визначали для 0.1 %; 0.2 %; 0.3 %; 0.5 % та 1.0 % концентрацій відносно робочих розведень суспензій вірусу сказу – 5,5 TCID50/ml. Результати дослідження показали, що дезінфікуючий засіб «Йодосан» є нетоксичним для культур перещеплюваних клітин у концентраціях 0.1 %;0.2 %; 0.3 %; 0.5 % та 1.0 %. Дезінфікуючий засіб діє 100 % віруліцидно відносно оболонкового вірусу сказу (штам CVS-11) у концентраціях 0.2 %; 0.3 %; 0.5 % та 1.0 % відповідно за експозиції 30 та 60 хв за білкового навантаження, що свідчить про високу віруліцидну активність дезінфікуючого засобу «Йодосан».","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"16 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76572546","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.31073/onehealthjournal2023-iii-02
Shalala K. Zeynalova, V. Abbasov
One of the main conditions for increasing the productivity of animal husbandry is the protection of newborn calves from early death. The leading place among these diseases belongs to infectious diseases with the diarrhea syndrome in newborns. Gastrointestinal diseases of calves, as usually, are polyetiological in nature and caused by various infectious agents: viruses, bacteria, chlamydia, mycoplasmas, fungi, protozoa and others. In the presented study, indicators of the quality of colostrum and vaccination of newborn calves were measured, and such indicators in animals as proteins, fats, lactose, IgG immunoglobulin levels were analyzed. Experiments were carried out on 50 animals. The results obtained confirmed that high-quality colostrum increases the resistance of calves to diseases.
{"title":"THE ROLE OF COLOSTURAL INDICATORS IN PREVENTION CORONAVIRUS AND ROTAVIRAL DIARRHEA IN CALVES","authors":"Shalala K. Zeynalova, V. Abbasov","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-iii-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-iii-02","url":null,"abstract":"One of the main conditions for increasing the productivity of animal husbandry is the protection of newborn calves from early death. The leading place among these diseases belongs to infectious diseases with the diarrhea syndrome in newborns. Gastrointestinal diseases of calves, as usually, are polyetiological in nature and caused by various infectious agents: viruses, bacteria, chlamydia, mycoplasmas, fungi, protozoa and others. In the presented study, indicators of the quality of colostrum and vaccination of newborn calves were measured, and such indicators in animals as proteins, fats, lactose, IgG immunoglobulin levels were analyzed. Experiments were carried out on 50 animals. The results obtained confirmed that high-quality colostrum increases the resistance of calves to diseases.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79916873","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.31073/onehealthjournal2023-iii-04
М. Л. Радзиховський, І.М. Сокульський, В. О. Ушкалов, О. В. Дишкант, Л. М. Виговська, Р. М. Сачук, В. В. Мельник, О. А. Кацараба, О. А. Андрощук
Поширеним захворюванням собак в Україні є парвовірусний ентерит, який зустрічаються надзвичайно часто (51,6 %) серед ентеритів вірусної етіології та наносить значні економічні та моральні збитки власникам тварин. Поліпшення діагностики парвовірусного ентериту собак є одним із актуальних завдань інфекційної патології. З часу виникнення цієї хвороби та початку її вивчення минуло більше тридцяти років, проте захворюваність і смертність від парвовірусного ентериту м’ясоїдів зберігає стабільність. У даний час парвовірусний ентерит вважається однією з найпоширеніших інфекційних хвороб собак. Парвовірусний ентерит – висококонтагіозна хвороба собак, особливо цуценят, що характеризується блювотою з домішкою жовчі та діареєю, геморагічним запаленням шлунково-кишкового тракту, зневодненням організму, ураженням міокарда та швидкою загибеллю. Дана публікація присвячена результатам патоморфологічних змін в тонкій кишці цуценят за парвовірусного ентериту. При гістологічному дослідженні гістопрепаратів при кишковій форми встановлюють некроз епітелію крипт (дистрофічні зміни) та лімфоїдної тканини в пейєрових бляшках тонкій кішці, фрагментарним поодиноким руйнуванням ворсинок. Відмічали набряк строми, що проявлявся ступенем набряку строми ворсинок, який був менш виражений у порівняні до набряку строми слизової оболонки у ділянці крипт. Поряд з вищеописаними патогістологічними змінами, епітеліоцити у ділянці вираженого набряку повністю втрачали зв'язок з базальною мембраною. Виявляли лізису мембрани, а в цитоплазмі епітеліоцитів відмічали ознаки гідропічної та зернистої дистрофії. Слизова оболонка тонкої кишки була у більшості інфільтрована лімфоцитами та меншою кількістю моноцитами, нейтрофілами та еозинофілами. Патологогістологічна діагностика при інфекційних захворюваннях є об’єктивним та доступним методом дослідження, який дозволяє на першому етапі провести визначити первинний діагноз. При тім, результати дослідження значно доповнюють знання про патоморфологічні зміни при парвовірусному ентерит собак.
{"title":"МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ В ТОНКІЙ КИШЦІ ЦУЦЕНЯТ ЗА ПАРВОВІРУСНОГО ЕНТЕРИТУ","authors":"М. Л. Радзиховський, І.М. Сокульський, В. О. Ушкалов, О. В. Дишкант, Л. М. Виговська, Р. М. Сачук, В. В. Мельник, О. А. Кацараба, О. А. Андрощук","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-iii-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-iii-04","url":null,"abstract":"Поширеним захворюванням собак в Україні є парвовірусний ентерит, який зустрічаються надзвичайно часто (51,6 %) серед ентеритів вірусної етіології та наносить значні економічні та моральні збитки власникам тварин. Поліпшення діагностики парвовірусного ентериту собак є одним із актуальних завдань інфекційної патології. З часу виникнення цієї хвороби та початку її вивчення минуло більше тридцяти років, проте захворюваність і смертність від парвовірусного ентериту м’ясоїдів зберігає стабільність. У даний час парвовірусний ентерит вважається однією з найпоширеніших інфекційних хвороб собак. Парвовірусний ентерит – висококонтагіозна хвороба собак, особливо цуценят, що характеризується блювотою з домішкою жовчі та діареєю, геморагічним запаленням шлунково-кишкового тракту, зневодненням організму, ураженням міокарда та швидкою загибеллю. Дана публікація присвячена результатам патоморфологічних змін в тонкій кишці цуценят за парвовірусного ентериту. При гістологічному дослідженні гістопрепаратів при кишковій форми встановлюють некроз епітелію крипт (дистрофічні зміни) та лімфоїдної тканини в пейєрових бляшках тонкій кішці, фрагментарним поодиноким руйнуванням ворсинок. Відмічали набряк строми, що проявлявся ступенем набряку строми ворсинок, який був менш виражений у порівняні до набряку строми слизової оболонки у ділянці крипт. Поряд з вищеописаними патогістологічними змінами, епітеліоцити у ділянці вираженого набряку повністю втрачали зв'язок з базальною мембраною. Виявляли лізису мембрани, а в цитоплазмі епітеліоцитів відмічали ознаки гідропічної та зернистої дистрофії. Слизова оболонка тонкої кишки була у більшості інфільтрована лімфоцитами та меншою кількістю моноцитами, нейтрофілами та еозинофілами. Патологогістологічна діагностика при інфекційних захворюваннях є об’єктивним та доступним методом дослідження, який дозволяє на першому етапі провести визначити первинний діагноз. При тім, результати дослідження значно доповнюють знання про патоморфологічні зміни при парвовірусному ентерит собак.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"29 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84550222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.31073/onehealthjournal2023-iii-05
С. В. Шуляк, Т. В. Марченко, О. М. Чечет, О. С. Гайдей, Марина Євгенівна Романько, К. С. Мягка, Ю. В. Доброжан, Ольга Ступак
Понад 25 % випадків звернень власників дрібних тварин до фахівців ветеринарної медицини пов’язані з патологією шкіри, викликаною дерматофітами. Особливу небезпеку становлять тварини хворі на дерматомікози з субклінічною формою перебігу, оскільки у разі ускладнення патологічного процесу, вони можуть бути небезпечними для здоров’я людини. До найбільш розповсюджених збудників, що провокують розвиток дерматитів серед дрібних тварин, особливе місце займають патогенні гриби роду Trichophyton та Microsporum. У ветеринарній практиці все частіше фіксують мікози, викликані представником сапрофітної флори класу Deuteromycetes, роду Alternaria Nees – Alternaria alternata (tenuis). Дослідження проведені з 2019 по 2022 рока на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Предметом дослідження був біологічний матеріал від собак і котів, уражений мікроорганізмами родів Microsporum, Trichophyton та Alternaria alternata. Під час виділення та ідентифікації дерматоміцетів використовували середовище Сабуро та Основа агару для дерматофітів з селективною добавкою. Облік результатів та ідентифікації збудника здійснювали на основі опису морфології росту колоній з визначальниками мікроміцетів. На основі проведених досліджень 614 зразків біологічного матеріалу було виявлено 272 (44,3 %) лабораторно підтверджених випадки дерматомікозів, з них 139 (22,6 %) у собак та 133 (21,7 %) у котів від загальної кількості досліджуваного матеріалу відповідно. За вказаний період було зафіксовано 174 випадки ураження тварин, мікроскопічними грибами роду Alternaria alternata, що становить 28,3 % від загальної кількості досліджуваного матеріалу, 31 випадок ураження мікроскопічними грибами роду Trichophyton, що становить 5,1 %, та 67 випадків роду Microsporum (10,9 %) відповідно. Культуральний метод досліджень дозволяє чітко ідентифікувати збудники дерматомікозів, однак передбачає досить тривалий 10-денний термін дослідження.
{"title":"ДІАГНОСТИКА ТА ПОШИРЕННЯ ДЕРМАТОМІКОЗІВ СЕРЕД СОБАК І КОТІВ У КИЄВІ В ПЕРІОД З 2019 ПО 2022 РОКИ","authors":"С. В. Шуляк, Т. В. Марченко, О. М. Чечет, О. С. Гайдей, Марина Євгенівна Романько, К. С. Мягка, Ю. В. Доброжан, Ольга Ступак","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-iii-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-iii-05","url":null,"abstract":"Понад 25 % випадків звернень власників дрібних тварин до фахівців ветеринарної медицини пов’язані з патологією шкіри, викликаною дерматофітами. Особливу небезпеку становлять тварини хворі на дерматомікози з субклінічною формою перебігу, оскільки у разі ускладнення патологічного процесу, вони можуть бути небезпечними для здоров’я людини. До найбільш розповсюджених збудників, що провокують розвиток дерматитів серед дрібних тварин, особливе місце займають патогенні гриби роду Trichophyton та Microsporum. У ветеринарній практиці все частіше фіксують мікози, викликані представником сапрофітної флори класу Deuteromycetes, роду Alternaria Nees – Alternaria alternata (tenuis). Дослідження проведені з 2019 по 2022 рока на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Предметом дослідження був біологічний матеріал від собак і котів, уражений мікроорганізмами родів Microsporum, Trichophyton та Alternaria alternata. Під час виділення та ідентифікації дерматоміцетів використовували середовище Сабуро та Основа агару для дерматофітів з селективною добавкою. Облік результатів та ідентифікації збудника здійснювали на основі опису морфології росту колоній з визначальниками мікроміцетів. На основі проведених досліджень 614 зразків біологічного матеріалу було виявлено 272 (44,3 %) лабораторно підтверджених випадки дерматомікозів, з них 139 (22,6 %) у собак та 133 (21,7 %) у котів від загальної кількості досліджуваного матеріалу відповідно. За вказаний період було зафіксовано 174 випадки ураження тварин, мікроскопічними грибами роду Alternaria alternata, що становить 28,3 % від загальної кількості досліджуваного матеріалу, 31 випадок ураження мікроскопічними грибами роду Trichophyton, що становить 5,1 %, та 67 випадків роду Microsporum (10,9 %) відповідно. Культуральний метод досліджень дозволяє чітко ідентифікувати збудники дерматомікозів, однак передбачає досить тривалий 10-денний термін дослідження.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"821 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85201529","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-17DOI: 10.31073/onehealthjournal2023-iii-03
О. Пискун, О. І. Горбатюк, І. В. Мусієць, Л. М. Шалімова, Л. Баланчук, Д. О. Ординська, Н. Мех, О. М. Чечет
Проведення моніторингу лістеріозу у тварин надає можливість здійснювати контроль за поширеністю захворювання та біобезпекою сировини і продукції тваринного походження з огляду на здоров’я населення. Метою роботи було проведення аналізу результатів мікробіологічного моніторингу з виявлення збудника лістеріозу серед тварин, хутрових звірів, птиці та кормів на території України за період 2018-2022 рр. для з'ясування рівня його поширеності в тваринницьких господарствах. Матеріал і методи. Роботу проведено в науково-дослідному бактеріологічному відділі ДНДІЛДВСЕ згідно діючих нормативних документів. Картографування одержаних даних по регіонах України виконано у програмному забезпеченні Quantum GIS версії 3.16.0. До векторних шарів щодо кордонів областей для класифікації обрано квантиль з 5 класами даних. Результати. За аналізом даних протягом 2018-2022 рр. на лістеріоз було досліджено 25070 зразків патологічного і біологічного матеріалів від свиней, великої і дрібної рогатої худоби, хутрових звірів, птиці та кормів. Порівняно з 2018 р., у наступні роки дослідного періоду частота виділення L. monocytogenes мала тенденцію до зменшення, як і об’єми дослідних зразків. Було засвідчено постійну циркуляцію L. monocytogenes на території Житомирської, Київської, Сумської та Черкаської обл. Найбільша кількість досліджень на лістеріоз була проведена серед свиней – 2158 зразків, але збудника не виділено. Серед 728 зразків дослідного патологічного матеріалу від великої рогатої худоби був виявлений 1 ізолят L. monocytogenes. Серед дрібної рогатої худоби було ідентифіковано 4 ізоляти L. monocytogenes із Житомирської (3) і Сумської (1) обл. серед перевірених 629 зразків патологічного матеріалу. Кількісні дослідження птиці на лістеріоз складали 18925 зразків патологічного матеріалу, із яких виділено 7 ізолятів L. monocytogenes. За результатами мікробіологічного моніторингу щодо лістеріозу серед хутрових звірів, коней та зразків кормів протягом 2018-2022 р. збудника лістеріозу не ідентифіковано. Висновки. Ідентифіковано 14 ізолятів L. monocytogenes (1 ізолят від ВРХ; 4 – від ДРХ; 7 – від птиці; 2 – інше) після мікробіологічних досліджень 25070 зразків патологічного і біологічного матеріалів від свиней, великої і дрібної рогатої худоби, хутрових звірів, птиці та кормів за період 2018-2022 рр. Випадки виявлення захворювання і виділення ізолятів L. monocytogenes мали спорадичний характер, але постійно циркулювали в господарствах Житомирської, Київської, Черкаської і Сумської обл. України.
{"title":"МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЛІСТЕРІОЗУ В УКРАЇНІ ЗА ПЕРІОД 2018–2022 РР.","authors":"О. Пискун, О. І. Горбатюк, І. В. Мусієць, Л. М. Шалімова, Л. Баланчук, Д. О. Ординська, Н. Мех, О. М. Чечет","doi":"10.31073/onehealthjournal2023-iii-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-iii-03","url":null,"abstract":"Проведення моніторингу лістеріозу у тварин надає можливість здійснювати контроль за поширеністю захворювання та біобезпекою сировини і продукції тваринного походження з огляду на здоров’я населення. Метою роботи було проведення аналізу результатів мікробіологічного моніторингу з виявлення збудника лістеріозу серед тварин, хутрових звірів, птиці та кормів на території України за період 2018-2022 рр. для з'ясування рівня його поширеності в тваринницьких господарствах. Матеріал і методи. Роботу проведено в науково-дослідному бактеріологічному відділі ДНДІЛДВСЕ згідно діючих нормативних документів. Картографування одержаних даних по регіонах України виконано у програмному забезпеченні Quantum GIS версії 3.16.0. До векторних шарів щодо кордонів областей для класифікації обрано квантиль з 5 класами даних. Результати. За аналізом даних протягом 2018-2022 рр. на лістеріоз було досліджено 25070 зразків патологічного і біологічного матеріалів від свиней, великої і дрібної рогатої худоби, хутрових звірів, птиці та кормів. Порівняно з 2018 р., у наступні роки дослідного періоду частота виділення L. monocytogenes мала тенденцію до зменшення, як і об’єми дослідних зразків. Було засвідчено постійну циркуляцію L. monocytogenes на території Житомирської, Київської, Сумської та Черкаської обл. Найбільша кількість досліджень на лістеріоз була проведена серед свиней – 2158 зразків, але збудника не виділено. Серед 728 зразків дослідного патологічного матеріалу від великої рогатої худоби був виявлений 1 ізолят L. monocytogenes. Серед дрібної рогатої худоби було ідентифіковано 4 ізоляти L. monocytogenes із Житомирської (3) і Сумської (1) обл. серед перевірених 629 зразків патологічного матеріалу. Кількісні дослідження птиці на лістеріоз складали 18925 зразків патологічного матеріалу, із яких виділено 7 ізолятів L. monocytogenes. За результатами мікробіологічного моніторингу щодо лістеріозу серед хутрових звірів, коней та зразків кормів протягом 2018-2022 р. збудника лістеріозу не ідентифіковано. \u0000Висновки. Ідентифіковано 14 ізолятів L. monocytogenes (1 ізолят від ВРХ; 4 – від ДРХ; 7 – від птиці; 2 – інше) після мікробіологічних досліджень 25070 зразків патологічного і біологічного матеріалів від свиней, великої і дрібної рогатої худоби, хутрових звірів, птиці та кормів за період 2018-2022 рр. Випадки виявлення захворювання і виділення ізолятів L. monocytogenes мали спорадичний характер, але постійно циркулювали в господарствах Житомирської, Київської, Черкаської і Сумської обл. України.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":"37 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90612067","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-01DOI: 10.14202/ijoh.2023.43-48
M. Murad, S. Eassa
Background and Aim: Latent toxoplasmosis is the most frequently occurring parasitic infection worldwide, which causes hormonal and behavioral changes that seriously affect pregnant women. It has also been linked to several autoimmune diseases, including autoimmune thyroid disease (AITD). This study aimed to investigate the association between Toxoplasma gondii seropositivity and thyroid dysfunction, considering the impact of latent toxoplasmosis on the prevalence of maternal AITD and interleukin-33 (IL-33) levels in infected and non-infected pregnant women. Materials and Methods: We conducted a cross-sectional study on 400 pregnant women aged 15–50 in the 8th–36th gestational week. Toxoplasma status was confirmed by detecting anti-Toxoplasma immunoglobulin (Ig)G antibodies. Recent and past chronic toxoplasmosis status was differentiated using the Toxoplasma IgG avidity test. Free triiodothyronine (FT3), free thyroxine, and thyroid-stimulating hormone (TSH) levels were determined to evaluate thyroid disorders. Antibodies against thyroid peroxidase, thyroglobulin, and TSH receptor were assessed to distinguish patients with autoimmune thyroid disorders from those with other thyroid diseases. We divided the subjects into four groups (Toxo+ and abnormal hormone level, Toxo– and normal hormone level, Toxo+ and normal hormone level, and Toxo– and abnormal hormone level) and evaluated their IL-33 levels to investigate its role during the infection. All the tests were performed using the enzyme-linked immunosorbent assay. Results: The results showed that (205/400, 51.2%) samples were seropositive for anti-Toxoplasma IgG antibodies. Of these, (25/205, 12.2%) and (180/195, 87.8%) had recent and past chronic infections, respectively. High infection rates were reported among rural dwellers (150/400, 37.5%) and those in their 3rd trimester (110/400, 27.5%). Of the 205 seropositive patients, (131/205, 63.9%) had thyroid disorders, among which (69/205, 33.7%) and (119/205, 58.0%) had abnormal FT3 and TSH hormone levels, respectively. In contrast, out of 195 Toxoplasma seronegative samples, (99/195, 50.8%) had thyroid disorders; (48/195, 24.6%) and (90/195, 46.2%) had abnormal FT3 and TSH hormone levels, respectively. Groups with abnormal FT3 and TSH levels had significantly higher seropositive anti-toxoplasma IgG antibodies (p = 0.01). Women with seropositive anti-Toxoplasma IgG antibodies had a high hypothyroidism rate (115/205, 56.1%) compared with those with seronegative anti-Toxoplasma IgG antibodies (86/195, 44.1%). We found an association between toxoplasmosis and thyroid status (p < 0.05). Out of 400 samples, 85 (85/400, 21.25%) had AITD. Further, (58/205, 28.3%) of women with seropositive anti-toxoplasma IgG antibodies had AITD compared to (27/195, 13.85%) in the seronegative ones. We found a significant association between toxoplasmosis and AITD (p < 0.05). The IL-33 level was highest in the Toxo+ and abnormal hormone level group (210.86 ± 44.39 pg/mL
{"title":"Potential role of latent toxoplasmosis in inducing thyroid disorders with relevance to autoimmune thyroid disease and interleukin-33 level during pregnancy","authors":"M. Murad, S. Eassa","doi":"10.14202/ijoh.2023.43-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.2023.43-48","url":null,"abstract":"Background and Aim: Latent toxoplasmosis is the most frequently occurring parasitic infection worldwide, which causes hormonal and behavioral changes that seriously affect pregnant women. It has also been linked to several autoimmune diseases, including autoimmune thyroid disease (AITD). This study aimed to investigate the association between Toxoplasma gondii seropositivity and thyroid dysfunction, considering the impact of latent toxoplasmosis on the prevalence of maternal AITD and interleukin-33 (IL-33) levels in infected and non-infected pregnant women.\u0000\u0000Materials and Methods: We conducted a cross-sectional study on 400 pregnant women aged 15–50 in the 8th–36th gestational week. Toxoplasma status was confirmed by detecting anti-Toxoplasma immunoglobulin (Ig)G antibodies. Recent and past chronic toxoplasmosis status was differentiated using the Toxoplasma IgG avidity test. Free triiodothyronine (FT3), free thyroxine, and thyroid-stimulating hormone (TSH) levels were determined to evaluate thyroid disorders. Antibodies against thyroid peroxidase, thyroglobulin, and TSH receptor were assessed to distinguish patients with autoimmune thyroid disorders from those with other thyroid diseases. We divided the subjects into four groups (Toxo+ and abnormal hormone level, Toxo– and normal hormone level, Toxo+ and normal hormone level, and Toxo– and abnormal hormone level) and evaluated their IL-33 levels to investigate its role during the infection. All the tests were performed using the enzyme-linked immunosorbent assay.\u0000\u0000Results: The results showed that (205/400, 51.2%) samples were seropositive for anti-Toxoplasma IgG antibodies. Of these, (25/205, 12.2%) and (180/195, 87.8%) had recent and past chronic infections, respectively. High infection rates were reported among rural dwellers (150/400, 37.5%) and those in their 3rd trimester (110/400, 27.5%). Of the 205 seropositive patients, (131/205, 63.9%) had thyroid disorders, among which (69/205, 33.7%) and (119/205, 58.0%) had abnormal FT3 and TSH hormone levels, respectively. In contrast, out of 195 Toxoplasma seronegative samples, (99/195, 50.8%) had thyroid disorders; (48/195, 24.6%) and (90/195, 46.2%) had abnormal FT3 and TSH hormone levels, respectively. Groups with abnormal FT3 and TSH levels had significantly higher seropositive anti-toxoplasma IgG antibodies (p = 0.01). Women with seropositive anti-Toxoplasma IgG antibodies had a high hypothyroidism rate (115/205, 56.1%) compared with those with seronegative anti-Toxoplasma IgG antibodies (86/195, 44.1%). We found an association between toxoplasmosis and thyroid status (p < 0.05). Out of 400 samples, 85 (85/400, 21.25%) had AITD. Further, (58/205, 28.3%) of women with seropositive anti-toxoplasma IgG antibodies had AITD compared to (27/195, 13.85%) in the seronegative ones. We found a significant association between toxoplasmosis and AITD (p < 0.05). The IL-33 level was highest in the Toxo+ and abnormal hormone level group (210.86 ± 44.39 pg/mL","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49354640","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-01DOI: 10.14202/ijoh.2023.27-31
Prima Ayu Wibawati, Erwan Budi Hartadi, A. M. Kartikasari, D. Wardhana, Abzal Abdramanov
Background and Aim: Antibiotic resistance occurs when bacteria can avoid the mechanisms of action of antibiotic drugs, resulting in a reduced antibiotic activity. This is dangerous for animals and humans because treatment of infectious diseases can take longer and may even lead to treatment failure. Bacteria in meat can be the cause of meat-borne diseases for consumers. This study aimed to determine the resistance profile of Escherichia coli from broiler meat slaughtered in several local government poultry slaughterhouses in East Java. Materials and Methods: The 122 samples studied were from the pectoralis muscle of broilers from local government poultry slaughterhouses. The isolation and identification of E. coli from broiler meat were confirmed using MacConkey agar and eosin methylene blue agar, followed by Gram-staining, and an indole methyl red, Voges–Proskauer, and citrate test. The E. coli isolates were then tested for antibiotic resistance using the Kirby–Bauer method, and the results were interpreted using Clinical and Laboratory Standards Institute guidelines. Results: The isolation and identification tests for E. coli indicated that 44.26% (54) of the samples were positive for E. coli. The results of the antibiotic resistance tests demonstrated that the resistance, from highest to lowest, was to erythromycin, trimethoprim, ampicillin, ciprofloxacin, streptomycin, cephalothin , tetracycline, and chloramphenicol antibiotics with resistance of 66.7%, 61.1%, 59.3%, 35.2%, 33.3%, 27.8 %, 24.1%, and 24.1% respectively. Of the 54 isolates, 32 (59.26%) were resistant to ≥3 antimicrobials. Conclusion: The study found that the prevalence of E. coli in broiler meat in East Java, Indonesia was 44.26%. These bacteria were resistant to all of the antibiotics that were examined with high to very high resistance levels and are associated with multi-drug resistance (MDR) (59.26%). The presence of E. coli in broiler meat for human consumption can cause meat-borne illness, and the discovery of MDR is a matter of concern in the One Health approach because apart from having an impact on human health as meat consumers, it can also have an impact on animal health and the environment. Keywords: antibiotic resistance, broiler meat, Escherichia coli, public health.
{"title":"Prevalence and profile of antimicrobial resistance in Escherichia coli isolated from broiler meat in East Java, Indonesia","authors":"Prima Ayu Wibawati, Erwan Budi Hartadi, A. M. Kartikasari, D. Wardhana, Abzal Abdramanov","doi":"10.14202/ijoh.2023.27-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.2023.27-31","url":null,"abstract":"Background and Aim: Antibiotic resistance occurs when bacteria can avoid the mechanisms of action of antibiotic drugs, resulting in a reduced antibiotic activity. This is dangerous for animals and humans because treatment of infectious diseases can take longer and may even lead to treatment failure. Bacteria in meat can be the cause of meat-borne diseases for consumers. This study aimed to determine the resistance profile of Escherichia coli from broiler meat slaughtered in several local government poultry slaughterhouses in East Java.\u0000\u0000Materials and Methods: The 122 samples studied were from the pectoralis muscle of broilers from local government poultry slaughterhouses. The isolation and identification of E. coli from broiler meat were confirmed using MacConkey agar and eosin methylene blue agar, followed by Gram-staining, and an indole methyl red, Voges–Proskauer, and citrate test. The E. coli isolates were then tested for antibiotic resistance using the Kirby–Bauer method, and the results were interpreted using Clinical and Laboratory Standards Institute guidelines.\u0000\u0000Results: The isolation and identification tests for E. coli indicated that 44.26% (54) of the samples were positive for E. coli. The results of the antibiotic resistance tests demonstrated that the resistance, from highest to lowest, was to erythromycin, trimethoprim, ampicillin, ciprofloxacin, streptomycin, cephalothin , tetracycline, and chloramphenicol antibiotics with resistance of 66.7%, 61.1%, 59.3%, 35.2%, 33.3%, 27.8 %, 24.1%, and 24.1% respectively. Of the 54 isolates, 32 (59.26%) were resistant to ≥3 antimicrobials.\u0000\u0000Conclusion: The study found that the prevalence of E. coli in broiler meat in East Java, Indonesia was 44.26%. These bacteria were resistant to all of the antibiotics that were examined with high to very high resistance levels and are associated with multi-drug resistance (MDR) (59.26%). The presence of E. coli in broiler meat for human consumption can cause meat-borne illness, and the discovery of MDR is a matter of concern in the One Health approach because apart from having an impact on human health as meat consumers, it can also have an impact on animal health and the environment.\u0000\u0000Keywords: antibiotic resistance, broiler meat, Escherichia coli, public health.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46458468","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-01DOI: 10.14202/ijoh.2023.32-42
Angela S. Karamoy, A. Kalesaran, E. Mantjoro
Background and Aim: Minahasa Regency is one of the regions in Indonesia where rabies is endemic. Therefore, this study aimed to explore the implementation and the challenges of the One Health approach in the rabies control program in Minahasa Regency. Materials and Methods: This qualitative study was carried out using semi-structured interviews involving 8 respondents who were stakeholders from five related sectors. A triangulation of source and method was conducted. Results: The results showed that the collaboration between stakeholders had been limited due to a lack of control and evaluation of the One Health approach. Furthermore, the program faced challenges and there was a lack of advocacy for the local government and stakeholders to build multisectoral collaboration. Conclusion: To successfully implement the One Health approach in rabies control program in Minahasa, stakeholders from human, animal and ecological settings need to have a better understanding and support the idea. Regular communication between stakeholders is also needed to develop interdisciplinary actions to combat rabies. Keywords: control, Minahasa Regency, One Health approach, rabies.
{"title":"Implementation of the One Health approach in controlling rabies in Minahasa R egency, Indonesia","authors":"Angela S. Karamoy, A. Kalesaran, E. Mantjoro","doi":"10.14202/ijoh.2023.32-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.2023.32-42","url":null,"abstract":"Background and Aim: Minahasa Regency is one of the regions in Indonesia where rabies is endemic. Therefore, this study aimed to explore the implementation and the challenges of the One Health approach in the rabies control program in Minahasa Regency.\u0000\u0000Materials and Methods: This qualitative study was carried out using semi-structured interviews involving 8 respondents who were stakeholders from five related sectors. A triangulation of source and method was conducted.\u0000\u0000Results: The results showed that the collaboration between stakeholders had been limited due to a lack of control and evaluation of the One Health approach. Furthermore, the program faced challenges and there was a lack of advocacy for the local government and stakeholders to build multisectoral collaboration.\u0000\u0000Conclusion: To successfully implement the One Health approach in rabies control program in Minahasa, stakeholders from human, animal and ecological settings need to have a better understanding and support the idea. Regular communication between stakeholders is also needed to develop interdisciplinary actions to combat rabies.\u0000\u0000Keywords: control, Minahasa Regency, One Health approach, rabies.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44548916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-01DOI: 10.14202/ijoh.2023.21-26
S. A. M. Ampo, R. Cena-Navarro, M. M. Lota, Myra Mistica, V. Paller, Lorenzo Maria de Guzman, Carlo R Lumangaya, Vicente Y. Belizario, Jr.
Background and Aim: There have been limited capacity-building activities on One Health in the Philippines. To contribute to capacity development in One Health, the authors conducted the first short course on One Health in the country for health, allied health, and collaborating professionals. This study aimed to review the preparation and implementation of the One Health course and describe the challenges and opportunities of conducting the course during the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic. Materials and Methods: The course curriculum was developed by a multidisciplinary group of experts. The objectives for the course were as follows: (1) Describe the concept, scope, and applications of One Health; (2) identify social and economic factors influencing food security and safety, control of zoonoses, and combating antimicrobial resistance; and (3) describe the challenges and opportunities in applying the One Health approach to achieve better public health outcomes. Recruitment of participants was based on predetermined criteria. The 3-day course was conducted online through Zoom. Pre- and post-tests as well as the evaluation of the course were administered through Google forms. Results: The 3-day online course was attended by 136 participants from 15 of the 17 administrative regions of the country. A multidisciplinary group of experts delivered a total of 11 lectures divided into the following sessions: (1) Fundamentals of One Health; (2) Interrelatedness of Human, Animal, and Environmental Health; and (3) Applications of One Health. Conclusion: As the first One Health course in the Philippines, this 3-day course demonstrated the feasibility of conducting capacity-building on One Health for a multidisciplinary group of participants during the coronavirus disease-19 pandemic. It may serve as a model for similar and more in-depth courses on One Health for specific groups in the future and has set the stage for intersectoral communication and education, providing an avenue for collaboration for professionals in various disciplines, and facilitating the expansion of One Health network in the Philippines. Keywords: capacity-building, intersectoral collaboration, multidisciplinary approach, One Health, Philippines.
{"title":"Building capacity on One Health in the midst of the COVID-19 pandemic: Connecting disciplines in the Philippines","authors":"S. A. M. Ampo, R. Cena-Navarro, M. M. Lota, Myra Mistica, V. Paller, Lorenzo Maria de Guzman, Carlo R Lumangaya, Vicente Y. Belizario, Jr.","doi":"10.14202/ijoh.2023.21-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.14202/ijoh.2023.21-26","url":null,"abstract":"Background and Aim: There have been limited capacity-building activities on One Health in the Philippines. To contribute to capacity development in One Health, the authors conducted the first short course on One Health in the country for health, allied health, and collaborating professionals. This study aimed to review the preparation and implementation of the One Health course and describe the challenges and opportunities of conducting the course during the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic.\u0000\u0000Materials and Methods: The course curriculum was developed by a multidisciplinary group of experts. The objectives for the course were as follows: (1) Describe the concept, scope, and applications of One Health; (2) identify social and economic factors influencing food security and safety, control of zoonoses, and combating antimicrobial resistance; and (3) describe the challenges and opportunities in applying the One Health approach to achieve better public health outcomes. Recruitment of participants was based on predetermined criteria. The 3-day course was conducted online through Zoom. Pre- and post-tests as well as the evaluation of the course were administered through Google forms.\u0000\u0000Results: The 3-day online course was attended by 136 participants from 15 of the 17 administrative regions of the country. A multidisciplinary group of experts delivered a total of 11 lectures divided into the following sessions: (1) Fundamentals of One Health; (2) Interrelatedness of Human, Animal, and Environmental Health; and (3) Applications of One Health.\u0000\u0000Conclusion: As the first One Health course in the Philippines, this 3-day course demonstrated the feasibility of conducting capacity-building on One Health for a multidisciplinary group of participants during the coronavirus disease-19 pandemic. It may serve as a model for similar and more in-depth courses on One Health for specific groups in the future and has set the stage for intersectoral communication and education, providing an avenue for collaboration for professionals in various disciplines, and facilitating the expansion of One Health network in the Philippines.\u0000\u0000Keywords: capacity-building, intersectoral collaboration, multidisciplinary approach, One Health, Philippines.","PeriodicalId":37300,"journal":{"name":"International Journal of One Health","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44923584","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：