Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.204
I. Luchko, O. Tuchak, T. Huranych, L. Storozhuk, I.O. Nazaruk
The training of a mid-level healthcare professional involves studying a significant number of different subjects and assimilating a large amount of information in a short period of time. The credit-modular system of educational process organization according to the standards of the European Credit Transfer System (ECTS) of education provides good prospects for the implementation of this task, ensuring the acquisition of relevant knowledge and competencies, which is necessary in the context of competition on the global labour market and innovative development of society. The purpose of the study was to find out and analyse the opinions of students, academic and teaching staff of Physiology department, their attitude and suggestions regarding the implementation of ECTS at the Professional Medical College of IFNMU, where this system started working since 2021. Materials and methods. An anonymous survey was carried to achieve the set objectives. Separate questionnaires were drawn up for students and teachers, which included questions about their attitude to teaching disciplines (including Physiology) in accordance with the ECTS principles, its positive and negative aspects, wishes and suggestions for improving the educational process organization and other items. In total, the questionnaires contained eight questions for teachers and sixteen for students. Results. The analysis of the survey results gives grounds to assert that not all students of the Medical College are fully ready to the study based on ECTS at the moment, transition from passive to active forms of it, where individual and creative work is preferred. Actually, in our opinion one of the key problematic issues of the credit transfer system of education is that students are not entirely focused on the priority of independent learning of the curriculum material and a significant part of extracurricular learning in it. Also most students consider that the amount of material assigned for independent study is too much. On the other hand, our teaching experience shows that they do not always work through the topics properly, although there are consultation hours during extracurricular time, where students can discuss unclear questions with the teacher. The attitude to test control as an integral part of the educational process and one of the methods of students’ knowledge evaluation is ambiguous. Among the positive aspects of ECTS education the most often are noted the following: constant and versatile preparation for classes, a better evaluation system, the possibility of retaking unsatisfactory marks, which is an important additional motivation to improve the level of knowledge from the subject and improve academic performance. Conclusions. As a result, the following conclusions can be drawn: a) as of today, the perception of the IFNMU Medical College students the credit-modular system of education, their readiness and attitude to it are quite ambiguous with the corresponding positive
{"title":"INITIAL ANALYSIS OF THE IMPLEMENTATION OF THE CREDIT-MODULE SYSTEM OF EDUCATIONAL PROCESS ORGANIZATION AND ATTITUDE OF MEDICAL COLLEGE STUDENTS TO IT","authors":"I. Luchko, O. Tuchak, T. Huranych, L. Storozhuk, I.O. Nazaruk","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.204","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.204","url":null,"abstract":"The training of a mid-level healthcare professional involves studying a significant number of different subjects and assimilating a large amount of information in a short period of time. The credit-modular system of educational process organization according to the standards of the European Credit Transfer System (ECTS) of education provides good prospects for the implementation of this task, ensuring the acquisition of relevant knowledge and competencies, which is necessary in the context of competition on the global labour market and innovative development of society. \u0000The purpose of the study was to find out and analyse the opinions of students, academic and teaching staff of Physiology department, their attitude and suggestions regarding the implementation of ECTS at the Professional Medical College of IFNMU, where this system started working since 2021. \u0000Materials and methods. An anonymous survey was carried to achieve the set objectives. Separate questionnaires were drawn up for students and teachers, which included questions about their attitude to teaching disciplines (including Physiology) in accordance with the ECTS principles, its positive and negative aspects, wishes and suggestions for improving the educational process organization and other items. In total, the questionnaires contained eight questions for teachers and sixteen for students. \u0000Results. The analysis of the survey results gives grounds to assert that not all students of the Medical College are fully ready to the study based on ECTS at the moment, transition from passive to active forms of it, where individual and creative work is preferred. Actually, in our opinion one of the key problematic issues of the credit transfer system of education is that students are not entirely focused on the priority of independent learning of the curriculum material and a significant part of extracurricular learning in it. Also most students consider that the amount of material assigned for independent study is too much. On the other hand, our teaching experience shows that they do not always work through the topics properly, although there are consultation hours during extracurricular time, where students can discuss unclear questions with the teacher. The attitude to test control as an integral part of the educational process and one of the methods of students’ knowledge evaluation is ambiguous. Among the positive aspects of ECTS education the most often are noted the following: constant and versatile preparation for classes, a better evaluation system, the possibility of retaking unsatisfactory marks, which is an important additional motivation to improve the level of knowledge from the subject and improve academic performance. \u0000Conclusions. As a result, the following conclusions can be drawn: a) as of today, the perception of the IFNMU Medical College students the credit-modular system of education, their readiness and attitude to it are quite ambiguous with the corresponding positive ","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"28 30","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140373036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.200
Y. Kotsyubynska, N. M. Kozan, V. Voloshynovych, V. Chadiuk, V. Liampel
This article addresses current issues in teaching the academic discipline "Forensic Medicine and Medical Law" to students of the professional educational program (PEP) "Pediatrics." With a focus on violence against children, the authors emphasize the necessity of educating pediatric students on forensic principles and practical skills. The article highlights the harmonization with international standards, the importance of awareness among students, and the critical role forensic medicine plays in pediatric training. Forensic medicine, as a discipline encompassing diverse medical fields, plays a crucial role in pediatrics. This article explores the integration of forensic principles into the PEP "Pediatrics," emphasizing the increasing societal issue of violence against children. The importance of training pediatric students to recognize and respond to such incidents while maintaining a solid evidence base is paramount. The authors emphasize that teaching forensic medicine to pediatric students should prioritize the following directions: Expert Involvement in Forensic Medical Examinations: Focuses on the significance of forensic medical examinations related to medical errors and offenses. Article 69 of the Criminal Procedure Code allows pediatricians to act as experts, emphasizing equivalence in rights and responsibilities with forensic medical experts. Physician Participation in Urgent Investigative Actions: Emphasizes the importance of practical skills, such as examining a corpse at the scene. Article 238 of the Criminal Procedure Code permits pediatricians to participate in urgent investigative actions. This includes instructing students on organizational and legal aspects, as well as theoretical and practical principles of examining a corpse at the scene. Accurate Documentation of Physical Injuries: Stresses the essential skill of accurately describing physical injuries on a child's body. Acknowledges the role of pediatricians in initial injury documentation, considering the potential involvement in criminal investigations. Accuracy and Completeness of Medical Documentation: Underscores the critical nature of accurate and complete medical documentation, serving as evidence in criminal proceedings. The article discusses potential legal consequences for physicians due to improper maintenance. Recording Sexual Offenses Against Children: Introduces an elective course focusing on preventing sexual offenses against children and domestic violence. Aims to form theoretical and practical competencies in students, adhering to the "Istanbul Protocol" and emphasizing the role of pediatricians in recognizing and responding to sexual violence against children. Therefore, educating pediatric students on how to act in such cases, how to work with patients without compromising the evidence base, and simultaneously providing timely medical assistance becomes paramount. This ensures the preparation of a highly qualified specialist in pediatrics whose
{"title":"FEATURES AND EMPHASIS OF TEACHING FORENSIC MEDICINE FOR STUDENTS OF THE PEP \"PAEDIATRICS\"","authors":"Y. Kotsyubynska, N. M. Kozan, V. Voloshynovych, V. Chadiuk, V. Liampel","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.200","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.200","url":null,"abstract":"This article addresses current issues in teaching the academic discipline \"Forensic Medicine and Medical Law\" to students of the professional educational program (PEP) \"Pediatrics.\" With a focus on violence against children, the authors emphasize the necessity of educating pediatric students on forensic principles and practical skills. The article highlights the harmonization with international standards, the importance of awareness among students, and the critical role forensic medicine plays in pediatric training. Forensic medicine, as a discipline encompassing diverse medical fields, plays a crucial role in pediatrics. This article explores the integration of forensic principles into the PEP \"Pediatrics,\" emphasizing the increasing societal issue of violence against children. The importance of training pediatric students to recognize and respond to such incidents while maintaining a solid evidence base is paramount. \u0000The authors emphasize that teaching forensic medicine to pediatric students should prioritize the following directions: \u0000 \u0000Expert Involvement in Forensic Medical Examinations: Focuses on the significance of forensic medical examinations related to medical errors and offenses. Article 69 of the Criminal Procedure Code allows pediatricians to act as experts, emphasizing equivalence in rights and responsibilities with forensic medical experts. \u0000Physician Participation in Urgent Investigative Actions: Emphasizes the importance of practical skills, such as examining a corpse at the scene. Article 238 of the Criminal Procedure Code permits pediatricians to participate in urgent investigative actions. This includes instructing students on organizational and legal aspects, as well as theoretical and practical principles of examining a corpse at the scene. \u0000Accurate Documentation of Physical Injuries: Stresses the essential skill of accurately describing physical injuries on a child's body. Acknowledges the role of pediatricians in initial injury documentation, considering the potential involvement in criminal investigations. \u0000Accuracy and Completeness of Medical Documentation: Underscores the critical nature of accurate and complete medical documentation, serving as evidence in criminal proceedings. The article discusses potential legal consequences for physicians due to improper maintenance. \u0000Recording Sexual Offenses Against Children: Introduces an elective course focusing on preventing sexual offenses against children and domestic violence. Aims to form theoretical and practical competencies in students, adhering to the \"Istanbul Protocol\" and emphasizing the role of pediatricians in recognizing and responding to sexual violence against children. \u0000 \u0000Therefore, educating pediatric students on how to act in such cases, how to work with patients without compromising the evidence base, and simultaneously providing timely medical assistance becomes paramount. This ensures the preparation of a highly qualified specialist in pediatrics whose ","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"132 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140369705","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.99
I. Melnychuk
Gut microbiota metabolites play a clue role in human metabolism. The aim: To analyze and find the connections between Holter ECG monitoring indexes and gut microbiota metabolites in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation. Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias, second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm, and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. Holter ECG monitoring was done for the patients with AF paroxysm within 24 hours after sinus rhythm restoration, and for the patients without AF on the first day of observation. A channel Holter ECG monitor (Cardiosens_K, Kharkiv, 2014) was used. We assessed Holter monitoring in V1, aVF, and V5 leads during 24 hours. The levels of trimethylamine (TMA), trimethylamine-N-oxide (TMAO) in plasma, and fecal short-chain fatty acids (SCFA) were determined by gas chromatography with mass electron detection. Results: Isocaproic and isobutyric fecal acids occurred in the I and II groups in comparison with the CG. In the II group patients an increase of TMA (16.13%), and TMAO (57.54%) levels and a decrease in their ratio (26.16%) was found in comparison with the I group, P<0.05. In the II group patients an increase in valeric (1128.43%) and a decrease in butyric (78.75%), isovaleric (43.71%), caprylic (99.21%) acids, middle chain fatty acids (95.54%), and the total amount of fecal SCFA (17.09%) was found in comparison with the I group, P<0.05. In the II group patients, an increase in supraventricular and ventricular extrasystoles was checked in comparison with the I group patients, P<0.05. The significant middle force correlations between rhythm abnormalities and gut microbiota metabolites were found: supraventricular extrasystoles per hour and TMA (r=0.311), TMAO (r=0.364), the total amount of fecal SCFA (r=-0.339), and butyric acid (r=-0.321); ventricular extrasystoles per hour and trimethylamine (r=0.320), trimethylamine-N-oxide (r=0.373), the total amount of fecal SCFA (r=-0.309), and isocaproic acid (r=0.399); AF episodes occurrence correlated with TMAO (r=0.355), butyric acid (r=-0.312), isobutyric acid (r=-0.319), middle chain fatty acids (r=-0.334), P<0.05. The significant middle force correlations between ST-segment changes and TMAO (r=0.390), the total amount of fecal SCFA (r=-0.398), unsaturated fatty acids (r=-0.307), butyric acid (r=-0.336), valeric acid (r=0.317) were checked, P<0.05. The maximum ST-episode duration was significantly correlated with TMAO (r=0.326), the total amount of fecal SCFA (r=-0.391), valeric acid (r=-0.322), P<0.05. Conclusion: Gut microbiota metabolites (TMA, TMAO, fecal SCFA) are significantly correlated with rhythm abnormalities (supraventricular and ventricular) and ST-segment changes in CAD patients. TMA and TMAO were directly correlated with AF paroxysms, supraventricular, and ventricular rhythm abnormalities, which shows them as a
{"title":"GUT MICROBIOTA METABOLITES AND HOLTER ECG MONITORING IN CORONARY ARTERY DISEASE PATIENTS WITH ATRIAL FIBRILLATION","authors":"I. Melnychuk","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.99","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.99","url":null,"abstract":"Gut microbiota metabolites play a clue role in human metabolism. The aim: To analyze and find the connections between Holter ECG monitoring indexes and gut microbiota metabolites in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation. Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias, second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm, and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. Holter ECG monitoring was done for the patients with AF paroxysm within 24 hours after sinus rhythm restoration, and for the patients without AF on the first day of observation. A channel Holter ECG monitor (Cardiosens_K, Kharkiv, 2014) was used. We assessed Holter monitoring in V1, aVF, and V5 leads during 24 hours. The levels of trimethylamine (TMA), trimethylamine-N-oxide (TMAO) in plasma, and fecal short-chain fatty acids (SCFA) were determined by gas chromatography with mass electron detection. Results: Isocaproic and isobutyric fecal acids occurred in the I and II groups in comparison with the CG. In the II group patients an increase of TMA (16.13%), and TMAO (57.54%) levels and a decrease in their ratio (26.16%) was found in comparison with the I group, P<0.05. In the II group patients an increase in valeric (1128.43%) and a decrease in butyric (78.75%), isovaleric (43.71%), caprylic (99.21%) acids, middle chain fatty acids (95.54%), and the total amount of fecal SCFA (17.09%) was found in comparison with the I group, P<0.05. In the II group patients, an increase in supraventricular and ventricular extrasystoles was checked in comparison with the I group patients, P<0.05. The significant middle force correlations between rhythm abnormalities and gut microbiota metabolites were found: supraventricular extrasystoles per hour and TMA (r=0.311), TMAO (r=0.364), the total amount of fecal SCFA (r=-0.339), and butyric acid (r=-0.321); ventricular extrasystoles per hour and trimethylamine (r=0.320), trimethylamine-N-oxide (r=0.373), the total amount of fecal SCFA (r=-0.309), and isocaproic acid (r=0.399); AF episodes occurrence correlated with TMAO (r=0.355), butyric acid (r=-0.312), isobutyric acid (r=-0.319), middle chain fatty acids (r=-0.334), P<0.05. The significant middle force correlations between ST-segment changes and TMAO (r=0.390), the total amount of fecal SCFA (r=-0.398), unsaturated fatty acids (r=-0.307), butyric acid (r=-0.336), valeric acid (r=0.317) were checked, P<0.05. The maximum ST-episode duration was significantly correlated with TMAO (r=0.326), the total amount of fecal SCFA (r=-0.391), valeric acid (r=-0.322), P<0.05. Conclusion: Gut microbiota metabolites (TMA, TMAO, fecal SCFA) are significantly correlated with rhythm abnormalities (supraventricular and ventricular) and ST-segment changes in CAD patients. TMA and TMAO were directly correlated with AF paroxysms, supraventricular, and ventricular rhythm abnormalities, which shows them as a","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"96 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140370827","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.137
N.M. Posatska, A. Grytsyk, O. Struk
Запалення є ланкою патогенезу низки захворювань. Вербена лікарська відома своїм лікувальним ефектом при запальних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хворобах печінки й селезінки, жовтяниці. Метою нашого дослідження було встановлення антиексудативної активності водного та водно-спиртового екстрактів трави вербени лікарської на моделях карагенінового та формалінового ексудативного запалення. Методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили на двох моделях запалення: карагенінового та формалінового набряків. Дослідження протизапальної активності екстрактів із трави вербени лікарської на моделі ексудативного запалення – карагенінового набряку, що характеризує циклооксигеназний шлях запалення, за методикою Тринуса Ф. П. і співавт. Вивчення протизапальної дії екстрактів із трави вербени лікарської на моделі асептичного формалінового запалення. Як флогоген було використано 2 % розчин формаліну, який викликає деструкцію мембранних білків, що було багаторазово доведено науковцями. Тваринам уводили екстракти трави вербени лікарської, як препарат порівняння використовували нестероїдний протизапальний засіб – диклофенак натрію. Результати й обговорення. Ми провели порівняльне вивчення протизапальної активності екстрактів трави вербени лікарської на двох моделях запалення, яке викликане різними альтернативними чинниками. Результати дослідження свідчать, що водний і водно-спиртовий екстракти трави вербени лікарської проявляють антиексудативну активність при карагеніновому й формаліновому набряках. При карагеніновій моделі запалення більш виражену антиексудативну активність проявляв екстракт ВЛТ-7, пригнічуючи запальну реакцію на 32,50 %. При формаліновій моделі запалення екстракт ВЛТ-7 проявляв антиексудативну дію через 5 (34,50 %). Висновки. Встановлено: при карагеніновому та формаліновому набряках екстракт ВЛТ-7 проявляв антиексудативну дію впродовж експерименту, який впливав на медіатори запалення, зокрема простагландини.
{"title":"STUDY OF THE ANTI-EXUDATIVE ACTIVITY OF VERBENA OFFICINALIS L. HERB EXTRACTS IN MODELS OF SWELLINGS OF DIFFERENT GENES","authors":"N.M. Posatska, A. Grytsyk, O. Struk","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.137","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.137","url":null,"abstract":"Запалення є ланкою патогенезу низки захворювань. Вербена лікарська відома своїм лікувальним ефектом при запальних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хворобах печінки й селезінки, жовтяниці. \u0000Метою нашого дослідження було встановлення антиексудативної активності водного та водно-спиртового екстрактів трави вербени лікарської на моделях карагенінового та формалінового ексудативного запалення. \u0000Методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили на двох моделях запалення: карагенінового та формалінового набряків. \u0000Дослідження протизапальної активності екстрактів із трави вербени лікарської на моделі ексудативного запалення – карагенінового набряку, що характеризує циклооксигеназний шлях запалення, за методикою Тринуса Ф. П. і співавт. Вивчення протизапальної дії екстрактів із трави вербени лікарської на моделі асептичного формалінового запалення. Як флогоген було використано 2 % розчин формаліну, який викликає деструкцію мембранних білків, що було багаторазово доведено науковцями. Тваринам уводили екстракти трави вербени лікарської, як препарат порівняння використовували нестероїдний протизапальний засіб – диклофенак натрію. \u0000Результати й обговорення. Ми провели порівняльне вивчення протизапальної активності екстрактів трави вербени лікарської на двох моделях запалення, яке викликане різними альтернативними чинниками. Результати дослідження свідчать, що водний і водно-спиртовий екстракти трави вербени лікарської проявляють антиексудативну активність при карагеніновому й формаліновому набряках. При карагеніновій моделі запалення більш виражену антиексудативну активність проявляв екстракт ВЛТ-7, пригнічуючи запальну реакцію на 32,50 %. При формаліновій моделі запалення екстракт ВЛТ-7 проявляв антиексудативну дію через 5 (34,50 %). \u0000Висновки. Встановлено: при карагеніновому та формаліновому набряках екстракт ВЛТ-7 проявляв антиексудативну дію впродовж експерименту, який впливав на медіатори запалення, зокрема простагландини.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"26 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140371791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.188
I. Bitska, G.S. Gvozdetska, O. Bulbuk, V. G. Glovyak
Повномасштабна війна й пандемія коронавірусу показали, що інколи єдиним способом навчання та комунікації зі студентами є дистанційний вид роботи. Метою нашого дослідження було представити методику «аватар», або телесимуляцію як альтернативу традиційному навчанню в симуляційних кабінетах. Матеріали та методи. Методика «аватар» запропонована Центром клінічної симуляції Центру медичних освітніх технологій Ризького університету імені Страдіня. Суть методу полягає у такому. Є три камери: в кімнаті симуляції, де знаходиться аватар, роль якого виконує викладач, у викладача, який перевіряє правильність виконання симуляції, і в студента. Останній (студент), який перебуває дистанційно, через камеру дає команди аватару для виконання певної дії. Ще один викладач за іншою камерою або він також може бути в кімнаті симуляції, оцінює правильність виконання завдання. Відбувається комунікація через TEAMS між трьома учасниками. Результати та їх обговорення. Методика аватару була застосована для відпрацювання практичних навиків і проведення нескладних симуляційних сценаріїв в умовах дистанційного навчання зі студентами медичного факультету на модулі «Абдомінальна хірургія», а також із студентами сестринського відділення фахового медичного коледжу ІФНМУ на заняттях із дисципліни «Медсестринство в хірургії». Так, слухачі сестринського відділення відпрацьовували симуляційний сценарій зупинки кровотечі з верхньої кінцівки. Для студентів медичного факультету проводили симуляційний сценарій постановки діагнозу «гострий апендицит». Висновки. У певних ситуаціях (у цьому випадку повномаcштабна війна й карантин) дистанційне навчання є важливою та потрібною формою освітнього процесу навіть у медичних вузах. Віртуальна симуляція дозволяє розвинути клінічне мислення, технічні та мануальні навички, співпрацю з іншими спеціалістами, лідерські навички, комунікативні навики, вміння приймати рішення, брати на себе відповідальність, запам’ятовувати порядок дій, бути готовим до критичних ситуацій.
{"title":"EXPERIENCE OF SIMULATION TRAINING USING AVATARS","authors":"I. Bitska, G.S. Gvozdetska, O. Bulbuk, V. G. Glovyak","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.188","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.188","url":null,"abstract":"Повномасштабна війна й пандемія коронавірусу показали, що інколи єдиним способом навчання та комунікації зі студентами є дистанційний вид роботи. \u0000Метою нашого дослідження було представити методику «аватар», або телесимуляцію як альтернативу традиційному навчанню в симуляційних кабінетах. \u0000Матеріали та методи. Методика «аватар» запропонована Центром клінічної симуляції Центру медичних освітніх технологій Ризького університету імені Страдіня. Суть методу полягає у такому. Є три камери: в кімнаті симуляції, де знаходиться аватар, роль якого виконує викладач, у викладача, який перевіряє правильність виконання симуляції, і в студента. Останній (студент), який перебуває дистанційно, через камеру дає команди аватару для виконання певної дії. Ще один викладач за іншою камерою або він також може бути в кімнаті симуляції, оцінює правильність виконання завдання. Відбувається комунікація через TEAMS між трьома учасниками. \u0000Результати та їх обговорення. Методика аватару була застосована для відпрацювання практичних навиків і проведення нескладних симуляційних сценаріїв в умовах дистанційного навчання зі студентами медичного факультету на модулі «Абдомінальна хірургія», а також із студентами сестринського відділення фахового медичного коледжу ІФНМУ на заняттях із дисципліни «Медсестринство в хірургії». Так, слухачі сестринського відділення відпрацьовували симуляційний сценарій зупинки кровотечі з верхньої кінцівки. Для студентів медичного факультету проводили симуляційний сценарій постановки діагнозу «гострий апендицит». \u0000Висновки. У певних ситуаціях (у цьому випадку повномаcштабна війна й карантин) дистанційне навчання є важливою та потрібною формою освітнього процесу навіть у медичних вузах. Віртуальна симуляція дозволяє розвинути клінічне мислення, технічні та мануальні навички, співпрацю з іншими спеціалістами, лідерські навички, комунікативні навики, вміння приймати рішення, брати на себе відповідальність, запам’ятовувати порядок дій, бути готовим до критичних ситуацій.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"96 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140370985","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.178
O.O. Khaniukov, O. V. Bucharskyi
Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p<0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p<0,05). Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС.
{"title":"INFLUENCE OF ANDROGEN STATUS ON THE SEVERITY OF THE CLINICAL COURSE OF CORONARY ARTERY DISEASE IN MEN","authors":"O.O. Khaniukov, O. V. Bucharskyi","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.178","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.178","url":null,"abstract":"Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. \u0000Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. \u0000Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p<0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p<0,05). \u0000Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"14 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140373385","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.9
T. Bakaliuk, N. Makarchuk, O. Vasilevsky, H. O. Stelmakh, V. I. Tabachnyi
Мета. Оцінити ефективність застосування тракційної терапії для зменшення болю у пацієнтів з радикулопатією поперекового відділу хребта при проведенні реабілітації. Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 28 пацієнтів з діагнозом радикулопатія поперекового відділу хребта, які були розподілені на 2 групи: контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ). Середній вік (M±SD) становив 52,24±2,52 роки, тривалість захворювання 6,1±1,7 роки. Дослідження тривало протягом 14 днів. У КГ застосовувався індивідуальний комплекс реабілітації (масаж, електростимуляція, кінезіотерапія), в ЕГ додатково до індивідуального комплексу застосовувалась тракція (використовувалась комп'ютерна система дозованого витяжіння TRITON TRAKTION UNIT). Оцінювання проводили за шкaлою ВАШ; тестом Шобера; анкетування Роланда-Морріса; визначали індекс Oswestry Disability Index (ODI). Результати. Після проведеного дослідження при порівнянні даних ВАШ у кожній групі виявлено зміни як в КГ, так і в ЕГ, однак достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). При порівнянні даних за ВАШ між групами виявлено, що больовий синдром в ЕГ зменшився на 10,3 %, порівняно з КГ (p<0,01). При оцінці проби Шобера результати змін рухливості в поперековому відділі хребта через 14 днів відрізнялась: в КГ 4,3 ± 0,2 см, в ЕГ 5,2 ± 0,1 см, відмінність між групами була статистично значущою (р < 0,05). За результатами анкетування за Роландом-Моррісом та оцінювання індексу ODI більш помітне покращення відбулось після проведеної реабілітації в ЕГ (p<0,05), що також свідчить про переваги застосування тракції хребта. Висновки. Застосування тракційної терапії у програмі реабілітації сприяло зменшенню больового синдрому, збільшенню об’єму рухів, покращенню функціонального стану. Тракційну терапію можна рекомендувати пацієнтам з радикулопатією поперекового відділу хребта для зменшення больового синдрому.
{"title":"INFLUENCE OF TRACTION ON PAIN SYNDROME IN LUMBAR RADICULOPATHY","authors":"T. Bakaliuk, N. Makarchuk, O. Vasilevsky, H. O. Stelmakh, V. I. Tabachnyi","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.9","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити ефективність застосування тракційної терапії для зменшення болю у пацієнтів з радикулопатією поперекового відділу хребта при проведенні реабілітації. \u0000Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 28 пацієнтів з діагнозом радикулопатія поперекового відділу хребта, які були розподілені на 2 групи: контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ). Середній вік (M±SD) становив 52,24±2,52 роки, тривалість захворювання 6,1±1,7 роки. Дослідження тривало протягом 14 днів. У КГ застосовувався індивідуальний комплекс реабілітації (масаж, електростимуляція, кінезіотерапія), в ЕГ додатково до індивідуального комплексу застосовувалась тракція (використовувалась комп'ютерна система дозованого витяжіння TRITON TRAKTION UNIT). Оцінювання проводили за шкaлою ВАШ; тестом Шобера; анкетування Роланда-Морріса; визначали індекс Oswestry Disability Index (ODI). \u0000Результати. Після проведеного дослідження при порівнянні даних ВАШ у кожній групі виявлено зміни як в КГ, так і в ЕГ, однак достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). При порівнянні даних за ВАШ між групами виявлено, що больовий синдром в ЕГ зменшився на 10,3 %, порівняно з КГ (p<0,01). \u0000При оцінці проби Шобера результати змін рухливості в поперековому відділі хребта через 14 днів відрізнялась: в КГ 4,3 ± 0,2 см, в ЕГ 5,2 ± 0,1 см, відмінність між групами була статистично значущою (р < 0,05). \u0000За результатами анкетування за Роландом-Моррісом та оцінювання індексу ODI більш помітне покращення відбулось після проведеної реабілітації в ЕГ (p<0,05), що також свідчить про переваги застосування тракції хребта. \u0000Висновки. Застосування тракційної терапії у програмі реабілітації сприяло зменшенню больового синдрому, збільшенню об’єму рухів, покращенню функціонального стану. Тракційну терапію можна рекомендувати пацієнтам з радикулопатією поперекового відділу хребта для зменшення больового синдрому.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"54 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140371362","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.94
N. Kulaiets
Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) та фібриляція передсердь (ФП) - тісно пов'язані між собою серцево-судинні захворювання. Їх складна взаємодія та спільні фактори ризику ускладнюють лікування. Мета – дослідити взаємозв'язок між діастолічною дисфункцією та рівнями серцевих біомаркерів (NT-proBNP, ST2 та галектину-3) у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та оцінити прогностичну цінність цих біомаркерів у діагностиці та оцінці тяжкості діастолічної дисфункції. Матеріали і методи. Дослідження проводилося як одноцентрове когортне дослідження на базі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, а матеріали та методи, що використовувалися, описані нижче. Пацієнти були розподілені на дві групи: одна - лише з СНзбФВ (41 пацієнт), інша - з СНзбФВ та фібриляцією передсердь (ФП) (64 пацієнти). Результати. Аналіз показав достовірні відмінності ехокардіографічних параметрів та біомаркерів між двома групами. Пацієнти як з СНзбФВ, так і з ФП мали більш виражені ехокардіографічні ознаки збільшення та дисфункції лівого передсердя. Аналіз біомаркерів виявив вищі рівні NT-proBNP, sST2 і галектину-3 у пацієнтів з СНзбФВ і ФП порівняно з пацієнтами лише з ГЛШ, що вказує на більш тяжкий клінічний перебіг. Результати дослідження дозволяють зробити впевнений висновок, що ФП має значний вплив на прогресування та тяжкість перебігу СНзбФВ. Висновки: sST2 є ключовим показником, оскільки його сильна кореляція з наявністю ФП у пацієнтів із СНзбФВ дозволяє з високою точністю визначити вираженість міокардіального стресу. Негативні кореляції Deceleration time та ФВ ЛШ у групі СНзбФВ + ФП вказують на більш виражену діастолічну та систолічну дисфункцію у цій групі, що свідчить про необхідність пошуку таргетних стратегій ведення цих пацієнтів. Позитивна кореляція між LAVI і біомаркерами міокардіального стресу свідчить про те, що збільшення передсердь є важливим фактором, який впливає на ступінь тяжкості СНзбФВ, особливо у пацієнтів з ФП.
{"title":"THE IMPACT OF ATRIAL FIBRILLATION ON THE COURSE OF HEART FAILURE: FOCUS ON DIASTOLIC FUNCTION AND BIOMARKERS","authors":"N. Kulaiets","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.94","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.94","url":null,"abstract":"Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) та фібриляція передсердь (ФП) - тісно пов'язані між собою серцево-судинні захворювання. Їх складна взаємодія та спільні фактори ризику ускладнюють лікування. \u0000Мета – дослідити взаємозв'язок між діастолічною дисфункцією та рівнями серцевих біомаркерів (NT-proBNP, ST2 та галектину-3) у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та оцінити прогностичну цінність цих біомаркерів у діагностиці та оцінці тяжкості діастолічної дисфункції. \u0000Матеріали і методи. Дослідження проводилося як одноцентрове когортне дослідження на базі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, а матеріали та методи, що використовувалися, описані нижче. Пацієнти були розподілені на дві групи: одна - лише з СНзбФВ (41 пацієнт), інша - з СНзбФВ та фібриляцією передсердь (ФП) (64 пацієнти). \u0000Результати. Аналіз показав достовірні відмінності ехокардіографічних параметрів та біомаркерів між двома групами. Пацієнти як з СНзбФВ, так і з ФП мали більш виражені ехокардіографічні ознаки збільшення та дисфункції лівого передсердя. Аналіз біомаркерів виявив вищі рівні NT-proBNP, sST2 і галектину-3 у пацієнтів з СНзбФВ і ФП порівняно з пацієнтами лише з ГЛШ, що вказує на більш тяжкий клінічний перебіг. Результати дослідження дозволяють зробити впевнений висновок, що ФП має значний вплив на прогресування та тяжкість перебігу СНзбФВ. \u0000Висновки: \u0000 \u0000sST2 є ключовим показником, оскільки його сильна кореляція з наявністю ФП у пацієнтів із СНзбФВ дозволяє з високою точністю визначити вираженість міокардіального стресу. \u0000Негативні кореляції Deceleration time та ФВ ЛШ у групі СНзбФВ + ФП вказують на більш виражену діастолічну та систолічну дисфункцію у цій групі, що свідчить про необхідність пошуку таргетних стратегій ведення цих пацієнтів. \u0000Позитивна кореляція між LAVI і біомаркерами міокардіального стресу свідчить про те, що збільшення передсердь є важливим фактором, який впливає на ступінь тяжкості СНзбФВ, особливо у пацієнтів з ФП. \u0000","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"68 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140368988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.227
O. Bespalova, A. Sitovskyi, O. Yakobson, V.V. Stepanenko, I.V. Savchuk
Мета: теоретичний аналіз ефективності застосування реабілітаційних інтервенцій у реабілітації військовослужбовців із ушкодженням периферичної нервів нижніх кінцівок. Методи. Аналіз та систематизація теоретичних даних щодо особливостей вогнепальних поранень периферичних нервів нижніх кінцівок та ефективності застосування ключових реабілітаційних інтервенцій. Результати. Військовий конфлікт призводить до збільшення кількості ушкоджень периферичних нервів, зокрема нижніх кінцівок. Одним із наслідків травматичної дії вибухових снарядів є ураження нервів, наслідком якого є периферичні нейропатії, що спричиняють зниження м’язової сили і тонусу, порушення амплітуди рухів у суглобах нижніх кінцівок, зміни характеру ходьби та провокують розвиток ускладнень. Ключову роль у функціональному відновленні хворих із периферичними нейропатіями відіграє нейрореабілітації. До сучасних засобів фізичної терапії, спрямованих на функціональне відновлення пацієнтів і зниження ризику розвитку супутніх ускладнень, відносять: кінезіотерапії (пасивні, активно-пасивні та активні вправи), механотерапію, електростимуляцію, різні форми сенсорної перепідготовки та кросс-модального тренування. Кожен із зазначених вище засобів і методів вирішує локальну проблему, а їх сумісне застосування значно підвищує шанси на одужання та повноцінне функціонування пацієнтів. Висновки. Серед бойових поранень військовослужбовців найбільш поширеним є вибуховий механізм, одним із наслідків якого є нейропатія периферичних нервів нижніх кінцівок, яка супроводжуються моторними та сенсорними порушеннями. Застосуванням реабілітаційних інтервенції знижує ризики розвитку посттравматичних ускладнень, сприяє функціональному відновленню військовослужбовців.
{"title":"MODERN REHABILITATION INTERVENTIONS IN THE PHYSICAL THERAPY OF MILITARY SERVICEMEN WITH TRAUMATIC DAMAGE TO THE PERIPHERAL NERVES OF THE LOWER EXTREMITIES","authors":"O. Bespalova, A. Sitovskyi, O. Yakobson, V.V. Stepanenko, I.V. Savchuk","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.227","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.227","url":null,"abstract":"Мета: теоретичний аналіз ефективності застосування реабілітаційних інтервенцій у реабілітації військовослужбовців із ушкодженням периферичної нервів нижніх кінцівок. \u0000Методи. Аналіз та систематизація теоретичних даних щодо особливостей вогнепальних поранень периферичних нервів нижніх кінцівок та ефективності застосування ключових реабілітаційних інтервенцій. \u0000Результати. Військовий конфлікт призводить до збільшення кількості ушкоджень периферичних нервів, зокрема нижніх кінцівок. Одним із наслідків травматичної дії вибухових снарядів є ураження нервів, наслідком якого є периферичні нейропатії, що спричиняють зниження м’язової сили і тонусу, порушення амплітуди рухів у суглобах нижніх кінцівок, зміни характеру ходьби та провокують розвиток ускладнень. \u0000Ключову роль у функціональному відновленні хворих із периферичними нейропатіями відіграє нейрореабілітації. До сучасних засобів фізичної терапії, спрямованих на функціональне відновлення пацієнтів і зниження ризику розвитку супутніх ускладнень, відносять: кінезіотерапії (пасивні, активно-пасивні та активні вправи), механотерапію, електростимуляцію, різні форми сенсорної перепідготовки та кросс-модального тренування. Кожен із зазначених вище засобів і методів вирішує локальну проблему, а їх сумісне застосування значно підвищує шанси на одужання та повноцінне функціонування пацієнтів. \u0000Висновки. Серед бойових поранень військовослужбовців найбільш поширеним є вибуховий механізм, одним із наслідків якого є нейропатія периферичних нервів нижніх кінцівок, яка супроводжуються моторними та сенсорними порушеннями. Застосуванням реабілітаційних інтервенції знижує ризики розвитку посттравматичних ускладнень, сприяє функціональному відновленню військовослужбовців.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"119 37","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140370176","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-28DOI: 10.21802/artm.2024.1.29.62
V. Kachkovska, L. N. Prystupa
Introduction. Studies have shown that bronchial asthma (BA) associated with obesity has a more severe course, lower control, more frequent cases of low efficacy of basic treatment, and exacerbations. Two phenotypes have been distinguished in BA-obesity comorbidity based on age of onset: early atopic and late non-atopic. It is known that genetic factors associated with β2-adrenoceptor (AR) genes are important in the development of both asthma and obesity. The purpose of the study aimed to analyze the association of the Gln27Glu polymorphism of the β2-adrenoceptor gene with the severity of the course of bronchial asthma with obesity, taking into account the age of its onset. Research material and methods. 195 asthma patients with obesity consented for the study participation were examined. The control group consisted of 95 practically healthy people. Patients were divided into two clinical groups depending on the age of onset of BA: the first group included 100 patients with an early onset, the second group - 95 patients with a late onset. The diagnosis and treatment of asthma followed the guidelines of the Global Initiative for Asthma (2016) and its updated versions. The study was approved by the Bioethics Commission of the Educational and Scientific Medical Institute of Sumy State University. Determination of the Gln27Glu polymorphism of the β2-AR gene (rs1042714) was performed using the polymerase chain reaction with the subsequent analysis of restriction fragments. Statistical analysis of the obtained results was carried out using the SPSS-17 program. Pearson's chi-squared test was used to compare genotype distributions between experimental groups. To determine the risk of BA and obesity, odds ratios and 95% confidence intervals were calculated for dominant, recessive, superdominant, and additive models of inheritance. Their relevance was assessed using the Akaike information criterion. All tests were two-sided, and values p < 0.05 were considered statistically significant. Research results. The frequency of Gln/Gln, Gln/Glu and Glu/Glu genotypes according to the Gln27Glu polymorphism of the β2-AR gene in patients with early-onset obesity-associated asthma was 70.0; 25.0; 5.0% with a mild course and 55.0; 36.2; 8.8% with severe (χ2 = 1.49; p = 0.473); and with a late debut - 50.0; 43.8; 6.2% with mild and 54.0%; 31.7; 14.3%, respectively, with severe (χ2 = 2.10; p = 0.350). Despite the absence of a probable difference in the distribution of genotypes depending on the severity of the course, it was found that the frequency of homozygotes for the minor allele was 1.8 times higher in patients with a severe course of early BA and 2.3 times higher in late BA compared to that in patients with mild BA course. The risk of early-onset BA with obesity and a severe course showed no association in all models of inheritance, and in patients with late-onset BA, there was a 1.66-fold increase (95% CI (1.03 – 2.72), p = 0.04) in the additive inheritance m
导言。研究表明，与肥胖相关的支气管哮喘（BA）病程更长，控制率更低，基本治疗效果不佳的病例更多，病情加重的情况也更频繁。根据发病年龄，支气管哮喘与肥胖合并症可分为两种表型：早期特应性和晚期非特应性。众所周知，与 β2-肾上腺素受体（AR）基因相关的遗传因素对哮喘和肥胖的发病都很重要。本研究旨在分析 β2-肾上腺素受体基因 Gln27Glu 多态性与支气管哮喘合并肥胖病程严重程度的关系，同时考虑到发病年龄。研究材料和方法。研究人员对 195 名同意参与研究的肥胖症哮喘患者进行了调查。对照组由 95 名身体健康的人组成。根据哮喘病的发病年龄，患者被分为两个临床组：第一组包括 100 名发病较早的患者，第二组--95 名发病较晚的患者。 哮喘的诊断和治疗遵循《全球哮喘倡议》（2016 年）及其更新版本的指南。该研究获得了苏美州立大学教育与科学医学院生物伦理委员会的批准。β2-AR基因的Gln27Glu多态性（rs1042714）是通过聚合酶链反应和随后的限制性片段分析确定的。使用 SPSS-17 程序对所得结果进行了统计分析。皮尔逊卡方检验用于比较实验组之间的基因型分布。为了确定 BA 和肥胖的风险，计算了显性、隐性、超显性和加性遗传模式的几率比和 95% 的置信区间。其相关性使用 Akaike 信息标准进行评估。所有检验均为双侧检验，P < 0.05 的值被认为具有统计学意义。研究结果在早发肥胖相关性哮喘患者中，根据β2-AR基因的Gln27Glu多态性，Gln/Gln、Gln/Glu和Glu/Glu基因型的频率分别为70.0；25.0；5.0%的患者病程较轻，55.0%的患者病程较重，36.2%的患者病程较轻，8.8%的患者病程较重（χ2 = 1.49；P = 0.473）；而晚期发病的患者病程较轻，50.0%的患者病程较轻，43.8%的患者病程较重，6.2%的患者病程较轻，54.0%的患者病程较轻，31.7%的患者病程较重，14.3%的患者病程较重（χ2 = 2.10；P = 0.350）。尽管病程严重程度不同，基因型的分布可能没有差异，但研究发现，与轻度 BA 病程的患者相比，早期 BA 病程严重的患者小等位基因的同卵双生率是后者的 1.8 倍，晚期 BA 的同卵双生率是后者的 2.3 倍。在所有遗传模型中，肥胖和严重病程的早发型 BA 风险均无关联，而在加性遗传模型中，晚发型 BA 患者的风险增加了 1.66 倍（95% CI (1.03 - 2.72)，p = 0.04）（p = 0.04）。结论β2-AR基因Gln27Glu多态性的基因型分布与肥胖症早期和晚期BA病程的严重程度没有明显的统计学差异。早期 BA 病程严重的风险与 β2-AR基因的 Gln27Glu 多态性无关，而晚期 BA 在加性遗传模型中增加了 1.66 倍。
{"title":"CLINICAL COURSE OF OBESITY-ASSOCIATED ASTHMA DEPENDING ON THE GLN27GLU POLYMORPHIC VARIANT OF THE β2-ADRENORECEPTOR GENE, TAKING INTO ACCOUNT THE AGE OF ONSET","authors":"V. Kachkovska, L. N. Prystupa","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.62","DOIUrl":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.62","url":null,"abstract":"Introduction. Studies have shown that bronchial asthma (BA) associated with obesity has a more severe course, lower control, more frequent cases of low efficacy of basic treatment, and exacerbations. Two phenotypes have been distinguished in BA-obesity comorbidity based on age of onset: early atopic and late non-atopic. It is known that genetic factors associated with β2-adrenoceptor (AR) genes are important in the development of both asthma and obesity. \u0000The purpose of the study aimed to analyze the association of the Gln27Glu polymorphism of the β2-adrenoceptor gene with the severity of the course of bronchial asthma with obesity, taking into account the age of its onset. \u0000Research material and methods. 195 asthma patients with obesity consented for the study participation were examined. The control group consisted of 95 practically healthy people. Patients were divided into two clinical groups depending on the age of onset of BA: the first group included 100 patients with an early onset, the second group - 95 patients with a late onset. The diagnosis and treatment of asthma followed the guidelines of the Global Initiative for Asthma (2016) and its updated versions. The study was approved by the Bioethics Commission of the Educational and Scientific Medical Institute of Sumy State University. Determination of the Gln27Glu polymorphism of the β2-AR gene (rs1042714) was performed using the polymerase chain reaction with the subsequent analysis of restriction fragments. Statistical analysis of the obtained results was carried out using the SPSS-17 program. Pearson's chi-squared test was used to compare genotype distributions between experimental groups. To determine the risk of BA and obesity, odds ratios and 95% confidence intervals were calculated for dominant, recessive, superdominant, and additive models of inheritance. Their relevance was assessed using the Akaike information criterion. All tests were two-sided, and values p < 0.05 were considered statistically significant. \u0000Research results. The frequency of Gln/Gln, Gln/Glu and Glu/Glu genotypes according to the Gln27Glu polymorphism of the β2-AR gene in patients with early-onset obesity-associated asthma was 70.0; 25.0; 5.0% with a mild course and 55.0; 36.2; 8.8% with severe (χ2 = 1.49; p = 0.473); and with a late debut - 50.0; 43.8; 6.2% with mild and 54.0%; 31.7; 14.3%, respectively, with severe (χ2 = 2.10; p = 0.350). Despite the absence of a probable difference in the distribution of genotypes depending on the severity of the course, it was found that the frequency of homozygotes for the minor allele was 1.8 times higher in patients with a severe course of early BA and 2.3 times higher in late BA compared to that in patients with mild BA course. \u0000The risk of early-onset BA with obesity and a severe course showed no association in all models of inheritance, and in patients with late-onset BA, there was a 1.66-fold increase (95% CI (1.03 – 2.72), p = 0.04) in the additive inheritance m","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"126 28","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140370327","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：