Pub Date : 2019-12-25DOI: 10.34142/23121661.2019.30.15
Світлана Сердюк
The article describes the process of formation and development of the modern system of civil protection bodies, including fire safety authorities, on the basis of the analysis of the administrative legislation of Ukraine. An analysis of the organization and activities of similar bodies of the European Union countries for the prevention of emergencies and the elimination of their negative consequences has been carried out. It is suggested to take into account the positive experience of their structural construction and administrative and legal regulation of activity in the legislation of Ukraine.
{"title":"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ","authors":"Світлана Сердюк","doi":"10.34142/23121661.2019.30.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2019.30.15","url":null,"abstract":"The article describes the process of formation and development of the modern system of civil protection bodies, including fire safety authorities, on the basis of the analysis of the administrative legislation of Ukraine. An analysis of the organization and activities of similar bodies of the European Union countries for the prevention of emergencies and the elimination of their negative consequences has been carried out. It is suggested to take into account the positive experience of their structural construction and administrative and legal regulation of activity in the legislation of Ukraine.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127164495","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-12-25DOI: 10.34142/23121661.2019.30.06
О.В. Гоц-Яковлєва
The article is an attempt to address the issues of determining the time limits applicable to social security law in the system of legal facts. To achieve this goal, the definition of a term by the concept of legal fact is given, the classification of legal facts on the basis of volitional signs on events and actions is analyzed, the expediency of assigning terms to facts-events absolute or relative, depending on the influence of subjects at the beginning of these periods is proved.
{"title":"СТРОКИ У ПРАВІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ","authors":"О.В. Гоц-Яковлєва","doi":"10.34142/23121661.2019.30.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2019.30.06","url":null,"abstract":"The article is an attempt to address the issues of determining the time limits applicable to social security law in the system of legal facts. To achieve this goal, the definition of a term by the concept of legal fact is given, the classification of legal facts on the basis of volitional signs on events and actions is analyzed, the expediency of assigning terms to facts-events absolute or relative, depending on the influence of subjects at the beginning of these periods is proved.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127724523","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.08
К. О. Мешкова
Метою наукової статті є аналіз новел національного законодавства, які регулюють питання примусового відчуження майна в умовах режиму воєнного стану. Автором здійснюється дослідження змісту принципу непорушності права власності та обrрунтовується необхідність неухильного дотримання його елементів у процесі визначення меж допустимого втручання з боку держави під час бойових дій
{"title":"ЩОДО НЕПОРУШНОСТІ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ПРИМУСОВОГО ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА ПІД ЧАС РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"К. О. Мешкова","doi":"10.34142/23121661.2022.36.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.08","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є аналіз новел національного законодавства, які регулюють питання примусового відчуження майна в умовах режиму воєнного стану. Автором здійснюється дослідження змісту принципу непорушності права власності та обrрунтовується необхідність неухильного дотримання його елементів у процесі визначення меж допустимого втручання з боку держави під час бойових дій","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116558769","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.07
Ю. А. Тобота
У статті досліджуються особливості суб’єктного складу, істотні умови та юридична характеристика договору аутстафінгу. На підставі проведеного аналізу автором надається власне визначення поняття договору аутстафінгу
{"title":"ДОГОВІР АУТСТАФІНГУ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ, ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ІСТОТНІ УМОВИ","authors":"Ю. А. Тобота","doi":"10.34142/23121661.2021.33.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.07","url":null,"abstract":"У статті досліджуються особливості суб’єктного складу, істотні умови та юридична характеристика договору аутстафінгу. На підставі проведеного аналізу автором надається власне визначення поняття договору аутстафінгу","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"316 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122805670","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.21
Людмила Володимирівна Півненко
У статті досліджуються питання щодо розкриття змісту забезпечення права на захист та визначення основних гарантій його реалізації у кримінальному судочинстві. Аналізуються точки зору вчених та положення законодавства, які визначають зміст і складові елементи принципу забезпечення права на захист. Доведено, що поняття «забезпечення права на захист» більш широке, ніж поняття «право на захист». Крім того, це право передбачає діяльність інших учасників процесу із здійснення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого з метою правильного вирішення справи і винесення законного й обґрунтованого судового рішення. Забезпечення права на захист – це діяльність, що реалізується на усіх стадіях судочинства не тільки стороною захисту, а й державними органами та посадовими особами, які ведуть кримінальний процес, та спрямована на спростування кримінального переслідування, виявлення обставин, що спростовують підозру, виправдовують обвинуваченого, пом’якшують його відповідальність і покарання, а також у певних випадках ця діяльність спрямована на відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів учасників процесу. Забезпечення права на захист визначене як засада кримінального провадження, яка насамперед адресована державним органам і посадовим особам, які здійснюють криміналь-ний процес і зобов’язані забезпечити ефективні гарантії його реалізації учасниками кримінального провадження, оскільки право на захист невід’ємне від гарантій його здійснення. Принцип забезпечення права на захист – це не тільки гарантія забезпечення прав особи, а й гарантія забезпечення ефективного судового процесу, належна реалізація якого запобігає слідчим і судовим помилкам та є запобіжником щодо притягнення до кримі-нальної відповідальності невинуватих осіб.
{"title":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ЗАХИСТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ТА ГАРАНТІЇ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ","authors":"Людмила Володимирівна Півненко","doi":"10.34142/23121661.2021.34.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.21","url":null,"abstract":"У статті досліджуються питання щодо розкриття змісту забезпечення права на захист та визначення основних гарантій його реалізації у кримінальному судочинстві. Аналізуються точки зору вчених та положення законодавства, які визначають зміст і складові елементи принципу забезпечення права на захист. Доведено, що поняття «забезпечення права на захист» більш широке, ніж поняття «право на захист». Крім того, це право передбачає діяльність інших учасників процесу із здійснення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого з метою правильного вирішення справи і винесення законного й обґрунтованого судового рішення. Забезпечення права на захист – це діяльність, що реалізується на усіх стадіях судочинства не тільки стороною захисту, а й державними органами та посадовими особами, які ведуть кримінальний процес, та спрямована на спростування кримінального переслідування, виявлення обставин, що спростовують підозру, виправдовують обвинуваченого, пом’якшують його відповідальність і покарання, а також у певних випадках ця діяльність спрямована на відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів учасників процесу.\u0000Забезпечення права на захист визначене як засада кримінального провадження, яка насамперед адресована державним органам і посадовим особам, які здійснюють криміналь-ний процес і зобов’язані забезпечити ефективні гарантії його реалізації учасниками кримінального провадження, оскільки право на захист невід’ємне від гарантій його здійснення. Принцип забезпечення права на захист – це не тільки гарантія забезпечення прав особи, а й гарантія забезпечення ефективного судового процесу, належна реалізація якого запобігає слідчим і судовим помилкам та є запобіжником щодо притягнення до кримі-нальної відповідальності невинуватих осіб.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131485453","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.15
Т. В. Димитрієва
У поданій статті досліджуються проблемні питання призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у Кримінальному кодексі України та нормах кодексів зарубіжних країн, порівняння практики застосування норм зарубіжними країнами. На основі проведеного дослідження норм призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, що містяться в кодексах деяких зарубіжних країн, було виявлено зак-ріплення положень, які встановлюють межі «зниженого» покарання, що може призначатись особі, вихід за які є недопустимим. На підставі аналізу приписів Кримінального кодексу України, Республіки Білорусь, Італійської Республіки, Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина, що закріплюють правила призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у цій статті формулюються висновки, спрямовані на вдосконалення законодавчої регламентації ст. 69 Кримінального кодексу України. Подальший аналіз практики застосування норм призначення більш м’якого пока-рання, ніж передбачено законом, що міститься в зарубіжних кодексах, може забезпечити внесення змін до статті 69 КК України, а також вдосконалення застосування аналізованого правового механізму в практиці національного судочинства під час призначення покарань.
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ М’ЯКИХ ПОКАРАНЬ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА УКРАЇНІ","authors":"Т. В. Димитрієва","doi":"10.34142/23121661.2021.34.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.15","url":null,"abstract":"У поданій статті досліджуються проблемні питання призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у Кримінальному кодексі України та нормах кодексів зарубіжних країн, порівняння практики застосування норм зарубіжними країнами.\u0000На основі проведеного дослідження норм призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, що містяться в кодексах деяких зарубіжних країн, було виявлено зак-ріплення положень, які встановлюють межі «зниженого» покарання, що може призначатись особі, вихід за які є недопустимим.\u0000На підставі аналізу приписів Кримінального кодексу України, Республіки Білорусь, Італійської Республіки, Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина, що закріплюють правила призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у цій статті формулюються висновки, спрямовані на вдосконалення законодавчої регламентації ст. 69 Кримінального кодексу України.\u0000Подальший аналіз практики застосування норм призначення більш м’якого пока-рання, ніж передбачено законом, що міститься в зарубіжних кодексах, може забезпечити внесення змін до статті 69 КК України, а також вдосконалення застосування аналізованого правового механізму в практиці національного судочинства під час призначення покарань.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129731107","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.15
С. Л. Кошарновська
Мета наукової статті полягає в окресленні окремих проблем у визначенні поняття правових форм реалізації соціальної функції держави, оскільки таку діяльність виконують окремі уповноважені державою органи та посадові особи та винятково в спосіб, установлений законом. Зміст державної влади розкривається в її функціях, компетенції суб’єктів, формах і методах реалізації їхніх повноважень. У статті запропоновано визна- чення правових форм здійснення функцій державної влади, зокрема проаналізовано інші форми реалізації соціальної функції, серед яких вагоме місце посідає контрольно-наглядова форма, що передбачає здійснення контролю за діяльністю державних органів у соціальній сфері не тільки парламентом, урядом та іншими органами, що належать до вертикалі державної виконавчої влади, а й органами, що чинять правосуддя.
{"title":"ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ","authors":"С. Л. Кошарновська","doi":"10.34142/23121661.2021.33.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.15","url":null,"abstract":"Мета наукової статті полягає в окресленні окремих проблем у визначенні поняття правових форм реалізації соціальної функції держави, оскільки таку діяльність виконують окремі уповноважені державою органи та посадові особи та винятково в спосіб, установлений законом. Зміст державної влади розкривається в її функціях, компетенції суб’єктів, формах і методах реалізації їхніх повноважень. У статті запропоновано визна- чення правових форм здійснення функцій державної влади, зокрема проаналізовано інші форми реалізації соціальної функції, серед яких вагоме місце посідає контрольно-наглядова форма, що передбачає здійснення контролю за діяльністю державних органів у соціальній сфері не тільки парламентом, урядом та іншими органами, що належать до вертикалі державної виконавчої влади, а й органами, що чинять правосуддя.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130136186","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.35.14
Р. І. Шабанов, М. Д. Ждан
Авторами вивчаються проблеми забезпечення принципу свободи договорів про працю в умовах дистанційної роботи науково-педагогічних працівників. Дистанційна робота як перспективний напрям піднесення виробничої сфери та прискорення економічного тання, потребує ефективного та дотичного використання, щоб не завдавати шкоди здоров’ю працівників та не нівелювати їхні традиційні професійні якості. Для унеможливлення прояву зазначених ризиків дистанційна робота потребує належного правового регулювання. На думку авторів, розповсюдження нормативних положень про дистанційну роботу не лише на відповідних працівників інформаційно-цифрової сфери не відповідає як принципу єдності і диференціації правового регулювання трудових відносин, так і принципу свободи договорів про працю. Автори констатують, що відповідно до положень підзаконних нормативно- правових актів про здійснення дистанційного навчання та практики їх втілення у закладах вищої освіти первинна трудова функція науково-педагогічних працівників в умовах дистанційної роботи була заміщена функцією адміністрування мережевого освітнього процесу з максимальним витісненням викладацької і наукової складової. У такий спосіб здійснюється недопустимий із точки зору принципу свободи договорів про працю вплив на волю науково-педагогічних працівників, які позбавляються можливості повноцінно реалізовувати власну трудову функцію та погоджуватись на зміну умов трудового договору в процесі переходу на дистанційне навчання. Авторами пропонується перенести положення про дистанційну роботу в окрему главу Кодексу законів про працю України, норми якої будуть розповсюджуватись лише на тих працівників, в яких здійснення трудової функції, пов’язаної з ІТ-сферою, є провідною. Автори також пропонують розробити Наказ Міністерства освіти і науки України “Про службу дистанційного навчання в закладах вищої освіти”, який буде регулювати положення про роботу відповідної служби, до завдань якої має належати організація дистанційної роботи в закладах вищої освіти, контроль, а також складання звітності про її виконання.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПУ СВОБОДИ ДОГОВОРІВ ПРО ПРАЦЮ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ","authors":"Р. І. Шабанов, М. Д. Ждан","doi":"10.34142/23121661.2022.35.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.35.14","url":null,"abstract":"Авторами вивчаються проблеми забезпечення принципу свободи договорів про працю в умовах дистанційної роботи науково-педагогічних працівників. Дистанційна робота як перспективний напрям піднесення виробничої сфери та прискорення економічного тання, потребує ефективного та дотичного використання, щоб не завдавати шкоди здоров’ю працівників та не нівелювати їхні традиційні професійні якості. Для унеможливлення прояву зазначених ризиків дистанційна робота потребує належного правового регулювання. На думку авторів, розповсюдження нормативних положень про дистанційну роботу не лише на відповідних працівників інформаційно-цифрової сфери не відповідає як принципу єдності і диференціації правового регулювання трудових відносин, так і принципу свободи договорів про працю. Автори констатують, що відповідно до положень підзаконних нормативно- правових актів про здійснення дистанційного навчання та практики їх втілення у закладах вищої освіти первинна трудова функція науково-педагогічних працівників в умовах дистанційної роботи була заміщена функцією адміністрування мережевого освітнього процесу з максимальним витісненням викладацької і наукової складової. У такий спосіб здійснюється недопустимий із точки зору принципу свободи договорів про працю вплив на волю науково-педагогічних працівників, які позбавляються можливості повноцінно реалізовувати власну трудову функцію та погоджуватись на зміну умов трудового договору в процесі переходу на дистанційне навчання. Авторами пропонується перенести положення про дистанційну роботу в окрему главу Кодексу законів про працю України, норми якої будуть розповсюджуватись лише на тих працівників, в яких здійснення трудової функції, пов’язаної з ІТ-сферою, є провідною. Автори також пропонують розробити Наказ Міністерства освіти і науки України “Про службу дистанційного навчання в закладах вищої освіти”, який буде регулювати положення про роботу відповідної служби, до завдань якої має належати організація дистанційної роботи в закладах вищої освіти, контроль, а також складання звітності про її виконання.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121813766","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.13
А. В. Домбровська, В. В. Марченко
У статті проаналізовано основні функції Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади. Досліджено проблему реформування системи дер-жавного управління, зокрема сектора оборони України. Метою статті є вирішення проблеми впровадження електронного урядування в управлінську систему Міністерства оборони України як ключового напряму реформування сектора оборони України. Серед заходів реформування системи державного управління визначено децентралізацію функцій держави та бюджетних ресурсів, відкритість, прозорість та підзвітність державних органів, а також впровадження електронного урядування – форми організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомуніка-ційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. Запропоновано впровадження електронного урядування в сферу елект-ронних систем обліку матеріально-технічних ресурсів Збройних сил України, створення електронного реєстру військовозобов’язаних, електронного документообігу
{"title":"МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ","authors":"А. В. Домбровська, В. В. Марченко","doi":"10.34142/23121661.2021.34.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.13","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано основні функції Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади. Досліджено проблему реформування системи дер-жавного управління, зокрема сектора оборони України. Метою статті є вирішення проблеми впровадження електронного урядування в управлінську систему Міністерства оборони України як ключового напряму реформування сектора оборони України. Серед заходів реформування системи державного управління визначено децентралізацію функцій держави та бюджетних ресурсів, відкритість, прозорість та підзвітність державних органів, а також впровадження електронного урядування – форми організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомуніка-ційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. Запропоновано впровадження електронного урядування в сферу елект-ронних систем обліку матеріально-технічних ресурсів Збройних сил України, створення електронного реєстру військовозобов’язаних, електронного документообігу","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127757550","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.11
Світлана Сердюк
У статті надається аналіз об’єкта кримінального правопорушення та комплексна характеристика об’єкта, передбаченого ст. 270 ККУ. Дискусійною проблемою залишається вивчення об’єкта кримінального правопорушення та його класифікації, зокрема вивчення його сутності. Тож шляхом аналізу різних наукових праць у статті визначається, що таке об’єкт кримінального правопорушення, родовий об’єкт, основний безпосередній об’єкт та додатковий (безпосередній) об’єкт. На підставі вивчення різних джерел проана- лізовано концепції об’єкта кримінального правопорушення в кримінальному праві та виз- начається родовий, безпосередній об’єкт, додатковий обов’язковий та додатковий факульта- тивний об’єкти кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270 КК України. Також з’ясовуються поняття: «пожежна безпека», «пожежа», «шкода здоров’ю людей», «загибель людей», «майнова шкода» та надається власне визначення безпосереднього об’єкта кримі- нального правопорушення – пожежна безпека та сутності поняття «безпека».
{"title":"ЩОДО ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 270 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ","authors":"Світлана Сердюк","doi":"10.34142/23121661.2021.33.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.11","url":null,"abstract":"У статті надається аналіз об’єкта кримінального правопорушення та комплексна характеристика об’єкта, передбаченого ст. 270 ККУ. Дискусійною проблемою залишається вивчення об’єкта кримінального правопорушення та його класифікації, зокрема вивчення його сутності. Тож шляхом аналізу різних наукових праць у статті визначається, що таке об’єкт кримінального правопорушення, родовий об’єкт, основний безпосередній об’єкт та додатковий (безпосередній) об’єкт. На підставі вивчення різних джерел проана- лізовано концепції об’єкта кримінального правопорушення в кримінальному праві та виз- начається родовий, безпосередній об’єкт, додатковий обов’язковий та додатковий факульта- тивний об’єкти кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270 КК України. Також з’ясовуються поняття: «пожежна безпека», «пожежа», «шкода здоров’ю людей», «загибель людей», «майнова шкода» та надається власне визначення безпосереднього об’єкта кримі- нального правопорушення – пожежна безпека та сутності поняття «безпека».","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114091738","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：