Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-102-111
Тетяна Назаренко
У статті окреслено теоретико-методологічні засади формування змісту географічної освіти в закладах загальної середньої освіти з огляду на сучасні інтеграційні аспекти. Розглянуто наукові трактування поняття «зміст освіти» та «інтеграція в навчанні». Обґрунтовано важливість системного підходу у процесі формування змісту географічної освіти загалом і конструювання системи знань про інтеграцію зокрема. Зосереджено увагу на проблемі формування системи знань про тріаду природа – суспільство – економіка.Авторка розкриває значення функцій інтеграції предметів природничого циклу, обґрунтовує особливості реалізації міжпредметних зв’язків засобами шкільного підручника географії. Оскільки навколишнє природне середовище з наукової точки зору – складний аспект пізнання, то й розглядати його доцільно з двох позицій: у природно-науковій та еколого-економічній площині.
{"title":"Формування змісту сучасного підручника географії: інтеграційні аспекти","authors":"Тетяна Назаренко","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-102-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-102-111","url":null,"abstract":"У статті окреслено теоретико-методологічні засади формування змісту географічної освіти в закладах загальної середньої освіти з огляду на сучасні інтеграційні аспекти. Розглянуто наукові трактування поняття «зміст освіти» та «інтеграція в навчанні». Обґрунтовано важливість системного підходу у процесі формування змісту географічної освіти загалом і конструювання системи знань про інтеграцію зокрема. Зосереджено увагу на проблемі формування системи знань про тріаду природа – суспільство – економіка.Авторка розкриває значення функцій інтеграції предметів природничого циклу, обґрунтовує особливості реалізації міжпредметних зв’язків засобами шкільного підручника географії. Оскільки навколишнє природне середовище з наукової точки зору – складний аспект пізнання, то й розглядати його доцільно з двох позицій: у природно-науковій та еколого-економічній площині.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123742967","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-58-65
Наталія Іваницька
У статті проаналізовано чинні нормативні документи, на основі яких визначено умови для організації змішаного навчання у загальноосвітній школі.Розкрито принципи функціонування електронного освітнього середовища як невід’ємної складової професійної взаємодії педагогічних працівників. Продемонстровано його зв’язок із сучасними автоматизованими системами управління, які переважно використовуються у закладі освіти. Визначено переваги та недоліки для кожної автоматизованої системи, серед яких «NZ», «Atoms», «Єдина школа», «Human». У статті вказано, застосування яких електронних освітніх платформ, онлайн сервісів та інструментів дозволяє організувати дистанційне навчання для різних систем професійної взаємодії. Встановлено, що у межах закладу загальної середньої освіти такими системами є: «учитель-учні», «учитель-група вчителів», «вчитель-адміністрація школи», «вчитель-психологічна служба». Продемонстровано на основі чинної законодавчої бази важливість дотримання учасниками освітнього процесу санітарно-гігієнічних вимог при роботі із технічними засобами навчання та з електронними освітніми ресурсами. Подано безперервну тривалість навчальних занять у синхронному режимі для різних вікових категорій із врахуванням умов воєнного стану. У статті обґрунтовано на основі чинних документів доцільність врахування учасниками освітнього процесу здоров’язберігаючих технічних параметрів персональних комп’ютерів. Зазначено, відповідно до якого нормативного документу мають бути розроблені закладом освіти та використовуватися електронні інформаційні ресурси (веб-сайти), які мають відкритий доступ до мережі інтернет. Запропоновано перелік сучасних засобів відеозв’язку, голосового та текстового спілкування учасників освітнього процесу в мережі інтернет під час змішаного навчання. Обґрунтовано необхідність урахування технічних, санітарно-гігієнічних, освітніх або дидактичних вимог в умовах поєднання очної та дистанційної взаємодії учнів, учителів, адміністрації школи, психологічної служби.
文章分析了规定中学混合式学习组织条件的现行法规文件，揭示了作为教师专业互动组成部分的电子教育环境的运行原则。文章论证了电子教学环境与主要用于教育机构的现代自动化控制系统之间的联系。文章指出了 NZ、Atoms、Single School 和 Human 等自动化系统的优缺点。文章指出了哪些电子学习平台、在线服务和工具可用于组织不同专业互动系统的远程学习。文章指出，在普通中等教育机构中，这些系统包括"教师-学生"、"教师-教师群体"、"教师-学校管理"、"教师-心理服务"。在现行法律框架的基础上，证明了教育过程的参与者在使用技术教具和电子教育资源时遵守卫生和健康要求的重要性。考虑到戒严条件，介绍了不同年龄组同步培训课程的持续时间。文章在现有文件的基础上，证明了教育过程的参与者考虑到个人电脑的健康保护技术参数的适宜性。作者指出了教育机构在开发和使用开放互联网的电子信息资源（网站）时应使用的规范性文件。作者还提出了在混合式学习过程中，教育过程参与者在互联网上进行视频交流、语音和文字交流的现代手段清单。在学生、教师、学校管理部门和心理服务部门面对面和远程互动相结合的情况下，考虑技术、卫生和健康、教育或教学要求的必要性得到了证实。
{"title":"Нормативні вимоги до навчально-методичного забезпечення змішаного навчання у закладах загальної середньої освіти","authors":"Наталія Іваницька","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-58-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-58-65","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано чинні нормативні документи, на основі яких визначено умови для організації змішаного навчання у загальноосвітній школі.Розкрито принципи функціонування електронного освітнього середовища як невід’ємної складової професійної взаємодії педагогічних працівників. Продемонстровано його зв’язок із сучасними автоматизованими системами управління, які переважно використовуються у закладі освіти. Визначено переваги та недоліки для кожної автоматизованої системи, серед яких «NZ», «Atoms», «Єдина школа», «Human». У статті вказано, застосування яких електронних освітніх платформ, онлайн сервісів та інструментів дозволяє організувати дистанційне навчання для різних систем професійної взаємодії. Встановлено, що у межах закладу загальної середньої освіти такими системами є: «учитель-учні», «учитель-група вчителів», «вчитель-адміністрація школи», «вчитель-психологічна служба». Продемонстровано на основі чинної законодавчої бази важливість дотримання учасниками освітнього процесу санітарно-гігієнічних вимог при роботі із технічними засобами навчання та з електронними освітніми ресурсами. Подано безперервну тривалість навчальних занять у синхронному режимі для різних вікових категорій із врахуванням умов воєнного стану. У статті обґрунтовано на основі чинних документів доцільність врахування учасниками освітнього процесу здоров’язберігаючих технічних параметрів персональних комп’ютерів. Зазначено, відповідно до якого нормативного документу мають бути розроблені закладом освіти та використовуватися електронні інформаційні ресурси (веб-сайти), які мають відкритий доступ до мережі інтернет. Запропоновано перелік сучасних засобів відеозв’язку, голосового та текстового спілкування учасників освітнього процесу в мережі інтернет під час змішаного навчання. Обґрунтовано необхідність урахування технічних, санітарно-гігієнічних, освітніх або дидактичних вимог в умовах поєднання очної та дистанційної взаємодії учнів, учителів, адміністрації школи, психологічної служби.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131807109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-3-5-11
Світлана Алєксєєва
У статті висвітлено теоретичні засади формування компетентності учнів у галузі природничих наук, що розглядається як замовлення суспільства на підготовку випускників шкіл з науковим розумінням природи, сучасних технологій, здатних до підприємливості й ініціативності. Розглянуто нормативно-правові акти організації освітнього процесу на рівні базової середньої освіти, що визначають структуру, зміст базової середньої освіти, вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів, загальний обсяг навчального навантаження.Окреслено спрямованість на модернізацію природничо-математичної освіти, яка будується на принципах особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці. Визначено значущість упровадження цілісної дидактичної системи, основою якої є реалізація міжпредметної, міжгалузевої та внутрішньопредметної інтеграції природничих предметів та проєктування результатів навчання учнів. Схарактеризовано компетентність учнів у галузі природничих наук як прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе та навколишній світ шляхом спостереження та дослідження. Важливо, щоб учні базової середньої школи на основі здобутих знань з галузі природничих наук і пізнавального досвіду були здатні оцінити можливі наслідки людської діяльності у природі, усвідомлювали цілісність природничо-наукової картини світу, зобов’язано взаємодіяли з навколишнім природним середовищем, аналізувати вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства.Обґрунтовано, що підтримка допитливості учнів, розвиток у них наукового мислення є наскрізними змістовими лініями формування компетентності у галузі природничих наук в середній загальній освіті. Доведено, що у пріоритетності формування ключових компетентностей учнів є особистісні якості, їх соціальний, культурний і навчальний досвід; потреби та інтереси, які мотивують до навчання.
{"title":"Ключові компетентності середньої загальної освіти: компетентність у галузі природничих наук","authors":"Світлана Алєксєєва","doi":"10.32405/2411-1309-2023-3-5-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-3-5-11","url":null,"abstract":"У статті висвітлено теоретичні засади формування компетентності учнів у галузі природничих наук, що розглядається як замовлення суспільства на підготовку випускників шкіл з науковим розумінням природи, сучасних технологій, здатних до підприємливості й ініціативності. Розглянуто нормативно-правові акти організації освітнього процесу на рівні базової середньої освіти, що визначають структуру, зміст базової середньої освіти, вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів, загальний обсяг навчального навантаження.Окреслено спрямованість на модернізацію природничо-математичної освіти, яка будується на принципах особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці. Визначено значущість упровадження цілісної дидактичної системи, основою якої є реалізація міжпредметної, міжгалузевої та внутрішньопредметної інтеграції природничих предметів та проєктування результатів навчання учнів. Схарактеризовано компетентність учнів у галузі природничих наук як прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе та навколишній світ шляхом спостереження та дослідження. Важливо, щоб учні базової середньої школи на основі здобутих знань з галузі природничих наук і пізнавального досвіду були здатні оцінити можливі наслідки людської діяльності у природі, усвідомлювали цілісність природничо-наукової картини світу, зобов’язано взаємодіяли з навколишнім природним середовищем, аналізувати вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства.Обґрунтовано, що підтримка допитливості учнів, розвиток у них наукового мислення є наскрізними змістовими лініями формування компетентності у галузі природничих наук в середній загальній освіті. Доведено, що у пріоритетності формування ключових компетентностей учнів є особистісні якості, їх соціальний, культурний і навчальний досвід; потреби та інтереси, які мотивують до навчання.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129613623","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-149-158
Дмитро Пузіков
У статті презентоване розроблене автором науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею (модель і методика вказаної підготовки) та окреслені його компоненти. Визначено поняття «модель підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею» – це умовний образ (опис) процесу підготовки педагогічних працівників до означеної діяльності, розроблений і обґрунтований задля апробації та впровадження в освітній практиці. Розкрито й обґрунтовано структурні компоненти цієї моделі, а саме: суб’єктний, об’єктний, цільовий, змістовий, методичний, оцінювально-результативний. Розроблено й описано методику підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею, що є сукупністю взаємопов’язаних способів і прийомів досягнення стану довготривалої готовності (підготовленості) педагогічних працівників до розроблення такого проєкту освітньої програми закладу загальної середньої освіти відповідного рівня. Реалізація методики передбачає виконання семи послідовних етапів цієї підготовки, а саме: організаційного, діагностувального, теоретичного, практично-тренувального, реалізаційного, контрольно-результативного, коригувального. Методика підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею може розглядатися як елемент (методичний компонент) означеної вище моделі підготовки. Перспективи подальших досліджень проблеми науково-методичного забезпечення підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею пов’язані з експериментальною апробацією та впровадженням цієї моделі і методики у процес шкільної науково-методичної роботи.
{"title":"Науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею","authors":"Дмитро Пузіков","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-149-158","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-149-158","url":null,"abstract":"У статті презентоване розроблене автором науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею (модель і методика вказаної підготовки) та окреслені його компоненти. Визначено поняття «модель підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею» – це умовний образ (опис) процесу підготовки педагогічних працівників до означеної діяльності, розроблений і обґрунтований задля апробації та впровадження в освітній практиці. Розкрито й обґрунтовано структурні компоненти цієї моделі, а саме: суб’єктний, об’єктний, цільовий, змістовий, методичний, оцінювально-результативний. Розроблено й описано методику підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею, що є сукупністю взаємопов’язаних способів і прийомів досягнення стану довготривалої готовності (підготовленості) педагогічних працівників до розроблення такого проєкту освітньої програми закладу загальної середньої освіти відповідного рівня. Реалізація методики передбачає виконання семи послідовних етапів цієї підготовки, а саме: організаційного, діагностувального, теоретичного, практично-тренувального, реалізаційного, контрольно-результативного, коригувального. Методика підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею може розглядатися як елемент (методичний компонент) означеної вище моделі підготовки. Перспективи подальших досліджень проблеми науково-методичного забезпечення підготовки педагогічних працівників до прогнозування і проєктування варіативного складника освітньої програми гімназії/ліцею пов’язані з експериментальною апробацією та впровадженням цієї моделі і методики у процес шкільної науково-методичної роботи.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132945469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-6-17
Неллі Бондаренко
Порушено проблему якості підручника у контексті компетентнізації освіти. На основі експертизи підручників української мови для 5-го класу відзначено позитивні тенденції й окреслено перспективи їх розвитку; виявлено й розкрито типові недоліки, з’ясовано їх об’єктивні й суб’єктивні причини. Акцентовано на недоцільності продукування чимбільшої кількості підручників, що різняться лише дидактичним матеріалом, за рахунок їх якості; необхідності оптимізувати кількість підручників із того самого предмета на основі їх альтернативності як визначального критерію; удосконалити методику експертного оцінювання потенційних підручників, процедури їх конкурсного відбору й грифування. Надано пропозиції й рекомендації, що дадуть змогу авторам уникнути помилок і покращити якість потенційних підручників.
{"title":"Якість підручників у фокусі експертної оцінки","authors":"Неллі Бондаренко","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-6-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-6-17","url":null,"abstract":"Порушено проблему якості підручника у контексті компетентнізації освіти. На основі експертизи підручників української мови для 5-го класу відзначено позитивні тенденції й окреслено перспективи їх розвитку; виявлено й розкрито типові недоліки, з’ясовано їх об’єктивні й суб’єктивні причини. Акцентовано на недоцільності продукування чимбільшої кількості підручників, що різняться лише дидактичним матеріалом, за рахунок їх якості; необхідності оптимізувати кількість підручників із того самого предмета на основі їх альтернативності як визначального критерію; удосконалити методику експертного оцінювання потенційних підручників, процедури їх конкурсного відбору й грифування. Надано пропозиції й рекомендації, що дадуть змогу авторам уникнути помилок і покращити якість потенційних підручників.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125861072","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-177-190
Анатолій Тарара
У статті висвітлено особливості розроблення методики реалізації змісту технологічної освіти в гімназії. Розроблено методику формування в учнів базових понять технологічної освіти, теорії і практики технічної творчості учнів: «творчість», «творча діяльність», «етапи творчої діяльності», «проєкт», «проєктування», «конструювання», «ескіз». У статті означено зміст технологічної освіти в гімназії, що має важливе значення для формування проєктно-технологічної компетентності, розвитку творчих технічних здібностей учнів. Запропоновано найбільш доцільну сукупність етапів створення виробів учнями гімназії та найбільш ефективний зміст їхньої діяльності на етапах проєктування і конструювання виробу. Ці етапи визначено як два незалежні один від одного процеси зі специфічними, властивими тільки їм творчими діями та операціями учнів. При цьому наголошено, що чіткої, яскраво вираженої «межі» (переходу) між ними не існує.
{"title":"Методика реалізації змісту технологічної освіти в гімназії","authors":"Анатолій Тарара","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-177-190","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-177-190","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості розроблення методики реалізації змісту технологічної освіти в гімназії. Розроблено методику формування в учнів базових понять технологічної освіти, теорії і практики технічної творчості учнів: «творчість», «творча діяльність», «етапи творчої діяльності», «проєкт», «проєктування», «конструювання», «ескіз». У статті означено зміст технологічної освіти в гімназії, що має важливе значення для формування проєктно-технологічної компетентності, розвитку творчих технічних здібностей учнів. Запропоновано найбільш доцільну сукупність етапів створення виробів учнями гімназії та найбільш ефективний зміст їхньої діяльності на етапах проєктування і конструювання виробу. Ці етапи визначено як два незалежні один від одного процеси зі специфічними, властивими тільки їм творчими діями та операціями учнів. При цьому наголошено, що чіткої, яскраво вираженої «межі» (переходу) між ними не існує.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114225189","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-90-98
Валентина Новосьолова
Статтю присвячено проблемі добору ефективних методів навчання української мови та їх адаптації до умов воєнного часу. У статті обґрунтовано актуальність вибраної теми у контексті проблеми; схарактеризовано методи, які даватимуть змогу учням не лише здобувати нові знання й новий досвід їх опанування, а й легше адаптуватися до нових умов життя й навчання. Рекомендовані у статті методи навчання української мови та способи їх адаптації допоможуть налагодити максимально ефективний процес навчання української мови і сприятимуть застосуванню нових знань у критичних умовах, підтримати учнів у важкий воєнний час.
{"title":"Адаптація методів навчання української мови до умов воєнного часу","authors":"Валентина Новосьолова","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-90-98","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-90-98","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі добору ефективних методів навчання української мови та їх адаптації до умов воєнного часу. У статті обґрунтовано актуальність вибраної теми у контексті проблеми; схарактеризовано методи, які даватимуть змогу учням не лише здобувати нові знання й новий досвід їх опанування, а й легше адаптуватися до нових умов життя й навчання. Рекомендовані у статті методи навчання української мови та способи їх адаптації допоможуть налагодити максимально ефективний процес навчання української мови і сприятимуть застосуванню нових знань у критичних умовах, підтримати учнів у важкий воєнний час.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131117916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-202-211
Таміла Олексіївна Яценко, Василь Пахаренко
У статті актуалізовано проблему реалізації компетентнісно орієнтованої моделі шкільної літературної освіти. Акцентовано на важливості підготовки інноваційного навчального забезпечення курсу української літератури для Нової української школи. Розкрито змістове наповнення нового підручника української літератури для 5 класу авторського колективу Інституту педагогіки НАПН України в аспекті формування ключових компетентностей учнів, визначених у новому Державному стандарті базової середньої освіти. Продемонстровано особливості організації навчальної діяльності п’ятикласників у процесі роботи з підручником української літератури, спрямованої на послідовне формування 11-ти ключових компетентностей.
{"title":"Ключові компетентності в змісті підручника української літератури для 5 класу Нової української школи","authors":"Таміла Олексіївна Яценко, Василь Пахаренко","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-202-211","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-202-211","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему реалізації компетентнісно орієнтованої моделі шкільної літературної освіти. Акцентовано на важливості підготовки інноваційного навчального забезпечення курсу української літератури для Нової української школи. Розкрито змістове наповнення нового підручника української літератури для 5 класу авторського колективу Інституту педагогіки НАПН України в аспекті формування ключових компетентностей учнів, визначених у новому Державному стандарті базової середньої освіти. Продемонстровано особливості організації навчальної діяльності п’ятикласників у процесі роботи з підручником української літератури, спрямованої на послідовне формування 11-ти ключових компетентностей.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115213664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-62-70
Любов Ільницька
Концептуальна ідея та налаштування представленого педагогічного дискурсу полягає у відтворенні західного досвіду, що оприлюднений у навчально-методичних джерелах, в яких підкреслюється алгоритм використання базових прийомів з техніки акварелі, що згодом має стати зразком для практичного впровадження до навчального процесу. Ставлення до предмету кольорознавства, який апелює до взаємопов’язаного узгодження теоретичної, і практичної частин знання про колір вимагає ретельніше підходити до змістової площини з приводу наведених завдань, які закріплюють понятійний блок і додають експериментальної лінії адаптації та перевірки можливих характеристик кольору на власному досвіді самостійного виконання поставлених викладачем задач. Продемонстровані можливості акварельної техніки в навчальному процесі – це блок конкретних вправ, які варто поступово ускладнювати з розширенням впевненого закріплення технічного оволодіння основними навичками якісного донесення через акварельні фарби прихованих колірних значень.
{"title":"Врахування зарубіжного досвіду використання акварельної техніки у процесі вивчення курсу кольорознавства","authors":"Любов Ільницька","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-62-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-62-70","url":null,"abstract":"Концептуальна ідея та налаштування представленого педагогічного дискурсу полягає у відтворенні західного досвіду, що оприлюднений у навчально-методичних джерелах, в яких підкреслюється алгоритм використання базових прийомів з техніки акварелі, що згодом має стати зразком для практичного впровадження до навчального процесу. Ставлення до предмету кольорознавства, який апелює до взаємопов’язаного узгодження теоретичної, і практичної частин знання про колір вимагає ретельніше підходити до змістової площини з приводу наведених завдань, які закріплюють понятійний блок і додають експериментальної лінії адаптації та перевірки можливих характеристик кольору на власному досвіді самостійного виконання поставлених викладачем задач. Продемонстровані можливості акварельної техніки в навчальному процесі – це блок конкретних вправ, які варто поступово ускладнювати з розширенням впевненого закріплення технічного оволодіння основними навичками якісного донесення через акварельні фарби прихованих колірних значень.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129094248","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-20DOI: 10.32405/2411-1309-2022-28-145-154
Тамара Пушкарьова
У статті розглянуто деякі особливості укладання модульно-інтегрованого навчального підручника в контексті постійного збільшення інформаційних потоків. Досліджено проблему підвищення функціональної ефективності шкільного підручника завдяки трансформації його структурної побудови, в тому числі й через парцеляцію (подрібнення, розмежування) масиву інформаційних відомостей на ізольовано сформовані й такі навчальні модулі, які функціонують самостійно. З’ясовано, що означений підхід дозволяє поєднати дидактичні та технологічні функції навчального підручника, зменшити терміни коригування інформаційних відомостей з певного предметного напряму, полегшити хід перекомпонування тем навчального плану та підвищити рівень комфортності під час взаємодії учнів з підручниками, підсилюючи творчу складову навчально-виховного процесу завдяки активізації інтересу учнів до самоорганізації та саморозвитку.
{"title":"Деякі особливості укладання модульно-інтегрованого навчального підручника в контексті осучаснення освітнього середовища","authors":"Тамара Пушкарьова","doi":"10.32405/2411-1309-2022-28-145-154","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-145-154","url":null,"abstract":"У статті розглянуто деякі особливості укладання модульно-інтегрованого навчального підручника в контексті постійного збільшення інформаційних потоків. Досліджено проблему підвищення функціональної ефективності шкільного підручника завдяки трансформації його структурної побудови, в тому числі й через парцеляцію (подрібнення, розмежування) масиву інформаційних відомостей на ізольовано сформовані й такі навчальні модулі, які функціонують самостійно. З’ясовано, що означений підхід дозволяє поєднати дидактичні та технологічні функції навчального підручника, зменшити терміни коригування інформаційних відомостей з певного предметного напряму, полегшити хід перекомпонування тем навчального плану та підвищити рівень комфортності під час взаємодії учнів з підручниками, підсилюючи творчу складову навчально-виховного процесу завдяки активізації інтересу учнів до самоорганізації та саморозвитку.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"199 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124376899","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：