Pub Date : 2021-12-27DOI: 10.30827/meslav.vi20.21626
Mykhailo Vintoni, Tatiana Vintoniv, O. Sydorenko
Статтю присвячено дослідженню численних українських ергонімів, зокрема проаналізовано 29826 назв об’єктів готельного бізнесу, культурно-розважальних закладів, об’єктів торгівлі, перукарень та салонів краси, об’єктів надання медичних послуг та аптек, розташованих у обласних центрах та інших містах України. Більшість імен подано українською мовою, а також наявні імена, запозичені з інших мов. Основний спосіб утворення назв – відапелятивний. Запропоновано типологію ергонімів, які умовно поділено на п’ятнадцять підгруп: патріотичні та фольклорні назви; ергонімі з незавуальованою вказівкою на вид діяльності; назви з частково завуальованою семантикою; лексеми з вказівкою на якість умов та послуг; абстрактні відапелятивні назви романтичного або фантазійного плану; найменування, утворені від назв рослин із позитивною конотацією; ергоніми, утворені від назв тварин із позитивною конотацією; найменування, утворені від назв дорогоцінних каменів; назви-демінутиви, які вказують на невеликий розмір закладу; назви зі вказівкою на природні реалії; назви з вказівкою на особливості місця розташування; словосполучення з лексемою золотий/а/е; словосполучення з лексемою старий/а/е; словосполучення з лексемами на позначення кольору; назви з вказівкою на гендерну спрямованість. Всі аналізовані найменування мають позитивний стилістичний відтінок і, крім номінативної, виконують рекламну функцію. Акцентовано увагу на використанні відонімного методу формування українських ергонімів. Серед відонімних назв представлені різні відантропонімні та відтопонімні як найчисленніші серед відонімних, утворені шляхом трансонімізації імен та прізвищ, назв місцевості. Приділено увагу висвітленню інших розрядів відонімних ергонімів, зокрема міфонімів, поетонімів, катойконімів, прагматонімів, зоонімів, анемонімів, космонімів, фільмонімів, музикогрупонімів та трансонімізованих титулів. Зроблено спробу етимологічного аналізу деяких назв. Зафіксовано використання різноманітних ергонімних термінів, які в деяких випадках, виконуючи номінативну функцію, вказують на розмір установи. Ключові слова: онім, апелятив, ергонім, антропонім, топонім, онімізація, трансонімізація.
{"title":"Відонімні та відапелятивні назви в українському ергоніміконі","authors":"Mykhailo Vintoni, Tatiana Vintoniv, O. Sydorenko","doi":"10.30827/meslav.vi20.21626","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.21626","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню численних українських ергонімів, зокрема проаналізовано 29826 назв об’єктів готельного бізнесу, культурно-розважальних закладів, об’єктів торгівлі, перукарень та салонів краси, об’єктів надання медичних послуг та аптек, розташованих у обласних центрах та інших містах України. Більшість імен подано українською мовою, а також наявні імена, запозичені з інших мов. Основний спосіб утворення назв – відапелятивний. Запропоновано типологію ергонімів, які умовно поділено на п’ятнадцять підгруп: патріотичні та фольклорні назви; ергонімі з незавуальованою вказівкою на вид діяльності; назви з частково завуальованою семантикою; лексеми з вказівкою на якість умов та послуг; абстрактні відапелятивні назви романтичного або фантазійного плану; найменування, утворені від назв рослин із позитивною конотацією; ергоніми, утворені від назв тварин із позитивною конотацією; найменування, утворені від назв дорогоцінних каменів; назви-демінутиви, які вказують на невеликий розмір закладу; назви зі вказівкою на природні реалії; назви з вказівкою на особливості місця розташування; словосполучення з лексемою золотий/а/е; словосполучення з лексемою старий/а/е; словосполучення з лексемами на позначення кольору; назви з вказівкою на гендерну спрямованість. Всі аналізовані найменування мають позитивний стилістичний відтінок і, крім номінативної, виконують рекламну функцію. \u0000Акцентовано увагу на використанні відонімного методу формування українських ергонімів. Серед відонімних назв представлені різні відантропонімні та відтопонімні як найчисленніші серед відонімних, утворені шляхом трансонімізації імен та прізвищ, назв місцевості. Приділено увагу висвітленню інших розрядів відонімних ергонімів, зокрема міфонімів, поетонімів, катойконімів, прагматонімів, зоонімів, анемонімів, космонімів, фільмонімів, музикогрупонімів та трансонімізованих титулів. Зроблено спробу етимологічного аналізу деяких назв. \u0000Зафіксовано використання різноманітних ергонімних термінів, які в деяких випадках, виконуючи номінативну функцію, вказують на розмір установи. \u0000Ключові слова: онім, апелятив, ергонім, антропонім, топонім, онімізація, трансонімізація.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44077325","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-27DOI: 10.30827/meslav.vi20.21627
Olha Lihus
The article presents the interdisciplinary approach to analyse Ukrainian Romanticism as a national version of the European romantic style of the 19th – early 20th centuries. This approach is based on the comparison of the aesthetic and artistic foundations of the romantic style with its fundamental principles in West and East European countries in different cultural fields such as philosophy, literature, and music. Generalisations in the article are derived from the analysis of the creative heritage of Ukrainian and European Romantics, as well as a consideration of Ukrainian Romanticism in the in the humanities studies. Basing on the historical, historical-cultural, historical-comparative scholarly methods, and the method of modelling, the dynamics of Ukrainian Romanticism under the influence of the aesthetical principle and creativity of the European romantics of the 19th-early 20 centuries is traced. It is demonstrated that Ukrainian Romanticism evolution has 3 stages (early, folklore, and neoromantic) that embody typological traits of the European Romanticism and national peculiarities of Ukrainian Romanticism. The author concludes that the style authenticity of Ukrainian Romanticism is preconditioned by the character of the European and national tendencies’ connection. The research results widen the interdisciplinary discourse of the Romanticism. Moreover, the analytical generalizations of Ukrainian Romanticism enrich the context of the Romanticism examination as a multicultural artistic-aesthetic system.
{"title":"Ukrainian Romanticism in the Context of European Culture of the 19th – early 20th Centuries: Interdisciplinary Historiographical Analysis","authors":"Olha Lihus","doi":"10.30827/meslav.vi20.21627","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.21627","url":null,"abstract":"The article presents the interdisciplinary approach to analyse Ukrainian Romanticism as a national version of the European romantic style of the 19th – early 20th centuries. This approach is based on the comparison of the aesthetic and artistic foundations of the romantic style with its fundamental principles in West and East European countries in different cultural fields such as philosophy, literature, and music. Generalisations in the article are derived from the analysis of the creative heritage of Ukrainian and European Romantics, as well as a consideration of Ukrainian Romanticism in the in the humanities studies. Basing on the historical, historical-cultural, historical-comparative scholarly methods, and the method of modelling, the dynamics of Ukrainian Romanticism under the influence of the aesthetical principle and creativity of the European romantics of the 19th-early 20 centuries is traced. It is demonstrated that Ukrainian Romanticism evolution has 3 stages (early, folklore, and neoromantic) that embody typological traits of the European Romanticism and national peculiarities of Ukrainian Romanticism. The author concludes that the style authenticity of Ukrainian Romanticism is preconditioned by the character of the European and national tendencies’ connection. The research results widen the interdisciplinary discourse of the Romanticism. Moreover, the analytical generalizations of Ukrainian Romanticism enrich the context of the Romanticism examination as a multicultural artistic-aesthetic system.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47804094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-27DOI: 10.30827/meslav.vi20.17874
М. Саккини
В этой работе приставочные глаголы с за- Слова о полку Игореве классифицируются в рамках словарных статей, чтобы раскрыть их семантику и видовое значение. С целью определить их семантические и видовые свойства употребляются в качестве точки отсчета четыре типа значения (только-пространственное, пространственно-результативное, временно-результативное, только-результативное), которые в (древне-)русском приставка за- показывает в своих комплексных глаголах. Они же определяют не только значение в глагольной лемме с за-, а также образование ее видовых пар функционально (предельная, тривиальная, перфектная, пролептическая) и морфологически (произведенные заменой основы, суффиксом или депрефиксацией). Только-пространственные глаголы с за- (непарные глаголы несовершенного вида, крайне редкие в древнерусском, например, залежати (ʻлежать в осаде’) в Слове не встречаются; пространственно-результативных глаголов, несущих в своей приставке указание на совершенный вид вместе с пространственным представлением (классифицируемом в рамках трех сем BEHIND, FAR, COVER и их вариантов) и образующих предельные пары, в Слове обнаружено 10: заворочаетъ, зайде, загородите, закладаше, заступаше путь, заступи путь, заступивъ знаменiе, залетело, занесе, затче. Временно-результативные глаголы, т. е. точечные глаголы совершенного вида, указывающие на начало акта, как заговорити (ʻначать говорить’), или чрезмерность в завершении, как замучити (ʻчрезмерно мучить”), отсутствуют в Слове, что подтверждает его архаичность. Только-результативных глаголов, чья приставка считается только указателем совершенной результативности, в Слове найдено 6: затвориша, затвори, зареза, закалена образуют пары суффиксом или депрефиксацией, и забывь и запала – только суффиксом.
{"title":"Древнерусская приставка За-: семантика и вид глагола в тексте Слова о Полку Игореве","authors":"М. Саккини","doi":"10.30827/meslav.vi20.17874","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.17874","url":null,"abstract":"В этой работе приставочные глаголы с за- Слова о полку Игореве классифицируются в рамках словарных статей, чтобы раскрыть их семантику и видовое значение. С целью определить их семантические и видовые свойства употребляются в качестве точки отсчета четыре типа значения (только-пространственное, пространственно-результативное, временно-результативное, только-результативное), которые в (древне-)русском приставка за- показывает в своих комплексных глаголах. Они же определяют не только значение в глагольной лемме с за-, а также образование ее видовых пар функционально (предельная, тривиальная, перфектная, пролептическая) и морфологически (произведенные заменой основы, суффиксом или депрефиксацией). Только-пространственные глаголы с за- (непарные глаголы несовершенного вида, крайне редкие в древнерусском, например, залежати (ʻлежать в осаде’) в Слове не встречаются; пространственно-результативных глаголов, несущих в своей приставке указание на совершенный вид вместе с пространственным представлением (классифицируемом в рамках трех сем BEHIND, FAR, COVER и их вариантов) и образующих предельные пары, в Слове обнаружено 10: заворочаетъ, зайде, загородите, закладаше, заступаше путь, заступи путь, заступивъ знаменiе, залетело, занесе, затче. Временно-результативные глаголы, т. е. точечные глаголы совершенного вида, указывающие на начало акта, как заговорити (ʻначать говорить’), или чрезмерность в завершении, как замучити (ʻчрезмерно мучить”), отсутствуют в Слове, что подтверждает его архаичность. Только-результативных глаголов, чья приставка считается только указателем совершенной результативности, в Слове найдено 6: затвориша, затвори, зареза, закалена образуют пары суффиксом или депрефиксацией, и забывь и запала – только суффиксом.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44152515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-27DOI: 10.30827/meslav.vi20.23543
Анджелина Мичич
АННОТАЦИЯ Целью настоящей статьи является попытка интерпретации отдельных фрагментов из стихотворений Андрея Белого, которая в основе будет опираться на определенные фоносемантические теории, представленные поэтом в своих теоретических работах, а также в своей культовой поэме о звуке под названием «Глоссолалия», которой мы уделим особое внимание. Ссылаясь на воспоминания современников Белого и на автобиографические тексты самого поэта, мы покажем большое влияние, которое Рудольф Штейнер оказал на русского мыслителя своими антропософскими учениями в области мистического символиза и эвритмии. Эпоха начала ХХ в. известна не только своими разносторонними исследованиями в области расширения сознания, но и работой многих авторов над созданием новой чувстительности, нового искусства, нового человека. В таком ключе мы и постарались рассмотреть некоторые произведения автора. Ключевые слова: Андрей Белый, Рудольф Штейнер, эвритмия, музыка, движение, фоносемантика.
{"title":"Эвритмия: музыка и движение в поэзии Андрея Белого","authors":"Анджелина Мичич","doi":"10.30827/meslav.vi20.23543","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.23543","url":null,"abstract":"АННОТАЦИЯ \u0000Целью настоящей статьи является попытка интерпретации отдельных фрагментов из стихотворений Андрея Белого, которая в основе будет опираться на определенные фоносемантические теории, представленные поэтом в своих теоретических работах, а также в своей культовой поэме о звуке под названием «Глоссолалия», которой мы уделим особое внимание. Ссылаясь на воспоминания современников Белого и на автобиографические тексты самого поэта, мы покажем большое влияние, которое Рудольф Штейнер оказал на русского мыслителя своими антропософскими учениями в области мистического символиза и эвритмии. Эпоха начала ХХ в. известна не только своими разносторонними исследованиями в области расширения сознания, но и работой многих авторов над созданием новой чувстительности, нового искусства, нового человека. В таком ключе мы и постарались рассмотреть некоторые произведения автора. \u0000 Ключевые слова: Андрей Белый, Рудольф Штейнер, эвритмия, музыка, движение, фоносемантика.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48617549","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-26DOI: 10.30827/meslav.vi20.21758
Alena Zdanovich
The relevance of the work is due to changes in the understanding of the goals of education, according to which learning should not be limited to the communication of knowledge, but should develop the necessary competencies in the field of independent cognitive activity and reveal the creative potential of students. In this work silence is considered as having a dialogical nature not expressed in a sign form a communicatively significant process of cognition of the studied object, which allows the student to overcome language and psychological barriers, to engage in independent work to develop the meaning and content of education, and, in the end, create your own educational product. In accordance with this the essence and content of the method of pedagogical silence are revealed, and also the author's typology of silence is given. On the example of a fragment of a lesson on the discipline "Russian as a foreign language" the features of the use of the method of pedagogical silence in teaching foreign languages are shown. The research materials can be used in organizing the educational process for the study of foreign languages, for methodological work in an educational institution, as well as in self-educational pedagogical activity.
{"title":"The method of pedagogical silence in teaching Russian as a foreign language: theoretical foundations and practical application","authors":"Alena Zdanovich","doi":"10.30827/meslav.vi20.21758","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.21758","url":null,"abstract":"The relevance of the work is due to changes in the understanding of the goals of education, according to which learning should not be limited to the communication of knowledge, but should develop the necessary competencies in the field of independent cognitive activity and reveal the creative potential of students. In this work silence is considered as having a dialogical nature not expressed in a sign form a communicatively significant process of cognition of the studied object, which allows the student to overcome language and psychological barriers, to engage in independent work to develop the meaning and content of education, and, in the end, create your own educational product. In accordance with this the essence and content of the method of pedagogical silence are revealed, and also the author's typology of silence is given. On the example of a fragment of a lesson on the discipline \"Russian as a foreign language\" the features of the use of the method of pedagogical silence in teaching foreign languages are shown. The research materials can be used in organizing the educational process for the study of foreign languages, for methodological work in an educational institution, as well as in self-educational pedagogical activity.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45298098","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-26DOI: 10.30827/meslav.vi19.21944
Andrei Tereshchuk
El presente artículo está dedicado al análisis de los motivos españoles en la obra del poeta ruso de la Edad de Plata Nikolái Stepánovich Gumiliov (1886-1921). Por motivos españoles se entienden las menciones de nombres propios españoles o de las realidades culturales de España. Mientras que hay numerosos estudios sobre las influencias orientales, africanas o italianas en la obra del poeta, todavía no se ha publicado ningún trabajo sobre el tema español. El artículo presenta un breve repaso biográfico de la vida de Gumiliov, muestra el origen de las influencias extranjeras en su creación artística. En total, el tema español es tratado en 26 poemas y 4 obras de teatro. Aparece en el primer poemario del poeta que lleva el título de Camino de los conquistadores; los motivos españoles siguen presentes en la obra de Gumiliov hasta el último año de su vida. El poeta a menudo usaba la imagen del conquistador español. Gumiliov en varios poemas trató el tema del descubrimiento de América y de la Conquista. Otra imagen frecuente en su obra es la figura de Don Juan. El burlador de Sevilla está presente no solo en la poesía de Gumiliov, sino también en el drama Don Juan en Egipto. El artículo muestra que España fue una importante fuente de inspiración para Gumiliov.
{"title":"España y la cultura española en la obra de N. S. Gumiliov","authors":"Andrei Tereshchuk","doi":"10.30827/meslav.vi19.21944","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi19.21944","url":null,"abstract":"El presente artículo está dedicado al análisis de los motivos españoles en la obra del poeta ruso de la Edad de Plata Nikolái Stepánovich Gumiliov (1886-1921). Por motivos españoles se entienden las menciones de nombres propios españoles o de las realidades culturales de España. Mientras que hay numerosos estudios sobre las influencias orientales, africanas o italianas en la obra del poeta, todavía no se ha publicado ningún trabajo sobre el tema español. El artículo presenta un breve repaso biográfico de la vida de Gumiliov, muestra el origen de las influencias extranjeras en su creación artística. En total, el tema español es tratado en 26 poemas y 4 obras de teatro. Aparece en el primer poemario del poeta que lleva el título de Camino de los conquistadores; los motivos españoles siguen presentes en la obra de Gumiliov hasta el último año de su vida. El poeta a menudo usaba la imagen del conquistador español. Gumiliov en varios poemas trató el tema del descubrimiento de América y de la Conquista. Otra imagen frecuente en su obra es la figura de Don Juan. El burlador de Sevilla está presente no solo en la poesía de Gumiliov, sino también en el drama Don Juan en Egipto. El artículo muestra que España fue una importante fuente de inspiración para Gumiliov.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42750777","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-26DOI: 10.30827/meslav.vi20.21965
Mariia Shymchyshyn
The article deals with the English translations of Lesia Ukrainka’s works. The author considers the new approaches to translation that emerged after the Cultural turn in the last part of the 20th century. In particular, the attention has been paid to the issues of migration and translation, negation of the Eurocentric ideas about translation, and translation as a constituent part for the formation of migrant’s community. Considering the chronology of the translation of Lesia Ukrainka’s works into English, it is argued that as a rule they were done by the Ukrainian diaspora and published in the periodicals, financed by the Ukrainian communities in Great Britain, the USA, and Canada. The most intensive phase of the popularization of poetess’s works in English happened to be during the middle of the last century. This could be explained by the nature of the third wave of migration, which occurred after World War II. This wave brought the highly politicized people, who tried to oppose the Soviet regime. They used literature to oppose the Soviet appropriation of the Ukrainian cultural heritage. Besides the Ukrainian diaspora have utilized the native fictional discourse to maintain the boundaries and consciousness of their collectivity.
{"title":"The Role of the Ukrainian Diaspora in Translating Lesia Ukrainka’s Works into English","authors":"Mariia Shymchyshyn","doi":"10.30827/meslav.vi20.21965","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.21965","url":null,"abstract":"The article deals with the English translations of Lesia Ukrainka’s works. The author considers the new approaches to translation that emerged after the Cultural turn in the last part of the 20th century. In particular, the attention has been paid to the issues of migration and translation, negation of the Eurocentric ideas about translation, and translation as a constituent part for the formation of migrant’s community. Considering the chronology of the translation of Lesia Ukrainka’s works into English, it is argued that as a rule they were done by the Ukrainian diaspora and published in the periodicals, financed by the Ukrainian communities in Great Britain, the USA, and Canada. The most intensive phase of the popularization of poetess’s works in English happened to be during the middle of the last century. This could be explained by the nature of the third wave of migration, which occurred after World War II. This wave brought the highly politicized people, who tried to oppose the Soviet regime. They used literature to oppose the Soviet appropriation of the Ukrainian cultural heritage. Besides the Ukrainian diaspora have utilized the native fictional discourse to maintain the boundaries and consciousness of their collectivity.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43148661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-23DOI: 10.30827/meslav.vi20.18501
Валентина Калько
Статтю присвячено описові паремій як репрезентантів однієї з засадничих текстових категорій – інформативності. З огляду на знакову природу пареміям властива синтактика, виявлена в їхньому зв’язку з іншими знаками в мовному потоці, а отже, вони функціюють як структурно-змістові компоненти тексту, засоби його категорійної та концептуальної організації. Доведено, що прислів’я є одним із потужних засобів формування інформаційного масиву тексту, пов’язаного не лише зі свідомістю автора й адресата, а й із семіотичним універсумом культури. Як репрезентанти текстової категорії інформативності, паремії в текстах передають фактуальну, концептуальну, підтекстову інформацію. Для вираження фактуальної інформації слугують паремії вжиті з прямим значенням, зміст яких тотожний сумі значень складників і спроєктований на реальні факти, події, ситуації, процеси. Реалізуючи концептуальну інформацію, прислів’я функціюють як заголовки, епіграфи, сприяючи розгортанню основної ідеї тексту. У такому разі вони є засобами втілення авторської позиції. Пізнавальна роль паремій у передаванні концептуальної інформації пов’язана з їхньою здатністю конденсувати знання про світ, орієнтованістю на адресата, оскільки вони створюють чіткі сигнали адресованості, які активно впливають на сприйняття тексту, і наділені потужним впливовим ефектом. Прислів’я як заголовки й епіграфи сприяють експлікації концептуальної інформації тексту. Одним із продуктивних засобів створення підтексту є паремії метафорично-асоціативної природи, оскільки їхнє значення сприяє перетворенню й збагаченню асоціативно-образного змісту твору. Роль паремій у творенні підтекстової інформації пов’язана з їхньою здатністю породжувати додаткові смисли, завдяки своїй метафоричній природі, здатності до поєднання з іншими висловленнями, глибинній етнокультурній символіці.
{"title":"Українські паремії як репрезентанти текстової категорії інформативності","authors":"Валентина Калько","doi":"10.30827/meslav.vi20.18501","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.18501","url":null,"abstract":"Статтю присвячено описові паремій як репрезентантів однієї з засадничих текстових категорій – інформативності. З огляду на знакову природу пареміям властива синтактика, виявлена в їхньому зв’язку з іншими знаками в мовному потоці, а отже, вони функціюють як структурно-змістові компоненти тексту, засоби його категорійної та концептуальної організації. Доведено, що прислів’я є одним із потужних засобів формування інформаційного масиву тексту, пов’язаного не лише зі свідомістю автора й адресата, а й із семіотичним універсумом культури. Як репрезентанти текстової категорії інформативності, паремії в текстах передають фактуальну, концептуальну, підтекстову інформацію. Для вираження фактуальної інформації слугують паремії вжиті з прямим значенням, зміст яких тотожний сумі значень складників і спроєктований на реальні факти, події, ситуації, процеси. Реалізуючи концептуальну інформацію, прислів’я функціюють як заголовки, епіграфи, сприяючи розгортанню основної ідеї тексту. У такому разі вони є засобами втілення авторської позиції. Пізнавальна роль паремій у передаванні концептуальної інформації пов’язана з їхньою здатністю конденсувати знання про світ, орієнтованістю на адресата, оскільки вони створюють чіткі сигнали адресованості, які активно впливають на сприйняття тексту, і наділені потужним впливовим ефектом. Прислів’я як заголовки й епіграфи сприяють експлікації концептуальної інформації тексту. Одним із продуктивних засобів створення підтексту є паремії метафорично-асоціативної природи, оскільки їхнє значення сприяє перетворенню й збагаченню асоціативно-образного змісту твору. Роль паремій у творенні підтекстової інформації пов’язана з їхньою здатністю породжувати додаткові смисли, завдяки своїй метафоричній природі, здатності до поєднання з іншими висловленнями, глибинній етнокультурній символіці.","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44682598","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-23DOI: 10.30827/meslav.vi20.22845
Lidia Patrusheva, Елена Туктангулова, Татьяна Юрьевна Фомина, Е А Метлякова, Н. А. Рубцова
Статья включает в себя данные практического опыта осуществления контроля усвоения знаний в условиях дистанционного обучения русскому языку, в том числе русскому языку как иностранному, и литературе в Удмуртском государственном университете. Предпосылкой нашего исследования явилась принципиально новая организация учебного процесса в вузе, что не должно было снижать уровень обучения студентов, обеспечить привычные и системные подходы к контролю знаний, что, в свою очередь, было закреплено на уровне внутривузовской балльно-рейтинговой системы, способствовать сохранению интереса к изучаемому предмету, обеспечить объективный контроль за изучением дисциплины, а также проявить многоуровневый, но при этом не перегружающий студента системный подход к контролю знаний. Важность исследования состоит в определении оптимальных вариантов контроля знаний по русскому языку (в том числе по русскому как иностранному) и по литературе в условиях дистанционного обучения, то есть с учетом специфики и дисциплины, и проверяемого материала, и с учетом индивидуального подхода к обучающимся, проявленном в контрольных материалах. Результаты исследования позволяют говорить о том, что дистанционное обучение проявило как отрицательные стороны контроля знаний, так и положительные. В частности, было установлено, что некоторые проблемы, с которыми сталкивается преподаватель при организации контроля, являются универсальными, то есть отмечаются и в условиях очного, и в условиях дистанционного обучения, а такой результат, как усиление дифференциации контроля, ориентированность на индивидуальный подход в проверке знаний, несомненно, отражает новизну исследования.
{"title":"Формы контроля при дистанционном обучении русскому языку и литературе в УдГУ","authors":"Lidia Patrusheva, Елена Туктангулова, Татьяна Юрьевна Фомина, Е А Метлякова, Н. А. Рубцова","doi":"10.30827/meslav.vi20.22845","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.22845","url":null,"abstract":"Статья включает в себя данные практического опыта осуществления контроля усвоения знаний в \u0000условиях дистанционного обучения русскому языку, в том числе русскому языку как иностранному, и \u0000литературе в Удмуртском государственном университете. Предпосылкой нашего исследования явилась \u0000принципиально новая организация учебного процесса в вузе, что не должно было снижать уровень обучения \u0000студентов, обеспечить привычные и системные подходы к контролю знаний, что, в свою очередь, было \u0000закреплено на уровне внутривузовской балльно-рейтинговой системы, способствовать сохранению интереса \u0000к изучаемому предмету, обеспечить объективный контроль за изучением дисциплины, а также проявить \u0000многоуровневый, но при этом не перегружающий студента системный подход к контролю знаний. Важность \u0000исследования состоит в определении оптимальных вариантов контроля знаний по русскому языку (в том \u0000числе по русскому как иностранному) и по литературе в условиях дистанционного обучения, то есть с \u0000учетом специфики и дисциплины, и проверяемого материала, и с учетом индивидуального подхода к \u0000обучающимся, проявленном в контрольных материалах. Результаты исследования позволяют говорить о \u0000том, что дистанционное обучение проявило как отрицательные стороны контроля знаний, так и \u0000положительные. В частности, было установлено, что некоторые проблемы, с которыми сталкивается \u0000преподаватель при организации контроля, являются универсальными, то есть отмечаются и в условиях \u0000очного, и в условиях дистанционного обучения, а такой результат, как усиление дифференциации контроля, \u0000ориентированность на индивидуальный подход в проверке знаний, несомненно, отражает новизну \u0000исследования. \u0000","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44394940","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-23DOI: 10.30827/meslav.vi20.21145
V. Ponomarenko
En el presente artículo se trata de analizar, interpretar y calificar, desde el punto de vista histórico (incluso hasta ciertos puntos etimológico en determinados casos, ya que muchos etnónimos eslavos, al igual que los que son romances o germánicos etc., tienen otra procedencia), semántico, estilístico, funcional y sociolingüístico, ciertos nombres y frases hechas, derivados y fraseologismos etnonímicos de diferente origen, literarios y coloquiales, en español (en concepto de tertium comparationis), ucraniano y otros idiomas (eslavos, germánicos, romances), bien como gentilicios de índole expresiva, en particular apodos, denominaciones despectivas y etnofolismos, que reflejan, por medio de sus características linguales (origen, formación etc.) y extralinguales (percepción a nivel psicológico), toda una serie de rasgos etnoculturales y, en resumidas cuentas, los llamados estereotipos nacionales o étnicos. Los significados secundarios (principalmente metonímicos) de muchos gentilicios son muestras ilustrativas de deonimización. Existe también un gran número de denominaciones coloquiales y unidades fraseológicas con componentes etnonímicos que se refieren a ciertas particularidades de la mentalidad étnica (estrechamente relacionada con el llamado cuadro lingüístico del mundo) y se manifiestan de modo especialmente significativo en la comparación de material de varias y diferentes lenguas que sirve de método técnicamente esencial para este estudio. La comparación referida demuestra también varias consecuencias de contactos entre lenguas, históricos y modernos, que se ven considerablemente intensificados en la actualidad. Palabras clave: etnónimos, método comparativo, fraseología, nominación secundaria, estereotipos étnicos.
{"title":"Etnónimos españoles y ucranianos en comparación con otras lenguas europeas: aspectos etnolingüísticos y culturológicos","authors":"V. Ponomarenko","doi":"10.30827/meslav.vi20.21145","DOIUrl":"https://doi.org/10.30827/meslav.vi20.21145","url":null,"abstract":"En el presente artículo se trata de analizar, interpretar y calificar, desde el punto de vista histórico (incluso hasta ciertos puntos etimológico en determinados casos, ya que muchos etnónimos eslavos, al igual que los que son romances o germánicos etc., tienen otra procedencia), semántico, estilístico, funcional y sociolingüístico, ciertos nombres y frases hechas, derivados y fraseologismos etnonímicos de diferente origen, literarios y coloquiales, en español (en concepto de tertium comparationis), ucraniano y otros idiomas (eslavos, germánicos, romances), bien como gentilicios de índole expresiva, en particular apodos, denominaciones despectivas y etnofolismos, que reflejan, por medio de sus características linguales (origen, formación etc.) y extralinguales (percepción a nivel psicológico), toda una serie de rasgos etnoculturales y, en resumidas cuentas, los llamados estereotipos nacionales o étnicos. Los significados secundarios (principalmente metonímicos) de muchos gentilicios son muestras ilustrativas de deonimización. Existe también un gran número de denominaciones coloquiales y unidades fraseológicas con componentes etnonímicos que se refieren a ciertas particularidades de la mentalidad étnica (estrechamente relacionada con el llamado cuadro lingüístico del mundo) y se manifiestan de modo especialmente significativo en la comparación de material de varias y diferentes lenguas que sirve de método técnicamente esencial para este estudio. La comparación referida demuestra también varias consecuencias de contactos entre lenguas, históricos y modernos, que se ven considerablemente intensificados en la actualidad. \u0000 \u0000Palabras clave: etnónimos, método comparativo, fraseología, nominación secundaria, estereotipos étnicos. ","PeriodicalId":40891,"journal":{"name":"Mundo Eslavo-Journal of Slavic Studies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.1,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44711090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：