Pub Date : 2024-04-18DOI: 10.15407/dopovidi2024.02.015
Г.Г. Богачьов
На автоматизованій установці з електронним пучком та пучком молекул гліцину, що перетиналися, за допомогою ВУФ спектрометра досліджено спектр емісій в області 80—130 нм при енергіях електронів в межах 25—300 еВ. Знайдено, що спектр складається переважно з ліній атома водню — серії Лаймана. Для найбільш інтенсивної лінії при 121,6 нм (резонансної лінії атома водню) в межах енергії електронів від порогу збудження до 250 еВ вперше одержана функція збудження. Визначено поріг збудження цієї лінії, який складає 20 ± 1,5 еВ. Присутність в емісійному спектрі ліній атома водню пов’язується з процесом іонізації / фрагментації з вивільненням збуджених атомів водню.
利用紫外-可见光谱仪，通过电子束和甘氨酸分子束的交叉自动装置，研究了电子能量在 25-300 eV 范围内 80-130 nm 区域的发射光谱。研究发现，光谱主要由氢原子线（莱曼系列）组成。对于 121.6 nm 处的最强光线（氢原子共振线），首次获得了从激发阈值到 250 eV 的电子能量范围内的激发函数。这条线的激发阈值被确定为 20 ± 1.5 eV。发射光谱中出现氢原子线与受激氢原子释放的电离/碎裂过程有关。
{"title":"Збудження ВУФ емісій в області коротше 130 нм при зіткненнях електронів з молекулами гліцину","authors":"Г.Г. Богачьов","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.015","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.015","url":null,"abstract":"На автоматизованій установці з електронним пучком та пучком молекул гліцину, що перетиналися, за допомогою ВУФ спектрометра досліджено спектр емісій в області 80—130 нм при енергіях електронів в межах 25—300 еВ. Знайдено, що спектр складається переважно з ліній атома водню — серії Лаймана. Для найбільш інтенсивної лінії при 121,6 нм (резонансної лінії атома водню) в межах енергії електронів від порогу збудження до 250 еВ вперше одержана функція збудження. Визначено поріг збудження цієї лінії, який складає 20 ± 1,5 еВ. Присутність в емісійному спектрі ліній атома водню пов’язується з процесом іонізації / фрагментації з вивільненням збуджених атомів водню.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140686512","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-18DOI: 10.15407/dopovidi2024.02.035
Олена Самойленко, Л.О. Керносенко, Юрій Самченко, Л.С. Рєзніченко, В.О. Шляховенко
Розроблено методи синтезу гідрогелевих нанокомпозитів з інкорпорованими наночастинками золота та кислотно-активованим Лапонітом® для ранньої діагностики та лікування онкологічних захворювань. Структуру синтезованих гібридних матеріалів підтверджено методом ІЧ-спектроскопії, а їх властивості охарактеризовано методами лазерної кореляційної спектроскопії, УФ-спектроскопії, зимографії тощо. Показано, що гібридні полімерні системи на основі полівінілформалю, наночастинок золота і рН-чутливих гідрогелів можуть використовуватися для заповнення післяопераційних порожнин з одночасним адресним вивільненням інкорпорованого бактеріостатика альбуциду. Кислотна модифікація Лапоніту® спричиняє утворення наночастинок з мономодальним розподілом за розміром і діаметром близько 150 нм, які в комплексі з поліакриламідним гелем виявляють високу ефективність у разі електрофоретичного розділення білків плазми периферичної крові для ранньої діагностики колоректального раку.
{"title":"Гідрогелеві нанокомпозити для діагностики та лікування онкологічних захворювань","authors":"Олена Самойленко, Л.О. Керносенко, Юрій Самченко, Л.С. Рєзніченко, В.О. Шляховенко","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.035","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.035","url":null,"abstract":"Розроблено методи синтезу гідрогелевих нанокомпозитів з інкорпорованими наночастинками золота та кислотно-активованим Лапонітом® для ранньої діагностики та лікування онкологічних захворювань. Структуру синтезованих гібридних матеріалів підтверджено методом ІЧ-спектроскопії, а їх властивості охарактеризовано методами лазерної кореляційної спектроскопії, УФ-спектроскопії, зимографії тощо. Показано, що гібридні полімерні системи на основі полівінілформалю, наночастинок золота і рН-чутливих гідрогелів можуть використовуватися для заповнення післяопераційних порожнин з одночасним адресним вивільненням інкорпорованого бактеріостатика альбуциду. Кислотна модифікація Лапоніту® спричиняє утворення наночастинок з мономодальним розподілом за розміром і діаметром близько 150 нм, які в комплексі з поліакриламідним гелем виявляють високу ефективність у разі електрофоретичного розділення білків плазми периферичної крові для ранньої діагностики колоректального раку.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140690455","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-18DOI: 10.15407/dopovidi2024.02.068
S. V. Mezhzherin, S. Morozov-Leonov, Ukraine V.I. Kashuba
Differences in the nature of the transition/transversion bias of birds and mammals, as well as families with small and large body-sized species, are proven by the example of the CYTB gene. It was that for birds compared to mammals, as well as in families of small birds and mammals compared to larger ones, the frequency of transversions is significantly higher and the frequency of transitions is lower. This leads to a decrease in the transition/transversion bias and a decrease in the rate of its evolutionary compensation. The possible cause of this phenomenon is the greater intensity of individual metabolism and the resulting increase in mutation rates in birds and small species. Exceptions are extremely small species that are characterized by a state of hypothermia. The high level of metabolism and mutability explains the richness of bird species, as well as the highest activity of speciation in small organisms. In addition, the transition/trans- version bias should be considered as a reliable integral indicator of individual metabolic intensity at the family level.
{"title":"Features of the evolutionary transition/transversion bias of birds and mammals by the CYTB gene","authors":"S. V. Mezhzherin, S. Morozov-Leonov, Ukraine V.I. Kashuba","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.068","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.068","url":null,"abstract":"Differences in the nature of the transition/transversion bias of birds and mammals, as well as families with small and large body-sized species, are proven by the example of the CYTB gene. It was that for birds compared to mammals, as well as in families of small birds and mammals compared to larger ones, the frequency of transversions is significantly higher and the frequency of transitions is lower. This leads to a decrease in the transition/transversion bias and a decrease in the rate of its evolutionary compensation. The possible cause of this phenomenon is the greater intensity of individual metabolism and the resulting increase in mutation rates in birds and small species. Exceptions are extremely small species that are characterized by a state of hypothermia. The high level of metabolism and mutability explains the richness of bird species, as well as the highest activity of speciation in small organisms. In addition, the transition/trans- version bias should be considered as a reliable integral indicator of individual metabolic intensity at the family level.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140689328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено якісний склад та кількісний вміст вторинних метаболітів рослин Colobanthus quitensis (перлин- ниці антарктичної) з районів Південних Шетландських островів, Берега Греяма і Берега Данко. Порівняно склад і антиоксидантні властивості екстрактів, вилучених із рослин перлинниці, що зростали на різних локаціях у природному середовищі та в умовах in vitro. Також було зіставлено склад і властивості екстра- ктів перлинниці та екстракту іншої антарктичної рослини — щучнику антарктичного (Deschampsia antarctica). Біохімічний склад екстрактів вивчено методами високоефективної рідинної хроматографії та масспектрометрії з матрично-активованою лазерною десорбцією / іонізацією; антиоксидантні властивос- ті досліджено за допомогою DPPH-тесту. Встановлено, що всі екстракти перлинниці характеризуються високим вмістом фенольних сполук (до 38 мг/г сирої сировини) і виявляють значну антиоксидантну / ан- тирадикальну активність (інгібують до 90 % DPPH радикалів за 30 хв). Показано, що антирадикальна активність досліджених екстрактів корелює із загальним вмістом антиоксидантів у зразках. Екстракти з нативних рослин перлинниці містять в основному флавоноїди (глікозиди апігеніну, лютеоліну та мети- лових ефірів лютеоліну), частка яких становить ~90 % загального вмісту фенольних сполук; інші ~10 % фенольних антиоксидантів складають гідроксибензойні та гідроксикоричні кислоти. В екстракті з куль- тури in vitro, навпаки, переважають фенольні кислоти (~58 %). Біохімічний склад досліджених екстрактів перлинниці відрізняється від складу екстракту щучнику значно більшим відносним вмістом похідних апіге- ніну (16—43 % загального вмісту фенольних сполук проти 3 % у щучнику) та меншим вмістом похідних лю- теоліну (46—71 % проти 79 % у щучнику) і фенольних кислот (9—13 % проти 18 % у щучнику). Порівняно з екстрактом щучнику в досліджених екстрактах перлинниці загальний вміст фенольних сполук нижчий і, відповідно, здатність цих екстрактів інгібувати DPPH радикали менша. Незважаючи на це, Colobanthus quitensis, як і Deschampsia antarctica, також є ефективним продуцентом цінних природних антиоксидантів.
{"title":"Склад та антиоксидантні властивості екстрактів рослин перлинниці антарктичної з районів Південних Шетландських островів, Берега Греяма і Берега Данко","authors":"І.В. Лагута, О.М. Ставинська, П.О. Кузема, Вікторія Аніщенко, Р.В. Іванніков, О.О. Пороннік, І.Ю. Парнікоза","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.025","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.025","url":null,"abstract":"Досліджено якісний склад та кількісний вміст вторинних метаболітів рослин Colobanthus quitensis (перлин- ниці антарктичної) з районів Південних Шетландських островів, Берега Греяма і Берега Данко. Порівняно склад і антиоксидантні властивості екстрактів, вилучених із рослин перлинниці, що зростали на різних локаціях у природному середовищі та в умовах in vitro. Також було зіставлено склад і властивості екстра- ктів перлинниці та екстракту іншої антарктичної рослини — щучнику антарктичного (Deschampsia antarctica). Біохімічний склад екстрактів вивчено методами високоефективної рідинної хроматографії та масспектрометрії з матрично-активованою лазерною десорбцією / іонізацією; антиоксидантні властивос- ті досліджено за допомогою DPPH-тесту. Встановлено, що всі екстракти перлинниці характеризуються \u0000високим вмістом фенольних сполук (до 38 мг/г сирої сировини) і виявляють значну антиоксидантну / ан- тирадикальну активність (інгібують до 90 % DPPH радикалів за 30 хв). Показано, що антирадикальна активність досліджених екстрактів корелює із загальним вмістом антиоксидантів у зразках. Екстракти з нативних рослин перлинниці містять в основному флавоноїди (глікозиди апігеніну, лютеоліну та мети- лових ефірів лютеоліну), частка яких становить ~90 % загального вмісту фенольних сполук; інші ~10 % фенольних антиоксидантів складають гідроксибензойні та гідроксикоричні кислоти. В екстракті з куль- тури in vitro, навпаки, переважають фенольні кислоти (~58 %). Біохімічний склад досліджених екстрактів перлинниці відрізняється від складу екстракту щучнику значно більшим відносним вмістом похідних апіге- ніну (16—43 % загального вмісту фенольних сполук проти 3 % у щучнику) та меншим вмістом похідних лю- теоліну (46—71 % проти 79 % у щучнику) і фенольних кислот (9—13 % проти 18 % у щучнику). Порівняно з екстрактом щучнику в досліджених екстрактах перлинниці загальний вміст фенольних сполук нижчий і, відповідно, здатність цих екстрактів інгібувати DPPH радикали менша. Незважаючи на це, Colobanthus quitensis, як і Deschampsia antarctica, також є ефективним продуцентом цінних природних антиоксидантів.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 46","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140689101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-18DOI: 10.15407/dopovidi2024.02.044
Н.Ю. Струтинська, Є.О. Комащенко, М.С. Слободяник
Кальцію фосфати синтезовано у водних розчинах за мольних співвідношень: Ca2+ : Fe3+ : PO43− : CO3 2− = 10 — y : х : (6 − z) : z (х = 0,1, 0,25, 0,5 та 1; z = 0, 0,3 та 0,5) і температури 25 º С з подальшим їх нагріванням до 500 º С впродовж 2 год. Методом порошкової рентгенографії встановлено формування фаз апатитового типу (гексагональна сингонія), параметри комірок для яких корелюють з кількістю феруму та карбонату в їх складі. Встановлено, що розміри частинок не залежать від співвідношення компонентів у вихідному розчині і знаходяться в межах значень 20—27 нм. Результати ІЧ-спектроскопії підтверджують реалізацію часткового заміщення фосфату на карбонат (Б-тип) у структурі апатитового типу. Дослідження біоактивності синтезованих ферум та карбонатвмісних кальцію фосфатів in vitro виявило можливості регулювання характеру зміни рН середовища шляхом варіювання вмісту легувальних допантів, що в подальшому може забезпечувати різні вимоги, пов’язані з регулюванням рН середовища, у разі застосування таких синтетичних матеріалів.
在水溶液中以下列摩尔比合成磷酸钙：Ca2+ ：Fe3+ ：PO43- ：CO3 2- = 10 - y : x : (6 - z) : z（x = 0.1、0.25、0.5 和 1；z = 0、0.3 和 0.5），温度为 25 °C，然后加热至 500 °C 2 小时。通过粉末 X 射线衍射测定了磷灰石型相的形成（六方共晶），其晶胞参数与其成分中铁和碳酸盐的含量相关。研究发现，颗粒大小与初始溶液中的成分比例无关，其范围在 20-27 纳米之间。红外光谱结果证实磷灰石型结构中磷酸盐部分被碳酸盐（B 型）取代。对合成的含铁和碳酸钙磷酸盐进行的体外生物活性研究表明，可以通过改变合金掺杂剂的含量来调节介质中 pH 值变化的性质，从而进一步满足使用此类合成材料时与介质 pH 值控制有关的各种要求。
{"title":"Синтез і дослідження ферум- та карбонатвмісних кальцію фосфатів апатитового типу","authors":"Н.Ю. Струтинська, Є.О. Комащенко, М.С. Слободяник","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.044","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.044","url":null,"abstract":"Кальцію фосфати синтезовано у водних розчинах за мольних співвідношень: Ca2+ : Fe3+ : PO43− : CO3 2− = 10 — y : х : (6 − z) : z (х = 0,1, 0,25, 0,5 та 1; z = 0, 0,3 та 0,5) і температури 25 º С з подальшим їх нагріванням до 500 º С впродовж 2 год. Методом порошкової рентгенографії встановлено формування фаз апатитового типу (гексагональна сингонія), параметри комірок для яких корелюють з кількістю феруму та карбонату в їх складі. Встановлено, що розміри частинок не залежать від співвідношення компонентів у вихідному розчині і знаходяться в межах значень 20—27 нм. Результати ІЧ-спектроскопії підтверджують реалізацію часткового заміщення фосфату на карбонат (Б-тип) у структурі апатитового типу. Дослідження біоактивності синтезованих ферум та карбонатвмісних кальцію фосфатів in vitro виявило можливості регулювання характеру зміни рН середовища шляхом варіювання вмісту легувальних допантів, що в подальшому може забезпечувати різні вимоги, пов’язані з регулюванням рН середовища, у разі застосування таких синтетичних матеріалів.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140689953","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-18DOI: 10.15407/dopovidi2024.02.060
Я.O. Чучвера, О.В. Добриднєв
Розроблено ефективний метод синтезу 4-аміно-2-метил-3,3-діалкіл-5-феніл-2,3-дигідроізотіазол-1-оксидів, у тому числі тих, що мають просторово напружені спіроциклічні замісники. Даний клас сполук, зокрема циклічні сульфінаміди, розглядаються як біоізостери відповідно заміщених лактамів (циклічних амідів). У результаті in silico досліджень та порівняння параметрів лікоподібності модельних сполук встановлено, що сульфінамідна група (SО—N) є найближчим еквівалентом карбоксамідної групи (СО—N) і може розглядатись як біоізостерний еквівалент нового покоління
{"title":"Синтез та in silico дослідження 4-аміно-2,3,3,5- тетразаміщених-2,3-дигідроізотіазол-1-оксидів","authors":"Я.O. Чучвера, О.В. Добриднєв","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.060","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.060","url":null,"abstract":"Розроблено ефективний метод синтезу 4-аміно-2-метил-3,3-діалкіл-5-феніл-2,3-дигідроізотіазол-1-оксидів, у тому числі тих, що мають просторово напружені спіроциклічні замісники. Даний клас сполук, зокрема циклічні сульфінаміди, розглядаються як біоізостери відповідно заміщених лактамів (циклічних амідів). У результаті in silico досліджень та порівняння параметрів лікоподібності модельних сполук встановлено, що сульфінамідна група (SО—N) є найближчим еквівалентом карбоксамідної групи (СО—N) і може розглядатись як біоізостерний еквівалент нового покоління","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140685848","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-18DOI: 10.15407/dopovidi2024.02.051
Ю.О. Тітов, В. В. Чумак
Методами рентгенівської порошкової дифракції встановлено умови ізовалентного заміщення атомів Gd на атоми Dy в А-позиції двошарової перовськітоподібної структури BaGd2Sc2O7 за типом BaGd2–xDyxSc2O7: 0 < x ≤ 0,4. Методом Рітвельда визначено тетрагональну (просторова група P42/mnm) кристалічну структуру фаз BaGd2−xDyxSc2O7 з x = 0,2 та 0,4. Основою кристалічної структури BaGd2–xDyxSc2O7 є двовимірні (нескінченні в площині XY) перовськітоподібні блоки завтовшки в два шари сполучених вершинами деформованих октаедрів ScO6. Атоми Ba розташовані лише в позиції 4f всередині перовськітоподібного блока, а атоми рідкісноземельних елементів — лише в позиції 8j на межі перовськітоподібних блоків. Суміжні перовськітоподібні блоки розділені шаром поліедрів (Gd,Dy)О9 і утримуються разом за допомогою міжблокових зв`язків —O—(Gd,Dy)—O—. Встановлено, що ізовалентне заміщення атомів Gd на менші за розміром атоми Dy призводить до збільшення ступеня деформації міжблокових поліедрів (Gd,Dy)О9. Такі зміни структури зумовлюють дестабілізацію міжблокового “зшиття” і є одними з основних причин руйнування шаруватої перовськітоподібної структури фаз BaGd2–xDyxSc2O7 при х > 0,4. Результати дослідження можуть бути використані для цілеспрямованого регулювання структурно залежних властивостей матеріалів на основі скандату BaGd2Sc2O7.
通过 X 射线粉末衍射确定了在 BaGd2-xDyxSc2O7 两层包晶型结构的 A 位上用 Dy 原子等价取代 Gd 原子的条件：0 < x ≤ 0.4。用里特维尔德法测定了 x = 0.2 和 0.4 的 BaGd2-xDyxSc2O7 相的四方（空间群 P42/mnm）晶体结构。BaGd2-xDyxSc2O7 的晶体结构基于二维（在 XY 平面上是无限的）透辉石样块，厚度为两层，由变形 ScO6 八面体的顶点连接。钡原子仅位于类包晶块内部的 4f 位置，稀土原子仅位于类包晶块边界的 8j 位置。相邻的类包晶块被一层 (Gd,Dy)O9 多面体隔开，并通过块间键 -O-(Gd,Dy)-O- 固定在一起。研究发现，用较小的 Dy 原子等价取代 Gd 原子会导致块间多面体 (Gd,Dy)O9 的变形程度增加。这种结构变化会导致块间 "交联 "不稳定，也是在 x > 0.4 时破坏 BaGd2-xDyxSc2O7 相的层状透辉石结构的主要原因之一。研究结果可用于有针对性地控制基于钪酸钴钆2Sc2O7材料的结构相关特性。
{"title":"Вплив заміщення атомів гадолінію на будову двошарової структури скандатів BaGd2–хDyxSc2O7","authors":"Ю.О. Тітов, В. В. Чумак","doi":"10.15407/dopovidi2024.02.051","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.02.051","url":null,"abstract":"Методами рентгенівської порошкової дифракції встановлено умови ізовалентного заміщення атомів Gd на атоми Dy в А-позиції двошарової перовськітоподібної структури BaGd2Sc2O7 за типом BaGd2–xDyxSc2O7: 0 < x ≤ 0,4. Методом Рітвельда визначено тетрагональну (просторова група P42/mnm) кристалічну структуру фаз BaGd2−xDyxSc2O7 з x = 0,2 та 0,4. Основою кристалічної структури BaGd2–xDyxSc2O7 є двовимірні (нескінченні в площині XY) перовськітоподібні блоки завтовшки в два шари сполучених вершинами деформованих октаедрів ScO6. Атоми Ba розташовані лише в позиції 4f всередині перовськітоподібного блока, а атоми рідкісноземельних елементів — лише в позиції 8j на межі перовськітоподібних блоків. Суміжні перовськітоподібні блоки розділені шаром поліедрів (Gd,Dy)О9 і утримуються разом за допомогою міжблокових зв`язків —O—(Gd,Dy)—O—. Встановлено, що ізовалентне заміщення атомів Gd на менші за розміром атоми Dy призводить до збільшення ступеня деформації міжблокових поліедрів (Gd,Dy)О9. Такі зміни структури зумовлюють дестабілізацію міжблокового “зшиття” і є одними з основних причин руйнування шаруватої перовськітоподібної структури фаз BaGd2–xDyxSc2O7 при х > 0,4. Результати дослідження можуть бути використані для цілеспрямованого регулювання структурно залежних властивостей матеріалів на основі скандату BaGd2Sc2O7.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":" 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140686692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-27DOI: 10.15407/dopovidi2024.01.020
Н.М. Білявина, В.З. Туркевич, А.М. Курилюк, Д.А. Стратійчук, Людмила Стасюк, Олена Іванівна Наконечна, П.П. Когутюк
Методом рентгенівської дифрактометрії детально досліджено кристалічну структуру нітриду ванадію (VN), який поряд з кубічним нітридом бору (cBN) наявний у керамоматричних композитах, отриманих HPHT спіканням (тиск 7,7 ГПа, температура 1600—2450 °С) попередньо механохімічно активованої шихти складу cBN—VN—Al (60 : 35 : 5 об. %). На підставі рентгеноструктурних розрахунків встановлено, що дефектна кристалічна структура вихідного нітриду шихти VN типу NaCl під впливом баротермічного навантаження модифікується за рахунок міграції додаткових атомів азоту з середини композита на його поверхню. Ці додаткові атоми азоту в структурі VN cтатистично розміщуються по вершинах октаедрів, розташованих навколо наявних вакансій атомів азоту з основної ґратки типу NaCl. Збагачення поверхні композита cBN—VN—Al азотом повинно позитивно впливати на деякі його поверхневі властивості, на кшталт мікротвердості та зносостійкості (як це виявлено раніше для композита cBN—TiN—Al) і забезпечувати високі експлуатаційні характеристики отриманого надтвердого керамоматричного матеріалу, призначеного для високошвидкісного (300—500 м/хв) оброблення легованих та нержавних сталей.
{"title":"Структурні зміни нітриду ванадію в умовах термобаричного спікання керамоматричного композита в системі cBN—VN—Al","authors":"Н.М. Білявина, В.З. Туркевич, А.М. Курилюк, Д.А. Стратійчук, Людмила Стасюк, Олена Іванівна Наконечна, П.П. Когутюк","doi":"10.15407/dopovidi2024.01.020","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.01.020","url":null,"abstract":"Методом рентгенівської дифрактометрії детально досліджено кристалічну структуру нітриду ванадію (VN), який поряд з кубічним нітридом бору (cBN) наявний у керамоматричних композитах, отриманих HPHT спіканням (тиск 7,7 ГПа, температура 1600—2450 °С) попередньо механохімічно активованої шихти складу cBN—VN—Al (60 : 35 : 5 об. %). На підставі рентгеноструктурних розрахунків встановлено, що дефектна кристалічна структура вихідного нітриду шихти VN типу NaCl під впливом баротермічного навантаження модифікується за рахунок міграції додаткових атомів азоту з середини композита на його поверхню. Ці додаткові атоми азоту в структурі VN cтатистично розміщуються по вершинах октаедрів, розташованих навколо наявних вакансій атомів азоту з основної ґратки типу NaCl. Збагачення поверхні композита cBN—VN—Al азотом повинно позитивно впливати на деякі його поверхневі властивості, на кшталт мікротвердості та зносостійкості (як це виявлено раніше для композита cBN—TiN—Al) і забезпечувати високі експлуатаційні характеристики отриманого надтвердого керамоматричного матеріалу, призначеного для високошвидкісного (300—500 м/хв) оброблення легованих та нержавних сталей.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"71 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140424000","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-27DOI: 10.15407/dopovidi2024.01.003
Volodymyr Gutlyanskii, O. Nesmelova, V. Ryazanov, E. Yakubov
In this paper, we present our recent results on the solvability of the Dirichlet problem Reω(z) → φ (ζ) as z → ζ, z∈ D, ζ∈ ∂D, with continuous boundary data φ: ∂D ???? R for degenerate Beltrami equations ωz =µ(z)ω2 + σ(z), |µ(z) ˂ 1 a.e., with sources σ: D → C that belong to the class Lp (D), p ˃ 2, and have compact supports in D. In the case of locally uniform ellipticity of the equations, we formulate, in arbitrary simply connected domains D of the complex plane C a series of eff ective integral criteria of the type of BMO, FMO, Calderon-Zygmund, Lehto and Orlicz on singularities of the equations at the boundary for existence of locally Hölder continuous solutions in the class W1.2loc (D) of the Dirichlet problem with their representation through the so-called generalized analytic functions with sources.
{"title":"On the Dirichlet problem for beltrami equations with sources in simply connected domains","authors":"Volodymyr Gutlyanskii, O. Nesmelova, V. Ryazanov, E. Yakubov","doi":"10.15407/dopovidi2024.01.003","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.01.003","url":null,"abstract":"In this paper, we present our recent results on the solvability of the Dirichlet problem Reω(z) → φ (ζ) as z → ζ, z∈ D, ζ∈ ∂D, with continuous boundary data φ: ∂D ???? R for degenerate Beltrami equations ωz =µ(z)ω2 + σ(z), |µ(z) ˂ 1 a.e., with sources σ: D → C that belong to the class Lp (D), p ˃ 2, and have compact supports in D. In the case of locally uniform ellipticity of the equations, we formulate, in arbitrary simply connected domains D of the complex plane C a series of eff ective integral criteria of the type of BMO, FMO, Calderon-Zygmund, Lehto and Orlicz on singularities of the equations at the boundary for existence of locally Hölder continuous solutions in the class W1.2loc (D) of the Dirichlet problem with their representation through the so-called generalized analytic functions with sources.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"7 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140426368","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-02-27DOI: 10.15407/dopovidi2024.01.040
В.І. Мельник, Ю.В. Солоненченко, С.Я. Діденко
Встановлення закономірностей географічного поширення та сучасного стану раритетних фітоценозів є актуальним завданням екологічних досліджень. Ліси дуба пухнастого (Quercus pubescens Willd.) є найбільш рідкісними лісовими угрупованнями рівнинної частини України. На відміну від широкопоширених в Україні гірських пухнастодубових лісів, які формують висотний пояс рослинності в горах Криму, острівні рівнинні пухнастодубові ліси надзвичайно рідкісні. Вони зафіксовані лише в Одеській і Вінницькій областях, де зростають на східній межі ареалу в Європі, яка проходить вздовж р. Дністер, його притоки Кучурган і р. Великий Куяльник. У фітогеографічному відношенні рівнинні пухнастодубові ліси України становлять єдине ціле з гірнецями Молдови, які поширені на протилежному березі Дністра. Загалом рівнинні пухнастодубові ліси Південно-Східної Європи є екстразональними реліктовими угрупованнями, ареал яких в рис-вюрмському міжльодовиков’ї досягав Волинської височини. Вирубування пухнастодубових лісів, випасання худоби, заміщення природних лісів лісовими культурами призвело до інсуляризації ареалу Quercus pubescens на його східній межі і деградації популяцій. Однак висновок про елімінацію пухнастодубових лісів Південно-Західної України і необхідність їх вилучення із Зеленої книги України є передчасним, оскільки збереглись осередки зростання Quercus pubescens у заказниках “Павлівський” та “Діброва Манзирська” в Одеській області і на лівому березі р. Дністер у Вінницькій області. Зважаючи на високу фітосозологічну цінність цього лісового масиву, його необхідно взяти під охорону на правах ботанічного заказника.
{"title":"Закономірності географічного поширення пухнастодубових лісів рівнинної частини України","authors":"В.І. Мельник, Ю.В. Солоненченко, С.Я. Діденко","doi":"10.15407/dopovidi2024.01.040","DOIUrl":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.01.040","url":null,"abstract":"Встановлення закономірностей географічного поширення та сучасного стану раритетних фітоценозів є актуальним завданням екологічних досліджень. Ліси дуба пухнастого (Quercus pubescens Willd.) є найбільш рідкісними лісовими угрупованнями рівнинної частини України. На відміну від широкопоширених в Україні гірських пухнастодубових лісів, які формують висотний пояс рослинності в горах Криму, острівні рівнинні пухнастодубові ліси надзвичайно рідкісні. Вони зафіксовані лише в Одеській і Вінницькій областях, де зростають на східній межі ареалу в Європі, яка проходить вздовж р. Дністер, його притоки Кучурган і р. Великий Куяльник. У фітогеографічному відношенні рівнинні пухнастодубові ліси України становлять єдине ціле з гірнецями Молдови, які поширені на протилежному березі Дністра. Загалом рівнинні пухнастодубові ліси Південно-Східної Європи є екстразональними реліктовими угрупованнями, ареал яких в рис-вюрмському міжльодовиков’ї досягав Волинської височини. Вирубування пухнастодубових лісів, випасання худоби, заміщення природних лісів лісовими культурами призвело до інсуляризації ареалу Quercus pubescens на його східній межі і деградації популяцій. Однак висновок про елімінацію пухнастодубових лісів Південно-Західної України і необхідність їх вилучення із Зеленої книги України є передчасним, оскільки збереглись осередки зростання Quercus pubescens у заказниках “Павлівський” та “Діброва Манзирська” в Одеській області і на лівому березі р. Дністер у Вінницькій області. Зважаючи на високу фітосозологічну цінність цього лісового масиву, його необхідно взяти під охорону на правах ботанічного заказника.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"5 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140424666","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：