Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.1
Ольга Іванівна Білогорцева, Ярослава Ігорівна Доценко, Ірина Євгеніївна Шехтер
Метою даної роботи було вивчення особливостей клінічного перебігу латентної туберкульозної інфекції у дітей із підтвердженим та невстановленим контактом із хворим на туберкульоз. Було обстежено 350 дітей з латентною туберкульозною інфекцією віком від 1 до 17 років. В Україні протягом 17 років більш ніж у 8 разів зменшилась кількість дітей з латентною туберкульозною інфекцією. Це пов’язано з недовиявленням дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, у зв’язку зі значним скороченням скринінгової туберкулінодіагностики у дітей, особливо з 2013 р. Латентну туберкульозну інфекцію у більшості дітей виявляють за допомогою туберкулінодіагностики (80,6%) на першому рівні надання медичної допомоги. У більшості (108 із 134) випадків контакт дитини з хворим на туберкульоз виявляють опосередковано під час ретельного обстеження оточення дитини з латентною туберкульозною інфекцією, що свідчить про важливу роль скринінгового обстеження дітей для виявлення дорослих, хворих на туберкульоз. Для дітей характерний тісний сімейний контакт – 76,1%, переважно з матір’ю та батьком. Більше ніж у половини дітей, незалежно від наявності контакту, була виявлена супутня патологія. Практично у половини дітей під час обстеження було виявлено слабко виражений інтоксикаційний синдром. Поліаденія периферичних лімфатичних вузлів спостерігалася у 46,4% дітей з підтвердженим контактом та у 22,7 % дітей без підтвердженого контакту, p < 0,05. Результати нашого дослідження вказують на необхідність якісного обстеження оточення дитини з латентною туберкульозною інфекцією для виявлення дорослих, хворих на туберкульоз.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ЛАТЕНТНОЇ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ В ДІТЕЙ ІЗ КОНТАКТОМ ІЗ ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ","authors":"Ольга Іванівна Білогорцева, Ярослава Ігорівна Доценко, Ірина Євгеніївна Шехтер","doi":"10.32782/health-2023.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.1","url":null,"abstract":"Метою даної роботи було вивчення особливостей клінічного перебігу латентної туберкульозної інфекції у дітей із підтвердженим та невстановленим контактом із хворим на туберкульоз. Було обстежено 350 дітей з латентною туберкульозною інфекцією віком від 1 до 17 років. В Україні протягом 17 років більш ніж у 8 разів зменшилась кількість дітей з латентною туберкульозною інфекцією. Це пов’язано з недовиявленням дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, у зв’язку зі значним скороченням скринінгової туберкулінодіагностики у дітей, особливо з 2013 р. Латентну туберкульозну інфекцію у більшості дітей виявляють за допомогою туберкулінодіагностики (80,6%) на першому рівні надання медичної допомоги. У більшості (108 із 134) випадків контакт дитини з хворим на туберкульоз виявляють опосередковано під час ретельного обстеження оточення дитини з латентною туберкульозною інфекцією, що свідчить про важливу роль скринінгового обстеження дітей для виявлення дорослих, хворих на туберкульоз. Для дітей характерний тісний сімейний контакт – 76,1%, переважно з матір’ю та батьком. Більше ніж у половини дітей, незалежно від наявності контакту, була виявлена супутня патологія. Практично у половини дітей під час обстеження було виявлено слабко виражений інтоксикаційний синдром. Поліаденія периферичних лімфатичних вузлів спостерігалася у 46,4% дітей з підтвердженим контактом та у 22,7 % дітей без підтвердженого контакту, p < 0,05. Результати нашого дослідження вказують на необхідність якісного обстеження оточення дитини з латентною туберкульозною інфекцією для виявлення дорослих, хворих на туберкульоз.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"220 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153675","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.17
Олексій Володимирович Маркович, Віта Юріївна Прокопчук, Людмила Леонтіївна Примачок, Володимир Олегович Рижковський, Катерина Миколаївна Демчук
Фізична терапія, зокрема ерготерапія, є важливою частиною процесу відновлення після тяжкого порушення кровообігу головного мозку. Ця складова реабілітації допомагає пацієнтам відновити функції, які можуть бути порушені, такі як рухові навички, координація, баланс, м’язова сила та когнітивні здібності. Кінезіотерапія в гострий період інсульту проводиться у формі лікувальної гімнастики, основними елементами якої є лікування положенням, пасивні, активні та статичні вправи. Адекватно підібраний комплекс вправ активізує кровопостачання знерухомлених тканин, попереджає атрофію м’язів і контрактури суглобів, на основі чого в подальшому будується навчання ходьбі та самообслуговуванню. Метою дослідження було оцінити ефективність впливу ранньої комплексної лікувальної гімнастики на м’язово-руховий апарат нижніх кінцівок внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу. Теоретичну основу дослідження становить аналіз наукових тематичних джерел. Практичне дослідження проводилось на базі неврологічного відділення КПН «Центральна міська лікарня» м. Рівного. Усього в експерименті взяло участь 26 осіб, які рівномірно були розподілені на дві групи: основну та контрольну по 13 пацієнтів. Основними неврологічними наслідками у хворих були лівобічні та правобічні геміпарези з суттєвими руховими порушеннями, погіршенням координації та рівноваги, зниженою силою та витривалістю роботи м’язів. Пацієнти контрольної групи лікувались за затвердженою в лікувальному закладі методикою, а основної – застосовували запропоновану нами лікувальну гімнастику як доповнення до основного лікування. Порівняльні заміри при тестуванні засвідчили, що сила м’язів згиначів нижньої кінцівки в пацієнтів основної групи дорівнювала 7,11±1,05 бала проти 5,23±1,24 бала (з можливих 11) у контрольній, тобто покращилась на 17,09 %. Середньостатистичні результати оцінки сили м’язів розгиначів нижньої кінцівки в пацієнтів основної групи були отримані на рівні 6,33±0,99 бала проти 5,29±1,1 бала в пацієнтів контрольної групи (з можливих 13), тобто зросли на 8,66 %. Рання комплексна лікувальна гімнастика є дієвим засобом для відновлення органів рухового апарату після гострого порушення мозкового кровообігу у відновлювальному періоді.
{"title":"ЗНАЧЕННЯ РАННЬОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЕРГОТЕРАПІЇ В РАЗІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ","authors":"Олексій Володимирович Маркович, Віта Юріївна Прокопчук, Людмила Леонтіївна Примачок, Володимир Олегович Рижковський, Катерина Миколаївна Демчук","doi":"10.32782/health-2023.3.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.17","url":null,"abstract":"Фізична терапія, зокрема ерготерапія, є важливою частиною процесу відновлення після тяжкого порушення кровообігу головного мозку. Ця складова реабілітації допомагає пацієнтам відновити функції, які можуть бути порушені, такі як рухові навички, координація, баланс, м’язова сила та когнітивні здібності. Кінезіотерапія в гострий період інсульту проводиться у формі лікувальної гімнастики, основними елементами якої є лікування положенням, пасивні, активні та статичні вправи. Адекватно підібраний комплекс вправ активізує кровопостачання знерухомлених тканин, попереджає атрофію м’язів і контрактури суглобів, на основі чого в подальшому будується навчання ходьбі та самообслуговуванню. Метою дослідження було оцінити ефективність впливу ранньої комплексної лікувальної гімнастики на м’язово-руховий апарат нижніх кінцівок внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу. Теоретичну основу дослідження становить аналіз наукових тематичних джерел. Практичне дослідження проводилось на базі неврологічного відділення КПН «Центральна міська лікарня» м. Рівного. Усього в експерименті взяло участь 26 осіб, які рівномірно були розподілені на дві групи: основну та контрольну по 13 пацієнтів. Основними неврологічними наслідками у хворих були лівобічні та правобічні геміпарези з суттєвими руховими порушеннями, погіршенням координації та рівноваги, зниженою силою та витривалістю роботи м’язів. Пацієнти контрольної групи лікувались за затвердженою в лікувальному закладі методикою, а основної – застосовували запропоновану нами лікувальну гімнастику як доповнення до основного лікування. Порівняльні заміри при тестуванні засвідчили, що сила м’язів згиначів нижньої кінцівки в пацієнтів основної групи дорівнювала 7,11±1,05 бала проти 5,23±1,24 бала (з можливих 11) у контрольній, тобто покращилась на 17,09 %. Середньостатистичні результати оцінки сили м’язів розгиначів нижньої кінцівки в пацієнтів основної групи були отримані на рівні 6,33±0,99 бала проти 5,29±1,1 бала в пацієнтів контрольної групи (з можливих 13), тобто зросли на 8,66 %. Рання комплексна лікувальна гімнастика є дієвим засобом для відновлення органів рухового апарату після гострого порушення мозкового кровообігу у відновлювальному періоді.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.21
Михайло Ростиславович Демянчук, Наталія Миколаївна Переходько, Людмила Вікторівна Артеменко
У статті здійснено короткий огляд історичного поступу медсестринської освіти в Україні та світі. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України важливим завданням є вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх бакалаврів сестринської справи. Одним зі шляхів розв’язання окресленої проблеми є комплексність, теоретична і практична значущість професійної спрямованості освітніх предметів у медичній академії, досягнення якої потребує урахування історичних аспектів розвитку медсестринської освіти в Україні та світі. Розвиток охорони здоров’я та медичної науки нерозривно пов’язаний з якістю медичної освіти, у тому числі медсестринської. Починаючи з часів Київської Русі і донині наша держава приділяє велику увагу підготовці фахівців сфери охорони здоров’я. сьогодні очевидно, що підготовка майбутніх бакалаврів сестринської справи в Україні є актуальним завданням, зважаючи на перехід системи медичної освіти на нові стандарти навчання та безперервну медичну освіту. Навчання протягом усього життя стає необхідною і все більш важливою умовою професійного розвитку, а також підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. націлила освітянську спільноту на тотальну реалізацію компетентнісного підходу у навчанні. Опираючись на міжнародний досвід, з урахуванням вітчизняних традицій освіти та її адаптації до існуючого дійсного розвитку галузей виробництва та сфери обслуговування здійснюється спроба запровадження сучасного підходу до теоретичного і практичного навчання у закладах вищої освіти України. Сьогодні в усіх освітніх організаціях МОЗ України, у тому числі в медичних академіях, є симуляційні центри, різні за рівнем наповнюваності фантомами та симуляційним обладнанням. Завдяки цьому студенти мають можливість формувати та вдосконалювати практичні навички не лише в рамках навчальної програми, а й у процесі підготовки до всеукраїнських та міжнародних олімпіад і конкурсів.
{"title":"ІСТОРИЧНИЙ ПОСТУП РОЗВИТКУ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ","authors":"Михайло Ростиславович Демянчук, Наталія Миколаївна Переходько, Людмила Вікторівна Артеменко","doi":"10.32782/health-2023.3.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.21","url":null,"abstract":"У статті здійснено короткий огляд історичного поступу медсестринської освіти в Україні та світі. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України важливим завданням є вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх бакалаврів сестринської справи. Одним зі шляхів розв’язання окресленої проблеми є комплексність, теоретична і практична значущість професійної спрямованості освітніх предметів у медичній академії, досягнення якої потребує урахування історичних аспектів розвитку медсестринської освіти в Україні та світі. Розвиток охорони здоров’я та медичної науки нерозривно пов’язаний з якістю медичної освіти, у тому числі медсестринської. Починаючи з часів Київської Русі і донині наша держава приділяє велику увагу підготовці фахівців сфери охорони здоров’я. сьогодні очевидно, що підготовка майбутніх бакалаврів сестринської справи в Україні є актуальним завданням, зважаючи на перехід системи медичної освіти на нові стандарти навчання та безперервну медичну освіту. Навчання протягом усього життя стає необхідною і все більш важливою умовою професійного розвитку, а також підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр. націлила освітянську спільноту на тотальну реалізацію компетентнісного підходу у навчанні. Опираючись на міжнародний досвід, з урахуванням вітчизняних традицій освіти та її адаптації до існуючого дійсного розвитку галузей виробництва та сфери обслуговування здійснюється спроба запровадження сучасного підходу до теоретичного і практичного навчання у закладах вищої освіти України. Сьогодні в усіх освітніх організаціях МОЗ України, у тому числі в медичних академіях, є симуляційні центри, різні за рівнем наповнюваності фантомами та симуляційним обладнанням. Завдяки цьому студенти мають можливість формувати та вдосконалювати практичні навички не лише в рамках навчальної програми, а й у процесі підготовки до всеукраїнських та міжнародних олімпіад і конкурсів.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття містить відомості про діяльність фармацевтичної галузі під час дії воєнного стану в Україні, зокрема функціонування роздрібної аптечної мережі, у тому числі з екстемпоральним виготовленням ліків, на прикладі локальних мереж Рівненщини: аптеки ТДВ «Рівнефармація» та ТОВ «Укрфарм». Фармацевтична галузь є частиною критичної інфраструктури, адже від її роботи залежить не тільки здоров’я, а й життя українців. Особливість фармацевтичної галузі полягає в тому, що всі її ланки тісно пов’язані між собою: товар прямує від виробника через дистриб’ютора до аптечних мереж, де його отримує кінцевий споживач. І якщо страждає одна з цих ланок, блокується робота й усіх інших. Через повномасштабну війну росії проти України компанії змушені адаптуватися до багатьох нових викликів. У перші тижні повномасштабного вторгнення постали проблемні питання стосовно логістики та доставки лікарських засобів і медичних виробів до аптек, дотримання умов зберігання та відпуску ліків. Уперше була зроблена комплексна оцінка діяльності аптек у воєнний час, у тому числі з екстемпоральним виготовленням на основі аналізу нормативно-правової законодавчої бази, що регламентує діяльність закладів, інтерв’ювання фармацевтів і менеджменту аптек. Дослідження ефективності роботи аптечної мережі проводилося в перший тиждень від початку повномасштабного вторгнення ворога, далі оцінювалась діяльність аптек у перші 3 місяці після цього та особливості роботи восени 2022 року. Також були визначені питання, які постали у воєнний час за різними показниками організації діяльності аптечних закладів, та запропоновані шляхи їх вирішення. Зокрема, для якісної роботи керівникам аптек потрібно було розробити альтернативні логістичні маршрути доставки лікарських засобів і виробів медичного призначення, розподілу та дотримання умов зберігання; аптек з екстемпоральним виготовленням – збільшити обсяги виробництва; фармацевтам – використати практичні навички з комунікації, менеджменту та маркетингу для якісного формування товарних запасів та забезпечення населення необхідними ліками.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ АПТЕК У ВОЄННИЙ ЧАС НА ПРИКЛАДІ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Оксана Вікторівна Штрімайтіс, Наталія Василівна Карпович, Оксана Миколаївна Ткачук, Ольга Володимирівна Садовник","doi":"10.32782/health-2023.3.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.15","url":null,"abstract":"Стаття містить відомості про діяльність фармацевтичної галузі під час дії воєнного стану в Україні, зокрема функціонування роздрібної аптечної мережі, у тому числі з екстемпоральним виготовленням ліків, на прикладі локальних мереж Рівненщини: аптеки ТДВ «Рівнефармація» та ТОВ «Укрфарм». Фармацевтична галузь є частиною критичної інфраструктури, адже від її роботи залежить не тільки здоров’я, а й життя українців. Особливість фармацевтичної галузі полягає в тому, що всі її ланки тісно пов’язані між собою: товар прямує від виробника через дистриб’ютора до аптечних мереж, де його отримує кінцевий споживач. І якщо страждає одна з цих ланок, блокується робота й усіх інших. Через повномасштабну війну росії проти України компанії змушені адаптуватися до багатьох нових викликів. У перші тижні повномасштабного вторгнення постали проблемні питання стосовно логістики та доставки лікарських засобів і медичних виробів до аптек, дотримання умов зберігання та відпуску ліків. Уперше була зроблена комплексна оцінка діяльності аптек у воєнний час, у тому числі з екстемпоральним виготовленням на основі аналізу нормативно-правової законодавчої бази, що регламентує діяльність закладів, інтерв’ювання фармацевтів і менеджменту аптек. Дослідження ефективності роботи аптечної мережі проводилося в перший тиждень від початку повномасштабного вторгнення ворога, далі оцінювалась діяльність аптек у перші 3 місяці після цього та особливості роботи восени 2022 року. Також були визначені питання, які постали у воєнний час за різними показниками організації діяльності аптечних закладів, та запропоновані шляхи їх вирішення. Зокрема, для якісної роботи керівникам аптек потрібно було розробити альтернативні логістичні маршрути доставки лікарських засобів і виробів медичного призначення, розподілу та дотримання умов зберігання; аптек з екстемпоральним виготовленням – збільшити обсяги виробництва; фармацевтам – використати практичні навички з комунікації, менеджменту та маркетингу для якісного формування товарних запасів та забезпечення населення необхідними ліками.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153672","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.24
Наталія Василівна Ліснянська
У даній статті висвітлено особливості навчання іноземних студентів на кафедрі патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету, враховуючи період військових дій на території України. Узагальнено актуальність та важливість на сьогоднішній час знання іноземної мови для викладацького складу вищої медичної школи на тлі тісної співпраці університету з міжнародними організаціями, навчальними закладами. Також розглянуто детальні рекомендації для викладачів з приводу навчання іноземних громадян, з’ясовано різноманітні проблеми, труднощі в процесі викладання. Визначено основну мету знання професійної англійської мови викладачами університету – навчання майбутніх медичних працівників вмілого використання здобутих знань і навичок у своїй професійній діяльності, участі в різноманітних наукових конференціях, форумах, узагальненні та обміні досвідом, а також створення комфортних умов для навчання іноземних студентів без знання української мови. Автор зазначив, що саме ця мета формуватиме критичне, клінічне мислення у студентів, сприятиме розвитку комунікативної складової в роботі фахівця охорони здоров’я. Для досягнення основної мети необхідні новітні підходи до викладання іноземною мовою, удосконалення викладацьким складом навичок за рахунок аудіювання, говоріння, читання, письма, а також накопичення навчального матеріалу для студентів шляхом ретельного відбору з урахуванням індивідуальних вікових, інтелектуальних особливостей студента, його вихідного рівня знань. У статті висвітлено провідні інтерактивні методи навчання студентів іноземних груп: різнорівневі тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі, симуляційні тренінгові заняття, індивідуальні проєкти, різноманітні види підсумкового тестового контролю залежно від змісту та складності окремих блоків та розділів теоретичної та практичної інформації згідно з навчальним планом університету.
{"title":"СУЧАСНІ РЕАЛІЇ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ШКОЛІ В ПЕРІОД ВІЙНИ","authors":"Наталія Василівна Ліснянська","doi":"10.32782/health-2023.3.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.24","url":null,"abstract":"У даній статті висвітлено особливості навчання іноземних студентів на кафедрі патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету, враховуючи період військових дій на території України. Узагальнено актуальність та важливість на сьогоднішній час знання іноземної мови для викладацького складу вищої медичної школи на тлі тісної співпраці університету з міжнародними організаціями, навчальними закладами. Також розглянуто детальні рекомендації для викладачів з приводу навчання іноземних громадян, з’ясовано різноманітні проблеми, труднощі в процесі викладання. Визначено основну мету знання професійної англійської мови викладачами університету – навчання майбутніх медичних працівників вмілого використання здобутих знань і навичок у своїй професійній діяльності, участі в різноманітних наукових конференціях, форумах, узагальненні та обміні досвідом, а також створення комфортних умов для навчання іноземних студентів без знання української мови. Автор зазначив, що саме ця мета формуватиме критичне, клінічне мислення у студентів, сприятиме розвитку комунікативної складової в роботі фахівця охорони здоров’я. Для досягнення основної мети необхідні новітні підходи до викладання іноземною мовою, удосконалення викладацьким складом навичок за рахунок аудіювання, говоріння, читання, письма, а також накопичення навчального матеріалу для студентів шляхом ретельного відбору з урахуванням індивідуальних вікових, інтелектуальних особливостей студента, його вихідного рівня знань. У статті висвітлено провідні інтерактивні методи навчання студентів іноземних груп: різнорівневі тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі, симуляційні тренінгові заняття, індивідуальні проєкти, різноманітні види підсумкового тестового контролю залежно від змісту та складності окремих блоків та розділів теоретичної та практичної інформації згідно з навчальним планом університету.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153677","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.19
Володимир Олегович Рижковський, Олексій Володимирович Маркович, Людмила Леонтіївна Примачок, Віта Юріївна Прокопчук
Мета дослідження – проаналізувати вплив тонізуючої лікувальної гімнастики на перебіг дискінезії гіпотонічно-гіпокінетичного типу жовчного міхура та інших жовчовивідних шляхів. Дослідження проводилось на базі поліклінічного відділення КНП «Рівненська міська лікарня» РМР. До нього було залучено 28 пацієнтів з клінічно підтвердженим діагнозом «Некалькульозний хронічний холецистит у стадії ремісії, дискінезія жовчовивідних шляхів гіпотонічного типу». Половина протестованих пацієнтів (контрольна група n=14) лікувались за стандартною схемою, а інша (основна група n=14) – на додаток до цього займалася запропонованим нами курсом лікувальної гімнастики, спрямованим на підвищення тонусу жовчного міхура і прискорення пасажу жовчі по жовчовивідних шляхах. Під час експерименту тестувалися три параметри: вплив запропонованої нами лікувальної тонізуючої гімнастики на клінічний перебіг захворювання; ступінь спорожнення жовчного міхура після застосування жовчогінних засобів; об’єм одноразового виділення міхурової жовчі. Було проведено два тестові заміри – на початку експерименту і через 6 місяців лікування. Підсумкові узагальнюючі результати свідчать про значний позитивний вплив цілеспрямованої лікувальної тонізуючої гімнастики на перебіг основного захворювання, а саме: частота больових нападів після вживання їжі і вночі зменшилася відповідно на 34 і 24 ± 2 % у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною; диспепсичні явища – нудота/блювання і метеоризм/порушення стулу відповідно на 18 і 28 ± 2 %. Також на 5 ± 0,2 % збільшились скорочувальні можливості жовчного міхура, і на 13 ± 2 % зменшився об’єм виділення міхурової жовчі. Висновки. Застосування у разі дискінезії гіпотонічно-гіпокінетичного типу тонізуючої лікувальної гімнастики значно покращує скорочувальну функцію жовчного міхура і проток, що проявляється покращенням клінічної симптоматики та зменшенням застою жовчі в гепатобіліарній системі.
{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ТОНІЗУЮЧОЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІМНАСТИКИ У РАЗІ РОЗЛАДІВ МОТОРИКИ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ЗА ГІПОТОНІЧНО-ГІПОКІНЕТИЧНИМ ТИПОМ","authors":"Володимир Олегович Рижковський, Олексій Володимирович Маркович, Людмила Леонтіївна Примачок, Віта Юріївна Прокопчук","doi":"10.32782/health-2023.3.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.19","url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати вплив тонізуючої лікувальної гімнастики на перебіг дискінезії гіпотонічно-гіпокінетичного типу жовчного міхура та інших жовчовивідних шляхів. Дослідження проводилось на базі поліклінічного відділення КНП «Рівненська міська лікарня» РМР. До нього було залучено 28 пацієнтів з клінічно підтвердженим діагнозом «Некалькульозний хронічний холецистит у стадії ремісії, дискінезія жовчовивідних шляхів гіпотонічного типу». Половина протестованих пацієнтів (контрольна група n=14) лікувались за стандартною схемою, а інша (основна група n=14) – на додаток до цього займалася запропонованим нами курсом лікувальної гімнастики, спрямованим на підвищення тонусу жовчного міхура і прискорення пасажу жовчі по жовчовивідних шляхах. Під час експерименту тестувалися три параметри: вплив запропонованої нами лікувальної тонізуючої гімнастики на клінічний перебіг захворювання; ступінь спорожнення жовчного міхура після застосування жовчогінних засобів; об’єм одноразового виділення міхурової жовчі. Було проведено два тестові заміри – на початку експерименту і через 6 місяців лікування. Підсумкові узагальнюючі результати свідчать про значний позитивний вплив цілеспрямованої лікувальної тонізуючої гімнастики на перебіг основного захворювання, а саме: частота больових нападів після вживання їжі і вночі зменшилася відповідно на 34 і 24 ± 2 % у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною; диспепсичні явища – нудота/блювання і метеоризм/порушення стулу відповідно на 18 і 28 ± 2 %. Також на 5 ± 0,2 % збільшились скорочувальні можливості жовчного міхура, і на 13 ± 2 % зменшився об’єм виділення міхурової жовчі. Висновки. Застосування у разі дискінезії гіпотонічно-гіпокінетичного типу тонізуючої лікувальної гімнастики значно покращує скорочувальну функцію жовчного міхура і проток, що проявляється покращенням клінічної симптоматики та зменшенням застою жовчі в гепатобіліарній системі.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153679","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.9
Олена Шарапова
Фактори, що суттєво впливають на здоров’я робітників модернізованих підприємств металургійної, хімічної, гірничодобувної галузей України, представлені в даній роботі. Електромагнітне поле є одним із таких шкідливих факторів. Метою даного дослідження було визначення дії електромагнітного поля високої напруги низької частоти на статеві органи щурів-самців і, відповідно, кількості дегенеративних форм сперматозоїдів, що формуються в результаті мітотичних і мейотичних порушень на стадії пізніх сперматид. Щури-самці в кількості 50 особин були опромінені електромагнітним полем напругою 750 кВт, частотою 50 Гц і потужністю 10 кВ/м на електропідстанції «Дніпровська» в м. Дніпрі. Клітини з тваринами були розташовані на відстані 75 м від поверхні землі. Контрольна група склала 10 тварин. Тварини були виведені з експерименту на 14-тій, 30-тій, 45-тій, 90-тій, 120-тій добі. Гістологічні препарати були виготовлені з блоків, морфологічне пояснення результатів яких виконано на мікроскопі “LEICA CME”. Особливу увагу приділено оцінюванню поліморфізму статевих клітин, тому що дегенерація статевих клітин залежала від їх модифікації та відбувалася в результаті клітинної диференціації. Відсоток нормальних і дегенеративних форм сперматозоїдів підраховувався на 100 клітин. Патологічні процеси розвивалися в яєчках щурів у процесі сперматогенезу під впливом ЕМП високої напруги низької частоти, що призвело до модифікації та дегенерації сперматозоїдів внаслідок дискоординованих мітотичних і мейотичних ділень. Репродуктивна функція в експериментальних тварин була порушена. Це є ефектом кореляції з «горизонтальним переносом» генів, що пояснюється діючою теорією в сучасній еволюційній біології. У процесі дослідження доведено, що при збільшенні терміну опромінення електромагнітним полем кількість дегенеративних клітин збільшилась від 20 до 83 %, що було підтверджено статистично. Дегенеративні форми сперматозоїдів виглядали схожими на клітини з подвійними центріолями та подвійними джгутиками, що пояснювалося збільшенням вмісту ДНК у голівках статевих клітин і дисбалансом в апараті тиску на рівні хромосом. Дія електромагнітного поля високої напруги низької частоти в яєчках щурів призвела до набряку інтерстиціальної тканини внаслідок дискоординованої циркуляції крові в органі. Інтерстиціальний набряк призвів до зменшення середнього діаметра сім’яних канальців від 0,241±0,063 до 0,232±0,081 мм і до зменшення загальної площини сперматогенної тканини, що також було підтверджено статистично. Одержані результати показали негативний ефект електромагнітного поля на морфологію статевих органів щурів-самців взагалі та на процес сперматогенезу зокрема.
{"title":"НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ НА ПРОЦЕС СПЕРМАТОГЕНЕЗУ В ЯЄЧКАХ ЩУРІВ","authors":"Олена Шарапова","doi":"10.32782/health-2023.3.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.9","url":null,"abstract":"Фактори, що суттєво впливають на здоров’я робітників модернізованих підприємств металургійної, хімічної, гірничодобувної галузей України, представлені в даній роботі. Електромагнітне поле є одним із таких шкідливих факторів. Метою даного дослідження було визначення дії електромагнітного поля високої напруги низької частоти на статеві органи щурів-самців і, відповідно, кількості дегенеративних форм сперматозоїдів, що формуються в результаті мітотичних і мейотичних порушень на стадії пізніх сперматид. Щури-самці в кількості 50 особин були опромінені електромагнітним полем напругою 750 кВт, частотою 50 Гц і потужністю 10 кВ/м на електропідстанції «Дніпровська» в м. Дніпрі. Клітини з тваринами були розташовані на відстані 75 м від поверхні землі. Контрольна група склала 10 тварин. Тварини були виведені з експерименту на 14-тій, 30-тій, 45-тій, 90-тій, 120-тій добі. Гістологічні препарати були виготовлені з блоків, морфологічне пояснення результатів яких виконано на мікроскопі “LEICA CME”. Особливу увагу приділено оцінюванню поліморфізму статевих клітин, тому що дегенерація статевих клітин залежала від їх модифікації та відбувалася в результаті клітинної диференціації. Відсоток нормальних і дегенеративних форм сперматозоїдів підраховувався на 100 клітин. Патологічні процеси розвивалися в яєчках щурів у процесі сперматогенезу під впливом ЕМП високої напруги низької частоти, що призвело до модифікації та дегенерації сперматозоїдів внаслідок дискоординованих мітотичних і мейотичних ділень. Репродуктивна функція в експериментальних тварин була порушена. Це є ефектом кореляції з «горизонтальним переносом» генів, що пояснюється діючою теорією в сучасній еволюційній біології. У процесі дослідження доведено, що при збільшенні терміну опромінення електромагнітним полем кількість дегенеративних клітин збільшилась від 20 до 83 %, що було підтверджено статистично. Дегенеративні форми сперматозоїдів виглядали схожими на клітини з подвійними центріолями та подвійними джгутиками, що пояснювалося збільшенням вмісту ДНК у голівках статевих клітин і дисбалансом в апараті тиску на рівні хромосом. Дія електромагнітного поля високої напруги низької частоти в яєчках щурів призвела до набряку інтерстиціальної тканини внаслідок дискоординованої циркуляції крові в органі. Інтерстиціальний набряк призвів до зменшення середнього діаметра сім’яних канальців від 0,241±0,063 до 0,232±0,081 мм і до зменшення загальної площини сперматогенної тканини, що також було підтверджено статистично. Одержані результати показали негативний ефект електромагнітного поля на морфологію статевих органів щурів-самців взагалі та на процес сперматогенезу зокрема.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"120 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета нашого дослідження – виокремити причини, типи і форми логоневрозу як базові детермінанти фізичної реабілітації в дитячому віці. Методи дослідження. Методами дослідження були метод спостереження та метод емпіричного дослідження хворих. Місцем організації емпіричного етапу нашого дослідження стала психіатрична лікарня № 1 м. Києва. Експеримент тривав протягом 2022 р. За допомогою клініко-патопсихологічних та анамнестичних методів було обстежено 112 дітей віком 1-12 років з логоневрозом в анамнезі. Результати дослідження. Виділено кілька груп дітей, у яких ймовірність розвитку заїкуватості є найвищою: 1. Діти, котрим властива підвищена тривожність. Найчастіше вони дуже прив’язані до матері або іншої близької людини, гостро реагують на будь-яку зміну їхньої поведінки чи настрою. У таких дітей часто трапляється безсоння, порушення апетиту, плаксивість та дратівливість за умов зміни обстановки (відсутність матері, адаптація до дитячого колективу). 2. Діти з раннім розвитком мовлення. Ця група дітей починає говорити дуже рано (до 1 року). До 1,5 років вони вже висловлюють фрази. У період 2-3 років можуть з’явитися множинні ітерації. 3. Діти, які мають затримку у розвитку мовлення. Зазвичай перші слова вони починають говорити не раніше 1,3-1,5 років. Фрази для них стають доступними лише до 3,5 років. Найчастіше такі діти говорять невиразно. 4. Діти з генетичною схильністю. 5. Малята, які виховуються у двомовних сім’ях. Висновки. Щоб лікування логоневрозу було максимально ефективним, важливо розпочати його якомога раніше, з появою перших ознак патології. Симптомами логоневрозу є такі проблеми: 1. Дитина раптово перестає говорити. Таке мовчання може тривати кілька днів. Після цього мова відновлюється, але вже виразно чутно заїкання. Якщо корекція заїкуватості буде розпочата в період мовчання, великою є ймовірність того, що дефекту вдасться зовсім уникнути. 2. На початку кожної фрази дитина багаторазово повторює перший склад. 3. Дитині дуже складно розпочати розмову. 4. Дитина робить тривалі паузи, зупинившись на середині слова. 5. Перед деякими словами з’являються зайві голосні звуки.
{"title":"ПРИЧИНИ, ТИПИ ТА ФОРМИ ЛОГОНЕВРОЗУ ЯК БАЗОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ","authors":"Н.О. Михальчук, Є.М. Харченко, Е.З. Івашкевич, Е.Е. Івашкевич, А.О. Яцюрик","doi":"10.32782/health-2023.3.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.18","url":null,"abstract":"Мета нашого дослідження – виокремити причини, типи і форми логоневрозу як базові детермінанти фізичної реабілітації в дитячому віці. Методи дослідження. Методами дослідження були метод спостереження та метод емпіричного дослідження хворих. Місцем організації емпіричного етапу нашого дослідження стала психіатрична лікарня № 1 м. Києва. Експеримент тривав протягом 2022 р. За допомогою клініко-патопсихологічних та анамнестичних методів було обстежено 112 дітей віком 1-12 років з логоневрозом в анамнезі. Результати дослідження. Виділено кілька груп дітей, у яких ймовірність розвитку заїкуватості є найвищою: 1. Діти, котрим властива підвищена тривожність. Найчастіше вони дуже прив’язані до матері або іншої близької людини, гостро реагують на будь-яку зміну їхньої поведінки чи настрою. У таких дітей часто трапляється безсоння, порушення апетиту, плаксивість та дратівливість за умов зміни обстановки (відсутність матері, адаптація до дитячого колективу). 2. Діти з раннім розвитком мовлення. Ця група дітей починає говорити дуже рано (до 1 року). До 1,5 років вони вже висловлюють фрази. У період 2-3 років можуть з’явитися множинні ітерації. 3. Діти, які мають затримку у розвитку мовлення. Зазвичай перші слова вони починають говорити не раніше 1,3-1,5 років. Фрази для них стають доступними лише до 3,5 років. Найчастіше такі діти говорять невиразно. 4. Діти з генетичною схильністю. 5. Малята, які виховуються у двомовних сім’ях. Висновки. Щоб лікування логоневрозу було максимально ефективним, важливо розпочати його якомога раніше, з появою перших ознак патології. Симптомами логоневрозу є такі проблеми: 1. Дитина раптово перестає говорити. Таке мовчання може тривати кілька днів. Після цього мова відновлюється, але вже виразно чутно заїкання. Якщо корекція заїкуватості буде розпочата в період мовчання, великою є ймовірність того, що дефекту вдасться зовсім уникнути. 2. На початку кожної фрази дитина багаторазово повторює перший склад. 3. Дитині дуже складно розпочати розмову. 4. Дитина робить тривалі паузи, зупинившись на середині слова. 5. Перед деякими словами з’являються зайві голосні звуки.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.22
Юлія Петрівна Карпенко
У статті розглядаються традиційні та інноваційні педагогічні засоби навчання здобувачів освіти. Автор приділив увагу конкретизації педагогічних засобів, які реалізуються в освітньому процесі студентів медичної академії. Проведено аналіз наукової літератури, що дозволило виокремити невирішене питання, а саме: яким формам та методам надають перевагу здобувачі освіти під час опанування хімічних дисциплін. Науковці зазначають, що, використовуючи традиційні педагогічні засоби, потрібно включати й елементи інноваційних технологій, що викликано запитами майбутніх фахівців і цілями освітнього процесу. Серед традиційних педагогічних засобів широко застосовуються у педагогічній практиці у процесі вивчення хімічних дисциплін лекції, практичні заняття з виконанням лабораторних робіт. Традиційні методи вивчення хімічних дисциплін також включають використання підручників та робочих зошитів, які щороку удосконалюються, а завдання адаптуються до змін в освітніх програмах. Окрім традиційних форм і методів вивчення хімічних дисциплін, у Черкаській медичній академії все більше використовують інноваційні підходи та технології, а саме: проблемні лекції з використанням відеофільмів, презентацій, обговорення; віртуальні лабораторії, створення проєктів та проведення наукових досліджень. Було ініційовано опитування 78 здобувачів освіти медичної академії різних спеціальностей. Аналіз опитування студентів медичної академії вказує на таке: студенти-першокурсники більше сприймають традиційні заняття, що може бути пов’язано із шкільною освітою. А здобувачі освіти старших курсів віддають перевагу заняттям, які сприяють реалізації їхньої креативності, самостійності, самовдосконаленню. 79,5% опитаних студентів виставили оцінку «10» методам проєктів, 100% оптимальною формою назвали лекції з елементами дискусії та мультимедійною презентацією. У перспективі наукові дослідження спрямуємо на вивчення впливу особистості викладача на рівень засвоєння здобувачами освіти фахових компетентностей у процесі вивчення хімічних дисциплін у медичній академії.
{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСОБИ ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У МЕДИЧНІЙ АКАДЕМІЇ","authors":"Юлія Петрівна Карпенко","doi":"10.32782/health-2023.3.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.22","url":null,"abstract":"У статті розглядаються традиційні та інноваційні педагогічні засоби навчання здобувачів освіти. Автор приділив увагу конкретизації педагогічних засобів, які реалізуються в освітньому процесі студентів медичної академії. Проведено аналіз наукової літератури, що дозволило виокремити невирішене питання, а саме: яким формам та методам надають перевагу здобувачі освіти під час опанування хімічних дисциплін. Науковці зазначають, що, використовуючи традиційні педагогічні засоби, потрібно включати й елементи інноваційних технологій, що викликано запитами майбутніх фахівців і цілями освітнього процесу. Серед традиційних педагогічних засобів широко застосовуються у педагогічній практиці у процесі вивчення хімічних дисциплін лекції, практичні заняття з виконанням лабораторних робіт. Традиційні методи вивчення хімічних дисциплін також включають використання підручників та робочих зошитів, які щороку удосконалюються, а завдання адаптуються до змін в освітніх програмах. Окрім традиційних форм і методів вивчення хімічних дисциплін, у Черкаській медичній академії все більше використовують інноваційні підходи та технології, а саме: проблемні лекції з використанням відеофільмів, презентацій, обговорення; віртуальні лабораторії, створення проєктів та проведення наукових досліджень. Було ініційовано опитування 78 здобувачів освіти медичної академії різних спеціальностей. Аналіз опитування студентів медичної академії вказує на таке: студенти-першокурсники більше сприймають традиційні заняття, що може бути пов’язано із шкільною освітою. А здобувачі освіти старших курсів віддають перевагу заняттям, які сприяють реалізації їхньої креативності, самостійності, самовдосконаленню. 79,5% опитаних студентів виставили оцінку «10» методам проєктів, 100% оптимальною формою назвали лекції з елементами дискусії та мультимедійною презентацією. У перспективі наукові дослідження спрямуємо на вивчення впливу особистості викладача на рівень засвоєння здобувачами освіти фахових компетентностей у процесі вивчення хімічних дисциплін у медичній академії.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"119 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
PurposeOver the last couple of decades, health has become a central part of the subject content in physical education (PE) curricula in many countries. As a result, issues of health have been foregrounded much more clearly in the teaching of PE. The aim of this study was to explore how Swedish PE teachers make sense of health in relation to their teaching practices. This was done through investigating conceptions and theories about health in the teachers' descriptions of their teaching practices.Design/methodology/approachThe data analyzed in this paper were collected through focus group and individual interviews with PE teachers in the grades 7–9 within compulsory schools in Sweden. The data were analyzed using thematic analysis.FindingsFour dominant themes were identified in the data: 1) Health as a healthy attitude, 2) Health as a functional ability, 3) Health as fitness, 4) Health as mental wellbeing. There is a clear impact from healthism and obesity discourses on the teachers' accounts of health, but there is also an impact from holistic views and approaches to health. The authors contend that teachers should be explicit in what they mean by health in relation to what they teach, how they teach and why they teach health in a certain way.Originality/valueThe knowledge produced by this study is crucial since teachers' assumptions regarding health affect the subject content (what), the pedagogies (how), as well as the reasons (why) they teach health and therefore what students learn regarding health.
{"title":"Making sense of health in PE: conceptions of health among Swedish physical education teachers","authors":"P. Korp, M. Quennerstedt, D. Barker, A. Johansson","doi":"10.1108/he-11-2022-0086","DOIUrl":"https://doi.org/10.1108/he-11-2022-0086","url":null,"abstract":"PurposeOver the last couple of decades, health has become a central part of the subject content in physical education (PE) curricula in many countries. As a result, issues of health have been foregrounded much more clearly in the teaching of PE. The aim of this study was to explore how Swedish PE teachers make sense of health in relation to their teaching practices. This was done through investigating conceptions and theories about health in the teachers' descriptions of their teaching practices.Design/methodology/approachThe data analyzed in this paper were collected through focus group and individual interviews with PE teachers in the grades 7–9 within compulsory schools in Sweden. The data were analyzed using thematic analysis.FindingsFour dominant themes were identified in the data: 1) Health as a healthy attitude, 2) Health as a functional ability, 3) Health as fitness, 4) Health as mental wellbeing. There is a clear impact from healthism and obesity discourses on the teachers' accounts of health, but there is also an impact from holistic views and approaches to health. The authors contend that teachers should be explicit in what they mean by health in relation to what they teach, how they teach and why they teach health in a certain way.Originality/valueThe knowledge produced by this study is crucial since teachers' assumptions regarding health affect the subject content (what), the pedagogies (how), as well as the reasons (why) they teach health and therefore what students learn regarding health.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":1.3,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42105582","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：