Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.20
К. В. Гапочка
Мета наукової статті полягає у тому, щоб визначити та охарактеризувати співвідношення задоволення інтересу у збереженні життя і здоров’я людини та інтересу у реалізації права на працю в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19. Підкреслюється, що в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19 виникла проблема, яка торкнулася і переплела не тільки інтереси різних суб’єктів: суспільства, держави, працівників, роботодавців, але й різносторонні інтереси – інтерес в охороні свого життя та здоров’я, інтерес в особистісній реалізації, зароблянні собі життя працею. Робиться висновок, що амальгама інтересу, що рухає людину у реалізації нею свого права на працю якраз і характеризує взаємозв’язок інтересу збереження життя і здоров’я людини та інтересу у зароблянні собі на життя працею.
{"title":"ЩОДО СПІВВІДНОШЕННЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ІНТЕРЕСУ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ІНТЕРЕСУ У РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"К. В. Гапочка","doi":"10.34142/23121661.2021.34.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.20","url":null,"abstract":"Мета наукової статті полягає у тому, щоб визначити та охарактеризувати співвідношення задоволення інтересу у збереженні життя і здоров’я людини та інтересу у реалізації права на працю в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19. Підкреслюється, що в епоху цифрової трансформації суспільства в період пандемії COVID-19 виникла проблема, яка торкнулася і переплела не тільки інтереси різних суб’єктів: суспільства, держави, працівників, роботодавців, але й різносторонні інтереси – інтерес в охороні свого життя та здоров’я, інтерес в особистісній реалізації, зароблянні собі життя працею. Робиться висновок, що амальгама інтересу, що рухає людину у реалізації нею свого права на працю якраз і характеризує взаємозв’язок інтересу збереження життя і здоров’я людини та інтересу у зароблянні собі на життя працею.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132289519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.07
О. І. Лисяк
Здійснено правовий аналіз норм чинного законодавства України, які регулюють правовий статус асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу. Визначено недоліки, які містяться в положеннях норм чинного законодавства, що закріп-люють правовий статус асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу. Зосеред-жено увагу на наявності проблемних питань реалізації асоційованими членами сільсько-господарського кооперативу свого правового статусу через недоліки в нормах чинного законодавства та запропоновано способи їх вирішення. Зазначено необхідність вдоско-налення норм чинного законодавства, зокрема чинного Закону України «Про сільськогоспо-дарську кооперацію».
{"title":"ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОГО СТАТУСУ АСОЦІЙОВАНИМИ ЧЛЕНАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ","authors":"О. І. Лисяк","doi":"10.34142/23121661.2022.36.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.07","url":null,"abstract":"Здійснено правовий аналіз норм чинного законодавства України, які регулюють правовий статус асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу. Визначено недоліки, які містяться в положеннях норм чинного законодавства, що закріп-люють правовий статус асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу. Зосеред-жено увагу на наявності проблемних питань реалізації асоційованими членами сільсько-господарського кооперативу свого правового статусу через недоліки в нормах чинного законодавства та запропоновано способи їх вирішення. Зазначено необхідність вдоско-налення норм чинного законодавства, зокрема чинного Закону України «Про сільськогоспо-дарську кооперацію».","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132049957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.06
Армен Олегі Бегунц
У сучасних наукових працях кримінально-правового напрямку останнім часом з’являються і набирають обігу ідеї щодо виокремлення такого правового явища як імунітет. На даний момент це питання позбавлене комплексного дослідження та аналізу. Залишається під питанням як поняття такого імунітету, так і його види та правова природа. З початком зовнішньої агресії проти України набуває розгляду здебільшого питання бойового імунітету. Але інші імунітети залишаються або взагалі не дослідженими або мало дослідженими. Одним із взагалі не досліджених питань – є питання імунітету лікаря при наданні ним допомоги в умовах війни чи збройного конфлікту. Формально, при наданні лікарем медичної допомоги військовослужбовцям ворожої країни його дії можуть підпадати під ознаки декількох складів злочинів, передбачених чинним Кримінальним кодексом України. Аналіз національного законодавства не дав відповідь на питання існування чи відсутності у лікарів імунітету щодо притягнення до кримінальної відповідальності у такому випадку. Зроблено висновок про необхідність використання міжнародно-правових актів для відповіді на це питання. Визначено, що ключовим при встановленні імунітету для притягнення до кримінальної відповідальності є як правило професійна належність суб’єкта чи виконання ним певних функцій. Вважається, що лікар завдяки власним професійним обов’язкам наділяється імунітетом і не може бути притягнутий до відповідальності за їх виконання в незалежності від адресату такої допомоги.
{"title":"ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІМУНІТЕТУ ЛІКАРІВ ТА ЙОГО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗНАЧЕННЯ","authors":"Армен Олегі Бегунц","doi":"10.34142/23121661.2022.36.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.06","url":null,"abstract":"У сучасних наукових працях кримінально-правового напрямку останнім часом з’являються і набирають обігу ідеї щодо виокремлення такого правового явища як імунітет. На даний момент це питання позбавлене комплексного дослідження та аналізу. Залишається під питанням як поняття такого імунітету, так і його види та правова природа. З початком зовнішньої агресії проти України набуває розгляду здебільшого питання бойового імунітету. Але інші імунітети залишаються або взагалі не дослідженими або мало дослідженими. Одним із взагалі не досліджених питань – є питання імунітету лікаря при наданні ним допомоги в умовах війни чи збройного конфлікту. Формально, при наданні лікарем медичної допомоги військовослужбовцям ворожої країни його дії можуть підпадати під ознаки декількох складів злочинів, передбачених чинним Кримінальним кодексом України. Аналіз національного законодавства не дав відповідь на питання існування чи відсутності у лікарів імунітету щодо притягнення до кримінальної відповідальності у такому випадку. Зроблено висновок про необхідність використання міжнародно-правових актів для відповіді на це питання. Визначено, що ключовим при встановленні імунітету для притягнення до кримінальної відповідальності є як правило професійна належність суб’єкта чи виконання ним певних функцій. Вважається, що лікар завдяки власним професійним обов’язкам наділяється імунітетом і не може бути притягнутий до відповідальності за їх виконання в незалежності від адресату такої допомоги.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"89 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129430361","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.13
Л. М. Алдохіна
Метою наукової статті є дослідження питань організації публічного адмі- ністрування у сфері альтернативної енергетики в Україні. Здійснено аналіз наукових підходів учених до визначення категорії «публічне адмі- ністрування» в теорії адміністративного права. Досліджено загальні ознаки, які притаманні публічному адмініструванню, визначено та проаналізовано основні завдання публічного адміністрування у сфері альтернативної енергетики. У статті вибірково досліджено чинне законодавство України, яке регулює правовід- носини у сфері альтернативної енергетики, зокрема використання терміна «публічне адмініст- рування» та його синонімів. Визначено специфіку публічного адміністрування у сфері альтерна- тивної енергетики, з огляду на яку подано авторське визначення публічного адміністрування в цій галузі. Автор статті дійшов висновку, що основним завданням публічного адміністрування в цій сфері є створення злагодженого механізму взаємодії між державою, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на засадах державно-приватного партнерства з метою створення максимальних можливостей ефективного розвитку галузі .
{"title":"ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ","authors":"Л. М. Алдохіна","doi":"10.34142/23121661.2021.33.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.13","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є дослідження питань організації публічного адмі- ністрування у сфері альтернативної енергетики в Україні.\u0000Здійснено аналіз наукових підходів учених до визначення категорії «публічне адмі-\u0000ністрування» в теорії адміністративного права. Досліджено загальні ознаки, які притаманні публічному адмініструванню, визначено та проаналізовано основні завдання публічного адміністрування у сфері альтернативної енергетики.\u0000У статті вибірково досліджено чинне законодавство України, яке регулює правовід- носини у сфері альтернативної енергетики, зокрема використання терміна «публічне адмініст- рування» та його синонімів. Визначено специфіку публічного адміністрування у сфері альтерна- тивної енергетики, з огляду на яку подано авторське визначення публічного адміністрування в цій галузі. Автор статті дійшов висновку, що основним завданням публічного адміністрування в цій сфері є створення злагодженого механізму взаємодії між державою, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на засадах державно-приватного партнерства з метою створення максимальних можливостей ефективного розвитку галузі .","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125064903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.33.16
А. С. Ілющенко
У статті порушено проблему розуміння свободи праці та заборони приму- сової праці. Автор намагається розглянути природу цих правових конструкцій. Окремо розг- лядається проблема порушення свободи праці в умовах коронавірусної інфекції COVID-19. Проведено аналіз досліджень науковців та висловлена власна думка з цього питання. Запропоновано шляхи вирішення актуальних питань із цієї теми.
{"title":"СВОБОДА ПРАЦІ ТА ЗАБОРОНА ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ","authors":"А. С. Ілющенко","doi":"10.34142/23121661.2021.33.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.16","url":null,"abstract":"У статті порушено проблему розуміння свободи праці та заборони приму- сової праці. Автор намагається розглянути природу цих правових конструкцій. Окремо розг- лядається проблема порушення свободи праці в умовах коронавірусної інфекції COVID-19. Проведено аналіз досліджень науковців та висловлена власна думка з цього питання. Запропоновано шляхи вирішення актуальних питань із цієї теми.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122938255","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.18
М. Д. Ждан
Автор статті наголошує, що принцип свободи договорів про працю та заборони примусової праці є фундаментом євроінтеграційних процесів у контексті реалізації права на працю. Автор зазначає, що принцип свободи договорів про працю передбачає можливість добровільного обрання місця застосування здібності особи до праці або добровільної відмови від будь-якого працевлаштування. Досвід правового регулювання принципу свободи договорів про працю в Європейському Союзі показує також важливість екстериторіальності укладення договорів про працю. Як зазначає автор, це передбачає, що громадяни мають право шукати роботу в будь-якій країні Європейського Союзу, жити та працювати там без необхідності отримувати дозвіл на роботу, залишатися навіть після того, як закінчать працювати. Принцип свободи договорів про працю передбачає заборони всіх форм прямої та непрямої дискримінації у сфері праці. На думку автора, у цьому контексті важливою є практика Європейського Суду з прав людини, у якій здійснюється відмежування дискримінації у сфері праці та зловживання забороною дискримінації з боку працівників. Як зазначає автор, заборона примусової праці є провідним складником принципу свободи договорів про працю, що передбачає недопущення будь-якого застосування праці під загрозою покарання. Європейський досвід правового регулювання заборони примусової праці наголошує на необхідності посилення боротьби із різними формами примусової праці, зокрема пов’язаною із традиційними формами рабської праці, борговою кабалою, використанням нелегальної праці трудових мігрантів. На переконання автора, у контексті євроінтеграційних процесів в Україні актуальним є дослідження засобів ліквідації практики використання праці без укладення трудового договору, що за європейськими стандартам має ознаки примусової праці.
{"title":"ПРИНЦИП СВОБОДИ ДОГОВОРІВ ПРО ПРАЦЮ ТА ЗАБОРОНИ ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ","authors":"М. Д. Ждан","doi":"10.34142/23121661.2021.34.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.18","url":null,"abstract":"Автор статті наголошує, що принцип свободи договорів про працю та заборони примусової праці є фундаментом євроінтеграційних процесів у контексті реалізації права на працю. Автор зазначає, що принцип свободи договорів про працю передбачає можливість добровільного обрання місця застосування здібності особи до праці або добровільної відмови від будь-якого працевлаштування. Досвід правового регулювання принципу свободи договорів про працю в Європейському Союзі показує також важливість екстериторіальності укладення договорів про працю. Як зазначає автор, це передбачає, що громадяни мають право шукати роботу в будь-якій країні Європейського Союзу, жити та працювати там без необхідності отримувати дозвіл на роботу, залишатися навіть після того, як закінчать працювати. Принцип свободи договорів про працю передбачає заборони всіх форм прямої та непрямої дискримінації у сфері праці. На думку автора, у цьому контексті важливою є практика Європейського Суду з прав людини, у якій здійснюється відмежування дискримінації у сфері праці та зловживання забороною дискримінації з боку працівників. Як зазначає автор, заборона примусової праці є провідним складником принципу свободи договорів про працю, що передбачає недопущення будь-якого застосування праці під загрозою покарання. Європейський досвід правового регулювання заборони примусової праці наголошує на необхідності посилення боротьби із різними формами примусової праці, зокрема пов’язаною із традиційними формами рабської праці, борговою кабалою, використанням нелегальної праці трудових мігрантів. На переконання автора, у контексті євроінтеграційних процесів в Україні актуальним є дослідження засобів ліквідації практики використання праці без укладення трудового договору, що за європейськими стандартам має ознаки примусової праці.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"AES-15 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121001491","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.05
О. О. Коваленко
Метою статті є характеристика новел правового регулювання випробу-вання при прийнятті на роботу, що втілюють свободу волі працівника й роботодавця як сторін трудового договору. Автором аргументується позиція, що припинення трудового договору на підставі встановленої під час випробування при прийнятті на роботу невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, відбувається внаслідок прояву волі роботодавця. Доводиться, що у питанні припинення трудового договору внаслідок непроходження випробування, доцільно виходити з того, хто встановлює невідповідність займаній посаді чи виконуваній роботі, а отже йому має належати рішення про незадовільне випробування і, як наслідок, саме йому має належати ініціатива на припинення трудового договору з таким працівником. Дана підстава міститься у окремій статті чинного КЗпП України у п. 11 ст. 40, що містить загальні підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця.
{"title":"НОВЕЛИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ, ЩО ВТІЛЮЮТЬ СВОБОДУ ВОЛІ ПРАЦІВНИКА Й РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТОРІН ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ","authors":"О. О. Коваленко","doi":"10.34142/23121661.2021.34.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.05","url":null,"abstract":"Метою статті є характеристика новел правового регулювання випробу-вання при прийнятті на роботу, що втілюють свободу волі працівника й роботодавця як сторін трудового договору. Автором аргументується позиція, що припинення трудового договору на підставі встановленої під час випробування при прийнятті на роботу невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, відбувається внаслідок прояву волі роботодавця. Доводиться, що у питанні припинення трудового договору внаслідок непроходження випробування, доцільно виходити з того, хто встановлює невідповідність займаній посаді чи виконуваній роботі, а отже йому має належати рішення про незадовільне випробування і, як наслідок, саме йому має належати ініціатива на припинення трудового договору з таким працівником. Дана підстава міститься у окремій статті чинного КЗпП України у п. 11 ст. 40, що містить загальні підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"40 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115482090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.18
А. В. Максименко
У статті досліджено правове регулювання договору позики під гру з часів Римської імперії та до сьогодні. Саме історичній еволюції становлення цього договору приділена особлива увага. Актуальність аналізу саме такого виду договору є необхідним тому, що ця тема не була досліджена як з боку законодавця, так і з боку сучасних науковців. Тому з початку легалізації азартних ігор в Україні, тобто з 2020 року, постала ще більша потреба в детальних роз’ясненнях щодо проблемних питань для судів, організаторів азартних ігор та для самих гравців. Проаналізовані були сучасні проблемні нюанси та прогалини в українському законодавстві щодо моменту виникнення статусу гравця, зобов’язань сторін, питання часу, з якого договір позики під гру починає мати юридичну силу тощо. На основі досвіду інших країн здійснено аналіз для фактичного порівняння з досвідом України в регулюванні договору позики під гру, що стало вагомим підґрунтям для можливих тенденцій розвитку. Дослідивши українську судову практику у цивільних справах виокремлені прогалини в законодавстві та визначені тенденції для їхнього подолання та розвитку, щоб покращити цивільні провадження в судах та збільшити рівень обізнаності осіб у сфері регулювання договору позики під гру. Автор дійшов висновку, що ставлення до договору позики під гру протягом всього часу було неоднозначним; на процеси регулювання такого договору завжди впливають норми моралі, які були сформовані у суспільстві ще за давніх часів і продовжують впливати та вносити свої обмеження для осіб, які мають до цього відношення, до сьогодні; також на законодавчому рівні виокремлена потреба в більшому вдосконаленні регулювання договору позики під гру та обмеженні цивільної дієздатності для осіб, які схильні до лудоманії та марнотратництва, що призводить до негативних наслідків.
{"title":"ДОГОВІР ПОЗИКИ ПІД ГРУ: ІСТОРІЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ","authors":"А. В. Максименко","doi":"10.34142/23121661.2022.36.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.18","url":null,"abstract":"У статті досліджено правове регулювання договору позики під гру з часів Римської імперії та до сьогодні. Саме історичній еволюції становлення цього договору приділена особлива увага.\u0000Актуальність аналізу саме такого виду договору є необхідним тому, що ця тема не була досліджена як з боку законодавця, так і з боку сучасних науковців. Тому з початку легалізації азартних ігор в Україні, тобто з 2020 року, постала ще більша потреба в детальних роз’ясненнях щодо проблемних питань для судів, організаторів азартних ігор та для самих гравців.\u0000Проаналізовані були сучасні проблемні нюанси та прогалини в українському законодавстві щодо моменту виникнення статусу гравця, зобов’язань сторін, питання часу, з якого договір позики під гру починає мати юридичну силу тощо.\u0000На основі досвіду інших країн здійснено аналіз для фактичного порівняння з досвідом України в регулюванні договору позики під гру, що стало вагомим підґрунтям для можливих тенденцій розвитку.\u0000Дослідивши українську судову практику у цивільних справах виокремлені прогалини в законодавстві та визначені тенденції для їхнього подолання та розвитку, щоб покращити цивільні провадження в судах та збільшити рівень обізнаності осіб у сфері регулювання договору позики під гру.\u0000Автор дійшов висновку, що ставлення до договору позики під гру протягом всього часу було неоднозначним; на процеси регулювання такого договору завжди впливають норми моралі, які були сформовані у суспільстві ще за давніх часів і продовжують впливати та вносити свої обмеження для осіб, які мають до цього відношення, до сьогодні; також на законодавчому рівні виокремлена потреба в більшому вдосконаленні регулювання договору позики під гру та обмеженні цивільної дієздатності для осіб, які схильні до лудоманії та марнотратництва, що призводить до негативних наслідків.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129792321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2019.30.05
М. Д. Ждан
The purpose of the scientific article is to determine the purpose of dismissal of the employee and the reasons for such removal. It is proved that today neither current legislation, nor jurisprudence, nor science contain a single well-considered vision of the place of exclusion in the labor law system. It is noted that termination of work is always an intermediate stage, which will end either with the renewal of the employment contract and return to previous work, or with the change of the employment contract, or, even, its termination. It is substantiated that, upon dismissal from work, the main purpose is to protect the interests of the owner and employees, as well as to prevent possible violations of the rules of labor and labor discipline. Based on the analysis of the current legislation, it has been found that there are a lot of entities that have the right to initiate dismissal. By organizing data on the legal capacity of subjects to initiate dismissal, they are divided into three groups: a) entities that make the decision to dismiss and implement it; b) those requiring mandatory dismissal; c) those who raise the issue of dismissal. It is proposed to supplement the current legislation with a new reason for dismissal of an employee.
{"title":"ЩОДО ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДСТОРОНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ВІД РОБОТИ","authors":"М. Д. Ждан","doi":"10.34142/23121661.2019.30.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2019.30.05","url":null,"abstract":"The purpose of the scientific article is to determine the purpose of dismissal of the employee and the reasons for such removal. It is proved that today neither current legislation, nor jurisprudence, nor science contain a single well-considered vision of the place of exclusion in the labor law system. It is noted that termination of work is always an intermediate stage, which will end either with the renewal of the employment contract and return to previous work, or with the change of the employment contract, or, even, its termination. It is substantiated that, upon dismissal from work, the main purpose is to protect the interests of the owner and employees, as well as to prevent possible violations of the rules of labor and labor discipline. Based on the analysis of the current legislation, it has been found that there are a lot of entities that have the right to initiate dismissal. By organizing data on the legal capacity of subjects to initiate dismissal, they are divided into three groups: a) entities that make the decision to dismiss and implement it; b) those requiring mandatory dismissal; c) those who raise the issue of dismissal. It is proposed to supplement the current legislation with a new reason for dismissal of an employee.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"518 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131825612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.09
Сергій Іванович Сприндис
Зазначено незадовільний соціальний захист працівників правоохоронних органів та визначено проблеми неефективного адміністративно-правового регулювання їхнього соціального захисту. Враховано, що наявні вимоги до працівників правоохоронних органів, їхньої поведінки не лише на службі, але і в побуті, специфічні обмеження не можуть бути відшкодовані тільки грошовим утриманням. Проаналізовані праці вчених-правників, які вивчають питання соціального захисту різноманітних категорій працівників правоохоронних органів. У статті автором було проаналізовано Конституцію України, закони та рішення суду щодо цього питання. Автор дійшов висновку, що соціальний захист працівників правоохоронних органів не повинен обмежуватися тільки матеріальним забезпеченням, а необхідно враховувати можливі часті затримки на роботі та відсутність співробітника в сім’ї, враховувати їхню самоповагу й забезпечення родини
{"title":"ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ","authors":"Сергій Іванович Сприндис","doi":"10.34142/23121661.2021.34.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.09","url":null,"abstract":"Зазначено незадовільний соціальний захист працівників правоохоронних органів та визначено проблеми неефективного адміністративно-правового регулювання їхнього соціального захисту. Враховано, що наявні вимоги до працівників правоохоронних органів, їхньої поведінки не лише на службі, але і в побуті, специфічні обмеження не можуть бути відшкодовані тільки грошовим утриманням. Проаналізовані праці вчених-правників, які вивчають питання соціального захисту різноманітних категорій працівників правоохоронних органів. У статті автором було проаналізовано Конституцію України, закони та рішення суду щодо цього питання. Автор дійшов висновку, що соціальний захист працівників правоохоронних органів не повинен обмежуватися тільки матеріальним забезпеченням, а необхідно враховувати можливі часті затримки на роботі та відсутність співробітника в сім’ї, враховувати їхню самоповагу й забезпечення родини","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131764174","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：