Pub Date : 2022-03-10DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-2-6-32
Myroslava Bahan, Maryna Navalna, Alla Istomina
Мета. Проаналізувати способи вербальної емоційної регуляції сучасної української молоді та окреслити шляхи підвищення її психолінгвогігієни. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: (1) з’ясовано типові вербальні реакції сучасної української молоді на стресогенні подразники; (2) виявлено особливості молодіжного спонтанного реагування на стрес порівняно з узвичаєними в українській лінгвокультурі формулами психологічного самозахисту. Методи і методики. Дослідження виконано за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції, описового, анкетування, комунікативно-прагматичного аналізу, зіставного методу (для порівняння різних вербальних реакцій опитаних, зокрема українськомовних і англійськомовних) та методу кількісних підрахунків (для визначення домінантних форм емоційного реагування молоді). Застосовано комплексну методику: моніторинг наукових джерел, експериментальне моделювання стресових ситуацій, опитування студентів, аналіз їхніх спонтанних реакцій, апробацію різних форм впливу на молодіжні емоційні вербальні реакції, формулювання висновків. Результати. На основі проведеного анкетування зафіксовано переважно несвідоме ставлення сучасної української молоді до форм емоційного реагування, адже її спонтанне мовлення демонструє широке вживання ненормативних, стилістично знижених одиниць та обмежене – традиційних емоційних вигуків, паремій або іронічних висловів. Установлено вищий вияв емпатії і турботи у психологічній регуляції близьких людей, ніж себе. Рекомендовано культивувати у молодіжному середовищі комунікативні тактики підтримки, надихання, окреслення позитивної перспективи, емоційного співпереживання і пояснювати неефективність тактик знецінення, корегування поведінки адресата через заперечення. Висновки. Обґрунтовано важливість формування емоційної компетентності сучасної української молоді в закладах вищої освіти, урізноманітнення й осучаснення навчального матеріалу, надання більшої уваги тактикам і стратегіям живого спілкування та аналізу віртуальних форм комунікації. Наголошено на потребі розвивати у студентів осмислене ставлення до власного мовлення та застосовувати активно-креативний підхід до пошуку експресивних і водночас прийнятних кодів емоційного самовираження. Подано практичні рекомендації щодо відучування студентів від вульгарних та ненормативних емоційних реакцій.
{"title":"Індивідуальні вербальні коди спонтанної емоційної психорегуляції сучасної української молоді","authors":"Myroslava Bahan, Maryna Navalna, Alla Istomina","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-2-6-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-6-32","url":null,"abstract":"Мета. Проаналізувати способи вербальної емоційної регуляції сучасної української молоді та окреслити шляхи підвищення її психолінгвогігієни. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: (1) з’ясовано типові вербальні реакції сучасної української молоді на стресогенні подразники; (2) виявлено особливості молодіжного спонтанного реагування на стрес порівняно з узвичаєними в українській лінгвокультурі формулами психологічного самозахисту. \u0000Методи і методики. Дослідження виконано за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції, описового, анкетування, комунікативно-прагматичного аналізу, зіставного методу (для порівняння різних вербальних реакцій опитаних, зокрема українськомовних і англійськомовних) та методу кількісних підрахунків (для визначення домінантних форм емоційного реагування молоді). Застосовано комплексну методику: моніторинг наукових джерел, експериментальне моделювання стресових ситуацій, опитування студентів, аналіз їхніх спонтанних реакцій, апробацію різних форм впливу на молодіжні емоційні вербальні реакції, формулювання висновків. \u0000Результати. На основі проведеного анкетування зафіксовано переважно несвідоме ставлення сучасної української молоді до форм емоційного реагування, адже її спонтанне мовлення демонструє широке вживання ненормативних, стилістично знижених одиниць та обмежене – традиційних емоційних вигуків, паремій або іронічних висловів. Установлено вищий вияв емпатії і турботи у психологічній регуляції близьких людей, ніж себе. Рекомендовано культивувати у молодіжному середовищі комунікативні тактики підтримки, надихання, окреслення позитивної перспективи, емоційного співпереживання і пояснювати неефективність тактик знецінення, корегування поведінки адресата через заперечення. \u0000Висновки. Обґрунтовано важливість формування емоційної компетентності сучасної української молоді в закладах вищої освіти, урізноманітнення й осучаснення навчального матеріалу, надання більшої уваги тактикам і стратегіям живого спілкування та аналізу віртуальних форм комунікації. Наголошено на потребі розвивати у студентів осмислене ставлення до власного мовлення та застосовувати активно-креативний підхід до пошуку експресивних і водночас прийнятних кодів емоційного самовираження. Подано практичні рекомендації щодо відучування студентів від вульгарних та ненормативних емоційних реакцій.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86645008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-05DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-2-78-94
Vasyl Kremen, V. Ilyin
Вступ. У статті проведено психолінгвістичний аналіз нового образу людини в ситуації інформаційно-цифрової реальності як нового образу світу. Мета. Мета дослідження полягає у з’ясуванні можливостей проєктивної лінгвістики у визначенні психолінгвістичної сутності смислових та ментальних структур сучасних мовних норм і міжособистісної комунікації у процесі формування нового образу людини. Методи. Дослідження ґрунтується на методології сучасних психологічних, генетико-епістемологічних, філософсько-антропологічних і лінгвістичних теоретичних рефлексій. Їх опрацювання включило в процес аналізу методи проєктивної і когнітивної лінгвістики, потенціал яких сприяв виявленню психолінгвістичних особливостей мовного спілкування епохи метамодерну. Результати. Розглянута проблема формування і розвитку нового образу людини (homo digitalis) в умовах інформаційно-цифрової реальності. Концептуалізовано образ світу, що в психолінгвістиці розуміється як відображення в свідомості людини реальності, опосередкованої предметністю і відповідними когнітивними схемами та рефлексіями. З’ясовано фактор впливу інформаційно-цифрових технологій на психологію та зміну способів мовного спілкування і комунікації. Вияснено особливості реалізації сучасною людиною своїх творчих здібностей в лінгво-когнітивно-епістемній діяльності в процесі актуального сприйняття образу світу. Показано, що перенесення акценту на мережеву комунікацію приводить до втрати людиною системи орієнтирів, необхідних для продуктивної діяльності в складностях і суперечностях багатомірного інфосвіту. Вирішення даної проблеми покладається на потенціал проєктивної лінгвістики, можливості якої постають фактором формування нового образу людини та її діяльності на рівні наукового осмислення світу. Висновки. Психолінгвістичний аналіз образу людини в ситуації нового образу світу відкриває перспективи активного входження сучасної культури мовлення і спілкування в параметри інформаційно-цифрової реальності. Психолінгвістичне обґрунтування даного процесу в контексті проєктивної лінгвістики постає важливим кроком по виявленню інтелектуальних і когнітивних можливостей нового образу людини в результаті сприйняття реальності інфосвіту.
{"title":"Образ світу і людини в умовах дигітальної культури: психолінгвістичний аналіз","authors":"Vasyl Kremen, V. Ilyin","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-2-78-94","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-78-94","url":null,"abstract":"Вступ. У статті проведено психолінгвістичний аналіз нового образу людини в ситуації інформаційно-цифрової реальності як нового образу світу. \u0000Мета. Мета дослідження полягає у з’ясуванні можливостей проєктивної лінгвістики у визначенні психолінгвістичної сутності смислових та ментальних структур сучасних мовних норм і міжособистісної комунікації у процесі формування нового образу людини. \u0000Методи. Дослідження ґрунтується на методології сучасних психологічних, генетико-епістемологічних, філософсько-антропологічних і лінгвістичних теоретичних рефлексій. Їх опрацювання включило в процес аналізу методи проєктивної і когнітивної лінгвістики, потенціал яких сприяв виявленню психолінгвістичних особливостей мовного спілкування епохи метамодерну. \u0000Результати. Розглянута проблема формування і розвитку нового образу людини (homo digitalis) в умовах інформаційно-цифрової реальності. Концептуалізовано образ світу, що в психолінгвістиці розуміється як відображення в свідомості людини реальності, опосередкованої предметністю і відповідними когнітивними схемами та рефлексіями. З’ясовано фактор впливу інформаційно-цифрових технологій на психологію та зміну способів мовного спілкування і комунікації. Вияснено особливості реалізації сучасною людиною своїх творчих здібностей в лінгво-когнітивно-епістемній діяльності в процесі актуального сприйняття образу світу. Показано, що перенесення акценту на мережеву комунікацію приводить до втрати людиною системи орієнтирів, необхідних для продуктивної діяльності в складностях і суперечностях багатомірного інфосвіту. Вирішення даної проблеми покладається на потенціал проєктивної лінгвістики, можливості якої постають фактором формування нового образу людини та її діяльності на рівні наукового осмислення світу. \u0000Висновки. Психолінгвістичний аналіз образу людини в ситуації нового образу світу відкриває перспективи активного входження сучасної культури мовлення і спілкування в параметри інформаційно-цифрової реальності. Психолінгвістичне обґрунтування даного процесу в контексті проєктивної лінгвістики постає важливим кроком по виявленню інтелектуальних і когнітивних можливостей нового образу людини в результаті сприйняття реальності інфосвіту.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87190951","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-04DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-2-95-115
Ayşegül Özcan Vural, Gulmira Kuruoglu, K. Alptekin
Objective. Language disorder is one of the most significant symptom domains that characterizes Schizophrenia Disorder. The aim of the present study carried out considering language deviations is to investigate and compare the schizophrenic patients’ and control group’s speech in terms of sentence structure. Materials and Methods. The sample of the study consists of 50 patients diagnosed with schizophrenia according to the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders 4 (DSM-4) and 50 healthy subjects matched with these patients by age, gender and educational level. The narrative skills of the subjects in the study were evaluated with four oral expression tests, which were narrative picture test, story picture sequencing test, semi-structured speech test, and free speech test. Results. As a result of the statistical and linguistic analyses, significant differences were found between sentence types’ of schizophrenic patients’ and control group’s speech. Considering the use of simple sentences, it was revealed that patients with schizophrenia used more simple sentences than the control group in all tests. On the contrary, when complex and compound sentences were examined, patients with schizophrenia used less complex and compound sentences than the control group in all tests. Conclusion. The linguistics deviations found from the study are thought to be due to the schizophrenic thought disorder’s four relatively independent components: delusion; intrinsic thinking disturbance; formal thought disorder; and deficient real-world knowledge – a new concept.
{"title":"Grammatical Processing in Schizoprenia: Analysis on Sentence Structure","authors":"Ayşegül Özcan Vural, Gulmira Kuruoglu, K. Alptekin","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-2-95-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-95-115","url":null,"abstract":"Objective. Language disorder is one of the most significant symptom domains that characterizes Schizophrenia Disorder. The aim of the present study carried out considering language deviations is to investigate and compare the schizophrenic patients’ and control group’s speech in terms of sentence structure. \u0000Materials and Methods. The sample of the study consists of 50 patients diagnosed with schizophrenia according to the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders 4 (DSM-4) and 50 healthy subjects matched with these patients by age, gender and educational level. The narrative skills of the subjects in the study were evaluated with four oral expression tests, which were narrative picture test, story picture sequencing test, semi-structured speech test, and free speech test. \u0000Results. As a result of the statistical and linguistic analyses, significant differences were found between sentence types’ of schizophrenic patients’ and control group’s speech. Considering the use of simple sentences, it was revealed that patients with schizophrenia used more simple sentences than the control group in all tests. On the contrary, when complex and compound sentences were examined, patients with schizophrenia used less complex and compound sentences than the control group in all tests. \u0000Conclusion. The linguistics deviations found from the study are thought to be due to the schizophrenic thought disorder’s four relatively independent components: delusion; intrinsic thinking disturbance; formal thought disorder; and deficient real-world knowledge – a new concept.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"57 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82325631","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-04DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136
L. Tereshchenko, S. Gladio
Мета. Виявлення шляхом емпіричного дослідження вербальних ознак неправдивості або правдивості письмового тексту на матеріалі рідної (української) та першої іноземної (англійської) мов. Методи. Учасниками емпіричного психолінгвістичного дослідження стали 200 студентів, котрі отримали завдання створити українською або англійською мовами два описи подій: один правдивий, а інший – неправдивий на ту ж тему. У загальному було проаналізовано 15 показників, які можуть свідчити про неправдивість письмового тексту. Для виявлення статистично значимої різниця застосовано t-критерій Стьюдента та Т-критерій Вілкоксона, для виявлення залежності між показниками – кореляційний аналіз Спірмена. Результати. Проведене дослідження підтвердило, що незалежно від мови (української чи англійської) правдиві тексти довші за неправдиві у більшості випадків, вони також більше наповнені емотивно-сенсорними та просторовими деталями, містять чисельні згадки особи мовця (самореференцію), натомість неправдиві тексти частіше актуалізують відмінні від правдивих домінуючі концепти. При аналізі англійських текстів, написаних українськими студентами, підтвердились наступні критерії неправдивості писемного мовлення: “лексичне розмаїття” мовлення; нерелевантність та надлишковість певної інформації, повтори; менша кількість числівників. Окремо підтверджено, що для українських неправдивих письмових текстів властиві порушення хронології подій та невиправдані контекстом зміни наративної перспективи. Не знайшли значимого статистичного підтвердження неправдивості писемного мовлення для обох мов такі ознаки: співвідношення довжини прологу щодо довжини всього тексту; наявність модифікуючих прислівників; наявність двозначних або неоднозначних, неконкретних номінацій; спонтанні виправлення на письмі; частотність вживання займенників першої особи множини та третьої особи однини і множини. Висновки. Існує низка вербальних ознак, за якими неправдивий письмовий текст відрізняється від правдивого, не зважаючи на той факт, що за своєю природою неправдиве мовлення є прихованим кодом та імітацією будь-якого типу правдивого мовлення. Однак ці критерії частково різняться для текстів, написаних українською та англійською мовами.
{"title":"Неправдивість письмового тексту: шляхи її визначення","authors":"L. Tereshchenko, S. Gladio","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136","url":null,"abstract":"Мета. Виявлення шляхом емпіричного дослідження вербальних ознак неправдивості або правдивості письмового тексту на матеріалі рідної (української) та першої іноземної (англійської) мов. \u0000Методи. Учасниками емпіричного психолінгвістичного дослідження стали 200 студентів, котрі отримали завдання створити українською або англійською мовами два описи подій: один правдивий, а інший – неправдивий на ту ж тему. У загальному було проаналізовано 15 показників, які можуть свідчити про неправдивість письмового тексту. Для виявлення статистично значимої різниця застосовано t-критерій Стьюдента та Т-критерій Вілкоксона, для виявлення залежності між показниками – кореляційний аналіз Спірмена. \u0000Результати. Проведене дослідження підтвердило, що незалежно від мови (української чи англійської) правдиві тексти довші за неправдиві у більшості випадків, вони також більше наповнені емотивно-сенсорними та просторовими деталями, містять чисельні згадки особи мовця (самореференцію), натомість неправдиві тексти частіше актуалізують відмінні від правдивих домінуючі концепти. При аналізі англійських текстів, написаних українськими студентами, підтвердились наступні критерії неправдивості писемного мовлення: “лексичне розмаїття” мовлення; нерелевантність та надлишковість певної інформації, повтори; менша кількість числівників. Окремо підтверджено, що для українських неправдивих письмових текстів властиві порушення хронології подій та невиправдані контекстом зміни наративної перспективи. Не знайшли значимого статистичного підтвердження неправдивості писемного мовлення для обох мов такі ознаки: співвідношення довжини прологу щодо довжини всього тексту; наявність модифікуючих прислівників; наявність двозначних або неоднозначних, неконкретних номінацій; спонтанні виправлення на письмі; частотність вживання займенників першої особи множини та третьої особи однини і множини. \u0000Висновки. Існує низка вербальних ознак, за якими неправдивий письмовий текст відрізняється від правдивого, не зважаючи на той факт, що за своєю природою неправдиве мовлення є прихованим кодом та імітацією будь-якого типу правдивого мовлення. Однак ці критерії частково різняться для текстів, написаних українською та англійською мовами.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"21 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82448838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-03DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-1-6-24
Nataliia Akimova, Alina Akimova, A. Akimova
Мета. Представити результати вивчення специфіки розуміння текстів інтернету читачами юнацького віку; дослідити особливості ґенези розуміння текстів інтернету залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку, притаманного певному читачеві; виявити закономірності динаміки успішності розуміння зі зростанням рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку на кожному етапі процесу розуміння. Методи і методики. У дослідженні використані теоретичні (дедукція, індукція, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), емпіричні (експеримент, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контент-аналіз; суб’єктивного шкалування) та статистичні методи (первинна статистика, кореляційний аналіз). Вибірка склала 122 особи чоловічої та жіночої статі. Вивчення специфіки розуміння проводилося за авторською методикою “Успішність розуміння текстів інтернету”, що представлена у статті. Рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку респондентів було визначено за допомогою низки стандартизованих тестів, зокрема тесту Еббінгауза, методики “Встановлення закономірностей” Б.Л. Покровського, КОТ (короткий орієнтовний відбірковий тест В.Н. Бузина, Е.Ф. Вандерліка, опитувальник діагностики інтелекту). Результати. У дослідженні було встановлено, що чим вищий рівень розвитку когнітивної сфери досліджуваних, тим активніше вони читають тексти інтернету та точніше можуть прогнозувати зміст тексту за малюнком, проте дещо гірше за назвою. Успішність інтерпретації також покращується зі зростанням рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку, незалежно від типу тексту інтернету. На етапі емоційної ідентифікації ґенеза розуміння текстів інтернету визначається рівнем мисленнєво-мовленнєвого розвитку лише щодо узгодженості емоційної оцінки, яка залежить від специфіки тексту інтернету. Висновки. Доведено, що рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку юнаків впливає на успішність їх розуміння текстів інтернету. Особливо відчутній цей вплив на етапах рецепції та інтерпретації. На етапі емоційної ідентифікації рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку впливає лише на узгодженість емоційної оцінки і лише щодо окремих типів текстів інтернету.
{"title":"Дослідження ґенези розуміння текстів інтернету в юнацькому віці залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку","authors":"Nataliia Akimova, Alina Akimova, A. Akimova","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-1-6-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-6-24","url":null,"abstract":"Мета. Представити результати вивчення специфіки розуміння текстів інтернету читачами юнацького віку; дослідити особливості ґенези розуміння текстів інтернету залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку, притаманного певному читачеві; виявити закономірності динаміки успішності розуміння зі зростанням рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку на кожному етапі процесу розуміння. \u0000Методи і методики. У дослідженні використані теоретичні (дедукція, індукція, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), емпіричні (експеримент, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контент-аналіз; суб’єктивного шкалування) та статистичні методи (первинна статистика, кореляційний аналіз). Вибірка склала 122 особи чоловічої та жіночої статі. Вивчення специфіки розуміння проводилося за авторською методикою “Успішність розуміння текстів інтернету”, що представлена у статті. Рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку респондентів було визначено за допомогою низки стандартизованих тестів, зокрема тесту Еббінгауза, методики “Встановлення закономірностей” Б.Л. Покровського, КОТ (короткий орієнтовний відбірковий тест В.Н. Бузина, Е.Ф. Вандерліка, опитувальник діагностики інтелекту). \u0000Результати. У дослідженні було встановлено, що чим вищий рівень розвитку когнітивної сфери досліджуваних, тим активніше вони читають тексти інтернету та точніше можуть прогнозувати зміст тексту за малюнком, проте дещо гірше за назвою. Успішність інтерпретації також покращується зі зростанням рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку, незалежно від типу тексту інтернету. На етапі емоційної ідентифікації ґенеза розуміння текстів інтернету визначається рівнем мисленнєво-мовленнєвого розвитку лише щодо узгодженості емоційної оцінки, яка залежить від специфіки тексту інтернету. \u0000Висновки. Доведено, що рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку юнаків впливає на успішність їх розуміння текстів інтернету. Особливо відчутній цей вплив на етапах рецепції та інтерпретації. На етапі емоційної ідентифікації рівень мисленнєво-мовленнєвого розвитку впливає лише на узгодженість емоційної оцінки і лише щодо окремих типів текстів інтернету.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"75 1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74576477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-02DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-1-173-186
V. Shymko
Purpose. This article is devoted to the case study of relevant linguacultural stereotypes of the particular organization’s managerial culture and based on corresponding results the inquiry of the discourses formation features associated with the lexico-semantic meanings dispersion of (Foucault). Methods and Procedure of Research. Top managers of a large Ukrainian enterprise (67 respondents) were asked to arbitrarily describe the following concepts – “manager”, “subordinate”, “managerial style”. Each concept was differentiated according to the principle of the lexico-semantic opposition (“productive – counterproductive”). The obtained set of texts was lemmatized and a frequency analysis of the lemmas was carried out as well. Collocations were also evaluated, in particular, repeated n-grams were identified. In the further analysis were used all detected n-grams and those lemmas, the observed frequencies of which statistically significantly exceeded the expected ones. Results. Discourse formation features are determined by the paradigmatic relations of lexico-semantic units (words) and their semantic linear compatibility. The paradigmatic dispersion of a discourse is represented by the quality of connections between lemmas according to the criterion of the paradigm types to be found. Also informative is the assessment of the lemmas number (granularity of the discourse) and the spectrum diversity of paradigmatic relations in the discourse. These parameters reflect the properties of homogeneity/complexity of discourse meanings dispersion. The syntagmatic dissemination of discourse is manifested by the features of the words semantic linear interrelationship in each n-gram. This parameter reflects the quality of rationalizations (verbal-logical chains) associated with the corresponding discourses. The length of n-grams (the number of words) is also indicative – the higher n, the more differentiated the discourse is and vice versa. Matching the words semantics in n-grams with lemmas allows one to draw a conclusion regarding the internal consistency (integration) of the discourse. Conclusions. Psycholinguistic tools can be effectively used in an organizational phenomena study. In particular, the frequency analysis of lemmas, their lexico-semantic evaluation, as well as the qualitative analysis of n-grams in the problem-targeted texts of respondents allows one to solve applied research issues related to the assessment of current linguacultural trends in an organization and understanding their possible causes. Managerial culture, as a linguacultural phenomenon, is represented by a set of stably reproduced discourses in the process of the organization’s functioning. At the same time, discourses are constituted by the dispersion of meanings (words), which is being realized in two linguistic dimensions – paradigmatic and syntagmatic ones.
{"title":"Psycholinguistics of Organizational Phenomena: A Case of the Managerial Culture Study","authors":"V. Shymko","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-1-173-186","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-173-186","url":null,"abstract":"Purpose. This article is devoted to the case study of relevant linguacultural stereotypes of the particular organization’s managerial culture and based on corresponding results the inquiry of the discourses formation features associated with the lexico-semantic meanings dispersion of (Foucault). \u0000Methods and Procedure of Research. Top managers of a large Ukrainian enterprise (67 respondents) were asked to arbitrarily describe the following concepts – “manager”, “subordinate”, “managerial style”. Each concept was differentiated according to the principle of the lexico-semantic opposition (“productive – counterproductive”). The obtained set of texts was lemmatized and a frequency analysis of the lemmas was carried out as well. Collocations were also evaluated, in particular, repeated n-grams were identified. In the further analysis were used all detected n-grams and those lemmas, the observed frequencies of which statistically significantly exceeded the expected ones. \u0000Results. Discourse formation features are determined by the paradigmatic relations of lexico-semantic units (words) and their semantic linear compatibility. The paradigmatic dispersion of a discourse is represented by the quality of connections between lemmas according to the criterion of the paradigm types to be found. Also informative is the assessment of the lemmas number (granularity of the discourse) and the spectrum diversity of paradigmatic relations in the discourse. These parameters reflect the properties of homogeneity/complexity of discourse meanings dispersion. The syntagmatic dissemination of discourse is manifested by the features of the words semantic linear interrelationship in each n-gram. This parameter reflects the quality of rationalizations (verbal-logical chains) associated with the corresponding discourses. The length of n-grams (the number of words) is also indicative – the higher n, the more differentiated the discourse is and vice versa. Matching the words semantics in n-grams with lemmas allows one to draw a conclusion regarding the internal consistency (integration) of the discourse. \u0000Conclusions. Psycholinguistic tools can be effectively used in an organizational phenomena study. In particular, the frequency analysis of lemmas, their lexico-semantic evaluation, as well as the qualitative analysis of n-grams in the problem-targeted texts of respondents allows one to solve applied research issues related to the assessment of current linguacultural trends in an organization and understanding their possible causes. Managerial culture, as a linguacultural phenomenon, is represented by a set of stably reproduced discourses in the process of the organization’s functioning. At the same time, discourses are constituted by the dispersion of meanings (words), which is being realized in two linguistic dimensions – paradigmatic and syntagmatic ones.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"45 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82715556","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-01DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-1-92-117
N. Mykhalchuk, V. Zlyvkov, S. Lukomska, Alexander Nabochuk, Nina Khrystych
Purpose. The purpose of this research is, based on the results of our empirical research, to determine the psycholinguistic paradigms of the Medical staff – Patients communicative interaction in the conditions of COVID-19 in Ukraine and Scotland, in particular in the context of the perception of the emotional concepts by respondents. Methods. The main method of our research is a psycholinguistic experiment, the main stage of which was the exemplification experiment. It is the experiment that allows us to make a specific idea of the concept, the result of which is the selection of a set of lexical units representing some object. As additional methods we used oral interviews and questionnaires for the method of psychological diagnosis of “The Methodology for the psychological diagnostics of coping mechanisms” by Heim (2022). Results. Among the main associations of Ukrainians we should note a lexical unit “to die”, which is the most frequent characteristics of the youngest respondents (in age of 31–55 years old). In addition their behavior is also characterized by a reaction of “fear” – “to be scared”, “to fade” (relevant for people from 31 to 77 years old), “to complain”, “to suffer” (they are typical for respondents of 31–55 years old). Respondents of all age groups who were treated at Western General Hospital in Edinburgh (Scotland) recorded categorically different aspects of the unit “fear” by derivative word-forming units which explain: a personal state of the individual: synonymous adjectives “fearful” and “fearsome” – full of fear; traits of the character of the person (which in 96.69% of cases belonged to the Medical Staff, and only 1.54% of cases – to patients); negative assessment of the threat object; a manner of the person’s behavior. Conclusions. Ukrainian patients’ perception of “bad news” should be divided into two phases: the first one is existential. It is characterized by fear, despair, destruction of life plans. The second phase is mobilization, when personal resources are activated, including their adaptive and relatively adaptive coping, and “bad news” is a trigger for fight with the disease COVID-19. Respondents from Scotland think that archilexem of field “fear” is a diffuse unit “a fear of COVID-19” with a lot of meanings, which plays the role of hyperonym for all other synonyms which have the function of nominees of fear. We are talking about the actualization of conceptual structures of the meanings of synonyms which denote the forms of prototype emotion “a fear of getting sick with COVID-19”.
{"title":"Psycholinguistic Paradigm of the Medical Staff – Patients Communicative Interaction in the Conditions of COVID-19 in Ukraine and Scotland","authors":"N. Mykhalchuk, V. Zlyvkov, S. Lukomska, Alexander Nabochuk, Nina Khrystych","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-1-92-117","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-92-117","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of this research is, based on the results of our empirical research, to determine the psycholinguistic paradigms of the Medical staff – Patients communicative interaction in the conditions of COVID-19 in Ukraine and Scotland, in particular in the context of the perception of the emotional concepts by respondents. \u0000Methods. The main method of our research is a psycholinguistic experiment, the main stage of which was the exemplification experiment. It is the experiment that allows us to make a specific idea of the concept, the result of which is the selection of a set of lexical units representing some object. As additional methods we used oral interviews and questionnaires for the method of psychological diagnosis of “The Methodology for the psychological diagnostics of coping mechanisms” by Heim (2022). \u0000Results. Among the main associations of Ukrainians we should note a lexical unit “to die”, which is the most frequent characteristics of the youngest respondents (in age of 31–55 years old). In addition their behavior is also characterized by a reaction of “fear” – “to be scared”, “to fade” (relevant for people from 31 to 77 years old), “to complain”, “to suffer” (they are typical for respondents of 31–55 years old). Respondents of all age groups who were treated at Western General Hospital in Edinburgh (Scotland) recorded categorically different aspects of the unit “fear” by derivative word-forming units which explain: a personal state of the individual: synonymous adjectives “fearful” and “fearsome” – full of fear; traits of the character of the person (which in 96.69% of cases belonged to the Medical Staff, and only 1.54% of cases – to patients); negative assessment of the threat object; a manner of the person’s behavior. \u0000Conclusions. Ukrainian patients’ perception of “bad news” should be divided into two phases: the first one is existential. It is characterized by fear, despair, destruction of life plans. The second phase is mobilization, when personal resources are activated, including their adaptive and relatively adaptive coping, and “bad news” is a trigger for fight with the disease COVID-19. Respondents from Scotland think that archilexem of field “fear” is a diffuse unit “a fear of COVID-19” with a lot of meanings, which plays the role of hyperonym for all other synonyms which have the function of nominees of fear. We are talking about the actualization of conceptual structures of the meanings of synonyms which denote the forms of prototype emotion “a fear of getting sick with COVID-19”.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"30 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-03-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72458941","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-02-26DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-1-25-43
A. R. Altakhaineh, Razan N Alkhatib, Hiba Alhendi
Purpose. This paper reports on an investigation of Arabic word order acquisition by twelve Jordanian children with autism spectrum disorder (ASD), and the reasons for this order of acquisition. This study researched the following questions: (1). Which word order do Jordanian Arabic speaking children with ASD prefer? (2). Why do children with ASD prefer this word order? Methods and Procedure. The study sample consisted of 12 autistic children (mean age of nine, two females, ten males) attending Tawasul Center for Autism, Amman, Jordan. Such a ratio is logical since there are more male than female autistic children, as concluded in multiple studies. In the present study, the participants’ native language is JA, which facilitated communication between the children and researchers since the latter are also JA native speakers. The sample’s ASD severity level was moderate with a nonverbal IQ of around 45. These 12 children were selected because their L1 proficiency was approximately the same and their mental age was around 6, based on an annual test conducted by the center. In addition, none of these children had any specific language impairments, suggesting that the sample was homogenous and heterogeneous regarding language skills. Concerning ethical approval, consent was obtained from the center and the children’s parents to conduct the tests on the children in the center. Participants from the Tawasul Center for Autism in Amman, Jordan, were asked to describe what they saw in ten different pictures and their responses were recorded. These responses can be divided into two types: SV word order and VS word order. Results. The results indicate that SV word order structures were used more often than VS structures. The results of the t-test revealed a statistically significant difference between the two in favor of subject-verb-object (SVO) order. We argue that the SVO word order is used more frequently by children with ASD due to the noun bias principle. Conclusions. Based on the analysis, SVO sentences were used more than VSO sentences for many reasons; namely, the basic word order of the linguistic input in the surrounding community, the noun bias principle, and the type of message being conveyed, i.e., entity-oriented messages. After administering a t-test, statistically significant differences were found between the results of the two word orders in favor of SVO word order.
{"title":"The Acquisition of Basic Word Order by Children with Autism Spectrum Syndrome","authors":"A. R. Altakhaineh, Razan N Alkhatib, Hiba Alhendi","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-1-25-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-25-43","url":null,"abstract":"Purpose. This paper reports on an investigation of Arabic word order acquisition by twelve Jordanian children with autism spectrum disorder (ASD), and the reasons for this order of acquisition. This study researched the following questions: (1). Which word order do Jordanian Arabic speaking children with ASD prefer? (2). Why do children with ASD prefer this word order? \u0000Methods and Procedure. The study sample consisted of 12 autistic children (mean age of nine, two females, ten males) attending Tawasul Center for Autism, Amman, Jordan. Such a ratio is logical since there are more male than female autistic children, as concluded in multiple studies. In the present study, the participants’ native language is JA, which facilitated communication between the children and researchers since the latter are also JA native speakers. The sample’s ASD severity level was moderate with a nonverbal IQ of around 45. These 12 children were selected because their L1 proficiency was approximately the same and their mental age was around 6, based on an annual test conducted by the center. In addition, none of these children had any specific language impairments, suggesting that the sample was homogenous and heterogeneous regarding language skills. Concerning ethical approval, consent was obtained from the center and the children’s parents to conduct the tests on the children in the center. Participants from the Tawasul Center for Autism in Amman, Jordan, were asked to describe what they saw in ten different pictures and their responses were recorded. These responses can be divided into two types: SV word order and VS word order. \u0000Results. The results indicate that SV word order structures were used more often than VS structures. The results of the t-test revealed a statistically significant difference between the two in favor of subject-verb-object (SVO) order. We argue that the SVO word order is used more frequently by children with ASD due to the noun bias principle. \u0000Conclusions. Based on the analysis, SVO sentences were used more than VSO sentences for many reasons; namely, the basic word order of the linguistic input in the surrounding community, the noun bias principle, and the type of message being conveyed, i.e., entity-oriented messages. After administering a t-test, statistically significant differences were found between the results of the two word orders in favor of SVO word order.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"32 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-02-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89627082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-26DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-1-118-140
M. Pikhart, L. H. Al-Obaydi, M. Rehman
Aim. Foreign language education widely utilizes various forms of eLearning or blended learning techniques and tools, and this trend has recently been supported and speeded up by the global pandemics of COVID-19. The study attempts to analyse the students’ experience with the use of digital media used for foreign language education with the aim of providing clear implications needed for future digital (online) language higher education. Methodology. The methodology used to collect data was a questionnaire distributed online to the students of the University of Diyala in Iraq in July 2021 with n=394 making it a very representative and statistically relevant sample. Five hypotheses (H) were created and tested with these results. (H1) there is no correlation between a well-prepared teacher and subjective satisfaction of the students with online classes. (H2) the students will significantly prefer traditional teaching to online L2 acquisition. (H3) there will be a correlation between increased screen time and students´ dissatisfaction with online learning. (H4) the more they have to use digital media, the more they will prefer print text for their L2 acquisition. (H5) the most important subjectively perceived negative aspect of online learning will be reduced communication possibilities both with the tutor and with their peers. Results. The students significantly supported traditional foreign language techniques over digital ones despite the fact that the tutors were evaluated with very high grades by the students. Thus, the fact that the tutors are well prepared, they use modern technology and attempt to motivate the students very successfully, the final result of the online foreign language class did not prove to be parallel to the traditional class regarding students´ satisfaction. Conclusions. The results could be important for applied linguistics and psycholinguistics as they provide a clear overview of the current state of affairs in L2 acquisition with the use of digital technologies, which is a crucial topic that is more and more important for the development of both psycholinguistics and applied linguistics. Despite the fact that this study deals only with the subjective satisfaction of the participants, it can be generalized and can be transferrable on a large geographical scale. This geographical limitation can be rectified by larger-scale research that can be initiated by this early study. There are many implications connected to these findings, such as moving towards non-digital learning tools, such as print textbooks, focusing on more personal discussions rather than just various online assignments. Moreover, the results of the study should be a contribution to the current scientific discussion about the development of psycholinguodidactics and its role in solving the problem of mastering foreign languages.
{"title":"A Quantitative Analysis of the Students’ Experience with Digital Media in L2 Acquisition","authors":"M. Pikhart, L. H. Al-Obaydi, M. Rehman","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-1-118-140","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-118-140","url":null,"abstract":"Aim. Foreign language education widely utilizes various forms of eLearning or blended learning techniques and tools, and this trend has recently been supported and speeded up by the global pandemics of COVID-19. The study attempts to analyse the students’ experience with the use of digital media used for foreign language education with the aim of providing clear implications needed for future digital (online) language higher education. \u0000Methodology. The methodology used to collect data was a questionnaire distributed online to the students of the University of Diyala in Iraq in July 2021 with n=394 making it a very representative and statistically relevant sample. Five hypotheses (H) were created and tested with these results. (H1) there is no correlation between a well-prepared teacher and subjective satisfaction of the students with online classes. (H2) the students will significantly prefer traditional teaching to online L2 acquisition. (H3) there will be a correlation between increased screen time and students´ dissatisfaction with online learning. (H4) the more they have to use digital media, the more they will prefer print text for their L2 acquisition. (H5) the most important subjectively perceived negative aspect of online learning will be reduced communication possibilities both with the tutor and with their peers. \u0000Results. The students significantly supported traditional foreign language techniques over digital ones despite the fact that the tutors were evaluated with very high grades by the students. Thus, the fact that the tutors are well prepared, they use modern technology and attempt to motivate the students very successfully, the final result of the online foreign language class did not prove to be parallel to the traditional class regarding students´ satisfaction. \u0000Conclusions. The results could be important for applied linguistics and psycholinguistics as they provide a clear overview of the current state of affairs in L2 acquisition with the use of digital technologies, which is a crucial topic that is more and more important for the development of both psycholinguistics and applied linguistics. Despite the fact that this study deals only with the subjective satisfaction of the participants, it can be generalized and can be transferrable on a large geographical scale. This geographical limitation can be rectified by larger-scale research that can be initiated by this early study. There are many implications connected to these findings, such as moving towards non-digital learning tools, such as print textbooks, focusing on more personal discussions rather than just various online assignments. Moreover, the results of the study should be a contribution to the current scientific discussion about the development of psycholinguodidactics and its role in solving the problem of mastering foreign languages.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86706028","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-03DOI: 10.31470/2309-1797-2022-31-1-141-172
Hady J. Hamdan
Purpose. This paper examines the communicative (also known as pragmatic) functions of the most common five emojis in the Jordanian context as perceived by Jordanian Facebook users. Methods. The data were collected in four stages. First, the researcher shared a post on his Facebook account in which he asked his Jordanian-Arabic speaking virtual friends to report in a comment the most common emojis they use. The researcher compiled 174 comments / responses with 1716 emoji tokens. Second, the received tokens were used to identify the most common five emojis. Third, in order to identify the set of functions of each emoji, the researcher shared another post in which he asked the same previous group to report when each of them tends to press each emoji and for what purposes. Based on the received comments, a preliminary list of functions was prepared. Finally, the proposed functions were subjected to a validation process by two Jordanian-Arabic speaking linguists and three senior students from the Department of English at the University of Jordan. Most of their judgments were compatible with those of the researcher. To further validate the data, the acceptability of the identified functions were tested against the intuition of 261 Jordanian BA students at the University of Jordan. Results. The findings show that the five most common emojis in the Jordanian context are (1) the Face With Tears of Joy, (2) the Red Heart, (3) the Slightly Smiling Face, (4) the Face Blowing a Kiss, and (5) the Winking Face. Furthermore, emojis are not only used to show emotions, but can also act as markers of illocutionary force, as face saving devices, and as boosters of rapport. The set of emojis examined in this study can be employed to perform 19 multiple illocutionary acts including but not limited to expressive acts (happiness, admiration, etc.), directive acts (e.g, directing the addressee to stop doing something) and declarative acts (e.g., threatening). Emojis are not solely used to convey the functions envisaged by their creators. Instead, with time, emojis start to drift extensively from their semantic import by acquiring a wide spectrum of new illocutions. Conclusions. The study concludes that although emojis are evolving and developing at a rapid pace, becoming more diverse, pervasive and integral in our daily communications, sharing even some of the characteristics of human language such as arbitrariness, they remain a mode of communication within computer-mediated communication (CMC). At this stage, they can mainly play the role of non-verbal cues that help us understand the intended message and function as a parallel lingua franca limited in domains of CMC.
{"title":"The Communicative Functions of Emojis: Evidence from Jordanian Arabic-Speaking Facebookers","authors":"Hady J. Hamdan","doi":"10.31470/2309-1797-2022-31-1-141-172","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-1-141-172","url":null,"abstract":"Purpose. This paper examines the communicative (also known as pragmatic) functions of the most common five emojis in the Jordanian context as perceived by Jordanian Facebook users. \u0000Methods. The data were collected in four stages. First, the researcher shared a post on his Facebook account in which he asked his Jordanian-Arabic speaking virtual friends to report in a comment the most common emojis they use. The researcher compiled 174 comments / responses with 1716 emoji tokens. Second, the received tokens were used to identify the most common five emojis. Third, in order to identify the set of functions of each emoji, the researcher shared another post in which he asked the same previous group to report when each of them tends to press each emoji and for what purposes. Based on the received comments, a preliminary list of functions was prepared. Finally, the proposed functions were subjected to a validation process by two Jordanian-Arabic speaking linguists and three senior students from the Department of English at the University of Jordan. Most of their judgments were compatible with those of the researcher. To further validate the data, the acceptability of the identified functions were tested against the intuition of 261 Jordanian BA students at the University of Jordan. \u0000Results. The findings show that the five most common emojis in the Jordanian context are (1) the Face With Tears of Joy, (2) the Red Heart, (3) the Slightly Smiling Face, (4) the Face Blowing a Kiss, and (5) the Winking Face. Furthermore, emojis are not only used to show emotions, but can also act as markers of illocutionary force, as face saving devices, and as boosters of rapport. The set of emojis examined in this study can be employed to perform 19 multiple illocutionary acts including but not limited to expressive acts (happiness, admiration, etc.), directive acts (e.g, directing the addressee to stop doing something) and declarative acts (e.g., threatening). Emojis are not solely used to convey the functions envisaged by their creators. Instead, with time, emojis start to drift extensively from their semantic import by acquiring a wide spectrum of new illocutions. \u0000Conclusions. The study concludes that although emojis are evolving and developing at a rapid pace, becoming more diverse, pervasive and integral in our daily communications, sharing even some of the characteristics of human language such as arbitrariness, they remain a mode of communication within computer-mediated communication (CMC). At this stage, they can mainly play the role of non-verbal cues that help us understand the intended message and function as a parallel lingua franca limited in domains of CMC.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"IA-17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-01-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84598056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：