Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).32-43
І. Я. Тодоров, Наталія Тодорова
статті висвітлено деякі проблеми функціонування Організації Об’єднаних Націй за умов кризи сучасної системи міжнародної безпеки, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Показано основні етапи дипломатичного протистояння навколо питань засудження російської інвазії в 2014-2023 рр. та відновлення територіальної цілісності України. Окреслено причини відсутності підтримки України з боку окремих країн-членів ООН. Порушення Статуту ООН з боку РФ не обмежуються нехтуванням основних принципів міжнародного права. Відбувається блокування роботи Ради Безпеки ООН, перешкоджання прийняттю нею будь-яких рішень щодо припинення агресії та окупації українських територій. Особливу увагу приділено роботі Одинадцятої спеціальної надзвичайної Генеральної Асамблеї щодо України в 2022 році. Окреслено ініціативу України щодо позбавлення Російської Федерації статусу постійного члена Ради безпеки ООН та виключення її з ООН взагалі. Зазначено, що це не є можливим без зміни Статуту ООН, а такі зміни будуть заблоковані Росією. Отже, маємо «зачароване коло», з якого неможливо вийти. Сенс діяльності ООН втрачається, у протидії російській агресії вона має суперечливий характер. Рада Безпеки довела свою повну неспроможність через вето агресора, постійного члена РБ. Рішення Міжнародного суду ООН Росія показово ігнорує. Упродовж 2014-2023 років Генеральна Асамблея своїми резолюціями підтримувала українську боротьбу та засуджувала агресора. Проте резолюції Генеральної Асамблеї мають рекомендаційний характер. Абсолютна меншість країн відверто ставала на бік Росії, але доволі багато країн утримувалися, або взагалі не голосували. Країни, які не підтримують Україну, – в меншості, втім, на жаль, вони репрезентують кількісну більшість людства. Мотиви їхньої непідтримки – різні, проте головне, що вони в результаті свідомо ігнорують Статут ООН. Значною мірою сучасна російсько-українська війна має екзистенційний характер для визначення подальшої долі людської цивілізації і майбутнього Організації Об’єднаних Націй. Ключові слова: ООН, Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, російська агресія в Україну, принципи міжнародного права.
{"title":"ООН у протидії російській агресії в Україні","authors":"І. Я. Тодоров, Наталія Тодорова","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).32-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).32-43","url":null,"abstract":"статті висвітлено деякі проблеми функціонування Організації Об’єднаних Націй за умов кризи сучасної системи міжнародної безпеки, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Показано основні етапи дипломатичного протистояння навколо питань засудження російської інвазії в 2014-2023 рр. та відновлення територіальної цілісності України. Окреслено причини відсутності підтримки України з боку окремих країн-членів ООН. Порушення Статуту ООН з боку РФ не обмежуються нехтуванням основних принципів міжнародного права. Відбувається блокування роботи Ради Безпеки ООН, перешкоджання прийняттю нею будь-яких рішень щодо припинення агресії та окупації українських територій. Особливу увагу приділено роботі Одинадцятої спеціальної надзвичайної Генеральної Асамблеї щодо України в 2022 році. Окреслено ініціативу України щодо позбавлення Російської Федерації статусу постійного члена Ради безпеки ООН та виключення її з ООН взагалі. Зазначено, що це не є можливим без зміни Статуту ООН, а такі зміни будуть заблоковані Росією. Отже, маємо «зачароване коло», з якого неможливо вийти. Сенс діяльності ООН втрачається, у протидії російській агресії вона має суперечливий характер. Рада Безпеки довела свою повну неспроможність через вето агресора, постійного члена РБ. Рішення Міжнародного суду ООН Росія показово ігнорує. Упродовж 2014-2023 років Генеральна Асамблея своїми резолюціями підтримувала українську боротьбу та засуджувала агресора. Проте резолюції Генеральної Асамблеї мають рекомендаційний характер. Абсолютна меншість країн відверто ставала на бік Росії, але доволі багато країн утримувалися, або взагалі не голосували. Країни, які не підтримують Україну, – в меншості, втім, на жаль, вони репрезентують кількісну більшість людства. Мотиви їхньої непідтримки – різні, проте головне, що вони в результаті свідомо ігнорують Статут ООН. Значною мірою сучасна російсько-українська війна має екзистенційний характер для визначення подальшої долі людської цивілізації і майбутнього Організації Об’єднаних Націй. Ключові слова: ООН, Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, російська агресія в Україну, принципи міжнародного права.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"5 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138994445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).7-21
Наталія Радченко, Василь Черленяк, Іван Іванович Черленяк
У статті досліджуються зміст та масштаб загроз операцій Кремля у сферах ідеології та масової психології, спрямованих на зниження рівня міжнародної підтримки України, на прикладі маніпулятивної ідеологеми «треба просто перестати стріляти». Зауважено на тому, що вказана ідеологема включена в конфігурацію ініціатив «мирного плану» Китаю щодо припинення російськоукраїнської війни. В історичній ретроспективі простежено суть ідеологеми «треба просто перестати стріляти» та практичні варіації, в яких її застосовувала агентура ФСБ: досвід російсько-грузинської війни 2008 р. та спроби врегулювання російсько-української війни до повномасштабного російського вторгнення 2014 – 24.02.2022 р. Розглянуто останні спроби інформаційно-ідеологічних провокацій, проведених або профінансованих російськими спецслужбами в країнах ЄС. Ключові слова: гібридна війна, інформаційна провокація, міжнародна допомога, лідерство, російсько-українська війна
{"title":"Лідерство в ідеологічній сфері: пастки ідеологеми «просто перестати стріляти»","authors":"Наталія Радченко, Василь Черленяк, Іван Іванович Черленяк","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).7-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).7-21","url":null,"abstract":"У статті досліджуються зміст та масштаб загроз операцій Кремля у сферах ідеології та масової психології, спрямованих на зниження рівня міжнародної підтримки України, на прикладі маніпулятивної ідеологеми «треба просто перестати стріляти». Зауважено на тому, що вказана ідеологема включена в конфігурацію ініціатив «мирного плану» Китаю щодо припинення російськоукраїнської війни. В історичній ретроспективі простежено суть ідеологеми «треба просто перестати стріляти» та практичні варіації, в яких її застосовувала агентура ФСБ: досвід російсько-грузинської війни 2008 р. та спроби врегулювання російсько-української війни до повномасштабного російського вторгнення 2014 – 24.02.2022 р. Розглянуто останні спроби інформаційно-ідеологічних провокацій, проведених або профінансованих російськими спецслужбами в країнах ЄС. \u0000Ключові слова: гібридна війна, інформаційна провокація, міжнародна допомога, лідерство, російсько-українська війна","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"70 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138954728","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).67-77
Юрій Мателешко
Проаналізовано процес становлення інституційних засад публічної дипломатії України, виділено його проблеми та перспективи подальшого розвитку. Сьогодні інституційну основу публічної дипломатії України становить своєрідна «тріада» у вигляді Міністерства закордонних справ та його спеціалізованого Департаменту, Українського інституту та закордонних дипломатичних установ. Незважаючи на істотні здобутки в цій сфері, залишається низка невирішених проблем, частина яких пов’язана з майже повною відсутністю закордонних представництв Українського інституту, що зможуть суттєво посилити його контакти із цільовими групами іноземних країн. Ключові слова: публічна дипломатія, Україна, «м’яка сила», інституційні основи, зовнішня політика.
{"title":"Становлення інституційних основ публічної дипломатії України","authors":"Юрій Мателешко","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).67-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).67-77","url":null,"abstract":"Проаналізовано процес становлення інституційних засад публічної дипломатії України, виділено його проблеми та перспективи подальшого розвитку. Сьогодні інституційну основу публічної дипломатії України становить своєрідна «тріада» у вигляді Міністерства закордонних справ та його спеціалізованого Департаменту, Українського інституту та закордонних дипломатичних установ. Незважаючи на істотні здобутки в цій сфері, залишається низка невирішених проблем, частина яких пов’язана з майже повною відсутністю закордонних представництв Українського інституту, що зможуть суттєво посилити його контакти із цільовими групами іноземних країн. \u0000Ключові слова: публічна дипломатія, Україна, «м’яка сила», інституційні основи, зовнішня політика.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"116 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138953802","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).87-104
Л.Л. Ковальська, Іван Левчук, Олег Левчук
Мета статті – висвітлення авторського методичного підходу до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу підприємства. Здійснено огляд методичних підходів до аналізу та оцінки зазначеного потенціалу, що показав наявність значної кількості методів та системи показників. У статті представлено авторський методичний підхід до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу, що містить такі елементи, як: мета, завдання, об’єкт та суб’єкт оцінки підприємницького потенціалу, інформаційна база дослідження підприємницького потенціалу, методи дослідження підприємницького потенціалу, напрями дослідження підприємницького потенціалу, показники оцінки підприємницького потенціалу за напрямами, інтегральна оцінка підприємницького потенціалу підприємства, виявлення резервів нарощення підприємницького потенціалу. Запропоновано систему показників за напрямами оцінки підприємницького потенціалу підприємства: інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал. Обґрунтовано необхідність розрахунку інтегрального індексу підприємницького потенціалу підприємства. Ключові слова: підприємницький потенціал, аналіз та оцінка, методичний підхід, показники, індекс, методи, інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал.
{"title":"Методичний підхід до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу підприємства","authors":"Л.Л. Ковальська, Іван Левчук, Олег Левчук","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).87-104","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).87-104","url":null,"abstract":"Мета статті – висвітлення авторського методичного підходу до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу підприємства. Здійснено огляд методичних підходів до аналізу та оцінки зазначеного потенціалу, що показав наявність значної кількості методів та системи показників. \u0000У статті представлено авторський методичний підхід до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу, що містить такі елементи, як: мета, завдання, об’єкт та суб’єкт оцінки підприємницького потенціалу, інформаційна база дослідження підприємницького потенціалу, методи дослідження підприємницького потенціалу, напрями дослідження підприємницького потенціалу, показники оцінки підприємницького потенціалу за напрямами, інтегральна оцінка підприємницького потенціалу підприємства, виявлення резервів нарощення підприємницького потенціалу. \u0000Запропоновано систему показників за напрямами оцінки підприємницького потенціалу підприємства: інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал. Обґрунтовано необхідність розрахунку інтегрального індексу підприємницького потенціалу підприємства. \u0000Ключові слова: підприємницький потенціал, аналіз та оцінка, методичний підхід, показники, індекс, методи, інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"28 47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138955204","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).107-115
Сергій Михайлович Газуда, Роман Чабан, Леся Каганець-Гаврилко
У статті розглянуто досвід розвинених країн у сфері агротуризму, його переваги та недоліки. Розкрито потенціал України у цій галузі, зокрема з урахуванням природних умов та діяльності існуючих сільськогосподарських підприємств. Досліджено різні форми агротуризму, їх вплив на сільське господарство та громади, на малий та середній бізнес, нормативно-правову базу та фінансування державою. Обгрунтовано, що розвиток агротуризму може стати ефективним інструментом активізації регіонального розвитку сільських територій. Ключові слова: агротуризм, туризм, сільське господарство, фінансування агротуризму, маркетингові ідеї.
{"title":"Особливості розвитку сфери агротуризму","authors":"Сергій Михайлович Газуда, Роман Чабан, Леся Каганець-Гаврилко","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).107-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).107-115","url":null,"abstract":"У статті розглянуто досвід розвинених країн у сфері агротуризму, його переваги та недоліки. Розкрито потенціал України у цій галузі, зокрема з урахуванням природних умов та діяльності існуючих сільськогосподарських підприємств. Досліджено різні форми агротуризму, їх вплив на сільське господарство та громади, на малий та середній бізнес, нормативно-правову базу та фінансування державою. Обгрунтовано, що розвиток агротуризму може стати ефективним інструментом активізації регіонального розвитку сільських територій. \u0000Ключові слова: агротуризм, туризм, сільське господарство, фінансування агротуризму, маркетингові ідеї.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"51 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138955478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).44-55
Іван Володимирович Артьомов, Мар’яна Ляшко
У статті проаналізовано євроінтеграційні складові вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів. З’ясовано, що досягнуто істотного прогресу в адаптації національної системи вищої освіти до загальноєвропейських критеріїв. У контексті зазначеного зроблено висновки, що важливою стратегічною ціллю вищої школи України є реалізація завдань дослідницько-інноваційного характеру в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», Стратегічного плану розвитку освіти на період 2022-2032 рр. та ін. На прикладах інтернаціоналізації освіти і науки в Ужгородському національному університеті розкрито потенційні можливості для успішного інтегрування до єдиного простору вищої освіти. Спираючись на аналіз стану реалізації Концепції інноваційного розвитку УжНУ на 2015-2025 рр., зроблено спробу виробити концептуальні підходи до формування Стратегічного плану на 2023-2032 рр., базових пріоритетів розвитку. Акцентовано, що Стратегічний план розвитку УжНУ формується в процесі реалізації наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку». Сформульовано завдання щодо використання існуючих резервів на шляху до ЄПВО, а також форм і методів роботи для подолання існуючих викликів і загроз у розвитку вищої освіти в умовах агресії Росії та війни з Україною. Ключові слова: критерії вищої освіти, дослідницько-інноваційний університет, інтернаціоналізація освіти, ЄПВО, Концепція УжНУ, Стратегічний план розвитку, перспективи та існуючі виклики
{"title":"Євроінтеграційні аспекти вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів","authors":"Іван Володимирович Артьомов, Мар’яна Ляшко","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).44-55","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).44-55","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано євроінтеграційні складові вищої освіти України в контексті сучасних викликів і трендів. З’ясовано, що досягнуто істотного прогресу в адаптації національної системи вищої освіти до загальноєвропейських критеріїв. У контексті зазначеного зроблено висновки, що важливою стратегічною ціллю вищої школи України є реалізація завдань дослідницько-інноваційного характеру в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», Стратегічного плану розвитку освіти на період 2022-2032 рр. та ін. На прикладах інтернаціоналізації освіти і науки в Ужгородському національному університеті розкрито потенційні можливості для успішного інтегрування до єдиного простору вищої освіти. Спираючись на аналіз стану реалізації Концепції інноваційного розвитку УжНУ на 2015-2025 рр., зроблено спробу виробити концептуальні підходи до формування Стратегічного плану на 2023-2032 рр., базових пріоритетів розвитку. Акцентовано, що Стратегічний план розвитку УжНУ формується в процесі реалізації наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку». Сформульовано завдання щодо використання існуючих резервів на шляху до ЄПВО, а також форм і методів роботи для подолання існуючих викликів і загроз у розвитку вищої освіти в умовах агресії Росії та війни з Україною. \u0000Ключові слова: критерії вищої освіти, дослідницько-інноваційний університет, інтернаціоналізація освіти, ЄПВО, Концепція УжНУ, Стратегічний план розвитку, перспективи та існуючі виклики","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"9 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138954809","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Вторгнення Росії до України та санкції, накладені на агресора, радикально змінили карту транспортно-логістичних зв’язків у Євразії. Випадіння російського сектора з логістичного ланцюжка відкрило можливості для таких країн, як Казахстан, посилює позиції України ефективніше реалізувати свій транзитний потенціал як зв’язувальної ланки між Сходом та Заходом. Президент Республіки Казахстан К-Ж. Токаєв доручив Уряду РК опрацювати альтернативні маршрути комунікації та перевезення вантажів, означив завдання диверсифікації товарів, назвавши пріоритетним напрямком Транскаспійський маршрут. Слід особливо відзначити, що активний пошук Казахстаном альтернативних можливостей реалізації логістичного потенціалу матиме не лише політико-економічний ефект, а й сприятиме розвитку та зміцненню дружніх відносин та багатогранних зв’язків між Азією та Європою, у тому числі у духовній сфері. Війна в Україні надала імпульсу усвідомленню головної ціннісної ідеї міжнародного права – ідеї миру та всебічного співробітництва, захисту рівних можливостей між державами та їх цілісності, незважаючи на існуючі між ними відмінності. Ця ідея визначає головний зміст основних принципів міжнародного права, втілених, але зневажених у багатьох міжнародно-правових актах. Порушення Росією усіляких принципів міжнародного права націлює на необхідність вироблення ефективних колективних заходів світовим співтовариством для запобігання та усунення загрози миру, придушення актів агресії у ключових сферах життєдіяльності. У цьому контексті зростає значимість Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (далі – ТМТМ), який є мультимодальним шляхом перевезень та альтернативою російському Транссибу для доставки вантажів із КНР до Європи. Ключові слова: Казахстан, Україна, Китай, Транскаспійський маршрут, логістика, співпраця.
{"title":"Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут: нові можливості для діалогу та співпраці..","authors":"Жанар Медеубаєва, Райхан Таштемханова, Аллаберген Тугаєв","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).78-86","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).78-86","url":null,"abstract":"Вторгнення Росії до України та санкції, накладені на агресора, радикально змінили карту транспортно-логістичних зв’язків у Євразії. Випадіння російського сектора з логістичного ланцюжка відкрило можливості для таких країн, як Казахстан, посилює позиції України ефективніше реалізувати свій транзитний потенціал як зв’язувальної ланки між Сходом та Заходом. \u0000Президент Республіки Казахстан К-Ж. Токаєв доручив Уряду РК опрацювати альтернативні маршрути комунікації та перевезення вантажів, означив завдання диверсифікації товарів, назвавши пріоритетним напрямком Транскаспійський маршрут. Слід особливо відзначити, що активний пошук Казахстаном альтернативних можливостей реалізації логістичного потенціалу матиме не лише політико-економічний ефект, а й сприятиме розвитку та зміцненню дружніх відносин та багатогранних зв’язків між Азією та Європою, у тому числі у духовній сфері. \u0000Війна в Україні надала імпульсу усвідомленню головної ціннісної ідеї міжнародного права – ідеї миру та всебічного співробітництва, захисту рівних можливостей між державами та їх цілісності, незважаючи на існуючі між ними відмінності. Ця ідея визначає головний зміст основних принципів міжнародного права, втілених, але зневажених у багатьох міжнародно-правових актах. Порушення Росією усіляких принципів міжнародного права націлює на необхідність вироблення ефективних колективних заходів світовим співтовариством для запобігання та усунення загрози миру, придушення актів агресії у ключових сферах життєдіяльності. У цьому контексті зростає значимість Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (далі – ТМТМ), який є мультимодальним шляхом перевезень та альтернативою російському Транссибу для доставки вантажів із КНР до Європи. \u0000Ключові слова: Казахстан, Україна, Китай, Транскаспійський маршрут, логістика, співпраця.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"112 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138958388","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).96-106
М.П. Талавиря, Богдан Дорош, Святослав Пінцак
У статті наведено ключові етапи розвитку макроекономічного моделювання та виявлено моделі, що домінували на кожному із етапів, а саме: прості теоретичні моделі, емпіричні прогностичні моделі та DSGE-моделі. Проаналізовано ключові особливості кожного етапу, а також причини їх неуспіху та заміни з теоретичного, практичного та прикладного боку. З теоретичного боку – це завжди великий обсяг критики від відомих вчених та поява нових теоретичних знань, недоступних раніше. З практичного боку – це настання неочікуваних подій, таких, як Велика депресія, які домінуючі на той час моделі не могли передбачити. З прикладного боку – це поява нових методів збору та аналізу даних, до прикладу, зародження економетрики. Доведено, що все ще домінуючі на сьогодні DSGE-моделі вже зазнали нищівної критики з боку відомих вчених таcвиявились неуспішними на практиці, не зумівши передбачити світову фінансову кризу 2008-2009 років, а нові досягнення в аналізі великих масивів даних дозволяють розробляти та застосовувати більш складні моделі. Запропоновано перехід, що вже частково розпочався, на нові агентські моделі, що довели свої переваги як у теорії, так і на практиці. Ключові слова: макроекономіка, макроекономічне моделювання, DSGE-моделі, агентські моделі
{"title":"Перспективи подальшого розвитку макроекономічного моделювання на основі історичного досвіду його еволюції..","authors":"М.П. Талавиря, Богдан Дорош, Святослав Пінцак","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).96-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).96-106","url":null,"abstract":"У статті наведено ключові етапи розвитку макроекономічного моделювання та виявлено моделі, що домінували на кожному із етапів, а саме: прості теоретичні моделі, емпіричні прогностичні моделі та DSGE-моделі. Проаналізовано ключові особливості кожного етапу, а також причини їх неуспіху та заміни з теоретичного, практичного та прикладного боку. З теоретичного боку – це завжди великий обсяг критики від відомих вчених та поява нових теоретичних знань, недоступних раніше. З практичного боку – це настання неочікуваних подій, таких, як Велика депресія, які домінуючі на той час моделі не могли передбачити. З прикладного боку – це поява нових методів збору та аналізу даних, до прикладу, зародження економетрики. Доведено, що все ще домінуючі на сьогодні DSGE-моделі вже зазнали нищівної критики з боку відомих вчених таcвиявились неуспішними на практиці, не зумівши передбачити світову фінансову кризу 2008-2009 років, а нові досягнення в аналізі великих масивів даних дозволяють розробляти та застосовувати більш складні моделі. Запропоновано перехід, що вже частково розпочався, на нові агентські моделі, що довели свої переваги як у теорії, так і на практиці. \u0000Ключові слова: макроекономіка, макроекономічне моделювання, DSGE-моделі, агентські моделі","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"31 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138955659","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-05-25DOI: 10.24144/2078-1431.2020.1(24).141-149
Михайло Васильович Газуда, Мирослава Романівна Стеців
The article considers some aspects of branding as a means of increasing the level of efficiency of agricultural enterprises. Actualizing the issue of low efficiency of entrepreneurship in the agricultural sector, it is proposed to study and characterize the phenomenon of branding as a tool to increase the efficiency of agar enterprises on the example of the Transcarpathian region. At the same time, the essential features of substantiation of the expediency of branding in the agricultural sector are considered, the relationship between the formation of the branding environment and increasing the level of economic development of the agar region is outlined, the role and place of branding in the functioning of agricultural entities. This vector described the architecture of the brand from the standpoint of interpreting it as a unique socio-economic phenomenon, based on several special areas: value added, identity and emotional reaction of the buyer. The branding of agricultural enterprises was assessed using the SWOT-analysis methodology, which allows to demonstrate its key opportunities and threats. The place of the brand of the enterprise in the field of agrarian management among other types as an individual brand is singled out, thus the rules of its formation, partial adaptation and market promotion are formulated. The need for a comprehensive approach and detailed evaluation of the branding process in order to obtain the best economic and social results for both the individual enterprise and the agricultural sector of the region as a whole is emphasized.
{"title":"Брендинг як дієвий механізм підвищення ефективності функціонування підприємств аграрної сфери","authors":"Михайло Васильович Газуда, Мирослава Романівна Стеців","doi":"10.24144/2078-1431.2020.1(24).141-149","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2020.1(24).141-149","url":null,"abstract":"The article considers some aspects of branding as a means of increasing the level of efficiency of agricultural enterprises. Actualizing the issue of low efficiency of entrepreneurship in the agricultural sector, it is proposed to study and characterize the phenomenon of branding as a tool to increase the efficiency of agar enterprises on the example of the Transcarpathian region. At the same time, the essential features of substantiation of the expediency of branding in the agricultural sector are considered, the relationship between the formation of the branding environment and increasing the level of economic development of the agar region is outlined, the role and place of branding in the functioning of agricultural entities. This vector described the architecture of the brand from the standpoint of interpreting it as a unique socio-economic phenomenon, based on several special areas: value added, identity and emotional reaction of the buyer. The branding of agricultural enterprises was assessed using the SWOT-analysis methodology, which allows to demonstrate its key opportunities and threats. The place of the brand of the enterprise in the field of agrarian management among other types as an individual brand is singled out, thus the rules of its formation, partial adaptation and market promotion are formulated. The need for a comprehensive approach and detailed evaluation of the branding process in order to obtain the best economic and social results for both the individual enterprise and the agricultural sector of the region as a whole is emphasized.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116933275","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-05-25DOI: 10.24144/2078-1431.2020.1(24).132-140
Вікторія Герцег
У статті висвітлено перспективні аспекти інфраструктурного забезпечення розвитку територій сільської місцевості. Акцентовано увагу на необхідності формування дієвої системи інфраструктурного забезпечення сільських територій, яка базуватиметься на поєднанні і взаємозумовленості низки пріоритетних сфер і видів діяльності, що справляють вагомий вплив на економічний розвиток досліджуваних територій. Відмічено, що просторова організація виробництва, в сучасних умовах господарювання окреслюється не тільки акцентом на розвиток окремої сфери, але й територіальної економічної системи, що дає змогу розвитку території, в цілому й пріоритетного виду економічної діяльності, зокрема
{"title":"Сфера аграрного господарювання як ключовий фактор розвитку сільських територій","authors":"Вікторія Герцег","doi":"10.24144/2078-1431.2020.1(24).132-140","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2020.1(24).132-140","url":null,"abstract":"У статті висвітлено перспективні аспекти інфраструктурного забезпечення розвитку територій сільської місцевості. Акцентовано увагу на необхідності формування дієвої системи інфраструктурного забезпечення сільських територій, яка базуватиметься на поєднанні і взаємозумовленості низки пріоритетних сфер і видів діяльності, що справляють вагомий вплив на економічний розвиток досліджуваних територій. Відмічено, що просторова організація виробництва, в сучасних умовах господарювання окреслюється не тільки акцентом на розвиток окремої сфери, але й територіальної економічної системи, що дає змогу розвитку території, в цілому й пріоритетного виду економічної діяльності, зокрема","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"220 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132406831","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：