Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-71-79
Ю. Б. Мельник
У статті розкрито сутність компетентнісного характеру задачної технології навчання. Визначено дидактичні особливості застосування відповідної системи завдань прикладного змісту в шкільних підручниках фізики. Встановлено, що розв’язування таких завдань посилює прикладну спрямованість шкільної фізичної освіти, діяльнісну компоненту сучасного підручника. Обґрунтовано, що саме підручник нового покоління, зміст та методичний апарат якого створено на засадах компетентнісного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів, має стати важливим засобом формування компетентностей учнів. Висвітлено особливості засвоєння базових знань, набуття практичних навичок, наскрізних умінь та ставлень у навчальному середовищі закладів загальної середньої освіти.
{"title":"Система компетентнісно орієнтованих завдань прикладного змісту в шкільних підручниках фізики","authors":"Ю. Б. Мельник","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-71-79","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-71-79","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність компетентнісного характеру задачної технології навчання. Визначено дидактичні особливості застосування відповідної системи завдань прикладного змісту в шкільних підручниках фізики. Встановлено, що розв’язування таких завдань посилює прикладну спрямованість шкільної фізичної освіти, діяльнісну компоненту сучасного підручника. Обґрунтовано, що саме підручник нового покоління, зміст та методичний апарат якого створено на засадах компетентнісного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів, має стати важливим засобом формування компетентностей учнів. Висвітлено особливості засвоєння базових знань, набуття практичних навичок, наскрізних умінь та ставлень у навчальному середовищі закладів загальної середньої освіти.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"608 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121984235","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-133-144
Дмитро Пузіков
У статті розглянуто проблему розроблення педагогічними працівниками цифрового опорного конспекту уроку в контексті навчального і методичного забезпечення дистанційного навчання в умовах російсько-української війни. Подано визначення поняття «цифровий опорний конспект уроку». Встановлено відмінності між планом-конспектом уроку і цифровим опорним конспектом уроку. Визначено завдання розроблення і застосування педагогічними працівниками цифрового опорного конспекту уроку в процесі дистанційного (змішаного) навчання в умовах російсько-української війни. Розкрито й обґрунтовано структуру цифрового опорного конспекту уроку, інструменти цифровізації цієї освітньої розробки, оптимальні електронні формати її подання (документ Microsoft Word, презентація Microsoft PowerPoint). Подано стислий опис методики розроблення цифрового опорного конспекту уроку педагогічними працівниками в контексті навчально-методичного забезпечення дистанційного (змішаного) навчання в умовах російсько-української війни. Презентовано результати проведеного автором пілотного опитування педагогічних працівників із проблеми розроблення ними цифрового опорного конспекту уроку.
文章论述了在俄乌战争背景下,教师在教育和方法上支持远程学习的情况下编制数字化参考教案大纲的问题。文章给出了 "数字化参考教案 "概念的定义。确定了教案与数字化参考教案之间的区别。确定了教师在俄乌战争背景下的远程(混合)学习过程中制定和应用数字化参考教案的任务。揭示并证实了数字化参考教案大纲的结构、这一教育发展的数字化工具、最佳电子演示格式(Microsoft Word 文档、Microsoft PowerPoint 演示文稿)。在俄乌战争背景下,简要介绍了教师在远程(混合)学习的教育和方法支持背景下开发数字参考课程大纲的方法。介绍了作者就制定数字化参考教案问题对教学人员进行试点调查的结果。
{"title":"Цифровий опорний конспект уроку в контексті навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання в умовах війни","authors":"Дмитро Пузіков","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-133-144","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-133-144","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему розроблення педагогічними працівниками цифрового опорного конспекту уроку в контексті навчального і методичного забезпечення дистанційного навчання в умовах російсько-української війни. Подано визначення поняття «цифровий опорний конспект уроку». Встановлено відмінності між планом-конспектом уроку і цифровим опорним конспектом уроку. Визначено завдання розроблення і застосування педагогічними працівниками цифрового опорного конспекту уроку в процесі дистанційного (змішаного) навчання в умовах російсько-української війни. Розкрито й обґрунтовано структуру цифрового опорного конспекту уроку, інструменти цифровізації цієї освітньої розробки, оптимальні електронні формати її подання (документ Microsoft Word, презентація Microsoft PowerPoint). Подано стислий опис методики розроблення цифрового опорного конспекту уроку педагогічними працівниками в контексті навчально-методичного забезпечення дистанційного (змішаного) навчання в умовах російсько-української війни. Презентовано результати проведеного автором пілотного опитування педагогічних працівників із проблеми розроблення ними цифрового опорного конспекту уроку.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"372 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126711872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-45-61
Дмитро Засєкін
У статті представлено результати аналізу модельних навчальних програм та підручників для 5-го класу закладів загальної середньої щодо представлення у їхньому змісті фізичного складника базової освіти. З’ясовано принципи інтеграції фізичного складника в інтегрованих курсах, спільні й відмінні їх ознаки. Оцінено зміст фізичного складника за запропонованими критерієм пропедевтичності, тобто таким, що передує більш глибокому і детальному вивченню фізики, та способи його представлення у підручниках природознавчих курсів для 5-х класів закладів загальної середньої освіти. Спрогнозовано моделі побудови курсу фізики базової освіти на основі пропедевтики фізики у 5–6 класах.
{"title":"Пропедевтика фізичних знань у підручниках природознавчих курсів 5-го класу","authors":"Дмитро Засєкін","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-45-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-45-61","url":null,"abstract":"У статті представлено результати аналізу модельних навчальних програм та підручників для 5-го класу закладів загальної середньої щодо представлення у їхньому змісті фізичного складника базової освіти. З’ясовано принципи інтеграції фізичного складника в інтегрованих курсах, спільні й відмінні їх ознаки. Оцінено зміст фізичного складника за запропонованими критерієм пропедевтичності, тобто таким, що передує більш глибокому і детальному вивченню фізики, та способи його представлення у підручниках природознавчих курсів для 5-х класів закладів загальної середньої освіти. Спрогнозовано моделі побудови курсу фізики базової освіти на основі пропедевтики фізики у 5–6 класах.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117155913","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-36-44
Надія Дудник, Олександра Свйонтик
У статті розкривається сутність таких понять, як технологічні засоби навчання, мотивація до процесу отримання знань, інноваційні педагогічні технології. Основна увага приділена аналізу інноваційного засобу навчання – QR‑коди, які у сучасних підручниках починають активно використовуватися авторами та упорядниками. Виокремлено проблему формування внутрішньої мотивації учнів в організації освітнього процесу як передумови якісного здобуття знань та вироблення компетенцій. Проаналізовано дослідження сучасних науковців та педагогів-практиків щодо особливостей впровадження QR‑кодів у процесі вивчення нової інформації, виконання домашніх завдань, ознайомлення з додатковою інформацією. Подано для обговорення проблему активного впровадження новації у роботі з сучасними школярами, які свого життя не бачать без використання ґаджетів. Урівноваження вимог сучасного інформаційного світу та змісту підручників у освітньому процесі. Метою статті є пошук шляхів поєднання досягнень технічного та інформаційного прогресу з необхідністю практичного прилучення дітей до освоєння знань через використання QR‑кодів. Звернено увагу дослідників на історію становлення та розвитку новації, визначено перспективи подальшого використання у практиці шкільного навчання. Нами визначено переваги та способи удосконалення освітнього процесу на основі застосування QR‑кодів вчителями природничих та гуманітарних дисциплін в інтеграції знань учнів. Нові форми організації пізнавального процесу надають змогу педагогові творчо застосовувати власні знання, вдосконалювати вміння у способах організації навчання. Визначено QR‑коди як прогресивну і варіативну складову інформаційного прогресу, доступність у освоєнні широкого спектру їх використання у навчальному процесі. Подано перспективу педагогічної співпраці педагогів та учнів у подальшому використанні альтернативних, авторських програм, які сприяють удосконаленню змісту сучасних підручників.
{"title":"Використання QR‑кодів у сучасних підручниках","authors":"Надія Дудник, Олександра Свйонтик","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-36-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-36-44","url":null,"abstract":"У статті розкривається сутність таких понять, як технологічні засоби навчання, мотивація до процесу отримання знань, інноваційні педагогічні технології. Основна увага приділена аналізу інноваційного засобу навчання – QR‑коди, які у сучасних підручниках починають активно використовуватися авторами та упорядниками. Виокремлено проблему формування внутрішньої мотивації учнів в організації освітнього процесу як передумови якісного здобуття знань та вироблення компетенцій. Проаналізовано дослідження сучасних науковців та педагогів-практиків щодо особливостей впровадження QR‑кодів у процесі вивчення нової інформації, виконання домашніх завдань, ознайомлення з додатковою інформацією. Подано для обговорення проблему активного впровадження новації у роботі з сучасними школярами, які свого життя не бачать без використання ґаджетів. Урівноваження вимог сучасного інформаційного світу та змісту підручників у освітньому процесі. Метою статті є пошук шляхів поєднання досягнень технічного та інформаційного прогресу з необхідністю практичного прилучення дітей до освоєння знань через використання QR‑кодів. Звернено увагу дослідників на історію становлення та розвитку новації, визначено перспективи подальшого використання у практиці шкільного навчання. Нами визначено переваги та способи удосконалення освітнього процесу на основі застосування QR‑кодів вчителями природничих та гуманітарних дисциплін в інтеграції знань учнів. Нові форми організації пізнавального процесу надають змогу педагогові творчо застосовувати власні знання, вдосконалювати вміння у способах організації навчання. Визначено QR‑коди як прогресивну і варіативну складову інформаційного прогресу, доступність у освоєнні широкого спектру їх використання у навчальному процесі. Подано перспективу педагогічної співпраці педагогів та учнів у подальшому використанні альтернативних, авторських програм, які сприяють удосконаленню змісту сучасних підручників.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"4 23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130357957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-191-201
Олег Михайлович Топузов, Тетяна Миколаївна Засєкіна
Статтю присвячено розробленню концепції підручників для 5-х класів закладів загальної середньої освіти як складників дидактичної системи адаптаційного циклу навчання. Описано загальні підходи до проєктування підручників та їх реалізації для визначення та ранжування функцій підручника; узгодження контенту між навчальними предметами / інтегрованими курсами; розроблення методичного апарату підручників, яким реалізуються комунікативно-діяльнісні, проблемно-пошукові, компетентнісні методи навчання, систем компетентнісно орієнтованих завдань, структурованих за когнітивними рівнями й видами навчально-пізнавальної діяльності; цифрових додатків, що містять медіатеки, робочі аркуші (зошити), інтерактивні вправи тощо.За результатами апробації презентовано переваги методичного апарату підручників з усіх навчальних предметів / інтегрованих курсів для 5-х класів закладів загальної середньої освіти, створених науковими співробітниками Інституту педагогіки НАПН України.
{"title":"Концепція підручників як складників дидактичної системи адаптаційного циклу навчання","authors":"Олег Михайлович Топузов, Тетяна Миколаївна Засєкіна","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-191-201","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-191-201","url":null,"abstract":"Статтю присвячено розробленню концепції підручників для 5-х класів закладів загальної середньої освіти як складників дидактичної системи адаптаційного циклу навчання. Описано загальні підходи до проєктування підручників та їх реалізації для визначення та ранжування функцій підручника; узгодження контенту між навчальними предметами / інтегрованими курсами; розроблення методичного апарату підручників, яким реалізуються комунікативно-діяльнісні, проблемно-пошукові, компетентнісні методи навчання, систем компетентнісно орієнтованих завдань, структурованих за когнітивними рівнями й видами навчально-пізнавальної діяльності; цифрових додатків, що містять медіатеки, робочі аркуші (зошити), інтерактивні вправи тощо.За результатами апробації презентовано переваги методичного апарату підручників з усіх навчальних предметів / інтегрованих курсів для 5-х класів закладів загальної середньої освіти, створених науковими співробітниками Інституту педагогіки НАПН України.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131236387","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-18-25
Михайло Іванович Бурда
Вироблення вмінь застосовувати властивості геометричних фігур на практиці передбачає забезпечення оптимального співвідношення між прикладним і теоретичним компонентами в змісті навчання. Обґрунтовується необхідність збільшення в навчальному матеріалі підручника питомої ваги прикладного компонента, який сприятиме виробленню в учнів не лише суто геометричних умінь, а й умінь застосовувати знання в реальних практичних ситуаціях, під час вивчення інших шкільних предметів. Наводяться окремі особливості вироблення вмінь розв’язувати задачі практичного змісту, які ґрунтуються на врахуванні в навчанні етапів застосування математики на практиці.
{"title":"Особливості застосування геометричних фігур на практиці","authors":"Михайло Іванович Бурда","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-18-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-18-25","url":null,"abstract":"Вироблення вмінь застосовувати властивості геометричних фігур на практиці передбачає забезпечення оптимального співвідношення між прикладним і теоретичним компонентами в змісті навчання. Обґрунтовується необхідність збільшення в навчальному матеріалі підручника питомої ваги прикладного компонента, який сприятиме виробленню в учнів не лише суто геометричних умінь, а й умінь застосовувати знання в реальних практичних ситуаціях, під час вивчення інших шкільних предметів. Наводяться окремі особливості вироблення вмінь розв’язувати задачі практичного змісту, які ґрунтуються на врахуванні в навчанні етапів застосування математики на практиці.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126803163","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-80-89
Тетяна Назаренко
У статті висвітлено проблему застосування інтегративної технології при навчанні географії через підручник. Обґрунтовано значення інтегративного навчання на формування ключових та предметних компетентностей учнів закладів загальної середньої освіти. Проаналізовані напрацювання дослідників щодо означеної проблеми. Розглянуто конкретні приклади навчальних завдань для підручника, що мають інтегративний характер. Визначено, що інтегративний підхід охоплює власне процес навчання та різноманітні аспекти пізнання. Авторкою досліджено специфіку формування інтегративного змісту підручників географії та напрями взаємодії ключових та предметних компетентностей.
{"title":"Створення шкільного підручника географії на засадах інтегрованого навчання","authors":"Тетяна Назаренко","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-80-89","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-80-89","url":null,"abstract":"У статті висвітлено проблему застосування інтегративної технології при навчанні географії через підручник. Обґрунтовано значення інтегративного навчання на формування ключових та предметних компетентностей учнів закладів загальної середньої освіти. Проаналізовані напрацювання дослідників щодо означеної проблеми. Розглянуто конкретні приклади навчальних завдань для підручника, що мають інтегративний характер. Визначено, що інтегративний підхід охоплює власне процес навчання та різноманітні аспекти пізнання. Авторкою досліджено специфіку формування інтегративного змісту підручників географії та напрями взаємодії ключових та предметних компетентностей.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126811935","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-170-176
Валентина Снєгірьова
У статті розкрито особливості роботи над текстом художнього твору в підручнику «Зарубіжна література. 5 клас» з позицій реалізації Державного стандарту базової середньої освіти (2020). Запропоновано авторську методичну модель опрацювання літературного тексту, спрямовану на засвоєння учнями елементів аналізу й інтерпретації його, опанування прийомів дослідницької та творчої діяльності, формування комунікативної та соціокультурної компетентностей.
{"title":"Художній твір як предмет вивчення у підручнику «Зарубіжна література. 5 клас»","authors":"Валентина Снєгірьова","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-170-176","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-170-176","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості роботи над текстом художнього твору в підручнику «Зарубіжна література. 5 клас» з позицій реалізації Державного стандарту базової середньої освіти (2020). Запропоновано авторську методичну модель опрацювання літературного тексту, спрямовану на засвоєння учнями елементів аналізу й інтерпретації його, опанування прийомів дослідницької та творчої діяльності, формування комунікативної та соціокультурної компетентностей.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116315495","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-212-219
Володимир Яценко
У статті подано практичні рекомендації щодо структурування методичного апарату навчального видання для інтегрованих курсів природничих наук для майбутніх авторів-розробників таких видань: навчальних підручників та посібників.. Це допоможе всім зацікавленим сторонам (майбутнім авторам-розробникам, експертам підручників, видавцям освітньої літератури та громадськості) підвищити якість підручникотворення на сучасному етапі. На прикладі розробки (зразків) однієї з можливих тем є тема «Екскурсія до Музею науки», в якій розкриваються спрямованість на реалізацію різних підходів у навчанні (особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного тощо). Пропоновані розробки (зразки) завдань направлені на набуття досвіду застосування здобутих знань і умінь, прикладне використання понять раціонального використання і охорони природи, моделювання життєвих ситуацій.Розраховано на майбутніх авторів-розробників навчальних підручників або посібників, учителів і методистів географії, студентів профільних закладів вищої освіти.
{"title":"Практичні рекомендації щодо структурування методичного апарату навчального видання для інтегрованих курсів природничих наук","authors":"Володимир Яценко","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-212-219","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-212-219","url":null,"abstract":"У статті подано практичні рекомендації щодо структурування методичного апарату навчального видання для інтегрованих курсів природничих наук для майбутніх авторів-розробників таких видань: навчальних підручників та посібників.. Це допоможе всім зацікавленим сторонам (майбутнім авторам-розробникам, експертам підручників, видавцям освітньої літератури та громадськості) підвищити якість підручникотворення на сучасному етапі. На прикладі розробки (зразків) однієї з можливих тем є тема «Екскурсія до Музею науки», в якій розкриваються спрямованість на реалізацію різних підходів у навчанні (особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного тощо). Пропоновані розробки (зразки) завдань направлені на набуття досвіду застосування здобутих знань і умінь, прикладне використання понять раціонального використання і охорони природи, моделювання життєвих ситуацій.Розраховано на майбутніх авторів-розробників навчальних підручників або посібників, учителів і методистів географії, студентів профільних закладів вищої освіти.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116140475","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-26-35
Микола Васильович Головко
У статті обґрунтовані підходи до формування та реалізації курсу фізики на рівні базової середньої освіти. Акцентовано увагу на тому, що новий освітній стандарт орієнтований не на зміст, а на результати навчання, та забезпечує варіативність способів їх досягнення, що закладає механізм побудови гнучких моделей конструювання базового курсу фізики. Визначено принципи науковості, відповідності суспільним очікуванням та запитам здобувачів освіти, компетентнісного, особистісно зорієнтованого та діяльнісного навчання, прикладної спрямованості, пропедевтичності та наступності, логічної завершеності як концептів формування змісту базової фізичної освіти.Висвітлено значення предметно-інтегративного підходу як умови досягнення предметних (знання, уміння та навички з фізики) та інтегрованих результатів навчання (компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій). Визначено можливі моделі організації фізичної освіти на базовому рівні (вивчення фізики як самостійного навчального предмету, опанування фізичного складника в межах галузевого та міжгалузевих інтегрованих курсів) та проаналізовано їх особливості.
{"title":"Особливості формування та реалізації базового курсу фізики","authors":"Микола Васильович Головко","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-26-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-26-35","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовані підходи до формування та реалізації курсу фізики на рівні базової середньої освіти. Акцентовано увагу на тому, що новий освітній стандарт орієнтований не на зміст, а на результати навчання, та забезпечує варіативність способів їх досягнення, що закладає механізм побудови гнучких моделей конструювання базового курсу фізики. Визначено принципи науковості, відповідності суспільним очікуванням та запитам здобувачів освіти, компетентнісного, особистісно зорієнтованого та діяльнісного навчання, прикладної спрямованості, пропедевтичності та наступності, логічної завершеності як концептів формування змісту базової фізичної освіти.Висвітлено значення предметно-інтегративного підходу як умови досягнення предметних (знання, уміння та навички з фізики) та інтегрованих результатів навчання (компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій). Визначено можливі моделі організації фізичної освіти на базовому рівні (вивчення фізики як самостійного навчального предмету, опанування фізичного складника в межах галузевого та міжгалузевих інтегрованих курсів) та проаналізовано їх особливості.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132382568","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}