Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16711
Ростислав Калюжний, Людмила Олександрівна Шапенко
Мета статті полягає у дослідженні сутності поняття «правове почуття» як необхідного елемента під час здійснення правозастосовної діяльності органами державної влади, а також характеристиці його ролі і цінності для забезпечення механізму правового регулювання в цілому. Методи дослідження: методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціально юридичні методи пізнання, використання яких дозволило проаналізувати різні концептуальні підходи до вироблення уявлень щодо співвідношення інтелекту та інтуїції, впливу відчуття права, правових емоцій та правового мислення на процес пізнання і застосування права. Результати: результатом даної наукової роботи стала розробка теоретичних положень, на основі яких сформульовано визначення правового почуття як соціально-психологічного (емоційного) відношення людини до права, правової дійсності, правових приписів та настанов, заснованого на загальновизнаному ідеалі добра і справедливості. Також авторами доведено значення правового почуття для побудови та функціонування цілісної, ефективної і інклюзивної системи органів державної влади, зокрема завдяки його спроможності перетворювати закон у більш потужний інструмент, здатний забезпечити соціальну справедливість та дотримання принципу верховенства права. Обговорення: правове почуття є складним соціально-психологічним явищем, яке існує у кожного індивіда, суспільства в цілому впродовж усієї історії його розвитку. Його роль у сучасних умовах може і повинна бути посилена в усіх відношеннях, так як це є одним із важливих передумов побудови правової держави і демократичного громадянського суспільства. Досліджені наукові ідеї мають важливе значення для вдосконалення роботи органів державної влади. Їх впровадження безпосередньо в процес прийняття юридичних рішень зумовить розвиток емоційного інтелекту та спонукатиме працівників державних органів більш етично займатися своєю професією, сприятиме прояву поваги до людей, тим самим розширюючи доступ громадян до правосуддя, їх можливості участі в управлінні публічними справами тощо.
{"title":"ПРАВОВЕ ПОЧУТТЯ ЯК СКЛАДОВА ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ","authors":"Ростислав Калюжний, Людмила Олександрівна Шапенко","doi":"10.18372/2307-9061.63.16711","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16711","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у дослідженні сутності поняття «правове почуття» як необхідного елемента під час здійснення правозастосовної діяльності органами державної влади, а також характеристиці його ролі і цінності для забезпечення механізму правового регулювання в цілому. Методи дослідження: методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціально юридичні методи пізнання, використання яких дозволило проаналізувати різні концептуальні підходи до вироблення уявлень щодо співвідношення інтелекту та інтуїції, впливу відчуття права, правових емоцій та правового мислення на процес пізнання і застосування права. Результати: результатом даної наукової роботи стала розробка теоретичних положень, на основі яких сформульовано визначення правового почуття як соціально-психологічного (емоційного) відношення людини до права, правової дійсності, правових приписів та настанов, заснованого на загальновизнаному ідеалі добра і справедливості. Також авторами доведено значення правового почуття для побудови та функціонування цілісної, ефективної і інклюзивної системи органів державної влади, зокрема завдяки його спроможності перетворювати закон у більш потужний інструмент, здатний забезпечити соціальну справедливість та дотримання принципу верховенства права. Обговорення: правове почуття є складним соціально-психологічним явищем, яке існує у кожного індивіда, суспільства в цілому впродовж усієї історії його розвитку. Його роль у сучасних умовах може і повинна бути посилена в усіх відношеннях, так як це є одним із важливих передумов побудови правової держави і демократичного громадянського суспільства. Досліджені наукові ідеї мають важливе значення для вдосконалення роботи органів державної влади. Їх впровадження безпосередньо в процес прийняття юридичних рішень зумовить розвиток емоційного інтелекту та спонукатиме працівників державних органів більш етично займатися своєю професією, сприятиме прояву поваги до людей, тим самим розширюючи доступ громадян до правосуддя, їх можливості участі в управлінні публічними справами тощо.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83008106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16717
Ганна Грабовська, Карина Галатенко
Мета: дослідити правові засади прийомної сім’ї як форми опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в умовах війни. Методи дослідження: літературний (опрацювання літературних джерел, підручників, монографій, статей із юридичних журналів, норм права чинного законодавства), документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний тощо. Багатоаспектність предмета дослідження обумовила застосування як загальнонаукових, так і приватно-наукових методів. Результати: проаналізовано особливості реформування та функціонування системи опіки над дітьми-сиротами в Україні в умовах воєнного стану. Обговорення: було проаналізовано нормативну базу, що забезпечує вимоги до прийомних сімей та умови, за яких вони можуть надавати опіку над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в умовах воєнного стану в Україні.
{"title":"ПРИЙОМНА СІМ'Я ЯК ФОРМА ОПІКИ НАД ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ, ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ","authors":"Ганна Грабовська, Карина Галатенко","doi":"10.18372/2307-9061.63.16717","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16717","url":null,"abstract":"Мета: дослідити правові засади прийомної сім’ї як форми опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в умовах війни. Методи дослідження: літературний (опрацювання літературних джерел, підручників, монографій, статей із юридичних журналів, норм права чинного законодавства), документального аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний тощо. Багатоаспектність предмета дослідження обумовила застосування як загальнонаукових, так і приватно-наукових методів. Результати: проаналізовано особливості реформування та функціонування системи опіки над дітьми-сиротами в Україні в умовах воєнного стану. Обговорення: було проаналізовано нормативну базу, що забезпечує вимоги до прийомних сімей та умови, за яких вони можуть надавати опіку над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в умовах воєнного стану в Україні.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88084282","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16734
Вікторія Алєксєйчук, Ігор Стародубов
Метою статті є визначення оптимальної моделі та механізму підготовки судових експертів для підвищення їх професійного рівня та виведення галузі судової експертизи на якісно новий рівень. Методи дослідження: при написанні статті використовувались загальнонаукові методи пізнання. Результати: високоякісна підготовка та перепідготовка судових експертів має важливе значення для здійснення незалежного й об’єктивного судочинства, однак не вирішує всі базові питання державної експертної кадрової політики. Низка сфер суспільного життя також потребує професійно організованого застосування спеціальних знань та практичних навичок. Обговорення: проблеми якісної підготовки судових експертів.
{"title":"ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Вікторія Алєксєйчук, Ігор Стародубов","doi":"10.18372/2307-9061.63.16734","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16734","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення оптимальної моделі та механізму підготовки судових експертів для підвищення їх професійного рівня та виведення галузі судової експертизи на якісно новий рівень. Методи дослідження: при написанні статті використовувались загальнонаукові методи пізнання. Результати: високоякісна підготовка та перепідготовка судових експертів має важливе значення для здійснення незалежного й об’єктивного судочинства, однак не вирішує всі базові питання державної експертної кадрової політики. Низка сфер суспільного життя також потребує професійно організованого застосування спеціальних знань та практичних навичок. Обговорення: проблеми якісної підготовки судових експертів.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85718276","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16723
Дмитро Беззубов, Софія Гавва
Метою статті є комплексний правовий аналіз існуючої системи засобів державного регулювання господарської діяльності на об’єктах підвищеної небезпеки, визначення міри впливу інституціональних важелів на стан захисту господарської діяльності. Методи дослідження: в ході роботи використано основні наукові методи системного аналізу, формальної логіки та метод класифікацій. Метод системного аналізу застосовано відповідно для визначення сучасного стану законодавства в сфері забезпечення діяльності суб’єктів підвищеної небезпеки. Метод формальної логіки дозволив визначити наукові погляди на категорії правових режимів у сфері права. Метод класифікацій дозволив визначити шляхи подальшого удосконалення інституціональних прийомів щодо впливу на правові режими. Результати: дослідження питання правових режимів дозволяє визначити шляхи і методи мінімізації впливу негативних факторів і ризиків економічного середовища на стан держави. Результати дослідження, викладені в даній науковій статті, дозволяють визначити подальші кроки в дослідженні проблем правових режимів господарської діяльності. Обговорення: проблеми правових режимів є прикладними з позиції розвитку права сучасної держави.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОБ’ЄКТАХ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ: ПРАВОВІ РЕЖИМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ","authors":"Дмитро Беззубов, Софія Гавва","doi":"10.18372/2307-9061.63.16723","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16723","url":null,"abstract":"Метою статті є комплексний правовий аналіз існуючої системи засобів державного регулювання господарської діяльності на об’єктах підвищеної небезпеки, визначення міри впливу інституціональних важелів на стан захисту господарської діяльності. Методи дослідження: в ході роботи використано основні наукові методи системного аналізу, формальної логіки та метод класифікацій. Метод системного аналізу застосовано відповідно для визначення сучасного стану законодавства в сфері забезпечення діяльності суб’єктів підвищеної небезпеки. Метод формальної логіки дозволив визначити наукові погляди на категорії правових режимів у сфері права. Метод класифікацій дозволив визначити шляхи подальшого удосконалення інституціональних прийомів щодо впливу на правові режими. Результати: дослідження питання правових режимів дозволяє визначити шляхи і методи мінімізації впливу негативних факторів і ризиків економічного середовища на стан держави. Результати дослідження, викладені в даній науковій статті, дозволяють визначити подальші кроки в дослідженні проблем правових режимів господарської діяльності. Обговорення: проблеми правових режимів є прикладними з позиції розвитку права сучасної держави.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88443466","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16729
Лідія Палюх
Мета: сформулювати пропозиції щодо нормативної регламентації матеріальної підстави кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного судового рішення. Методи дослідження: діалектичний метод, який є підґрунтям для застосування інших методів дослідження; методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, догматичний, техніко-юридичний, які застосовувалися при аналізі статті 375 Кримінального кодексу України, що передбачала відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали, постанови; метод моделювання застосовувався при побудові проєкту кримінально-правової норми, яка б установлювала відповідальність за постановлення завідомо неправосудного судового рішення. Результати: формулювання пропозицій до Кримінального кодексу України (проєкту Кримінального кодексу України) щодо встановлення відповідальності за постановлення неправосудного судового рішення. Обговорення: проаналізовано зміст поняття неправосудного судового рішення; сформульовано позицію щодо доцільності використання в диспозиції відповідної норми проєкту КК України термінів «незаконне», «необґрунтоване» для позначення судового рішення, за постановлення якого слід передбачити кримінальну відповідальність. Проаналізовано відповідність статті проєкту Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за постановлення завідомо незаконного та необґрунтованого судового рішення, принципу верховенства права (зокрема, у такому його аспекті як правова визначеність), а також принципам криміналізації. На основі проведеного дослідження висловлено позицію щодо формулювання диспозиції відповідної кримінально-правової норми.
{"title":"ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОСТАНОВЛЕННЯ НЕПРАВОСУДНОГО СУДОВОГО РІШЕНННЯ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА","authors":"Лідія Палюх","doi":"10.18372/2307-9061.63.16729","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16729","url":null,"abstract":"Мета: сформулювати пропозиції щодо нормативної регламентації матеріальної підстави кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного судового рішення. Методи дослідження: діалектичний метод, який є підґрунтям для застосування інших методів дослідження; методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, догматичний, техніко-юридичний, які застосовувалися при аналізі статті 375 Кримінального кодексу України, що передбачала відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали, постанови; метод моделювання застосовувався при побудові проєкту кримінально-правової норми, яка б установлювала відповідальність за постановлення завідомо неправосудного судового рішення. Результати: формулювання пропозицій до Кримінального кодексу України (проєкту Кримінального кодексу України) щодо встановлення відповідальності за постановлення неправосудного судового рішення. Обговорення: проаналізовано зміст поняття неправосудного судового рішення; сформульовано позицію щодо доцільності використання в диспозиції відповідної норми проєкту КК України термінів «незаконне», «необґрунтоване» для позначення судового рішення, за постановлення якого слід передбачити кримінальну відповідальність. Проаналізовано відповідність статті проєкту Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за постановлення завідомо незаконного та необґрунтованого судового рішення, принципу верховенства права (зокрема, у такому його аспекті як правова визначеність), а також принципам криміналізації. На основі проведеного дослідження висловлено позицію щодо формулювання диспозиції відповідної кримінально-правової норми.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90621963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16728
К.А. Новікова
Мета: визначення місця обмежувальних засобів і встановлення їх співвідношення з іншими засобами кримінального права. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод, який надав можливість розглянути досліджувані явища в розвитку та взаємозв’язку, єдності та протиріччях; системно-структурний метод використовувався при дослідженні обмежувальних засобів у системі засобів кримінального права; догматичний метод було застосовано при з’ясуванні змісту термінів, що містяться в нормативно-правових актах та вживаються у правовій доктрині та інші. Результати: обмежувальні засоби займають визначене місце у класифікаціях правових засобів. По-перше обмежувальні засоби відносяться до засобів установлення. Крім того, в їх сутності більше примусових ознак, ніж заохочувальних, тому відносяться до примусових заходів. Далі, обмежувальні засоби відносяться до некаральних засобів, у зв’язку з тим, що вони не відповідають меті кари. Нарешті, в системі багатоколійних засобів кримінального права обмежувальні засоби відносяться до засобів безпеки. Щодо співвідношення обмежувальних засобів із кримінальною відповідальністю можна зазначити, що вони не відповідають ознакам кримінальної відповідальності, а належать до інших засобів кримінально-правового характеру. Обговорення проблем визначення місця обмежувальних засобів у системі засобів кримінального права.
{"title":"МІСЦЕ ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У СИСТЕМІ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА","authors":"К.А. Новікова","doi":"10.18372/2307-9061.63.16728","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16728","url":null,"abstract":"Мета: визначення місця обмежувальних засобів і встановлення їх співвідношення з іншими засобами кримінального права. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод, який надав можливість розглянути досліджувані явища в розвитку та взаємозв’язку, єдності та протиріччях; системно-структурний метод використовувався при дослідженні обмежувальних засобів у системі засобів кримінального права; догматичний метод було застосовано при з’ясуванні змісту термінів, що містяться в нормативно-правових актах та вживаються у правовій доктрині та інші. Результати: обмежувальні засоби займають визначене місце у класифікаціях правових засобів. По-перше обмежувальні засоби відносяться до засобів установлення. Крім того, в їх сутності більше примусових ознак, ніж заохочувальних, тому відносяться до примусових заходів. Далі, обмежувальні засоби відносяться до некаральних засобів, у зв’язку з тим, що вони не відповідають меті кари. Нарешті, в системі багатоколійних засобів кримінального права обмежувальні засоби відносяться до засобів безпеки. Щодо співвідношення обмежувальних засобів із кримінальною відповідальністю можна зазначити, що вони не відповідають ознакам кримінальної відповідальності, а належать до інших засобів кримінально-правового характеру. Обговорення проблем визначення місця обмежувальних засобів у системі засобів кримінального права.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86084014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16714
Іван Піскун, Михайло Возник
Мета: дослідити перспективи адміністративно-правового регулювання речового та продовольчого забезпечення Збройних Сил України, а також процес військового правотворення шляхом проведення аналізу опублікованих документів і матеріалів щодо приведення військового законодавства до міжнародних стандартів. Методи дослідження: становлять основні методи та засоби пізнання, такі як: документального аналізу і синтезу, порівняння, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний, міжгалузевий метод юридичних досліджень, узагальнення. Результати: окреслено проблематику запровадження стандартів НАТО у функціонування сектору безпеки і оборони України через використання пострадянських принципів. Доведено, що запровадження стандартів НАТО у практику функціонування Збройних Сил України є важливим завданням, яке вимагає комплексного перегляду та оновлення правових засад налагодження відповідного співробітництва. Обговорення: розроблення та запровадження нормативно-правових актів з імплементації міжнародних стандартів, які регулюватимуть систему логістичного забезпечення Збройних Сил України, сприятиме підвищенню ефективності використання державних ресурсів у сфері оборони, вдосконаленню системи підготовки військових частин і підрозділів, що входять до складу багатонаціональних військових формувань, а також зростанню авторитету України на міжнародній арені.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕЧОВОГО ТА ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ","authors":"Іван Піскун, Михайло Возник","doi":"10.18372/2307-9061.63.16714","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16714","url":null,"abstract":"Мета: дослідити перспективи адміністративно-правового регулювання речового та продовольчого забезпечення Збройних Сил України, а також процес військового правотворення шляхом проведення аналізу опублікованих документів і матеріалів щодо приведення військового законодавства до міжнародних стандартів. Методи дослідження: становлять основні методи та засоби пізнання, такі як: документального аналізу і синтезу, порівняння, об’єктивної істини, пізнавально-аналітичний, міжгалузевий метод юридичних досліджень, узагальнення. Результати: окреслено проблематику запровадження стандартів НАТО у функціонування сектору безпеки і оборони України через використання пострадянських принципів. Доведено, що запровадження стандартів НАТО у практику функціонування Збройних Сил України є важливим завданням, яке вимагає комплексного перегляду та оновлення правових засад налагодження відповідного співробітництва. Обговорення: розроблення та запровадження нормативно-правових актів з імплементації міжнародних стандартів, які регулюватимуть систему логістичного забезпечення Збройних Сил України, сприятиме підвищенню ефективності використання державних ресурсів у сфері оборони, вдосконаленню системи підготовки військових частин і підрозділів, що входять до складу багатонаціональних військових формувань, а також зростанню авторитету України на міжнародній арені.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89889331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16724
Володимир Дума
Мета: дослідити особливсті правого регулювання страхової діяльності в Україні за умов воєнного стану із визначенням перспектив національного страхування. Методи дослідження: використано загально-теоретичні і аналітичні (логіко-семантичний, порівняльно-правовий, аналіз та узагальнення) методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження встановлено, що страхова діяльність в Україні є можливою, адже ґрунтується на нормах національного страхового права, що у своєму розвитку у довоєнний період пройшло складний шлях, але забезпечило надійний правовий супровід страховій діяльності навіть за умов воєнного стану. Крім того, встановлено, що незважаючи на воєнний стан, є можливість для подальшого розвитку страхування, зокрема як інвестиційного засобу. Перспективним виглядає залучення інвестиційних можливостей страхових копаній для відновлення національної мережі медичних та аптечних закладів, зруйнованих війною. Обґрунтовано думку, що держава може запровадити нові державні цінні папери, орієнтуючись на, в тому числі, страхових інвесторів, кошти від яких спрямовуватиме цільовим способом на відновлення національної системи охорони здоров’я. Обговорення: російська агресія проти України призвела до масштабних втрат національної економіки. Її відновлення є нагальним завданням вже сьогодні, попри воєнний стан. З іншого боку, обов’язком держави є забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема щодо охорони здоров’я. Реалізація вказаного права зажди була витратною справою, а в ситуації війни і руйнації сотень закладів охорони здоров’я – кратно ускладнилася. Вирішення відповідних проблем лише коштом держави неможливе, отож логічно залучити інвестиційні можливості приватних інвесторів, зокрема страхових компаній. Цьому сприяє напрацьоване національне страхове законодавство, що дозволяє страховикам працювати навіть в умовах війни.
{"title":"СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ: ПРАВОВІ ПІДСТАВИ Й ПРАКТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Володимир Дума","doi":"10.18372/2307-9061.63.16724","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16724","url":null,"abstract":"Мета: дослідити особливсті правого регулювання страхової діяльності в Україні за умов воєнного стану із визначенням перспектив національного страхування. Методи дослідження: використано загально-теоретичні і аналітичні (логіко-семантичний, порівняльно-правовий, аналіз та узагальнення) методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження встановлено, що страхова діяльність в Україні є можливою, адже ґрунтується на нормах національного страхового права, що у своєму розвитку у довоєнний період пройшло складний шлях, але забезпечило надійний правовий супровід страховій діяльності навіть за умов воєнного стану. Крім того, встановлено, що незважаючи на воєнний стан, є можливість для подальшого розвитку страхування, зокрема як інвестиційного засобу. Перспективним виглядає залучення інвестиційних можливостей страхових копаній для відновлення національної мережі медичних та аптечних закладів, зруйнованих війною. Обґрунтовано думку, що держава може запровадити нові державні цінні папери, орієнтуючись на, в тому числі, страхових інвесторів, кошти від яких спрямовуватиме цільовим способом на відновлення національної системи охорони здоров’я. Обговорення: російська агресія проти України призвела до масштабних втрат національної економіки. Її відновлення є нагальним завданням вже сьогодні, попри воєнний стан. З іншого боку, обов’язком держави є забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема щодо охорони здоров’я. Реалізація вказаного права зажди була витратною справою, а в ситуації війни і руйнації сотень закладів охорони здоров’я – кратно ускладнилася. Вирішення відповідних проблем лише коштом держави неможливе, отож логічно залучити інвестиційні можливості приватних інвесторів, зокрема страхових компаній. Цьому сприяє напрацьоване національне страхове законодавство, що дозволяє страховикам працювати навіть в умовах війни.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78768797","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16726
Інна Поліщук
Мета: дослідження особливостей правового регулювання державного нагляду (контролю) здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану на основі діючих нормативно-правових актів та надання пропозицій щодо його вдосконалення. Методи дослідження: у роботі використано загальнонаукові та спеціальні правові методи аналізу, синтезу та порівняння. Обговорення: в умовах діючого на території України воєнного стану Урядом запроваджено скасування певних регуляторних та інших обмежень при здійсненні господарської діяльності, припинено застосування заходів державного нагляду (контролю) господарської діяльності з метою забезпечення стабільної роботи суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, захисту їх прав та інтересів. Однак такі обмеження передбачають певні виключення та проблеми їх реалізації в організаційному та процедурному аспекті, що викликає потребу в додаткових науково-теоретичних дослідженнях та перегляді діючих норм законодавства, їх зміні та доповненні з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану. Результати: конкретизовано необхідність змін проведення контрольно-наглядових заходів під час воєнного стану в частині проведення позапланових заходів, розмежування повноважень контрольно-наглядових органів, а також спрощення адміністративного порядку оскарження результатів позапланових перевірок у разі порушення органами контролю вимог законодавства.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Інна Поліщук","doi":"10.18372/2307-9061.63.16726","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16726","url":null,"abstract":"Мета: дослідження особливостей правового регулювання державного нагляду (контролю) здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану на основі діючих нормативно-правових актів та надання пропозицій щодо його вдосконалення. Методи дослідження: у роботі використано загальнонаукові та спеціальні правові методи аналізу, синтезу та порівняння. Обговорення: в умовах діючого на території України воєнного стану Урядом запроваджено скасування певних регуляторних та інших обмежень при здійсненні господарської діяльності, припинено застосування заходів державного нагляду (контролю) господарської діяльності з метою забезпечення стабільної роботи суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, захисту їх прав та інтересів. Однак такі обмеження передбачають певні виключення та проблеми їх реалізації в організаційному та процедурному аспекті, що викликає потребу в додаткових науково-теоретичних дослідженнях та перегляді діючих норм законодавства, їх зміні та доповненні з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану. Результати: конкретизовано необхідність змін проведення контрольно-наглядових заходів під час воєнного стану в частині проведення позапланових заходів, розмежування повноважень контрольно-наглядових органів, а також спрощення адміністративного порядку оскарження результатів позапланових перевірок у разі порушення органами контролю вимог законодавства.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86289397","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.18372/2307-9061.63.16713
О. А. Матвійчук, І.М. Риженко
Мета: дослідити особливості правового регулювання надання допомоги українським біженцям органами публічного адміністрування Польщі, що передбачає: 1) визначення нормативно-правових актів, що є основою такої регламентації і 2) специфіку практичного застосування цих актів. Для досягнення вказаної мети аналізуються положення польського законодавства, а також аналітичні й нормативні матеріали, присвячені різним аспектам надання допомоги українським біженцям органами публічного адміністрування Польщі. Методи дослідження: використано загально-теоретичні й аналітичні методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження встановлено, що змістовний підхід польської влади до організації допомоги українським біженцям від російської агресії ґрунтується на системі міжнародних і національних нормативно-правових актів у царині гуманітарного права. Ухвалення польським парламентом спеціального закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави» дозволив впорядкувати правові відносини, що виникали у зв’язку з надзвичайним напливом українських біженців у короткий проміжок часу. Показано, що норми згаданого закону регламентують дії як організаційно-правових інститутів на рівні державної влади, так і місцевого самоврядування. Принциповою передумовою такого стану справ у сфері проблематики біженців є продумане використання польською владою інструментів нормативно-правового конструювання правової основи публічного адміністрування. Обговорення: для України в ситуації відкритої агресії з боку росії є надзвичайно актуальною проблематика організації й надання соціальної допомоги біженцям – внутрішньо переміщеним особам. Вивчення й аналіз досвіду польської держави є корисним для вдосконалення взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування і неурядових (волонтерських організацій). Показовим є застосований комплексний підхід польської влади до питань: 1) легального перебування біженців на свої території, 2) надання можливості працевлаштування і здійснення господарської діяльності, 3) забезпечення доступу до різноманітних соціальних благ.
{"title":"ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ НАДАННЯ ДОПОМОГИ УКРАЇНСЬКИМ БІЖЕНЦЯМ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА","authors":"О. А. Матвійчук, І.М. Риженко","doi":"10.18372/2307-9061.63.16713","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2307-9061.63.16713","url":null,"abstract":"Мета: дослідити особливості правового регулювання надання допомоги українським біженцям органами публічного адміністрування Польщі, що передбачає: 1) визначення нормативно-правових актів, що є основою такої регламентації і 2) специфіку практичного застосування цих актів. Для досягнення вказаної мети аналізуються положення польського законодавства, а також аналітичні й нормативні матеріали, присвячені різним аспектам надання допомоги українським біженцям органами публічного адміністрування Польщі. Методи дослідження: використано загально-теоретичні й аналітичні методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження встановлено, що змістовний підхід польської влади до організації допомоги українським біженцям від російської агресії ґрунтується на системі міжнародних і національних нормативно-правових актів у царині гуманітарного права. Ухвалення польським парламентом спеціального закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави» дозволив впорядкувати правові відносини, що виникали у зв’язку з надзвичайним напливом українських біженців у короткий проміжок часу. Показано, що норми згаданого закону регламентують дії як організаційно-правових інститутів на рівні державної влади, так і місцевого самоврядування. Принциповою передумовою такого стану справ у сфері проблематики біженців є продумане використання польською владою інструментів нормативно-правового конструювання правової основи публічного адміністрування. Обговорення: для України в ситуації відкритої агресії з боку росії є надзвичайно актуальною проблематика організації й надання соціальної допомоги біженцям – внутрішньо переміщеним особам. Вивчення й аналіз досвіду польської держави є корисним для вдосконалення взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування і неурядових (волонтерських організацій). Показовим є застосований комплексний підхід польської влади до питань: 1) легального перебування біженців на свої території, 2) надання можливості працевлаштування і здійснення господарської діяльності, 3) забезпечення доступу до різноманітних соціальних благ.","PeriodicalId":42676,"journal":{"name":"Air & Space Law","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.4,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82009790","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：