Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-90-98
Любов Ільницька
Аналіз базових навчальних джерел з курсу «Кольорознавство» виявляє перспективність ретельнішого огляду вітчизняних та зарубіжних підручників і посібників цієї сфери знань як прогресивних напрацювань для опануваннями професійними знаннями спеціальності «Дизайн». Порівняння кількох обов’язкових підручників, рекомендованих сьогодні для наполегливого вивчення, розкриває фахове бажання авторів подати необхідну теоретичну інформацію про колір, враховуючи практичну потребу розширення термінологічного апарату, збагачення творчого досвіду, перевірку опанування тематичними площинами у вимірах повторення вивченого матеріалу. Застосування такої авторської понятійної складової, як «методичний вектор аналізу», дає можливість наголошувати позиціях, які дозволяють підручникам з кольорознавства стати повноцінними інструментами підготовки студентів до професійного опанування можливостями майбутньої професії.
{"title":"МЕТОДИЧНИЙ ВЕКТОР АНАЛІЗУ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З КУРСУ «КОЛЬОРОЗНАВСТВО» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДИЗАЙН»","authors":"Любов Ільницька","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-90-98","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-90-98","url":null,"abstract":"Аналіз базових навчальних джерел з курсу «Кольорознавство» виявляє перспективність ретельнішого огляду вітчизняних та зарубіжних підручників і посібників цієї сфери знань як прогресивних напрацювань для опануваннями професійними знаннями спеціальності «Дизайн». Порівняння кількох обов’язкових підручників, рекомендованих сьогодні для наполегливого вивчення, розкриває фахове бажання авторів подати необхідну теоретичну інформацію про колір, враховуючи практичну потребу розширення термінологічного апарату, збагачення творчого досвіду, перевірку опанування тематичними площинами у вимірах повторення вивченого матеріалу. Застосування такої авторської понятійної складової, як «методичний вектор аналізу», дає можливість наголошувати позиціях, які дозволяють підручникам з кольорознавства стати повноцінними інструментами підготовки студентів до професійного опанування можливостями майбутньої професії.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124949431","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-223-232
Тамара Пушкарьова, Ольга Рибалко
Автори статті є авторами підручників «Інформатика» освітньої технології «Росток». У статті автори описують можливість вивчення в початкових класах ще однієї мови програмування, крім Scratch. Але для того, щоб навчитися добре програмувати, потрібно вміти швидко набирати текст англійською мовою, знати види алгоритмів і вміти їх складати.За програмою освітньої технології «Росток» вивчення навчальної дисципліни «Інформатика» розпочинається з першого класу. Автори статті вважають, що учнів з першого класу потрібно вчити набирати літери на клавіатурі, обома руками і відповідними пальчиками. Весь процес повинен бути під контролем учителя. У процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика» учні весь час набирають текст в різних текстових редакторах, причому, українською та англійською мовами.Значна увага приділяється вивченню теми «Алгоритми». Учні вивчають способи записів алгоритмів та їх види. Окрім того молодші школярі до кінця 3 класу вміють працювати в середовищах Minecraft та Scratch. У 4 класі автори планують вивчити з учнями ще одну мову програмування, яка дасть можливість молодшим школярам відчути себе справжніми програмістами.
{"title":"ПРОПЕДЕВТИКА ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМУВАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЗА ПІДРУЧНИКАМИ ІНФОРМАТИКИ ОСВІТНЬОЇ ТЕХНОЛОГІЇ «РОСТОК»","authors":"Тамара Пушкарьова, Ольга Рибалко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-223-232","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-223-232","url":null,"abstract":"Автори статті є авторами підручників «Інформатика» освітньої технології «Росток». У статті автори описують можливість вивчення в початкових класах ще однієї мови програмування, крім Scratch. Але для того, щоб навчитися добре програмувати, потрібно вміти швидко набирати текст англійською мовою, знати види алгоритмів і вміти їх складати.За програмою освітньої технології «Росток» вивчення навчальної дисципліни «Інформатика» розпочинається з першого класу. Автори статті вважають, що учнів з першого класу потрібно вчити набирати літери на клавіатурі, обома руками і відповідними пальчиками. Весь процес повинен бути під контролем учителя. У процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика» учні весь час набирають текст в різних текстових редакторах, причому, українською та англійською мовами.Значна увага приділяється вивченню теми «Алгоритми». Учні вивчають способи записів алгоритмів та їх види. Окрім того молодші школярі до кінця 3 класу вміють працювати в середовищах Minecraft та Scratch. У 4 класі автори планують вивчити з учнями ще одну мову програмування, яка дасть можливість молодшим школярам відчути себе справжніми програмістами.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123364016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-144-160
Світлана Науменко
У статті висвітлено географічну складову освітньої галузі «Я досліджую світ» у типових освітніх програмах для початкової школи та у змісті підручників з цієї галузі для 1‒4 класів двох колективів авторів: Н. Бібік, Г. Бондарчук й інших та Т. Гільберг, С. Тарнавської, Н. Павич й інших. Виявлено, що у початковій школі у природничому інтегрованому курсі «Я досліджую світ» міститься географічна інформація. При цьому з класу в клас географічні освітні результати учнів розширюються, поглиблюються і доповнюються. З’ясовано, що є наступність у змісті навчання у початковій і базовій освіті. Тобто, модельні навчальні програми інтегрованих курсів з природничої освітньої галузі для адаптаційного циклу (5‒6 класів) закладів загальної середньої освіти (2021 р.) реалізовують наступність між початковою і базовою освітою та закладають основу для подальшого вивчення самостійних природничих предметів, у тому числі географії у 6‒9 класах.
{"title":"НАСТУПНІСТЬ ПОЧАТКОВОЇ ТА БАЗОВОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА РОЗБУДОВИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ","authors":"Світлана Науменко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-144-160","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-144-160","url":null,"abstract":"У статті висвітлено географічну складову освітньої галузі «Я досліджую світ» у типових освітніх програмах для початкової школи та у змісті підручників з цієї галузі для 1‒4 класів двох колективів авторів: Н. Бібік, Г. Бондарчук й інших та Т. Гільберг, С. Тарнавської, Н. Павич й інших. Виявлено, що у початковій школі у природничому інтегрованому курсі «Я досліджую світ» міститься географічна інформація. При цьому з класу в клас географічні освітні результати учнів розширюються, поглиблюються і доповнюються. З’ясовано, що є наступність у змісті навчання у початковій і базовій освіті. Тобто, модельні навчальні програми інтегрованих курсів з природничої освітньої галузі для адаптаційного циклу (5‒6 класів) закладів загальної середньої освіти (2021 р.) реалізовують наступність між початковою і базовою освітою та закладають основу для подальшого вивчення самостійних природничих предметів, у тому числі географії у 6‒9 класах.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"52 26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132850201","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-195-204
Анжеліка Станіславівна Попович
У статті проаналізовано модельні програми з української мови для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти. Звернено увагу на розширення мети й переформатування завдань вивчення української мови. Потрактовано зміни в послідовності опанування розділів сучасної української літературної мови й у системі повторення вивченого. Розкрито особливості трансформування мовленнєвої змістової лінії та репрезентування соціокультурної змістової лінії крізь призму ключових компетентностей тощо.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ 5–6 КЛАСІВ","authors":"Анжеліка Станіславівна Попович","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-195-204","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-195-204","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано модельні програми з української мови для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти. Звернено увагу на розширення мети й переформатування завдань вивчення української мови. Потрактовано зміни в послідовності опанування розділів сучасної української літературної мови й у системі повторення вивченого. Розкрито особливості трансформування мовленнєвої змістової лінії та репрезентування соціокультурної змістової лінії крізь призму ключових компетентностей тощо.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127690744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-99-109
Віра Ільченко, Олексій Ільченко, Оксана Гринюк
У статті наводяться результати дослідження співробітників відділу інтеграції змісту загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України стосовно уявлень учнів 5‒6 класів про поняття наукової картини світу, образу світу, їхнього розуміння цілісного світогляду та наукового мислення. На основі результатів дослідження автори розкривають необхідність навчально-методичного забезпечення курсу «Довкілля» для 5‒6 класів, його роль стосовно формування понять природничо-наукової картини світу як складової наукової картини світу; образу світу як основної освітньої характеристики особистості, як вихідного пункту і результату взаємодії з дійсністю, особистісно-значимої складової наукової картини світу; необхідність використання цих понять як наскрізної основи інтеграції навчального матеріалу програм, підручників природничо-математичного циклу в 5–6 класах у цілісність, показником якої є підлягання всіх її елементів загальним закономірностям природи.
{"title":"ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ 5–6 КЛАСІВ В АСПЕКТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ, ОБРАЗУ СВІТУ УЧНІВ","authors":"Віра Ільченко, Олексій Ільченко, Оксана Гринюк","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-99-109","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-99-109","url":null,"abstract":"У статті наводяться результати дослідження співробітників відділу інтеграції змісту загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України стосовно уявлень учнів 5‒6 класів про поняття наукової картини світу, образу світу, їхнього розуміння цілісного світогляду та наукового мислення. На основі результатів дослідження автори розкривають необхідність навчально-методичного забезпечення курсу «Довкілля» для 5‒6 класів, його роль стосовно формування понять природничо-наукової картини світу як складової наукової картини світу; образу світу як основної освітньої характеристики особистості, як вихідного пункту і результату взаємодії з дійсністю, особистісно-значимої складової наукової картини світу; необхідність використання цих понять як наскрізної основи інтеграції навчального матеріалу програм, підручників природничо-математичного циклу в 5–6 класах у цілісність, показником якої є підлягання всіх її елементів загальним закономірностям природи.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130480579","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-285-298
S. Yakymenko
The article analyzes the formation of the image of the world and the impact on this process of individual characteristics of perception.The problem of forming a holistic picture of the world of the individual is acute at the present stage of development of education, especially in connection with the implementation of the ideas of the New Ukrainian School. The article reveals the methodological principles of forming a holistic picture of the world, characterization of the concepts «myth», «mythological picture of the world», defines their essence as a set of generalized ideas about mythology, society, the world and its place and purpose.Modernization of the education system of Ukraine is aimed at the active formation of a holistic picture of the world of the individual, especially children. From birth, the child perceives the world as a whole, as it is, and when earlier in primary school there was a clear branching into objects, the child destroyed the holistic picture of the world. It was difficult for the child to find connections between subjects in school and in the environment, society and the world in general. The Concept of the New Ukrainian School makes it its primary task to ensure the development of the worldview of the little person, i. e. to continue to form a holistic picture of the world without disturbing the natural worldview. The Concept of the New Ukrainian School emphasizes the need to form a number of competencies in students, based on a holistic picture of the world, where information is constantly organized, supplemented, changed and transformed into a holistic system. That is why the question of forming a holistic picture of the world today is extremely relevant.The author defines the important role of worldview foundations in the formation of the value picture of the world of the individual of a particular historical time. Mythological worldview values can become a constructive element in overcoming the crisis of globalization, return to spiritual origins and give a worthy response to the challenges of modern civilization. The article reveals the formation of the image of the world and the influence of the mythological worldview on its formation.
{"title":"FEATURES OF THE FORMATION OF THE MYTHOLOGICAL PICTURE OF THE WORLD","authors":"S. Yakymenko","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-285-298","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-285-298","url":null,"abstract":"The article analyzes the formation of the image of the world and the impact on this process of individual characteristics of perception.The problem of forming a holistic picture of the world of the individual is acute at the present stage of development of education, especially in connection with the implementation of the ideas of the New Ukrainian School. The article reveals the methodological principles of forming a holistic picture of the world, characterization of the concepts «myth», «mythological picture of the world», defines their essence as a set of generalized ideas about mythology, society, the world and its place and purpose.Modernization of the education system of Ukraine is aimed at the active formation of a holistic picture of the world of the individual, especially children. From birth, the child perceives the world as a whole, as it is, and when earlier in primary school there was a clear branching into objects, the child destroyed the holistic picture of the world. It was difficult for the child to find connections between subjects in school and in the environment, society and the world in general. The Concept of the New Ukrainian School makes it its primary task to ensure the development of the worldview of the little person, i. e. to continue to form a holistic picture of the world without disturbing the natural worldview. The Concept of the New Ukrainian School emphasizes the need to form a number of competencies in students, based on a holistic picture of the world, where information is constantly organized, supplemented, changed and transformed into a holistic system. That is why the question of forming a holistic picture of the world today is extremely relevant.The author defines the important role of worldview foundations in the formation of the value picture of the world of the individual of a particular historical time. Mythological worldview values can become a constructive element in overcoming the crisis of globalization, return to spiritual origins and give a worthy response to the challenges of modern civilization. The article reveals the formation of the image of the world and the influence of the mythological worldview on its formation.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129655658","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-161-169
Тетяна Павлова
У статті обґрунтовано застосування компетентнісно орієнтованого підходу у навчально-методичному забезпеченні початкової освіти. Уточнено базові поняття: «компетентність», «навчально-дослідницькі завдання», розкрито відображення специфіки предмета у змісті завдань підручника. Визначено типи і види завдань дослідницького характеру, що пов’язані з реальними життєвими ситуаціями. Перевірена ефективність застосування розроблених завдань на практиці.
{"title":"НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ В СТРУКТУРІ ПІДРУЧНИКА З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»","authors":"Тетяна Павлова","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-161-169","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-161-169","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано застосування компетентнісно орієнтованого підходу у навчально-методичному забезпеченні початкової освіти. Уточнено базові поняття: «компетентність», «навчально-дослідницькі завдання», розкрито відображення специфіки предмета у змісті завдань підручника. Визначено типи і види завдань дослідницького характеру, що пов’язані з реальними життєвими ситуаціями. Перевірена ефективність застосування розроблених завдань на практиці.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123485004","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-64-77
А.В. Гривко
У статті за результатами огляду наукових праць із питань проєктування навчальної діяльності учнів засобами шкільних підручників розглянуто основні рамкові підходи до створення компетентнісно орієнтованої системи вправ і завдань навчальної книги. Виокремлено проблемно-орієнтований, інтегративний («вбудовування» завдань на розвиток навичок сталого розвитку), метакогнітивний, таксономічний, критеріально-орієнтований підходи; висвітлено провідні ідеї, покладені в основу кожного з підходів; та проаналізовано проблемні питання реалізації їх концептуальних засад у шкільних підручниках із проєкцією на цілі й потреби базової середньої освіти України відповідно до сучасної освітньої парадигми.
{"title":"РАМКОВІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ ВПРАВ І ЗАВДАНЬ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА","authors":"А.В. Гривко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-64-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-64-77","url":null,"abstract":"У статті за результатами огляду наукових праць із питань проєктування навчальної діяльності учнів засобами шкільних підручників розглянуто основні рамкові підходи до створення компетентнісно орієнтованої системи вправ і завдань навчальної книги. Виокремлено проблемно-орієнтований, інтегративний («вбудовування» завдань на розвиток навичок сталого розвитку), метакогнітивний, таксономічний, критеріально-орієнтований підходи; висвітлено провідні ідеї, покладені в основу кожного з підходів; та проаналізовано проблемні питання реалізації їх концептуальних засад у шкільних підручниках із проєкцією на цілі й потреби базової середньої освіти України відповідно до сучасної освітньої парадигми.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125839921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}