Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.54
N. Kulaiets, V.M. Kulaiets, V.N. Seredyuk
Фібриляція передсердь (ФП) і серцева недостатність (СН) ‒ це медична проблема, яка нерідко пов’язана з різними супутніми захворюваннями та несприятливими наслідками. Мета дослідження. Вивчити особливості структурно-функціонального стану серця та рівнів біомаркерів NT-proBNP і sST 2 у хворих на фібриляцію передсердь із серцевою недостатністю. Матеріали і методи. Обстежено 300 хворих у віці 45-65 років. Усіх пацієнтів було розподілено на групи: I група – хворі з СН і ФП (постійна, або персистуюча форма), (n=150). ІІ ‒ пацієнти без СН із ФП, (n=150). III група – 36 практично здорових осіб. Усім хворим проводили клінічне обстеження, ехокардіографію (ЕхоКГ), визначення рівня NT-proBNP і sST 2 методом імуноферментного аналізу. Результати. У хворих із хронічною СН і ФП найчастіше спостерігаємо дилатацію лівого передсердя, збільшення кінцевого діастолічного й кінцевого систолічного розмірів, кінцевого діастолічного та кінцевого систолічного об’ємів лівого шлуночка, ударного об’єму, зниження фракції викиду, що свідчить про процеси ремоделювання міокарда. Показники рівня NT-proBNP і sST 2 у хворих із ХСН і ФП були достовірно вищими (р<0,05) за аналогічні параметри у пацієнтів без ХСН із ФП. Висновки: У групі хворих на хронічну серцеву недостатність із фібриляцію передсердь показник індексу маси міокарда лівого шлуночка виявився збільшеним у 1,5 рази, порівняно із цим показником у групі хворих без хронічної серцевої недостатності з фібриляцією передсердь. За умови наявності фібриляції передсердь із серцевою недостатністю відзначаємо вірогідне зростання рівнів у крові NT-proBNP і sST 2, порівняно з ізольованою фібриляцією передсердь, які перевищують референті нормативні значення. За умови розвитку серцевої недостатності в пацієнтів із фібриляцією передсердь існують тісні кореляційні зв’язки між структурно-функціональними показниками серця, з одного боку, і NT-pro BNP та чинником «механічного» міокардіального стресу sST 2, з іншого.
{"title":"FEATURES OF THE STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATE OF THE HEART AND NT-proBNP AND sST 2 LEVELS IN PATIENTS WITH HEART FAILURE AND ATRIAL FIBRILLATION","authors":"N. Kulaiets, V.M. Kulaiets, V.N. Seredyuk","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.54","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.54","url":null,"abstract":"Фібриляція передсердь (ФП) і серцева недостатність (СН) ‒ це медична проблема, яка нерідко пов’язана з різними супутніми захворюваннями та несприятливими наслідками. Мета дослідження. Вивчити особливості структурно-функціонального стану серця та рівнів біомаркерів NT-proBNP і sST 2 у хворих на фібриляцію передсердь із серцевою недостатністю. Матеріали і методи. Обстежено 300 хворих у віці 45-65 років. Усіх пацієнтів було розподілено на групи: I група – хворі з СН і ФП (постійна, або персистуюча форма), (n=150). ІІ ‒ пацієнти без СН із ФП, (n=150). III група – 36 практично здорових осіб. Усім хворим проводили клінічне обстеження, ехокардіографію (ЕхоКГ), визначення рівня NT-proBNP і sST 2 методом імуноферментного аналізу. Результати. У хворих із хронічною СН і ФП найчастіше спостерігаємо дилатацію лівого передсердя, збільшення кінцевого діастолічного й кінцевого систолічного розмірів, кінцевого діастолічного та кінцевого систолічного об’ємів лівого шлуночка, ударного об’єму, зниження фракції викиду, що свідчить про процеси ремоделювання міокарда. Показники рівня NT-proBNP і sST 2 у хворих із ХСН і ФП були достовірно вищими (р<0,05) за аналогічні параметри у пацієнтів без ХСН із ФП. Висновки: У групі хворих на хронічну серцеву недостатність із фібриляцію передсердь показник індексу маси міокарда лівого шлуночка виявився збільшеним у 1,5 рази, порівняно із цим показником у групі хворих без хронічної серцевої недостатності з фібриляцією передсердь. За умови наявності фібриляції передсердь із серцевою недостатністю відзначаємо вірогідне зростання рівнів у крові NT-proBNP і sST 2, порівняно з ізольованою фібриляцією передсердь, які перевищують референті нормативні значення. За умови розвитку серцевої недостатності в пацієнтів із фібриляцією передсердь існують тісні кореляційні зв’язки між структурно-функціональними показниками серця, з одного боку, і NT-pro BNP та чинником «механічного» міокардіального стресу sST 2, з іншого.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"22 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.60
I. Kupnovytska, N.M. Romanyshyn, V.I. Klymenko, S. Kalugina, S.Z. Krasnopolskyi
Ішемічна хвороба серця (ІХС), поєднана з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, зустрічається в 2-4 рази частіше, ніж серед людей того ж віку без діабету. За даними Фремінгемського дослідження, навіть, після корегування даних за віком, курінням, рівнем артеріального тиску та вмістом холестерину загального (ХСЗ) у крові, наявність ЦД підвищувала ризик розвитку ІХС у чоловіків на 66 % та у жінок на 203 %. Висока частота серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД є однією з основних проблем системи охорони здоров’я. Мета. Вивчити клінічні прояви, оцінити антропометричні дані, проаналізувати гемодинамічні та ергометричні показники серця у пацієнтів із стабільною ІХС (СІХС), поєднаною з ЦД 2-го типу, залежно від кількості уражених коронарних артерій (КА). Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 95 хворих на СІХС з стенокардією напруги функціональний клас (ФК) ІІІ з серцевою недостатністю (СН) ІІА ФК ІІІ із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ), з котрих 60 пацієнтів мали супутній ЦД 2-го типу. Результати дослідження та їх обговорення. Установлено, що клінічний перебіг СІХС в обстежених хворих залежав від наявності та давності супутнього ЦД 2-го типу і кількості уражених КА; для зменшення частоти кардіального болю хворі з ураженням двох та більше КА приймали протягом тижня на 2 таблетки нітрогліцерину більше. Доведено, що коронарний та міокардіальний резерви і скоротлива здатність міокарда за даними велоергометрії (ВЕМ) виявилися зниженими в обох підгрупах спостереження, проте вираженішими ці зміни були у випадку ураження двох і більше КА, особливо у хворих на ЦД 2-го типу (р<0,05). Антропометричні показники – індекс маси тіла (ІМТ) та обвід талії – перевищували нормативне значення у 82 (86,3 %) хворих (р<0,05), причому у пацієнтів із супутнім ЦД 2-го типу ці зміни були значно вираженіші, ніж у пацієнтів з ураженою однією КА (р<0,05). Кількість ХСЗ, тригліцеридів (ТГ), ХС ліпопротеїдів низької та високої щільності (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ) в сироватці крові достовірно відрізнялися в обох групах пацієнтів (р<0,05).
{"title":"CLINICAL COURSE AND FUNCTIONAL STATE OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM IN PATIENTS WITH STABLE CORONARY ARTERY DISEASE AND CONCOMITANT TYPE II DIABETES MELLITUS DEPENDING ON THE NUMBER OF AFFECTED CORONARY ARTERIES","authors":"I. Kupnovytska, N.M. Romanyshyn, V.I. Klymenko, S. Kalugina, S.Z. Krasnopolskyi","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.60","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.60","url":null,"abstract":"Ішемічна хвороба серця (ІХС), поєднана з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, зустрічається в 2-4 рази частіше, ніж серед людей того ж віку без діабету. За даними Фремінгемського дослідження, навіть, після корегування даних за віком, курінням, рівнем артеріального тиску та вмістом холестерину загального (ХСЗ) у крові, наявність ЦД підвищувала ризик розвитку ІХС у чоловіків на 66 % та у жінок на 203 %. Висока частота серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД є однією з основних проблем системи охорони здоров’я. Мета. Вивчити клінічні прояви, оцінити антропометричні дані, проаналізувати гемодинамічні та ергометричні показники серця у пацієнтів із стабільною ІХС (СІХС), поєднаною з ЦД 2-го типу, залежно від кількості уражених коронарних артерій (КА). Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 95 хворих на СІХС з стенокардією напруги функціональний клас (ФК) ІІІ з серцевою недостатністю (СН) ІІА ФК ІІІ із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ), з котрих 60 пацієнтів мали супутній ЦД 2-го типу. Результати дослідження та їх обговорення. Установлено, що клінічний перебіг СІХС в обстежених хворих залежав від наявності та давності супутнього ЦД 2-го типу і кількості уражених КА; для зменшення частоти кардіального болю хворі з ураженням двох та більше КА приймали протягом тижня на 2 таблетки нітрогліцерину більше. Доведено, що коронарний та міокардіальний резерви і скоротлива здатність міокарда за даними велоергометрії (ВЕМ) виявилися зниженими в обох підгрупах спостереження, проте вираженішими ці зміни були у випадку ураження двох і більше КА, особливо у хворих на ЦД 2-го типу (р<0,05). Антропометричні показники – індекс маси тіла (ІМТ) та обвід талії – перевищували нормативне значення у 82 (86,3 %) хворих (р<0,05), причому у пацієнтів із супутнім ЦД 2-го типу ці зміни були значно вираженіші, ніж у пацієнтів з ураженою однією КА (р<0,05). Кількість ХСЗ, тригліцеридів (ТГ), ХС ліпопротеїдів низької та високої щільності (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ) в сироватці крові достовірно відрізнялися в обох групах пацієнтів (р<0,05).","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"12 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.69
Yu. S. Kuravska, M. Aravitska, I. Churpiy, M. Kravchuk, V.I. Hrynchak
Упродовж останніх десятиліть кесарів розтин в акушерській практиці став інструментом, що дозволяє зберегти здоров’я і матері, і дитині. Сьогодні не викликає сумнівів роль кесарського розтину у зниженні перинатальної смертності та, дещо меншою мірою, – малюкової захворюваності, хоча тільки підвищенням частоти проведення кесарського розтину не можна кардинально вирішити проблему перинатальної патології. За допомогою кесарського розтину на світ з’являються 20% всіх немовлят, а якщо тенденція збережеться, то до 2030 року цей показник збільшиться до 30%. Частка в Україні також зросла з 16% в 2009 році до 24% в 2019 році. Інтенсивний темп життя, надзвичайно насичене інформаційне середовище, екологічне неблагополуччя – все це створює високий рівень щоденного стресового впливу, негативно відбивається на психофізіологічному стані жінок упродовж вразливих самих по собі періодів вагітності та після пологів, що характеризуються напруженими процесами адаптації, балансуванням на межі між здоров’ям і хворобою. Мета дослідження. Провести аналіз літературних та наукових джерел для створення програми фізичної терапії після кесарського розтину, спрямовану на покращення функціональних можливостей жінок та якості їх життя в контексті післяпологових фізичних та психічних змін. Причиною збільшення частоти пологів за допомогою абдомінального пологорозрішення називають зміну профілів ризику серед жінок, що народжують вперше, що стають дедалі старшими. бажанням матері також відіграє певну роль. Зростання частоти також розглядається у зв’язку із змінами у суспільстві – фінансовими, соціальним, культурними. Висновки. В усьому світі зростає тенденція до подальшого збільшення частоти кількості пологів шляхом кесаревого розтину призводить до того, що проблеми реабілітації жінок після їх оперативного розродження набувають важливого медичного і соціального значення. Стан жінки напряму впливає на її можливості по догляду та вихованню дитини, повернення до роботи та соціальної активності, а також на якість життя, як особисто, так і в рамках середовища. Тому необхідні певні заходи відновлення для якнайшвидшої їх нормалізації.
{"title":"JUSTIFICATION OF FEATURES REHABILITATION INTERVENTIONS DURING PREGNANCY AND THE POSTPARTUM PERIOD","authors":"Yu. S. Kuravska, M. Aravitska, I. Churpiy, M. Kravchuk, V.I. Hrynchak","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.69","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.69","url":null,"abstract":"Упродовж останніх десятиліть кесарів розтин в акушерській практиці став інструментом, що дозволяє зберегти здоров’я і матері, і дитині. Сьогодні не викликає сумнівів роль кесарського розтину у зниженні перинатальної смертності та, дещо меншою мірою, – малюкової захворюваності, хоча тільки підвищенням частоти проведення кесарського розтину не можна кардинально вирішити проблему перинатальної патології. За допомогою кесарського розтину на світ з’являються 20% всіх немовлят, а якщо тенденція збережеться, то до 2030 року цей показник збільшиться до 30%. Частка в Україні також зросла з 16% в 2009 році до 24% в 2019 році. Інтенсивний темп життя, надзвичайно насичене інформаційне середовище, екологічне неблагополуччя – все це створює високий рівень щоденного стресового впливу, негативно відбивається на психофізіологічному стані жінок упродовж вразливих самих по собі періодів вагітності та після пологів, що характеризуються напруженими процесами адаптації, балансуванням на межі між здоров’ям і хворобою. Мета дослідження. Провести аналіз літературних та наукових джерел для створення програми фізичної терапії після кесарського розтину, спрямовану на покращення функціональних можливостей жінок та якості їх життя в контексті післяпологових фізичних та психічних змін. Причиною збільшення частоти пологів за допомогою абдомінального пологорозрішення називають зміну профілів ризику серед жінок, що народжують вперше, що стають дедалі старшими. бажанням матері також відіграє певну роль. Зростання частоти також розглядається у зв’язку із змінами у суспільстві – фінансовими, соціальним, культурними. Висновки. В усьому світі зростає тенденція до подальшого збільшення частоти кількості пологів шляхом кесаревого розтину призводить до того, що проблеми реабілітації жінок після їх оперативного розродження набувають важливого медичного і соціального значення. Стан жінки напряму впливає на її можливості по догляду та вихованню дитини, повернення до роботи та соціальної активності, а також на якість життя, як особисто, так і в рамках середовища. Тому необхідні певні заходи відновлення для якнайшвидшої їх нормалізації.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"15 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.190
N. Vasyliuk, I. Koshel, D. Orishchak, O. Gerych
24 лютого 2022 року на восьмому році інтервенції російською федерацією незалежної суверенної держави України розпочалася широкомасштабна збройна атака агресора на територію нашої Батьківщини. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, загальна кількість жертв серед мирного населення в Україні станом на 13 серпня 2023 року становить 26 384 особи, серед яких 9 444 загиблих і 16 940 поранених. Управління вважає, що фактичні цифри значно вищі й потребують уточнень. На сьогодні кожен українець потенційно є жертвою російської армії, незалежно від місця перебування: на фронті чи в глибокому тилу. Згідно зі статистичними даними, 90% поранених гине на полі бою або в епіцентрі бойової атаки на етапі долікарської допомоги. Однак, у випадку своєчасного застосування навиків самоподопомоги, взаємодопомоги та допомоги бійця-рятувальника рівень смертей можна зменшити на 15-18%. З 1996 року у військовій медицині стандартом допомоги постраждалим на полі бою є алгоритм «MARCH», задокументований в оригінальному Керівництві принципів тактичної бойової допомоги пораненим. Вивчення даного алгоритму, особливо, де відбуваються бойові дії, повинно проводитися масово та охоплювати як медичну аудиторію, так і цивільне населення. З метою формування практичних навиків у випадку бойової травми чи екстремальної ситуації, на кафедрі оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету навчальну програму для лікарів-інтернів за спеціальністю «Отоларингологія» доповнено темами, які стосуються бойової травми. Для формування у лікарів-інтернів навиків догоспітальної допомоги пораненим ми застосовували алгоритм «MARCH». Оволодіння навиками алгоритму, в першу чергу, навчає лікарів-інтернів надавати допомогу пораненим в бою чи потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій, а також формує в майбутніх лікарів відповідальне ставлення до виконання певних завдань та уміння чітко виконувати поставлену задачу.
{"title":"THE NEED FOR ASSESSMENT OF THE \"MARCH\" ALGORITHM BY APPLICANTS OF MEDICAL POSTGRADUATE EDUCATION","authors":"N. Vasyliuk, I. Koshel, D. Orishchak, O. Gerych","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.190","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.190","url":null,"abstract":"24 лютого 2022 року на восьмому році інтервенції російською федерацією незалежної суверенної держави України розпочалася широкомасштабна збройна атака агресора на територію нашої Батьківщини. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, загальна кількість жертв серед мирного населення в Україні станом на 13 серпня 2023 року становить 26 384 особи, серед яких 9 444 загиблих і 16 940 поранених. Управління вважає, що фактичні цифри значно вищі й потребують уточнень. На сьогодні кожен українець потенційно є жертвою російської армії, незалежно від місця перебування: на фронті чи в глибокому тилу. Згідно зі статистичними даними, 90% поранених гине на полі бою або в епіцентрі бойової атаки на етапі долікарської допомоги. Однак, у випадку своєчасного застосування навиків самоподопомоги, взаємодопомоги та допомоги бійця-рятувальника рівень смертей можна зменшити на 15-18%. З 1996 року у військовій медицині стандартом допомоги постраждалим на полі бою є алгоритм «MARCH», задокументований в оригінальному Керівництві принципів тактичної бойової допомоги пораненим. Вивчення даного алгоритму, особливо, де відбуваються бойові дії, повинно проводитися масово та охоплювати як медичну аудиторію, так і цивільне населення. З метою формування практичних навиків у випадку бойової травми чи екстремальної ситуації, на кафедрі оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету навчальну програму для лікарів-інтернів за спеціальністю «Отоларингологія» доповнено темами, які стосуються бойової травми. Для формування у лікарів-інтернів навиків догоспітальної допомоги пораненим ми застосовували алгоритм «MARCH». Оволодіння навиками алгоритму, в першу чергу, навчає лікарів-інтернів надавати допомогу пораненим в бою чи потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій, а також формує в майбутніх лікарів відповідальне ставлення до виконання певних завдань та уміння чітко виконувати поставлену задачу.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"42 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184369","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.128
M.V. Svirhun, A. Semenenko
Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) є важливою медико-соціальною проблемою, адже характеризується високою поширеністю, особливо серед осіб похилого віку, та значно погіршує якість життя хворих. На сьогодні відомо, що серед біохімічних чинників виникнення ПОКД є активація нейрозапалення, нейроцитолізу, розвиток оксидативного стресу. В той же час роль цих факторів у виникненні ранньої ПОКД у пацієнтів після операції ендопротезування кульшового суглобу під спінальною анестезією до кінця не досліджена. Поряд з цим існує недостатньо даних щодо ролі інших чинників, а саме розладів васкулогенезу, нейросинаптопластичності та синаптогенезу, стресу у формуванні ранньої ПОКД за даних умов. Мета. Дослідження ролі оксидативних порушень, нейроцитолізу, порушень синаптопластичності, васкулогенезу та стресу у розвитку ранньої ПОКД у пацієнтів після операції ендопротезування кульшового суглобу під спінальною анестезією. Матеріали та методи. Кількість хворих, які були включені в дослідження - 85 пацієнтів. Всі хворі лікувалися в травматологічному відділенні КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та оперовані з приводу перелому стегна - ендопротезування кульшового суглобу. Забір крові проводився до оперативного втручання і через 3 дні після. Сироватку крові отримували шляхом її центрифугування при 1500 g протягом 15 хв при температурі 18-22оС. З метою проведення біохімічних та імуноферментних досліджень аліквоти сироватки відбирали в мікропробірки Ерpendorf і зберігали при -20оС. Як одну з основних оціночних шкал ПОКД використовували шкалу Mini mental State Examination (MMSE). Статистичну обробку проводили за програмами StatPlus, за параметричними та непараметричними критеріями, відмінності вважали значущими при р<0,05. Висновки. Проведений кореляційний аналіз надав докази причетності нейроцитолізу, порушень ангіогенезу, синаптогенезу та синаптопластичності, а також дисрегуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи до розвитку ранньої когнітивної дисфункції у осіб після ендопротезування кульшового суглобу під спінальною анестезією.
{"title":"THE ROLE OF STRESS, NEUROCYTOLYSIS, DISORDERS OF ANGIOGENESIS AND SYNAPTOGENESIS IN THE DEVELOPMENT OF EARLY POKD IN PATIENTS WHO UNDERWENT HIP ARTHROPLASTY UNDER SPINAL ANESTHESIA","authors":"M.V. Svirhun, A. Semenenko","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.128","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.128","url":null,"abstract":"Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) є важливою медико-соціальною проблемою, адже характеризується високою поширеністю, особливо серед осіб похилого віку, та значно погіршує якість життя хворих. На сьогодні відомо, що серед біохімічних чинників виникнення ПОКД є активація нейрозапалення, нейроцитолізу, розвиток оксидативного стресу. В той же час роль цих факторів у виникненні ранньої ПОКД у пацієнтів після операції ендопротезування кульшового суглобу під спінальною анестезією до кінця не досліджена. Поряд з цим існує недостатньо даних щодо ролі інших чинників, а саме розладів васкулогенезу, нейросинаптопластичності та синаптогенезу, стресу у формуванні ранньої ПОКД за даних умов. Мета. Дослідження ролі оксидативних порушень, нейроцитолізу, порушень синаптопластичності, васкулогенезу та стресу у розвитку ранньої ПОКД у пацієнтів після операції ендопротезування кульшового суглобу під спінальною анестезією. Матеріали та методи. Кількість хворих, які були включені в дослідження - 85 пацієнтів. Всі хворі лікувалися в травматологічному відділенні КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та оперовані з приводу перелому стегна - ендопротезування кульшового суглобу. Забір крові проводився до оперативного втручання і через 3 дні після. Сироватку крові отримували шляхом її центрифугування при 1500 g протягом 15 хв при температурі 18-22оС. З метою проведення біохімічних та імуноферментних досліджень аліквоти сироватки відбирали в мікропробірки Ерpendorf і зберігали при -20оС. Як одну з основних оціночних шкал ПОКД використовували шкалу Mini mental State Examination (MMSE). Статистичну обробку проводили за програмами StatPlus, за параметричними та непараметричними критеріями, відмінності вважали значущими при р<0,05. Висновки. Проведений кореляційний аналіз надав докази причетності нейроцитолізу, порушень ангіогенезу, синаптогенезу та синаптопластичності, а також дисрегуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи до розвитку ранньої когнітивної дисфункції у осіб після ендопротезування кульшового суглобу під спінальною анестезією.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"12 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184671","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.108
A.E. Rakaieva, M. Aravitska
Мета: визначити ефективність упливу розробленої програми фізичної терапії на динаміку параметрів рівноваги та ризику падіння як нереспіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку з саркопенією. Матеріал. Обстежено 108 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 33 особи, які не хворіли на коронавірусну хворобу. Основну групу склали 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом. Основну групу 1 склали 34 особи, які проходили реабілітацію в поліклінічних умовах згідно з загальними принципами Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам із COVID-19. Основну групу 2 склав 41 хворий, пацієнти котрої проходили відновлення за розробленою реабілітаційною програмою, що залучала терапевтичні вправи різної спрямованості, функціональні тренування, самостійне виконання комплексу Otago exercise programme, курс загального масажу, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, навчання пацієнтів із акцентацією на особливостях патогенезу та клінічного перебігу геріатричних синдромів. Ефективність програми оцінювали за динамікою Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment, ABC Scale, Berg Balance Scale, Fall efficacy scale. Результати. У пацієнтів похилого віку з постковідним синдромом і саркопенією виявлено порушення рівноваги (за Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment), що призвело до погіршення виконання активностей повсякденного життя (за ABC Scale), ризику падіння (за Berg Balance Scale) та страху падіння (за Fall efficacy scale). Розроблена програма реабілітації з урахуванням особливостей перебігу геріатричних синдромів продемонструвала вищу ефективність за статистично значущо кращим результатом показників рівноваги та ризику падіння у хворих із постковідним синдромом порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. Висновки. Пацієнти похилого віку із постковідним синдромом і саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, наявності порушень рівноваги й ризику падіння.
{"title":"THE INFLUENCE OF PHYSICAL THERAPY ON BALANCE INDICATORS AND THE RISK OF FALLS AS NON-RESPIRATORY MANIFESTATIONS OF THE POST-COVID SYNDROME IN ELDERLY PATIENTS WITH SARCOPENIA","authors":"A.E. Rakaieva, M. Aravitska","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.108","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.108","url":null,"abstract":"Мета: визначити ефективність упливу розробленої програми фізичної терапії на динаміку параметрів рівноваги та ризику падіння як нереспіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку з саркопенією. Матеріал. Обстежено 108 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 33 особи, які не хворіли на коронавірусну хворобу. Основну групу склали 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом. Основну групу 1 склали 34 особи, які проходили реабілітацію в поліклінічних умовах згідно з загальними принципами Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам із COVID-19. Основну групу 2 склав 41 хворий, пацієнти котрої проходили відновлення за розробленою реабілітаційною програмою, що залучала терапевтичні вправи різної спрямованості, функціональні тренування, самостійне виконання комплексу Otago exercise programme, курс загального масажу, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, навчання пацієнтів із акцентацією на особливостях патогенезу та клінічного перебігу геріатричних синдромів. Ефективність програми оцінювали за динамікою Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment, ABC Scale, Berg Balance Scale, Fall efficacy scale. Результати. У пацієнтів похилого віку з постковідним синдромом і саркопенією виявлено порушення рівноваги (за Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment), що призвело до погіршення виконання активностей повсякденного життя (за ABC Scale), ризику падіння (за Berg Balance Scale) та страху падіння (за Fall efficacy scale). Розроблена програма реабілітації з урахуванням особливостей перебігу геріатричних синдромів продемонструвала вищу ефективність за статистично значущо кращим результатом показників рівноваги та ризику падіння у хворих із постковідним синдромом порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. Висновки. Пацієнти похилого віку із постковідним синдромом і саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, наявності порушень рівноваги й ризику падіння.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184687","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Огляд присвячено концепції цереброкардіального континууму та патофізіологічним механізмам розвитку серцево-судинних ускладнень при ішемічному інсульті. Показана роль вегетативної дисфункції, нейроімунних порушень, мікросудинної дисфункції та ангіоспазму у розвитку коронарної ішемії та порушень ритму у пацієнтів у гострій та підгострій фазі ішемічного інсульту. Обговорюється роль ожиріння та супутніх метаболічних порушень у розвитку проявів цереброкардіального синдрому. Найивищий ризик аритмічних подій характерний для уражень кори правого острівця, які пов’язані з надмірною парасимпатичною активністю. Значна кількість пацієнтів страждає на клінічно значущі порушення серцевого ритму в гострій фазі інсульту, які ускладнюють перебіг захворювання внаслідок нестабільності гемодинаміки, обмежують фізичну працездатність пацієнта під час нейрореабілітації та підвищують ризик повторного інсульту. Діагностичні інструменти вимагають скринінгу порушень ритму та оцінки біомаркерів гострого ураження міокарду. Патофізіологія нейрогенного ураження міокарду у пацієнтів з наявними серцевими захворюваннями та без них є складною і включає такі патофізіологічні механізми, як вегетативна дисрегуляція, надмірне вивільнення катехоламінів, альтерація міоцитів, мітохондріальна дисфункція та тривала активація запальних каскадів. Еволюція досліджень з проблеми цереброкардіального синдрому тісно пов’язана з розвитком нейровізуалізаційних систем, а також тривалого моніторингу серцевого ритму і оцінки динаміки біомаркерів ушкодження міокарду та є прикладом мультидисциплінарної взаємодії.
{"title":"CEREBROCARDIAL CONTINUUM IN PATIENTS AFTER A STROKE","authors":"Yurii Vorokhta, M.O. Klymenko, V.O. Zyuzin, V.Ya. Usov","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.209","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.209","url":null,"abstract":"Огляд присвячено концепції цереброкардіального континууму та патофізіологічним механізмам розвитку серцево-судинних ускладнень при ішемічному інсульті. Показана роль вегетативної дисфункції, нейроімунних порушень, мікросудинної дисфункції та ангіоспазму у розвитку коронарної ішемії та порушень ритму у пацієнтів у гострій та підгострій фазі ішемічного інсульту. Обговорюється роль ожиріння та супутніх метаболічних порушень у розвитку проявів цереброкардіального синдрому. Найивищий ризик аритмічних подій характерний для уражень кори правого острівця, які пов’язані з надмірною парасимпатичною активністю. Значна кількість пацієнтів страждає на клінічно значущі порушення серцевого ритму в гострій фазі інсульту, які ускладнюють перебіг захворювання внаслідок нестабільності гемодинаміки, обмежують фізичну працездатність пацієнта під час нейрореабілітації та підвищують ризик повторного інсульту. Діагностичні інструменти вимагають скринінгу порушень ритму та оцінки біомаркерів гострого ураження міокарду. Патофізіологія нейрогенного ураження міокарду у пацієнтів з наявними серцевими захворюваннями та без них є складною і включає такі патофізіологічні механізми, як вегетативна дисрегуляція, надмірне вивільнення катехоламінів, альтерація міоцитів, мітохондріальна дисфункція та тривала активація запальних каскадів. Еволюція досліджень з проблеми цереброкардіального синдрому тісно пов’язана з розвитком нейровізуалізаційних систем, а також тривалого моніторингу серцевого ритму і оцінки динаміки біомаркерів ушкодження міокарду та є прикладом мультидисциплінарної взаємодії.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"32 1-2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184596","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.216
Дар'я Кріштафор, O. Kravets, V. Yekhalov, A. Samoilenko, I. Romaniuta, O. V. Pylypenko, O. Kovryha
Currently, the problem of chronic alcoholism affects all segments of the population in the whole world. Providing dental care to patients suffering from this pathology is a complex task that requires a comprehensive approach. Alcohol and its metabolites have a negative effect on the condition of the oral cavity. The incidence of leukoplakia, erythroplakia, glossitis, caries, periodontitis and carcinoma of the oral cavity is several times higher in drinkers compared to non-drinkers. This is associated with several factors. Most alcoholic beverages have chemical properties which can be damaging to the tooth enamel and mucous membranes. Vomiting can create a destructive acidic environment in the mouth. Metabolites of ethyl alcohol, like acetaldehyde, can also damage the mucous membranes of the oral cavity and affect its microbiome. Acetaldehyde is also a known carcinogen, and it contributes to the development of oral cancer. Acute alcohol intoxication provokes systemic inflammation response, while the immune system is compromised and cannot react adequately to the infection. Moreover, alcoholism impacts personality, which leads to the changes in eating habits and deterioration of personal hygiene – both are the factors which eventually affect oral health. Somatic diseases often occur in alcohol-dependent persons, and can also manifest in lesions of the oral cavity. Functional and morphological disorders of various organs, systems and metabolism in patients create problems not only in the treatment of dental pathology, but also in anesthesia. Alcohol-induced personality changes hinder the development of positive and healthy doctor-patient relationships. Disorders of the cardiovascular and nervous systems need adjustment of the dosage and selection of drugs. Liver dysfunction may lead to hypocoagulation and facilitate serious peri- and postoperative bleeding and hemorrhage. All these changes require appropriate correction in the perioperative period: such patients need careful monitoring and management of delirium, potential withdrawal syndrome, cardiovascular dysfunction and coagulation disorders. Both acute alcohol intoxication and chronic alcoholism significantly alter the metabolism of inhaled and intravenous anesthetics, opioids, and other drugs used for anesthesia. Doses of anesthesia drugs should be reduced in case of acute alcohol intoxication and adjusted during elective procedures, taking into account the fact that in chronic alcoholism, a cross-tolerance forms between alcohol and most of the drugs used for anesthesia. Acetaminophen dose should be adjusted, considering impaired lived function. Tolerance to hypoxia is usually decreased. Also, such patients are at high risk for regurgitation and aspiration, and have an increased acidity of the gastric contents. Regional anesthesia and analgesia in such patients also have their own features, because such patients tend to have a combination of decreased sensitivity to local anesthetic with a com
{"title":"FEATURES OF ANESTESIA PROVISION IN MAXILLO-FACIAL SURGERY IN PATIENTS WITH COMPLICATED MEDICAL HISTORY","authors":"Дар'я Кріштафор, O. Kravets, V. Yekhalov, A. Samoilenko, I. Romaniuta, O. V. Pylypenko, O. Kovryha","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.216","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.216","url":null,"abstract":"Currently, the problem of chronic alcoholism affects all segments of the population in the whole world. Providing dental care to patients suffering from this pathology is a complex task that requires a comprehensive approach. Alcohol and its metabolites have a negative effect on the condition of the oral cavity. The incidence of leukoplakia, erythroplakia, glossitis, caries, periodontitis and carcinoma of the oral cavity is several times higher in drinkers compared to non-drinkers. This is associated with several factors. Most alcoholic beverages have chemical properties which can be damaging to the tooth enamel and mucous membranes. Vomiting can create a destructive acidic environment in the mouth. Metabolites of ethyl alcohol, like acetaldehyde, can also damage the mucous membranes of the oral cavity and affect its microbiome. Acetaldehyde is also a known carcinogen, and it contributes to the development of oral cancer. Acute alcohol intoxication provokes systemic inflammation response, while the immune system is compromised and cannot react adequately to the infection. Moreover, alcoholism impacts personality, which leads to the changes in eating habits and deterioration of personal hygiene – both are the factors which eventually affect oral health. Somatic diseases often occur in alcohol-dependent persons, and can also manifest in lesions of the oral cavity. Functional and morphological disorders of various organs, systems and metabolism in patients create problems not only in the treatment of dental pathology, but also in anesthesia. Alcohol-induced personality changes hinder the development of positive and healthy doctor-patient relationships. Disorders of the cardiovascular and nervous systems need adjustment of the dosage and selection of drugs. Liver dysfunction may lead to hypocoagulation and facilitate serious peri- and postoperative bleeding and hemorrhage. All these changes require appropriate correction in the perioperative period: such patients need careful monitoring and management of delirium, potential withdrawal syndrome, cardiovascular dysfunction and coagulation disorders. Both acute alcohol intoxication and chronic alcoholism significantly alter the metabolism of inhaled and intravenous anesthetics, opioids, and other drugs used for anesthesia. Doses of anesthesia drugs should be reduced in case of acute alcohol intoxication and adjusted during elective procedures, taking into account the fact that in chronic alcoholism, a cross-tolerance forms between alcohol and most of the drugs used for anesthesia. Acetaminophen dose should be adjusted, considering impaired lived function. Tolerance to hypoxia is usually decreased. Also, such patients are at high risk for regurgitation and aspiration, and have an increased acidity of the gastric contents. Regional anesthesia and analgesia in such patients also have their own features, because such patients tend to have a combination of decreased sensitivity to local anesthetic with a com","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"11 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184533","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.230
Khrystyna Nykolaichuk, M. Voloshynovych, O.D. Akeksandruk, G. Girnyk
Osler-Weber-Rendu syndrome or hereditary hemorrhagic angiomatosis is a rare non-skin-specific inherited disorder in an autosomal dominant pattern, that affects more than a million people worldwide, males and females equally. It is caused by a mutation in genes, which encodes the endoglin – a protein that is responsible for the strength of the vascular wall. As a result, microaneurysms are formed everywhere and they can cause hemorrhage, systemic emboli, or heart failure. Clinically this angiomatosis manifests in childhood. In approximately 90% of affected individuals, due to the formation of small, fragile vascular malformations (telangiectases) in the mucous membranes lining the inside of the nose, the first apparent symptom is recurrent nosebleeds. Gastrointestinal or frequent uterine bleeding (hemorrhaging), which affects about 25-30% of patients, usually does not present until the third decade of life, or later and often leads to chronically low levels of iron in the blood and eventually to anemia. After 12 years old affection of skin and mucosal membrane vessels causes the formation of esthetic problems: multiple telangiectasias distort the appearance of a person. The diagnosis confirmation does not require complex research manipulations, nevertheless, sometimes it is difficult to differentiate from the multiple spider-like nevi in chronic liver diseases, multiple senile angiomas, Von Willebrand disease, or CREST syndrome. The use of dermoscopy is not crucial, however, we can use it as a complementary tool for diagnosis verification. Case presentation. We present a clinical case of Osler-Weber-Rendu syndrome to draw the attention of all specialties doctors, as it is not an aesthetic problem, but a serious, sometimes life-threatening, systemic disease. A 46-year-old woman applied to a cosmetology clinic with multiple red vascular elements scattered over the entire surface of the body, causing a visible cosmetic defect. Despite the presence of manifestations of the disease in the anamnesis (frequent nosebleeds, persistent iron-deficiency anemia, excessive uterine bleeding that caused extubation), dermatologists were the first to diagnose this syndrome at such a late age. Objectively numerous spiderweb-like red lesions with different sizes and shapes cover the whole body, even the lips and tongue. Dermoscopic signs are expanded vascular loops and lacune, grouped dots, and clods on a pink background. No pigmented components are visible. Conclusion. Management of such a patient is complex: the patient should be under the close supervision of a family doctor and other organ-specific specialists, who determine appropriate tactics of management. Continuously strengthening the vascular wall, trauma avoidance, and non-using the contraindicated in this disorder medications are the basis. As this syndrome is a hereditary disease, only symptomatic treatment can be offered to the patient. To improve quality of life and prevent life-threatening comp
{"title":"CLINICAL CASE OF HEREDITARY HEMORRHAGIC ANGIOMATOSIS IN DERMATOLOGICAL PATIENT","authors":"Khrystyna Nykolaichuk, M. Voloshynovych, O.D. Akeksandruk, G. Girnyk","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.230","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.230","url":null,"abstract":"Osler-Weber-Rendu syndrome or hereditary hemorrhagic angiomatosis is a rare non-skin-specific inherited disorder in an autosomal dominant pattern, that affects more than a million people worldwide, males and females equally. It is caused by a mutation in genes, which encodes the endoglin – a protein that is responsible for the strength of the vascular wall. As a result, microaneurysms are formed everywhere and they can cause hemorrhage, systemic emboli, or heart failure. Clinically this angiomatosis manifests in childhood. In approximately 90% of affected individuals, due to the formation of small, fragile vascular malformations (telangiectases) in the mucous membranes lining the inside of the nose, the first apparent symptom is recurrent nosebleeds. Gastrointestinal or frequent uterine bleeding (hemorrhaging), which affects about 25-30% of patients, usually does not present until the third decade of life, or later and often leads to chronically low levels of iron in the blood and eventually to anemia. After 12 years old affection of skin and mucosal membrane vessels causes the formation of esthetic problems: multiple telangiectasias distort the appearance of a person. The diagnosis confirmation does not require complex research manipulations, nevertheless, sometimes it is difficult to differentiate from the multiple spider-like nevi in chronic liver diseases, multiple senile angiomas, Von Willebrand disease, or CREST syndrome. The use of dermoscopy is not crucial, however, we can use it as a complementary tool for diagnosis verification. Case presentation. We present a clinical case of Osler-Weber-Rendu syndrome to draw the attention of all specialties doctors, as it is not an aesthetic problem, but a serious, sometimes life-threatening, systemic disease. A 46-year-old woman applied to a cosmetology clinic with multiple red vascular elements scattered over the entire surface of the body, causing a visible cosmetic defect. Despite the presence of manifestations of the disease in the anamnesis (frequent nosebleeds, persistent iron-deficiency anemia, excessive uterine bleeding that caused extubation), dermatologists were the first to diagnose this syndrome at such a late age. Objectively numerous spiderweb-like red lesions with different sizes and shapes cover the whole body, even the lips and tongue. Dermoscopic signs are expanded vascular loops and lacune, grouped dots, and clods on a pink background. No pigmented components are visible. Conclusion. Management of such a patient is complex: the patient should be under the close supervision of a family doctor and other organ-specific specialists, who determine appropriate tactics of management. Continuously strengthening the vascular wall, trauma avoidance, and non-using the contraindicated in this disorder medications are the basis. As this syndrome is a hereditary disease, only symptomatic treatment can be offered to the patient. To improve quality of life and prevent life-threatening comp","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"68 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-10DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.201
S. Yaremiy, I.P. Yaremiy, M.I. Moyseenko, S. Shulepa, S. A. Lisovska
Резюме. Підготовка молодшого медичного персоналу вимагає глибокого розуміння не лише основ своєї спеціальності, але й широкого спектра знань, пов'язаних з інфекційними захворюваннями та їх поширенням. Одним із ключових аспектів цієї підготовки є вивчення математичного моделювання поширення інфекцій, яке є важливим інструментом встановлення закономірностей та прогнозування розвитку захворювань. Тому, розгляд підходів до навчання студентів медичних коледжів моделюванню поширення епідемій, зокрема, аналізу процесів поширення вірусу у популяції та факторів, які впливають на швидкість і величину зони його поширення, є актуальною задачею. Дана стаття має за мету ознайомити майбутніх медичних працівників з основними принципами епідеміології та моделювання; допомогти зрозуміти, як вірус чи інфекційне захворювання поширюється всередині популяції; навчити аналізувати, критично оцінювати та інтерпретувати наукові дані та дослідження, не виходячи за рамки базових знань з математики. У роботі проаналізовано особливості математичного моделювання у медицині та під час навчання майбутніх медичних працівників, та обґрунтовано, що для здобувачів фахової передвищої освіти при моделюванні поширення інфекцій оптимальним є використання найпростіших аналітичних моделей та дещо складнішого імітаційного моделювання за допомогою уже розробленого програмного забезпечення, що обумовлено певним рівнем математичних знань на даному освітньому рівні. Показано, що одним із підходів, які дають можливість досягнення вище вказаної мети, є використання міжнародної безкоштовної навчальної платформи Go-Lab при навчанні молодшого медичного персоналу моделюванню поширення інфекції. Зокрема, моделювання засобами навчальної платформи Go-Lab дає можливість встановити вплив стартових параметрів, що характеризують епідемію, на динаміку поширення вірусу та прогнозувати подальші параметри поширення епідемії і, відповідно, необхідні протиепідеміологічні заходи.
{"title":"STUDY OF THE INFECTION SPREAD USING MATHEMATICAL MODELING IN PROFESSIONAL HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS","authors":"S. Yaremiy, I.P. Yaremiy, M.I. Moyseenko, S. Shulepa, S. A. Lisovska","doi":"10.21802/artm.2023.4.28.201","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2023.4.28.201","url":null,"abstract":"Резюме. Підготовка молодшого медичного персоналу вимагає глибокого розуміння не лише основ своєї спеціальності, але й широкого спектра знань, пов'язаних з інфекційними захворюваннями та їх поширенням. Одним із ключових аспектів цієї підготовки є вивчення математичного моделювання поширення інфекцій, яке є важливим інструментом встановлення закономірностей та прогнозування розвитку захворювань. Тому, розгляд підходів до навчання студентів медичних коледжів моделюванню поширення епідемій, зокрема, аналізу процесів поширення вірусу у популяції та факторів, які впливають на швидкість і величину зони його поширення, є актуальною задачею. Дана стаття має за мету ознайомити майбутніх медичних працівників з основними принципами епідеміології та моделювання; допомогти зрозуміти, як вірус чи інфекційне захворювання поширюється всередині популяції; навчити аналізувати, критично оцінювати та інтерпретувати наукові дані та дослідження, не виходячи за рамки базових знань з математики. У роботі проаналізовано особливості математичного моделювання у медицині та під час навчання майбутніх медичних працівників, та обґрунтовано, що для здобувачів фахової передвищої освіти при моделюванні поширення інфекцій оптимальним є використання найпростіших аналітичних моделей та дещо складнішого імітаційного моделювання за допомогою уже розробленого програмного забезпечення, що обумовлено певним рівнем математичних знань на даному освітньому рівні. Показано, що одним із підходів, які дають можливість досягнення вище вказаної мети, є використання міжнародної безкоштовної навчальної платформи Go-Lab при навчанні молодшого медичного персоналу моделюванню поширення інфекції. Зокрема, моделювання засобами навчальної платформи Go-Lab дає можливість встановити вплив стартових параметрів, що характеризують епідемію, на динаміку поширення вірусу та прогнозувати подальші параметри поширення епідемії і, відповідно, необхідні протиепідеміологічні заходи.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"55 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139184386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}