Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).75-81
Світлана Зуб
У статті розглянуто Угоду про асоціацію між ЄС та Україною як всеосяжний договір, який охоплює політичні та економічні відносини обох сторін. Акцентовано, що Угода перетворилась із символу на засіб руху вперед. Обґрунтовано, що максимально ефективно скористатись модернізаційним потенціалом Угоди Україна зможе лише за умови чіткого, своєчасного та повного виконання своїх зобов’язань. Зазначене вимагатиме розуміння сучасних соціально-економічних проблем та процесів, відповідних політичних зусиль, інституційних спроможностей та фінансових витрат. Наголошено на позитивних ефектах від запровадження Угоди, на впливі, який асоціація має на майбутнє України. Проаналізовано істотні суспільно-політичні і економічні трансформації, які відбулись в Україні за цей час. Відзначено, що змінився рівень політичних свобод, підвищились роль громадянського суспільства, рівень свідомості, запиту на реформи в суспільстві та усвідомлення своєї конкурентоспроможності в бізнесі. Акцентовано, що Угода про асоціацію є гнучким інструментом, який дозволяє Україні рухатись вперед та адаптуватись до нових форм діяльності.Ключові слова: Угода про асоціацію, Європейський Союз, Україна, європейська інтеграція, міжнародні відносини.
{"title":"Україна після ратифікації Угоди про асоціацію","authors":"Світлана Зуб","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).75-81","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).75-81","url":null,"abstract":"У статті розглянуто Угоду про асоціацію між ЄС та Україною як всеосяжний договір, який охоплює політичні та економічні відносини обох сторін. Акцентовано, що Угода перетворилась із символу на засіб руху вперед. Обґрунтовано, що максимально ефективно скористатись модернізаційним потенціалом Угоди Україна зможе лише за умови чіткого, своєчасного та повного виконання своїх зобов’язань. Зазначене вимагатиме розуміння сучасних соціально-економічних проблем та процесів, відповідних політичних зусиль, інституційних спроможностей та фінансових витрат. Наголошено на позитивних ефектах від запровадження Угоди, на впливі, який асоціація має на майбутнє України. Проаналізовано істотні суспільно-політичні і економічні трансформації, які відбулись в Україні за цей час. Відзначено, що змінився рівень політичних свобод, підвищились роль громадянського суспільства, рівень свідомості, запиту на реформи в суспільстві та усвідомлення своєї конкурентоспроможності в бізнесі. Акцентовано, що Угода про асоціацію є гнучким інструментом, який дозволяє Україні рухатись вперед та адаптуватись до нових форм діяльності.Ключові слова: Угода про асоціацію, Європейський Союз, Україна, європейська інтеграція, міжнародні відносини.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"64 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138945788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).9-17
Ростислав Ботвінов, Алла Гірман, Таміла Грачевська
Статтю присвячено аналізу постколоніального пошуку власної ідентичності України. Століття перебування в статусі колонії супроводжувалися репресивними заходами з метою придушення національної ідентичності. Саме це спричинило деструктивний вплив на здатність українського суспільства до побудови держави, що проявило себе в період незалежності. Особливу увагу приділено проблемам посткомуністичних політичних трансформацій, специфіці демократичного транзиту в Україні та його впливу на українську зовнішню політику. Охарактеризовано кілька періодів формування напрямів зовнішньої політики України. Розглянуто роль чинників процесів глобалізації у формуванні зовнішньої політики України. Висвітлено питання побудови європейської безпеки на основі «натоцентризму». Ключові слова: зовнішня політика України, НАТО, глобалізація, євроатлантична інтеграція, модернізація, партнерство, угоди.
{"title":"Питання зовнішньої політики України в контексті євроатлантичної інтеграції","authors":"Ростислав Ботвінов, Алла Гірман, Таміла Грачевська","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).9-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).9-17","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу постколоніального пошуку власної ідентичності України. Століття перебування в статусі колонії супроводжувалися репресивними заходами з метою придушення національної ідентичності. Саме це спричинило деструктивний вплив на здатність українського суспільства до побудови держави, що проявило себе в період незалежності. Особливу увагу приділено проблемам посткомуністичних політичних трансформацій, специфіці демократичного транзиту в Україні та його впливу на українську зовнішню політику. Охарактеризовано кілька періодів формування напрямів зовнішньої політики України. \u0000Розглянуто роль чинників процесів глобалізації у формуванні зовнішньої політики України. Висвітлено питання побудови європейської безпеки на основі «натоцентризму». \u0000Ключові слова: зовнішня політика України, НАТО, глобалізація, євроатлантична інтеграція, модернізація, партнерство, угоди.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"9 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138944552","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).114-127
Василь Кузьмич Збарський, Руслан Буряк, Іван Чернявський
Розкрито сутність перспектив нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України, які спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи на зерно. Виходячи з цих позицій, досить актуальним завданням є дослідження проблеми формування експортного потенціалу підприємств зернової галузі з метою поліпшення конкурентних позицій України на світовому ринку зернових та розроблення національної політики щодо участі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки. Це зумовило вибір теми статті та вказує на її актуальність.Ключові слова: експорт, потенціал, формування, продовольча безпека, конкуренція, насінництво.
{"title":"Перспективи нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України","authors":"Василь Кузьмич Збарський, Руслан Буряк, Іван Чернявський","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).114-127","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).114-127","url":null,"abstract":"Розкрито сутність перспектив нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України, які спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи на зерно. Виходячи з цих позицій, досить актуальним завданням є дослідження проблеми формування експортного потенціалу підприємств зернової галузі з метою поліпшення конкурентних позицій України на світовому ринку зернових та розроблення національної політики щодо участі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки. Це зумовило вибір теми статті та вказує на її актуальність.Ключові слова: експорт, потенціал, формування, продовольча безпека, конкуренція, насінництво.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"21 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138944651","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).45-54
Михайло Шелемба, Марта Шелемба
У статті представлено систематизацію наукових підходів стосовно розвитку транснаціональної концепції, розкрито соціальний феномен міграції в цьому контексті та визначено проблеми асиміляції мігрантів в ЄС та Україні. Доведено, що транснаціональний підхід у дослідженнях міграції може розглядатися як дослідницька перспектива для вивчення феномену перетину кордонів. Встановлено, що Україна, як і ЄС, на загальному наднаціональному рівні використовує типи транснаціональних соціальних просторів, передбачених у дослідженні Т. Файста.Ключові слова: міграція, транснаціональна концепція, асиміляція мігрантів, квоти, міграційна модель, ідентичність, транснаціоналізм.
文章系统阐述了发展跨国概念的科学方法，揭示了这一背景下的移民社会现象，并指出了欧盟和乌克兰的移民同化问题。研究证明，移民研究中的跨国方法可被视为研究跨境现象的一个研究视角。研究证实，乌克兰和欧盟在一般超国家层面上使用 T. Feist 研究中设想的跨国社会空间类型。
{"title":"Соціальний феномен міграції в контексті транснаціональної концепції та проблеми асиміляції мігрантів","authors":"Михайло Шелемба, Марта Шелемба","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).45-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).45-54","url":null,"abstract":"У статті представлено систематизацію наукових підходів стосовно розвитку транснаціональної концепції, розкрито соціальний феномен міграції в цьому контексті та визначено проблеми асиміляції мігрантів в ЄС та Україні. Доведено, що транснаціональний підхід у дослідженнях міграції може розглядатися як дослідницька перспектива для вивчення феномену перетину кордонів. Встановлено, що Україна, як і ЄС, на загальному наднаціональному рівні використовує типи транснаціональних соціальних просторів, передбачених у дослідженні Т. Файста.Ключові слова: міграція, транснаціональна концепція, асиміляція мігрантів, квоти, міграційна модель, ідентичність, транснаціоналізм.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"18 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138946988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).36-44
Петро Токар
Процес глобалізації, утворення конфліктів, посилення міграції та зростання кількості біженців сприяє залученню до міжкультурної комунікації величезних мас людей, що належать до різних географічних і культурних ареалів, соціальних, національних і конфесійних груп. Досвід останніх десятиліть продемонстрував неспроможність багатьох етнонаціональних концепцій, що грунтуються на неминучості стирання етнічних відмінностей і зниженні міжнаціональної напруженості під впливом глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Навпаки, збільшення можливостей вільного волевиявлення народів і демократизація суспільства лише загострюють етнічну самосвідомість. Інтеграційним та асиміляційним процесам, тісно пов’язаним з глобалізацією, протистоїть дезінтеграційна сила етнічної і конфесійної нетерпимості, яка в умовах міграційних криз 2015-2016 і 2021 років та глобальної пандемії ще гостріше проявилася. Тому формування позитивних реалій сучасного демократичного суспільства можливе тільки на основі досягнення толерантних стосунків, передусім у посттоталітарних країнах. Для глибшого розуміння явища міжетнічної ксенофобії, причин і умов його проявів, вивчення досвіду профілактики цього глобального «захворювання» на планеті у статті здійснено аналіз цієї проблеми у 15 країнах і трьох великих регіонах, окреслено кращі практики запобігання поширенню міжетнічної ксенофобії в країнах Євросоюзу, Україні та Російській Федерації. Ключові слова: ксенофобія, Євросоюз, Україна, Росія, конфлікти.
{"title":"Міжетнічна ксенофобія і практики протидії: на прикладі країн Євросоюзу","authors":"Петро Токар","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).36-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).36-44","url":null,"abstract":"Процес глобалізації, утворення конфліктів, посилення міграції та зростання кількості біженців сприяє залученню до міжкультурної комунікації величезних мас людей, що належать до різних географічних і культурних ареалів, соціальних, національних і конфесійних груп. Досвід останніх десятиліть продемонстрував неспроможність багатьох етнонаціональних концепцій, що грунтуються на неминучості стирання етнічних відмінностей і зниженні міжнаціональної напруженості під впливом глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Навпаки, збільшення можливостей вільного волевиявлення народів і демократизація суспільства лише загострюють етнічну самосвідомість. Інтеграційним та асиміляційним процесам, тісно пов’язаним з глобалізацією, протистоїть дезінтеграційна сила етнічної і конфесійної нетерпимості, яка в умовах міграційних криз 2015-2016 і 2021 років та глобальної пандемії ще гостріше проявилася. Тому формування позитивних реалій сучасного демократичного суспільства можливе тільки на основі досягнення толерантних стосунків, передусім у посттоталітарних країнах. Для глибшого розуміння явища міжетнічної ксенофобії, причин і умов його проявів, вивчення досвіду профілактики цього глобального «захворювання» на планеті у статті здійснено аналіз цієї проблеми у 15 країнах і трьох великих регіонах, окреслено кращі практики запобігання поширенню міжетнічної ксенофобії в країнах Євросоюзу, Україні та Російській Федерації. \u0000Ключові слова: ксенофобія, Євросоюз, Україна, Росія, конфлікти.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"5 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138944774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).55-66
Юрій Мателешко
У статті з’ясовано загальні та особливі ознаки політики «м’якої сили» Польщі, Угорщини та Росії щодо України. Схожими для трьох країн є більшість цілей, інституцій та напрямів «м’якого» впливу. Водночас «soft power» кожної з держав має свої особливості, які безпосередньо впливають на активність, характер та наслідки їхньої «м’якої» політики стосовно нашої країни. Ключові слова: «м’яка сила», Польща, Угорщина, Росія, Україна, політика, порівняльний аналіз.
{"title":"«М’яка сила» сусідніх держав в Україні: загальне та особливе","authors":"Юрій Мателешко","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).55-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).55-66","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано загальні та особливі ознаки політики «м’якої сили» Польщі, Угорщини та Росії щодо України. Схожими для трьох країн є більшість цілей, інституцій та напрямів «м’якого» впливу. Водночас «soft power» кожної з держав має свої особливості, які безпосередньо впливають на активність, характер та наслідки їхньої «м’якої» політики стосовно нашої країни. \u0000Ключові слова: «м’яка сила», Польща, Угорщина, Росія, Україна, політика, порівняльний аналіз.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"5 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138944164","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-22DOI: 10.24144/2078-1431.2021.2(27).161-166
Є. С. Палійчук, Святослав Пінцак, Катерина Свирид
Статтю присвячено проблемам розвитку аграрного підприємництва та визначенню ролі аграрної сфери в економіці країни. Агробізнес є однією з основних форм підприємництва в аграрному секторі економіки України. Всі виробничі та обслуговуючі фірми й організації, які функціонують у сфері АПК, є структурними елементами агробізнесу. У дослідженні проаналізовано стан розвитку аграрного підприємництва в Україні порівняно з минулими роками. Зроблено висновки щодо тенденцій і шляхів розвитку українського аграрного підприємництва.Ключові слова: аграрне підприємництво, агропромисловий комплекс, агробізнес, сільське господарство
{"title":"Аграрне підприємництво та його місце в економіці України","authors":"Є. С. Палійчук, Святослав Пінцак, Катерина Свирид","doi":"10.24144/2078-1431.2021.2(27).161-166","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).161-166","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемам розвитку аграрного підприємництва та визначенню ролі аграрної сфери в економіці країни. Агробізнес є однією з основних форм підприємництва в аграрному секторі економіки України. Всі виробничі та обслуговуючі фірми й організації, які функціонують у сфері АПК, є структурними елементами агробізнесу. У дослідженні проаналізовано стан розвитку аграрного підприємництва в Україні порівняно з минулими роками. Зроблено висновки щодо тенденцій і шляхів розвитку українського аграрного підприємництва.Ключові слова: аграрне підприємництво, агропромисловий комплекс, агробізнес, сільське господарство","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"15 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138944428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).129-135
Олександра Любомирівна Канюк
У статті висвітлено фактори, які безпосередньо впливають на прийняття відповідних рішень. Встановлено, що серед них можна виділити суб’єктивні та матеріально-технічні. З’ясовано, що недостатнє фінансування — відносне поняття, оскільки не можна зараховувати управлінські рішення до розряду витратних, вони не стосуються закупівлі техніки та нового обладнання. Проте головним чинником є визначення організаційної культури та системи управління. Важливими для більшості керівників є відповідні знання у сфері управління та адміністрування, спеціальна підготовка та вміння застосовувати інновації в управлінні. Доведено, що належне обґрунтування рішення, яке буде ухвалено, є важливим елементом, що зумовлює таке ухвалення. Виявлено умови, які є основними та передують етапам ухвалення управлінського рішення для того, щоб воно було найбільш ефективним. Обґрунтовано, що потрібно кілька кроків для завершення процесу ухвалення, а саме: визначити наявну проблему та мету, яка має бути досягнута; визначити альтернативні варіанти, які допоможуть досягти наявної мети, а також здійснити оцінку таких альтернатив за критерієм можливості досягнення результатів; здійснити всі необхідні дії, які в кінцевому результаті приведуть до практичної реалізації рішення. Ключові слова: управлінське рішення, основні фактори, керівник, процес прийняття рішень.
{"title":"Фактори, що впливають на процес прийняття і реалізації управлінських рішень на підприємствах","authors":"Олександра Любомирівна Канюк","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).129-135","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).129-135","url":null,"abstract":"У статті висвітлено фактори, які безпосередньо впливають на прийняття відповідних рішень. Встановлено, що серед них можна виділити суб’єктивні та матеріально-технічні. З’ясовано, що недостатнє фінансування — відносне поняття, оскільки не можна зараховувати управлінські рішення до розряду витратних, вони не стосуються закупівлі техніки та нового обладнання. Проте головним чинником є визначення організаційної культури та системи управління. Важливими для більшості керівників є відповідні знання у сфері управління та адміністрування, спеціальна підготовка та вміння застосовувати інновації в управлінні. Доведено, що належне обґрунтування рішення, яке буде ухвалено, є важливим елементом, що зумовлює таке ухвалення. Виявлено умови, які є основними та передують етапам ухвалення управлінського рішення для того, щоб воно було найбільш ефективним. Обґрунтовано, що потрібно кілька кроків для завершення процесу ухвалення, а саме: визначити наявну проблему та мету, яка має бути досягнута; визначити альтернативні варіанти, які допоможуть досягти наявної мети, а також здійснити оцінку таких альтернатив за критерієм можливості досягнення результатів; здійснити всі необхідні дії, які в кінцевому результаті приведуть до практичної реалізації рішення. \u0000Ключові слова: управлінське рішення, основні фактори, керівник, процес прийняття рішень.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"120 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138958528","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).22-31
Леонід Васильович Чупрій
У статті розглядається зміна геополітичної картини світу в умовах повномасштабної російської агресії проти України. Зокрема зазначається, що сьогодні посилилася геополітична роль США як світового лідера. Активізувалася також позиція і Європейського Союзу, країни якого активно допомагають Україні. Проте всередині Європейського Союзу існують певні суперечності. Так, країни Східної Європи і Прибалтики активно підтримують Україну, оскільки розуміють, що якщо Україна впаде під ударами Росії, то вони також можуть зазнати нападу з боку останньої. Але країни Західної Європи, зокрема Німеччина й Франція, займають дещо поміркованішу позицію, а Угорщина проявляє проросійські симпатії, хоча є членом ЄС та НАТО. Значну фінансову і військову допомогу Україні надає також і Великобританія, яка сьогодні стала одним із найактивніших наших союзників. Китай як авторитарна країна, яка знаходиться в стані суперництва зі США, займає проросійську позицію, але робить це насамперед з метою реалізації власних національних інтересів. Щодо країн глобального Півдня, то більшість з них займають нейтральну позицію, намагаючись не втручатися в конфлікт. Проте міжнародна допомога Україні поступово зростає, оскільки навіть країни глобального Півдня починають розуміти, що підтримувати країну-агресора – Росію, яка перетворюється на геополітичного вигнанця, не варто. Ключові слова: російсько-українське збройне протистояння, повномасштабна війна, геополітика, розпад Росії.
{"title":"Геополітична підтримка України в умовах повномасштабної російської агресії","authors":"Леонід Васильович Чупрій","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).22-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).22-31","url":null,"abstract":"У статті розглядається зміна геополітичної картини світу в умовах повномасштабної російської агресії проти України. Зокрема зазначається, що сьогодні посилилася геополітична роль США як світового лідера. Активізувалася також позиція і Європейського Союзу, країни якого активно допомагають Україні. Проте всередині Європейського Союзу існують певні суперечності. Так, країни Східної Європи і Прибалтики активно підтримують Україну, оскільки розуміють, що якщо Україна впаде під ударами Росії, то вони також можуть зазнати нападу з боку останньої. Але країни Західної Європи, зокрема Німеччина й Франція, займають дещо поміркованішу позицію, а Угорщина проявляє проросійські симпатії, хоча є членом ЄС та НАТО. Значну фінансову і військову допомогу Україні надає також і Великобританія, яка сьогодні стала одним із найактивніших наших союзників. Китай як авторитарна країна, яка знаходиться в стані суперництва зі США, займає проросійську позицію, але робить це насамперед з метою реалізації власних національних інтересів. Щодо країн глобального Півдня, то більшість з них займають нейтральну позицію, намагаючись не втручатися в конфлікт. Проте міжнародна допомога Україні поступово зростає, оскільки навіть країни глобального Півдня починають розуміти, що підтримувати країну-агресора – Росію, яка перетворюється на геополітичного вигнанця, не варто. \u0000Ключові слова: російсько-українське збройне протистояння, повномасштабна війна, геополітика, розпад Росії.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"33 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138957233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-20DOI: 10.24144/2078-1431.2023.1(30).116-128
Дмитро Червоний
Ринок органічних добрив є особливо важливим для України, тому що його ефективне функціонування має першочергове значення для забезпечення продовольчої, екологічної та енергетичної безпеки держави, з одного боку, та біоекономічної фундаментальної складової, з іншого боку, у зв’язку з тим, що Україна сьогодні є одним з найбільших гравців на світовому ринку продовольства, займаючи лідируючі позиції за обсягами експорту сільськогосподарської продукції. Отже, розвиток ринку органічних добрив, в умовах невпинного зростання вартості мінеральних добрив та дедалі гострішої їх нестачі в Україні, вимагає пошуку шляхів підвищення рівня забезпечення щорічно зростаючих потреб сільськогосподарських підприємств щодо забезпечення рослин поживними речовинами. З огляду на це, особливої актуальності набувають аналіз тенденцій сучасного стану ринку та визначення перспектив його розвитку. У статті охарактеризовано сучасний стан ринку органічних добрив. Сформульовано основні напрями його розвитку. Визначено проблемні питання, які потребують вирішення задля позитивного розвитку та функціонування ринку органічних добрив в Україні. Обґрунтовано рекомендації та організаційно-правові, методичні підходи до розвитку ринку органічних добрив. Ключові слова: ринок, органічні добрива, виробництво, інноваційна технологія, ефективність, сировина, площа, урожайність.
{"title":"Перспективи розвитку ринку органічних добрив в Україні","authors":"Дмитро Червоний","doi":"10.24144/2078-1431.2023.1(30).116-128","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).116-128","url":null,"abstract":"Ринок органічних добрив є особливо важливим для України, тому що його ефективне функціонування має першочергове значення для забезпечення продовольчої, екологічної та енергетичної безпеки держави, з одного боку, та біоекономічної фундаментальної складової, з іншого боку, у зв’язку з тим, що Україна сьогодні є одним з найбільших гравців на світовому ринку продовольства, займаючи лідируючі позиції за обсягами експорту сільськогосподарської продукції. Отже, розвиток ринку органічних добрив, в умовах невпинного зростання вартості мінеральних добрив та дедалі гострішої їх нестачі в Україні, вимагає пошуку шляхів підвищення рівня забезпечення щорічно зростаючих потреб сільськогосподарських підприємств щодо забезпечення рослин поживними речовинами. З огляду на це, особливої актуальності набувають аналіз тенденцій сучасного стану ринку та визначення перспектив його розвитку. \u0000 У статті охарактеризовано сучасний стан ринку органічних добрив. Сформульовано основні напрями його розвитку. Визначено проблемні питання, які потребують вирішення задля позитивного розвитку та функціонування ринку органічних добрив в Україні. Обґрунтовано рекомендації та організаційно-правові, методичні підходи до розвитку ринку органічних добрив. \u0000Ключові слова: ринок, органічні добрива, виробництво, інноваційна технологія, ефективність, сировина, площа, урожайність.","PeriodicalId":377422,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"35 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138957465","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：