Pub Date : 2023-09-08DOI: 10.15407/dopovidi2023.04.011
V.Ya. Gutlyanskiĭ, V.I. Ryazanov, E.A. Sevost’yanov, E. Yakubov
We study the Dirichlet boundary value problem with continuous boundary data for the A-harmonic equations div[A grad u] = 0 in an arbitrary bounded domain D of the complex plane £ with no boundary component degenerated to a single point. We provide integral criteria, including the BMO and FMO criteria expressed in terms of A (z), for the existence of weak solutions to the problem. We also discuss the connections between A-harmonic functions and potential theory.
研究了无边界分量退化为单点的复平面£的任意有界域D上A-调和方程div[A grad u] = 0具有连续边界数据的Dirichlet边值问题。我们给出了问题弱解存在的积分判据，包括用A (z)表示的BMO和FMO判据。我们还讨论了a -调和函数与势理论之间的联系。
{"title":"On the Dirichlet problem for A-harmonic functions","authors":"V.Ya. Gutlyanskiĭ, V.I. Ryazanov, E.A. Sevost’yanov, E. Yakubov","doi":"10.15407/dopovidi2023.04.011","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.04.011","url":null,"abstract":"We study the Dirichlet boundary value problem with continuous boundary data for the A-harmonic equations div[A grad u] = 0 in an arbitrary bounded domain D of the complex plane £ with no boundary component degenerated to a single point. We provide integral criteria, including the BMO and FMO criteria expressed in terms of A (z), for the existence of weak solutions to the problem. We also discuss the connections between A-harmonic functions and potential theory.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136362005","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.049
G. Artemenko, L. Shumlyanskyy, L.S. Dovbysh
The Ternuvate strata comprise metamorphic rocks that make up the Haichur arcuate structure, which is about 72 km long. Its western part lies within the Andriivka fault zone, which separates the Vovcha and Huliaipole blocks, while the eastern part is located within the Ternuvate fault zone, traced on the Remivka block. The rocks composing the Haichur structure have irregular and laterally variable composition, changeable thickness, and exhibit dynamometamorphic structures of boudinage and schistosity. The upper part of the Ternuvate strata mainly consists of metasedimentary rocks, including gneisses, biotite schists, garnet-biotite, magnetite-amphibole, and feldspar quartzites. The lower part comprises volcanogenic rocks such as amphibolites, metaultrabasites, and biotite-amphibole gneisses. Using the LA-ICP-MS method, 38 zircon crystals from muscovite-biotite gneisses in the upper part of the Ternuvate strata were analyzed. Based on the geochemical data, these zircons are metamorphosed graywackes. The zircon crystals belong to several age populations (3.65-3.45 and 3.3-2.95 Ga), corresponding to the major stages of Archean crust formation in the West Azov domain, including the formation of the oldest basement and granite-greenstone complexes of the Paleoarchean and Mesoarchean ages. Identical populations of detrital zircon were found in the early Precambrian metaterrigenous rocks of the Krutobalka Formation in the Sorokyne greenstone structure. The correspondence between the Paleoarchean crust (3.45-3.65 Ga) of the West Azov block of the Ukrainian Shield and the Kursk-Besedine granulite-gneiss area of the Kursk Magnetic Anomaly block is evident, while the Paleoarchean and Mesoarchean complexes (2.9-3.3 Ga) correspond to the Mykhailivka and Orel-Tim granite-greenstone area of the Kursk Magnetic Anomaly block. The Archean complexes of Sarmatia are of the same age as similar formations in the Kaapvaal craton in South Africa, Bastar craton in India, North China Craton, Slave craton in Canada, and others, which formed during the Eoarchaean.
{"title":"Th e age of detrital zircon from metasedimentary rocks of the Ternuvate strata (West Azov block of the Ukrainian Shield)","authors":"G. Artemenko, L. Shumlyanskyy, L.S. Dovbysh","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.049","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.049","url":null,"abstract":"The Ternuvate strata comprise metamorphic rocks that make up the Haichur arcuate structure, which is about 72 km long. Its western part lies within the Andriivka fault zone, which separates the Vovcha and Huliaipole blocks, while the eastern part is located within the Ternuvate fault zone, traced on the Remivka block. The rocks composing the Haichur structure have irregular and laterally variable composition, changeable thickness, and exhibit dynamometamorphic structures of boudinage and schistosity. The upper part of the Ternuvate strata mainly consists of metasedimentary rocks, including gneisses, biotite schists, garnet-biotite, magnetite-amphibole, and feldspar quartzites. The lower part comprises volcanogenic rocks such as amphibolites, metaultrabasites, and biotite-amphibole gneisses. Using the LA-ICP-MS method, 38 zircon crystals from muscovite-biotite gneisses in the upper part of the Ternuvate strata were analyzed. Based on the geochemical data, these zircons are metamorphosed graywackes. The zircon crystals belong to several age populations (3.65-3.45 and 3.3-2.95 Ga), corresponding to the major stages of Archean crust formation in the West Azov domain, including the formation of the oldest basement and granite-greenstone complexes of the Paleoarchean and Mesoarchean ages. Identical populations of detrital zircon were found in the early Precambrian metaterrigenous rocks of the Krutobalka Formation in the Sorokyne greenstone structure. The correspondence between the Paleoarchean crust (3.45-3.65 Ga) of the West Azov block of the Ukrainian Shield and the Kursk-Besedine granulite-gneiss area of the Kursk Magnetic Anomaly block is evident, while the Paleoarchean and Mesoarchean complexes (2.9-3.3 Ga) correspond to the Mykhailivka and Orel-Tim granite-greenstone area of the Kursk Magnetic Anomaly block. The Archean complexes of Sarmatia are of the same age as similar formations in the Kaapvaal craton in South Africa, Bastar craton in India, North China Craton, Slave craton in Canada, and others, which formed during the Eoarchaean.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78365544","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.073
Н.О. Ліпковська, В.М. Барвінченко, Микола Картель
Встановлено закономірності солюбілізації, таутомерних перетворень і зміни спектральних характеристик природного поліфенолу куркуміну в разі розчинення у водному середовищі катіонних ПАР — антисептиків етонію та декаметоксину залежно від їх концентрації в розчині. Показано, що в організованих міцелярних середовищах цих катіонних ПАР куркумін розчиняється в енольній формі, його розчинність збільшується на два порядки. Методом розчинності визначено величини констант зв’язування куркуміну з міцелами етонію (lgКзв = 4,39) та декаметоксину (lgКзв = 4,47). В доміцелярних розчинах довголанцюгового катіонного ПАР етонію до появи звичайних класичних міцел куркумін розчиняється у водному розчині переважно в кетонній формі і його концентрація зростає у 150 разів за рахунок утворення ним розчинних супрамолекулярних комплексів. На відміну від етонію, в доміцелярних розчинах коротколанцюгової катіонної ПАР декаметоксину практично не відбувається поліпшення розчинності та зсуву рівноваги кето-енольної таутомерії куркуміну. Виявлені закономірності мають вагоме наукове і прикладне значення для розробки лікарських препаратів на основі таких систем.
{"title":"Вплив катіонних поверхнево-активних антисептиків на розчинення природного поліфенолу куркуміну у водних середовищах","authors":"Н.О. Ліпковська, В.М. Барвінченко, Микола Картель","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.073","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.073","url":null,"abstract":"Встановлено закономірності солюбілізації, таутомерних перетворень і зміни спектральних характеристик природного поліфенолу куркуміну в разі розчинення у водному середовищі катіонних ПАР — антисептиків етонію та декаметоксину залежно від їх концентрації в розчині. Показано, що в організованих міцелярних середовищах цих катіонних ПАР куркумін розчиняється в енольній формі, його розчинність збільшується на два порядки. Методом розчинності визначено величини констант зв’язування куркуміну з міцелами етонію (lgКзв = 4,39) та декаметоксину (lgКзв = 4,47). В доміцелярних розчинах довголанцюгового катіонного ПАР етонію до появи звичайних класичних міцел куркумін розчиняється у водному розчині переважно в кетонній формі і його концентрація зростає у 150 разів за рахунок утворення ним розчинних супрамолекулярних комплексів. На відміну від етонію, в доміцелярних розчинах коротколанцюгової катіонної ПАР декаметоксину практично не відбувається поліпшення розчинності та зсуву рівноваги кето-енольної таутомерії куркуміну. Виявлені закономірності мають вагоме наукове і прикладне значення для розробки лікарських препаратів на основі таких систем.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"123 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86428211","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.096
В. Б. Ларіонов, М.Я. Головенко, Віктор Євгенович Кузьмін, І.П. Валіводзь, О.О. Нефьодов
Методи комп’ютерного моделювання дають можливість оптимізувати процес попередньої оцінки потенціалу взаємодії майбутніх лікарських засобів. Авторами використано моделювання in silico для прогнозування та пояснення можливої взаємодії пропоксазепаму з ізоферментами CYP на молекулярному рівні. Для розрахунку вільної енергії взаємодії та визначення амінокислотних залишків процедурою молекулярного докінгу було застосовано програму iGEMDOCK v2.1, досліджувані ензими — комплекси ізоформ CYP із референтними лігандами (1A2 (2hi4), 2B6 (5uda), 2C8 (2nnj), 2C9 (1og5), 2C19 (4gqs), 2D6 (4wnu) та 3A4 (5te8), молекулами-субстратами для кожного ізоензиму вибрано відповідно фенацетин, бупропіон, амодіахін, диклофенак, S-мефенітоїн, буфуралол та мідазолам з тестостероном відповідно. Пропоксазепам має досить високі показники вільної енергії взаємодії з усіма ізоформами CYP (8,15—9,8 ккал/моль), однак є різниця в кількості спільних амінокислотних залишків, що беруть участь у взаємодії зі специфічними субстратами. За різницею енергії зв’язків можна припустити, що найменший конкурентний (інгібувальний) ефект пропоксазепам може мати відповідно на ізоформи 3A4 (із субстратом тестостероном) та 2D6. Аналіз взаємодій пропоксазепаму з різними ізоформами CYP з урахуванням їх індивідуальних субстратів дає підставу припустити можливість конкурентної взаємодії для 1А2, 2С19 та 2С8 і, меншою мірою, для 2С9, 3А4 та 2B6. Також можна очікувати, що пропоксазепам може бути субстратом для досліджуваних ізоформ цитохрому.
{"title":"Взаємодія пропоксазепаму з ізоформами цитохрому P450 за результатами молекулярного докінг-аналізу","authors":"В. Б. Ларіонов, М.Я. Головенко, Віктор Євгенович Кузьмін, І.П. Валіводзь, О.О. Нефьодов","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.096","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.096","url":null,"abstract":"Методи комп’ютерного моделювання дають можливість оптимізувати процес попередньої оцінки потенціалу взаємодії майбутніх лікарських засобів. Авторами використано моделювання in silico для прогнозування та пояснення можливої взаємодії пропоксазепаму з ізоферментами CYP на молекулярному рівні. Для розрахунку вільної енергії взаємодії та визначення амінокислотних залишків процедурою молекулярного докінгу було застосовано програму iGEMDOCK v2.1, досліджувані ензими — комплекси ізоформ CYP із референтними лігандами (1A2 (2hi4), 2B6 (5uda), 2C8 (2nnj), 2C9 (1og5), 2C19 (4gqs), 2D6 (4wnu) та 3A4 (5te8), молекулами-субстратами для кожного ізоензиму вибрано відповідно фенацетин, бупропіон, амодіахін, диклофенак, S-мефенітоїн, буфуралол та мідазолам з тестостероном відповідно. \u0000Пропоксазепам має досить високі показники вільної енергії взаємодії з усіма ізоформами CYP (8,15—9,8 ккал/моль), однак є різниця в кількості спільних амінокислотних залишків, що беруть участь у взаємодії зі специфічними субстратами. За різницею енергії зв’язків можна припустити, що найменший конкурентний (інгібувальний) ефект пропоксазепам може мати відповідно на ізоформи 3A4 (із субстратом тестостероном) та 2D6. Аналіз взаємодій пропоксазепаму з різними ізоформами CYP з урахуванням їх індивідуальних субстратів дає підставу припустити можливість конкурентної взаємодії для 1А2, 2С19 та 2С8 і, меншою мірою, для 2С9, 3А4 та 2B6. Також можна очікувати, що пропоксазепам може бути субстратом для досліджуваних ізоформ цитохрому.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78048032","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.031
Галина Гайдар
На монокристалах p-Ge з питомим опором ρ300K ≈ 16 Ом·см одержано при 300 і 77 K польові залежності коефіцієнта Холла за умов || || [100] і || || [111] (магнітне поле спрямоване вздовж напрямку [10], — струм крізь зразок) за різних значень тиску . На зразках обох кристалографічних орієнтацій при 77 K (за відсутності та за наявності тиску) виявлено тонку структуру польових залежностей коефіцієнта Холла, пов’язану з анізотропією зони важких дірок. Виявлено істотне згладжування тонкої структури зі збільшенням тиску. Показано якісно різну поведінку коефіцієнта Холла з тиском у слабких і більш сильних магнітних полях. Одержано залежності питомого опору та поздовжнього магнітоопору з тиском, виміряні за температури рідкого азоту на тих самих зразках двох кристалографічних орієнтацій. Виявлено чітко виражену анізотропію тензоопору і тензо-холл-ефекту як за відсутності, так і за наявності тиску. Встановлено, що основна перебудова деформованої сфери важких дірок вихідного кристала в еліпсоїди відбувається (у зразках обох орієнтацій) в інтервалі X ≤ 0,6÷0,7 ГПа, а в разі подальшого збільшення тиску параметри еліпсоїдів, що утворилися, змінюються відносно слабко. Виявлено у зразках обох кристалографічних орієнтацій відмінність від нуля поздовжнього магнітоопору , а також різко виражену його анізотропію, яка не зникає до найбільших тисків, досягнутих в експерименті. Показано тенденцію до зростання поздовжнього магнітоопору зі збільшенням тиску за умов || || [100] і 77 K.
{"title":"Деформаційні ефекти у кристалах германію діркової провідності","authors":"Галина Гайдар","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.031","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.031","url":null,"abstract":"На монокристалах p-Ge з питомим опором ρ300K ≈ 16 Ом·см одержано при 300 і 77 K польові залежності коефіцієнта Холла за умов || || [100] і || || [111] (магнітне поле спрямоване вздовж напрямку [10], — струм крізь зразок) за різних значень тиску . На зразках обох кристалографічних орієнтацій при 77 K (за відсутності та за наявності тиску) виявлено тонку структуру польових залежностей коефіцієнта Холла, пов’язану з анізотропією зони важких дірок. Виявлено істотне згладжування тонкої структури зі збільшенням тиску. Показано якісно різну поведінку коефіцієнта Холла з тиском у слабких і більш сильних магнітних полях. Одержано залежності питомого опору та поздовжнього магнітоопору з тиском, виміряні за температури рідкого азоту на тих самих зразках двох кристалографічних орієнтацій. Виявлено чітко виражену анізотропію тензоопору і тензо-холл-ефекту як за відсутності, так і за наявності тиску. Встановлено, що основна перебудова деформованої сфери важких дірок вихідного кристала в еліпсоїди відбувається (у зразках обох орієнтацій) в інтервалі X ≤ 0,6÷0,7 ГПа, а в разі подальшого збільшення тиску параметри еліпсоїдів, що утворилися, змінюються відносно слабко. Виявлено у зразках обох кристалографічних орієнтацій відмінність від нуля поздовжнього магнітоопору , а також різко виражену його анізотропію, яка не зникає до найбільших тисків, досягнутих в експерименті. Показано тенденцію до зростання поздовжнього магнітоопору зі збільшенням тиску за умов || || [100] і 77 K.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"56 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78905732","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.003
О.Р. Сатур
Побудовано модель динамічної системи конфлікту з притягальною взаємодією, поведінка траєкторій якої визначається набором додатніх параметрів. Доведено існування нерухомих станів та досліджено їхні властивості, а саме встановлено явний вигляд нерухомих рівноважних станів та досліджено питання про стійкість.
{"title":"Збiжнiсть до рiвноважного атрактора у моделях динамічних систем конфлікту з притягальною взаємодiєю","authors":"О.Р. Сатур","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.003","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.003","url":null,"abstract":"Побудовано модель динамічної системи конфлікту з притягальною взаємодією, поведінка траєкторій якої визначається набором додатніх параметрів. Доведено існування нерухомих станів та досліджено їхні властивості, а саме встановлено явний вигляд нерухомих рівноважних станів та досліджено питання про стійкість.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90352652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.082
Ю.О. Тітов, Н.Ю. Струтинська, В. В. Чумак
Методами рентгенівської порошкової дифракції встановлено основні закономірності впливу ізовалентного заміщення атомів А-позиції в шаруватій перовськітоподібній структурі індату BaNd2In2O7 на механізми утворення двошарових фаз типу BaNd2–хSmхIn2O7 (х = 0, 1, 1,6 та 1,8) послідовною термообробкою шихти спільно закристалізованих солей. Показано, що стадійність механізмів утворення і характер послідовності фазових перетворень визначається як складом, так і ступенем заміщення атомів неодиму. Встановлено, що формування високовпорядкованої шаруватої структури BaNd2–хSmхIn2O7 (х = 0 та 1) відбувається за температури Т > 1570 К шляхом структурної трансформації проміжного тривимірного дефектного перовськіту загального складу (BayLnz)InO3–δ із статистичним розподілом атомів Ba, Ln та оксигенових вакансій. Формування двошарових BaNd2–хSmхIn2O7 (х = 1,6 та 1,8) відбувається двома шляхами: як взаємодією дефектного ромбічного перовськіту (BayLnz)InO3–δ з проміжною фазою Ba(In,Sm,Nd)O4, так і шляхом структурної трансформації дефектного перовськіту (BayLnz)InO3–δ. Визначено оптимальні умови синтезу однофазних BaNd2–хSmхIn2O7 з двошаровою перовськітоподібною структурою.
{"title":"Одержання та особливості утворення двошарових індатів BaNd2–xSmxIn2O7","authors":"Ю.О. Тітов, Н.Ю. Струтинська, В. В. Чумак","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.082","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.082","url":null,"abstract":"Методами рентгенівської порошкової дифракції встановлено основні закономірності впливу ізовалентного заміщення атомів А-позиції в шаруватій перовськітоподібній структурі індату BaNd2In2O7 на механізми утворення двошарових фаз типу BaNd2–хSmхIn2O7 (х = 0, 1, 1,6 та 1,8) послідовною термообробкою шихти спільно закристалізованих солей. Показано, що стадійність механізмів утворення і характер послідовності фазових перетворень визначається як складом, так і ступенем заміщення атомів неодиму. Встановлено, що формування високовпорядкованої шаруватої структури BaNd2–хSmхIn2O7 (х = 0 та 1) відбувається за температури Т > 1570 К шляхом структурної трансформації проміжного тривимірного дефектного перовськіту загального складу (BayLnz)InO3–δ із статистичним розподілом атомів Ba, Ln та оксигенових вакансій. Формування двошарових BaNd2–хSmхIn2O7 (х = 1,6 та 1,8) відбувається двома шляхами: як взаємодією дефектного ромбічного перовськіту (BayLnz)InO3–δ з проміжною фазою Ba(In,Sm,Nd)O4, так і шляхом структурної трансформації дефектного перовськіту (BayLnz)InO3–δ. Визначено оптимальні умови синтезу однофазних BaNd2–хSmхIn2O7 з двошаровою перовськітоподібною структурою.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"8 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74683378","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.089
І.П. Шаранов, Ю.Л. Сломінський
Розроблено методи синтезу і досліджено спектральні властивості нових індогептаметинціанінів з електроноакцепторними замісниками в мезо-положенні поліметинового ланцюга з жорстко фіксованою конформацією поліметиленовими містковими угрупованнями. Показано, що ці барвники інтенсивно поглинають світло у практично важливому ближньому інфрачервоному діапазоні спектра. Виявлено та інтерпретовано методом неемпіричної квантової хімії DFT-B3LYP неординарні спектральні ефекти мезо-етилтіо-групи. Синтезовані барвники характеризуються негативною сольватохромією. Вивчено вплив природи замісників при атомі нітрогену гетерозалишків на спектри поглинання індогептаметинціанінів.
{"title":"Вплив електроноакцепторних замісників у мезо-положенні поліметинового хромофора на спектри поглинання індогептаметинціанінових барвників","authors":"І.П. Шаранов, Ю.Л. Сломінський","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.089","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.089","url":null,"abstract":"Розроблено методи синтезу і досліджено спектральні властивості нових індогептаметинціанінів з електроноакцепторними замісниками в мезо-положенні поліметинового ланцюга з жорстко фіксованою конформацією поліметиленовими містковими угрупованнями. Показано, що ці барвники інтенсивно поглинають світло у практично важливому ближньому інфрачервоному діапазоні спектра. Виявлено та інтерпретовано методом неемпіричної квантової хімії DFT-B3LYP неординарні спектральні ефекти мезо-етилтіо-групи. Синтезовані барвники характеризуються негативною сольватохромією. Вивчено вплив природи замісників при атомі нітрогену гетерозалишків на спектри поглинання індогептаметинціанінів.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"83 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81086229","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.040
Н.М. Білявина, В.З. Туркевич, А.М. Курилюк, Д.А. Стратійчук, Олена Іванівна Наконечна, П.П. Когутюк, Людмила Стасюк
Методом рентгенівської дифракції вивчено фазовий склад продуктів HPHT спікання (7,7 ГПа, 1600—2450 °С) систем cBN—TiC—Al, cBN—ZrC—Al та cBN—HfC—Al (об’ємне співвідношення компонентів шихти 60 : 35 : 5). Встановлено, що твердофазні реакції в цих системах ініціюються за температур баротермічної обробки, вищих за 2000 °С, і спричинюють утворення боридів відповідного металу (MeB2) та AlN. На основі рентгеноструктурних розрахунків кристалічної структури окремих фазових складових показано, що за високих температур HPHT спікання бориди MeB2 розчиняють невелику кількість алюмінію, а вихідні монокарбіди MeC перетворюються в карбіди MeCʹ, які в дійсності являють собою тверді розчини Me1–xAlxC, що містять до ≈8, ≈7 та ≈6 ат. % Al для TiC, ZrC та HfC відповідно. Механізм накопичення алюмінію в металевій підґратці твердих розчинів Me1–xAlxC здійснюється через попереднє утворення в структурах вихідних карбідів MeC вакансій, кількість яких корелює зі значенням ентальпії утворення цих карбідів.
{"title":"Вплив спікання в умовах високих температур і тиску та механохімічного синтезу на кристалічну структуру монокарбідів TiC, ZrC, HfC","authors":"Н.М. Білявина, В.З. Туркевич, А.М. Курилюк, Д.А. Стратійчук, Олена Іванівна Наконечна, П.П. Когутюк, Людмила Стасюк","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.040","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.040","url":null,"abstract":"Методом рентгенівської дифракції вивчено фазовий склад продуктів HPHT спікання (7,7 ГПа, 1600—2450 °С) систем cBN—TiC—Al, cBN—ZrC—Al та cBN—HfC—Al (об’ємне співвідношення компонентів шихти 60 : 35 : 5). Встановлено, що твердофазні реакції в цих системах ініціюються за температур баротермічної обробки, вищих за 2000 °С, і спричинюють утворення боридів відповідного металу (MeB2) та AlN. На основі рентгеноструктурних розрахунків кристалічної структури окремих фазових складових показано, що за високих температур HPHT спікання бориди MeB2 розчиняють невелику кількість алюмінію, а вихідні монокарбіди MeC перетворюються в карбіди MeCʹ, які в дійсності являють собою тверді розчини Me1–xAlxC, що містять до ≈8, ≈7 та ≈6 ат. % Al для TiC, ZrC та HfC відповідно. Механізм накопичення алюмінію в металевій підґратці твердих розчинів Me1–xAlxC здійснюється через попереднє утворення в структурах вихідних карбідів MeC вакансій, кількість яких корелює зі значенням ентальпії утворення цих карбідів.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"143 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77443111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-11DOI: 10.15407/dopovidi2023.03.017
A. Timokha
By employing the Clebsch potentials, the Bateman-type variational formulation for a drop levitating in an acoustic field is proposed when both fluids, liquid drop and external ullage gas, are barotropic, inviscid, compressible and admit rotational flows
{"title":"The Bateman-type variational formalism for an acoustically-driven drop","authors":"A. Timokha","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.017","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.017","url":null,"abstract":"By employing the Clebsch potentials, the Bateman-type variational formulation for a drop levitating in an acoustic field is proposed when both fluids, liquid drop and external ullage gas, are barotropic, inviscid, compressible and admit rotational flows","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"13 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73493295","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：