Pub Date : 2023-02-08DOI: 10.55643/ser.4.46.2022.467
Victoria Rudevskaya, N. Shvets, M. Shkvaryliuk, Victoria Tanase
To protect the environment and prevent the growth of social and environmental risks, the concept of sustainable development has been shaped. This means meeting the needs of people today without harming the environment or creating other problems in the future. The concept of sustainability is constantly changing, and different people will have different ideas about how best to implement it. In the article, with the help of modern methods of scientific knowledge, an analysis of theoretical approaches to the interpretation of sustainable development is carried out. The relevance of theoretical and methodological studies of the concept of sustainable development as the basis for the development of modern society is substantiated. Based on methodological generalizations, the principles of the concept of sustainable development have been clarified. Based on the basis of the study of the modern understanding of the essence of the concept, the directions for achieving the goals of sustainable development of society are highlighted, and approaches to assessing the sustainable development of socio-economic systems are identified. The article analyzes the dynamics of the world sustainable development index and establishes its growing trend over the past decade and the recession during the global crisis caused by the pandemic. The presented analytical data indicate the intensification of the transition of countries to sustainable development, and this activity is much higher in low-income countries compared to high-income countries. The article substantiates the conclusion about the need to form an appropriate investment potential to ensure the sustainable development of society, which requires a strategic approach that would be based on changing the entire philosophy of thinking and political activity.
{"title":"GENESIS OF THE CONCEPT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT AND THE DIRECTIONS OF ITS ACHIEVEMENT IN SOCIETY","authors":"Victoria Rudevskaya, N. Shvets, M. Shkvaryliuk, Victoria Tanase","doi":"10.55643/ser.4.46.2022.467","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.4.46.2022.467","url":null,"abstract":"To protect the environment and prevent the growth of social and environmental risks, the concept of sustainable development has been shaped. This means meeting the needs of people today without harming the environment or creating other problems in the future. The concept of sustainability is constantly changing, and different people will have different ideas about how best to implement it. In the article, with the help of modern methods of scientific knowledge, an analysis of theoretical approaches to the interpretation of sustainable development is carried out. The relevance of theoretical and methodological studies of the concept of sustainable development as the basis for the development of modern society is substantiated. Based on methodological generalizations, the principles of the concept of sustainable development have been clarified. Based on the basis of the study of the modern understanding of the essence of the concept, the directions for achieving the goals of sustainable development of society are highlighted, and approaches to assessing the sustainable development of socio-economic systems are identified.\u0000The article analyzes the dynamics of the world sustainable development index and establishes its growing trend over the past decade and the recession during the global crisis caused by the pandemic. The presented analytical data indicate the intensification of the transition of countries to sustainable development, and this activity is much higher in low-income countries compared to high-income countries. The article substantiates the conclusion about the need to form an appropriate investment potential to ensure the sustainable development of society, which requires a strategic approach that would be based on changing the entire philosophy of thinking and political activity.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"89 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126212588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-08DOI: 10.55643/ser.4.46.2022.471
M. Lutsyk, Andrii Solovarov, Anton Paliukh
The article is devoted to deepening the theoretical and methodological foundations of the study of banking risks and their impact on financial stability.Based on the generalization of the results of scientific research, the essence of the concepts "financial stability", "banking risks" was specified. Methodological approaches to the identification and classification of banking risks are substantiated.The study made it possible to distinguish between the concepts of financial stability and the financial fortitude of the banking system. It is emphasized that financial stability is a dynamic characteristic of the banking system, while financial fortitude reflects its current, static state.In the article, the types of risks inherent in the banking system are specified, and the classification features that allowed identification of the main risks that have the greatest impact on financial stability are identified.It has been established that in modern conditions, a significant threat to financial stability can be posed by a sharp deterioration of conjuncture in the global financial and/or commodity markets, which is transmitted to the banking system; "overheating" of one of the segments of the domestic financial market; a speculative attack on the national currency for keeping its exchange rate effectively pegged to the US dollar and deterioration of the trade balance; the crisis of the public finances, etc.
{"title":"IDENTIFICATION OF BANKING RISKS AND THEIR IMPACT ON FINANCIAL STABILITY","authors":"M. Lutsyk, Andrii Solovarov, Anton Paliukh","doi":"10.55643/ser.4.46.2022.471","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.4.46.2022.471","url":null,"abstract":"The article is devoted to deepening the theoretical and methodological foundations of the study of banking risks and their impact on financial stability.Based on the generalization of the results of scientific research, the essence of the concepts \"financial stability\", \"banking risks\" was specified. Methodological approaches to the identification and classification of banking risks are substantiated.The study made it possible to distinguish between the concepts of financial stability and the financial fortitude of the banking system. It is emphasized that financial stability is a dynamic characteristic of the banking system, while financial fortitude reflects its current, static state.In the article, the types of risks inherent in the banking system are specified, and the classification features that allowed identification of the main risks that have the greatest impact on financial stability are identified.It has been established that in modern conditions, a significant threat to financial stability can be posed by a sharp deterioration of conjuncture in the global financial and/or commodity markets, which is transmitted to the banking system; \"overheating\" of one of the segments of the domestic financial market; a speculative attack on the national currency for keeping its exchange rate effectively pegged to the US dollar and deterioration of the trade balance; the crisis of the public finances, etc.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"143 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126686098","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-07DOI: 10.55643/ser.3.45.2022.468
Володимир Плиса, Зоряна Плиса, Ярослав Рудніцькі
Метою статті є з’ясувати особливості організації бухгалтерського обліку логістичних витрат на організацію та управління виробництвом в обліково-аналітичному забезпеченні мікрологістичної системи. У статті уточнено трактування поняття «обліково-аналітичне забезпечення мікрологістичної системи», під яким запропоновано розуміти формування, збирання, аналітико-синтетичну обробку, накопичення та передавання обґрунтованої та релевантної обліково-аналітичної інформації, згенерованої з використанням методів бухгалтерського обліку й економічного аналізу для ухвалення управлінських рішень, що стосуються єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації через ланцюг від виробника до споживача. Запропоновано загальну модель обліково-аналітичного забезпечення мікрологістичної системи. Для цілей проведеного дослідження запропоновано логістичні витрати трактувати як усі витрати логістичної системи, пов'язані з єдиним потоковим процесом переміщення матеріалів та інформації через ланцюг від виробника до споживача. Запропоновано класифікацію логістичних витрат на організацію виробництва та управління ним за функціональною ознакою, яка дає змогу системно оцінювати їхні абсолютні величини; виконувати оперативні завдання щодо обґрунтування величини оптимального розміру цих витрат; використовуючи масив оперативної облікової інформації, здійснювати аналіз структури логістичних витрат, організувати дієву систему контролю за станом витрат, пов’язаних із виконанням логістичних операцій. Для підвищення рівня оперативності реагування на поведінку логістичних витрат, на організацію та управління виробництвом запропоновано до синтетичного рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» запровадити сім аналітичних рахунків («Логістичні витрати на організацію технологічного супроводу виробничого процесу», «Логістичні витрати на обслуговування устаткування», «Логістичні витрати на заміщення устаткування», «Логістичні витрати на технічне забезпечення якості продукції (робіт, послуг)», «Логістичні витрати на складання графіків виробництва», «Логістичні витрати на внутрішньовиробниче переміщення», «Логістичні витрати на утилізацію відходів виробництва»), які згрупувати в окремий субрахунок 911 «Логістичні витрати на організацію виробництва та управління ним». Цей інформаційний масив, на думку авторів, стане основою оперативного аналізу логістичних витрат на організацію виробництва та управління ним в обліково-аналітичному забезпеченні мікрологістичної системи, що в свою чергу покращить процес керування потоками в логістичному ланцюгові.
{"title":"БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЛОГІСТИЧНИХ ВИТРАТ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА ТА УПРАВЛІННЯНИМ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІКРОЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ","authors":"Володимир Плиса, Зоряна Плиса, Ярослав Рудніцькі","doi":"10.55643/ser.3.45.2022.468","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.468","url":null,"abstract":"Метою статті є з’ясувати особливості організації бухгалтерського обліку логістичних витрат на організацію та управління виробництвом в обліково-аналітичному забезпеченні мікрологістичної системи. У статті уточнено трактування поняття «обліково-аналітичне забезпечення мікрологістичної системи», під яким запропоновано розуміти формування, збирання, аналітико-синтетичну обробку, накопичення та передавання обґрунтованої та релевантної обліково-аналітичної інформації, згенерованої з використанням методів бухгалтерського обліку й економічного аналізу для ухвалення управлінських рішень, що стосуються єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації через ланцюг від виробника до споживача. Запропоновано загальну модель обліково-аналітичного забезпечення мікрологістичної системи. Для цілей проведеного дослідження запропоновано логістичні витрати трактувати як усі витрати логістичної системи, пов'язані з єдиним потоковим процесом переміщення матеріалів та інформації через ланцюг від виробника до споживача. Запропоновано класифікацію логістичних витрат на організацію виробництва та управління ним за функціональною ознакою, яка дає змогу системно оцінювати їхні абсолютні величини; виконувати оперативні завдання щодо обґрунтування величини оптимального розміру цих витрат; використовуючи масив оперативної облікової інформації, здійснювати аналіз структури логістичних витрат, організувати дієву систему контролю за станом витрат, пов’язаних із виконанням логістичних операцій. Для підвищення рівня оперативності реагування на поведінку логістичних витрат, на організацію та управління виробництвом запропоновано до синтетичного рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» запровадити сім аналітичних рахунків («Логістичні витрати на організацію технологічного супроводу виробничого процесу», «Логістичні витрати на обслуговування устаткування», «Логістичні витрати на заміщення устаткування», «Логістичні витрати на технічне забезпечення якості продукції (робіт, послуг)», «Логістичні витрати на складання графіків виробництва», «Логістичні витрати на внутрішньовиробниче переміщення», «Логістичні витрати на утилізацію відходів виробництва»), які згрупувати в окремий субрахунок 911 «Логістичні витрати на організацію виробництва та управління ним». Цей інформаційний масив, на думку авторів, стане основою оперативного аналізу логістичних витрат на організацію виробництва та управління ним в обліково-аналітичному забезпеченні мікрологістичної системи, що в свою чергу покращить процес керування потоками в логістичному ланцюгові.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"52 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116533393","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-07DOI: 10.55643/ser.3.45.2022.475
Ольга Гарафонова, Вікторія Маргасова
У статті досліджено перспективи впровадження інноваційних технологій розвитку агропромислового комплексу. Головну увагу приділено аналізу можливостей застосування 5G в агропромисловому комплексі (АПК), технічні переваги зв’язку 5G в АПК, які забезпечують точне землеробство, порівнюються з поточними технологіями 4G.Емпіричні дані показали, що з’єднання 5G наразі тестується в 5 із 6 випадків використання 5G Testing і демонструє потенціал для майбутнього застосування в решті сценаріїв використання, переважно додатків. Географічне поширення є глобальним, хоча зосереджене на північній півкулі, що вказує на те, що для країн, що розвиваються, поки що зовсім не застосовується або мало. Майбутнє 5G в АПК також залежатиме від ряду сприятливих факторів, які визначатимуть упровадження в рамках ширшої теми цифрових інновацій.Незважаючи на те, що інновації інколи обумовлюються самими новими технологіями, вони часто спричинені вузькими місцями, із якими стикаються різні учасники харчової системи. У деяких випадках вузьким місцем є високі витрати на оплату праці або потреба в підвищенні продуктивності праці для зростання прибутків ферми, тоді як в інших випадках тиск навколишнього середовища може прискорити розвиток і впровадження нових комунікаційних технологій. Для телекомунікаційних компаній і влади малонаселених сільських районів необхідність усунення соціальних розбіжностей і доставки суспільних благ у віддалений регіон може стати причиною стимулювання 5G як перспектива впровадження інноваційних технологій розвитку агропромислового комплексу.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ","authors":"Ольга Гарафонова, Вікторія Маргасова","doi":"10.55643/ser.3.45.2022.475","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.475","url":null,"abstract":"У статті досліджено перспективи впровадження інноваційних технологій розвитку агропромислового комплексу. Головну увагу приділено аналізу можливостей застосування 5G в агропромисловому комплексі (АПК), технічні переваги зв’язку 5G в АПК, які забезпечують точне землеробство, порівнюються з поточними технологіями 4G.Емпіричні дані показали, що з’єднання 5G наразі тестується в 5 із 6 випадків використання 5G Testing і демонструє потенціал для майбутнього застосування в решті сценаріїв використання, переважно додатків. Географічне поширення є глобальним, хоча зосереджене на північній півкулі, що вказує на те, що для країн, що розвиваються, поки що зовсім не застосовується або мало. Майбутнє 5G в АПК також залежатиме від ряду сприятливих факторів, які визначатимуть упровадження в рамках ширшої теми цифрових інновацій.Незважаючи на те, що інновації інколи обумовлюються самими новими технологіями, вони часто спричинені вузькими місцями, із якими стикаються різні учасники харчової системи. У деяких випадках вузьким місцем є високі витрати на оплату праці або потреба в підвищенні продуктивності праці для зростання прибутків ферми, тоді як в інших випадках тиск навколишнього середовища може прискорити розвиток і впровадження нових комунікаційних технологій. Для телекомунікаційних компаній і влади малонаселених сільських районів необхідність усунення соціальних розбіжностей і доставки суспільних благ у віддалений регіон може стати причиною стимулювання 5G як перспектива впровадження інноваційних технологій розвитку агропромислового комплексу.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123418639","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-07DOI: 10.55643/ser.3.45.2022.469
Ірина Вахович, Вероніка Лакас, Роман Серветник
У статті проаналізовано інвестиційну привабливість регіонів держави у довоєнний період через призму фінансової безпеки. Сформовано систему індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки сталого розвитку регіону. Відповідно до запропонованої методики, проведено оцінку рівня фінансової безпеки регіонів держави яка здійснювалась за допомогою методики порівняння фактичних даних з індикаторами рівня фінансових дестабілізаторів (пороговими значеннями безпеки). Діагностика передбачала визначення фінансових загроз та небезпек сталому розвитку окремих регіонів, рівня диференціації регіонів за станом фінансової безпеки та окреслення подальших напрямків удосконалення механізмів управління регіонами. Проведено оцінку за внутрішніми у відношенні до регіонів індикаторами фінансової безпеки сталого розвитку регіону, що характеризують безпосередній стан фінансової забезпеченості потреб економічної, соціальної та екологічної сфер регіону у порівнянні з пороговими значеннями. Результати інтегральної оцінки дозволили провести позиціонування регіонів за рівнем фінансової безпеки сфер сталого розвитку та підтвердити свідчення про те, що впродовж аналізованого періоду регіони України були слабо забезпечені фінансовими ресурсами, які спрямовувались на цілі сталого розвитку, зокрема екологічної та економічної складових.
{"title":"ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНІВ ДЕРЖАВИ У ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"Ірина Вахович, Вероніка Лакас, Роман Серветник","doi":"10.55643/ser.3.45.2022.469","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.469","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано інвестиційну привабливість регіонів держави у довоєнний період через призму фінансової безпеки. Сформовано систему індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки сталого розвитку регіону. Відповідно до запропонованої методики, проведено оцінку рівня фінансової безпеки регіонів держави яка здійснювалась за допомогою методики порівняння фактичних даних з індикаторами рівня фінансових дестабілізаторів (пороговими значеннями безпеки). Діагностика передбачала визначення фінансових загроз та небезпек сталому розвитку окремих регіонів, рівня диференціації регіонів за станом фінансової безпеки та окреслення подальших напрямків удосконалення механізмів управління регіонами. Проведено оцінку за внутрішніми у відношенні до регіонів індикаторами фінансової безпеки сталого розвитку регіону, що характеризують безпосередній стан фінансової забезпеченості потреб економічної, соціальної та екологічної сфер регіону у порівнянні з пороговими значеннями. Результати інтегральної оцінки дозволили провести позиціонування регіонів за рівнем фінансової безпеки сфер сталого розвитку та підтвердити свідчення про те, що впродовж аналізованого періоду регіони України були слабо забезпечені фінансовими ресурсами, які спрямовувались на цілі сталого розвитку, зокрема екологічної та економічної складових.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131271611","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-07DOI: 10.55643/ser.3.45.2022.473
Piotr Buła, Anton Putytskyi, Anastasiia Luzhna
The creation, financing, and use of higher-level technologies are of great importance in the economic growth of the national economy. Under these conditions, the task of forming and developing the national innovation system and solving the problem of increasing the regulation of the activities of domestic innovative business structures is of fundamental importance in Ukraine.The article substantiates that the lack of a balanced state policy restrains the process of developing a network of innovative infrastructures, and the low level of domestic investments and budget allocations for science, the current criteria for classifying business entities as innovative-type enterprises, non-designated applications, and the termination of benefits to innovative enterprises negatively affect the formation of the national innovation system of Ukraine.The regulation of the development of innovative enterprises is considered as a separate component of the general system of managing the innovative development of the economy, aimed at supporting its innovation-priority areas by creating an effective legislative framework and an appropriate financial and credit mechanism.The article formulates the principles of improving the organizational, economic and information support of the process of regulation of the national innovation system; the peculiarities of the separation and interconnection of the main elements in the scheme of the phased implementation of the system of regulating the development of innovative entrepreneurship in Ukraine are determined.A scheme for the phased implementation of the program of financial and credit regulation of the development of innovative entrepreneurship in Ukraine is proposed, as well as a scheme for improving the development of the national innovation system in the context of the implementation of the goals, objectives, and tasks of the innovative development of the Ukrainian economy.
{"title":"ESTABLISHMENT OF THE NATIONAL INNOVATION SYSTEM AND IMPROVEMENT OF APPROACHES TO REGULATING THE DEVELOPMENT OF INNOVATIVE ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE","authors":"Piotr Buła, Anton Putytskyi, Anastasiia Luzhna","doi":"10.55643/ser.3.45.2022.473","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.473","url":null,"abstract":"The creation, financing, and use of higher-level technologies are of great importance in the economic growth of the national economy. Under these conditions, the task of forming and developing the national innovation system and solving the problem of increasing the regulation of the activities of domestic innovative business structures is of fundamental importance in Ukraine.The article substantiates that the lack of a balanced state policy restrains the process of developing a network of innovative infrastructures, and the low level of domestic investments and budget allocations for science, the current criteria for classifying business entities as innovative-type enterprises, non-designated applications, and the termination of benefits to innovative enterprises negatively affect the formation of the national innovation system of Ukraine.The regulation of the development of innovative enterprises is considered as a separate component of the general system of managing the innovative development of the economy, aimed at supporting its innovation-priority areas by creating an effective legislative framework and an appropriate financial and credit mechanism.The article formulates the principles of improving the organizational, economic and information support of the process of regulation of the national innovation system; the peculiarities of the separation and interconnection of the main elements in the scheme of the phased implementation of the system of regulating the development of innovative entrepreneurship in Ukraine are determined.A scheme for the phased implementation of the program of financial and credit regulation of the development of innovative entrepreneurship in Ukraine is proposed, as well as a scheme for improving the development of the national innovation system in the context of the implementation of the goals, objectives, and tasks of the innovative development of the Ukrainian economy.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131450684","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-02-07DOI: 10.55643/ser.3.45.2022.461
Вікторія Боженко, Анастасія Кільдей, Гліб Лєонов
Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання взаємозв’язку між кібершахрайством та фінансовими злочинами. Основною метою проведеного дослідження є вдосконалення системи протидії нелегальним фінансовим операціям із використанням платіжних карток. Актуальність вирішення даної наукової проблеми обумовлена тим, що збільшення розрахунків у мережі Інтернет, нарощення обсягів безготівкових розрахунків із використанням банківських платіжних карток створюють умови для появи різноманітних форм шахрайства, що потребують правового регулювання та визначення можливих шляхів боротьби з такими злочинами. У процесі дослідження було виявлено, що на ступінь шахрайства прямо впливають такі чинники: низький рівень цифрової та фінансової грамотності; відсутність стандартизованої системи аутентифікації клієнтів; великий об’єм даних про фінансове становище, діяльність клієнтів; відносно низька ефективність системи контролю за інформаційною безпекою банків. За результатами аналізу сучасного становища та тенденцій у фінансовому секторі були виокремлені такі підсистеми, що складають загальну систему протидії шахрайству з банківськими платежами, як: управління банківською діяльністю (функціональна підсистема), управління інформаційно-комунікаційними технологіями (технологічна підсистема), нормативно-правове забезпечення (законодавча підсистема) і підвищення рівня цифрової та фінансової грамотності споживачів фінансових послуг (освітня підсистема). Результати дослідження мають практичну цінність для менеджменту фінансових установ для вдосконалення системи протидії нелегальним фінансовим операціям із використанням платіжних карток, а саме: створення окремих органів аналізу та регулювання шахрайства в банківському секторі, посилення відповідальності за скоєння шахрайства на законодавчому рівні, установлення єдиного стандарту системи аутентифікації для клієнтів, розвиток системи відкритого банкінгу.
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНИМ ФІНАНСОВИМ ОПЕРАЦІЯМ ІЗ ПЛАТІЖНИМИ КАРТКАМИ","authors":"Вікторія Боженко, Анастасія Кільдей, Гліб Лєонов","doi":"10.55643/ser.3.45.2022.461","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.461","url":null,"abstract":"Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання взаємозв’язку між кібершахрайством та фінансовими злочинами. Основною метою проведеного дослідження є вдосконалення системи протидії нелегальним фінансовим операціям із використанням платіжних карток. Актуальність вирішення даної наукової проблеми обумовлена тим, що збільшення розрахунків у мережі Інтернет, нарощення обсягів безготівкових розрахунків із використанням банківських платіжних карток створюють умови для появи різноманітних форм шахрайства, що потребують правового регулювання та визначення можливих шляхів боротьби з такими злочинами. У процесі дослідження було виявлено, що на ступінь шахрайства прямо впливають такі чинники: низький рівень цифрової та фінансової грамотності; відсутність стандартизованої системи аутентифікації клієнтів; великий об’єм даних про фінансове становище, діяльність клієнтів; відносно низька ефективність системи контролю за інформаційною безпекою банків. За результатами аналізу сучасного становища та тенденцій у фінансовому секторі були виокремлені такі підсистеми, що складають загальну систему протидії шахрайству з банківськими платежами, як: управління банківською діяльністю (функціональна підсистема), управління інформаційно-комунікаційними технологіями (технологічна підсистема), нормативно-правове забезпечення (законодавча підсистема) і підвищення рівня цифрової та фінансової грамотності споживачів фінансових послуг (освітня підсистема). Результати дослідження мають практичну цінність для менеджменту фінансових установ для вдосконалення системи протидії нелегальним фінансовим операціям із використанням платіжних карток, а саме: створення окремих органів аналізу та регулювання шахрайства в банківському секторі, посилення відповідальності за скоєння шахрайства на законодавчому рівні, установлення єдиного стандарту системи аутентифікації для клієнтів, розвиток системи відкритого банкінгу.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115504019","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-01DOI: 10.55643/ser.2.44.2022.454
A. Boyko, T. Dotscenko, Yu. Dolia
The cryptocurrency market is rapidly gaining momentum and is becoming an alternative financial platform to the traditional financial trading market. Currently, cryptocurrency is of particular interest to criminals to make illegal profits, such as money laundering, terrorist financing, financing the proliferation of weapons of mass destruction, corruption. The main purpose of the study is to identify information signs that indicate the implementation of illegal financial transactions using cryptocurrencies. Empirical (observation, description) and theoretical (grouping, synthesis, abstraction) research methods were used for this research. According to the results of the study, it is established that the signs of illegal transactions with cryptocurrency are: non-transparent cryptocurrency contracts; encrypted cryptocurrency transactions; impersonal transactions; fragmented systematic transactions into marginal, limited amounts to avoid identification; transactions that do not comply with the approved transaction protocols; currency exchange transactions by unidentified traders; confusing cryptocurrency to other forms of electronic funds in order to withdraw such funds in cash. The authors of the article identify the main agents in the cryptocurrency economy (centralized and decentralized cryptocurrency exchanges, token issuers, distribution services, gaming services, cryptocurrency wallets). The paper describes software products for the identification of illegal cryptocurrency transactions. The results of the study are of practical value to national regulators in strengthening financial stability and combating illegal financial transactions. management of financial institutions to improve the system of counteraction to illegal financial transactions using payment cards, namely the creation of separate bodies for analysis and regulation of fraud in the banking sector, strengthening responsibility for fraud at the legislative level, establishing a single authentication standard for customers, development of open banking.
{"title":"PATTERNS OF FINANCIAL CRIMES USING CRYPTOCURRENCIES","authors":"A. Boyko, T. Dotscenko, Yu. Dolia","doi":"10.55643/ser.2.44.2022.454","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.2.44.2022.454","url":null,"abstract":"The cryptocurrency market is rapidly gaining momentum and is becoming an alternative financial platform to the traditional financial trading market. Currently, cryptocurrency is of particular interest to criminals to make illegal profits, such as money laundering, terrorist financing, financing the proliferation of weapons of mass destruction, corruption. The main purpose of the study is to identify information signs that indicate the implementation of illegal financial transactions using cryptocurrencies. Empirical (observation, description) and theoretical (grouping, synthesis, abstraction) research methods were used for this research. According to the results of the study, it is established that the signs of illegal transactions with cryptocurrency are: non-transparent cryptocurrency contracts; encrypted cryptocurrency transactions; impersonal transactions; fragmented systematic transactions into marginal, limited amounts to avoid identification; transactions that do not comply with the approved transaction protocols; currency exchange transactions by unidentified traders; confusing cryptocurrency to other forms of electronic funds in order to withdraw such funds in cash. The authors of the article identify the main agents in the cryptocurrency economy (centralized and decentralized cryptocurrency exchanges, token issuers, distribution services, gaming services, cryptocurrency wallets). The paper describes software products for the identification of illegal cryptocurrency transactions. The results of the study are of practical value to national regulators in strengthening financial stability and combating illegal financial transactions. management of financial institutions to improve the system of counteraction to illegal financial transactions using payment cards, namely the creation of separate bodies for analysis and regulation of fraud in the banking sector, strengthening responsibility for fraud at the legislative level, establishing a single authentication standard for customers, development of open banking.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114448222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-01DOI: 10.55643/ser.2.44.2022.452
Л.М. Хоменко, Л. Ю. Сагер
Інновації сприяють виробництву продуктів із новими або покращеними характеристиками, наданню більш якісних послуг, максимально відповідних людським потребам. Однак необхідно не лише розробити інновацію, а ще й комерціалізувати. Українські підприємства під час комерціалізації стикаються з проблемами політичної, економічної, соціальної нестабільності, стагнації економіки; відсутністю усталеної практики маркетингових досліджень для розуміння потреб ринку, фінансовими проблемами з пошуком інвесторів тощо. Нині існує ряд методів комерціалізації інновацій. Усі вони по-різному розвиваються в Україні. Науковий інтерес до комерціалізації інновацій зростає щороку. Так, у базі даних Web of science знайдено 2783 публікацій щодо комерціалізації інновацій, половина з них опубліковані протягом останніх 5 років. Метою цієї роботи є дослідження розвитку деяких методів комерціалізації інновацій в Україні. Дослідження проводилося на основі звітів Державної служби статистики України. Проти 2010 року кількість інноваційно активних підприємств та підприємств, що впроваджують інновації, 2019 року скоротилася вдвічі. При цьому кількість підприємств, що впроваджують інновації, на 12-13 % менша, ніж кількість інноваційно активних промислових підприємств. Кількість нових технологічних процесів, упроваджених у виробництво промисловими підприємствами, збільшилася на 13 %, а впровадженої інноваційної продукції скоротилася на 11 %. Витрати на інновації промислових підприємств зросли на 75 %, а обсяги реалізованої інноваційної промислової продукції лише на 1 %. Кількість кооперативів 2022 року скоротилася на 13 % (до 2013 року). Кількість франчайзерів 2020 року зросла на 42 % (до 2010 року). Кількість лізингодавців, юридичних осіб та фінансових компаній, що надають послуги фінансового лізингу в Україні, протягом 2015-2019 років зменшилася на 42 %. Вітчизняний ринок інжинірингу залишається на стадії становлення, однак має чималий резерв запровадження міжнародної практики реалізації інжинірингових проєктів. Загалом, починаючи з 2016 року, франчайзинг та кооперація зростають, серед інших способів комерціалізації інновацій спостерігається спад.
{"title":"РОЗВИТОК МЕТОДІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ В УКРАЇНІ","authors":"Л.М. Хоменко, Л. Ю. Сагер","doi":"10.55643/ser.2.44.2022.452","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.2.44.2022.452","url":null,"abstract":"Інновації сприяють виробництву продуктів із новими або покращеними характеристиками, наданню більш якісних послуг, максимально відповідних людським потребам. Однак необхідно не лише розробити інновацію, а ще й комерціалізувати. Українські підприємства під час комерціалізації стикаються з проблемами політичної, економічної, соціальної нестабільності, стагнації економіки; відсутністю усталеної практики маркетингових досліджень для розуміння потреб ринку, фінансовими проблемами з пошуком інвесторів тощо. Нині існує ряд методів комерціалізації інновацій. Усі вони по-різному розвиваються в Україні. Науковий інтерес до комерціалізації інновацій зростає щороку. Так, у базі даних Web of science знайдено 2783 публікацій щодо комерціалізації інновацій, половина з них опубліковані протягом останніх 5 років.\u0000 Метою цієї роботи є дослідження розвитку деяких методів комерціалізації інновацій в Україні. Дослідження проводилося на основі звітів Державної служби статистики України. Проти 2010 року кількість інноваційно активних підприємств та підприємств, що впроваджують інновації, 2019 року скоротилася вдвічі. При цьому кількість підприємств, що впроваджують інновації, на 12-13 % менша, ніж кількість інноваційно активних промислових підприємств. Кількість нових технологічних процесів, упроваджених у виробництво промисловими підприємствами, збільшилася на 13 %, а впровадженої інноваційної продукції скоротилася на 11 %. Витрати на інновації промислових підприємств зросли на 75 %, а обсяги реалізованої інноваційної промислової продукції лише на 1 %. Кількість кооперативів 2022 року скоротилася на 13 % (до 2013 року). Кількість франчайзерів 2020 року зросла на 42 % (до 2010 року). Кількість лізингодавців, юридичних осіб та фінансових компаній, що надають послуги фінансового лізингу в Україні, протягом 2015-2019 років зменшилася на 42 %. Вітчизняний ринок інжинірингу залишається на стадії становлення, однак має чималий резерв запровадження міжнародної практики реалізації інжинірингових проєктів. Загалом, починаючи з 2016 року, франчайзинг та кооперація зростають, серед інших способів комерціалізації інновацій спостерігається спад.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127695742","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-01DOI: 10.55643/ser.2.44.2022.456
В. Маслов
Глобальна економічна криза призвела до зменшення обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються в науково-освітню сферу національної економіки, хоча найбільш розвинені країни, у т. ч. країни ЄС, які не скоротили такого фінансування, вбачають у цьому секторі економіки запоруку забезпечення високого конкурентного статусу. Розвинені країни доволі часто використовують фінансування діяльності університетів із метою субсидіювання кінцевих отримувачів конкурентних переваг – підприємств за допомогою механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Метою дослідження є визначення особливостей реалізації механізмів ДПП в Україні та за кордоном за допомогою методів компаративного аналізу. Для досягнення поставленої мети в статті використано загальнонаукові (аналіз та синтез) і специфічні (спостереження, опис, графічну інтерпретацію, групування) методи наукових досліджень. До основних результатів проведеного дослідження належать узагальнені та доповнені авторами основні соціально-економічні інтереси органів влади, бізнесу та закладів вищої освіти (ЗВО), які реалізуються в проєктах ДПП та забезпечують розвиток вищої освіти; удосконалену типологію рівнів розвитку ДПП в галузі освіти; систематизовані державні ініціативи деяких зарубіжних країн у розвитку взаємозв’язків «ЗВО – бізнес-структури»; виокремлення основних видів і кластерів форм взаємодії ЗВО та бізнес-структур у світовій та вітчизняній практиці. Автори узагальнили й обґрунтували найбільш ефективні моделі ДПП в галузі освіти в Україні та визначили основні напрями взаємодії партнерства ЗВО й бізнес-середовища в моделі реалізації проєктів ДПП. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробленні пропозицій щодо підвищення ефективності партнерських відносин між системою вищої освіти й бізнес-структурами.
{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ","authors":"В. Маслов","doi":"10.55643/ser.2.44.2022.456","DOIUrl":"https://doi.org/10.55643/ser.2.44.2022.456","url":null,"abstract":"Глобальна економічна криза призвела до зменшення обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються в науково-освітню сферу національної економіки, хоча найбільш розвинені країни, у т. ч. країни ЄС, які не скоротили такого фінансування, вбачають у цьому секторі економіки запоруку забезпечення високого конкурентного статусу. Розвинені країни доволі часто використовують фінансування діяльності університетів із метою субсидіювання кінцевих отримувачів конкурентних переваг – підприємств за допомогою механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Метою дослідження є визначення особливостей реалізації механізмів ДПП в Україні та за кордоном за допомогою методів компаративного аналізу. Для досягнення поставленої мети в статті використано загальнонаукові (аналіз та синтез) і специфічні (спостереження, опис, графічну інтерпретацію, групування) методи наукових досліджень. До основних результатів проведеного дослідження належать узагальнені та доповнені авторами основні соціально-економічні інтереси органів влади, бізнесу та закладів вищої освіти (ЗВО), які реалізуються в проєктах ДПП та забезпечують розвиток вищої освіти; удосконалену типологію рівнів розвитку ДПП в галузі освіти; систематизовані державні ініціативи деяких зарубіжних країн у розвитку взаємозв’язків «ЗВО – бізнес-структури»; виокремлення основних видів і кластерів форм взаємодії ЗВО та бізнес-структур у світовій та вітчизняній практиці. Автори узагальнили й обґрунтували найбільш ефективні моделі ДПП в галузі освіти в Україні та визначили основні напрями взаємодії партнерства ЗВО й бізнес-середовища в моделі реалізації проєктів ДПП. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробленні пропозицій щодо підвищення ефективності партнерських відносин між системою вищої освіти й бізнес-структурами.","PeriodicalId":108264,"journal":{"name":"Socio-economic relations in the digital society","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132313806","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：