Проаналізовано застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти в Україні. Визначено основні аспекти державно-приватного партнерства у сфері освіти в Україні та проаналізовано сучасний стан застосування механізмів державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти країн, що розвиваються. Наведено пропозиції щодо подальших напрямів застосування державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти в Україні.
{"title":"Державно-приватне партнерство як механізм управління загальною середньою освітою: сучасний стан та зарубіжний досвід","authors":"Nesterenko H.P., Domina I.O., Kladko Yu.O., Shymko O.R.","doi":"10.34213/db.21.01.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.15","url":null,"abstract":"Проаналізовано застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти в Україні. Визначено основні аспекти державно-приватного партнерства у сфері освіти в Україні та проаналізовано сучасний стан застосування механізмів державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти країн, що розвиваються. Наведено пропозиції щодо подальших напрямів застосування державно-приватного партнерства у сфері загальної середньої освіти в Україні.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133530310","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто питання щодо практики та сучасних проблем подання електронних петицій до органів державної влади в різних країнах. Наголос зроблено на використанні зарубіжного досвіду та особливостях нормативно-правового забезпечення таких звернень. Висловлено та обґрунтовано комплекс пропозицій щодо удосконалення подання електронних петицій до органів державної влади України, зокрема щодо відмови від деяких суто формальних вимог з положеннями, які становлять додаткові перепони та складнощі на шляху подання таких звернень.
{"title":"Зарубіжний досвід подання електронних петицій як засобу впливу громадськості на діяльність органів державної влади","authors":"Dreval V. Y.","doi":"10.34213/db.21.01.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.18","url":null,"abstract":"Розглянуто питання щодо практики та сучасних проблем подання електронних петицій до органів державної влади в різних країнах. Наголос зроблено на використанні зарубіжного досвіду та особливостях нормативно-правового забезпечення таких звернень. Висловлено та обґрунтовано комплекс пропозицій щодо удосконалення подання електронних петицій до органів державної влади України, зокрема щодо відмови від деяких суто формальних вимог з положеннями, які становлять додаткові перепони та складнощі на шляху подання таких звернень.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127047681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено складові державної підтримки фінансового забезпечення сфери культури. Проаналізовано структуру видатків державного і місцевих бюджетів за 2012-2019 роки, що спрямовувалися на культуру і мистецтво. Обґрунтовано, що система забезпечення населення культурними послугами потребує кардинальної зміни механізму фінансування, що дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів, а ресурси спрямувати на задоволення культурних потреб населення, гарантованих Конституцією України. Забезпечення якісних і доступних послуг населенню, у тому числі культурних, є одним із завдань реформи децентралізації влади. Зважаючи, що в європейських країнах сфера культури побудована на поєднанні бюджетного й позабюджетного фінансування, виявлено, що важливим і універсальним механізмом інвестиційної політики, що сприяє консолідації фінансового, організаційного та управлінського потенціалу приватного та державного секторів економіки у пріоритетних напрямках є державно-приватне партнерство.
{"title":"Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері культури в умовах децентралізації","authors":"Yeromina O.V.","doi":"10.34213/db.21.01.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.22","url":null,"abstract":"Досліджено складові державної підтримки фінансового забезпечення сфери культури. Проаналізовано структуру видатків державного і місцевих бюджетів за 2012-2019 роки, що спрямовувалися на культуру і мистецтво. Обґрунтовано, що система забезпечення населення культурними послугами потребує кардинальної зміни механізму фінансування, що дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів, а ресурси спрямувати на задоволення культурних потреб населення, гарантованих Конституцією України. Забезпечення якісних і доступних послуг населенню, у тому числі культурних, є одним із завдань реформи децентралізації влади. Зважаючи, що в європейських країнах сфера культури побудована на поєднанні бюджетного й позабюджетного фінансування, виявлено, що важливим і універсальним механізмом інвестиційної політики, що сприяє консолідації фінансового, організаційного та управлінського потенціалу приватного та державного секторів економіки у пріоритетних напрямках є державно-приватне партнерство.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116957713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проаналізовано становлення економічної безпеки в Україні, підходи науковців до визначення етапів даного процесу. Запропоновано визначити етапи становлення економічної безпеки за мірою розвитку нормативно-правової бази цього процесу, виходячи з того, який документ був основним при регулюванні зовнішніх і внутрішніх відносин для держави щодо забезпечення економічної безпеки. Було запропоновано та обґрунтовано такі етапи становлення економічної безпеки в Україні: 1991–1996 рр. – доконституційний; 1996–2003 рр. – конституційний; 2003–2007 рр. – законодавчий; з 2007 р. – стратегічний.
{"title":"Етапи становлення економічної безпеки в Україні","authors":"Odnostalko D. V.","doi":"10.34213/db.21.01.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.25","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано становлення економічної безпеки в Україні, підходи науковців до визначення етапів даного процесу. Запропоновано визначити етапи становлення економічної безпеки за мірою розвитку нормативно-правової бази цього процесу, виходячи з того, який документ був основним при регулюванні зовнішніх і внутрішніх відносин для держави щодо забезпечення економічної безпеки. Було запропоновано та обґрунтовано такі етапи становлення економічної безпеки в Україні: 1991–1996 рр. – доконституційний; 1996–2003 рр. – конституційний; 2003–2007 рр. – законодавчий; з 2007 р. – стратегічний.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134351257","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто проблему архепитічності субсидіарності в європейській спільноті. Виділено сім етичних принципів цього явища. Доведено, що спочатку варто ретельно проаналізувати, які повноваження має зберігати держава, які повноваження можуть бути надані територіальним громадам, а які повноваження слід зберігати на рівні принципу субсидіарності з урахуванням етичних принципів, що є притаманними суспільству.
{"title":"Субсидіарність як архетип європейської співдружності","authors":"Ignatenko L.Yu., Kuznetsov A.O.","doi":"10.34213/db.21.01.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.17","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему архепитічності субсидіарності в європейській спільноті. Виділено сім етичних принципів цього явища. Доведено, що спочатку варто ретельно проаналізувати, які повноваження має зберігати держава, які повноваження можуть бути надані територіальним громадам, а які повноваження слід зберігати на рівні принципу субсидіарності з урахуванням етичних принципів, що є притаманними суспільству.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131194501","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення поняття та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби, акцентовано увагу на необхідності проведення системного, комплексного підходів щодо дослідження форм, методів стану виконавської дисципліни публічних службовців, що допоможе розкрити основні напрями підвищення рівня виконавської дисципліни на публічній службі. Запропоновано узагальнити та адаптувати досвід країн Європейського співтовариства щодо підвищення рівня виконавської дисципліни до української дійсності шляхом запровадження інноваційних механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби, що позитивно вплине на подальший професійний розвиток публічних службовців органів влади в Україні. Доцільність дослідження теоретичних підходів щодо розуміння понять та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби обумовлюється важливістю розвитку належного демократичного врядування в Україні. Це сприятиме підвищенню репутації публічної служби в органах влади, зростанню іміджу публічного службовця, формуванню якісно нової системи публічної служби в Україні Наукові підходи до понять “публічна служба”, “виконавська дисципліна”, “публічне управління” відображають нові, сучасні тенденції становлення наукового дискурсу з цієї проблематики у галузі знань 28 “Публічне управління та адміністрування” й водночас можуть стати платформою для подальших висновків щодо напрямків зростання ефективності виконавської дисципліни в органах публічної служби. Зазначені чинники зумовлюють необхідність ретельного аналізу теоретичних підходів до розуміння понять, що використовується в досліджені, формулювання власної інтерпретації понятійного поля та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби в Україні.
{"title":"Роль наукових підходів щодо дослідження механізмів забезпечення виконавської дисципліни публічними службовцями","authors":"Larina N. B., Yashutin I. M.","doi":"10.34213/db.21.01.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.01","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення поняття та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби, акцентовано увагу на необхідності проведення системного, комплексного підходів щодо дослідження форм, методів стану виконавської дисципліни публічних службовців, що допоможе розкрити основні напрями підвищення рівня виконавської дисципліни на публічній службі. \u0000Запропоновано узагальнити та адаптувати досвід країн Європейського співтовариства щодо підвищення рівня виконавської дисципліни до української дійсності шляхом запровадження інноваційних механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби, що позитивно вплине на подальший професійний розвиток публічних службовців органів влади в Україні. \u0000Доцільність дослідження теоретичних підходів щодо розуміння понять та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби обумовлюється важливістю розвитку належного демократичного врядування в Україні. Це сприятиме підвищенню репутації публічної служби в органах влади, зростанню іміджу публічного службовця, формуванню якісно нової системи публічної служби в Україні \u0000Наукові підходи до понять “публічна служба”, “виконавська дисципліна”, “публічне управління” відображають нові, сучасні тенденції становлення наукового дискурсу з цієї проблематики у галузі знань 28 “Публічне управління та адміністрування” й водночас можуть стати платформою для подальших висновків щодо напрямків зростання ефективності виконавської дисципліни в органах публічної служби. \u0000Зазначені чинники зумовлюють необхідність ретельного аналізу теоретичних підходів до розуміння понять, що використовується в досліджені, формулювання власної інтерпретації понятійного поля та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби в Україні.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114958444","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті виокремлено механізми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, сформульовано низку пропозицій для підвищення ефективності захисту прав суб’єктів господарювання в Україні.
文章确定了乌克兰企业实体权利的保护机制，并提出了一系列提高乌克兰企业实体权利保护效率的建议。
{"title":"Правове регулювання захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності","authors":"Dubovik K.E.","doi":"10.34213/db.21.01.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.20","url":null,"abstract":"У статті виокремлено механізми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, сформульовано низку пропозицій для підвищення ефективності захисту прав суб’єктів господарювання в Україні.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127893678","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті доведено необхідність підвищення якості взаємодії суб’єктів публічного управління земельними ресурсами як одного з показників успішності менеджменту і розвитку громади. В рамках даного дослідження до суб’єкти управління віднесено: раду громади та її виконавчі органи, районні державні адміністрації, районні ради, територіальні органи Держгеокадастру, громаду (як сукупність жителів), проаналізовано їх функції та структуру, нормативну базу, що регулює відповідні повноваження. На основі візуалізованої автором моделі взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, мешканців громади з питань публічного управління земельними ресурсами виокремлено взаємозв’язки (реально сформовані та ті, які лише номінально встановлені законодавством). Виділено недоліки та прогалини в регулюванні механізмів взаємодії, до яких віднесено: неврегульованість статусу районних державних адміністрацій та районних рад у контексті земельних повноважень (зокрема, невідповідність функцій структурі); відсутність мотивації до співпраці суб’єктів управління; необхідність унормування механізму управління державними землями, що знаходяться на території громади; необхідність напрацювання і закріплення дієвих механізмів залучення громадського сектору до прийняття рішень; розробка дієвої системи контролю у сфері земельних відносин, з урахуванням значного розширення повноважень органів місцевого самоврядування та нового етапу формування ринку землі. В статті запропоновано перелік заходів для врегулювання спірних питань, налагодження взаємодії між суб’єктами публічного управління, завершення земельної децентралізації. До таких заходів віднесено: введення районної префектури, земельний відділ якої буде виконувати контрольно-наглядові повноваження, координувати горизонтальну взаємодію, зокрема у сфері управління спільними земельними ресурсами громад; а також, законодавче закріплення механізмів участі громади в прийнятті рішень, нормативно визначити проведення місцевого референдуму як форми безпосередньої демократії. Визначено, що запропоновані заходи сприятимуть підвищенню ефективності публічного управління основним ресурсом територіальної громади – землею, зниженню корупційних ризиків, створенню умов для розвитку ринку землі.
{"title":"Питання взаємодії суб’єктів публічного управління земельними ресурсами громади","authors":"Kojurina V.M.","doi":"10.34213/db.21.01.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.11","url":null,"abstract":"У статті доведено необхідність підвищення якості взаємодії суб’єктів публічного управління земельними ресурсами як одного з показників успішності менеджменту і розвитку громади. В рамках даного дослідження до суб’єкти управління віднесено: раду громади та її виконавчі органи, районні державні адміністрації, районні ради, територіальні органи Держгеокадастру, громаду (як сукупність жителів), проаналізовано їх функції та структуру, нормативну базу, що регулює відповідні повноваження. На основі візуалізованої автором моделі взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, мешканців громади з питань публічного управління земельними ресурсами виокремлено взаємозв’язки (реально сформовані та ті, які лише номінально встановлені законодавством). Виділено недоліки та прогалини в регулюванні механізмів взаємодії, до яких віднесено: неврегульованість статусу районних державних адміністрацій та районних рад у контексті земельних повноважень (зокрема, невідповідність функцій структурі); відсутність мотивації до співпраці суб’єктів управління; необхідність унормування механізму управління державними землями, що знаходяться на території громади; необхідність напрацювання і закріплення дієвих механізмів залучення громадського сектору до прийняття рішень; розробка дієвої системи контролю у сфері земельних відносин, з урахуванням значного розширення повноважень органів місцевого самоврядування та нового етапу формування ринку землі. \u0000В статті запропоновано перелік заходів для врегулювання спірних питань, налагодження взаємодії між суб’єктами публічного управління, завершення земельної децентралізації. До таких заходів віднесено: введення районної префектури, земельний відділ якої буде виконувати контрольно-наглядові повноваження, координувати горизонтальну взаємодію, зокрема у сфері управління спільними земельними ресурсами громад; а також, законодавче закріплення механізмів участі громади в прийнятті рішень, нормативно визначити проведення місцевого референдуму як форми безпосередньої демократії. Визначено, що запропоновані заходи сприятимуть підвищенню ефективності публічного управління основним ресурсом територіальної громади – землею, зниженню корупційних ризиків, створенню умов для розвитку ринку землі.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129938999","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проаналізовано публічну політику в сфері продовольчої безпеки як забезпечення для громадян не лише фізичної та економічної, але й когнітивної доступності до необхідних для здоров’я продуктів харчування та оптимізації харових стереотипів населення. Розглянуто продовольчу політику як двосторонній процес формування, з одного боку, оптимального асортименту харчових ресурсів на теренах країни та конструктивних харчових уявлень та настанов громадян щодо їх використання. Концептуалізовано поняття когнітивної доступності продовольства та виокремлено когнітивні викривлення і бар’єри, які деформуючи харчову поведінку населення, істотною мірою спряють поширенню цукрового діабету. Обґрунтовано, що зростання захворюваності на цукровий діабет є одним із найважливіших індикаторів, який вказує на прорахунки в сфері політики продовольчої безпеки. Запропоновано політичні стратегії корекції та розвитку харчової ментальності громадян у контексті реалізації державної програми боротьби з діабетом.
{"title":"Когнітивна модель оптимізації продовольчої політики держави у контексті боротьби з цукровим діабетом","authors":"Golub V.V., Chumak I.V.","doi":"10.34213/db.21.01.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.04","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано публічну політику в сфері продовольчої безпеки як забезпечення для громадян не лише фізичної та економічної, але й когнітивної доступності до необхідних для здоров’я продуктів харчування та оптимізації харових стереотипів населення. Розглянуто продовольчу політику як двосторонній процес формування, з одного боку, оптимального асортименту харчових ресурсів на теренах країни та конструктивних харчових уявлень та настанов громадян щодо їх використання. Концептуалізовано поняття когнітивної доступності продовольства та виокремлено когнітивні викривлення і бар’єри, які деформуючи харчову поведінку населення, істотною мірою спряють поширенню цукрового діабету. Обґрунтовано, що зростання захворюваності на цукровий діабет є одним із найважливіших індикаторів, який вказує на прорахунки в сфері політики продовольчої безпеки. Запропоновано політичні стратегії корекції та розвитку харчової ментальності громадян у контексті реалізації державної програми боротьби з діабетом.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131085952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто особливості публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України. Визначено напрямки міжнародного співробітництва у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України. Охарактеризовано сучасний стан та результативність публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в контексті існуючої стратегії співпраці України та НАТО. Проаналізовано отримані вигоди для України від проведених заходів в межах євроатлантичної інтеграції у сфері цивільного захисту. Обгрунтовано шляхи трансформації публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України в умовах існуючих викликів сьогодення.
{"title":"Шляхи трансформації публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України","authors":"Kropyvnytskyi V.S.","doi":"10.34213/db.21.01.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.34213/db.21.01.16","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України. Визначено напрямки міжнародного співробітництва у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України. Охарактеризовано сучасний стан та результативність публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в контексті існуючої стратегії співпраці України та НАТО. Проаналізовано отримані вигоди для України від проведених заходів в межах євроатлантичної інтеграції у сфері цивільного захисту. Обгрунтовано шляхи трансформації публічного управління та адміністрування у сфері цивільного захисту в умовах євроатлантичної інтеграції України в умовах існуючих викликів сьогодення.","PeriodicalId":277501,"journal":{"name":"State Formation","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125504365","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：