Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.481
Piotr Buła, O. Melnychenko
The article is devoted to a thorough study of the theoretical and methodological foundations of the essence of the transformation of socio-economic relations of the national economy. Based on the study of scientific sources, a proper definition of the concept of "transformation of socio-economic relations" was formed. It is proposed to consider transformational processes from the point of view of their direct or indirect impact on other sectors and the economy in general. The need to understand and perceive the essence of transformation from the point of view of the transformation of socio-economic relations as such is well-founded. The article formulates the author's approaches to identifying the types of transformation of socio-economic relations, it’s possible and confirmed forms of manifestation, basic characteristics and features. The author's understanding of the concept of transformation potential of socio-economic relations of the national economy and the transformation cycle is outlined. A vision of the intensity, efficiency and frequency of transformational changes and the limits of transformation was formed. Characterization of the period and stages of transformational changes that lead to socio-economic shocks and cause socio-economic instability, periods of fluctuations, including ups and downs, socio-economic crisis, transformational trap is made.
{"title":"THE ESSENCE OF THE TRANSFORMATION OF SOCIO-ECONOMIC RELATIONS IN THE NATIONAL ECONOMY: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECT","authors":"Piotr Buła, O. Melnychenko","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.481","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.481","url":null,"abstract":"The article is devoted to a thorough study of the theoretical and methodological foundations of the essence of the transformation of socio-economic relations of the national economy. Based on the study of scientific sources, a proper definition of the concept of \"transformation of socio-economic relations\" was formed. It is proposed to consider transformational processes from the point of view of their direct or indirect impact on other sectors and the economy in general. The need to understand and perceive the essence of transformation from the point of view of the transformation of socio-economic relations as such is well-founded. The article formulates the author's approaches to identifying the types of transformation of socio-economic relations, it’s possible and confirmed forms of manifestation, basic characteristics and features. The author's understanding of the concept of transformation potential of socio-economic relations of the national economy and the transformation cycle is outlined. A vision of the intensity, efficiency and frequency of transformational changes and the limits of transformation was formed. Characterization of the period and stages of transformational changes that lead to socio-economic shocks and cause socio-economic instability, periods of fluctuations, including ups and downs, socio-economic crisis, transformational trap is made.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"102 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125413032","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.485
Є.В. Чернов, О. Л. Кузнєцов, Анастасія Лужна
У статті обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності державного управління фінансами регіону, запропоновано економіко-математичну модель оцінки оптимальних масштабів податково-бюджетної децентралізації в умовах міжрегіональної диференціації. Автори акцентують, що актуальність вирішення проблем державного управління фінансами регіону зумовлена неможливістю на цьому етапі створення певної універсальної моделі регіонального розвитку. Це передусім пов’язано з незавершеним процесом формування комплексної оцінки територіального рівня розвитку, аналізу соціально-економічної диференціації і типізації регіонів, використання інструментів державної та регіональної фінансової політики. Зазначено, що фінанси регіону як головний інструмент реалізації державної соціально-економічної політики, покликані сприяти розвиткові виробництва, зростанню зайнятості населення, залученню інвестицій в економіку тощо.Розглянуто три варіанти розподілу податкових повноважень між державою і регіонами: 1) усі податкові повноваження належать регіонам, які самостійно визначають рівень податкового навантаження і обсяг виробництва суспільних благ; 2) усі податкові повноваження належать центру, який визначає рівень податкового навантаження і розподіляє одержані податкові доходи між регіонами, впливаючи тим самим на обсяги виробництва суспільних благ у кожному з регіонів; 3) розподіл податкових повноважень між центром і регіонами, за якого обсяг виробництва суспільних благ у кожному з регіонів залежить як від податково-бюджетної політики центру, так і від податкової політики кожного з регіонів. На підставі застосування методів економіко-математичного моделювання зроблено висновок про залежність оптимального рівня децентралізації від рівня міжрегіональної економічної диференціації.Виділено дві групи проблем, які прямо впливають на управління фінансами регіону і врахування яких потребує застосування різних методичних підходів і способів державного управління: зовнішні проблеми, які не залежать від конкретних регіонів, є спільними для всіх регіонів України, але по-різному впливають на кожен із них; внутрішні проблеми, які сформувались під впливом внутрішніх факторів соціально-економічного розвитку, що визначають особливості кожного конкретного регіону.Визначено ключові фактори успіху для конкретного регіону за умови застосування тих чи інших інструментів державного регулювання.
{"title":"ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ РЕГІОНУ","authors":"Є.В. Чернов, О. Л. Кузнєцов, Анастасія Лужна","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.485","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.485","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності державного управління фінансами регіону, запропоновано економіко-математичну модель оцінки оптимальних масштабів податково-бюджетної децентралізації в умовах міжрегіональної диференціації. Автори акцентують, що актуальність вирішення проблем державного управління фінансами регіону зумовлена неможливістю на цьому етапі створення певної універсальної моделі регіонального розвитку. Це передусім пов’язано з незавершеним процесом формування комплексної оцінки територіального рівня розвитку, аналізу соціально-економічної диференціації і типізації регіонів, використання інструментів державної та регіональної фінансової політики. Зазначено, що фінанси регіону як головний інструмент реалізації державної соціально-економічної політики, покликані сприяти розвиткові виробництва, зростанню зайнятості населення, залученню інвестицій в економіку тощо.Розглянуто три варіанти розподілу податкових повноважень між державою і регіонами: 1) усі податкові повноваження належать регіонам, які самостійно визначають рівень податкового навантаження і обсяг виробництва суспільних благ; 2) усі податкові повноваження належать центру, який визначає рівень податкового навантаження і розподіляє одержані податкові доходи між регіонами, впливаючи тим самим на обсяги виробництва суспільних благ у кожному з регіонів; 3) розподіл податкових повноважень між центром і регіонами, за якого обсяг виробництва суспільних благ у кожному з регіонів залежить як від податково-бюджетної політики центру, так і від податкової політики кожного з регіонів. На підставі застосування методів економіко-математичного моделювання зроблено висновок про залежність оптимального рівня децентралізації від рівня міжрегіональної економічної диференціації.Виділено дві групи проблем, які прямо впливають на управління фінансами регіону і врахування яких потребує застосування різних методичних підходів і способів державного управління: зовнішні проблеми, які не залежать від конкретних регіонів, є спільними для всіх регіонів України, але по-різному впливають на кожен із них; внутрішні проблеми, які сформувались під впливом внутрішніх факторів соціально-економічного розвитку, що визначають особливості кожного конкретного регіону.Визначено ключові фактори успіху для конкретного регіону за умови застосування тих чи інших інструментів державного регулювання.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129551169","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.483
Sergiy Ruvin
The purpose of the article is to study the theoretical and legal discourse of the modern definition of the motivational component of the legal protection of public morality in the activity of law enforcement agencies of Ukraine. As a result of the conducted analysis, it is necessary to state that motivational orientation should be interpreted as a category of philosophical praxeology, which is most closely related to the concept of determination, and therefore, taking into account that motivation is an element and axiological, it is appropriate to emphasize the importance of confidence and conviction of a person in the correctness and reasonableness their own aspirations. This is possible provided there is a clear regulatory basis, especially when it comes to protocol and such responsible work as law enforcement. The article establishes that the motivation of a law enforcement officer closely interacts with legal deontology, which, by its very nature, determines the basic moral and social principles of interpersonal relations, which motivate in what way a law enforcement officer should understand his professional purpose, how exactly to interpret his mission, and, at most, to realize why the law enforcement profession exists at all. It was established that when investigating the motivational determination of the legal protection of public morality within law enforcement agencies, it is advisable to, first of all, talk about the implementation of the function of legal protection as a professional duty of representatives of law enforcement agencies, which follows from legal norms. It has been established that the problem of the relationship between public morality and the axiology of law enforcement activity is not only a complex topical question and a complex cognitive process, but, in fact, a new epistemological mechanism of scientific immersion in the ideological social foundations of the era of law enforcement system reforms, the era of revolutionary changes and, unfortunately, military realities of modern Ukraine. It is suggested that the motivational determination of the protection of public morality by law enforcement agencies, or their moral self-regulation, should be interpreted as a very comprehensive process, characterized by external and internal determinants, conditioned by the object of legal protection itself and dependent on the specifics of a specific law enforcement agency and its structural unit.
{"title":"THE MOTIVATION COMPONENT OF LEGAL PROTECTION OF SOCIAL MORALS IN THE ACTIVITIES OF LAW ENFORCEMENT BODIES OF UKRAINE: CHALLENGES OF GLOBAL DEVELOPMENT OF SOCIETY","authors":"Sergiy Ruvin","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.483","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.483","url":null,"abstract":"The purpose of the article is to study the theoretical and legal discourse of the modern definition of the motivational component of the legal protection of public morality in the activity of law enforcement agencies of Ukraine. As a result of the conducted analysis, it is necessary to state that motivational orientation should be interpreted as a category of philosophical praxeology, which is most closely related to the concept of determination, and therefore, taking into account that motivation is an element and axiological, it is appropriate to emphasize the importance of confidence and conviction of a person in the correctness and reasonableness their own aspirations. This is possible provided there is a clear regulatory basis, especially when it comes to protocol and such responsible work as law enforcement. The article establishes that the motivation of a law enforcement officer closely interacts with legal deontology, which, by its very nature, determines the basic moral and social principles of interpersonal relations, which motivate in what way a law enforcement officer should understand his professional purpose, how exactly to interpret his mission, and, at most, to realize why the law enforcement profession exists at all. It was established that when investigating the motivational determination of the legal protection of public morality within law enforcement agencies, it is advisable to, first of all, talk about the implementation of the function of legal protection as a professional duty of representatives of law enforcement agencies, which follows from legal norms. It has been established that the problem of the relationship between public morality and the axiology of law enforcement activity is not only a complex topical question and a complex cognitive process, but, in fact, a new epistemological mechanism of scientific immersion in the ideological social foundations of the era of law enforcement system reforms, the era of revolutionary changes and, unfortunately, military realities of modern Ukraine. It is suggested that the motivational determination of the protection of public morality by law enforcement agencies, or their moral self-regulation, should be interpreted as a very comprehensive process, characterized by external and internal determinants, conditioned by the object of legal protection itself and dependent on the specifics of a specific law enforcement agency and its structural unit.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130757606","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.479
Марія Багорка
У статті проведено узагальнення теоретико-методологічних підходів до формування комплексної системи маркетингу сільського господарства, розроблені рекомендації щодо впровадження основних елементів цієї системи в практичну діяльність аграрних підприємств у сучасних умовах та виділенні резерви маркетингу, спрямовані на на підвищення конкурентоспроможності підприємств аграрної галузі в сучасних умовах господарювання. Доведено, що формування та функціонування маркетингової системи для аграрних підприємств має здійснюватися на основі системного підходу й синергетичного поєднання інструментів маркетингу з урахуванням характеристик продукції, ринку, поведінки та потреб споживачів із маркетинговою системою управління, від якої залежить успішна діяльність підприємства в ринковому середовищі. Визначено основні складові інтегрованої системи аграрного маркетингу та надано пропозиції щодо впровадження цієї системи в діяльність аграрних підприємств. Важливість упровадження комплексної системи аграрного маркетингу полягає в поєднанні елементів комплексу Marketing-mix і системи управління маркетингом із метою оперативного реагування на зміни ринкового середовища. Ми впевнені, що результатів можна досягти лише у взаємодії цих складових маркетингової системи – використання окремих елементів, на нашу думку, не дасть повноцінного результату.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ АГРАРНОГО МАРКЕТИНГУ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОЇ СФЕРИ БІЗНЕСУ","authors":"Марія Багорка","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.479","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.479","url":null,"abstract":"У статті проведено узагальнення теоретико-методологічних підходів до формування комплексної системи маркетингу сільського господарства, розроблені рекомендації щодо впровадження основних елементів цієї системи в практичну діяльність аграрних підприємств у сучасних умовах та виділенні резерви маркетингу, спрямовані на на підвищення конкурентоспроможності підприємств аграрної галузі в сучасних умовах господарювання. Доведено, що формування та функціонування маркетингової системи для аграрних підприємств має здійснюватися на основі системного підходу й синергетичного поєднання інструментів маркетингу з урахуванням характеристик продукції, ринку, поведінки та потреб споживачів із маркетинговою системою управління, від якої залежить успішна діяльність підприємства в ринковому середовищі. Визначено основні складові інтегрованої системи аграрного маркетингу та надано пропозиції щодо впровадження цієї системи в діяльність аграрних підприємств. Важливість упровадження комплексної системи аграрного маркетингу полягає в поєднанні елементів комплексу Marketing-mix і системи управління маркетингом із метою оперативного реагування на зміни ринкового середовища. Ми впевнені, що результатів можна досягти лише у взаємодії цих складових маркетингової системи – використання окремих елементів, на нашу думку, не дасть повноцінного результату.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131373199","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.478
Аліна Жуковська
Одним із основних елементів системи тайм-менеджменту є планування та розподіл завдань. Успішне виконання завдання залежить від багатьох чинників: наскільки воно своєчасне та актуальне, наскільки чітко та правильно сформульоване, наскільки реалістичне та досяжне, як воно співвідноситься з іншими завданнями; чи правильно визначено час, необхідний для його виконання, і чи оптимально встановлено дедлайн. Світова практика напрацювала багато методів планування та розподілу завдань. У їхньому багатоманітті досить важко зорієнтуватись і визначити, який метод найкраще підходить для конкретної ситуації. Метою статті є розроблення класифікації методів планування та розподілу завдань, які використовуються в тайм-менеджменті, визначення їхніх переваг та недоліків, а також оцінка їхньої потенційної корисності для різних типів людей і організацій. Для проведення дослідження застосовано методи теоретичного узагальнення (спостереження, порівняння, абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція), метод порівняльного аналізу та метод класифікації. Виявлено багато методів тайм-менеджменту, які використовуються для планування та розподілу завдань. Для полегшення процесу пошуку відповідного методу запропоновано класифікацію залежно від функцій, які вони виконують. Відповідно до розробленої класифікації методи поділено на чотири групи: методи постановки завдань; фіксації та структуризації завдань; визначення пріоритетів; принципи, правила та методи розподілу часу на виконання завдань. Запропоновано авторське визначення кожної із груп методів. Виокремлено переваги та недоліки проаналізованих методів, а також ідентифіковано ситуації, у яких ці методи будуть найбільш ефективними. Запропонована класифікація методів планування та розподілу завдань, які використовуються в тайм-менеджменті, значно полегшить процес вибору найбільш зручного методу та допоможе потенційним користувачам у повній мірі використати всі їхні переваги.
{"title":"МЕТОДИ ПЛАНУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛУ ЗАВДАНЬ У ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТІ","authors":"Аліна Жуковська","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.478","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.478","url":null,"abstract":"Одним із основних елементів системи тайм-менеджменту є планування та розподіл завдань. Успішне виконання завдання залежить від багатьох чинників: наскільки воно своєчасне та актуальне, наскільки чітко та правильно сформульоване, наскільки реалістичне та досяжне, як воно співвідноситься з іншими завданнями; чи правильно визначено час, необхідний для його виконання, і чи оптимально встановлено дедлайн. Світова практика напрацювала багато методів планування та розподілу завдань. У їхньому багатоманітті досить важко зорієнтуватись і визначити, який метод найкраще підходить для конкретної ситуації. Метою статті є розроблення класифікації методів планування та розподілу завдань, які використовуються в тайм-менеджменті, визначення їхніх переваг та недоліків, а також оцінка їхньої потенційної корисності для різних типів людей і організацій. Для проведення дослідження застосовано методи теоретичного узагальнення (спостереження, порівняння, абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція), метод порівняльного аналізу та метод класифікації. Виявлено багато методів тайм-менеджменту, які використовуються для планування та розподілу завдань. Для полегшення процесу пошуку відповідного методу запропоновано класифікацію залежно від функцій, які вони виконують. Відповідно до розробленої класифікації методи поділено на чотири групи: методи постановки завдань; фіксації та структуризації завдань; визначення пріоритетів; принципи, правила та методи розподілу часу на виконання завдань. Запропоновано авторське визначення кожної із груп методів. Виокремлено переваги та недоліки проаналізованих методів, а також ідентифіковано ситуації, у яких ці методи будуть найбільш ефективними. Запропонована класифікація методів планування та розподілу завдань, які використовуються в тайм-менеджменті, значно полегшить процес вибору найбільш зручного методу та допоможе потенційним користувачам у повній мірі використати всі їхні переваги.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126854539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.480
Ю.В. Фісун, В. М. Марчук
Ця стаття висвітлює тему використання концепції холістичного маркетингу в діяльності підприємства, яка складається з чотирьох основних елементів: внутрішній маркетинг, інтегрований маркетинг, маркетинг взаємовідносин та соціально відповідальний маркетинг. Розглянуто основні засади філософії концепції холістичного маркетингу, у результаті чого визначено, що філософія концепції холістичного маркетингу базується на спільній меті, скоординованій діяльності, інтегрованих діях. Виділено основні переваги використання холістичного маркетингу. Розглянуто приклади використання концепції й на українському, і на зарубіжному ринку. Серед українських підприємств і організацій, які використовують холістичний маркетинг, є органи виконавчої влади, підприємства, що працюють і на онлайн, і на офлайн-ринках. Визначено актуальність та доцільність застосування концепції холістичного маркетингу під час воєнного стану малим та великим бізнесом. Визначено, що повномасштабне вторгнення російського агресора на частину території України суттєво вплинуло на спроможність українського бізнесу використовувати у своїй діяльності комплекс цілісного маркетингу. Установлено, що досвід використання концепції холістичного маркетингу мають і вітчизняні, і закордонні підприємства.
{"title":"КОНЦЕПЦІЯ ХОЛІСТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ","authors":"Ю.В. Фісун, В. М. Марчук","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.480","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.480","url":null,"abstract":"Ця стаття висвітлює тему використання концепції холістичного маркетингу в діяльності підприємства, яка складається з чотирьох основних елементів: внутрішній маркетинг, інтегрований маркетинг, маркетинг взаємовідносин та соціально відповідальний маркетинг. Розглянуто основні засади філософії концепції холістичного маркетингу, у результаті чого визначено, що філософія концепції холістичного маркетингу базується на спільній меті, скоординованій діяльності, інтегрованих діях. Виділено основні переваги використання холістичного маркетингу. Розглянуто приклади використання концепції й на українському, і на зарубіжному ринку. Серед українських підприємств і організацій, які використовують холістичний маркетинг, є органи виконавчої влади, підприємства, що працюють і на онлайн, і на офлайн-ринках. Визначено актуальність та доцільність застосування концепції холістичного маркетингу під час воєнного стану малим та великим бізнесом. Визначено, що повномасштабне вторгнення російського агресора на частину території України суттєво вплинуло на спроможність українського бізнесу використовувати у своїй діяльності комплекс цілісного маркетингу. Установлено, що досвід використання концепції холістичного маркетингу мають і вітчизняні, і закордонні підприємства.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124022038","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.55643/ser.1.47.2023.482
Алла Марчук
У статті висвітлено та проаналізовано основні освітні втрати й ключові дисфункції цифровізації вищої освіти та дистанційного навчання в надзвичайних ситуаціях, здійснено аналіз наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних учених та експертів із проблем цифровізації освіти та дистанційного навчання. Систематизовано основні освітні втрати й ключові дисфункції цифровізації вищої освіти, визначено фактори, які впливають на якість вищої освіти в умовах дистанційного формату навчання. Аналіз наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних учених на позитивні й негативні прояви цифровізації вищої освіти дозволив виділити окремі дисфункції, які стосуються мотивації, контролю освітніх результатів, процесів комунікації та соціалізації. Представлене дослідження зумовлене складною ситуацією й надзвичайними умовами в Україні, які суттєво вплинули на організацію та якість освітнього процесу, змінили ландшафт цифрових технологій, підходи до їх застосування у вищій освіті. У статті розкриваються можливості й ризики, пов’язані з цифровізацією вищої освіти та дистанційним форматом навчання. Дистанційне навчання спричинило втрати в навчальному часі, обмеження доступу до освітнього процесу, зміни в характері навчальної діяльності та освітніх результатах здобувачів вищої освіти. Цифровізація вищої освіти спричинила трансформацію ролей викладача й здобувача вищої освіти, вплинула на мотивацію та поведінку студентів, їхні пізнавальні процеси, викликала окремі дисфункції та освітні втрати.
{"title":"ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ: ОСВІТНІ ВТРАТИ Й ДИСФУНКЦІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Алла Марчук","doi":"10.55643/ser.1.47.2023.482","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.482","url":null,"abstract":"У статті висвітлено та проаналізовано основні освітні втрати й ключові дисфункції цифровізації вищої освіти та дистанційного навчання в надзвичайних ситуаціях, здійснено аналіз наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних учених та експертів із проблем цифровізації освіти та дистанційного навчання. Систематизовано основні освітні втрати й ключові дисфункції цифровізації вищої освіти, визначено фактори, які впливають на якість вищої освіти в умовах дистанційного формату навчання. Аналіз наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних учених на позитивні й негативні прояви цифровізації вищої освіти дозволив виділити окремі дисфункції, які стосуються мотивації, контролю освітніх результатів, процесів комунікації та соціалізації. Представлене дослідження зумовлене складною ситуацією й надзвичайними умовами в Україні, які суттєво вплинули на організацію та якість освітнього процесу, змінили ландшафт цифрових технологій, підходи до їх застосування у вищій освіті. У статті розкриваються можливості й ризики, пов’язані з цифровізацією вищої освіти та дистанційним форматом навчання. Дистанційне навчання спричинило втрати в навчальному часі, обмеження доступу до освітнього процесу, зміни в характері навчальної діяльності та освітніх результатах здобувачів вищої освіти. Цифровізація вищої освіти спричинила трансформацію ролей викладача й здобувача вищої освіти, вплинула на мотивацію та поведінку студентів, їхні пізнавальні процеси, викликала окремі дисфункції та освітні втрати.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"57 s198","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120833713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-08DOI: 10.55643/ser.4.46.2022.472
A. Kwiliński, Vladyslav Maslov, Anastasiia Luzhna
In the conditions of globalization, the development of the knowledge economy, and the digitalization of all spheres of activity, the most effective form of cooperation between the state and business entities - business and private individuals in the field of education and science, and the way of financing educational and scientific projects is the public-private partnership (PPP).The development and implementation of effective mechanisms for the interaction of the state, science, and business on the basis of PPP, which would correspond to modern conditions, the search for effective forms and tools for financing PPP projects is an urgent task today.The analysis carried out in the article made it possible to single out 5 main trends in the development of PPPs (quantitative growth of PPPs in the world and in the EU; diversification of the PPP market by countries and sectors of the economy; infrastructural orientation of PPPs; state support of a certain type of PPPs either in a certain industry or in a certain direction; development PPP in the innovative sphere), which made it possible to reach a conclusion in the process of generalization about the areas in which PPP was concentrated in Ukraine. On the basis of the statistical data, the article identifies the main areas of concentration of PPP projects in Ukraine in the pre-war period.Considering the multi-component nature of PPP goals, the scientific work summarizes and details the scenarios of the activation of PPP relations in Ukraine (budgetary and financial, resource, innovation, and investment).
{"title":"ECONOMIC FEATURES OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP DEVELOPMENT: GLOBAL TRENDS AND DOMESTIC EXPERIENCE OF THE PRE-WAR PERIOD","authors":"A. Kwiliński, Vladyslav Maslov, Anastasiia Luzhna","doi":"10.55643/ser.4.46.2022.472","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.4.46.2022.472","url":null,"abstract":"In the conditions of globalization, the development of the knowledge economy, and the digitalization of all spheres of activity, the most effective form of cooperation between the state and business entities - business and private individuals in the field of education and science, and the way of financing educational and scientific projects is the public-private partnership (PPP).The development and implementation of effective mechanisms for the interaction of the state, science, and business on the basis of PPP, which would correspond to modern conditions, the search for effective forms and tools for financing PPP projects is an urgent task today.The analysis carried out in the article made it possible to single out 5 main trends in the development of PPPs (quantitative growth of PPPs in the world and in the EU; diversification of the PPP market by countries and sectors of the economy; infrastructural orientation of PPPs; state support of a certain type of PPPs either in a certain industry or in a certain direction; development PPP in the innovative sphere), which made it possible to reach a conclusion in the process of generalization about the areas in which PPP was concentrated in Ukraine. On the basis of the statistical data, the article identifies the main areas of concentration of PPP projects in Ukraine in the pre-war period.Considering the multi-component nature of PPP goals, the scientific work summarizes and details the scenarios of the activation of PPP relations in Ukraine (budgetary and financial, resource, innovation, and investment).","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115342777","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-08DOI: 10.55643/ser.4.46.2022.476
Тетяна Длугопольська, Максим Сентик
Метою дослідження є узагальнення найкращих практик корпоративної соціальної відповідальності міжнародних компаній, особливо під впливом глобальної пандемії COVID-19. У дослідженні використано методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння, групування, графічні та табличні. Особливістю корпоративної соціальної відповідальності є її приналежність до суспільного або квазісуспільного блага, що поєднує корпоративне управління й економіку публічного сектора. Низка сучасних досліджень указує на прямий зв'язок соціальної відповідальності та репутації компаній, оскільки її найбільш важливими факторами визнаються якість товарів та послуг (20,1 %), якість управління (14,8 %), громадянство (14,4 %), фінансовий успіх (13,2 %) та інновації (13,1 %).У статті наголошено, що глобальний уплив пандемії COVID-19 сприяв тому, що організації в прискореному режимі почали розвивати власну стратегічну гнучкість та різні моделі корпоративної соціальної відповідальності. Відтак у 2022 р. рейтинг соціально відповідальних компаній очолили: Rolex, Ferrari, Lego Group, Rolls-Royce, Mercedes-Benz, Harley-Davidson, The Bosch Group, PayPal, Netflix, Intel. Визначено, що пандемія COVID-19 сприяла появі нових соціальних ініціатив: від створення інноваційного фонду кліматичних рішень, відмови від використання пластику до забезпечення дітей із малозабезпечених сімей безкоштовним доступом до Інтернету та гаджетами. У статті доведено, що зростання лояльності споживачів, підвищення репутації корпорацій як привабливих роботодавців безпосередньо впливають на збільшення обсягів продажів, мотивацію співробітників, бажання держави та суспільства взаємодіяти із соціально відповідальними компаніями, зростання ринкової вартості компаній.
{"title":"УСПІШНІ КЕЙСИ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ У СФЕРІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ","authors":"Тетяна Длугопольська, Максим Сентик","doi":"10.55643/ser.4.46.2022.476","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.4.46.2022.476","url":null,"abstract":"Метою дослідження є узагальнення найкращих практик корпоративної соціальної відповідальності міжнародних компаній, особливо під впливом глобальної пандемії COVID-19. У дослідженні використано методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння, групування, графічні та табличні. Особливістю корпоративної соціальної відповідальності є її приналежність до суспільного або квазісуспільного блага, що поєднує корпоративне управління й економіку публічного сектора. Низка сучасних досліджень указує на прямий зв'язок соціальної відповідальності та репутації компаній, оскільки її найбільш важливими факторами визнаються якість товарів та послуг (20,1 %), якість управління (14,8 %), громадянство (14,4 %), фінансовий успіх (13,2 %) та інновації (13,1 %).У статті наголошено, що глобальний уплив пандемії COVID-19 сприяв тому, що організації в прискореному режимі почали розвивати власну стратегічну гнучкість та різні моделі корпоративної соціальної відповідальності. Відтак у 2022 р. рейтинг соціально відповідальних компаній очолили: Rolex, Ferrari, Lego Group, Rolls-Royce, Mercedes-Benz, Harley-Davidson, The Bosch Group, PayPal, Netflix, Intel. Визначено, що пандемія COVID-19 сприяла появі нових соціальних ініціатив: від створення інноваційного фонду кліматичних рішень, відмови від використання пластику до забезпечення дітей із малозабезпечених сімей безкоштовним доступом до Інтернету та гаджетами. У статті доведено, що зростання лояльності споживачів, підвищення репутації корпорацій як привабливих роботодавців безпосередньо впливають на збільшення обсягів продажів, мотивацію співробітників, бажання держави та суспільства взаємодіяти із соціально відповідальними компаніями, зростання ринкової вартості компаній.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123142267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-08DOI: 10.55643/ser.4.46.2022.474
Олександр Петрик
Російське вторгнення призвело до жахливих людських втрат і страждань, катастрофічних наслідків для економіки України. Значна частина території країни була окупована, багато ключових підприємств і бізнесів зруйновані або повністю знищені. Ближче до зими країна постала перед серією безперервних ракетних атак, які знищували критичну інфраструктуру та вбивали мирне населення. Мільйони українців вимушені були переїхати у більш безпечні регіони України, або виїхали за кордон. У цих умовах було важливо забезпечити фінансову стабільність, безперебійне функціонування банківської та платіжної систем та безперебійної роботи державних фінансів і фінансової системи загалом.У статті визначені першочергові завдання Національного банку України в умовах воєнної агресії, розв’язаної росією проти України. Досліджено найважливіші аспекти функціонування Національного банку України для забезпечення безперебійної роботи фінансової системи та фінансової стабільності економіки загалом. Проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників економіки України. Охарактеризовано основні проблеми монетарної і валютної політики та визначено подальші кроки щодо реалізації завдань фінансового регулятора.
{"title":"ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ","authors":"Олександр Петрик","doi":"10.55643/ser.4.46.2022.474","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.4.46.2022.474","url":null,"abstract":"Російське вторгнення призвело до жахливих людських втрат і страждань, катастрофічних наслідків для економіки України. Значна частина території країни була окупована, багато ключових підприємств і бізнесів зруйновані або повністю знищені. Ближче до зими країна постала перед серією безперервних ракетних атак, які знищували критичну інфраструктуру та вбивали мирне населення. Мільйони українців вимушені були переїхати у більш безпечні регіони України, або виїхали за кордон. У цих умовах було важливо забезпечити фінансову стабільність, безперебійне функціонування банківської та платіжної систем та безперебійної роботи державних фінансів і фінансової системи загалом.У статті визначені першочергові завдання Національного банку України в умовах воєнної агресії, розв’язаної росією проти України. Досліджено найважливіші аспекти функціонування Національного банку України для забезпечення безперебійної роботи фінансової системи та фінансової стабільності економіки загалом. Проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників економіки України. Охарактеризовано основні проблеми монетарної і валютної політики та визначено подальші кроки щодо реалізації завдань фінансового регулятора.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127686377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}