Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-99-114
Олександр Пасічник
Утвердження компетентнісної парадигми спонукає до перегляду підходів щодо організації як змістового, так і процесуального компонентів освітнього процесу. Одним із завдань сучасної школи має бути не лише повідомлення учням певного обсягу знань, але й забезпечення їх інструментарієм, який дасть змогу ефективно обробляти інформацію (групувати, систематизувати, узагальнювати), а також вибудовувати власні стратегії пізнавальної діяльності. Мета статті полягає у виокремленні стратегій навчальної діяльності, які позитивно впливатимуть на процес оволодінню іноземною мовою учнів 5–6 класів. Теоретичний аспект дослідження спирається на положення когнітивної психології щодо кодування та відтворення інформації, які засвідчують, що використання мнемотехнік зменшує енергетичні затрати мозку на запам’ятовування інформації, у тому числі нового мовного матеріалу; окрім того вони слугують основою для побудови власних висловлювань. Емпіричний аспект передбачав апробацію окремих стратегій навчальної діяльності учнів 5–6 класів у процесі навчання іноземної мови. Отримані висновки базуються на спостереженнях вчителів, які брали участь у дослідному навчанні. На основі отриманих даних автор робить висновок про те, що апробовані стратегії доречно інтегрувати до змісту шкільних підручників з іноземних мов та пропонують їх розподіл за роками навчання. Отже, вони зможуть стати невід’ємним складником змісту навчання іноземних мов та сприятимуть реалізації окремих положень компетентнісного підходу в освіті.
{"title":"Формування раціональних прийомів навчальної діяльності у процесі іншомовної підготовки в учнів 5–6 класів гімназій","authors":"Олександр Пасічник","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-99-114","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-99-114","url":null,"abstract":"Утвердження компетентнісної парадигми спонукає до перегляду підходів щодо організації як змістового, так і процесуального компонентів освітнього процесу. Одним із завдань сучасної школи має бути не лише повідомлення учням певного обсягу знань, але й забезпечення їх інструментарієм, який дасть змогу ефективно обробляти інформацію (групувати, систематизувати, узагальнювати), а також вибудовувати власні стратегії пізнавальної діяльності. Мета статті полягає у виокремленні стратегій навчальної діяльності, які позитивно впливатимуть на процес оволодінню іноземною мовою учнів 5–6 класів. Теоретичний аспект дослідження спирається на положення когнітивної психології щодо кодування та відтворення інформації, які засвідчують, що використання мнемотехнік зменшує енергетичні затрати мозку на запам’ятовування інформації, у тому числі нового мовного матеріалу; окрім того вони слугують основою для побудови власних висловлювань. Емпіричний аспект передбачав апробацію окремих стратегій навчальної діяльності учнів 5–6 класів у процесі навчання іноземної мови. Отримані висновки базуються на спостереженнях вчителів, які брали участь у дослідному навчанні. На основі отриманих даних автор робить висновок про те, що апробовані стратегії доречно інтегрувати до змісту шкільних підручників з іноземних мов та пропонують їх розподіл за роками навчання. Отже, вони зможуть стати невід’ємним складником змісту навчання іноземних мов та сприятимуть реалізації окремих положень компетентнісного підходу в освіті.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"2232 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127471014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-155-169
Валерій Редько, Наталія Вікторівна Теличко
У статті авторами визначено та інтерпретовано дидактичну й методичну сутність міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Розкрито зміст і функції цього феномену, описано технологію його формування. Автори пропонують та характеризують модель навчального процесу, у межах якого рекомендують здійснювати діяльність, спрямовану на формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності. Презентується та характеризується система дидактичних засобів, які сприяють досягненню окреслених цілей. Формування відповідних механізмів пропонується здійснювати шляхом використання мовленнєвих ситуацій як засобів, які здатні забезпечувати оволодіння учнями не тільки тематичним мовним матеріалом у межах окреслених ситуаційних завдань, але й сприяти засвоєнню механізмів мовленнєвої взаємодії та особливостей відповідної комунікативної поведінки під час породження мовленнєвих наративів.У статті розглядаються особливості ситуаційної діяльності учнів та студентів, майбутніх учителів іноземних мов, визначаються, обґрунтовуються та моделюються їхні навчальні дії, котрі вони мають виконувати з метою формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності.Автори визначають і презентують функції мовленнєвих ситуацій, що дає змогу вчителеві/викладачеві ефективніше зорієнтовувати комунікативну діяльність учнів/студентів під час продукування іншомовних висловлень.Основні концепти пропонованої технології проходили апробацію в освітній практиці. Результати емпіричних досліджень використовуються також у змісті чинних шкільних підручників з іноземних мов та навчальних матеріалів у закладах вищої педагогічної освіти. Спостерігаються позитивні результати.
{"title":"Моделювання процесу формування в учнів закладів загальної середньої освіти міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності засобами мовленнєвих ситуацій","authors":"Валерій Редько, Наталія Вікторівна Теличко","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-155-169","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-155-169","url":null,"abstract":"У статті авторами визначено та інтерпретовано дидактичну й методичну сутність міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Розкрито зміст і функції цього феномену, описано технологію його формування. Автори пропонують та характеризують модель навчального процесу, у межах якого рекомендують здійснювати діяльність, спрямовану на формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності. Презентується та характеризується система дидактичних засобів, які сприяють досягненню окреслених цілей. Формування відповідних механізмів пропонується здійснювати шляхом використання мовленнєвих ситуацій як засобів, які здатні забезпечувати оволодіння учнями не тільки тематичним мовним матеріалом у межах окреслених ситуаційних завдань, але й сприяти засвоєнню механізмів мовленнєвої взаємодії та особливостей відповідної комунікативної поведінки під час породження мовленнєвих наративів.У статті розглядаються особливості ситуаційної діяльності учнів та студентів, майбутніх учителів іноземних мов, визначаються, обґрунтовуються та моделюються їхні навчальні дії, котрі вони мають виконувати з метою формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності.Автори визначають і презентують функції мовленнєвих ситуацій, що дає змогу вчителеві/викладачеві ефективніше зорієнтовувати комунікативну діяльність учнів/студентів під час продукування іншомовних висловлень.Основні концепти пропонованої технології проходили апробацію в освітній практиці. Результати емпіричних досліджень використовуються також у змісті чинних шкільних підручників з іноземних мов та навчальних матеріалів у закладах вищої педагогічної освіти. Спостерігаються позитивні результати.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127384198","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-123-131
Юлія Малієнко
У статті досліджено важливі аспекти взаємодії інтеграції та підручникотворення (на прикладі громадянської та історичної освітньої галузі); визначено, що інтегративний підхід охоплює науково-педагогічні дослідження, власне процес навчання, найрізноматніші аспекти життєвого, пізнавального, суспільного досвіду дитини; розкрито багатовимірність наукових інтерпретацій та універсальність інтеграції; розглянуто специфіку формування інтегративного змісту підручників історії, громадянської освіти та шляхи взаємодії сутнісних складників компетентності. Вибір саме цих об’єктів дослідження обумовлено глобалізаційними процесами ХХІ ст., потребою реалізувати компетентнісний та інтегративний потенціал відповідних підручників.
{"title":"ІНТЕГРАЦІЯ ЯК КОНЦЕПТ СУЧАСНОГО ПІДРУЧНИКОТВОРЕННЯ","authors":"Юлія Малієнко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-123-131","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-123-131","url":null,"abstract":"У статті досліджено важливі аспекти взаємодії інтеграції та підручникотворення (на прикладі громадянської та історичної освітньої галузі); визначено, що інтегративний підхід охоплює науково-педагогічні дослідження, власне процес навчання, найрізноматніші аспекти життєвого, пізнавального, суспільного досвіду дитини; розкрито багатовимірність наукових інтерпретацій та універсальність інтеграції; розглянуто специфіку формування інтегративного змісту підручників історії, громадянської освіти та шляхи взаємодії сутнісних складників компетентності. Вибір саме цих об’єктів дослідження обумовлено глобалізаційними процесами ХХІ ст., потребою реалізувати компетентнісний та інтегративний потенціал відповідних підручників.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"226 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115745215","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-15-26
Неллі Бондаренко
Актуалізовано проблему оновлення і збагачення змісту паперових підручників кількарічної давнини, за якими сучасне цифрове покоління засвоює «учорашні» неоновлювані знання. Розв’язання проблеми вбачається у використанні медіатекстів на уроках з усіх предметів і української мови зокрема. Це дасть змогу розширити рамки традиційного підручника, збагатити й осучаснити когнітивну карту предметного змісту української мови, мовленнєво-мисленнєвудіяльність учнів найновішою інформацією з усіх галузей знань у річищі діалогізації, уміжпредметнення й компетентнізації освітнього процесу. Схарактеризовано функції, ознаки й різновиди медіатексту як міждисциплінарного феномена; запропоновано методику роботи з медіатекстами з огляду на їх специфіку; наведено орієнтовну тематику і зразки завдань.
{"title":"МЕДІАТЕКСТ ЯК РЕСУРС ОСУЧАСНЕННЯ Й ЗБАГАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПІДРУЧНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ","authors":"Неллі Бондаренко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-15-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-15-26","url":null,"abstract":"Актуалізовано проблему оновлення і збагачення змісту паперових підручників кількарічної давнини, за якими сучасне цифрове покоління засвоює «учорашні» неоновлювані знання. Розв’язання проблеми вбачається у використанні медіатекстів на уроках з усіх предметів і української мови зокрема. Це дасть змогу розширити рамки традиційного підручника, збагатити й осучаснити когнітивну карту предметного змісту української мови, мовленнєво-мисленнєвудіяльність учнів найновішою інформацією з усіх галузей знань у річищі діалогізації, уміжпредметнення й компетентнізації освітнього процесу. Схарактеризовано функції, ознаки й різновиди медіатексту як міждисциплінарного феномена; запропоновано методику роботи з медіатекстами з огляду на їх специфіку; наведено орієнтовну тематику і зразки завдань.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127544964","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-109-122
Олена Крупко
У статті розкрито зміст та структуру навчально-методичного посібника з курсу «Загальна та неорганічна хімія» для студентів фармацевтичного факультету, спрямованих на формування інтегральних, загальних та професійних компетентностей майбутніх провізорів та фармацевтів згідно з вимогами стандарту та освітньо-професійною програмою «Фармація». Значну увагу приділено нормативним положенням щодо структури і складу навчально-методичної літератури та складовим компонентам посібника, які сприяють самоосвіті і саморозвитку. Наведено макет структури навчального посібника, зокрема, розділів, які містять перелік основних знань, умінь, навичок та компетентностей, поради студенту (основні теоретичні питання теми, алгоритми розв’язування типових задач та інструкція для виконання практичної чи лабораторної роботи), матеріали для самоконтролю (перелік контрольних запитань, зразок білету для кінцевого контролю знань студентів, задачі і вправи для самостійного розв’язання) та перелік рекомендованої літератури, спрямованих на оптимізацію підготовки студентів-фармацевтів до занять із загальної та неорганічної хімії, здачі модуля І «Загальна хімія» і модуля ІІ «Неорганічна хімія».
{"title":"СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ПОСІБНИКА «ЗАГАЛЬНА ТА НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ» ТА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПРОВІЗОРІВ І ФАРМАЦЕВТІВ","authors":"Олена Крупко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-109-122","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-109-122","url":null,"abstract":"У статті розкрито зміст та структуру навчально-методичного посібника з курсу «Загальна та неорганічна хімія» для студентів фармацевтичного факультету, спрямованих на формування інтегральних, загальних та професійних компетентностей майбутніх провізорів та фармацевтів згідно з вимогами стандарту та освітньо-професійною програмою «Фармація». Значну увагу приділено нормативним положенням щодо структури і складу навчально-методичної літератури та складовим компонентам посібника, які сприяють самоосвіті і саморозвитку. Наведено макет структури навчального посібника, зокрема, розділів, які містять перелік основних знань, умінь, навичок та компетентностей, поради студенту (основні теоретичні питання теми, алгоритми розв’язування типових задач та інструкція для виконання практичної чи лабораторної роботи), матеріали для самоконтролю (перелік контрольних запитань, зразок білету для кінцевого контролю знань студентів, задачі і вправи для самостійного розв’язання) та перелік рекомендованої літератури, спрямованих на оптимізацію підготовки студентів-фармацевтів до занять із загальної та неорганічної хімії, здачі модуля І «Загальна хімія» і модуля ІІ «Неорганічна хімія».","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116837319","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-257-263
Олена Соцька, Ірина Непомняща
У статті відзначено, що зміна цілей та цінностей освіти тягне за собою зміни не тільки характеру освітнього процесу, а й позиції та ролі майбутнього педагога дошкільної освіти у цьому процесі. Це передбачає зміну структури, змісту, стилю педагогічної діяльності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. Відзначено особливості психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти. Виокремлено основні проблеми, які стоять перед майбутніми фахівцями дошкільної освіти. Доведено, що в сучасних умовах потрібна інша організація освітнього процесу: створення умов вибору предметів та курсів, модульна організація навчання, варіативні освітні та навчальні програми, різноманітність видів та форм самостійної роботи, вибір навчальної літератури.
{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Олена Соцька, Ірина Непомняща","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-257-263","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-257-263","url":null,"abstract":"У статті відзначено, що зміна цілей та цінностей освіти тягне за собою зміни не тільки характеру освітнього процесу, а й позиції та ролі майбутнього педагога дошкільної освіти у цьому процесі. Це передбачає зміну структури, змісту, стилю педагогічної діяльності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти. Відзначено особливості психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх фахівців дошкільної освіти. Виокремлено основні проблеми, які стоять перед майбутніми фахівцями дошкільної освіти. Доведено, що в сучасних умовах потрібна інша організація освітнього процесу: створення умов вибору предметів та курсів, модульна організація навчання, варіативні освітні та навчальні програми, різноманітність видів та форм самостійної роботи, вибір навчальної літератури.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"340 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124176015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-132-143
Тетяна Мачача
У статті означений процес формування змісту технологічної освітньої галузі від рівня Державного стандарту базової середньої освіти до індивідуального рівня освітніх надбань кожного учня гімназії, визначені дидактичні принципи формування змісту нового навчального предмета «Технології», розроблені критерії аналізу модельних навчальних програм, наголошено на необхідності створення якісних навчальних підручників для ефективного впровадження навчального предмета «Технології» в освітній процес гімназій, проаналізовані спірально-концентричний і блочно-модульний способи однієї з чинних модельних навчальних програм, окреслені актуальні напрями подальших досліджень.
{"title":"НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ","authors":"Тетяна Мачача","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-132-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-132-143","url":null,"abstract":"У статті означений процес формування змісту технологічної освітньої галузі від рівня Державного стандарту базової середньої освіти до індивідуального рівня освітніх надбань кожного учня гімназії, визначені дидактичні принципи формування змісту нового навчального предмета «Технології», розроблені критерії аналізу модельних навчальних програм, наголошено на необхідності створення якісних навчальних підручників для ефективного впровадження навчального предмета «Технології» в освітній процес гімназій, проаналізовані спірально-концентричний і блочно-модульний способи однієї з чинних модельних навчальних програм, окреслені актуальні напрями подальших досліджень.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"978 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116446023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-36-45
Вікторія Волошена
Актуальність встановлення сутності терміна «компетентнісно-орієнтована задача» визначається орієнтацією на досягнення в освітній практиці школи предметних, метапредметних і особистісних освітніх результатів. Встановлюються особливості компетентнісно-орієнтованих задач. Формулюється розуміння компетентнісно-орієнтованих задач як задач, які, поряд з формуванням предметних компетенцій школяра, обумовлюють розвиток таких якостей, які визначають здатність і готовність до самостійної пізнавальної діяльності, тобто якостей, сукупність яких визначає поняття пізнавальної компетентності. Розглянуто приклади компетентнісно-орієнтованих задач. Встановлюються вимоги, яким повинні відповідати компетентнісно-орієнтовані задачі в навчанні математики.
{"title":"ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАДАЧ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ","authors":"Вікторія Волошена","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-36-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-36-45","url":null,"abstract":"Актуальність встановлення сутності терміна «компетентнісно-орієнтована задача» визначається орієнтацією на досягнення в освітній практиці школи предметних, метапредметних і особистісних освітніх результатів. Встановлюються особливості компетентнісно-орієнтованих задач. Формулюється розуміння компетентнісно-орієнтованих задач як задач, які, поряд з формуванням предметних компетенцій школяра, обумовлюють розвиток таких якостей, які визначають здатність і готовність до самостійної пізнавальної діяльності, тобто якостей, сукупність яких визначає поняття пізнавальної компетентності. Розглянуто приклади компетентнісно-орієнтованих задач. Встановлюються вимоги, яким повинні відповідати компетентнісно-орієнтовані задачі в навчанні математики.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127886013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2021-27-299-307
Таміла Олексіївна Яценко
У статті актуалізовано проблему модернізації змісту шкільної літературної освіти та підготовки інноваційного навчального забезпечення курсу літератури для 5–6 класів у контексті ідей Нової української школи та в кореляції з новим Державним стандартом базової середньої освіти; розкрито засадничі положення нових модельних програм із української літератури та інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної) для адаптаційного циклу навчання та підручників літератури для 5 класу НУШ; акцентовано на пріоритеті самоосвітньої функції сучасної навчальної книги; охарактеризовано методичний потенціал нових підручників української літератури та інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної) для 5 класу щодо ефективної організації самостійної читацької діяльності молодших підлітків.
{"title":"ПІДРУЧНИК ЛІТЕРАТУРИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ САМОСТІЙНОЇ ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У РЕАЛІЯХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ","authors":"Таміла Олексіївна Яценко","doi":"10.32405/2411-1309-2021-27-299-307","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-299-307","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему модернізації змісту шкільної літературної освіти та підготовки інноваційного навчального забезпечення курсу літератури для 5–6 класів у контексті ідей Нової української школи та в кореляції з новим Державним стандартом базової середньої освіти; розкрито засадничі положення нових модельних програм із української літератури та інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної) для адаптаційного циклу навчання та підручників літератури для 5 класу НУШ; акцентовано на пріоритеті самоосвітньої функції сучасної навчальної книги; охарактеризовано методичний потенціал нових підручників української літератури та інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної) для 5 класу щодо ефективної організації самостійної читацької діяльності молодших підлітків.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126034431","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-24DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-115-132
Олена Пометун, Нестор Гупан
У статті досліджується методологія створення інтегрованого або міжпредметного курикулуму як ефективного та актуального способу компетентнісно орієнтованого навчання учнів ХХІ століття. Сучасне розуміння інтегрованого навчання за сутністю є реалізацією міжпредметної інтеграції змісту навчання, зокрема й історії та громадянської освіти. Найбільш ефективним і послідовним шляхом такої інтеграції є створення й викладання інтегрованих курсів. Авторами визначені принципи здійснення міжпредметної інтеграції шляхом створення інтегрованого курсу.Запропонована методологія поетапної розробки вмісту інтегрованих курсів з історії та громадянської освіти, що базується на Державному стандарті базової середньої освіти. Авторами також описані кроки переходу від програми до проєктування конкретного уроку/параграфу підручника як первинної одиниці побудови навчального процесу та можливості міжпредметних пізнавальних завдань.
{"title":"Методологія створення інтегрованого курсу з історії та громадянської освіти для 5-го класу","authors":"Олена Пометун, Нестор Гупан","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-115-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-115-132","url":null,"abstract":"У статті досліджується методологія створення інтегрованого або міжпредметного курикулуму як ефективного та актуального способу компетентнісно орієнтованого навчання учнів ХХІ століття. Сучасне розуміння інтегрованого навчання за сутністю є реалізацією міжпредметної інтеграції змісту навчання, зокрема й історії та громадянської освіти. Найбільш ефективним і послідовним шляхом такої інтеграції є створення й викладання інтегрованих курсів. Авторами визначені принципи здійснення міжпредметної інтеграції шляхом створення інтегрованого курсу.Запропонована методологія поетапної розробки вмісту інтегрованих курсів з історії та громадянської освіти, що базується на Державному стандарті базової середньої освіти. Авторами також описані кроки переходу від програми до проєктування конкретного уроку/параграфу підручника як первинної одиниці побудови навчального процесу та можливості міжпредметних пізнавальних завдань.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131359308","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：