Pub Date : 2022-04-22DOI: 10.15330/msuc.2022.26.5-11
T. Blyznyuk
The article shows pedagogical potential of trainings as an innovative way of obtaining informal education and self-development of a specialist of the New Ukrainian School. The interpretation of the notion “informal education” by the scientific community is considered, the characteristics of informal education are given, the possible institutions of its receipt are listed. The content of various forms of informal education in the direction of improving the digital competence of teachers is determined. The best experience of organizing and conducting trainings on professional development of scientific and pedagogical workers on the basis of the Center of Innovative Educational Technologies "PNU EcoSystem" of Precarpathian National University is widely presented. It is proved that the practice of such work is effective in the context of the New Ukrainian School, as it is based on the best experience of trainers gained during numerous study visits to leading universities in the world, claiming the best innovative developments for improvement of learning process. The training of primary school teachers has evidenced the effectiveness of such trainings, as they not only promote creative interaction of participants, but also develop the ability to use practical skills and interesting educational content; encourage the enhancement of general cultural and professional development of learners; meet socio-communicative and intellectual needs; stimulate professional self-perfection. The experience of organizing training shows that participants who are familiar only with the basic use of digital tools, tend to apply them more meaningfully in their teaching practice. The research proves, a competent teacher is able not only to use but also to create innovative developments, taking into account their maximum potential in the educational context.
{"title":"TRAININGS AS A KIND OF INFORMAL EDUCATION AND THEIR EFFICIENCY FOR EDUCATIONAL PROCESS: EXPERIENCE AND PROSPECTS","authors":"T. Blyznyuk","doi":"10.15330/msuc.2022.26.5-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2022.26.5-11","url":null,"abstract":"The article shows pedagogical potential of trainings as an innovative way of obtaining informal education and self-development of a specialist of the New Ukrainian School. The interpretation of the notion “informal education” by the scientific community is considered, the characteristics of informal education are given, the possible institutions of its receipt are listed. The content of various forms of informal education in the direction of improving the digital competence of teachers is determined. The best experience of organizing and conducting trainings on professional development of scientific and pedagogical workers on the basis of the Center of Innovative Educational Technologies \"PNU EcoSystem\" of Precarpathian National University is widely presented. It is proved that the practice of such work is effective in the context of the New Ukrainian School, as it is based on the best experience of trainers gained during numerous study visits to leading universities in the world, claiming the best innovative developments for improvement of learning process. The training of primary school teachers has evidenced the effectiveness of such trainings, as they not only promote creative interaction of participants, but also develop the ability to use practical skills and interesting educational content; encourage the enhancement of general cultural and professional development of learners; meet socio-communicative and intellectual needs; stimulate professional self-perfection. The experience of organizing training shows that participants who are familiar only with the basic use of digital tools, tend to apply them more meaningfully in their teaching practice. The research proves, a competent teacher is able not only to use but also to create innovative developments, taking into account their maximum potential in the educational context.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125840457","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-11-24DOI: 10.15330/MSUC.2020.23.133-137
M. Ivasyuk
In the article the problem of peculiarities of formation of communicative competence of first grade students with the help of educational games is analyzed. The initial level of formation of communication skills and abilities of schoolchildren is experimentally researched. The difference between the concepts of «communicative competence» and «language competence» is determined. The peculiarities are analyzed and the main ways of using games in the educationalprocess for developing primary school students’ communicative competence are determined.The influence of educational games on the level of formation of communicative competence is characterized. It is noted that communicative competence affects not only mastering the required amount of language and speech knowledge, but also the process of forming primary school students’ skills of practical use of language in speech and reflects their skills of communicating with others and ability to choose communication strategies and apply a set of relevant skills. The process of formation of communicative competence of 1st grade students involves mastering the skills and abilities of using means of verbal and nonverbal speech; development of dialogic and monologue speech; mastering the culture of oral and written speech and development of skills to navigate in a variety of communicative situations.It has been proved that educational games, because of repeated perception and reproduction of the material, provide strong memorization of lexical units and grammatical structures and influence motivated transfer and use in new gamequalities necessary for establishing contacts with peers.The pedagogical requirements for the use of didactic games during morning meetings and lessons in primary school are determined. In particular, it has been researched that games must correspond to age, individual characteristics and special educational and, in particular, language abilities; the form and content of the game must be substantiated pedagogically and didactically; it is obligatory to involve as many children as possible in the game and to use games in order to develop all kinds of speech activities.The article describes the author’s own pedagogical experience and provides guidelines for the use of educational games in the primary school educational process.
{"title":"DEVELOPMENT OF COMMUNICATIVE COMPETENCE IN 1ST GRADE STUDENTS BY MEANS OF EDUCATIONAL GAME","authors":"M. Ivasyuk","doi":"10.15330/MSUC.2020.23.133-137","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/MSUC.2020.23.133-137","url":null,"abstract":"In the article the problem of peculiarities of formation of communicative competence of first grade students with the help of educational games is analyzed. The initial level of formation of communication skills and abilities of schoolchildren is experimentally researched. The difference between the concepts of «communicative competence» and «language competence» is determined. The peculiarities are analyzed and the main ways of using games in the educationalprocess for developing primary school students’ communicative competence are determined.The influence of educational games on the level of formation of communicative competence is characterized. It is noted that communicative competence affects not only mastering the required amount of language and speech knowledge, but also the process of forming primary school students’ skills of practical use of language in speech and reflects their skills of communicating with others and ability to choose communication strategies and apply a set of relevant skills. The process of formation of communicative competence of 1st grade students involves mastering the skills and abilities of using means of verbal and nonverbal speech; development of dialogic and monologue speech; mastering the culture of oral and written speech and development of skills to navigate in a variety of communicative situations.It has been proved that educational games, because of repeated perception and reproduction of the material, provide strong memorization of lexical units and grammatical structures and influence motivated transfer and use in new gamequalities necessary for establishing contacts with peers.The pedagogical requirements for the use of didactic games during morning meetings and lessons in primary school are determined. In particular, it has been researched that games must correspond to age, individual characteristics and special educational and, in particular, language abilities; the form and content of the game must be substantiated pedagogically and didactically; it is obligatory to involve as many children as possible in the game and to use games in order to develop all kinds of speech activities.The article describes the author’s own pedagogical experience and provides guidelines for the use of educational games in the primary school educational process.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130038191","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-11-24DOI: 10.15330/MSUC.2020.23.66-69
Nataliia Matveievа
На сучасному етапі актуалізуємо проблеми інклюзивної освіти, що ґрунтуються на визнанні прав і свобод людини й, зокрема, з порушеннями розвитку. Філософський аспект інклюзії передбачає улаштування гуманного суспільства у цілому та толерантного інклюзивного середовища, зокрема, у навчальному закладі. У статті проаналізовано найбільш актуальні проблеми сьогодення, що торкаються означених питань. Здійснено порівняльний аналіз розвитку інклюзивного процесу на території України, виокремлено регіони, що перебувають у зоні так званого «ризику» щодо упровадження та подальшого розвитку інклюзивного навчання; забезпечення дітей шкільного віку з різними нозологіями якісними освітнімипослугами; створення для них оптимальних умов соціалізації, навчання, виховання та розвитку. Так, з-поміж низки регіонів найбільш проблемними визнано гірські, що пояснюємо специфікою та віддаленістю розташування, неналежним забезпеченням педагогічними та медичними фахівцями, низьким рівнем обізнаності населення про інклюзію тощо. Pозкрито основні шляхи упровадження інклюзії на Прикарпатті, продемонстровано статистику, яка підтверджує позитивні зміни у її розвитку. Акцентовано увагу на особливостях упровадження інклюзивного навчання у закладах Івано-Франківської області та міста; охарактеризовано його функціонально-змістові складові на основі аналізу результатів діяльності навчальних закладів дошкільної, початкової та середньої ланки; наведено позитивні досягнення та прогалини у контексті означеного. Bиокремлено мету, завдання та напрями розвитку інклюзивної інфраструктури обласного центру. Вивчено, узагальнено та розкрито характеристики практичної роботи педагогів навчальних закладів на шляху створення інклюзивного середовища; опрацьовано та проаналізовано статистичні дані щодо включення осіб з особливими освітніми потребами у масові освітні заклади; встановлено основні прогалини та упущення даного.
{"title":"РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ НА ПРИКАРПАТТІ","authors":"Nataliia Matveievа","doi":"10.15330/MSUC.2020.23.66-69","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/MSUC.2020.23.66-69","url":null,"abstract":"На сучасному етапі актуалізуємо проблеми інклюзивної освіти, що ґрунтуються на визнанні прав і свобод людини й, зокрема, з порушеннями розвитку. Філософський аспект інклюзії передбачає улаштування гуманного суспільства у цілому та толерантного інклюзивного середовища, зокрема, у навчальному закладі. У статті проаналізовано найбільш актуальні проблеми сьогодення, що торкаються означених питань. Здійснено порівняльний аналіз розвитку інклюзивного процесу на території України, виокремлено регіони, що перебувають у зоні так званого «ризику» щодо упровадження та подальшого розвитку інклюзивного навчання; забезпечення дітей шкільного віку з різними нозологіями якісними освітнімипослугами; створення для них оптимальних умов соціалізації, навчання, виховання та розвитку. Так, з-поміж низки регіонів найбільш проблемними визнано гірські, що пояснюємо специфікою та віддаленістю розташування, неналежним забезпеченням педагогічними та медичними фахівцями, низьким рівнем обізнаності населення про інклюзію тощо. Pозкрито основні шляхи упровадження інклюзії на Прикарпатті, продемонстровано статистику, яка підтверджує позитивні зміни у її розвитку. Акцентовано увагу на особливостях упровадження інклюзивного навчання у закладах Івано-Франківської області та міста; охарактеризовано його функціонально-змістові складові на основі аналізу результатів діяльності навчальних закладів дошкільної, початкової та середньої ланки; наведено позитивні досягнення та прогалини у контексті означеного. Bиокремлено мету, завдання та напрями розвитку інклюзивної інфраструктури обласного центру. Вивчено, узагальнено та розкрито характеристики практичної роботи педагогів навчальних закладів на шляху створення інклюзивного середовища; опрацьовано та проаналізовано статистичні дані щодо включення осіб з особливими освітніми потребами у масові освітні заклади; встановлено основні прогалини та упущення даного.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128111867","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена вивченню проблеми толерантності та педагогіки толерантності у наукових дослідженнях. Поняття «толерантність» визначається як принцип правового, соціально-політичного аспекту. Феномен «толерантність» з огляду на його інтегративний характер є предметом вивчення різних наук: філософії, етики, політології, соціології, психології, культурології, педагогіки та ін. Насамперед відзначимо, що слово «толерантність» походить від латинського «tоlегаnсіа», що має три значення: стійкість, витривалість; терпимість; допустиме відхилення. Ключовим змістом усіх цих слів є відсутність небажаної реакції індивіда в ситуації, коли вона можлива або практично вимушена. Толерантність зароджує довіру, готовність до компромісу та співпраці, а також радість, доброзичливість, комунікабельність. У загальному розумінні толерантність – це відсутність негативної реакції індивіда у всіх тих випадках, коли вона можлива та очікувана зовнішнім спостерігачем. Педагогіка толерантності розглядає свободу як діяльність, що тісно пов’язана з поняттям «дисциплінованість». На думку вчених, мета виховання полягає в тому, щоб не втручатися в природній хід дозрівання дитини, а спостерігати за нею, допомагати її нормальному розвитку. Дослідники закликають орієнтуватися на самостійність і самодіяльність, шанобливо ставитися до дитини. Мета статті – теоретично обґрунтувати поняття толерантності у наукових дослідженнях і дати визначення поняттю «педагогіка толерантності». Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання: проаналізувати теоретичні основи понять «толерантність» та «педагогіка толерантності»; розкрити сутність та особливості педагогіки толерантності. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи аналізу й узагальнення наукової та методичної літератури з досліджуваної проблеми.
{"title":"ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ПРО ДИТЯЧУ ЛІТЕРАТУРУ Й ДИТЯЧИХ ПИСЬМЕННИКІВ (1920–1933 рр.)","authors":"Oksana Petrenko, Liudmyla Balika, Svitlana Brychok","doi":"10.15330/msuc.2020.22.67-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2020.22.67-72","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню проблеми толерантності та педагогіки толерантності у наукових дослідженнях. Поняття «толерантність» визначається як принцип правового, соціально-політичного аспекту. Феномен «толерантність» з огляду на його інтегративний характер є предметом вивчення різних наук: філософії, етики, політології, соціології, психології, культурології, педагогіки та ін. Насамперед відзначимо, що слово «толерантність» походить від латинського «tоlегаnсіа», що має три значення: стійкість, витривалість; терпимість; допустиме відхилення. Ключовим змістом усіх цих слів є відсутність небажаної реакції індивіда в ситуації, коли вона можлива або практично вимушена. Толерантність зароджує довіру, готовність до компромісу та співпраці, а також радість, доброзичливість, комунікабельність. У загальному розумінні толерантність – це відсутність негативної реакції індивіда у всіх тих випадках, коли вона можлива та очікувана зовнішнім спостерігачем. \u0000Педагогіка толерантності розглядає свободу як діяльність, що тісно пов’язана з поняттям «дисциплінованість». На думку вчених, мета виховання полягає в тому, щоб не втручатися в природній хід дозрівання дитини, а спостерігати за нею, допомагати її нормальному розвитку. Дослідники закликають орієнтуватися на самостійність і самодіяльність, шанобливо ставитися до дитини. \u0000Мета статті – теоретично обґрунтувати поняття толерантності у наукових дослідженнях і дати визначення поняттю «педагогіка толерантності». Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання: проаналізувати теоретичні основи понять «толерантність» та «педагогіка толерантності»; розкрити сутність та особливості педагогіки толерантності. \u0000Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи аналізу й узагальнення наукової та методичної літератури з досліджуваної проблеми.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125393477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-06-26DOI: 10.15330/msuc.2020.22.40-45
Галина Сазоненко, Катерина Олександрівна Журба, Наталія Нестеренко
У статті висвітлено особливості національного та громадянського виховання особистості в акмеологічному просторі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що ґрунтується на гуманістично орієнтованій розвивальній моделі виховання духовної особистості І. Беха і включає суб’єкт-суб’єктну і соціально-педагогічну стратегії. Метою статті є висвітлення особливостей виховання громадянськості зростаючої особистості в акмеологічному просторі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Дослідження базується на досвіді України, США, Великої Британії, Японії. У контексті дослідження розкрито особистісну, моральну, соціальну та духовну зрілість; структурні компоненти акмеологічної зрілості, модель педагога-акмеолога. У статті наводяться результати діагностувального зрізу та розкриваються педагогічні умови і зміст виховної діяльності Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
{"title":"ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ - ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В АКМЕОЛОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ЛІЦЕЮ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА","authors":"Галина Сазоненко, Катерина Олександрівна Журба, Наталія Нестеренко","doi":"10.15330/msuc.2020.22.40-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2020.22.40-45","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості національного та громадянського виховання особистості в акмеологічному просторі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що ґрунтується на гуманістично орієнтованій розвивальній моделі виховання духовної особистості І. Беха і включає суб’єкт-суб’єктну і соціально-педагогічну стратегії. Метою статті є висвітлення особливостей виховання громадянськості зростаючої особистості в акмеологічному просторі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Дослідження базується на досвіді України, США, Великої Британії, Японії. У контексті дослідження розкрито особистісну, моральну, соціальну та духовну зрілість; структурні компоненти акмеологічної зрілості, модель педагога-акмеолога. У статті наводяться результати діагностувального зрізу та розкриваються педагогічні умови і зміст виховної діяльності Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"680 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123822329","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-27DOI: 10.15330/msuc.2019.21.88-91
Aryna Kharkivska
На основі аналізу науково-педагогічної та спеціальної літератури у статті обґрунтовано сутність поняття «комунікативна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти». Зосереджено увагу на тому, що для розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури доцільно використовувати наступні методологічні підходи, а саме: дитиноцентристський, системний, андрагогічний, діяльнісний, лінгводидактичний, культурологічний. Доведено, що врахування зазначених підходів сприятиме розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, а також розвитку у них відповідних компетентностей, набуття необхідних знань, особистісних комунікативних якостей і вмінь із метою формування висококваліфікованого та конкурентоздатного фахівця на міжнародному ринку праці.
{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ","authors":"Aryna Kharkivska","doi":"10.15330/msuc.2019.21.88-91","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.21.88-91","url":null,"abstract":"На основі аналізу науково-педагогічної та спеціальної літератури у статті обґрунтовано сутність поняття «комунікативна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти». \u0000Зосереджено увагу на тому, що для розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури доцільно використовувати наступні методологічні підходи, а саме: дитиноцентристський, системний, андрагогічний, діяльнісний, лінгводидактичний, культурологічний. Доведено, що врахування зазначених підходів сприятиме розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, а також розвитку у них відповідних компетентностей, набуття необхідних знань, особистісних комунікативних якостей і вмінь із метою формування висококваліфікованого та конкурентоздатного фахівця на міжнародному ринку праці.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"206 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122665492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-02DOI: 10.15330/msuc.2019.21.25-29
Tetyana Pantyuk, Maria Yarushak, Nataliya Preys, Sophia Potuk
За сучасних умов розвитку суспільства, де відбуваються динамічні процеси в різних галузях життя, висуваються нові вимоги до формування знань, навичок мотиваційного інструментарію та способу життя особистості. Особлива роль у цьому процесі належить інноваційним технологіям, які спрямовані на розвиток різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. Сьогодні в українській освіті впроваджується чимало інноваційних технологій для успішного навчання, усебічного гармонійного розвитку дітей. Процес формування здорового способу життя полягає у власній активності дитини, а результат досягається за допомогою інноваційних технологій: особистісно орієнтованого навчання, кооперації та диференціації, проектної діяльності, арт-терапевтичних, кінезіотерапії, сендплею, петтерапії, портфоліо тощо. Відповідно постає проблема підготовки такого вчителя, який володіє необхідними фаховими компетенціями. Обізнаність майбутніх педагогів із різноманітними інноваційними технологіями та їх успішне засвоєння і використання на практиці сприятиме переосмисленню перспектив діяльності та роботи школи в житті учнів. Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель, оскільки суб’єктивний чинник є вирішальним під час упровадження та поширення нововведень.
{"title":"ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ","authors":"Tetyana Pantyuk, Maria Yarushak, Nataliya Preys, Sophia Potuk","doi":"10.15330/msuc.2019.21.25-29","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.21.25-29","url":null,"abstract":"За сучасних умов розвитку суспільства, де відбуваються динамічні процеси в різних галузях життя, висуваються нові вимоги до формування знань, навичок мотиваційного інструментарію та способу життя особистості. Особлива роль у цьому процесі належить інноваційним технологіям, які спрямовані на розвиток різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. Сьогодні в українській освіті впроваджується чимало інноваційних технологій для успішного навчання, усебічного гармонійного розвитку дітей. Процес формування здорового способу життя полягає у власній активності дитини, а результат досягається за допомогою інноваційних технологій: особистісно орієнтованого навчання, кооперації та диференціації, проектної діяльності, арт-терапевтичних, кінезіотерапії, сендплею, петтерапії, портфоліо тощо. Відповідно постає проблема підготовки такого вчителя, який володіє необхідними фаховими компетенціями. Обізнаність майбутніх педагогів із різноманітними інноваційними технологіями та їх успішне засвоєння і використання на практиці сприятиме переосмисленню перспектив діяльності та роботи школи в житті учнів. Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель, оскільки суб’єктивний чинник є вирішальним під час упровадження та поширення нововведень.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114510082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-02DOI: 10.15330/msuc.2019.21.30-33
G. Beiger
Dysfunctional families are families that fail to fulfill the protective and educational function of their children. They are conflicted, affected by addictions, unadapted to life, inefficient in education. The situation of these families is a challenge for the Polish social assistance system. As part of social work with these families, a number of different methods are used, among others empowerment, interdisciplinary work model, work with family assistants, psychological therapies, school for parents, Family Group Conference and day support facilities. The work methods used involve family members based on their resources and aim to ensure that families use their strengths and acquire appropriate care and upbringing skills, achieve balance and gain greater independence in functioning, and regain control over their own lives. Сhanges that take place in social life cause weakening of social ties and the role of the family as a basic environment of human upbringing. Many Polish families are unable to perform the protective, educational, economic, preventative functions of their members, including children. Particularly disadvantaged families - affected by addictions, illnesses, disorders, unadapted to life and ineffective in education - pose a serious threat to the development of children, but also a great challenge for the social assistance system. For many years, social assistance institutions have usually been a source of financial resources to support these families. The current development of the family support system tends to develop effective methods of working with families, these pedagogical tools can be used by social workers and family assistants. Their essence is to influence the restoration of relationships between family members, the improvement of relations and communication, the desire for family reintegration. To this end, actions are taken based on the developed procedures based on the resources inherent in the family to make changes in the functioning of the family system through the forces of its members. The effectiveness of social work with disadvantaged families is enhanced by interdisciplinary activities that involve the use of the knowledge, experience and professional skills of various institutions and non-governmental organizations. Nowadays, the best way to work with such a family is to involve the so-called human factor, which embodies the professionalism and effectiveness of the assistance provided. A crisis family is increasingly perceived as an entity responsible for their own destiny. Working with the family using the above mentioned methods takes into account not only the deficiency of its functioning, but above all its strengths and potentials, which allows it to gradually regain balance, stability and take control of their life.
{"title":"WORKING WITH A DYSFUNCTIONAL FAMILY IN THE SOCIAL ASSISTANCE SYSTEM IN POLAND","authors":"G. Beiger","doi":"10.15330/msuc.2019.21.30-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.21.30-33","url":null,"abstract":"Dysfunctional families are families that fail to fulfill the protective and educational function of their children. They are conflicted, affected by addictions, unadapted to life, inefficient in education. The situation of these families is a challenge for the Polish social assistance system. As part of social work with these families, a number of different methods are used, among others empowerment, interdisciplinary work model, work with family assistants, psychological therapies, school for parents, Family Group Conference and day support facilities. The work methods used involve family members based on their resources and aim to ensure that families use their strengths and acquire appropriate care and upbringing skills, achieve balance and gain greater independence in functioning, and regain control over their own lives. \u0000Сhanges that take place in social life cause weakening of social ties and the role of the family as a basic environment of human upbringing. Many Polish families are unable to perform the protective, educational, economic, preventative functions of their members, including children. Particularly disadvantaged families - affected by addictions, illnesses, disorders, unadapted to life and ineffective in education - pose a serious threat to the development of children, but also a great challenge for the social assistance system. For many years, social assistance institutions have usually been a source of financial resources to support these families. The current development of the family support system tends to develop effective methods of working with families, these pedagogical tools can be used by social workers and family assistants. Their essence is to influence the restoration of relationships between family members, the improvement of relations and communication, the desire for family reintegration. To this end, actions are taken based on the developed procedures based on the resources inherent in the family to make changes in the functioning of the family system through the forces of its members. The effectiveness of social work with disadvantaged families is enhanced by interdisciplinary activities that involve the use of the knowledge, experience and professional skills of various institutions and non-governmental organizations. Nowadays, the best way to work with such a family is to involve the so-called human factor, which embodies the professionalism and effectiveness of the assistance provided. A crisis family is increasingly perceived as an entity responsible for their own destiny. Working with the family using the above mentioned methods takes into account not only the deficiency of its functioning, but above all its strengths and potentials, which allows it to gradually regain balance, stability and take control of their life.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125509197","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.16-18
I. Turchyn
У статті на підставі аналізу поглядів педагогів визначено роль феміністичної педагогіки в сучасній науці. Подано теоретичний огляд феміністичної педагогіки в працях зарубіжних і вітчизняних науковців, що значно розширює ґрунтовне вивчення цієї проблематики. Акцентовано на феміністичній педагогіці як напрямі критичної педагогіки. Розглянуто проблему феміністичної педагогіки, що є актуальною особливо завдяки вивченню поглядів бразильського педагога і філософа П. Фрейре, який посідає вагоме місце серед когорти відомих педагогів. Визначено роль цієї педагогіки у його працях. Завдяки вивченню праць бразильського педагога з’ясовано, що рівноправне ставлення учня та вчителя, яке П. Фрейре виділяв у «проблемно-орієнтованій» моделі освіти, повинно інтегруватися у феміністичний напрям у педагогіці. Зауважено на важливості студентоцентризму та демократії в освітньому процесі. Досліджено погляди П. Фрейре та А. Шор щодо сексизму під час проведення занять. Проаналізовано праці українських (І. Кизима та Н. Самойленко) і зарубіжних (Дж. Кенвей, Л. Макклюр, Д. Маседо, Г. Модра, П. Фрейре та А. Шор) авторів у контексті вивчення феміністичної педагогіки. Застосовано такі теоретичні методи, як контент-аналіз, синтез результатів опрацьованих досліджень, а також пошуково-бібліографічний метод. Розкрито дефініцію «феміністичної педагогіки», що є напрямом критичної педагогіки, в основі якого – стосунки між статями в освітньому процесі, зокрема необхідною умовою якого є зміна ставлення до учениць або студенток. Актуальність статті полягає в ретельному аналізі поглядів П. Фрейре та виділенні аспектів, що є актуальними у феміністичній педагогіці.
{"title":"ФЕМІНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА ЯК НАПРЯМ КРИТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ","authors":"I. Turchyn","doi":"10.15330/msuc.2019.20.16-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.16-18","url":null,"abstract":"У статті на підставі аналізу поглядів педагогів визначено роль феміністичної педагогіки в сучасній науці. Подано теоретичний огляд феміністичної педагогіки в працях зарубіжних і вітчизняних науковців, що значно розширює ґрунтовне вивчення цієї проблематики. Акцентовано на феміністичній педагогіці як напрямі критичної педагогіки. \u0000Розглянуто проблему феміністичної педагогіки, що є актуальною особливо завдяки вивченню поглядів бразильського педагога і філософа П. Фрейре, який посідає вагоме місце серед когорти відомих педагогів. Визначено роль цієї педагогіки у його працях. Завдяки вивченню праць бразильського педагога з’ясовано, що рівноправне ставлення учня та вчителя, яке П. Фрейре виділяв у «проблемно-орієнтованій» моделі освіти, повинно інтегруватися у феміністичний напрям у педагогіці. Зауважено на важливості студентоцентризму та демократії в освітньому процесі. Досліджено погляди П. Фрейре та А. Шор щодо сексизму під час проведення занять. Проаналізовано праці українських (І. Кизима та Н. Самойленко) і зарубіжних (Дж. Кенвей, Л. Макклюр, Д. Маседо, Г. Модра, П. Фрейре та А. Шор) авторів у контексті вивчення феміністичної педагогіки. \u0000Застосовано такі теоретичні методи, як контент-аналіз, синтез результатів опрацьованих досліджень, а також пошуково-бібліографічний метод. \u0000Розкрито дефініцію «феміністичної педагогіки», що є напрямом критичної педагогіки, в основі якого – стосунки між статями в освітньому процесі, зокрема необхідною умовою якого є зміна ставлення до учениць або студенток. Актуальність статті полягає в ретельному аналізі поглядів П. Фрейре та виділенні аспектів, що є актуальними у феміністичній педагогіці.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121744370","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.93-96
Rоksolyana Zozulyak-Sluchyk
У статті автор розкрив сутність дефініції «принцип». Визначив та детально обґрунтував роль сучасних принципів у формуванні професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах, які стали підґрунтям розроблення педагогічної системи професійної підготовки фахівців. У дослідженні виокремлено специфічні принципи: професійно-аксіологічної спрямованості; єдності теорії професійної етики та моральної практики (фахової моральності); системності формування професійної етики; міждисциплінарністі у формуванні професійної етики; єдності моральної свідомості й моральної діяльності; комплементарності; інтеграції і взаємовпливу етичного та професійного знання; проектування особистісної траєкторії формування; морально-етичної рефлексивної спрямованості процесу навчання студентів спеціальності «Соціальна робота»; морального вибору; фасилітації; академічної доброчесності. Розглянуто загальнодидактичні принципи діяльності університетів: об’єктивності, зв’язку теорії з практикою, систематичності, наочності й різноманітності методів, міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Також у роботі проаналізовано загальнопедагогічні принципи: гуманізації та демократизації, науковості, наступності і послідовності, безперервності, динамічності, особистої активності.
{"title":"СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ","authors":"Rоksolyana Zozulyak-Sluchyk","doi":"10.15330/msuc.2019.20.93-96","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.93-96","url":null,"abstract":"У статті автор розкрив сутність дефініції «принцип». Визначив та детально обґрунтував роль сучасних принципів у формуванні професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах, які стали підґрунтям розроблення педагогічної системи професійної підготовки фахівців. У дослідженні виокремлено специфічні принципи: професійно-аксіологічної спрямованості; єдності теорії професійної етики та моральної практики (фахової моральності); системності формування професійної етики; міждисциплінарністі у формуванні професійної етики; єдності моральної свідомості й моральної діяльності; комплементарності; інтеграції і взаємовпливу етичного та професійного знання; проектування особистісної траєкторії формування; морально-етичної рефлексивної спрямованості процесу навчання студентів спеціальності «Соціальна робота»; морального вибору; фасилітації; академічної доброчесності. \u0000Розглянуто загальнодидактичні принципи діяльності університетів: об’єктивності, зв’язку теорії з практикою, систематичності, наочності й різноманітності методів, міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Також у роботі проаналізовано загальнопедагогічні принципи: гуманізації та демократизації, науковості, наступності і послідовності, безперервності, динамічності, особистої активності.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116101522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：