Pub Date : 2024-03-10DOI: 10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90
І. В. Чеховська, Ю. А. Мороз
Стаття присвячена аналізу змісту нормативно-правової бази функціонування системи психіатричної допомоги в Україні. Під час аналізу використовувалися теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо. На підставі аналізу емпіричних даних встановлено, що система надання психіатричної допомоги в Україні потребує реформування. Визначено пріоритети національної політики та планування у сфері психічного здоров’я, до яких віднесено: міжгалузеву профілактику; діджиталізацію служб психічного здоров’я та комунікативного напряму; подальшу деінституціоналізацію психіатричної допомоги; підтримку громадських структур; співпрацю мереж охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також судово-психологічної експертизи. Запропоновано навести кваліфікаційні характеристики професій у сфері охорони психічного здоров’я у відповідність із міжнародними стандартами, зокрема психотерапевтів, психологів, соціальних працівників, сестер медичних тощо. Обґрунтовано доцільність структурування вторинного рівня психіатричної допомоги, який має охоплювати амбулаторні та стаціонарні ланки; функціонування на місцевому рівні координаційного органу, який би з урахуванням потреб громади, наявних складнощів, планів розвитку здійснював координацію дій у напрямі забезпечення психічного здоров’я між різними інституціями.
{"title":"РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ","authors":"І. В. Чеховська, Ю. А. Мороз","doi":"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу змісту нормативно-правової бази функціонування системи психіатричної допомоги в Україні. \u0000Під час аналізу використовувалися теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо. \u0000На підставі аналізу емпіричних даних встановлено, що система надання психіатричної допомоги в Україні потребує реформування. Визначено пріоритети національної політики та планування у сфері психічного здоров’я, до яких віднесено: міжгалузеву профілактику; діджиталізацію служб психічного здоров’я та комунікативного напряму; подальшу деінституціоналізацію психіатричної допомоги; підтримку громадських структур; співпрацю мереж охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також судово-психологічної експертизи. Запропоновано навести кваліфікаційні характеристики професій у сфері охорони психічного здоров’я у відповідність із міжнародними стандартами, зокрема психотерапевтів, психологів, соціальних працівників, сестер медичних тощо. \u0000Обґрунтовано доцільність структурування вторинного рівня психіатричної допомоги, який має охоплювати амбулаторні та стаціонарні ланки; функціонування на місцевому рівні координаційного органу, який би з урахуванням потреб громади, наявних складнощів, планів розвитку здійснював координацію дій у напрямі забезпечення психічного здоров’я між різними інституціями.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"39 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140254924","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-03-10DOI: 10.33244/2617-4154-4(13)-2023-56-62
М. С. Мушій
Стаття присвячена питанням суб’єктному складу суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації. Наголошено, що публічна інформація є важливим елементом забезпечення відкритості та прозорості влади, а також засобом забезпечення можливості громадського контролю за діяльністю органів влади. Право на доступ до публічної інформації є однією із основних засад демократії та правової держави. Підкреслено, що запитувачами можуть бути не лише резиденти України, законодавство не робить прив’язки до статусу громадянства або обов’язкової реєстрації певної юридичної особи в Україні, а тому доходимо до висновку про можливість віднесення до запитувачів доступу до публічної інформації та іноземних громадян і юридичних осіб нерезидентів. Запитувачами публічної інформації також можуть бути суб’єкти, які здійснюють професійну діяльність у сфері використання отриманої публічної інформації та мають визначений законом обов’язок її збереження, забезпечення конфіденційності отриманої інформації, що дозволяє запропонувати надавати їм більш розширений доступ до інформаційних ресурсів, зокрема і до інформації, яка відзначається певними обмеженнями. Розпорядниками інформації є суб’єкти владних повноважень, які як учасники суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації виступають як суб’єкти адміністративного права, наділені властивостями здійснення публічного управління та адміністрування. Водночас спірним є включення окремого суб’єкта суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації як структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників, які не наділені окремим правовим статусом (правосуб’єктністю) для самостійної участі у відносинах доступу до публічної інформації. Правове регулювання у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації передбачає закріплення позитивних обов’язків органів влади та їх посадових осіб щодо поширення і захисту публічної інформації; визначення способів поширення такої інформації та меж її доступності; встановлення відповідальності за порушення правил про доступність інформації.
{"title":"СУБ’ЄКТИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ","authors":"М. С. Мушій","doi":"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-56-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-56-62","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням суб’єктному складу суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації. Наголошено, що публічна інформація є важливим елементом забезпечення відкритості та прозорості влади, а також засобом забезпечення можливості громадського контролю за діяльністю органів влади. Право на доступ до публічної інформації є однією із основних засад демократії та правової держави. Підкреслено, що запитувачами можуть бути не лише резиденти України, законодавство не робить прив’язки до статусу громадянства або обов’язкової реєстрації певної юридичної особи в Україні, а тому доходимо до висновку про можливість віднесення до запитувачів доступу до публічної інформації та іноземних громадян і юридичних осіб нерезидентів. Запитувачами публічної інформації також можуть бути суб’єкти, які здійснюють професійну діяльність у сфері використання отриманої публічної інформації та мають визначений законом обов’язок її збереження, забезпечення конфіденційності отриманої інформації, що дозволяє запропонувати надавати їм більш розширений доступ до інформаційних ресурсів, зокрема і до інформації, яка відзначається певними обмеженнями. Розпорядниками інформації є суб’єкти владних повноважень, які як учасники суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації виступають як суб’єкти адміністративного права, наділені властивостями здійснення публічного управління та адміністрування. Водночас спірним є включення окремого суб’єкта суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації як структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників, які не наділені окремим правовим статусом (правосуб’єктністю) для самостійної участі у відносинах доступу до публічної інформації. Правове регулювання у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації передбачає закріплення позитивних обов’язків органів влади та їх посадових осіб щодо поширення і захисту публічної інформації; визначення способів поширення такої інформації та меж її доступності; встановлення відповідальності за порушення правил про доступність інформації.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"51 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140254819","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}