Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.248
O. Vynohradov, O. Guzhva, A.M. Rudenko, O. Zviriaka
Забезпечення якісної реабілітаційної допомоги пацієнтам із постковідним синдромом вимагає розробки та вдосконалення відповідних інструментів на основі МКФ, спрямованих на удосконалення процесу діагностики, планування та проведення реабілітаційних втручань для досягнення найкращих для пацієнтів результатів. Мета роботи – обґрунтування базового набору МКФ (ICF Core Set) як мінімального стандарту оцінки функціонування та обмеження життєдіяльності пацієнтів із постковідним синдромом протягом континууму реабілітаційної допомоги. Матеріал і методи. У роботі було використано комплекс теоретичних методів дослідження, зокрема, аналіз літературних джерел, синтез, індукція та дедукція, порівняння, формалізація, абстрагування, моделювання тощо. Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу науково-методичної літератури визначено, що значна частина пацієнтів, які перенесли гостру коронавірусну хворобу, має певні функціональні проблеми, що значною мірою обмежує їхню щоденну активність і знижує якість життя. До найпоширеніших проблем та потреб пацієнтів з постковідним синдромом належали: втома, зниження толерантності до фізичних навантажень, зниження м’язової сили, задишка, біль або неприємні відчуття в ділянці серця, біль у суглобах та м’язах, втрата нюху та смакової чутливості, порушення сну, зниження уваги, порушення когнітивних функцій, тривожність та депресія, порушення щоденної активності. Встановлені основні проблеми та потреби пацієнтів із постковідним синдромом допомогли визначити базовий набір МКФ, який включає 25 категорій: 12 – функції організму, 1 – структури організму, 10 – активність та участь, 2 – фактори середовища. Висновки. Запропонований МКФ набір, який включає мінімально необхідну кількість категорій, може бути використаний для вибору інструментів оцінювання, обрання терапевтичних втручань, створення категорійного профілю, планування реабілітаційного процесу та оцінки ефективності реабілітації пацієнтів із постковідним синдромом.
{"title":"LONG-HAUL COVID ICF CORE SET","authors":"O. Vynohradov, O. Guzhva, A.M. Rudenko, O. Zviriaka","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.248","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.248","url":null,"abstract":"Забезпечення якісної реабілітаційної допомоги пацієнтам із постковідним синдромом вимагає розробки та вдосконалення відповідних інструментів на основі МКФ, спрямованих на удосконалення процесу діагностики, планування та проведення реабілітаційних втручань для досягнення найкращих для пацієнтів результатів. \u0000Мета роботи – обґрунтування базового набору МКФ (ICF Core Set) як мінімального стандарту оцінки функціонування та обмеження життєдіяльності пацієнтів із постковідним синдромом протягом континууму реабілітаційної допомоги. \u0000Матеріал і методи. У роботі було використано комплекс теоретичних методів дослідження, зокрема, аналіз літературних джерел, синтез, індукція та дедукція, порівняння, формалізація, абстрагування, моделювання тощо. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу науково-методичної літератури визначено, що значна частина пацієнтів, які перенесли гостру коронавірусну хворобу, має певні функціональні проблеми, що значною мірою обмежує їхню щоденну активність і знижує якість життя. До найпоширеніших проблем та потреб пацієнтів з постковідним синдромом належали: втома, зниження толерантності до фізичних навантажень, зниження м’язової сили, задишка, біль або неприємні відчуття в ділянці серця, біль у суглобах та м’язах, втрата нюху та смакової чутливості, порушення сну, зниження уваги, порушення когнітивних функцій, тривожність та депресія, порушення щоденної активності. Встановлені основні проблеми та потреби пацієнтів із постковідним синдромом допомогли визначити базовий набір МКФ, який включає 25 категорій: 12 – функції організму, 1 – структури організму, 10 – активність та участь, 2 – фактори середовища. \u0000Висновки. Запропонований МКФ набір, який включає мінімально необхідну кількість категорій, може бути використаний для вибору інструментів оцінювання, обрання терапевтичних втручань, створення категорійного профілю, планування реабілітаційного процесу та оцінки ефективності реабілітації пацієнтів із постковідним синдромом.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"36 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140371734","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.162
L. Sviatotska
Глутамат натрію є однією з найпоширеніших харчових добавок. На цей момент безпечна концентрація MSG в раціоні та його токсичність залишаються предметом дискусії. Дослідження спрямоване на вивчення токсичного впливу глутамату натрію на тканину щитоподібної залози щурів. Дослід проводився на 20-ти статевозрілих самцях білих щурів репродуктивного віку лінії Вістар у два терміни. Щурів було поділено на дві групи, котрі щоденно отримували глутамат натрію в раціон у дозі 0,07 г/кг з вільним доступом до води. Через 4 та 8 тижнів тварин виводили з експерименту та оцінювали стан щитопопдібної залози за допомогою гістологічного методу. Через 4 тижні введення глутамату натрію дослідження показали наявність структурованої капсули залози, що прилягає до паренхіми та розділяє її на часточки. Фолікули були різні за розміром, їхній просвіт містив ацидофільний колоїд, периферійні фолікули були більші та обмежені плоским або низьким кубічним епітелієм, тоді як центральні фолікули мали менший діаметр і вирізнялись одношаровим кубічним епітелієм з округлими ядрами. На цьому етапі експерименту виявлено ділянки збільшення висоти епітелію, периферійні фолікули містили резорбційні вакуолі, а також відзначалося ушкодження базальної мембрани. Через 8 тижнів введення глутамату натрію можна стверджувати про збільшення середньої висоти клітин фолікулів, гіперплазію клітин, зменшення кількості колоїду та переповнені кровоносні судини. Було відзначено зміни з боку мікро- та макросудин, що підтверджують розвиток ангіопатії за умов впливу глутамату натрію. Поява великої кількості пікнотичних клітин, котрі стали виражені у зв’язку з тривалістю дослідження. У результаті морфологічного дослідження встановлено, що внаслідок тривалого впливу дії глутамату натрію на щитоподібну залозу розвивалися виразні зміни щитоподібної залози білих щурів, зокрема змін набули форми фолікулярних клітин, а також спостерігалося збільшення висоти епітелію фолікулів та зменшення кількості колоїду, крім того, відзначалася гіперплазія епітелію фолікулів зі збільшеною маргінальною вакуолізацією.
{"title":"THE INFLUENCE OF SODIUM GLUTAMATE ON THE MICROSTRUCTURE OF THE THYROID GLAND OF MATURE WHITE RATS","authors":"L. Sviatotska","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.162","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.162","url":null,"abstract":"Глутамат натрію є однією з найпоширеніших харчових добавок. На цей момент безпечна концентрація MSG в раціоні та його токсичність залишаються предметом дискусії. Дослідження спрямоване на вивчення токсичного впливу глутамату натрію на тканину щитоподібної залози щурів. Дослід проводився на 20-ти статевозрілих самцях білих щурів репродуктивного віку лінії Вістар у два терміни. Щурів було поділено на дві групи, котрі щоденно отримували глутамат натрію в раціон у дозі 0,07 г/кг з вільним доступом до води. Через 4 та 8 тижнів тварин виводили з експерименту та оцінювали стан щитопопдібної залози за допомогою гістологічного методу. Через 4 тижні введення глутамату натрію дослідження показали наявність структурованої капсули залози, що прилягає до паренхіми та розділяє її на часточки. Фолікули були різні за розміром, їхній просвіт містив ацидофільний колоїд, периферійні фолікули були більші та обмежені плоским або низьким кубічним епітелієм, тоді як центральні фолікули мали менший діаметр і вирізнялись одношаровим кубічним епітелієм з округлими ядрами. На цьому етапі експерименту виявлено ділянки збільшення висоти епітелію, периферійні фолікули містили резорбційні вакуолі, а також відзначалося ушкодження базальної мембрани. \u0000Через 8 тижнів введення глутамату натрію можна стверджувати про збільшення середньої висоти клітин фолікулів, гіперплазію клітин, зменшення кількості колоїду та переповнені кровоносні судини. Було відзначено зміни з боку мікро- та макросудин, що підтверджують розвиток ангіопатії за умов впливу глутамату натрію. Поява великої кількості пікнотичних клітин, котрі стали виражені у зв’язку з тривалістю дослідження. \u0000У результаті морфологічного дослідження встановлено, що внаслідок тривалого впливу дії глутамату натрію на щитоподібну залозу розвивалися виразні зміни щитоподібної залози білих щурів, зокрема змін набули форми фолікулярних клітин, а також спостерігалося збільшення висоти епітелію фолікулів та зменшення кількості колоїду, крім того, відзначалася гіперплазія епітелію фолікулів зі збільшеною маргінальною вакуолізацією.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"6 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140371855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.241
L. I. Vasilуeva, O.S. Kalashnуkova, O. Smolianova, O.V. Shashko
The substantial progress achieved in cardiology and paediatric cardiac surgery has led to a considerable increase of life expectancy of patients with congenital heart disease (CHD), and at the same time to growing number of adult patients developing pulmonary arterial hypertension (PAH) associated with congenital heart defects. Nowadays guidelines were developed and updated for PAH, but no expert recommendations exist for effective management of PAH associated with CHD. Thus, it is important to develop an algorithm for managing these patients, based on international standards and a comprehensive understanding of prognostic markers of worsening the course of pulmonary arterial hypertension (PAH), considering local cardiac tertiary hospitals' capabilities. The aim. To highlight the pathophysiology and clinical characteristics of PAH-CHD patients, identify prognostic markers for its onset and progression, and develop a management algorithm for patients. Results. The article presents the pathophysiology of PAH-CHD, the mechanisms of right ventricle adaptation to pressure overload, which determine the functional abilities of patients and prognosis, PAH formation, and progression after defects correction. The accurate identification of stages in PAH-CHD (volume overload, mixed, stage of pulmonary vascular disease) is essential for the timely determination of surgical intervention, selecting conservative treatment strategies, and predicting the outcomes of surgical defect correction. The type of defect, its size, and the volume of blood flow through the defect influence the onset and progression of PH-CHD. We review the pathophysiology and clinical features of PAH-CHD, as well as the reasons for the late diagnosis of heart failure at the stage of severe decompensation and irreversible remodelling of the lung vessels when diuretic therapy is not effective enough and inotropic support, circulatory mechanical support and heart / lung complex transplantation are required. The necessity of developing new scales for stratifying the risk of PAH-CHD is justified considering the particularities of the disease course and cardiac hemodynamic in different anatomical types of the defects. Based on this literature review, at the Municipal Enterprise «Dnipropetrovsk Regional Clinical Center for Diagnostics and Treatment» of the Dnipropetrovsk Regional Council» the algorithm for managing patients with PAH-CHD was devised and implemented into clinical practice. Conclusions. PAH is a common complication of CHD. The prevalence of PAH-CHD is substantial and it can manifest and progress even in patients with previously corrected heart defects. To effectively manage patients with PAH-CHD, an algorithm has been devised and implemented in clinical practice. It includes factors that have demonstrated associations with poor prognosis which are more than two hospitalizations for HF in the last year, pulmonary vascular resistance (PVR) (or index of PVR), mean pressure in the pu
{"title":"PULMONARY ARTERIAL HYPERTENSION ASSOCIATED WITH CONGENITAL HEART DISEASE: RATIONALE FOR MANAGEMENT ALGORITHM BASED ON A LITERATURE REVIEW","authors":"L. I. Vasilуeva, O.S. Kalashnуkova, O. Smolianova, O.V. Shashko","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.241","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.241","url":null,"abstract":"The substantial progress achieved in cardiology and paediatric cardiac surgery has led to a considerable increase of life expectancy of patients with congenital heart disease (CHD), and at the same time to growing number of adult patients developing pulmonary arterial hypertension (PAH) associated with congenital heart defects. Nowadays guidelines were developed and updated for PAH, but no expert recommendations exist for effective management of PAH associated with CHD. Thus, it is important to develop an algorithm for managing these patients, based on international standards and a comprehensive understanding of prognostic markers of worsening the course of pulmonary arterial hypertension (PAH), considering local cardiac tertiary hospitals' capabilities. \u0000The aim. To highlight the pathophysiology and clinical characteristics of PAH-CHD patients, identify prognostic markers for its onset and progression, and develop a management algorithm for patients. \u0000Results. The article presents the pathophysiology of PAH-CHD, the mechanisms of right ventricle adaptation to pressure overload, which determine the functional abilities of patients and prognosis, PAH formation, and progression after defects correction. The accurate identification of stages in PAH-CHD (volume overload, mixed, stage of pulmonary vascular disease) is essential for the timely determination of surgical intervention, selecting conservative treatment strategies, and predicting the outcomes of surgical defect correction. The type of defect, its size, and the volume of blood flow through the defect influence the onset and progression of PH-CHD. We review the pathophysiology and clinical features of PAH-CHD, as well as the reasons for the late diagnosis of heart failure at the stage of severe decompensation and irreversible remodelling of the lung vessels when diuretic therapy is not effective enough and inotropic support, circulatory mechanical support and heart / lung complex transplantation are required. The necessity of developing new scales for stratifying the risk of PAH-CHD is justified considering the particularities of the disease course and cardiac hemodynamic in different anatomical types of the defects. Based on this literature review, at the Municipal Enterprise «Dnipropetrovsk Regional Clinical Center for Diagnostics and Treatment» of the Dnipropetrovsk Regional Council» the algorithm for managing patients with PAH-CHD was devised and implemented into clinical practice. \u0000Conclusions. PAH is a common complication of CHD. The prevalence of PAH-CHD is substantial and it can manifest and progress even in patients with previously corrected heart defects. To effectively manage patients with PAH-CHD, an algorithm has been devised and implemented in clinical practice. It includes factors that have demonstrated associations with poor prognosis which are more than two hospitalizations for HF in the last year, pulmonary vascular resistance (PVR) (or index of PVR), mean pressure in the pu","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"7 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140373152","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.52
V.O. Kavyn, O.L. Tkachuk, R. Parakhoniak, V.V. Parakhoniak
Мета дослідження - проаналізувати застосування різних методів герніопластики у хворих із грижами передньої черевної стінки, які перебували на лікуванні в обласній клінічній лікарні в період 2020-2023 рр. Матеріали та методи. Проведено аналіз статистичних показників оперативних втручань у пацієнтів стосовно гриж передньої черевної стінки. Хворі перебували на лікуванні в КНП “Обласна клінічна лікарня ІФ ОР”. Оперативні втручання проводили в хірургічному відділенні та відділенні інвазивних методів діагностики й лікування обласної клінічної лікарні. Для проведення аналізу було використано електронну систему “Doctor Eleks”. Результати дослідження та їх обговорення. На лікуванні в хірургічних відділеннях обласної клінічної лікарні перебував 861 хворий із грижами передньої черевної стінки. У 518 пацієнтів було діагностовано пахвинну грижу, у 176 хворих – грижу білої лінії живота, у 149 – пупкову грижу та у 18 – стегнову. Хірургічне лікування гриж передньої черевної стінки у 787 (91%) пацієнтів проведено відкритим методом, у 74 (9%) хворих – лапароскопічним. Серед методик хірургічного лікування гриж передньої черевної стінки переважно використовували методи відкритої герніотомії з герніопластикою власними тканинами чи сітчастим імплантом, а також лапароскопічні методи герніопластики. При відкритій герніотомії герніопластику власними тканинами при пахвинній і стегновій грижах проводили за методами Бассіні. При пупковій і грижі білої лінії живота використовували методи за Сапежко та Мейо. Рідше при пахвинній грижі було задіяно методи герніопластики за Спасокукоцьким, Постемським, Мак-Веєм, Шолдайсом. Крім того, для герніопластики зросла частота використання сітчастого імпланта. Герніопластику сітчастим імплантом проводили за методиками onlay, sublay, а також за Lichtenstein, за Rives-Stoppa та за Ramires. Лапароскопічну герніопластику в пацієнтів виконували методами ТЕР, еТЕР, ТАРР, ІРОМ і SCOLA. Результати дослідження показали, що частота використання лапароскопічних методів герніопластики за період 2020-2023 років зросла. Використання як відкритих, так і лапароскопічних методів герніопластики дозволяє оптимізувати хірургічне лікування в пацієнтів із грижею.
{"title":"TRENDS OF SURGICAL TACTICS AT ABDOMINAL HERNIAS","authors":"V.O. Kavyn, O.L. Tkachuk, R. Parakhoniak, V.V. Parakhoniak","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.52","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.52","url":null,"abstract":"Мета дослідження - проаналізувати застосування різних методів герніопластики у хворих із грижами передньої черевної стінки, які перебували на лікуванні в обласній клінічній лікарні в період 2020-2023 рр. \u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз статистичних показників оперативних втручань у пацієнтів стосовно гриж передньої черевної стінки. Хворі перебували на лікуванні в КНП “Обласна клінічна лікарня ІФ ОР”. Оперативні втручання проводили в хірургічному відділенні та відділенні інвазивних методів діагностики й лікування обласної клінічної лікарні. Для проведення аналізу було використано електронну систему “Doctor Eleks”. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. На лікуванні в хірургічних відділеннях обласної клінічної лікарні перебував 861 хворий із грижами передньої черевної стінки. У 518 пацієнтів було діагностовано пахвинну грижу, у 176 хворих – грижу білої лінії живота, у 149 – пупкову грижу та у 18 – стегнову. Хірургічне лікування гриж передньої черевної стінки у 787 (91%) пацієнтів проведено відкритим методом, у 74 (9%) хворих – лапароскопічним. Серед методик хірургічного лікування гриж передньої черевної стінки переважно використовували методи відкритої герніотомії з герніопластикою власними тканинами чи сітчастим імплантом, а також лапароскопічні методи герніопластики. При відкритій герніотомії герніопластику власними тканинами при пахвинній і стегновій грижах проводили за методами Бассіні. При пупковій і грижі білої лінії живота використовували методи за Сапежко та Мейо. Рідше при пахвинній грижі було задіяно методи герніопластики за Спасокукоцьким, Постемським, Мак-Веєм, Шолдайсом. Крім того, для герніопластики зросла частота використання сітчастого імпланта. Герніопластику сітчастим імплантом проводили за методиками onlay, sublay, а також за Lichtenstein, за Rives-Stoppa та за Ramires. Лапароскопічну герніопластику в пацієнтів виконували методами ТЕР, еТЕР, ТАРР, ІРОМ і SCOLA. Результати дослідження показали, що частота використання лапароскопічних методів герніопластики за період 2020-2023 років зросла. Використання як відкритих, так і лапароскопічних методів герніопластики дозволяє оптимізувати хірургічне лікування в пацієнтів із грижею.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"16 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140373260","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.108
L.M. Mykytin, I. V. Didokha
Черепно-мозкова травма є однією з найпоширеніших причин інвалідизації та смертності у всьому світі. Ця нозологія економічно обтяжлива з огляду на широку поширеність серед дорослого працездатного населення. Мета: обґрунтувати доцільність застосування, розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії з позицій корекції показників рівноваги в ОПВ з ЧМТ. Матеріали та методи. У процесі дослідження було обстежено 21 пацієнта похилого віку з наслідками легкої ЧМТ у відновному періоді реабілітації. Група 1 (ГР1 - 4 чоловіків та 6 жінок віком 65,2±1,4 роки) проходила реабілітацію згідно із загальними принципами, із застосуванням преформованих фізичних факторів та загальної кінезітерапії. Групу 2 (ГР2, 5 чоловіків і 6 жінок віком 66,2±2,1 роки) склали особи, які проходили реабілітацію із застосуванням розробленої програми фізичної терапії (ПФТ) з додатковим використанням систем вправ Otago exercise programme. У процесі виконання дослідження застосовувались такі методи: аналіз літератури за темою дослідження, розпитування та анкетування, фізіологічні та клінічні методи обстеження, методи математичної статистики. Результати. практичного впровадження ПФТ в ОПВ з наслідками ХП було визначено поліпшення їх стану, що проявлялося у зменшенні скарг та інтенсивності больового синдрому (за шкалою ВАШ), покращенням стану кульшового суглоба (за результатами огляду, пальпації), нормалізацією стану м’язів НК (визначення обхвату м’язів), покращення виконання активностей повсякденного життя (за індексом Бартел, шкалою Лоутона), зменшення вираження дискоординаторних порушень (Коротка батарея тестів фізичної активності, Оцінки рухової активності літніх людей) та ризику падіння (Шкала балансу Берг, Міжнародна шкала падіння); швидкісні характеристики пересування (6-хвилинний тест). Висновки. Отримані параметри впровадження розробленої програми свідчать про те, що розроблену методику фізичної терапії із використанням Otago exercise programme доцільно призначати у процесі фізичної терапії осіб похилого віку з наслідками ЧМТ.
{"title":"INFLUENCE OF THE PHYSICAL THERAPY PROGRAM ON BALANCE INDICATORS IN ELDERLY PERSONS WITH TRAIN INJURIES","authors":"L.M. Mykytin, I. V. Didokha","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.108","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.108","url":null,"abstract":"Черепно-мозкова травма є однією з найпоширеніших причин інвалідизації та смертності у всьому світі. Ця нозологія економічно обтяжлива з огляду на широку поширеність серед дорослого працездатного населення. \u0000Мета: обґрунтувати доцільність застосування, розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії з позицій корекції показників рівноваги в ОПВ з ЧМТ. \u0000Матеріали та методи. У процесі дослідження було обстежено 21 пацієнта похилого віку з наслідками легкої ЧМТ у відновному періоді реабілітації. Група 1 (ГР1 - 4 чоловіків та 6 жінок віком 65,2±1,4 роки) проходила реабілітацію згідно із загальними принципами, із застосуванням преформованих фізичних факторів та загальної кінезітерапії. Групу 2 (ГР2, 5 чоловіків і 6 жінок віком 66,2±2,1 роки) склали особи, які проходили реабілітацію із застосуванням розробленої програми фізичної терапії (ПФТ) з додатковим використанням систем вправ Otago exercise programme. У процесі виконання дослідження застосовувались такі методи: аналіз літератури за темою дослідження, розпитування та анкетування, фізіологічні та клінічні методи обстеження, методи математичної статистики. \u0000Результати. практичного впровадження ПФТ в ОПВ з наслідками ХП було визначено поліпшення їх стану, що проявлялося у зменшенні скарг та інтенсивності больового синдрому (за шкалою ВАШ), покращенням стану кульшового суглоба (за результатами огляду, пальпації), нормалізацією стану м’язів НК (визначення обхвату м’язів), покращення виконання активностей повсякденного життя (за індексом Бартел, шкалою Лоутона), зменшення вираження дискоординаторних порушень (Коротка батарея тестів фізичної активності, Оцінки рухової активності літніх людей) та ризику падіння (Шкала балансу Берг, Міжнародна шкала падіння); швидкісні характеристики пересування (6-хвилинний тест). \u0000Висновки. Отримані параметри впровадження розробленої програми свідчать про те, що розроблену методику фізичної терапії із використанням Otago exercise programme доцільно призначати у процесі фізичної терапії осіб похилого віку з наслідками ЧМТ.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"142 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140369196","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.212
G.Yu. Starchenko, O. Struk, T.Z. Kostashchuk, I.A. Sas
The pharmaceutical industry is rapidly developing and implementing new innovative approaches and legal regulation of the drugs quality management system, which includes a set of process methods and resources that are necessary for quality management. Therefore, the mastery by students of the specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy" of the elective discipline "Quality Systems in Pharmacy" is an important issue of their professional training which will help them to master the methodology of quality management, normative-legislative and organizational-economic aspects of quality control of medicinal products at pharmaceutical enterprises. The elective discipline "Quality Systems in Pharmacy" is closely connected to some other disciplines, such as “Pharmacy and Industrial Technology of Drugs”, and “Technology of Cosmetic Drugs”. Training takes place according to the credit-module system in accordance with the basic requirements of the Bologna Convention. The main tasks of the elective discipline "Quality Systems in Pharmacy" are: providing the students with general knowledge about the quality indicators of medicines depending on the stage of their life cycle by fulfilling the requirements of good pharmaceutical practices and developing documentation in accordance with their requirements; formation of practical skills related to the rules and requirements for the creation, manufacture, research, distribution, sale, and storage of medicines in accordance with the requirements of good pharmaceutical practices operating in the European Union; improvement of the level of general and scientific development of students, formation of their outlook and perspective as modern qualified specialists in the field of pharmacy. The aim of the research is to study the peculiarities of the training of foreign students of the specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy" in the Ivano-Frankivsk National Medical University (IFNMU) in the elective discipline "Quality Systems in Pharmacy". The subject of study of the discipline "Quality Systems in Pharmacy" is the methodology of pharmaceutical development, the components of the quality assurance system of medicines, including the requirements of the Guidelines of good practices in pharmacy for each stage of the life cycle of a medicinal product. The discipline is usually chosen by the well formed specialists. Teaching the elective discipline "Quality Systems in Pharmacy" at the specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy" of IFNMU is necessary for students to thoroughly master the quality management system of medicines, it contributes to the optimization of the educational process and the improvement of the new principle of problem-oriented education of students and its control. This discipline orients students to the importance of the following issues: ensuring the quality of medicines at all stages of their life cycle; regulatory activities in the field of quality control of medicines; implementation of medicine
{"title":"FEATURES OF THE FOREIGN STUDENTS TRAINING IN THE ELECTIVE DISCIPLINE \"QUALITY SYSTEMS IN PHARMACY\"","authors":"G.Yu. Starchenko, O. Struk, T.Z. Kostashchuk, I.A. Sas","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.212","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.212","url":null,"abstract":"The pharmaceutical industry is rapidly developing and implementing new innovative approaches and legal regulation of the drugs quality management system, which includes a set of process methods and resources that are necessary for quality management. Therefore, the mastery by students of the specialty 226 \"Pharmacy, Industrial Pharmacy\" of the elective discipline \"Quality Systems in Pharmacy\" is an important issue of their professional training which will help them to master the methodology of quality management, normative-legislative and organizational-economic aspects of quality control of medicinal products at pharmaceutical enterprises. The elective discipline \"Quality Systems in Pharmacy\" is closely connected to some other disciplines, such as “Pharmacy and Industrial Technology of Drugs”, and “Technology of Cosmetic Drugs”. Training takes place according to the credit-module system in accordance with the basic requirements of the Bologna Convention. \u0000The main tasks of the elective discipline \"Quality Systems in Pharmacy\" are: providing the students with general knowledge about the quality indicators of medicines depending on the stage of their life cycle by fulfilling the requirements of good pharmaceutical practices and developing documentation in accordance with their requirements; formation of practical skills related to the rules and requirements for the creation, manufacture, research, distribution, sale, and storage of medicines in accordance with the requirements of good pharmaceutical practices operating in the European Union; improvement of the level of general and scientific development of students, formation of their outlook and perspective as modern qualified specialists in the field of pharmacy. \u0000The aim of the research is to study the peculiarities of the training of foreign students of the specialty 226 \"Pharmacy, Industrial Pharmacy\" in the Ivano-Frankivsk National Medical University (IFNMU) in the elective discipline \"Quality Systems in Pharmacy\". The subject of study of the discipline \"Quality Systems in Pharmacy\" is the methodology of pharmaceutical development, the components of the quality assurance system of medicines, including the requirements of the Guidelines of good practices in pharmacy for each stage of the life cycle of a medicinal product. The discipline is usually chosen by the well formed specialists. \u0000Teaching the elective discipline \"Quality Systems in Pharmacy\" at the specialty 226 \"Pharmacy, Industrial Pharmacy\" of IFNMU is necessary for students to thoroughly master the quality management system of medicines, it contributes to the optimization of the educational process and the improvement of the new principle of problem-oriented education of students and its control. This discipline orients students to the importance of the following issues: ensuring the quality of medicines at all stages of their life cycle; regulatory activities in the field of quality control of medicines; implementation of medicine","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"103 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140370784","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.71
Yu.A. Klymenko, O. Struk, G.Yu. Starchenko
На сьогоднішній день затребуваним та надзвичайно широким класом лікарських препаратів, що використовуються сучасною медициною, є спазмолітичні засоби. Залежно від хімічної будови, місця застосування лікарського препарату, характеру і механізму дії спазмолітики поділяються на дві групи: нейротропні та міотропні. В даний час проблема маркетингового дослідження спазмолітичних препаратів переживає період інтенсивного вивчення та займає одне з центральних місць у сучасній медицині. Метою роботи був аналіз сучасних спазмолітичних препаратів, які рекомендують до застосування при різних захворюваннях, зокрема, що супроводжуються больовим синдромом та їх порівняльна характеристика. Матеріали і методи. Використано емпіричний метод дослідження. Результати дослідження. Спазмолітичні лікарські препарати є основним засобом усунення вісцеральної абдомінальної болі. Розслаблення гладком’язових клітин супроводжується зниженням тонусу стінки порожнього органу та внутрішньопросвітного тиску. Призначення спазмолітиків не супроводжується безпосереднім втручанням у механізми больової чутливості і не ускладнює діагностику гострої хірургічної патології. Крім того, спазмолітики – найбільш поширений клас препаратів, більшість з яких дозволені для безрецептурного відпустку та можуть застосовуватись без призначення лікаря. Висновки. В результаті проведеного дослідження нами було встановлено, що найпоширенішим джерелом інформації для відвідувачів аптек, щодо покупки спазмолітичних лікарських засобів є поради знайомих (43,80 %), також реклама (36,10 %). Таблетки є однією з найпоширеніших лікарських форм, яким надають перевагу пацієнти. Оригінальність лікарського засобу для більшості відвідувачів аптек не має значення (61,70 %), але 21,15 % респондентів віддають перевагу брендовим препаратам. З'ясувалося, що для більшості респондентів країна-виробник препарату не має значення (67,81 %), але 24,16 % відвідувачів аптек обирають ліки імпортного виробництва. Більшість опитаних (63,90 %) відзначили, що ціна для них не має значення при покупці лікарського препарату.
{"title":"COMPARATIVE CHARACTERISTICS ANTISPASMODIC DRUGS USED FOR VARIOUS DISEASES","authors":"Yu.A. Klymenko, O. Struk, G.Yu. Starchenko","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.71","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.71","url":null,"abstract":"На сьогоднішній день затребуваним та надзвичайно широким класом лікарських препаратів, що використовуються сучасною медициною, є спазмолітичні засоби. Залежно від хімічної будови, місця застосування лікарського препарату, характеру і механізму дії спазмолітики поділяються на дві групи: нейротропні та міотропні. В даний час проблема маркетингового дослідження спазмолітичних препаратів переживає період інтенсивного вивчення та займає одне з центральних місць у сучасній медицині. \u0000Метою роботи був аналіз сучасних спазмолітичних препаратів, які рекомендують до застосування при різних захворюваннях, зокрема, що супроводжуються больовим синдромом та їх порівняльна характеристика. \u0000Матеріали і методи. Використано емпіричний метод дослідження. \u0000Результати дослідження. Спазмолітичні лікарські препарати є основним засобом усунення вісцеральної абдомінальної болі. Розслаблення гладком’язових клітин супроводжується зниженням тонусу стінки порожнього органу та внутрішньопросвітного тиску. Призначення спазмолітиків не супроводжується безпосереднім втручанням у механізми больової чутливості і не ускладнює діагностику гострої хірургічної патології. Крім того, спазмолітики – найбільш поширений клас препаратів, більшість з яких дозволені для безрецептурного відпустку та можуть застосовуватись без призначення лікаря. \u0000Висновки. В результаті проведеного дослідження нами було встановлено, що найпоширенішим джерелом інформації для відвідувачів аптек, щодо покупки спазмолітичних лікарських засобів є поради знайомих (43,80 %), також реклама (36,10 %). Таблетки є однією з найпоширеніших лікарських форм, яким надають перевагу пацієнти. Оригінальність лікарського засобу для більшості відвідувачів аптек не має значення (61,70 %), але 21,15 % респондентів віддають перевагу брендовим препаратам. З'ясувалося, що для більшості респондентів країна-виробник препарату не має значення (67,81 %), але 24,16 % відвідувачів аптек обирають ліки імпортного виробництва. Більшість опитаних (63,90 %) відзначили, що ціна для них не має значення при покупці лікарського препарату.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"28 46","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140373002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.235
O. V. Bulbuk
Біоміметика – це галузь науки, яка досліджує технічну красу природи. Термін походить від грецьких слів bios (життя) і mimesis (наслідувати). Американський учений і винахідник Отто Шмідт у 1960-х роках увів в обіг термін «біоміметика» для опису процесу переходу від біології до технології. У сучасній стоматології вищевказане поняття – синонім природної інтеграції біоматеріалів, тобто біологічної, біомеханічної, функціональної та косметичної інтеграції, що максимально імітує фізіологічну поведінку природних зубів. Нову тенденцію біоміметичних підходів у стоматології використовують для такої низки застосувань, як: лікування дефектів твердих тканин зубів за допомогою біоінспірованих аналогів для досягнення ремінералізації, біоактивних матеріалів, а також тканинної інженерії задля регенерації. Метою дослідження є висвітлення нової галузі в стоматології, біоміметики; її основних концепцій, розробок, особливо у відновній і реставраційній стоматології. Рузультати. Основна мета біоміметичної реставраційної стоматології – повернути твердим тканинам (емалі, дентину, цементу) повну функцію за допомогою реставраційного матеріалу, який може імітувати або відновлювати біомеханіку природного зуба. Це дозволяє йому (зубу) функціонувати як єдине ціле, протистояти функціональним силам і забезпечити майже нормальну біологію та естетику. Біоміметичні протоколи спрямовані на збереження якомога більше природної структури зуба, збільшення терміну служби відновних конструкцій, зменшення ускладнень і потреби в повторному лікуванні. У цьому ж огляді обговоримо й різні підходи до реставрації твердих тканин зубів. Висновки. У межах запропонованого дослідження можна зробити висновок, що рішення щодо вибору методу лікування, прийняте стоматологами, які опираються на знання та принципи біоміметичної стоматології, суттєво відрізняються від рішення стоматологів, котрі не мають таких знань. Принципи біоміметики дозволяють приймати більш консервативні реставраційні рішення відповідно до їхньої підготовки.
{"title":"BIOMIMETICS IN MODERN DENTISTRY (LITERATURE REVIEW)","authors":"O. V. Bulbuk","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.235","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.235","url":null,"abstract":"Біоміметика – це галузь науки, яка досліджує технічну красу природи. Термін походить від грецьких слів bios (життя) і mimesis (наслідувати). Американський учений і винахідник Отто Шмідт у 1960-х роках увів в обіг термін «біоміметика» для опису процесу переходу від біології до технології. У сучасній стоматології вищевказане поняття – синонім природної інтеграції біоматеріалів, тобто біологічної, біомеханічної, функціональної та косметичної інтеграції, що максимально імітує фізіологічну поведінку природних зубів. Нову тенденцію біоміметичних підходів у стоматології використовують для такої низки застосувань, як: лікування дефектів твердих тканин зубів за допомогою біоінспірованих аналогів для досягнення ремінералізації, біоактивних матеріалів, а також тканинної інженерії задля регенерації. \u0000Метою дослідження є висвітлення нової галузі в стоматології, біоміметики; її основних концепцій, розробок, особливо у відновній і реставраційній стоматології. \u0000Рузультати. Основна мета біоміметичної реставраційної стоматології – повернути твердим тканинам (емалі, дентину, цементу) повну функцію за допомогою реставраційного матеріалу, який може імітувати або відновлювати біомеханіку природного зуба. Це дозволяє йому (зубу) функціонувати як єдине ціле, протистояти функціональним силам і забезпечити майже нормальну біологію та естетику. \u0000Біоміметичні протоколи спрямовані на збереження якомога більше природної структури зуба, збільшення терміну служби відновних конструкцій, зменшення ускладнень і потреби в повторному лікуванні. У цьому ж огляді обговоримо й різні підходи до реставрації твердих тканин зубів. \u0000Висновки. У межах запропонованого дослідження можна зробити висновок, що рішення щодо вибору методу лікування, прийняте стоматологами, які опираються на знання та принципи біоміметичної стоматології, суттєво відрізняються від рішення стоматологів, котрі не мають таких знань. Принципи біоміметики дозволяють приймати більш консервативні реставраційні рішення відповідно до їхньої підготовки.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"143 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140369047","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.200
Y. Kotsyubynska, N. M. Kozan, V. Voloshynovych, V. Chadiuk, V. Liampel
This article addresses current issues in teaching the academic discipline "Forensic Medicine and Medical Law" to students of the professional educational program (PEP) "Pediatrics." With a focus on violence against children, the authors emphasize the necessity of educating pediatric students on forensic principles and practical skills. The article highlights the harmonization with international standards, the importance of awareness among students, and the critical role forensic medicine plays in pediatric training. Forensic medicine, as a discipline encompassing diverse medical fields, plays a crucial role in pediatrics. This article explores the integration of forensic principles into the PEP "Pediatrics," emphasizing the increasing societal issue of violence against children. The importance of training pediatric students to recognize and respond to such incidents while maintaining a solid evidence base is paramount. The authors emphasize that teaching forensic medicine to pediatric students should prioritize the following directions: Expert Involvement in Forensic Medical Examinations: Focuses on the significance of forensic medical examinations related to medical errors and offenses. Article 69 of the Criminal Procedure Code allows pediatricians to act as experts, emphasizing equivalence in rights and responsibilities with forensic medical experts. Physician Participation in Urgent Investigative Actions: Emphasizes the importance of practical skills, such as examining a corpse at the scene. Article 238 of the Criminal Procedure Code permits pediatricians to participate in urgent investigative actions. This includes instructing students on organizational and legal aspects, as well as theoretical and practical principles of examining a corpse at the scene. Accurate Documentation of Physical Injuries: Stresses the essential skill of accurately describing physical injuries on a child's body. Acknowledges the role of pediatricians in initial injury documentation, considering the potential involvement in criminal investigations. Accuracy and Completeness of Medical Documentation: Underscores the critical nature of accurate and complete medical documentation, serving as evidence in criminal proceedings. The article discusses potential legal consequences for physicians due to improper maintenance. Recording Sexual Offenses Against Children: Introduces an elective course focusing on preventing sexual offenses against children and domestic violence. Aims to form theoretical and practical competencies in students, adhering to the "Istanbul Protocol" and emphasizing the role of pediatricians in recognizing and responding to sexual violence against children. Therefore, educating pediatric students on how to act in such cases, how to work with patients without compromising the evidence base, and simultaneously providing timely medical assistance becomes paramount. This ensures the preparation of a highly qualified specialist in pediatrics whose
{"title":"FEATURES AND EMPHASIS OF TEACHING FORENSIC MEDICINE FOR STUDENTS OF THE PEP \"PAEDIATRICS\"","authors":"Y. Kotsyubynska, N. M. Kozan, V. Voloshynovych, V. Chadiuk, V. Liampel","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.200","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.200","url":null,"abstract":"This article addresses current issues in teaching the academic discipline \"Forensic Medicine and Medical Law\" to students of the professional educational program (PEP) \"Pediatrics.\" With a focus on violence against children, the authors emphasize the necessity of educating pediatric students on forensic principles and practical skills. The article highlights the harmonization with international standards, the importance of awareness among students, and the critical role forensic medicine plays in pediatric training. Forensic medicine, as a discipline encompassing diverse medical fields, plays a crucial role in pediatrics. This article explores the integration of forensic principles into the PEP \"Pediatrics,\" emphasizing the increasing societal issue of violence against children. The importance of training pediatric students to recognize and respond to such incidents while maintaining a solid evidence base is paramount. \u0000The authors emphasize that teaching forensic medicine to pediatric students should prioritize the following directions: \u0000 \u0000Expert Involvement in Forensic Medical Examinations: Focuses on the significance of forensic medical examinations related to medical errors and offenses. Article 69 of the Criminal Procedure Code allows pediatricians to act as experts, emphasizing equivalence in rights and responsibilities with forensic medical experts. \u0000Physician Participation in Urgent Investigative Actions: Emphasizes the importance of practical skills, such as examining a corpse at the scene. Article 238 of the Criminal Procedure Code permits pediatricians to participate in urgent investigative actions. This includes instructing students on organizational and legal aspects, as well as theoretical and practical principles of examining a corpse at the scene. \u0000Accurate Documentation of Physical Injuries: Stresses the essential skill of accurately describing physical injuries on a child's body. Acknowledges the role of pediatricians in initial injury documentation, considering the potential involvement in criminal investigations. \u0000Accuracy and Completeness of Medical Documentation: Underscores the critical nature of accurate and complete medical documentation, serving as evidence in criminal proceedings. The article discusses potential legal consequences for physicians due to improper maintenance. \u0000Recording Sexual Offenses Against Children: Introduces an elective course focusing on preventing sexual offenses against children and domestic violence. Aims to form theoretical and practical competencies in students, adhering to the \"Istanbul Protocol\" and emphasizing the role of pediatricians in recognizing and responding to sexual violence against children. \u0000 \u0000Therefore, educating pediatric students on how to act in such cases, how to work with patients without compromising the evidence base, and simultaneously providing timely medical assistance becomes paramount. This ensures the preparation of a highly qualified specialist in pediatrics whose ","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"132 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140369705","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.128
V. Popovych, O. Orishchak
Запропоновано комплексне патогенетично обґрунтоване лікування секреторного середнього отиту (ССО) в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів. Мета. Підвищити ефективність лікування ССО в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів шляхом удосконалення діагностичного алгоритму та впровадження патогенетично обґрунтованого диференційованого медикаментозного комплексу. Матеріал і методи. Обстежено й проліковано 71 хворого віком від 18 до 60 років із мукозною стадією ССО, причиною розвитку якого була гіпертрофія трубних мигдаликів. Хворих було розділено на ІІ групи: І група (контрольна) – 45 пацієнтів; ІІ група (основна) – 26 хворих. Пацієнти обох груп отримували стандартну консервативну терапію (місцеві та системні деконгестанти, інтраназальні кортикостероїди, муколітики). Пацієнти основної групи, окрім стандартної консервативної терапії, одержували запропонований нами комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030. Хірургічне лікування виконано тим хворим, у яких консервативна терапія була неефективною – 15 із 45 – першої групи й 4 із 26 – другої. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що всім хворим із ССО при первинному огляді необхідно виконувати ендоскопічний огляд порожнини носа й носоглотки з метою виявлення механічного блоку слухової труби та тубарної дисфункції. При обстеженні необхідно оцінити стан лімфоїдної тканини носоглотки, а саме трубного мигдалика, ступінь розкриття глоткового вічка слухової труби. Для лікування ССО до стандартної терапії доцільно додавати фітоніринговий препарат BNO 1030. При відсутності ефекту консервативної терапії в пацієнтів із ознаками гіперплазії трубних мигдаликів доцільно провести хірургічне лікування. Висновки. Запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ССО в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів із використанням фітонірингового препарату BNO 1030 показало статистично вірогідні результати його ефективності, а також привело до достовірного зниження шансів оперативних втручань у 4,5 рази (OR=0,22; 95% CI: 0,06-0,81; p<0,05) порівняно зі стандартною терапією.
{"title":"TREATMENT OF SECRETORY OTITIS MEDIA IN PATIENTS WITH TUBAL TONSIL HYPERTROPHY","authors":"V. Popovych, O. Orishchak","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.128","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.128","url":null,"abstract":"Запропоновано комплексне патогенетично обґрунтоване лікування секреторного середнього отиту (ССО) в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів. \u0000Мета. Підвищити ефективність лікування ССО в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів шляхом удосконалення діагностичного алгоритму та впровадження патогенетично обґрунтованого диференційованого медикаментозного комплексу. \u0000Матеріал і методи. Обстежено й проліковано 71 хворого віком від 18 до 60 років із мукозною стадією ССО, причиною розвитку якого була гіпертрофія трубних мигдаликів. Хворих було розділено на ІІ групи: І група (контрольна) – 45 пацієнтів; ІІ група (основна) – 26 хворих. Пацієнти обох груп отримували стандартну консервативну терапію (місцеві та системні деконгестанти, інтраназальні кортикостероїди, муколітики). Пацієнти основної групи, окрім стандартної консервативної терапії, одержували запропонований нами комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030. Хірургічне лікування виконано тим хворим, у яких консервативна терапія була неефективною – 15 із 45 – першої групи й 4 із 26 – другої. \u0000Результати. На основі проведених досліджень установлено, що всім хворим із ССО при первинному огляді необхідно виконувати ендоскопічний огляд порожнини носа й носоглотки з метою виявлення механічного блоку слухової труби та тубарної дисфункції. При обстеженні необхідно оцінити стан лімфоїдної тканини носоглотки, а саме трубного мигдалика, ступінь розкриття глоткового вічка слухової труби. Для лікування ССО до стандартної терапії доцільно додавати фітоніринговий препарат BNO 1030. При відсутності ефекту консервативної терапії в пацієнтів із ознаками гіперплазії трубних мигдаликів доцільно провести хірургічне лікування. \u0000Висновки. Запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ССО в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів із використанням фітонірингового препарату BNO 1030 показало статистично вірогідні результати його ефективності, а також привело до достовірного зниження шансів оперативних втручань у 4,5 рази (OR=0,22; 95% CI: 0,06-0,81; p<0,05) порівняно зі стандартною терапією.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"134 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140369788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：