Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.14
А. В. Теліченко
В Україні в умовах активної реалізації євроінтеграційних процесів та значного напруження в соціально-економічній і політичній сферах питання розвитку трудової галузі й реалізації принципів гідної праці є одними з найактуальніших. Завдання забезпечення гідної праці в системі формування соціальної політики та адаптація трудового законодавства України до стандартів ЄС знаходиться в площині вимог щодо виконання планів імплементації актів Європейського Союзу. Праця є способом реалізації інтелектуальних і фізичних здібностей, розвитку людського потенціалу, який в сучасних умовах є важливим чинником прогресу. У цьому контексті гідна праця є головним фактором у забезпеченні економічної збалансованості та соціальної стабільності. Визнанням цього стало ініціювання Міжнародною організацією праці (МОП) формування Концепції гідної праці, яка отримала підтримку провідних міжнародних організацій, урядів, профспілок, об’єднань роботодавців, громадськості і науковців. Реалізація Концепції гідної праці потребує пошуку можливостей її впровадження та забезпечення в Україні. У статті автор акцентує увагу на тому, що в умовах сьогодення перед Україною постало важливе завдання – сформувати Концепцію гідної праці з огляду на виклики сьогодення та визначити ефективні механізми скорочення дефіциту гідної праці. Концепція гідної праці має стати орієнтиром у реформуванні трудової сфери. Розроблення дієвої правової моделі забезпечення гідної праці потребує об’єднання зусиль фахівців-практиків та науковців для проведення наукових пошуків та застосування науково виваже-них, аргументованих підходів у розробленні нових ідей та рішень.
{"title":"КОНЦЕПЦІЯ ГІДНОЇ ПРАЦІ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ","authors":"А. В. Теліченко","doi":"10.34142/23121661.2022.36.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.14","url":null,"abstract":"В Україні в умовах активної реалізації євроінтеграційних процесів та значного напруження в соціально-економічній і політичній сферах питання розвитку трудової галузі й реалізації принципів гідної праці є одними з найактуальніших. Завдання забезпечення гідної праці в системі формування соціальної політики та адаптація трудового законодавства України до стандартів ЄС знаходиться в площині вимог щодо виконання планів імплементації актів Європейського Союзу.\u0000Праця є способом реалізації інтелектуальних і фізичних здібностей, розвитку людського потенціалу, який в сучасних умовах є важливим чинником прогресу. У цьому контексті гідна праця є головним фактором у забезпеченні економічної збалансованості та соціальної стабільності. Визнанням цього стало ініціювання Міжнародною організацією праці (МОП) формування Концепції гідної праці, яка отримала підтримку провідних міжнародних організацій, урядів, профспілок, об’єднань роботодавців, громадськості і науковців. Реалізація Концепції гідної праці потребує пошуку можливостей її впровадження та забезпечення в Україні. У статті автор акцентує увагу на тому, що в умовах сьогодення перед Україною постало важливе завдання – сформувати Концепцію гідної праці з огляду на виклики сьогодення та визначити ефективні механізми скорочення дефіциту гідної праці. Концепція гідної праці має стати орієнтиром у реформуванні трудової сфери. Розроблення дієвої правової моделі забезпечення гідної праці потребує об’єднання зусиль фахівців-практиків та науковців для проведення наукових пошуків та застосування науково виваже-них, аргументованих підходів у розробленні нових ідей та рішень.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"171 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116326189","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.10
О. Т. Коршун
Стаття присвячена проблемам та питанням, пов’язаним із захистом авторських та суміжних прав у інтернет-просторі як для користувачів – громадян країн Європейського Союзу, так і для громадян України. Проаналізовані особливості реалізації авторських прав та прав користувачів інформації, розміщеної в інтернеті. Унаслідок дослід- ження зроблений висновок про те, що власники авторських прав, видавці, поширювачі інформації та користувачі інтернету діють у межах однієї інформаційної системи, що обумовлює пов’язаність і залежність суб’єктного складу правовідносин усіх користувачів інтернету та необхідність одночасного рівномірного правового регулювання цих правовід- носин. Також у статті акцентовано увагу на основній меті директиви – захисті друкованих видань, скороченні розриву між вигодою, яку отримують інтернет-платформи та творці контенту, заохоченні до співпраці цих двох груп, створенні особливих умов та винятків з авторського права для аналізу тексту та інформації. Директивою відображено новації: надання видавцям прямого авторського права на використання їхніх публікацій інтернет- платформами (агрегаторами новин), що обумовило термін «податок на гіперпосилання», а також умову, щоб вебсайти, які розміщують створений користувачами контент, приймали ефективні та пропорційні заходи щодо недопущення несанкціонованого розміщення захище- ного авторським правом контенту або несли відповідальність за дії своїх користувачів.
{"title":"ДИРЕКТИВА ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ЄДИНОМУ ЦИФРОВОМУ РИНКУ: ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОРМ ДИРЕКТИВИ ЄС В УКРАЇНІ","authors":"О. Т. Коршун","doi":"10.34142/23121661.2021.33.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.10","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемам та питанням, пов’язаним із захистом авторських та суміжних прав у інтернет-просторі як для користувачів – громадян країн Європейського Союзу, так і для громадян України. Проаналізовані особливості реалізації авторських прав та прав користувачів інформації, розміщеної в інтернеті. Унаслідок дослід- ження зроблений висновок про те, що власники авторських прав, видавці, поширювачі інформації та користувачі інтернету діють у межах однієї інформаційної системи, що обумовлює пов’язаність і залежність суб’єктного складу правовідносин усіх користувачів інтернету та необхідність одночасного рівномірного правового регулювання цих правовід- носин. Також у статті акцентовано увагу на основній меті директиви – захисті друкованих видань, скороченні розриву між вигодою, яку отримують інтернет-платформи та творці контенту, заохоченні до співпраці цих двох груп, створенні особливих умов та винятків з авторського права для аналізу тексту та інформації. Директивою відображено новації: надання видавцям прямого авторського права на використання їхніх публікацій інтернет- платформами (агрегаторами новин), що обумовило термін «податок на гіперпосилання», а також умову, щоб вебсайти, які розміщують створений користувачами контент, приймали ефективні та пропорційні заходи щодо недопущення несанкціонованого розміщення захище- ного авторським правом контенту або несли відповідальність за дії своїх користувачів.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"766 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116411751","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.02
О. А. Задихайло
Метою наукової статті є дослідження проблем, що виникають під час застосування рішень Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві, та визначення способів їх вирішення. У статті проаналізовано наукові підходи вчених щодо правового типу рішень ЄСПЛ. Визначено, що основні проблеми, які виникають під час застосування практики ЄСПЛ у процесі розгляду та вирішення справ в адміністративних судах пов’язані з недоступністю рішень ЄСПЛ, ухвалених проти інших держав, через відсутність їхніх перекладів, неодна- ковим розумінням правового типу рішень ЄСПЛ як серед науковців, так і серед практичних працівників, відсутністю належного рівня правової культури та навичок застосування практики ЄСПЛ серед суддів. Автор статті дійшов висновку, що вирішення зазначених проблем потребує невідкладних заходів з боку держави, зокрема створення спеціального реєстру офіційно перекладених рішень Європейського суду, проведення роз’яснювальної роботи щодо використання практики ЄСПЛ з боку вищих судових інстанцій, подальшої оптимізації адміністративно-процесуального законодавства, що дозволить досягти прогре- сивних змін у застосуванні рішень ЄСПЛ в адміністративному судочинстві України.
{"title":"ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ","authors":"О. А. Задихайло","doi":"10.34142/23121661.2021.33.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.02","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є дослідження проблем, що виникають під час застосування рішень Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві, та визначення способів їх вирішення.\u0000У статті проаналізовано наукові підходи вчених щодо правового типу рішень ЄСПЛ. Визначено, що основні проблеми, які виникають під час застосування практики ЄСПЛ у процесі розгляду та вирішення справ в адміністративних судах пов’язані з недоступністю рішень ЄСПЛ, ухвалених проти інших держав, через відсутність їхніх перекладів, неодна- ковим розумінням правового типу рішень ЄСПЛ як серед науковців, так і серед практичних працівників, відсутністю належного рівня правової культури та навичок застосування практики ЄСПЛ серед суддів. Автор статті дійшов висновку, що вирішення зазначених проблем потребує невідкладних заходів з боку держави, зокрема створення спеціального реєстру офіційно перекладених рішень Європейського суду, проведення роз’яснювальної роботи щодо використання практики ЄСПЛ з боку вищих судових інстанцій, подальшої оптимізації адміністративно-процесуального законодавства, що дозволить досягти прогре- сивних змін у застосуванні рішень ЄСПЛ в адміністративному судочинстві України.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126800227","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.03
Р. І. Шабанов, М. Д. Ждан
Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарсько- правових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостій- ність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об’єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб’єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізин- годавець зобов’язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові мож- ливості для сторін без укладання супутніх договорів.
{"title":"ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ: НОВЕЛИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА","authors":"Р. І. Шабанов, М. Д. Ждан","doi":"10.34142/23121661.2021.33.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.03","url":null,"abstract":"Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарсько-\u0000правових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостій- ність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об’єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб’єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізин- годавець зобов’язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові мож- ливості для сторін без укладання супутніх договорів.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125654450","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.12
Р. І. Шабанов, М. Д. Ждан
Автори висвітлюють специфіку втілення принципу свободи праці у правовому регулюванні дистанційної роботи науково-педагогічних працівників через приз-му досвіду України та Європейського Союзу. Вказується, що дистанційна робота науково-педагогічних працівників тісно пов’язана із принципом свободи волі в трудовому праві, адже трансформації, що відбуваються у вітчизняній системі освіти і у суспільстві в цілому передбачають здійснення трудової функції науково-педагогічними працівниками із систематичним застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. На переконання авторів, це вимагає відповідної трансформації у підходах до правового регулювання трудо-вих відносинах стосовно врахування волевиявлення науково-педагогічних працівників при переведенні на дистанційну роботу. Автори підкреслюють, що у даній ситуації неврегульо-ваними вітчизняним законодавцем залишаються декілька напрямків. По-перше, у трудовому законодавстві та у законодавстві про освіту не визначається, яку частину робочого часу працівник має бути залученим до дистанційного навчання, щоб його можна було кваліфіку-вати в якості дистанційного працівника. По-друге, чинне українське трудове законодавство дозволяє роботодавцю у невиправдано широкому переліку випадків переводити на дистан-ційну роботу працівників без їх згоди. Для виправленнях окреслених прогалин пропонується у ст. 60-2 КЗпП України закріпити положення, що дистанційним вважається працівник, який працює поза робочих приміщень роботодавця із використанням інформаційно-комунікаційних технологій більше 70 % від загального місячного обсягу робочого часу. Вважаємо, що у ст. 60-2 КЗпП України необхідно відобразити положення, що переведення працівника на дистанційну роботу без його згоди можливе лише у випадку запровадження надзвичай-ного або воєнного стану.
{"title":"ВТІЛЕННЯ ПРИНЦИПУ СВОБОДИ ПРАЦІ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ","authors":"Р. І. Шабанов, М. Д. Ждан","doi":"10.34142/23121661.2022.36.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.12","url":null,"abstract":"Автори висвітлюють специфіку втілення принципу свободи праці у правовому регулюванні дистанційної роботи науково-педагогічних працівників через приз-му досвіду України та Європейського Союзу. Вказується, що дистанційна робота науково-педагогічних працівників тісно пов’язана із принципом свободи волі в трудовому праві, адже трансформації, що відбуваються у вітчизняній системі освіти і у суспільстві в цілому передбачають здійснення трудової функції науково-педагогічними працівниками із систематичним застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. На переконання авторів, це вимагає відповідної трансформації у підходах до правового регулювання трудо-вих відносинах стосовно врахування волевиявлення науково-педагогічних працівників при переведенні на дистанційну роботу. Автори підкреслюють, що у даній ситуації неврегульо-ваними вітчизняним законодавцем залишаються декілька напрямків. По-перше, у трудовому законодавстві та у законодавстві про освіту не визначається, яку частину робочого часу працівник має бути залученим до дистанційного навчання, щоб його можна було кваліфіку-вати в якості дистанційного працівника. По-друге, чинне українське трудове законодавство дозволяє роботодавцю у невиправдано широкому переліку випадків переводити на дистан-ційну роботу працівників без їх згоди. Для виправленнях окреслених прогалин пропонується у ст. 60-2 КЗпП України закріпити положення, що дистанційним вважається працівник, який працює поза робочих приміщень роботодавця із використанням інформаційно-комунікаційних технологій більше 70 % від загального місячного обсягу робочого часу. Вважаємо, що у ст. 60-2 КЗпП України необхідно відобразити положення, що переведення працівника на дистанційну роботу без його згоди можливе лише у випадку запровадження надзвичай-ного або воєнного стану.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"150 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133824054","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.03
О. О. Коваленко
Мета наукової статі полягає в характеристиці заборони дискримінації та забезпечення юридичної рівності у сфері праці як маркерів гідної (справедливої) праці. Автор підтримує науковий погляд щодо тотожності понять «гідна» та «справедлива» праця. Наголошується на розумінні справедливості як засади, на якій будується право, передба-чаючи для всіх рівні права та рівні можливості в користуванні своїми правами. Резюмується, що саме заборона дискримінації та забезпечення юридичної рівності у сфері праці, які не тільки визначені у правових нормах, але й реалізовані як наявні засоби користування трудовими правами, є маркерами гідності праці, тобто дозволяють визначати працю як гідну (справедливу) й одночасно виконують функцію лакмусового папірця, що характеризує рівень цивілізаційності суспільства.
{"title":"ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ РІВНОСТІ У СФЕРІ ПРАЦІ ЯК МАРКЕРИ ГІДНОЇ (СПРАВЕДЛИВОЇ) ПРАЦІ","authors":"О. О. Коваленко","doi":"10.34142/23121661.2021.34.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.03","url":null,"abstract":"Мета наукової статі полягає в характеристиці заборони дискримінації та забезпечення юридичної рівності у сфері праці як маркерів гідної (справедливої) праці. Автор підтримує науковий погляд щодо тотожності понять «гідна» та «справедлива» праця. Наголошується на розумінні справедливості як засади, на якій будується право, передба-чаючи для всіх рівні права та рівні можливості в користуванні своїми правами. Резюмується, що саме заборона дискримінації та забезпечення юридичної рівності у сфері праці, які не тільки визначені у правових нормах, але й реалізовані як наявні засоби користування трудовими правами, є маркерами гідності праці, тобто дозволяють визначати працю як гідну (справедливу) й одночасно виконують функцію лакмусового папірця, що характеризує рівень цивілізаційності суспільства.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134121653","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.13
Л. М. Алдохіна
Метою наукової статті є дослідження питань організації публічного адмі- ністрування у сфері альтернативної енергетики в Україні. Здійснено аналіз наукових підходів учених до визначення категорії «публічне адмі- ністрування» в теорії адміністративного права. Досліджено загальні ознаки, які притаманні публічному адмініструванню, визначено та проаналізовано основні завдання публічного адміністрування у сфері альтернативної енергетики. У статті вибірково досліджено чинне законодавство України, яке регулює правовід- носини у сфері альтернативної енергетики, зокрема використання терміна «публічне адмініст- рування» та його синонімів. Визначено специфіку публічного адміністрування у сфері альтерна- тивної енергетики, з огляду на яку подано авторське визначення публічного адміністрування в цій галузі. Автор статті дійшов висновку, що основним завданням публічного адміністрування в цій сфері є створення злагодженого механізму взаємодії між державою, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на засадах державно-приватного партнерства з метою створення максимальних можливостей ефективного розвитку галузі .
{"title":"ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ","authors":"Л. М. Алдохіна","doi":"10.34142/23121661.2021.33.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.13","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є дослідження питань організації публічного адмі- ністрування у сфері альтернативної енергетики в Україні.\u0000Здійснено аналіз наукових підходів учених до визначення категорії «публічне адмі-\u0000ністрування» в теорії адміністративного права. Досліджено загальні ознаки, які притаманні публічному адмініструванню, визначено та проаналізовано основні завдання публічного адміністрування у сфері альтернативної енергетики.\u0000У статті вибірково досліджено чинне законодавство України, яке регулює правовід- носини у сфері альтернативної енергетики, зокрема використання терміна «публічне адмініст- рування» та його синонімів. Визначено специфіку публічного адміністрування у сфері альтерна- тивної енергетики, з огляду на яку подано авторське визначення публічного адміністрування в цій галузі. Автор статті дійшов висновку, що основним завданням публічного адміністрування в цій сфері є створення злагодженого механізму взаємодії між державою, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на засадах державно-приватного партнерства з метою створення максимальних можливостей ефективного розвитку галузі .","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125064903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.02
Р. І. Шабанов
Автор досліджує проблематику заборони дискримінації при реалізації права на працю як способу забезпечення балансу інтересів у трудових відносинах. Автор вказує, що основним законним інтересом працівника при реалізації права на працю є отримання роботи відповідно до спеціальності і кваліфікації незалежно від інших факторів, які характеризують особисте та соціальне становище працівника. Визнається, що натомість роботодавець, володіючи правом на добір працівників, може зловживати цим правом та встановлювати обмеження, додаткові вимоги чи переваги для прийняття на роботу. Автор переконаний, що у цьому випадку не можна говорити про законність інтересу роботодавця. Навпаки, у такій ситуації має місце порушення принципу рівності у сфері праці та здійснюється дискримінація при реалізації права на працю. Автор зазначає, що чинне українське законодавство практично не закріплює ефективних механізмів захисту від дискримінації при реалізації права на працю, які б забезпечили реальний баланс інтересів учасників трудових відносин. Вказується, що за наявності положень, які гарантують рівне ставлення у трудових відносинах, положення трудового законодавства не розкривають механізми захисту права на працю у випадках, коли принцип рівності був порушений та мала місце дискримінація. Автором пропонуються шляхи удосконалення трудового законодавства для гарантування балансу інтересів учасників трудових відносин при реалізації громадянами права на працю.
{"title":"ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ ЯК СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ У ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ","authors":"Р. І. Шабанов","doi":"10.34142/23121661.2021.34.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.02","url":null,"abstract":"Автор досліджує проблематику заборони дискримінації при реалізації права на працю як способу забезпечення балансу інтересів у трудових відносинах. Автор вказує, що основним законним інтересом працівника при реалізації права на працю є отримання роботи відповідно до спеціальності і кваліфікації незалежно від інших факторів, які характеризують особисте та соціальне становище працівника. Визнається, що натомість роботодавець, володіючи правом на добір працівників, може зловживати цим правом та встановлювати обмеження, додаткові вимоги чи переваги для прийняття на роботу. Автор переконаний, що у цьому випадку не можна говорити про законність інтересу роботодавця. Навпаки, у такій ситуації має місце порушення принципу рівності у сфері праці та здійснюється дискримінація при реалізації права на працю. Автор зазначає, що чинне українське законодавство практично не закріплює ефективних механізмів захисту від дискримінації при реалізації права на працю, які б забезпечили реальний баланс інтересів учасників трудових відносин. Вказується, що за наявності положень, які гарантують рівне ставлення у трудових відносинах, положення трудового законодавства не розкривають механізми захисту права на працю у випадках, коли принцип рівності був порушений та мала місце дискримінація. Автором пропонуються шляхи удосконалення трудового законодавства для гарантування балансу інтересів учасників трудових відносин при реалізації громадянами права на працю.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127526755","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.12
Ю.В. Шинкарьов
У статті здійснюється порівняння законодавства України та Федеративної Республіки Німеччини щодо правового регулювання спеціальнх засад призначення пока- рання. Проводиться науковий пошук у законодавстві Німеччини аналогів сеціальних засад призначення покарання, які окреслені українським закондавством.
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСАД ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА","authors":"Ю.В. Шинкарьов","doi":"10.34142/23121661.2021.33.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.12","url":null,"abstract":"У статті здійснюється порівняння законодавства України та Федеративної Республіки Німеччини щодо правового регулювання спеціальнх засад призначення пока- рання. Проводиться науковий пошук у законодавстві Німеччини аналогів сеціальних засад призначення покарання, які окреслені українським закондавством.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125891966","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.09
Сергій Іванович Сприндис, Яна Сергеевна Протопопова
Метою статті є визначення особливостей договору перевезення вантажу залізничним транспортом. У статті зазначається, що в сучасних умовах договірні відносини мають величезне політичне й економічне значення. Сам процес підприємницької діяльності ґрунтується на договірних відносинах її суб’єктів. Авторами було проаналізовано договір залізничного перевезення вантажів і визначено, що він, як і будь-який інший цивільно-правовий договір, підпорядкований основному принципу цивільного права – свобода договору. Авторами було розглянуто специфічність норм, які регулюють перевезення вантажу залізничним транспортом, що полягає в тому, що вони мають найбільш менший обсяг свобод, якщо порівняти з іншими цивільно-правовими нормами. Також було проаналізовано саме поняття договору перевезення вантажів, подане в цивільному та господарському законодавстві. Було здійснено аналіз питання правового статусу одержувача, яке є дискусійним. Розглянуто декілька точок зору, основні з яких було систематизовано за певними позиціями. Було проаналізовано Цивільний кодекс України, Господарський кодексу України, закони, підзаконні акти та наукові праці, що дало можливість авторам дійти висновку, що саме є особливостями договору про перевезення вантажу залізничним транспортом
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ","authors":"Сергій Іванович Сприндис, Яна Сергеевна Протопопова","doi":"10.34142/23121661.2022.36.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.09","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення особливостей договору перевезення вантажу залізничним транспортом. У статті зазначається, що в сучасних умовах договірні відносини мають величезне політичне й економічне значення. Сам процес підприємницької діяльності ґрунтується на договірних відносинах її суб’єктів. Авторами було проаналізовано договір залізничного перевезення вантажів і визначено, що він, як і будь-який інший цивільно-правовий договір, підпорядкований основному принципу цивільного права – свобода договору.\u0000Авторами було розглянуто специфічність норм, які регулюють перевезення вантажу залізничним транспортом, що полягає в тому, що вони мають найбільш менший обсяг свобод, якщо порівняти з іншими цивільно-правовими нормами. Також було проаналізовано саме поняття договору перевезення вантажів, подане в цивільному та господарському законодавстві.\u0000Було здійснено аналіз питання правового статусу одержувача, яке є дискусійним. Розглянуто декілька точок зору, основні з яких було систематизовано за певними позиціями. Було проаналізовано Цивільний кодекс України, Господарський кодексу України, закони, підзаконні акти та наукові праці, що дало можливість авторам дійти висновку, що саме є особливостями договору про перевезення вантажу залізничним транспортом","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"111 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128099516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：