Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63
Тимур Куртсеітов, Рустам Мурасов, Ярослава Мельник
Сучасні виклики техногенної безпеки вимагають новітні способи попередження та забезпечення її сталого та безперебійного функціонування. Існуючи класичні методи вже не спроможні в цілому забезпечити своєчасний та якісний прогноз щодо виникнення надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Тому виникає наукове завдання щодо здійснення аналізу існуючих методів прогнозування надзвичайних подій та відповідно розроблення нових (або удосконалення існуючих), які будуть спроможні вирішувати зазначені задачі. Потенційно-небезпечні об’єкти критичної інфраструктури складають фундамент сучасного техногенного суспільства і у разі виникнення надзвичайних ситуацій, суспільство опиниться у вкрай важкому та критичному стані. У статті авторами розглянуто імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Було застосовано методи прогнозування стану складних систем з відповідними висновками щодо переваг та недоліків стосовно їх застосування. Вказано особливості застосування даних методів. Розглянуто декілька типів надзвичайних ситуацій та побудовано модель розвитку надзвичайних ситуацій при здійснені події на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Результати статті дозволяють будувати імовірнісні моделі надзвичайних ситуацій., здійснювати аналіз обстановки та попередньо оцінювати ризики критичних ситуацій.
{"title":"Імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури","authors":"Тимур Куртсеітов, Рустам Мурасов, Ярослава Мельник","doi":"10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63","url":null,"abstract":"Сучасні виклики техногенної безпеки вимагають новітні способи попередження та забезпечення її сталого та безперебійного функціонування. Існуючи класичні методи вже не спроможні в цілому забезпечити своєчасний та якісний прогноз щодо виникнення надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Тому виникає наукове завдання щодо здійснення аналізу існуючих методів прогнозування надзвичайних подій та відповідно розроблення нових (або удосконалення існуючих), які будуть спроможні вирішувати зазначені задачі. Потенційно-небезпечні об’єкти критичної інфраструктури складають фундамент сучасного техногенного суспільства і у разі виникнення надзвичайних ситуацій, суспільство опиниться у вкрай важкому та критичному стані. \u0000У статті авторами розглянуто імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Було застосовано методи прогнозування стану складних систем з відповідними висновками щодо переваг та недоліків стосовно їх застосування. Вказано особливості застосування даних методів. Розглянуто декілька типів надзвичайних ситуацій та побудовано модель розвитку надзвичайних ситуацій при здійснені події на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Результати статті дозволяють будувати імовірнісні моделі надзвичайних ситуацій., здійснювати аналіз обстановки та попередньо оцінювати ризики критичних ситуацій.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130053645","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.33099/2311-7249/2022-44-2-54-59
Михайло Ракушев, Віталій Зуйко, Р.В. Пантюшенко
У статті проведено аналіз використання інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” для збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації в інтересах сил оборони Києва. Розглянуто фазу активних бойових дій при обороні Києва у березні 2022 року. Показано, що основною частиною розвідувальної інформації яка оброблялась через “Термінал” була інформація повітряної розвідки, що отримувалася безпілотними літальними апаратами. Розкриті основні підходи з побудови інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” розробки вітчизняної компанії “Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрСпецСистемс”. Проведено огляд основних можливостей комп’ютерної програми “Термінал”, вимог до програмно-апаратних засобів для робочих місць користувачів та серверу, описані прийняті рішення з побудови архітектури мережі, використання технології VPN тунелів та наведено практичний досвід використання інтернету із використанням терміналів “Starlink” для організації мережі. Наводяться кількісні показники виконання завдань обробки розвідувальної інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал”. За результатами аналізу досвіду виконання завдань збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації через інформаційно-телекомунікаційну систему “Термінал”, визначені пропозиції з доопрацювання комп’ютерної програми “Термінал” в частині супроводження розробником.
{"title":"Аналіз використання інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” в інтересах сил оборони Києва","authors":"Михайло Ракушев, Віталій Зуйко, Р.В. Пантюшенко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-44-2-54-59","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-54-59","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз використання інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” для збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації в інтересах сил оборони Києва. Розглянуто фазу активних бойових дій при обороні Києва у березні 2022 року. Показано, що основною частиною розвідувальної інформації яка оброблялась через “Термінал” була інформація повітряної розвідки, що отримувалася безпілотними літальними апаратами. Розкриті основні підходи з побудови інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал” розробки вітчизняної компанії “Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрСпецСистемс”. Проведено огляд основних можливостей комп’ютерної програми “Термінал”, вимог до програмно-апаратних засобів для робочих місць користувачів та серверу, описані прийняті рішення з побудови архітектури мережі, використання технології VPN тунелів та наведено практичний досвід використання інтернету із використанням терміналів “Starlink” для організації мережі. Наводяться кількісні показники виконання завдань обробки розвідувальної інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи “Термінал”. За результатами аналізу досвіду виконання завдань збору, обробки, обміну та відображення розвідувальної інформації через інформаційно-телекомунікаційну систему “Термінал”, визначені пропозиції з доопрацювання комп’ютерної програми “Термінал” в частині супроводження розробником.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116941339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-04DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-79-90
Ю. Є. Репіло, Victor Rossiytsev, Олексій Іщенко
Робота із впровадження окремих іноземних стандартів у діяльність Збройних Сил України неможлива без розуміння наріжних концепцій доктринального забезпечення відповідної країни. Збройним Силам України визначено завдання щодо врахування стандартів провідних країн світу у національні керівні документи. Втім, кожна країна світу має власні мову, стандарти і термінологію відмінні від стандартів НАТО та Збройних Сил України. Крім цього, доктринальні положення провідних країн містять поняття і терміни які відсутні у положеннях національних керівних документах. Врахування стандартів провідних країн світу потребує дослідження наріжних концепцій доктринального забезпечення таких країн. Метою статті є виділення, опис і систематизація принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу на прикладі Сухопутних військ США. Сполучені Штати Америки є однією з провідних країн світу і її керівні документи мають значний вплив на розвиток доктрин у НАТО та ЗС України. В основі роботи лежить Доктринальна публікація ADP 3-0 Операції. Доктрина СВ США ADP 3-0 Операції є ключовою доктриною СВ США що визначає зміст решти керівних публікації застосування найбільшого і найстарішого виду ЗС США. Розуміння і запровадження у діяльність ЗСУ окремих доктринальних документів СВ США неможливо без знання основних концепцій і понять доктрини ADP 3-0 Операції. У статті розкрито та проілюстровано структуру і взаємозв’язок принципів, концепцій і понять доктрини застосування СВ США. Зокрема концепцій Спільних зусиль, Об’єднаних наземних дій, Рішучих дій, розкриті різниця у підходах до стабілізаційних дій та зміст такого виду дій як Військова підтримка цивільної влади. Одним із результатів роботи є створення структурно-логічної схеми ключових принципів, концепцій і понять доктрини застосування СВ США, що дозволить подальше фахове обговорення доцільності впровадження таких концепцій. Результати роботи будуть цікаві розробникам доктрин, науково-педагогічним працівникам та офіцерам і керівному складу органів військового управління відповідальних за розробку доктрин за напрямком діяльності. Наприкінці визначено напрямки подальших досліджень стандартів та доктрин провідних країн світу, що сприятимуть їх коректному запровадженню у діяльність сектору безпеки та оборони України.
{"title":"Аналіз базових принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу","authors":"Ю. Є. Репіло, Victor Rossiytsev, Олексій Іщенко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-79-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-79-90","url":null,"abstract":"Робота із впровадження окремих іноземних стандартів у діяльність Збройних Сил України неможлива без розуміння наріжних концепцій доктринального забезпечення відповідної країни. Збройним Силам України визначено завдання щодо врахування стандартів провідних країн світу у національні керівні документи. Втім, кожна країна світу має власні мову, стандарти і термінологію відмінні від стандартів НАТО та Збройних Сил України. Крім цього, доктринальні положення провідних країн містять поняття і терміни які відсутні у положеннях національних керівних документах. Врахування стандартів провідних країн світу потребує дослідження наріжних концепцій доктринального забезпечення таких країн. \u0000Метою статті є виділення, опис і систематизація принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу на прикладі Сухопутних військ США. Сполучені Штати Америки є однією з провідних країн світу і її керівні документи мають значний вплив на розвиток доктрин у НАТО та ЗС України. В основі роботи лежить Доктринальна публікація ADP 3-0 Операції. Доктрина СВ США ADP 3-0 Операції є ключовою доктриною СВ США що визначає зміст решти керівних публікації застосування найбільшого і найстарішого виду ЗС США. Розуміння і запровадження у діяльність ЗСУ окремих доктринальних документів СВ США неможливо без знання основних концепцій і понять доктрини ADP 3-0 Операції. \u0000У статті розкрито та проілюстровано структуру і взаємозв’язок принципів, концепцій і понять доктрини застосування СВ США. Зокрема концепцій Спільних зусиль, Об’єднаних наземних дій, Рішучих дій, розкриті різниця у підходах до стабілізаційних дій та зміст такого виду дій як Військова підтримка цивільної влади. Одним із результатів роботи є створення структурно-логічної схеми ключових принципів, концепцій і понять доктрини застосування СВ США, що дозволить подальше фахове обговорення доцільності впровадження таких концепцій. Результати роботи будуть цікаві розробникам доктрин, науково-педагогічним працівникам та офіцерам і керівному складу органів військового управління відповідальних за розробку доктрин за напрямком діяльності. \u0000Наприкінці визначено напрямки подальших досліджень стандартів та доктрин провідних країн світу, що сприятимуть їх коректному запровадженню у діяльність сектору безпеки та оборони України.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"2011 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129151027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-115-120
Олександр Войтко, Владислав Солонніков, Олена Полякова
В статті розглядається задача кількісного оцінювання приросту нових активних фоловерів вітчизняного новинного каналу в соціальних мережах з урахуванням результатів негативної дії каналу однакової інформаційної спроможності, але проросійського соціально-політичного спрямування, та сумарного впливу їх повідомлень на громадську думку населення досліджуваного регіону країни щодо вступу України в Північноатлантичний альянс та Європейський Союз. Для досягнення мети дослідження авторами в якості математичного інструментарію використовувалася аналітична модель процесу розповсюдження інформації (SIR-модель епідемії). Застосування цієї моделі було здійснено за допомогою інтерактивної системи Matlab R2007. Побудовані графіки процесу зростання кількості активних фоловерів зазначених інформаційних каналів як результат їхнього впливу на різні цільові аудиторії населення. Здійснена оцінка кінцевих сумарних змін кількості нових фоловерів інформаційних каналів взаємно протилежного соціально-політичного спрямування як результат їх впливу на різні цільові аудиторії за два календарні тижні. Обґрунтована можливість розрахунку необхідної кількості вітчизняних інформаційних каналів вибраної інформаційної спроможності для досягнення запланованого прогнозного розвитку громадської думки населення України щодо вступу до ЄС та НАТО при врахуванні негативного впливу діючих інформаційних каналів противника.
文章研究了如何量化国内某新闻频道在社交媒体上新活跃追随者的增长情况，同时考虑到一个具有同等信息能力但具有亲俄社会政治倾向的频道的负面影响结果，以及其信息对所研究的乌克兰加入北大西洋联盟和欧盟的地区居民舆论的总体影响。为了实现研究目标，作者使用了信息传播过程分析模型（流行病 SIR 模型）作为数学工具。该模型使用 Matlab R2007 交互式系统。作者绘制了这些信息渠道对不同目标受众的影响所导致的活跃关注者数量增长图。估算了两个日历周内社会政治取向截然相反的信息渠道对不同目标受众的影响所导致的新追随者数量的最终总变化。
{"title":"SIR-модель розповсюдження та врахування результатів негативного впливу інформаційних каналів на громадську думку населення","authors":"Олександр Войтко, Владислав Солонніков, Олена Полякова","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-115-120","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-115-120","url":null,"abstract":"В статті розглядається задача кількісного оцінювання приросту нових активних фоловерів вітчизняного новинного каналу в соціальних мережах з урахуванням результатів негативної дії каналу однакової інформаційної спроможності, але проросійського соціально-політичного спрямування, та сумарного впливу їх повідомлень на громадську думку населення досліджуваного регіону країни щодо вступу України в Північноатлантичний альянс та Європейський Союз. \u0000Для досягнення мети дослідження авторами в якості математичного інструментарію використовувалася аналітична модель процесу розповсюдження інформації (SIR-модель епідемії). Застосування цієї моделі було здійснено за допомогою інтерактивної системи Matlab R2007. Побудовані графіки процесу зростання кількості активних фоловерів зазначених інформаційних каналів як результат їхнього впливу на різні цільові аудиторії населення. Здійснена оцінка кінцевих сумарних змін кількості нових фоловерів інформаційних каналів взаємно протилежного соціально-політичного спрямування як результат їх впливу на різні цільові аудиторії за два календарні тижні. Обґрунтована можливість розрахунку необхідної кількості вітчизняних інформаційних каналів вибраної інформаційної спроможності для досягнення запланованого прогнозного розвитку громадської думки населення України щодо вступу до ЄС та НАТО при врахуванні негативного впливу діючих інформаційних каналів противника.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130564792","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-25-32
Леся Козубцова, Володимир Подоляк, Ігор Козубцов
В науковій статті запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Під потребою у забезпеченні виконання заходів кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в статті запропоновано розуміти необхідну кількість засобів кіберзахисту та обслуговуючого персоналу для забезпечення роботи організації. Розроблення зазначеної методики виникла необхідність у формуванні загального порядку розрахунку потреби забезпечення виконання заходів кібербезпеки в об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив відсутність у відкритому доступі аналогічної методики. Зазначена методика необхідна власнику об’єкта критичної інформаційної інфраструктури для своєчасного планування ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Ці дані також необхідні для забезпечення ефективного функціонування об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, а отже виконувати свою цільову функцію. Методика включає наступні ключові етапи розрахунку, а саме: потреби організації у засобів кіберзахисту; потреби у засобах кіберзахисту на випадок колапсу; остаточної потреби у засобах кіберзахисту на доукомплектування організації та відновлення на випадок колапсу; потреби у фінансовому резерві необхідного для закупівлі однотипних засобів в процесі доукомплектування та відновлення (остаточна) засобів кіберзахисту; потреби у штаті системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу для обслуговування засобів кіберзахисту; штатної чисельності (та на випадок колапсу) системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу необхідного для обслуговування груп засобів кіберзахисту; коефіцієнта укомплектованості засобів кіберзахисту. Дана стаття є результатом продовженням дослідження в напрямку з попереднього опису “Майбутнє безпекове середовище 2030”. Результат розширює наукові межі щодо реалізації невідкладних заходів державної політики з нейтралізації загроз кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Наукова новизна одержаного результату полягає в тому, що вперше запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Це надає можливість відповідальній особі у структурно-відокремлених підрозділах об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за єдиним шаблоном розраховувати потреби ресурсного забезпечення.
{"title":"Методика розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури","authors":"Леся Козубцова, Володимир Подоляк, Ігор Козубцов","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-25-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-25-32","url":null,"abstract":"В науковій статті запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Під потребою у забезпеченні виконання заходів кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в статті запропоновано розуміти необхідну кількість засобів кіберзахисту та обслуговуючого персоналу для забезпечення роботи організації. Розроблення зазначеної методики виникла необхідність у формуванні загального порядку розрахунку потреби забезпечення виконання заходів кібербезпеки в об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив відсутність у відкритому доступі аналогічної методики. Зазначена методика необхідна власнику об’єкта критичної інформаційної інфраструктури для своєчасного планування ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Ці дані також необхідні для забезпечення ефективного функціонування об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, а отже виконувати свою цільову функцію. Методика включає наступні ключові етапи розрахунку, а саме: потреби організації у засобів кіберзахисту; потреби у засобах кіберзахисту на випадок колапсу; остаточної потреби у засобах кіберзахисту на доукомплектування організації та відновлення на випадок колапсу; потреби у фінансовому резерві необхідного для закупівлі однотипних засобів в процесі доукомплектування та відновлення (остаточна) засобів кіберзахисту; потреби у штаті системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу для обслуговування засобів кіберзахисту; штатної чисельності (та на випадок колапсу) системних адміністраторів та обслуговуючого персоналу необхідного для обслуговування груп засобів кіберзахисту; коефіцієнта укомплектованості засобів кіберзахисту. Дана стаття є результатом продовженням дослідження в напрямку з попереднього опису “Майбутнє безпекове середовище 2030”. Результат розширює наукові межі щодо реалізації невідкладних заходів державної політики з нейтралізації загроз кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Наукова новизна одержаного результату полягає в тому, що вперше запропоновано методику розрахунку потреб ресурсного забезпечення об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Це надає можливість відповідальній особі у структурно-відокремлених підрозділах об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за єдиним шаблоном розраховувати потреби ресурсного забезпечення.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128949855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-33-40
Валерій Крайнов, Микола Філатов, Роман Грозовський
Автоматизовані інформаційні системи органу військового управління, що орієнтовані на конкретні програми, не відповідають вимогам споживачів, оскільки процес обробки масивів даних ними є недосконалий. Ці обставини обумовили необхідність розробки ї бази даних, застосування якої сприяло їх інтенсивному використанню. База даних накопичує в своєму середовищі інформацію, необхідну для аналізу обстановки та організації оперативно-тактичних розрахунків. Процес її проектування і створення є багатоетапним та трудомістким, і вимагає обробку, інтеграцію, перетворення територіально і функціонально розподілених даних за рахунок залучення висококваліфікованих фахівців в різних сферах (аналітиків, програмістів, офіцерів-користувачів). Цей процес відрізняється високим ступенем складності, що обумовлено необхідністю врахування великої кількості параметрів, які характеризують склад і структуру бази даних, а також умови її експлуатації. Якість і терміни створення баз даних багато в чому визначаються методами і засобами що застосовуються для проектування, а їх характеристики істотно залежать від прийнятої архітектури інформаційної системи, засобів моделювання предметної області і умов функціонування автоматизовано інформаційної системи органу військового управління. У статті розглянуто основні підходи до проектування концептуальної схеми бази даних для автоматизованої інформаційної системи органу військового управління, особливість якої базується на розробці єдиного інтегрованого підходу до проектування, який на етапі концептуального проектування не буде залежати від специфіки конкретної системи управління базою даних, і в той же час буде формально охоплювати весь цикл проектування. Також, до числа недостатньо досліджених до теперішнього часу проблем, відноситься проблема, пов’язана з розбіжністю обмежень цілісності здатних підтримуватися системою управління базою даних без залучення процедур бази даних. Тобто, виникає завдання отримання формальних критеріїв, які дозволять ще на початкових етапах проектування бази даних визначити, чи підтримується дана система обмежень цілісності засобами системи управління бази даних. Крім того, отримання таких критеріїв, також дозволить вирішити важливу задачу логічного проектування бази даних, а саме, поділ специфікованих в концептуальній моделі обмежень цілісності на дві підмножини: підмножину обмежень цілісності, які повністю підтримується системою управління бази даних; підмножину обмежень цілісності, для підтримки яких необхідно використання процедур бази даних.
{"title":"Методика проектування концептуальної схеми бази даних для автоматизованої інформаційної системи органу військового управління","authors":"Валерій Крайнов, Микола Філатов, Роман Грозовський","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-33-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-33-40","url":null,"abstract":"Автоматизовані інформаційні системи органу військового управління, що орієнтовані на конкретні програми, не відповідають вимогам споживачів, оскільки процес обробки масивів даних ними є недосконалий. Ці обставини обумовили необхідність розробки ї бази даних, застосування якої сприяло їх інтенсивному використанню. База даних накопичує в своєму середовищі інформацію, необхідну для аналізу обстановки та організації оперативно-тактичних розрахунків. Процес її проектування і створення є багатоетапним та трудомістким, і вимагає обробку, інтеграцію, перетворення територіально і функціонально розподілених даних за рахунок залучення висококваліфікованих фахівців в різних сферах (аналітиків, програмістів, офіцерів-користувачів). Цей процес відрізняється високим ступенем складності, що обумовлено необхідністю врахування великої кількості параметрів, які характеризують склад і структуру бази даних, а також умови її експлуатації. \u0000Якість і терміни створення баз даних багато в чому визначаються методами і засобами що застосовуються для проектування, а їх характеристики істотно залежать від прийнятої архітектури інформаційної системи, засобів моделювання предметної області і умов функціонування автоматизовано інформаційної системи органу військового управління. \u0000У статті розглянуто основні підходи до проектування концептуальної схеми бази даних для автоматизованої інформаційної системи органу військового управління, особливість якої базується на розробці єдиного інтегрованого підходу до проектування, який на етапі концептуального проектування не буде залежати від специфіки конкретної системи управління базою даних, і в той же час буде формально охоплювати весь цикл проектування. Також, до числа недостатньо досліджених до теперішнього часу проблем, відноситься проблема, пов’язана з розбіжністю обмежень цілісності здатних підтримуватися системою управління базою даних без залучення процедур бази даних. Тобто, виникає завдання отримання формальних критеріїв, які дозволять ще на початкових етапах проектування бази даних визначити, чи підтримується дана система обмежень цілісності засобами системи управління бази даних. Крім того, отримання таких критеріїв, також дозволить вирішити важливу задачу логічного проектування бази даних, а саме, поділ специфікованих в концептуальній моделі обмежень цілісності на дві підмножини: підмножину обмежень цілісності, які повністю підтримується системою управління бази даних; підмножину обмежень цілісності, для підтримки яких необхідно використання процедур бази даних.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133701331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-59-64
Володимир Кивлюк, Юрій Ганненко, Світлана Ганненко
У статті на основі аналізу забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації визначені основні проблемні питання забезпечення матеріальними засобами військ (сил) Збройних Сил України та пропонуються шляхи їх вирішення. Останнім часом багато уваги приділяється питанням забезпечення військ (сил) матеріальними засобами. Так, під час бойових дій в Україні військовослужбовці при незадовільному забезпеченні не спроможні виконувати бойові завдання за призначенням та несуть великі втрати в особовому складі та військової техніці. Існуючий стан системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України військовим майном та послугами потребує удосконалення та приведення у відповідність до сучасних вимог під час російської широкомасштабної збройної агресії проти України. Розумний підхід до сутності логістики в системах забезпечення та визначення її ролі в управлінні матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками дозволить визначити найбільш впливових учасників логістичних ланцюгів та забезпечити прийняття раціональних рішень у процесі формування кількісних і якісних їх параметрів. Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень щодо удосконалення системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України.
{"title":"Аналіз функціонування системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час широкомасштабної збройної агресії","authors":"Володимир Кивлюк, Юрій Ганненко, Світлана Ганненко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-59-64","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-59-64","url":null,"abstract":"У статті на основі аналізу забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації визначені основні проблемні питання забезпечення матеріальними засобами військ (сил) Збройних Сил України та пропонуються шляхи їх вирішення. \u0000Останнім часом багато уваги приділяється питанням забезпечення військ (сил) матеріальними засобами. Так, під час бойових дій в Україні військовослужбовці при незадовільному забезпеченні не спроможні виконувати бойові завдання за призначенням та несуть великі втрати в особовому складі та військової техніці. \u0000Існуючий стан системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України військовим майном та послугами потребує удосконалення та приведення у відповідність до сучасних вимог під час російської широкомасштабної збройної агресії проти України. \u0000Розумний підхід до сутності логістики в системах забезпечення та визначення її ролі в управлінні матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками дозволить визначити найбільш впливових учасників логістичних ланцюгів та забезпечити прийняття раціональних рішень у процесі формування кількісних і якісних їх параметрів. \u0000Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень щодо удосконалення системи забезпечення військ (сил) Збройних Сил України.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114177895","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-73-78
В'ячеслав Косевцов, А. А. Лобанов, Валерій Свинаренко
Останнім часом у зв’язку з інтеграцією України до Північно-атлантичного альянсу НАТО в державі розробляється велика кількість концептуальних стратегічних документів, особливо у сфері воєнної безпеки. На жаль, якість цих документів дуже часто бажає бути кращою. Розроблені концептуальні стратегічні документи дуже часто мало стикуються між собою, а іноді по деяких питаннях суперечать один одному. Отже, виникла необхідність розробити методичний апарат оцінювання концептуальних стратегічних документів ще на етапі їх розроблення. У статті пропонується науково-методичний апарат комплексного оцінювання проєктів стратегічних концептуальних документів. Для проведення зазначеної процедури запропонований перелік показників – ступінь відповідності назви документа його структурі і змісту; ступінь врахування вимог документів вищого рівня; ступінь впливу основних положень документа на процес планування на основі спроможностей розвитку ЗС України (сил оборони); ступінь врахування документом основних положень територіальної оборони України; ступінь впливу основних положень документа на ефективність мобілізаційного розгортання ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність управління ЗС України (силами оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність логістичного забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на оперативне забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь сумісності документа з аналогічними документами НАТО. Наведений перелік показників максимально широко дозволяє оцінювати проєкти стратегічних концептуальних документів з урахуванням їх узгодженості з вже існуючими документами вищого та рівноцінного рівнів і охоплювати усі супутні сфери діяльності.
{"title":"Методика апробації проектів стратегічних концептуальних документів у сфері воєнної безпеки","authors":"В'ячеслав Косевцов, А. А. Лобанов, Валерій Свинаренко","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-73-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-73-78","url":null,"abstract":"Останнім часом у зв’язку з інтеграцією України до Північно-атлантичного альянсу НАТО в державі розробляється велика кількість концептуальних стратегічних документів, особливо у сфері воєнної безпеки. На жаль, якість цих документів дуже часто бажає бути кращою. Розроблені концептуальні стратегічні документи дуже часто мало стикуються між собою, а іноді по деяких питаннях суперечать один одному. Отже, виникла необхідність розробити методичний апарат оцінювання концептуальних стратегічних документів ще на етапі їх розроблення. \u0000У статті пропонується науково-методичний апарат комплексного оцінювання проєктів стратегічних концептуальних документів. Для проведення зазначеної процедури запропонований перелік показників – ступінь відповідності назви документа його структурі і змісту; ступінь врахування вимог документів вищого рівня; ступінь впливу основних положень документа на процес планування на основі спроможностей розвитку ЗС України (сил оборони); ступінь врахування документом основних положень територіальної оборони України; ступінь впливу основних положень документа на ефективність мобілізаційного розгортання ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність управління ЗС України (силами оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність логістичного забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на оперативне забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь сумісності документа з аналогічними документами НАТО. Наведений перелік показників максимально широко дозволяє оцінювати проєкти стратегічних концептуальних документів з урахуванням їх узгодженості з вже існуючими документами вищого та рівноцінного рівнів і охоплювати усі супутні сфери діяльності.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"15 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132398572","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-99-104
Олександр Георгадзе, Віктор Петров
Необхідність впровадження нових підходів щодо організації військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу зумовлено збройною агресією Російської Федерації проти України та потребою сил оборони держави у якісно підготовлених молодших офіцерах. Трансформація системи підготовки у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти з урахуванням стандартів держав-членів НАТО, швидкі зміни технологій і поява нових зразків стрілецької зброї та озброєння, тактики дій, характерних для сучасних збройних конфліктів, способів, форм та методів навчання з вогневої підготовки вимагають обґрунтованого підходу до питань удосконалення методичної діяльності кафедри військової підготовки, що не можливо без використання відповідного науково-методичного апарату. У статті запропонована часткова методика оцінювання рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки, як складова комплексної методики оцінювання ефективності вогневої підготовки з громадянами України за програмою підготовки офіцерів запасу, яка дозволяє врахувати вплив методичної майстерності науково-педагогічних працівників та навчально-методичне забезпечення з вогневої підготовки. Оцінка рівня методичної майстерності науково-педагогічних працівників з вогневої підготовки розраховується за залежністю, яка враховує їх рівень знань і умінь з вогневої підготовки, стаж педагогічної роботи з викладання вогневої підготовки, наявність бойового досвіду, курсів підвищення кваліфікації та наукового ступеня. Оцінка рівня навчально-методичного забезпечення з вогневої підготовки розраховується за залежністю, яка враховує достатність забезпечення заходів вогневої підготовки навчально-методичними матеріалами та інформаційними джерелами. Дана часткова методика дозволяє провести кількісну оцінку рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки, а також виявити проблемні питання, що зумовлює необхідність розроблення рекомендацій з удосконалення методичної діяльності на кафедрі військової підготовки.
{"title":"Часткова методика оцінювання рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки","authors":"Олександр Георгадзе, Віктор Петров","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-99-104","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-99-104","url":null,"abstract":"Необхідність впровадження нових підходів щодо організації військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу зумовлено збройною агресією Російської Федерації проти України та потребою сил оборони держави у якісно підготовлених молодших офіцерах. Трансформація системи підготовки у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти з урахуванням стандартів держав-членів НАТО, швидкі зміни технологій і поява нових зразків стрілецької зброї та озброєння, тактики дій, характерних для сучасних збройних конфліктів, способів, форм та методів навчання з вогневої підготовки вимагають обґрунтованого підходу до питань удосконалення методичної діяльності кафедри військової підготовки, що не можливо без використання відповідного науково-методичного апарату. \u0000У статті запропонована часткова методика оцінювання рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки, як складова комплексної методики оцінювання ефективності вогневої підготовки з громадянами України за програмою підготовки офіцерів запасу, яка дозволяє врахувати вплив методичної майстерності науково-педагогічних працівників та навчально-методичне забезпечення з вогневої підготовки. \u0000Оцінка рівня методичної майстерності науково-педагогічних працівників з вогневої підготовки розраховується за залежністю, яка враховує їх рівень знань і умінь з вогневої підготовки, стаж педагогічної роботи з викладання вогневої підготовки, наявність бойового досвіду, курсів підвищення кваліфікації та наукового ступеня. \u0000Оцінка рівня навчально-методичного забезпечення з вогневої підготовки розраховується за залежністю, яка враховує достатність забезпечення заходів вогневої підготовки навчально-методичними матеріалами та інформаційними джерелами. \u0000Дана часткова методика дозволяє провести кількісну оцінку рівня методичної діяльності кафедри військової підготовки, а також виявити проблемні питання, що зумовлює необхідність розроблення рекомендацій з удосконалення методичної діяльності на кафедрі військової підготовки.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116799560","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-19-24
Євген Живило, Олександр Черноног
В сучасних умовах для України забезпечення кібербезпеки є одним із пріоритетів у системі національної безпеки. За цих умов вага кіберзагроз зростає і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх споріднення з технологіями штучного інтелекту в найближче десятиліття посилюватиметься. Збільшення такого впливу на функціонування структур управління як національних, так і транснаціональних вимагає до формування нового безпекового формату. Між світовими центрами сили відбувається поділ сфер впливу у кіберпросторі, посилюється їх прагнення за рахунок такого поділу забезпечити реалізацію власних геополітичних інтересів. Рівень виклику у національному сегменті кіберпростору країн-світу в цілому з кожним роком зростає як за розміром, так і за рівнем складності. Складовим сил оборони та безпеки України вкрай необхідні досвідчені експерти з хорошими навичками в тестуванні на проникнення, передачі, обміні інформацією та ситуаційною обізнаністю. При цьому важливим є досвід представників, як цивільного сектору, так і сектору оборони держави які залучались до проведення міжнародних кібернавчань у складі команди. В цій ситуації, в рамках міжнародного співробітництва, українським експертам з кібербезпеки задля досягнення оперативної сумісності є вкрай важливим спрямувати свої практичні навички щодо захисту національних ІТ-систем та критичної інфраструктури від атак у реальному часі. Так, покращення навичок національних кібергруп швидкого реагування потрібно зосередити на: обміні інформацією про кібератаки та кіберінциденти, проведенні спільних кібероперацій та розслідуваннях міжнародних кіберзлочинів, регулярних спільних кібернавчаннях та тренінгах, обміні досвідом та найкращими практиками із відповідними підрозділами держав – членів НАТО. Практична спрямованість у тісній співпраці представників експертних груп у сфері кіберзахисту на одній платформі в режимі реального часу – це унікальна можливість для національних кіберзахисників практикувати захист національних ІТ-систем та критичної інфраструктури під тиском серйозної кібератаки.
{"title":"Міжнародні кібернавчання LOCKED SHIELDS – 2022. Проблемні питання в підготовці складових сил оборони та безпеки України","authors":"Євген Живило, Олександр Черноног","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-19-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-19-24","url":null,"abstract":"В сучасних умовах для України забезпечення кібербезпеки є одним із пріоритетів у системі національної безпеки. За цих умов вага кіберзагроз зростає і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх споріднення з технологіями штучного інтелекту в найближче десятиліття посилюватиметься. Збільшення такого впливу на функціонування структур управління як національних, так і транснаціональних вимагає до формування нового безпекового формату. Між світовими центрами сили відбувається поділ сфер впливу у кіберпросторі, посилюється їх прагнення за рахунок такого поділу забезпечити реалізацію власних геополітичних інтересів. \u0000Рівень виклику у національному сегменті кіберпростору країн-світу в цілому з кожним роком зростає як за розміром, так і за рівнем складності. Складовим сил оборони та безпеки України вкрай необхідні досвідчені експерти з хорошими навичками в тестуванні на проникнення, передачі, обміні інформацією та ситуаційною обізнаністю. При цьому важливим є досвід представників, як цивільного сектору, так і сектору оборони держави які залучались до проведення міжнародних кібернавчань у складі команди. \u0000В цій ситуації, в рамках міжнародного співробітництва, українським експертам з кібербезпеки задля досягнення оперативної сумісності є вкрай важливим спрямувати свої практичні навички щодо захисту національних ІТ-систем та критичної інфраструктури від атак у реальному часі. \u0000Так, покращення навичок національних кібергруп швидкого реагування потрібно зосередити на: обміні інформацією про кібератаки та кіберінциденти, проведенні спільних кібероперацій та розслідуваннях міжнародних кіберзлочинів, регулярних спільних кібернавчаннях та тренінгах, обміні досвідом та найкращими практиками із відповідними підрозділами держав – членів НАТО. \u0000Практична спрямованість у тісній співпраці представників експертних груп у сфері кіберзахисту на одній платформі в режимі реального часу – це унікальна можливість для національних кіберзахисників практикувати захист національних ІТ-систем та критичної інфраструктури під тиском серйозної кібератаки.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123791424","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：