В. І. Дарій, Іван Михайлович Білай, О. М. Стоянов, Олена Григор’єва, Марина Сікорська, Ірина Візир, Дмитро Миколайович Сафонов, Яна Запара
Актуальність. Основними причинами танатогенезу мозкового інсульту є різні інтрацеребральні види ускладнень, основним з яких є вторинний стовбуровий синдром. Мета дослідження – виявлення імунологічних особливостей перебігу вторинного стовбурового синдрому у хворих на інтрацеребрально ускладнений ішемічний інсульт, залежно від наявності гіпертензивної дисциркуляторної енцефалопатії. Матеріали та методи. Було обстежено 121 хворого з ішемічним мозковим інсультом з інтрацеребральними ускладненнями (70 жінок та 51 чоловік) віком від 42 до 73 років. У дослідженні використано: клінічні, нейровізуалізаційні, імунологічні, гістологічні та статистичні методи. Результати дослідження. При порівнянні отриманих середніх показників вмісту імуноглобуліну G, А, М у хворих груп ІУІІ без ГДЕ (відповідно, – 0,53±0,04; 0,04±0,01; 0,03±0,01) та у хворих з ІУІІ з ГДЕ (0,69±0,05; 0,08±0,02; 0,07±0,01), було виявлено статистично достовірне підвищення рівня всіх трьох фракцій імуноглобулінів у лікворі (р<0,05 ). У хворих із ізольованими рівнями ураження проміжного та середнього відділів мозку імунна відповідь, оцінювана рівнем IgG, IgA та IgM, була набагато вище, ніж при ураженні нижчележачих структур стовбура. Різниця у вмісті фракцій IgG, IgA та IgM між групами хворих з мезенцефально-діенцефальним та бульбо-понтинним рівнями ураження була достовірною (р<0,05). Висновки. У хворих на ІУІІ з попередньою гіпертензивною дисциркуляторною енцефалопатією переважно розвивається класично окреслений вторинний стовбуровий синдром з тяжким перебігом. Виділені два варіанти атипового перебігу ВСС, що мають клінічну та патоморфологічну основу, що особливо дебютують вогнищевими стовбуровими проявами, більше притаманні особам з ІУІІ без попередньої ГДЕ. Показники місцевого імунного статусу змінюються при ІУІІ і багато в чому залежать від рівня ураження стовбурових структур поза основним осередком і попередньою гіпертонічною енцефалопатією, що змінює ще до основної катастрофи імунний статус хворого. Вищевикладене може бути використано як для прогнозу розвитку ІУІІ та їх результатів, так і для призначення імунокорегуючого лікування.
{"title":"ІМУНОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ У ХВОРИХ НА МОЗКОВИЙ ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ ГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ","authors":"В. І. Дарій, Іван Михайлович Білай, О. М. Стоянов, Олена Григор’єва, Марина Сікорська, Ірина Візир, Дмитро Миколайович Сафонов, Яна Запара","doi":"10.37321/ujmh.2023.1-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2023.1-02","url":null,"abstract":"Актуальність. Основними причинами танатогенезу мозкового інсульту є різні інтрацеребральні види ускладнень, основним з яких є вторинний стовбуровий синдром. \u0000 Мета дослідження – виявлення імунологічних особливостей перебігу вторинного стовбурового синдрому у хворих на інтрацеребрально ускладнений ішемічний інсульт, залежно від наявності гіпертензивної дисциркуляторної енцефалопатії. \u0000Матеріали та методи. Було обстежено 121 хворого з ішемічним мозковим інсультом з інтрацеребральними ускладненнями (70 жінок та 51 чоловік) віком від 42 до 73 років. У дослідженні використано: клінічні, нейровізуалізаційні, імунологічні, гістологічні та статистичні методи. \u0000Результати дослідження. При порівнянні отриманих середніх показників вмісту імуноглобуліну G, А, М у хворих груп ІУІІ без ГДЕ (відповідно, – 0,53±0,04; 0,04±0,01; 0,03±0,01) та у хворих з ІУІІ з ГДЕ (0,69±0,05; 0,08±0,02; 0,07±0,01), було виявлено статистично достовірне підвищення рівня всіх трьох фракцій імуноглобулінів у лікворі (р<0,05 ). У хворих із ізольованими рівнями ураження проміжного та середнього відділів мозку імунна відповідь, оцінювана рівнем IgG, IgA та IgM, була набагато вище, ніж при ураженні нижчележачих структур стовбура. Різниця у вмісті фракцій IgG, IgA та IgM між групами хворих з мезенцефально-діенцефальним та бульбо-понтинним рівнями ураження була достовірною (р<0,05). \u0000Висновки. У хворих на ІУІІ з попередньою гіпертензивною дисциркуляторною енцефалопатією переважно розвивається класично окреслений вторинний стовбуровий синдром з тяжким перебігом. Виділені два варіанти атипового перебігу ВСС, що мають клінічну та патоморфологічну основу, що особливо дебютують вогнищевими стовбуровими проявами, більше притаманні особам з ІУІІ без попередньої ГДЕ. Показники місцевого імунного статусу змінюються при ІУІІ і багато в чому залежать від рівня ураження стовбурових структур поза основним осередком і попередньою гіпертонічною енцефалопатією, що змінює ще до основної катастрофи імунний статус хворого. Вищевикладене може бути використано як для прогнозу розвитку ІУІІ та їх результатів, так і для призначення імунокорегуючого лікування.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130582681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади. Матеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45). Результати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%). Висновки. В ГД1 тривога переважала над депресією, алекситимія не відіграє значну роль в усвідомленні власного психічного стану, а копінг-профіль свідчить про схильність до психологічного дистанціювання та перекладання відповідальності за власне психічне здоров’я на інших. В ГД2 депресія переважала над тривогою, рівень алекситимії був вище, а разом з переважанням емоційного копінгу та характером кореляцій, це свідчить про значення алекситимії в порушенні критики до власного стану.
{"title":"ВІДМІННОСТІ В СТРАТЕГІЯХ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНИЙ ТА ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИЙ РОЗЛАДИ З ЯВИЩАМИ ЗНИЖЕННЯ КРИТИЧНОСТІ","authors":"Микола Хоміцький, Максим Кондратенко","doi":"10.37321/ujmh.2023.1-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2023.1-07","url":null,"abstract":"Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади. \u0000Матеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45). \u0000Результати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%). \u0000Висновки. В ГД1 тривога переважала над депресією, алекситимія не відіграє значну роль в усвідомленні власного психічного стану, а копінг-профіль свідчить про схильність до психологічного дистанціювання та перекладання відповідальності за власне психічне здоров’я на інших. В ГД2 депресія переважала над тривогою, рівень алекситимії був вище, а разом з переважанням емоційного копінгу та характером кореляцій, це свідчить про значення алекситимії в порушенні критики до власного стану.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131843898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-08
Дмитро Миколайович Сафонов
Актуальність. У сучасних систематиках психічних розладів постшизофренічна депресія була остаточно інтегрована в контекст шизофренії, створивши таким чином позицію для аналізу ролі афективних порушень депресивного кола у структурі шизофренічного дефекту. Мета дослідження: розробити підходи до аналізу проявів депресивного спектра в осіб з резидуальною шизофренією, з вираженою негативною симптоматикою. Матеріали та методи. Проведено дослідження 92 пацієнтів Запорізької обласної клінічної психіатричної лікарні з діагнозом резидуальної шизофренії; методами дослідження є оцінка клінічних даних за критеріями та діагностичними категоріями «The Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS)» та «Шкалою Гамільтона для оцінки депресії» (HRDS) з подальшим аналізом сили кореляційного зв’язку з використанням коефіцієнта рангової кореляції Спірмана. Результати дослідження. Розроблено підхід до аналізу афективних проявів депресивного спектра у дослідженому контингенті шляхом теоретичного співставлення критеріїв PANSS та HRDS. В основу аналізу покладено гіпотезу щодо можливості використання критеріїв HRDS, що мають слабкі або від’ємні показники сили кореляційного зв’язку з критеріями PSS та NSS у складі PANSS (що використовуються для оцінки основного комплексу симптомів шизофренії). Принципами виділення критеріїв у пулвалідних прийнято: якщо критерій є аналогічним критеріями PSS та NSS, сила кореляції повинна бути меншою, ніж помітна; якщо критерій є аналогічним критеріями GPS, сила кореляції повинна бути більшою, ніж помітна; якщо критерій відповідає попереднім пунктам, або не має аналогів у PANSS, повинні бути відсутні чинники, що маскують критерій. Висновки. Аналіз сили кореляційного зв’язку критеріїв депресії HRDS з критеріями, наявними в PANSS, виявляє в якості перспективних для діагностики прояву симптоматики депресивного спектра у хворих на резидуальну шизофренію такі симптоми: зниження настрою, загальмованість та безсоння. Ці критерії можуть розглядатися як перспективні за умов відсутності змін терапії в періоді 2 тижні до оцінки стану; фази загострення резидуального комплексу симптоматики; порушень догляду за хворим,включаючи підтримання режиму сну, активності, харчування; наявності коморбідних розладів фізичного здоров’я, що можуть викликати загально-соматичні та вегетативні симптоми.
{"title":"ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ КВАЗІДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У СТРУКТУРІ НЕГАТИВНОЇ СИМПТОМАТИКИ У ХВОРИХ НА РЕЗИДУАЛЬНУ ШИЗОФРЕНІЮ","authors":"Дмитро Миколайович Сафонов","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-08","url":null,"abstract":"Актуальність. У сучасних систематиках психічних розладів постшизофренічна депресія була остаточно інтегрована в контекст шизофренії, створивши таким чином позицію для аналізу ролі афективних порушень депресивного кола у структурі шизофренічного дефекту. \u0000Мета дослідження: розробити підходи до аналізу проявів депресивного спектра в осіб з резидуальною шизофренією, з вираженою негативною симптоматикою. \u0000Матеріали та методи. Проведено дослідження 92 пацієнтів Запорізької обласної клінічної психіатричної лікарні з діагнозом резидуальної шизофренії; методами дослідження є оцінка клінічних даних за критеріями та діагностичними категоріями «The Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS)» та «Шкалою Гамільтона для оцінки депресії» (HRDS) з подальшим аналізом сили кореляційного зв’язку з використанням коефіцієнта рангової кореляції Спірмана. \u0000Результати дослідження. Розроблено підхід до аналізу афективних проявів депресивного спектра у дослідженому контингенті шляхом теоретичного співставлення критеріїв PANSS та HRDS. В основу аналізу покладено гіпотезу щодо можливості використання критеріїв HRDS, що мають слабкі або від’ємні показники сили кореляційного зв’язку з критеріями PSS та NSS у складі PANSS (що використовуються для оцінки основного комплексу симптомів шизофренії). Принципами виділення критеріїв у пулвалідних прийнято: якщо критерій є аналогічним критеріями PSS та NSS, сила кореляції повинна бути меншою, ніж помітна; якщо критерій є аналогічним критеріями GPS, сила кореляції повинна бути більшою, ніж помітна; якщо критерій відповідає попереднім пунктам, або не має аналогів у PANSS, повинні бути відсутні чинники, що маскують критерій. \u0000Висновки. Аналіз сили кореляційного зв’язку критеріїв депресії HRDS з критеріями, наявними в PANSS, виявляє в якості перспективних для діагностики прояву симптоматики депресивного спектра у хворих на резидуальну шизофренію такі симптоми: зниження настрою, загальмованість та безсоння. Ці критерії можуть розглядатися як перспективні за умов відсутності змін терапії в періоді 2 тижні до оцінки стану; фази загострення резидуального комплексу симптоматики; порушень догляду за хворим,включаючи підтримання режиму сну, активності, харчування; наявності коморбідних розладів фізичного здоров’я, що можуть викликати загально-соматичні та вегетативні симптоми.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"126 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127975688","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-07
В’ячеслав Миколайович Григоренко, Оксана Василівна Ромащенко, Сергій Миколайович Мельников, Валентина Василівна Білоголовcька, Наталія Олександрівна Мироненко, Лолахон Садодівна Джураєва
В статті висвітлені підходи щодо врахування стану сексуального здоров’я жінки в практичній системі охорони здоров’я. Висвітлено передумови та дескриптори формування жіночих сексуальних дисфункцій у жінок різних вікових груп. Представлено класифікацію жіночих сексуальних дисфункцій R. Basson з урахуванням моделі жіночої сексуальної реакції, мотивації сексуальної поведінки та сексуального задоволення. Виділено доцільність міждисциплінарного підходу, орієнтованого на жінок із сексуальними дисфункціями як для точності діагностики, так і вибору персоналізованого та спеціалізованого лікування. За таких умов забезпечення сексологічної допомоги є передумовою ефективного вирішення спектру проблем у жінок різного віку.
{"title":"СЕКСУАЛЬНІ ДИСФУНКЦІЇ У ЖІНОК РІЗНОГО ВІКУ","authors":"В’ячеслав Миколайович Григоренко, Оксана Василівна Ромащенко, Сергій Миколайович Мельников, Валентина Василівна Білоголовcька, Наталія Олександрівна Мироненко, Лолахон Садодівна Джураєва","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-07","url":null,"abstract":"В статті висвітлені підходи щодо врахування стану сексуального здоров’я жінки в практичній системі охорони здоров’я. Висвітлено передумови та дескриптори формування жіночих сексуальних дисфункцій у жінок різних вікових груп. Представлено класифікацію жіночих сексуальних дисфункцій R. Basson з урахуванням моделі жіночої сексуальної реакції, мотивації сексуальної поведінки та сексуального задоволення. Виділено доцільність міждисциплінарного підходу, орієнтованого на жінок із сексуальними дисфункціями як для точності діагностики, так і вибору персоналізованого та спеціалізованого лікування. За таких умов забезпечення сексологічної допомоги є передумовою ефективного вирішення спектру проблем у жінок різного віку.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128833066","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-04
Сергій Олегович Єфіменко
Мета дослідження. На підґрунті проведеного клініко-анамнестичного, психодіагностичного та клініко-психопатологічного дослідження явища психічного виснаження розробити та перевірити ефективність системи психотерапевтичної корекції зазначених станів у студентів 1-3 курсів вищого навчального медичного закладу. Матеріали та методи. Із дотриманням принципів біоетики та за умов наявності добровільної інформованої згоди у сесійний період було обстежено 770 студентів Запорізького державного медичного університету (Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу. Серед сформованого контингенту попередньо було виявлено студентів, що мають ознаки психічного виснаження: їх частка серед учнів першого року навчання склала 44 (47,8%) студенти, другого – 48 (49,5%) студентів, третього – 75 (64,7%) студентів. Результати та їх обговорення. Розроблено систему психотерапевтичної корекції станів психічного виснаження у студентів 1-3 курсів вищого навчального медичного закладу, що базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту стану психічного виснаження. Було доведено, що розроблена система має високий рівень ефективності: студенти, що отримували відповідний психотерапевтичний супровід, демонстрували нижчі показники емоційного виснаження, деперсоналізації, були менш схильні до редукції особистих досягнень, набагато краще оцінювали своє самопочуття, мали вищий рівень активності та настрою у порівнянні зі студентами, що такий супровід не отримували. Висновки. Розроблено ефективну систему психотерапевтичної корекції станів психічного виснаження у студентів 1-3 курсів вищого навчального медичного закладу, що базується на засадах екзистенціальної психотерапії та є елементом багаторівневого комплексу заходів психологічного супроводу студентської молоді, що потребує подальшого удосконалення шляхом налагодження супутніх компонентів організаційного та педагогічного впливу з метою подолання та попередження формування стійких станів дезадаптації.
{"title":"СИСТЕМА ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ СТАНІВ ПСИХІЧНОГО ВИСНАЖЕННЯ У СТУДЕНТІВ 1-3 КУРСІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ","authors":"Сергій Олегович Єфіменко","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-04","url":null,"abstract":"Мета дослідження. На підґрунті проведеного клініко-анамнестичного, психодіагностичного та клініко-психопатологічного дослідження явища психічного виснаження розробити та перевірити ефективність системи психотерапевтичної корекції зазначених станів у студентів 1-3 курсів вищого навчального медичного закладу. \u0000Матеріали та методи. Із дотриманням принципів біоетики та за умов наявності добровільної інформованої згоди у сесійний період було обстежено 770 студентів Запорізького державного медичного університету (Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу. Серед сформованого контингенту попередньо було виявлено студентів, що мають ознаки психічного виснаження: їх частка серед учнів першого року навчання склала 44 (47,8%) студенти, другого – 48 (49,5%) студентів, третього – 75 (64,7%) студентів. \u0000Результати та їх обговорення. Розроблено систему психотерапевтичної корекції станів психічного виснаження у студентів 1-3 курсів вищого навчального медичного закладу, що базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту стану психічного виснаження. Було доведено, що розроблена система має високий рівень ефективності: студенти, що отримували відповідний психотерапевтичний супровід, демонстрували нижчі показники емоційного виснаження, деперсоналізації, були менш схильні до редукції особистих досягнень, набагато краще оцінювали своє самопочуття, мали вищий рівень активності та настрою у порівнянні зі студентами, що такий супровід не отримували. \u0000Висновки. Розроблено ефективну систему психотерапевтичної корекції станів психічного виснаження у студентів 1-3 курсів вищого навчального медичного закладу, що базується на засадах екзистенціальної психотерапії та є елементом багаторівневого комплексу заходів психологічного супроводу студентської молоді, що потребує подальшого удосконалення шляхом налагодження супутніх компонентів організаційного та педагогічного впливу з метою подолання та попередження формування стійких станів дезадаптації.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116911663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-06
Владислав Андрійович Плєхов
З метою виявити особливості типу відношення до захворювання хворих на шизотиповий розлад залежно від спектру наявної афективної патології шляхом аналізу її клініко-психопатологічного наповнення, було проведено проспективне дослідження. Матеріали та методи. Протягом 2019-2020 рр. було досліджено 100 пацієнтів Запорізької регіональної психіатричної лікарні, що знаходились на амбулаторному етапі лікування з приводу шизотипового розладу; для вирішення поставленої мети були використані клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та клініко-статистичний методи. Контингент дослідження було розподілено на три групи: до групи дослідження 1 (Г1) увійшли 52 хворих, у яких була виявлена уніполярна психопатологічна симптоматика депресивного спектру; до групи дослідження 2 (Г2) увійшли 16 хворих, що демонстрували циклічну зміну депресивних та гіпоманіакальних фаз; останні 32 хворих сформували групу дослідження 3 (Г3) – вони виявляли клінічні ознаки афективного сплощення. За результатами дослідження було встановлено, що для хворих Г1 були більш характерні іпохондричні варіанти реагування на захворювання: значного поши- рення тут набули ізольований іпохондричний (7 хворих) та комбінований тривожно-іпохондричний (10 хворих) типи відношення до захворювання. Для хворих Г2 специфічними були ізольований анозогнозичний (5 хворих) та комбінований ейфорійно-анозогнозичний варіанти відношення до захворювання (2 хворих). Специ- фічним варіантом відношення до захворювання для хворих Г3 був анозогнозичний (18 хворих). Висновок. Для хворих на шизотиповий розлад із превалюванням уніполярної депресивної симптоматики характерні тривожно-іпохондричні варіанти реагування на захворювання, для хворих із циркулярною зміною афективних фаз ейфорійно-анозогнозичний варіант, для хворих зі станами афективного сплощення – анозогнозичний.
{"title":"ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПУ СТАВЛЕННЯ ДО ХВОРОБИ У ХВОРИХ НА ШИЗОТИПОВИЙ РОЗЛАД З АФЕКТИВНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ РІЗНОГО СПЕКТРУ","authors":"Владислав Андрійович Плєхов","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-06","url":null,"abstract":"З метою виявити особливості типу відношення до захворювання хворих на шизотиповий розлад залежно від спектру наявної афективної патології шляхом аналізу її клініко-психопатологічного наповнення, було проведено проспективне дослідження. \u0000Матеріали та методи. Протягом 2019-2020 рр. було досліджено 100 пацієнтів Запорізької регіональної психіатричної лікарні, що знаходились на амбулаторному етапі лікування з приводу шизотипового розладу; для вирішення поставленої мети були використані клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та клініко-статистичний методи. Контингент дослідження було розподілено на три групи: до групи дослідження 1 (Г1) увійшли 52 хворих, у яких була виявлена уніполярна психопатологічна симптоматика депресивного спектру; до групи дослідження 2 (Г2) увійшли 16 хворих, що демонстрували циклічну зміну депресивних та гіпоманіакальних фаз; останні 32 хворих сформували групу дослідження 3 (Г3) – вони виявляли клінічні ознаки афективного сплощення. \u0000За результатами дослідження було встановлено, що для хворих Г1 були більш характерні іпохондричні варіанти реагування на захворювання: значного поши- рення тут набули ізольований іпохондричний (7 хворих) та комбінований тривожно-іпохондричний (10 хворих) типи відношення до захворювання. Для хворих Г2 специфічними були ізольований анозогнозичний (5 хворих) та комбінований ейфорійно-анозогнозичний варіанти відношення до захворювання (2 хворих). Специ- фічним варіантом відношення до захворювання для хворих Г3 був анозогнозичний (18 хворих). \u0000Висновок. Для хворих на шизотиповий розлад із превалюванням уніполярної депресивної симптоматики характерні тривожно-іпохондричні варіанти реагування на захворювання, для хворих із циркулярною зміною афективних фаз ейфорійно-анозогнозичний варіант, для хворих зі станами афективного сплощення – анозогнозичний.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127567775","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-03
T. Kravets, Oleksii Harieiev, Kateryna Lobanova
Мета виконаної роботи полягала у прагненні експериментально підтвердити уявлення про запальну природу алергічних реакцій, де флогогеном виступають пептиди зовнішнього середовища зі збереженими епітопними послідовностями внаслідок неповноцінного гідролізу до амінокислот. Виникаючий ефект пов’язаний із вродженою або набутою вибірковою ферментопатією зовнішніх протеолітичних ферментів мікробіома. Матеріали та методи. В експеримент були взяті 22 штами мікроорганізмів, що становлять транзиторну і нормофлору кишківника людини, що формують групу пробіотичних мікроорганізмів, і широко використовуються як біологічно активні добавки (БАД) різними прописами як засіб терапії. Оцінювалася каталітична дія зовнішніх протеолітичних ферментів досліджуваних мікроорганізмів у реакціях гідролізу білків макронутрієнтів in vitro. Культивування мікроорганізмів проводилося на селективних живильних середовищах із доданими до них екстрактами білків коров’ячого молока, курячого яйця, сої, пшениці, арахісу. Продукти гідролізу фіксувалися з використанням електрофорезу в поліакріламідному гелі. Як контроль враховувався результат електрофорезу компонентів екстрактів досліджуваних білків. Результати та їх обговорення. Зазначається у досить великому числі випадків каталітична активність ферментів мікроорганізмів з різних таксономічних груп в реакціїгідролізу одного конкретного білка, що дає підставу розцінювати це явище як фактор різноманітності, що забезпечує стійкість такої екосистеми як мікробіом людини.Так само важливо взяти до уваги, що ферментна активність близькоспоріднених мікроорганізмів у гідролізі білків не носить однотипний характер, що робить можливимотримати продукти гідролізу як джерело метаболізму мікробів з багатьох різноманітних білків. Таке явище може мати пристосувальний характер харчового синергізму. Висновки. Є підстави розцінювати прояви алергії як один із варіантів запальної реакції, тобто синдром, сукупність симптомів запалення, що супроводжують соматичне абофункціональне захворювання, в патогенезі якого присутня ензимопатія щодо окремих протеолітичних ферментів.
{"title":"ПРОТЕОЛІЗ В ПАТОГЕНЕЗІ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ","authors":"T. Kravets, Oleksii Harieiev, Kateryna Lobanova","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-03","url":null,"abstract":"Мета виконаної роботи полягала у прагненні експериментально підтвердити уявлення про запальну природу алергічних реакцій, де флогогеном виступають пептиди зовнішнього середовища зі збереженими епітопними послідовностями внаслідок неповноцінного гідролізу до амінокислот. Виникаючий ефект пов’язаний із вродженою або набутою вибірковою ферментопатією зовнішніх протеолітичних ферментів мікробіома. \u0000Матеріали та методи. В експеримент були взяті 22 штами мікроорганізмів, що становлять транзиторну і нормофлору кишківника людини, що формують групу пробіотичних мікроорганізмів, і широко використовуються як біологічно активні добавки (БАД) різними прописами як засіб терапії. Оцінювалася каталітична дія зовнішніх протеолітичних ферментів досліджуваних мікроорганізмів у реакціях гідролізу білків макронутрієнтів in vitro. Культивування мікроорганізмів проводилося на селективних живильних середовищах із доданими до них екстрактами білків коров’ячого молока, курячого яйця, сої, пшениці, арахісу. Продукти гідролізу фіксувалися з використанням електрофорезу в поліакріламідному гелі. Як контроль враховувався результат електрофорезу компонентів екстрактів досліджуваних білків. \u0000Результати та їх обговорення. Зазначається у досить великому числі випадків каталітична активність ферментів мікроорганізмів з різних таксономічних груп в реакціїгідролізу одного конкретного білка, що дає підставу розцінювати це явище як фактор різноманітності, що забезпечує стійкість такої екосистеми як мікробіом людини.Так само важливо взяти до уваги, що ферментна активність близькоспоріднених мікроорганізмів у гідролізі білків не носить однотипний характер, що робить можливимотримати продукти гідролізу як джерело метаболізму мікробів з багатьох різноманітних білків. Таке явище може мати пристосувальний характер харчового синергізму. \u0000Висновки. Є підстави розцінювати прояви алергії як один із варіантів запальної реакції, тобто синдром, сукупність симптомів запалення, що супроводжують соматичне абофункціональне захворювання, в патогенезі якого присутня ензимопатія щодо окремих протеолітичних ферментів.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"14 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120990437","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-09
Анастасія Миколаївна Маковецька, Людмила Олександрівна Турова, Марина Володимирівна Савельєва
В роботі проаналізовано сучасні дані щодо ролі генів детоксикації ксенобіотиків та дії хронічного стресу в патогенезі порушень чоловічої репродуктивної функції. Виявлені генетичні предиктори свідчать про різноманітність індивідуальних патогенетичних механізмів розвитку порушень чоловічої репродуктивної функції, що потребує застосування персоналізованого лікування.
{"title":"СИНЕРГІЯ ВПЛИВУ ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ СИСТЕМИ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ФАЗИ ДЕТОКСИКАЦІЇ КСЕНОБІОТИКІВ І ПСИХО-ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЧОЛОВІКА: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК","authors":"Анастасія Миколаївна Маковецька, Людмила Олександрівна Турова, Марина Володимирівна Савельєва","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-09","url":null,"abstract":"В роботі проаналізовано сучасні дані щодо ролі генів детоксикації ксенобіотиків та дії хронічного стресу в патогенезі порушень чоловічої репродуктивної функції. Виявлені генетичні предиктори свідчать про різноманітність індивідуальних патогенетичних механізмів розвитку порушень чоловічої репродуктивної функції, що потребує застосування персоналізованого лікування.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127014907","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-09DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-05
Дмитро Валерійович Мальцев, Ніна Коляденко
В статті розглянуті останні досягнення в розумінні імунопатогенезу розладів спектру аутизму та інших поширених в популяції нейропсихіатричних хвороб у дітей у світлі сучасної фолатцентричної наукової концепції шляхів церебрального пошкодження, в імунопсихіатрії. Детально проаналізовані основні біохімічні порушення, ознаки оксидативного стресу, прояви імунодефіциту та пов’язаної з цим імунної дисрегуляції, ключових імунозалежних механізмів ураження нервової системи, таких як реактивовані нейротропні інфекції, автоімунні реакції до нейронів і мієліну ЦНС, імунозапальні реакції з гіперпродукцією прозапальних цитокінів, що мають вираз- ні нейротоксичні ефекти. Також наводяться результати основних мета-аналізів, систематичних оглядів, рандомізованих контрольованих клінічних досліджень з випробування різних стратегій лікування розладів спектру аутизму, заснованих на сучасній фолатцентричній концепції імунопатогенезу хвороби, зокрема – дієтотерапії, біохімічної корекції, пре/пробіотиків і трансплантації мікробіому кишківника, нормального в/в імуноглобуліну людини у високій дозі, інфліксимабу та ритуксимабу. В кінці статті окреслені найперспективніші напрямки подальших наукових досліджень в царині нейроімунології важких нейропсихіатричних синдромів у дітей, які можуть зумовити революційні зміни у підходах до діагностики і лікування раніше некурабельних хвороб психіки підростаючого покоління.
{"title":"ІМУНОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ХВОРОБИ У ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ","authors":"Дмитро Валерійович Мальцев, Ніна Коляденко","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-05","url":null,"abstract":"В статті розглянуті останні досягнення в розумінні імунопатогенезу розладів спектру аутизму та інших поширених в популяції нейропсихіатричних хвороб у дітей у світлі сучасної фолатцентричної наукової концепції шляхів церебрального пошкодження, в імунопсихіатрії. Детально проаналізовані основні біохімічні порушення, ознаки оксидативного стресу, прояви імунодефіциту та пов’язаної з цим імунної дисрегуляції, ключових імунозалежних механізмів ураження нервової системи, таких як реактивовані нейротропні інфекції, автоімунні реакції до нейронів і мієліну ЦНС, імунозапальні реакції з гіперпродукцією прозапальних цитокінів, що мають вираз- ні нейротоксичні ефекти. Також наводяться результати основних мета-аналізів, систематичних оглядів, рандомізованих контрольованих клінічних досліджень з випробування різних стратегій лікування розладів спектру аутизму, заснованих на сучасній фолатцентричній концепції імунопатогенезу хвороби, зокрема – дієтотерапії, біохімічної корекції, пре/пробіотиків і трансплантації мікробіому кишківника, нормального в/в імуноглобуліну людини у високій дозі, інфліксимабу та ритуксимабу. В кінці статті окреслені найперспективніші напрямки подальших наукових досліджень в царині нейроімунології важких нейропсихіатричних синдромів у дітей, які можуть зумовити революційні зміни у підходах до діагностики і лікування раніше некурабельних хвороб психіки підростаючого покоління.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127416092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-08DOI: 10.37321/ujmh.2022.1-2-01
Y. Zasieda
Relevance. Today there is an additional progressive option to apply into the non-inflammatory CPPS, which is presented by regenerative medicine and specifically platelet-rich plasma(PRP) treatment. Aim – to evaluate efficacy of PRP treatment in combination with pharmacotherapy and ESWT for non-inflammatory CPPS. Materials and methods. Prospective study was conducted in a group of 40 outpatients with diagnosis of non-inflammatory chronic pelvic pain syndrome in Men’s Health Clinic (Kyiv, Ukraine). Mean age was equal to 46.4±10.2. The set of specific examinations included: trans-rectal prostate scanning, prostate secret sample analysis, visual analogue pain scale (VAS), International Prostate Symptom Score (IPSS) and International Index of Erectile Function (IIEF-5). Results. Study results showed that there are significant differences in mean VAS scores in time point at 28-th day of treatment where patients of MG demonstrated lower pain level (p<0.05) than patients of CG, meanwhile both groups had significant (p<0.05) decrease of pain levels in comparison with initial data. In 3 months after treatment, we could see elevation of pain in CG to the level that have no significant differences with initial data, while patients of MG still have significantly lower pain level, but difference between groups come insignificant. IPSS levels at 28-th day of treatment showed significant (p<0.05) efficacy (bringing symptoms from moderate to mild level) in both groups with lack of difference between them. Such situation was observer also in 3 months after treatment with slight increase of symptom intensity in both MG and CG. In 6 months after treatment, we have registered elevation of IPSS mean score in CG up to the level of insignificant difference with initial data. IIEF-5 data showed significant (p<0.05) improvement of symptoms at 28-th day of treatment in both CG and MG without significant difference between groups. In 3 months after treatment, we observed that in CG the level of symptoms raised to the level that have insignificant difference with initial data, but in MG the improvement was still significant. The same situation was observed in 6 months after treatment. Conclusions. The efficacy of PRP treatment in combination with pharmacotherapy and ESWT for non-inflammatory CPPS was evaluated. Significant clinical effects were found both for PRP combination with ESWT and NSAID and just ESWT and NSAID directly after course of treatment, meanwhile in 3 and 6 months after treatment the results start to show difference in favor of PRP inclusion.
{"title":"MODERN METHODS OF NON-INFLAMMATORY CHRONIC PELVIC PAIN SYNDROME TREATMENT","authors":"Y. Zasieda","doi":"10.37321/ujmh.2022.1-2-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2022.1-2-01","url":null,"abstract":"Relevance. Today there is an additional progressive option to apply into the non-inflammatory CPPS, which is presented by regenerative medicine and specifically platelet-rich plasma(PRP) treatment. \u0000Aim – to evaluate efficacy of PRP treatment in combination with pharmacotherapy and ESWT for non-inflammatory CPPS. \u0000Materials and methods. Prospective study was conducted in a group of 40 outpatients with diagnosis of non-inflammatory chronic pelvic pain syndrome in Men’s Health Clinic (Kyiv, Ukraine). Mean age was equal to 46.4±10.2. The set of specific examinations included: trans-rectal prostate scanning, prostate secret sample analysis, visual analogue pain scale (VAS), International Prostate Symptom Score (IPSS) and International Index of Erectile Function (IIEF-5). \u0000Results. Study results showed that there are significant differences in mean VAS scores in time point at 28-th day of treatment where patients of MG demonstrated lower pain level (p<0.05) than patients of CG, meanwhile both groups had significant (p<0.05) decrease of pain levels in comparison with initial data. In 3 months after treatment, we could see elevation of pain in CG to the level that have no significant differences with initial data, while patients of MG still have significantly lower pain level, but difference between groups come insignificant. \u0000IPSS levels at 28-th day of treatment showed significant (p<0.05) efficacy (bringing symptoms from moderate to mild level) in both groups with lack of difference between them. Such situation was observer also in 3 months after treatment with slight increase of symptom intensity in both MG and CG. In 6 months after treatment, we have registered elevation of IPSS mean score in CG up to the level of insignificant difference with initial data. \u0000IIEF-5 data showed significant (p<0.05) improvement of symptoms at 28-th day of treatment in both CG and MG without significant difference between groups. In 3 months after treatment, we observed that in CG the level of symptoms raised to the level that have insignificant difference with initial data, but in MG the improvement was still significant. The same situation was observed in 6 months after treatment. \u0000Conclusions. The efficacy of PRP treatment in combination with pharmacotherapy and ESWT for non-inflammatory CPPS was evaluated. Significant clinical effects were found both for PRP combination with ESWT and NSAID and just ESWT and NSAID directly after course of treatment, meanwhile in 3 and 6 months after treatment the results start to show difference in favor of PRP inclusion.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"143 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131670154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：