Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.041
Liudmyla Vovchuk, T. Belinska
This research is called to explain the weak reaction of the Government of Ukraine to the implementation of the Association Agreement terms during 2015-2019, namely through the prism of the high level of corruption in the country. Since the proclamation of Ukraine's independence, one of the important directions of its foreign policy has been cooperation with the European Union. A new stage in the relations between the parties was the signing in 2014 of a highly important document of the Association Agreement, establishing a new level of cooperation between Ukraine and the EU. According to the document, Ukraine had committed itself to fulfill several important conditions that would contribute to further intensification of cooperation with the EU. These include the ones reforming the political, economic, social, and environmental spheres. Despite a number of actions taken, Ukraine is still slow to meet its obligations under the Agreement, especially in the spheres of education, training and youth, transportation, transport infrastructure, postal and courier services, public procurement, the environment, and civil protection. One of the reasons for this is the high level of in-country corruption.
{"title":"Ukraine’s weak response with reference to the implementation of the Association Agreement between 2015 and 2019: the corruption factor","authors":"Liudmyla Vovchuk, T. Belinska","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.041","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.041","url":null,"abstract":"This research is called to explain the weak reaction of the Government of Ukraine to the implementation of the Association Agreement terms during 2015-2019, namely through the prism of the high level of corruption in the country. Since the proclamation of Ukraine's independence, one of the important directions of its foreign policy has been cooperation with the European Union. A new stage in the relations between the parties was the signing in 2014 of a highly important document of the Association Agreement, establishing a new level of cooperation between Ukraine and the EU. According to the document, Ukraine had committed itself to fulfill several important conditions that would contribute to further intensification of cooperation with the EU. These include the ones reforming the political, economic, social, and environmental spheres. Despite a number of actions taken, Ukraine is still slow to meet its obligations under the Agreement, especially in the spheres of education, training and youth, transportation, transport infrastructure, postal and courier services, public procurement, the environment, and civil protection. One of the reasons for this is the high level of in-country corruption.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125968593","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.031
Ivan Mykhailov
Офіційно Японія пов'язана з США відносинами союзництва і співпраці, при цьому провідна роль в цьому альянсі належить Сполученим Штатам. Згідно з двосторонньою угодою безпеки, США беруть на себе відповідальність за оборону Японії від зовнішньої агресії, для чого розміщують на її території велику кількість своїх військових об'єктів, а також проводять на свій розсуд розміщення і переміщення військової техніки, озброєнь і персоналу. Американсько-японський військовий союз, незважаючи на наявні проблеми, продовжує досить динамічно розвиватися, він цінується як Вашингтоном, так і Токіо. Союз вигідний обом країнам: США мають великий військовий контингент в АТР у безпосередній близькості від Китаю та КНДР і непогано заробляють на постачанні в Японію своєї військової техніки, а японська сторона – захист певний захист від можливої агресії з боку КНДР. У статті розкрито особливості трансформації військово-політичного союзу між Японією та США у ХХІ ст.
{"title":"Трансформація військово-політичного союзу між Японією та США у ХХІ ст.","authors":"Ivan Mykhailov","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.031","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.031","url":null,"abstract":"Офіційно Японія пов'язана з США відносинами союзництва і співпраці, при цьому провідна роль в цьому альянсі належить Сполученим Штатам. Згідно з двосторонньою угодою безпеки, США беруть на себе відповідальність за оборону Японії від зовнішньої агресії, для чого розміщують на її території велику кількість своїх військових об'єктів, а також проводять на свій розсуд розміщення і переміщення військової техніки, озброєнь і персоналу. Американсько-японський військовий союз, незважаючи на наявні проблеми, продовжує досить динамічно розвиватися, він цінується як Вашингтоном, так і Токіо. Союз вигідний обом країнам: США мають великий військовий контингент в АТР у безпосередній близькості від Китаю та КНДР і непогано заробляють на постачанні в Японію своєї військової техніки, а японська сторона – захист певний захист від можливої агресії з боку КНДР. \u0000У статті розкрито особливості трансформації військово-політичного союзу між Японією та США у ХХІ ст.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114291180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.022
M. Kutepova
The article analyses preconditions and stages of devolution in the UK. It is shown, that the decentralization of public administration in the UK means the devolution of central government and increasing the responsibility of local government in the expansion and development of various forms of interaction between state and society. In this context, devolution is primarily a process of transferring power from the central to the lower level. Devolution has become the most important event of recent decades in the political and socio-economic development of Great Britain. In contrast to decentralization, devolution aims at a more substantial transformation of the territorial system of government – the transfer of not only executive powers but also some legislative ones. Thus, the decentralization of power, which has signs of devolution in Britain, is complex and ambiguous process. The process of devolution in the UK is characterized by asymmetry, as evidenced by the lack of legislative powers of England. In this context, it is stated that the procedure of interaction between public authorities at different levels is not well established. Today, there are a significant number of control functions, levers of administrative and financial pressure on central offices, as well as the lack of clear recommendations by which local authorities could determine what is within their competence and address urgent issues more effectively.
{"title":"Preconditions and stages of devolution in the UK","authors":"M. Kutepova","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.022","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.022","url":null,"abstract":"The article analyses preconditions and stages of devolution in the UK. It is shown, that the decentralization of public administration in the UK means the devolution of central government and increasing the responsibility of local government in the expansion and development of various forms of interaction between state and society. In this context, devolution is primarily a process of transferring power from the central to the lower level. Devolution has become the most important event of recent decades in the political and socio-economic development of Great Britain. In contrast to decentralization, devolution aims at a more substantial transformation of the territorial system of government – the transfer of not only executive powers but also some legislative ones. \u0000Thus, the decentralization of power, which has signs of devolution in Britain, is complex and ambiguous process. The process of devolution in the UK is characterized by asymmetry, as evidenced by the lack of legislative powers of England. In this context, it is stated that the procedure of interaction between public authorities at different levels is not well established. Today, there are a significant number of control functions, levers of administrative and financial pressure on central offices, as well as the lack of clear recommendations by which local authorities could determine what is within their competence and address urgent issues more effectively.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129304111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.062
Iryna Habro
У другій половині XX століття світове співтовариство зіткнулося з низкою проблем, серед яких особливе місце посідають екологічні. Сьогодні спостерігається «екологізація» політики, в міжнародних документах простежується пріоритетність «зеленого» зростання економіки, положення про впровадження безпечних технологій виробництва з принципом «нульового скидання». Через швидкі темпи нарощування впливу КНР в економічній, політичній, соціально-екологічній сферах особливої актуальності набуває аналіз і виявлення специфіки курсу китайської «екологічної дипломатії», що виступає інструментом реалізації КНР своїх національних інтересів у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування поза межами своєї держави. У статті розкрито становлення екологічної дипломатії КНР. Висвітлено ключові кроки уряду Китаю в сфері екологізації власної економіки та проаналізовано інструменти, які використовує КНР для реалізації власної екологічної дипломатії (міжнародні угоди, екологічні конференції тощо).
{"title":"Формування та реалізація екологічної дипломатії КНР","authors":"Iryna Habro","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.062","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.062","url":null,"abstract":"У другій половині XX століття світове співтовариство зіткнулося з низкою проблем, серед яких особливе місце посідають екологічні. Сьогодні спостерігається «екологізація» політики, в міжнародних документах простежується пріоритетність «зеленого» зростання економіки, положення про впровадження безпечних технологій виробництва з принципом «нульового скидання». Через швидкі темпи нарощування впливу КНР в економічній, політичній, соціально-екологічній сферах особливої актуальності набуває аналіз і виявлення специфіки курсу китайської «екологічної дипломатії», що виступає інструментом реалізації КНР своїх національних інтересів у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування поза межами своєї держави. \u0000У статті розкрито становлення екологічної дипломатії КНР. Висвітлено ключові кроки уряду Китаю в сфері екологізації власної економіки та проаналізовано інструменти, які використовує КНР для реалізації власної екологічної дипломатії (міжнародні угоди, екологічні конференції тощо).","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133011667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.068
Anatoliy Khudoliy
The article examines the issue of the Balkan Migration Corridor, which has been operating on a permanent basis for many years, despite the efforts of the Balkan Peninsula and the European Union. The aim of the article is to analyze the migration processes in the Balkans and its impact on the EU and European countries. The author offered basic terms related to the topic of migration along with definitions. reviewed the literature on this issue and noted the main research of Western scholars related to the topic of the article. The intensity of migration processes in the above-mentioned region is determined by the economic and political situation in migrant donor countries, including Afghanistan, Pakistan, Syria, etc. The article lists the countries that show the greatest and least commitment to migrants. The attitude of EU member states turned out to be more positive towards migrants than the attitude of the Balkan countries.
{"title":"Migration along the Balkan route","authors":"Anatoliy Khudoliy","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.068","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.068","url":null,"abstract":"The article examines the issue of the Balkan Migration Corridor, which has been operating on a permanent basis for many years, despite the efforts of the Balkan Peninsula and the European Union. The aim of the article is to analyze the migration processes in the Balkans and its impact on the EU and European countries. The author offered basic terms related to the topic of migration along with definitions. reviewed the literature on this issue and noted the main research of Western scholars related to the topic of the article. The intensity of migration processes in the above-mentioned region is determined by the economic and political situation in migrant donor countries, including Afghanistan, Pakistan, Syria, etc. The article lists the countries that show the greatest and least commitment to migrants. The attitude of EU member states turned out to be more positive towards migrants than the attitude of the Balkan countries.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132745522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.091
Аnastasiia Khmel
Враховуючи актуальність теми протидії гібридним загрозам для України, автор звертає увагу на нормативно-правову базу Європейського Союзу, яка визначає гібридні загрози та передбачає дії та заходи щодо протидії їм. З 2016 року розробляється та поглиблюється нормативно-правова база, яка безпосередньо призначена для боротьби з гібридними загрозами, окремий розділ Стратегії безпеки ЄС 2020 присвячений боротьбі з гібридними загрозами, а також можливість застосування окремих статей Договору про ЄС. Основна відповідальність за боротьбу з гібридними загрозами лежить на державах-членах, але у випадках, коли загрози виходять за межі їхніх кордонів і стосуються організації, відповідальність несуть Комісія, Високий представник та новостворені органи: HFC, East Stratcom, Horizontal Working Group, Center досконалості у боротьбі з гібридними загрозами. Проаналізовані документи демонструють важливість координації всіх інституцій ЄС у боротьбі з гібридними загрозами. Якщо в документі 2016 року йдеться здебільшого про Комісію, Верховного представника, HFC, INTCEN, EEAS, то в наступних документах кількість інституцій, які беруть участь у такій протидії, розширються завдання для Ради ЄС, Європарламенту та різних ЄС оборонні та розвідувальні органи.
{"title":"Боротьба із гібридними загрозами в ЄС (за нормативно-правовою базою Європейського Союзу)","authors":"Аnastasiia Khmel","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.091","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.091","url":null,"abstract":"Враховуючи актуальність теми протидії гібридним загрозам для України, автор звертає увагу на нормативно-правову базу Європейського Союзу, яка визначає гібридні загрози та передбачає дії та заходи щодо протидії їм. З 2016 року розробляється та поглиблюється нормативно-правова база, яка безпосередньо призначена для боротьби з гібридними загрозами, окремий розділ Стратегії безпеки ЄС 2020 присвячений боротьбі з гібридними загрозами, а також можливість застосування окремих статей Договору про ЄС. Основна відповідальність за боротьбу з гібридними загрозами лежить на державах-членах, але у випадках, коли загрози виходять за межі їхніх кордонів і стосуються організації, відповідальність несуть Комісія, Високий представник та новостворені органи: HFC, East Stratcom, Horizontal Working Group, Center досконалості у боротьбі з гібридними загрозами. Проаналізовані документи демонструють важливість координації всіх інституцій ЄС у боротьбі з гібридними загрозами. Якщо в документі 2016 року йдеться здебільшого про Комісію, Верховного представника, HFC, INTCEN, EEAS, то в наступних документах кількість інституцій, які беруть участь у такій протидії, розширються завдання для Ради ЄС, Європарламенту та різних ЄС оборонні та розвідувальні органи.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124647223","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.004
I. Tykhonenko, Lidiia Bilichenko
Стаття присвячена розвитку торгівлі в Одесі протягом 1941-1944 рр. – період румунської окупації на матеріалах «Одесской газеты», зокрема, розглянуто інструменти та механізми реалізації торговельної політики окупаційною адміністрацією та її вплив на соціально-економічне життя міста. Доведено, що найбільш розповсюджена серед населення міста була базарна торгівля і функціонування 8 ринків. Крім базарів, відбулося відкриття 63 торгово-промислових підприємств. Автори дійшли до висновку, що торгівля в Одесі у роки румунської окупації мала такі риси: 1) позитивний вплив на забезпечення населення продовольством; 2) чітко регламентований механізм контролю за якістю продукції, її продажем (укази губернатора Трансністрії щодо правил торгівлі); 3) здійснення аналізу загальної економічної ситуації у місті (функціонування торгово-посередницької контори).
{"title":"Торгівельна політика румунської окупаційної адміністрації в Одесі (за матеріалами «Одесской газеты»)","authors":"I. Tykhonenko, Lidiia Bilichenko","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.004","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.004","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розвитку торгівлі в Одесі протягом 1941-1944 рр. – період румунської окупації на матеріалах «Одесской газеты», зокрема, розглянуто інструменти та механізми реалізації торговельної політики окупаційною адміністрацією та її вплив на соціально-економічне життя міста. Доведено, що найбільш розповсюджена серед населення міста була базарна торгівля і функціонування 8 ринків. Крім базарів, відбулося відкриття 63 торгово-промислових підприємств. Автори дійшли до висновку, що торгівля в Одесі у роки румунської окупації мала такі риси: 1) позитивний вплив на забезпечення населення продовольством; 2) чітко регламентований механізм контролю за якістю продукції, її продажем (укази губернатора Трансністрії щодо правил торгівлі); 3) здійснення аналізу загальної економічної ситуації у місті (функціонування торгово-посередницької контори).","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117251087","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.054
O. Shevchuk
Стаття присвячена висвітленню двосторонніх відносин між США та Польщею в стратегії Північноатлантичного Альянсу у ХХІ ст.. Активізація двостороннього американсько-польського діалогу відбувається після вересневого теракту в США 2001 р., у результаті якого загинуло багато невинних людей. Упродовж 2002-2005 рр. США надали значну фінансову та військову допомогу для модернізації економічної та військової сфер Польщі, що тим самим дозволило Польщі долучитися до військових операцій в Іраці, колишній Югославії, Афганістані. Активізація стратегічного партнерства між країнами продовжилася й за адміністрації Б. Обами і Д. Трампа. 13 травня 2016 р. в селищі Редзікове (Поморське воєводство, Слупський повіт) відбулася офіційна церемонія за участі глав держав та урядів США і Польщі щодо розміщення тут комплексу ПРО, який мав стати третьою завершальною фазою створення щита ПРО (інші два в Туреччині та Румунії). У 2020 р. дана система була введена в експлуатацію і тим самим фактично завершила будівництво європейської архітектури безпеки НАТО. У 2019 р. президенти країн Д. Трамп і А. Дуда підписали Спільні декларації, принципи яких знайшли відображення в Угоді про посилену оборонну співпрацю. Прихід до влади у США 20 січня 2021 р. новообраного 46-го президента США Дж. Байдена засвідчив важливість подальшої співпраці між країнами, особливо в умовах складної геополітичної ситуації, викликаної агресивними діями Російської Федерації щодо України, яка сьогодні виходить за всі межі норм міжнародного права і є серйозним дестабілізуючим фактором міжнародної безпеки.
{"title":"Американсько-польські відносини в стратегії НАТО","authors":"O. Shevchuk","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.054","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.054","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню двосторонніх відносин між США та Польщею в стратегії Північноатлантичного Альянсу у ХХІ ст.. Активізація двостороннього американсько-польського діалогу відбувається після вересневого теракту в США 2001 р., у результаті якого загинуло багато невинних людей. Упродовж 2002-2005 рр. США надали значну фінансову та військову допомогу для модернізації економічної та військової сфер Польщі, що тим самим дозволило Польщі долучитися до військових операцій в Іраці, колишній Югославії, Афганістані. Активізація стратегічного партнерства між країнами продовжилася й за адміністрації Б. Обами і Д. Трампа. 13 травня 2016 р. в селищі Редзікове (Поморське воєводство, Слупський повіт) відбулася офіційна церемонія за участі глав держав та урядів США і Польщі щодо розміщення тут комплексу ПРО, який мав стати третьою завершальною фазою створення щита ПРО (інші два в Туреччині та Румунії). У 2020 р. дана система була введена в експлуатацію і тим самим фактично завершила будівництво європейської архітектури безпеки НАТО. У 2019 р. президенти країн Д. Трамп і А. Дуда підписали Спільні декларації, принципи яких знайшли відображення в Угоді про посилену оборонну співпрацю. Прихід до влади у США 20 січня 2021 р. новообраного 46-го президента США Дж. Байдена засвідчив важливість подальшої співпраці між країнами, особливо в умовах складної геополітичної ситуації, викликаної агресивними діями Російської Федерації щодо України, яка сьогодні виходить за всі межі норм міжнародного права і є серйозним дестабілізуючим фактором міжнародної безпеки.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"437 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124537953","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.082
Olesia Zvezdova, Alexander Vakalyuk
Стаття присвячена розгляду суті проблеми кібербезпеки виявлення загроз сьогодення, викликів та небезпеки високотехнологічної кіберзлочинністі і кібертероризму у сучасних умовах гібридної війни. Висвітлюються пріоритети удосконалення кібербезпеки України на основі аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників, європейських тенденцій та реакції в країнах світу на основні виклики в кіберпросторі. Розглянуті основні аспекти кібервійни та кібербезпеки. Було проаналізовано досвід США, Німеччини, Великобританії, Китаю та РФ у сфері боротьби із кіберзлочинністю.
{"title":"Стратегія забезпечення кібербезпеки в гібридній війні","authors":"Olesia Zvezdova, Alexander Vakalyuk","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.082","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.082","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду суті проблеми кібербезпеки виявлення загроз сьогодення, викликів та небезпеки високотехнологічної кіберзлочинністі і кібертероризму у сучасних умовах гібридної війни. Висвітлюються пріоритети удосконалення кібербезпеки України на основі аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників, європейських тенденцій та реакції в країнах світу на основні виклики в кіберпросторі. Розглянуті основні аспекти кібервійни та кібербезпеки. Було проаналізовано досвід США, Німеччини, Великобританії, Китаю та РФ у сфері боротьби із кіберзлочинністю.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129521327","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-28DOI: 10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.013
O. Kravets
Одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики Китайської Народної Республіки є латиноамериканський вектор, який за останніх 20 років розширився в геометричній прогресії. З 1990-х років починається новий етап у відносинах між країнами. Китайсько-латиноамериканські економічні відносини стають інтенсивними і починають щороку зростати. Однак, справжній прорив в активізації двосторонніх економічних відносин Китай-Латинська Америка відбувся у ХХІ ст. Китай стає серйозним імпортером з країн регіону сільськогосподарської продукції, корисних копалин. У свою чергу латиноамериканські країни імпортують китайську готову продукцію. Китай виступає одним з головних інвесторів в ЛА, вкладаючи кошти не лише у важливі для них складові, але у розвиток країн латиноамериканського регіону з метою подолання значної відмінності між ними. Окрім двостороннього діалогу, країни співпрацюють у рамках регіональних організацій: СЕЛАК, ОАД, БРІКС, китайської ініціативи «Один пояс – один шлях» та ін.
{"title":"Економічне співробітництво КНР і Латинської Америки упродовж 1990-х років – ХХІ ст.","authors":"O. Kravets","doi":"10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.013","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2021-2022.03.013","url":null,"abstract":"Одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики Китайської Народної Республіки є латиноамериканський вектор, який за останніх 20 років розширився в геометричній прогресії. З 1990-х років починається новий етап у відносинах між країнами. Китайсько-латиноамериканські економічні відносини стають інтенсивними і починають щороку зростати. Однак, справжній прорив в активізації двосторонніх економічних відносин Китай-Латинська Америка відбувся у ХХІ ст. Китай стає серйозним імпортером з країн регіону сільськогосподарської продукції, корисних копалин. У свою чергу латиноамериканські країни імпортують китайську готову продукцію. Китай виступає одним з головних інвесторів в ЛА, вкладаючи кошти не лише у важливі для них складові, але у розвиток країн латиноамериканського регіону з метою подолання значної відмінності між ними. Окрім двостороннього діалогу, країни співпрацюють у рамках регіональних організацій: СЕЛАК, ОАД, БРІКС, китайської ініціативи «Один пояс – один шлях» та ін.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124213694","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：