Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.52-55
O. Samoilenko
Сучасний світ постулює тенденцію до неперервності в освіті дорослих, тривалості впродовж життя. Питання освіти дорослих на часі в освітній політиці країн європейської співдружності: вона виступає чинником підвищення якості життя громадян. Україна з її прагненням стати повноправним членом Європейського Союзу потребує вивчення досвіду європейських країн щодо освіти дорослих задля його екстраполяції. Словацька Республіка в цьому контексті може виступити орієнтиром для впровадження реформ у вітчизняну сферу освіти дорослих. Метою статті є аналіз тенденцій розвитку освіти дорослих на початку ХХІ століття у Словацькій Республіці на тлі європейського досвіду. Методи дослідження: на основі аналізу та систематизації статистичної інформації, нормативно-правових документів, теоретичних напрацювань словацьких науковців здійснено узагальнення тенденцій розвитку освіти дорослих у Словацькій Республіці на початку ХХІ століття. Виявленні в ході дослідження тенденції розвитку освіти дорослих на початку ХХІ століття показують суспільну затребуваність у адаптації наявного освітнього контенту до модерних викликів сьогодення. Досвід Словацької Республіки підтверджує ефективність євроінтеграційної спрямованості розвитку освіти дорослих у політиці підвищення конкурентоспроможності фахівця на ринку праці.
{"title":"ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ДОСВІД СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ","authors":"O. Samoilenko","doi":"10.15330/msuc.2019.20.52-55","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.52-55","url":null,"abstract":"Сучасний світ постулює тенденцію до неперервності в освіті дорослих, тривалості впродовж життя. Питання освіти дорослих на часі в освітній політиці країн європейської співдружності: вона виступає чинником підвищення якості життя громадян. Україна з її прагненням стати повноправним членом Європейського Союзу потребує вивчення досвіду європейських країн щодо освіти дорослих задля його екстраполяції. Словацька Республіка в цьому контексті може виступити орієнтиром для впровадження реформ у вітчизняну сферу освіти дорослих. \u0000Метою статті є аналіз тенденцій розвитку освіти дорослих на початку ХХІ століття у Словацькій Республіці на тлі європейського досвіду. Методи дослідження: на основі аналізу та систематизації статистичної інформації, нормативно-правових документів, теоретичних напрацювань словацьких науковців здійснено узагальнення тенденцій розвитку освіти дорослих у Словацькій Республіці на початку ХХІ століття. \u0000Виявленні в ході дослідження тенденції розвитку освіти дорослих на початку ХХІ століття показують суспільну затребуваність у адаптації наявного освітнього контенту до модерних викликів сьогодення. Досвід Словацької Республіки підтверджує ефективність євроінтеграційної спрямованості розвитку освіти дорослих у політиці підвищення конкурентоспроможності фахівця на ринку праці.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"173 2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126284606","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.83-88
Inna Chervinska, Andrii Chervinskyi
У статті методологічно обґрунтовано та визначено регіональні особливості та освітній потенціал соціокультурного простору гірської школи Карпатського регіону. Автори розкривають сутність соціокультурного простору як одного зі складників формування простору певного регіону та наголошують, що дефініція «простір» є найбільш придатною до опису феноменів, які мають якісні характеристики протяжності, осмисленості та представництва. Метою публікації є опис регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи у контексті забезпечення сталого розвитку України. До провідних завдань дослідження автори відносять: виокремлення освітніх, соціально-економічних та інших проблем гірських регіонів; визначення шляхів підвищення ефективності діяльності та якості надання освітніх послуг освітніми закладами гірських регіонів; підвищення рівня соціокультурної грамотності, формування екологічної свідомості та критичного мислення жителів гірських територій; розкриття регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи.. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи дослідження: порівняння й аналогія, аналіз і синтез, дедукція та індукція, методи абстракції, класифікації, систематизації, історичний метод. Вказано на розкриття особливостей регіонів України як відносно самостійних одиниць, які склалися на основі та внаслідок взаємодії територіальних і природних умов, спільності історії, культури і мови, демографічних, соціальних та економічних показників.
{"title":"РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ГІРСЬКОЇ ШКОЛИ","authors":"Inna Chervinska, Andrii Chervinskyi","doi":"10.15330/msuc.2019.20.83-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.83-88","url":null,"abstract":"У статті методологічно обґрунтовано та визначено регіональні особливості та освітній потенціал соціокультурного простору гірської школи Карпатського регіону. \u0000Автори розкривають сутність соціокультурного простору як одного зі складників формування простору певного регіону та наголошують, що дефініція «простір» є найбільш придатною до опису феноменів, які мають якісні характеристики протяжності, осмисленості та представництва. \u0000Метою публікації є опис регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи у контексті забезпечення сталого розвитку України. \u0000До провідних завдань дослідження автори відносять: \u0000 \u0000виокремлення освітніх, соціально-економічних та інших проблем гірських регіонів; \u0000визначення шляхів підвищення ефективності діяльності та якості надання освітніх послуг освітніми закладами гірських регіонів; \u0000підвищення рівня соціокультурної грамотності, формування екологічної свідомості та критичного мислення жителів гірських територій; \u0000розкриття регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи.. \u0000 \u0000Методологія дослідження включає загальнонаукові методи дослідження: порівняння й аналогія, аналіз і синтез, дедукція та індукція, методи абстракції, класифікації, систематизації, історичний метод. \u0000Вказано на розкриття особливостей регіонів України як відносно самостійних одиниць, які склалися на основі та внаслідок взаємодії територіальних і природних умов, спільності історії, культури і мови, демографічних, соціальних та економічних показників.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125626961","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.102-105
I. Melnychuk
У статті узагальнено, що професійна підготовка майбутніх логопедів базується на опануванні студентами вмінь корегувати окремі складники порушеної мовленнєвої діяльності, що проявляються на ранніх етапах розвитку дитини. Актуалізовано використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх логопедів, які покликані опанувати вміння і навички організації оптимальної міжособистісної взаємодії з дітьми-логопатами. Мета дослідження – розкрити можливості інтерактивних технологій у підготовці майбутніх логопедів до роботи за фахом та обґрунтувати методику використання інтерактивних вправ у роботі логопедів. Установлено, що для корекційно-розвиткової роботи з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення фахівці-логопеди можуть використовувати інтерактивні завдання. Майбутні логопеди в процесі професійної підготовки повинні апробувати такі інтерактивні вправи, які зможуть використовувати на заняттях з дітьми-логопатами. До таких завдань відносимо вправи для артикуляційної гімнастики. У статті наведено приклади окремих інтеракцій для навчання майбутніх логопедів роботи з дітьми-логопатами. Доведено, що в професійній підготовці майбутніх логопедів необхідно зорієнтовувати студентів на розробку індивідуальної стратегії корекції порушень мовлення в розвитку кожної дитини. Задля цього доцільно спочатку апробувати на заняттях окремі інтерактивні вправи, які майбутні фахівці можуть адаптувати для цілеспрямованого розвитку мовленнєвої діяльності окремо взятої дитини, яка має індивідуальні специфічні мовленнєві порушення, пов’язані з психофізичними змінами в організмі, проблемами здоров’я, що ускладнюють соціальну адаптацію, навчання, розвиток дітей. Отже, використання інтерактивних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх логопедів має на меті розв’язання кількох важливих і взаємопов’язаних завдань: спрямованість професійної освіти на реальну практичну діяльність фахівця-логопеда, що сприятиме зростанню рівня його конкурентної спроможності на сучасному ринку праці; формування вмінь застосовувати особистісно зорієнтований підхід до дітей з різними логопедичними проблемами; розвиток креативності в розробці індивідуальних стратегій організації інтерактивної взаємодії з дітьми-логопатами шляхом адаптації апробованих під час навчання інтерактивних вправ і технологій.
{"title":"ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ","authors":"I. Melnychuk","doi":"10.15330/msuc.2019.20.102-105","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.102-105","url":null,"abstract":"У статті узагальнено, що професійна підготовка майбутніх логопедів базується на опануванні студентами вмінь корегувати окремі складники порушеної мовленнєвої діяльності, що проявляються на ранніх етапах розвитку дитини. Актуалізовано використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх логопедів, які покликані опанувати вміння і навички організації оптимальної міжособистісної взаємодії з дітьми-логопатами. \u0000Мета дослідження – розкрити можливості інтерактивних технологій у підготовці майбутніх логопедів до роботи за фахом та обґрунтувати методику використання інтерактивних вправ у роботі логопедів. \u0000Установлено, що для корекційно-розвиткової роботи з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення фахівці-логопеди можуть використовувати інтерактивні завдання. Майбутні логопеди в процесі професійної підготовки повинні апробувати такі інтерактивні вправи, які зможуть використовувати на заняттях з дітьми-логопатами. До таких завдань відносимо вправи для артикуляційної гімнастики. У статті наведено приклади окремих інтеракцій для навчання майбутніх логопедів роботи з дітьми-логопатами. \u0000Доведено, що в професійній підготовці майбутніх логопедів необхідно зорієнтовувати студентів на розробку індивідуальної стратегії корекції порушень мовлення в розвитку кожної дитини. Задля цього доцільно спочатку апробувати на заняттях окремі інтерактивні вправи, які майбутні фахівці можуть адаптувати для цілеспрямованого розвитку мовленнєвої діяльності окремо взятої дитини, яка має індивідуальні специфічні мовленнєві порушення, пов’язані з психофізичними змінами в організмі, проблемами здоров’я, що ускладнюють соціальну адаптацію, навчання, розвиток дітей. \u0000Отже, використання інтерактивних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх логопедів має на меті розв’язання кількох важливих і взаємопов’язаних завдань: спрямованість професійної освіти на реальну практичну діяльність фахівця-логопеда, що сприятиме зростанню рівня його конкурентної спроможності на сучасному ринку праці; формування вмінь застосовувати особистісно зорієнтований підхід до дітей з різними логопедичними проблемами; розвиток креативності в розробці індивідуальних стратегій організації інтерактивної взаємодії з дітьми-логопатами шляхом адаптації апробованих під час навчання інтерактивних вправ і технологій.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124458075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.77-82
Mariia Klepar
У статті розглянуто український національний костюм Прикарпаття, символіку сучасного національного костюма. його складові як засіб формування культурної компетентності учнів гірських шкіл. Акцентовано, що в сучасному одязі повинні проявлятися риси народного, національного, традиційного, що робить його більш органічним. Охарактеризовано різноманітність та специфіку виготовлення, носіння, колоритність і яскравість оздоблення національного костюма. Підкреслено, що народний одяг населення Прикарпаття та Українських Карпат має свої локальні особливості, притаманні тільки даній території і що в кожному з етнографічних регіонів є свої особливості і відмінності.
{"title":"СИМВОЛІКА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОСТЮМА ПРИКАРПАТТЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ГІРСЬКИХ ШКІЛ","authors":"Mariia Klepar","doi":"10.15330/msuc.2019.20.77-82","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.77-82","url":null,"abstract":"У статті розглянуто український національний костюм Прикарпаття, символіку сучасного національного костюма. його складові як засіб формування культурної компетентності учнів гірських шкіл. Акцентовано, що в сучасному одязі повинні проявлятися риси народного, національного, традиційного, що робить його більш органічним. Охарактеризовано різноманітність та специфіку виготовлення, носіння, колоритність і яскравість оздоблення національного костюма. Підкреслено, що народний одяг населення Прикарпаття та Українських Карпат має свої локальні особливості, притаманні тільки даній території і що в кожному з етнографічних регіонів є свої особливості і відмінності.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122669256","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.28-33
O. Tsaryk
У статті вивчено підходи, методи, прийоми, форми навчання української мови як іноземної, використання яких допомагає викладачам-мовникам підвищувати рівень мотивації в іноземних студентів у процесі вивчення мови. Актуальність обраної теми спричинена недостатньою кількістю проведених досліджень з методики викладання української мови як іноземної, потребою систематизувати наукові й методичні розробки, необхідністю впровадження нових підходів до вивчення української мови як іноземної. Метою статті є вивчення основних підходів, методів та принципів викладання української мови як іноземної, зокрема комунікативного підходу, дослідження впливу методів навчання на мотивацію студентів у процесі вивчення української мови як іноземної. У процесі дослідження застосовано методи спостереження, анкетування, аналіз результатів опитування, оцінювання рівня володіння українською мовою як іноземною. Дослідження виконане на базі Тернопільського національного економічного університету, де проведено опитування слухачів підготовчого відділення для іноземних громадян, студентів-іноземців 1-4 курсів нефілологічних спеціальностей. Результати дослідження підтвердили, що основою мотивації для студентів, які вивчають українську мову як іноземну, є бажання вільно спілкуватися з носіями мови. Серед видів мовленнєвої діяльності, які студенти хотіли б покращити, найбільший відсоток займає мовлення. З’ясовано, що найскладнішим завданням для студентів є конструювання речень, репродукування мовлення. У статті обґрунтовано основні принципи процесу навчання, досліджено вплив методів навчання на мотивацію студентів до вивчення української мови як іноземної, що підтверджує ефективність використання комунікативного підходу в процесі навчання української мови як іноземної.
{"title":"КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ","authors":"O. Tsaryk","doi":"10.15330/msuc.2019.20.28-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.28-33","url":null,"abstract":"У статті вивчено підходи, методи, прийоми, форми навчання української мови як іноземної, використання яких допомагає викладачам-мовникам підвищувати рівень мотивації в іноземних студентів у процесі вивчення мови. \u0000Актуальність обраної теми спричинена недостатньою кількістю проведених досліджень з методики викладання української мови як іноземної, потребою систематизувати наукові й методичні розробки, необхідністю впровадження нових підходів до вивчення української мови як іноземної. \u0000Метою статті є вивчення основних підходів, методів та принципів викладання української мови як іноземної, зокрема комунікативного підходу, дослідження впливу методів навчання на мотивацію студентів у процесі вивчення української мови як іноземної. \u0000У процесі дослідження застосовано методи спостереження, анкетування, аналіз результатів опитування, оцінювання рівня володіння українською мовою як іноземною. Дослідження виконане на базі Тернопільського національного економічного університету, де проведено опитування слухачів підготовчого відділення для іноземних громадян, студентів-іноземців 1-4 курсів нефілологічних спеціальностей. \u0000Результати дослідження підтвердили, що основою мотивації для студентів, які вивчають українську мову як іноземну, є бажання вільно спілкуватися з носіями мови. Серед видів мовленнєвої діяльності, які студенти хотіли б покращити, найбільший відсоток займає мовлення. З’ясовано, що найскладнішим завданням для студентів є конструювання речень, репродукування мовлення. У статті обґрунтовано основні принципи процесу навчання, досліджено вплив методів навчання на мотивацію студентів до вивчення української мови як іноземної, що підтверджує ефективність використання комунікативного підходу в процесі навчання української мови як іноземної.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124474791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.56-60
Nina Slyusarenko
У статті наголошено, що на початку третього тисячоліття проблема освіти учнів сільських шкіл почала виходити далеко за межі освітянської галузі, оскільки згортання діяльності сільських малокомплектних шкіл може призвести до «вимирання» села. Поставлено за мету проаналізувати проблеми організації профільного навчання в малокомплектних школах України початку ХХІ століття. З цією метою використано такі методи дослідження: аналіз джерельної бази з проблеми дослідження; понятійно-термінологічний аналіз, синтез та порівняння різних трактувань поняття «малокомплектна школа»; вивчення вітчизняного досвіду організації профільного навчання молодого покоління та шляхів його вдосконалення. Виявлено, що термін «малокомплектна школа» в науковому обігу використовується впродовж багатьох десятиліть, переважно стосовно сільських початкових шкіл, де вчителів менше, ніж класів, і кожен учитель працює одночасно з двома чи кількома класами, або неповних середніх та середніх шкіл з малою наповнюваністю класів чи відсутністю деяких класів. Проаналізовано нагальну для сільської школи проблему організації профільного навчання учнів та шляхи її вирішення (налагодження взаємодії між різними загальноосвітніми навчальними закладами; надання особливого значення опорним профільним школам; створення в опорних профільних школах належних умов для реалізації навчальних програм профільного навчання за кількома напрямами та ін.). Акцентовано на необхідності збільшення уваги до сільської (в тому числі малокомплектної) школи та детального її вивчення, до здобутків сільських шкіл України щодо організації трудової підготовки учнів у попередні історичні періоди. Зроблено висновок, що пошук шляхів удосконалення діяльності малокомплектних шкіл, відродження традицій виробничого навчання і трудового виховання в них сільської молоді є перспективним для подальшого наукового пошуку.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ","authors":"Nina Slyusarenko","doi":"10.15330/msuc.2019.20.56-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.56-60","url":null,"abstract":"У статті наголошено, що на початку третього тисячоліття проблема освіти учнів сільських шкіл почала виходити далеко за межі освітянської галузі, оскільки згортання діяльності сільських малокомплектних шкіл може призвести до «вимирання» села. \u0000Поставлено за мету проаналізувати проблеми організації профільного навчання в малокомплектних школах України початку ХХІ століття. З цією метою використано такі методи дослідження: аналіз джерельної бази з проблеми дослідження; понятійно-термінологічний аналіз, синтез та порівняння різних трактувань поняття «малокомплектна школа»; вивчення вітчизняного досвіду організації профільного навчання молодого покоління та шляхів його вдосконалення. \u0000Виявлено, що термін «малокомплектна школа» в науковому обігу використовується впродовж багатьох десятиліть, переважно стосовно сільських початкових шкіл, де вчителів менше, ніж класів, і кожен учитель працює одночасно з двома чи кількома класами, або неповних середніх та середніх шкіл з малою наповнюваністю класів чи відсутністю деяких класів. \u0000Проаналізовано нагальну для сільської школи проблему організації профільного навчання учнів та шляхи її вирішення (налагодження взаємодії між різними загальноосвітніми навчальними закладами; надання особливого значення опорним профільним школам; створення в опорних профільних школах належних умов для реалізації навчальних програм профільного навчання за кількома напрямами та ін.). \u0000Акцентовано на необхідності збільшення уваги до сільської (в тому числі малокомплектної) школи та детального її вивчення, до здобутків сільських шкіл України щодо організації трудової підготовки учнів у попередні історичні періоди. Зроблено висновок, що пошук шляхів удосконалення діяльності малокомплектних шкіл, відродження традицій виробничого навчання і трудового виховання в них сільської молоді є перспективним для подальшого наукового пошуку.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127123861","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.67-72
Anna Fedorovych
Змісту підготовки вихователів дітей дошкільного віку приділено недостатньо уваги, що й визначило мету нашої статті. Його удосконалення має здійснюватися з урахуванням педагогічного досвіду, накопиченого в час зародження системи освіти дошкільних фахівців. Методи дослідження: аналіз і синтез, систематизація та узагальнення теоретичних даних, представлених у науковій літературі. У статті на основі аналізу системи дошкільної освіти та особливостей підготовки вихователів в Галичині на початку ХХ ст. розглянуто зміст навчання студентів в учительських семінаріях, на курсах підготовки та в педагогіях; виявлено, що дошкільні інституції на той час потребували фахівців різних спеціальностей: вихователів, психологів, помічниць, медиків; акцентовано, що в досліджуваний період зароджувався комплексний підхід до змісту підготовки дошкільних педагогів, студенти проходили ґрунтовне практичне та теоретичне навчання (вивчали гігієну, психологію дитини, експериментальну психологію та педагогіку, методику Ф. Фребеля, руханку з основами медицини та ін.). На поч. ХХ ст. в Галичині, як і на інших територіях України сформовано практичні та теоретичні основи дошкільної педагогічної освіти. Зміст підготовки дошкільних працівників поступово доповнювався і передбачав: духовний, психологічний, педагогічний, методичний, оздоровчо-гігієнічний компоненти, сутність яких потребує подальшого дослідження.
{"title":"ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ГАЛИЧИНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.","authors":"Anna Fedorovych","doi":"10.15330/msuc.2019.20.67-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.67-72","url":null,"abstract":"Змісту підготовки вихователів дітей дошкільного віку приділено недостатньо уваги, що й визначило мету нашої статті. Його удосконалення має здійснюватися з урахуванням педагогічного досвіду, накопиченого в час зародження системи освіти дошкільних фахівців. Методи дослідження: аналіз і синтез, систематизація та узагальнення теоретичних даних, представлених у науковій літературі. \u0000У статті на основі аналізу системи дошкільної освіти та особливостей підготовки вихователів в Галичині на початку ХХ ст. розглянуто зміст навчання студентів в учительських семінаріях, на курсах підготовки та в педагогіях; виявлено, що дошкільні інституції на той час потребували фахівців різних спеціальностей: вихователів, психологів, помічниць, медиків; акцентовано, що в досліджуваний період зароджувався комплексний підхід до змісту підготовки дошкільних педагогів, студенти проходили ґрунтовне практичне та теоретичне навчання (вивчали гігієну, психологію дитини, експериментальну психологію та педагогіку, методику Ф. Фребеля, руханку з основами медицини та ін.). На поч. ХХ ст. в Галичині, як і на інших територіях України сформовано практичні та теоретичні основи дошкільної педагогічної освіти. Зміст підготовки дошкільних працівників поступово доповнювався і передбачав: духовний, психологічний, педагогічний, методичний, оздоровчо-гігієнічний компоненти, сутність яких потребує подальшого дослідження.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124129296","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.106-110
M. Vovk, Juliіa Dzon
У статті розкривається проблема розвитку творчої діяльності молодших школярів на уроках музичного мистецтва на матеріалі використання елементарного ритмічного і звуковисотного інструментарію. Автором здійснюється глибокий аналіз наукових напрацювань авторитетних учених і дослідників у даній галузі, що доводить необхідність дотримання чіткого системного підходу (етапно-фазової послідовності) з метою ефективного музично-творчого розвитку учнів молодшого шкільного віку. Результати дослідження дозволили дійти висновку, що найбільша ефективність у створенні музично-ритмічної основи досягається за таких умов: якщо учень підготовлений до виконання самостійної музично-практичної діяльності, тобто має необхідні знання, практичні вміння і навички; може самостійно упорядковувати їх у логічну послідовність, спрямовану на раціональне вирішення завдання; чітко уявляє, з якою метою воно виконується, його подальше практичне значення; знає головні шляхи виконання; уміє висловлювати думки з певних питань своїми словами, що є свідченням наявності логіки доказовості, вміння відстоювати свої позиції у спірних ситуаціях; знаходити переконливий і доказовий матеріал, коли у процесі добору самостійних завдань використовується диференційований підхід із урахуванням індивідуальних музичних здібностей кожного учня.
{"title":"МУЗИЧНО-РИТМІЧНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ГІРСЬКОЇ ШКОЛИ","authors":"M. Vovk, Juliіa Dzon","doi":"10.15330/msuc.2019.20.106-110","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.106-110","url":null,"abstract":"У статті розкривається проблема розвитку творчої діяльності молодших школярів на уроках музичного мистецтва на матеріалі використання елементарного ритмічного і звуковисотного інструментарію. Автором здійснюється глибокий аналіз наукових напрацювань авторитетних учених і дослідників у даній галузі, що доводить необхідність дотримання чіткого системного підходу (етапно-фазової послідовності) з метою ефективного музично-творчого розвитку учнів молодшого шкільного віку. Результати дослідження дозволили дійти висновку, що найбільша ефективність у створенні музично-ритмічної основи досягається за таких умов: якщо учень підготовлений до виконання самостійної музично-практичної діяльності, тобто має необхідні знання, практичні вміння і навички; може самостійно упорядковувати їх у логічну послідовність, спрямовану на раціональне вирішення завдання; чітко уявляє, з якою метою воно виконується, його подальше практичне значення; знає головні шляхи виконання; уміє висловлювати думки з певних питань своїми словами, що є свідченням наявності логіки доказовості, вміння відстоювати свої позиції у спірних ситуаціях; знаходити переконливий і доказовий матеріал, коли у процесі добору самостійних завдань використовується диференційований підхід із урахуванням індивідуальних музичних здібностей кожного учня.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134092719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.48-51
N. Salyha
У статті висвітлено прогресивні ідеї національно-патріотичного виховання дітей і молоді в діяльності та творчій спадщині Михайла Базника. На основі аналізу педагогічної діяльності та творчої спадщини галицького педагога автор робить акцент на таких завданнях виховання сучасного молодого покоління, як: любов та повага до рідної мови, знання історії свого народу, його звичаїв і традицій тощо. Обґрунтовано важливість творчого доробку Михайла Базника, використання якого сприяє вдосконаленню педагогічного процесу, відповідає вимогам сьогодення. Сучасні дослідники усе частіше звертаються до надбань педагогічної думки 20-30-х років минулого століття. У цей період на перше місце виходять питання школи та освіти, розробляються теоретичні основи національної школи. І заслуга в цьому, в першу чергу, самовідданих трудівників на ниві освіти, які своєю працею сприяли національному поступові. Серед них – галицький педагог Михайло Базник, якому довелося пережити складні життєві обставини на чужині, важкі воєнні і повоєнні роки, примножувати багатовікову спадщину в царині національного виховання дітей та молоді. Відсутність дослідження із зазначеної теми в українській історико-педагогічній науці дало поштовх до поглибленого аналізу його педагогічної спадщини. Наукові погляди Михайла Базника в галузі педагогіки та психології, його плідна і невтомна праця і донині не поціновані належним чином. Михайло Базник відноситься до тих культурно-освітніх діячів Галичини, які сприяли культурному та освітньому розвитку народу.
{"title":"НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ У ДІЯЛЬНОСТІ МИХАЙЛА БАЗНИКА","authors":"N. Salyha","doi":"10.15330/msuc.2019.20.48-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.48-51","url":null,"abstract":"У статті висвітлено прогресивні ідеї національно-патріотичного виховання дітей і молоді в діяльності та творчій спадщині Михайла Базника. На основі аналізу педагогічної діяльності та творчої спадщини галицького педагога автор робить акцент на таких завданнях виховання сучасного молодого покоління, як: любов та повага до рідної мови, знання історії свого народу, його звичаїв і традицій тощо. Обґрунтовано важливість творчого доробку Михайла Базника, використання якого сприяє вдосконаленню педагогічного процесу, відповідає вимогам сьогодення. Сучасні дослідники усе частіше звертаються до надбань педагогічної думки 20-30-х років минулого століття. У цей період на перше місце виходять питання школи та освіти, розробляються теоретичні основи національної школи. І заслуга в цьому, в першу чергу, самовідданих трудівників на ниві освіти, які своєю працею сприяли національному поступові. Серед них – галицький педагог Михайло Базник, якому довелося пережити складні життєві обставини на чужині, важкі воєнні і повоєнні роки, примножувати багатовікову спадщину в царині національного виховання дітей та молоді. Відсутність дослідження із зазначеної теми в українській історико-педагогічній науці дало поштовх до поглибленого аналізу його педагогічної спадщини. Наукові погляди Михайла Базника в галузі педагогіки та психології, його плідна і невтомна праця і донині не поціновані належним чином. Михайло Базник відноситься до тих культурно-освітніх діячів Галичини, які сприяли культурному та освітньому розвитку народу.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124462227","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-30DOI: 10.15330/msuc.2019.20.111-115
Nataliіa Matveyeva
У статті наголошено, що особливо актуальною сьогодні є проблема навчання, виховання та розвитку осіб з особливими освітніми потребами, а зокрема з порушеннями зору. Позаяк чисельність осіб з даною нозологією щорічно зростає, про що засвідчують статистичні дані Міністерства охорони здоров’я України, актуалізується необхідність пошуку нових підходів до навчання та виховання молоді; вибору нетрадиційних форм, методів, прийомів та засобів навчання дітей шкільного віку з порушеннями зору. Розв’язання цього та низки інших супровідних завдань мають на меті створення належного комфортного середовища, у якому учням було б затишно перебувати поряд з іншими школярами, успішно навчатись, опановувати пожиттєво необхідні компетенції, розвивати свої задатки та здібності, реалізовувати творчий потенціал. Натомість особливо важливим є подолання низки труднощів, що мають місце у процесі упровадження інклюзивної моделі навчання, позаяк саме вони призводять до гальмування даного процесу загалом та призводять до виникнення різноманітних перешкод у життєдіяльності учнів. Мета дослідження полягала у виокремленні низки особливостей даної категорії молодших школярів, встановленні їх реальних можливостей щодо здійснення навчання у школі та визначенні специфіки навчально-виховної діяльності вчителів у роботі із ними; встановленні переліку вимог до діяльності вчителя задля попередження появи певних труднощів у процесі навчання; встановленні рівня готовності учнів із порушеннями зору до навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. У процесі нашого дослідження нами було використано наступні методи, а саме:теоретичні (опрацювання літературних джерел, нормативно-правової бази інклюзивної освіти); емпіричні (анкетування, опитування, спостереження, етичні бесіди, ранжування, експертне оцінювання, методи статистичної обробки даних). Результати нашого дослідження ще раз підтвердили вже існуючі гіпотези низки науковців про те, що у випадку включення дітей із різними видами нозологій на навчання у ЗОШ необхідно ретельно вивчити їх особливості та можливості, своєчасно діагностуючи індивідуальні можливості, задатки, рівень научуваності, особливості учнів; накреслити основні шляхи задля підвищення ефективності створення інклюзивного середовища у навчальному закладі; здійснювати інноваційну діяльність задля надання якісних освітніх послуг молодшим школярам з порушеннями зору.
{"title":"СПЕЦИФІКА НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ","authors":"Nataliіa Matveyeva","doi":"10.15330/msuc.2019.20.111-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.111-115","url":null,"abstract":"У статті наголошено, що особливо актуальною сьогодні є проблема навчання, виховання та розвитку осіб з особливими освітніми потребами, а зокрема з порушеннями зору. Позаяк чисельність осіб з даною нозологією щорічно зростає, про що засвідчують статистичні дані Міністерства охорони здоров’я України, актуалізується необхідність пошуку нових підходів до навчання та виховання молоді; вибору нетрадиційних форм, методів, прийомів та засобів навчання дітей шкільного віку з порушеннями зору. Розв’язання цього та низки інших супровідних завдань мають на меті створення належного комфортного середовища, у якому учням було б затишно перебувати поряд з іншими школярами, успішно навчатись, опановувати пожиттєво необхідні компетенції, розвивати свої задатки та здібності, реалізовувати творчий потенціал. \u0000Натомість особливо важливим є подолання низки труднощів, що мають місце у процесі упровадження інклюзивної моделі навчання, позаяк саме вони призводять до гальмування даного процесу загалом та призводять до виникнення різноманітних перешкод у життєдіяльності учнів. \u0000Мета дослідження полягала у виокремленні низки особливостей даної категорії молодших школярів, встановленні їх реальних можливостей щодо здійснення навчання у школі та визначенні специфіки навчально-виховної діяльності вчителів у роботі із ними; встановленні переліку вимог до діяльності вчителя задля попередження появи певних труднощів у процесі навчання; встановленні рівня готовності учнів із порушеннями зору до навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. \u0000У процесі нашого дослідження нами було використано наступні методи, а саме:теоретичні (опрацювання літературних джерел, нормативно-правової бази інклюзивної освіти); емпіричні (анкетування, опитування, спостереження, етичні бесіди, ранжування, експертне оцінювання, методи статистичної обробки даних). \u0000Результати нашого дослідження ще раз підтвердили вже існуючі гіпотези низки науковців про те, що у випадку включення дітей із різними видами нозологій на навчання у ЗОШ необхідно ретельно вивчити їх особливості та можливості, своєчасно діагностуючи індивідуальні можливості, задатки, рівень научуваності, особливості учнів; накреслити основні шляхи задля підвищення ефективності створення інклюзивного середовища у навчальному закладі; здійснювати інноваційну діяльність задля надання якісних освітніх послуг молодшим школярам з порушеннями зору.","PeriodicalId":240176,"journal":{"name":"Mountain School of Ukrainian Carpaty","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116043386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：