Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.18
О. В. КОКОРЄВА, Р. М. НАБОКА, О. Є. ВОСКРЕСЕНСЬКА
У даній роботі розглянуто сутність рекламної діяльності та роль реклами як основного засобу забезпечення та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств. Визначено мету рекламної діяльності підприємств, а також основні ролі (маркетингова, комунікативна та економічна) які виконує рекламна діяльність. Визначено основні цілі та завдання рекламної діяльності. Проаналізовано основні етапи рекламної діяльності, а саме: вибір ефективної сегментації ринку, аналіз бюджету рекламної акції та постановка цілей, максимальна оптимізація внутрішніх процесів, оптимізація каналів та контенту для кожного етапу воронки, постійний моніторинг успішності та ефективності рекламних стратегій. Досліджено основні математичні моделі оцінки ефективності рекламної діяльності, а саме: статичні та динамічні. Досліджено переваги та недоліки статичних та динамічних моделей оцінки ефективності рекламної діяльності. Так, серед основних недоліків динамічних моделей, незважаючи на їх переваги, можна назвати: в них не враховуються властивості товару (послуги), стадії життєвого циклу, специфіка рекламних засобів які використовуються, насиченість товарів на ринку, інтенсивність попиту, наявність конкурентів та ін. Доведено, що на практиці більш актуальними та інформативними є динамічні моделі оцінки ефективності рекламної діяльності. Описано важливість прийняття управлінського рішення стосовно ведення рекламної діяльності на підприємстві або власними ресурсами підприємства або звернення до спеціалізованих рекламних кампаній, які беруть на себе повну відповідальність за розробку, впровадження та результати рекламної кампанії. Такі компанії мають перед рекламодавцями фінансові, юридичні та морально-етичні зобов’язання.
{"title":"РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ","authors":"О. В. КОКОРЄВА, Р. М. НАБОКА, О. Є. ВОСКРЕСЕНСЬКА","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.18","url":null,"abstract":"У даній роботі розглянуто сутність рекламної діяльності та роль реклами як основного засобу забезпечення та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств. Визначено мету рекламної діяльності підприємств, а також основні ролі (маркетингова, комунікативна та економічна) які виконує рекламна діяльність. Визначено основні цілі та завдання рекламної діяльності. Проаналізовано основні етапи рекламної діяльності, а саме: вибір ефективної сегментації ринку, аналіз бюджету рекламної акції та постановка цілей, максимальна оптимізація внутрішніх процесів, оптимізація каналів та контенту для кожного етапу воронки, постійний моніторинг успішності та ефективності рекламних стратегій. Досліджено основні математичні моделі оцінки ефективності рекламної діяльності, а саме: статичні та динамічні. Досліджено переваги та недоліки статичних та динамічних моделей оцінки ефективності рекламної діяльності. Так, серед основних недоліків динамічних моделей, незважаючи на їх переваги, можна назвати: в них не враховуються властивості товару (послуги), стадії життєвого циклу, специфіка рекламних засобів які використовуються, насиченість товарів на ринку, інтенсивність попиту, наявність конкурентів та ін. Доведено, що на практиці більш актуальними та інформативними є динамічні моделі оцінки ефективності рекламної діяльності. Описано важливість прийняття управлінського рішення стосовно ведення рекламної діяльності на підприємстві або власними ресурсами підприємства або звернення до спеціалізованих рекламних кампаній, які беруть на себе повну відповідальність за розробку, впровадження та результати рекламної кампанії. Такі компанії мають перед рекламодавцями фінансові, юридичні та морально-етичні зобов’язання.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"53 22","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.20
О. В. КОЗИР, В. Д. ФІЛІППОВА
Стаття присвячена визначенню основних складових системи публічного управління соціальним розвитком міста. У дослідженні зазначається, що особливим питанням сьогодення є наявність шляхів підвищення рівня життя населення сучасних міст, що можна визначити на основі ефективного функціонування складових системи державного управління суспільним розвитком міст. У статті розглянуто механізми публічного управління як основні складові системи публічного управління соціальним розвитком міста. З урахуванням досліджень зарубіжних та вітчизняних науковців доведено першочергову домінуючу роль суспільного розвитку в сучасній системі економічних відносин. Визначено, що механізми управління описаною системою включають в себе політичні, правові, організаційні та економічні складові. У роботі розкрито основні умови ефективного функціонування зазначених механізмів: для політичного механізму це принципи добробуту, справедливості, безпеки, принцип системного впливу; для правових – це забезпечення нормативно-правових умов для підвищення якості життя мешканців міста та забезпечення їх соціального благополуччя; для організаційного – це створення та зміцнення організаційного потенціалу суб’єктів управління як важливої складової зазначеної системи; для економічного механізму ефективність можна оцінити за відповідними показниками. У статті стверджується, що оцінка ефективності досліджуваних механізмів соціального розвитку міста може здійснюватися за допомогою різноманітних показників та аналітичних методів, які враховують специфіку конкретного міста та його цілі. При чому ефективність функціонування механізмів визначається за критеріями якості життя та рівня життя населення міста.
{"title":"СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ МІСТА","authors":"О. В. КОЗИР, В. Д. ФІЛІППОВА","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.20","url":null,"abstract":"Стаття присвячена визначенню основних складових системи публічного управління соціальним розвитком міста. У дослідженні зазначається, що особливим питанням сьогодення є наявність шляхів підвищення рівня життя населення сучасних міст, що можна визначити на основі ефективного функціонування складових системи державного управління суспільним розвитком міст. У статті розглянуто механізми публічного управління як основні складові системи публічного управління соціальним розвитком міста. З урахуванням досліджень зарубіжних та вітчизняних науковців доведено першочергову домінуючу роль суспільного розвитку в сучасній системі економічних відносин. Визначено, що механізми управління описаною системою включають в себе політичні, правові, організаційні та економічні складові. У роботі розкрито основні умови ефективного функціонування зазначених механізмів: для політичного механізму це принципи добробуту, справедливості, безпеки, принцип системного впливу; для правових – це забезпечення нормативно-правових умов для підвищення якості життя мешканців міста та забезпечення їх соціального благополуччя; для організаційного – це створення та зміцнення організаційного потенціалу суб’єктів управління як важливої складової зазначеної системи; для економічного механізму ефективність можна оцінити за відповідними показниками. У статті стверджується, що оцінка ефективності досліджуваних механізмів соціального розвитку міста може здійснюватися за допомогою різноманітних показників та аналітичних методів, які враховують специфіку конкретного міста та його цілі. При чому ефективність функціонування механізмів визначається за критеріями якості життя та рівня життя населення міста.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"53 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.15
О. Г. ТРОФИМЕНКО, Н. І. ЛОГІНОВА, П. О. ТЕСЛЕНКО, О. С. САВЄЛЬЄВА, В. М. ПОЛЯКОВ
Cучасна розробка програмного забезпечення стикається з численними ризиками. Щоб залишатися конкурентними, ІТ-компанії мають швидко реагувати та мінімізувати можливі ризики провалу. Проєкти з розробки програмного забезпечення мають свою специфіку, пов’язану зі швидкими темпами розробки і з численними змінами під час неї. Природа цих змін є дуже різноплановою. Задля пом’якшення ризиків потрібне визначення можливих ризиків, їх оцінка та план управління ризиками. Класифікація ризиків, тобто групування пов’язаних типів ризиків, сприяє більш ефективному загальному управлінню ними. Вона допомагає виявити загальні джерела ризику, об’єднати ресурси ризику, точніше застосувати стратегії пом’якшення ризику та управляти взаємозв’язком конкретних ризиків. Якщо ризики не класифіковані, може відбуватися ненавмисне збігання або суперечливість роботи з пом’якшення ризиків, що спричинить проблеми, тобто додаткові негативні ризики. Аналіз літератури виявив відсутність єдиного підходу до класифікації ризиків управління проєктами з розробки програмного забезпечення. У більшості наявних класифікацій ризиків не враховується специфіка проєктів із розробки програмного забезпечення, нехтуються ризики кібербезпеки. Автори статті проаналізували наявні підходи до ідентифікації та класифікації ризиків управління проєктами і запропонували багатофакторну класифікацію ризиків у програмних проєктах, в якій враховано специфіку сфери розробки програмного забезпечення. Застосування такої класифікації сприятиме ясності та прозорості у розумінні можливих наслідків, якісній оцінці ризиків, створенню ефективної стратегії реагування на ризики та ефективному пом’якшенню їх. Саме тому керівники програмних проєктів мають знати категорії ризиків та їх роль в управлінні ризиками. Корисно розвивати культуру стійкості до ризиків, яка дозволить компанії адаптуватися та швидко реагувати у разі настання цих ризиків. Систематичне застосування методології управління ризиками та її поширення на всю організацію може забезпечити суттєву конкурентну перевагу в умовах дедалі більшої невизначеності.
{"title":"КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ У ПРОЄКТАХ ІЗ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ","authors":"О. Г. ТРОФИМЕНКО, Н. І. ЛОГІНОВА, П. О. ТЕСЛЕНКО, О. С. САВЄЛЬЄВА, В. М. ПОЛЯКОВ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.15","url":null,"abstract":"Cучасна розробка програмного забезпечення стикається з численними ризиками. Щоб залишатися конкурентними, ІТ-компанії мають швидко реагувати та мінімізувати можливі ризики провалу. Проєкти з розробки програмного забезпечення мають свою специфіку, пов’язану зі швидкими темпами розробки і з численними змінами під час неї. Природа цих змін є дуже різноплановою. Задля пом’якшення ризиків потрібне визначення можливих ризиків, їх оцінка та план управління ризиками. Класифікація ризиків, тобто групування пов’язаних типів ризиків, сприяє більш ефективному загальному управлінню ними. Вона допомагає виявити загальні джерела ризику, об’єднати ресурси ризику, точніше застосувати стратегії пом’якшення ризику та управляти взаємозв’язком конкретних ризиків. Якщо ризики не класифіковані, може відбуватися ненавмисне збігання або суперечливість роботи з пом’якшення ризиків, що спричинить проблеми, тобто додаткові негативні ризики. Аналіз літератури виявив відсутність єдиного підходу до класифікації ризиків управління проєктами з розробки програмного забезпечення. У більшості наявних класифікацій ризиків не враховується специфіка проєктів із розробки програмного забезпечення, нехтуються ризики кібербезпеки. Автори статті проаналізували наявні підходи до ідентифікації та класифікації ризиків управління проєктами і запропонували багатофакторну класифікацію ризиків у програмних проєктах, в якій враховано специфіку сфери розробки програмного забезпечення. Застосування такої класифікації сприятиме ясності та прозорості у розумінні можливих наслідків, якісній оцінці ризиків, створенню ефективної стратегії реагування на ризики та ефективному пом’якшенню їх. Саме тому керівники програмних проєктів мають знати категорії ризиків та їх роль в управлінні ризиками. Корисно розвивати культуру стійкості до ризиків, яка дозволить компанії адаптуватися та швидко реагувати у разі настання цих ризиків. Систематичне застосування методології управління ризиками та її поширення на всю організацію може забезпечити суттєву конкурентну перевагу в умовах дедалі більшої невизначеності.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"53 19","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.1
В. В. ГОРСЬКИЙ
Робота присвячена висвітленню загальної проблеми забруднення повітря від промислових блок-станцій. Коли Україна стала договірною стороною Енергетичного Співтовариства, зобов’язалась виконувати поставлені вимоги Директиви 2010/75/ЄС, про обмеження промислових викидів. Для досягнення встановлених норм, необхідно значною мірою модернізувати обладнання на підприємстві, що потребує досить значних капіталовкладень. У такому випадку власникам застарілих блок-станцій, що працюють на вугіллі вигідніше вивести з експлуатації, а ніж працювати у збиток. Це може призвести до критичного дефіциту генеруючих потужностей в енергосистемі. Щоб не допустити розвитку такого сценарію, спалювальні установки, повинні сплачувати екологічний податок на викиди у розмірі, що приблизно відповідає витратам на роботу сучасних очисних установок. У роботі було розглянуто найбільші працюючі блок-станції України. Враховуючи повномасштабну війну на території нашої країни, що була підло розпочата росією, ситуація в енергосистемі стає досить невизначеною, а оскільки блок-станції також віддають надлишок на енергосистему України, то їх роль враховується у загальному балансі. Так плани по скороченню забруднюючих викидів від великих спалювальних установок, що були розроблені до початку війни, потребують повного оновлення. Більшість об’єктів генерації було зруйновано, а інша частина морально та фізично застаріла і її відновлення є недоцільним у теперішній ситуації. Таким чином після закінчення війни, повоєнне відновлення країни повинне включати будівництво та введення нових генеруючих потужностей, які будуть побудовані за новими технологіями та стандартами. Для будівництва нових об’єктів та введення їх в експлуатацію потрібні значні кошти та тривалий час. Тому виникає необхідність підтримувати працездатність працюючих блок-станцій у так званий перехідний період, до введення нових потужностей.
{"title":"ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ПРОМИСЛОВИМИ БЛОК-СТАНЦІЯМИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ","authors":"В. В. ГОРСЬКИЙ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.1","url":null,"abstract":"Робота присвячена висвітленню загальної проблеми забруднення повітря від промислових блок-станцій. Коли Україна стала договірною стороною Енергетичного Співтовариства, зобов’язалась виконувати поставлені вимоги Директиви 2010/75/ЄС, про обмеження промислових викидів. Для досягнення встановлених норм, необхідно значною мірою модернізувати обладнання на підприємстві, що потребує досить значних капіталовкладень. У такому випадку власникам застарілих блок-станцій, що працюють на вугіллі вигідніше вивести з експлуатації, а ніж працювати у збиток. Це може призвести до критичного дефіциту генеруючих потужностей в енергосистемі. Щоб не допустити розвитку такого сценарію, спалювальні установки, повинні сплачувати екологічний податок на викиди у розмірі, що приблизно відповідає витратам на роботу сучасних очисних установок. У роботі було розглянуто найбільші працюючі блок-станції України. Враховуючи повномасштабну війну на території нашої країни, що була підло розпочата росією, ситуація в енергосистемі стає досить невизначеною, а оскільки блок-станції також віддають надлишок на енергосистему України, то їх роль враховується у загальному балансі. Так плани по скороченню забруднюючих викидів від великих спалювальних установок, що були розроблені до початку війни, потребують повного оновлення. Більшість об’єктів генерації було зруйновано, а інша частина морально та фізично застаріла і її відновлення є недоцільним у теперішній ситуації. Таким чином після закінчення війни, повоєнне відновлення країни повинне включати будівництво та введення нових генеруючих потужностей, які будуть побудовані за новими технологіями та стандартами. Для будівництва нових об’єктів та введення їх в експлуатацію потрібні значні кошти та тривалий час. Тому виникає необхідність підтримувати працездатність працюючих блок-станцій у так званий перехідний період, до введення нових потужностей.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"48 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136348040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.13
В. В. КОВАЛЕВСЬКИЙ, Т. А. ВАКАЛЮК
Оцінка ефективності роботи систем захисту інформаційних систем та, зокрема, сервісі електронної комерції є актуальної задачею, що потребує постійного вдосконалення та розвитку. В даній роботі проведено огляд існуючих методів оцінки ефективності роботи систем захисту, а також розглянуто наявні підходи для побудови моделей безпекових ризиків інформаційних систем. Однією з основних вимог до оцінки ефективності роботи систем захисту є послідовність та безперервність проведення заходів направлених на виявлення потенційних загроз та вразливих елементів системи. Такий підхід забезпечує своєчасну реакцію на безпекові інциденти та мінімізацію їх наслідків. Важливу роль у цьому процесі відіграє автоматизація, що дозволяє пришвидшити прийняття рішень щодо безпекових інцидентів та виключити або мінімізувати вплив людського фактору. Для забезпечення ширшого охоплення автоматизації процесів оцінки ефективності роботи систем захисту, постає нагальною потреба у формалізації процесів, що відбуваються в середині інформаційної системи та побудови відповідних моделей цих процесів, які в свою чергу дозволяють відпрацьовувати різноманітні сценарії прийняття рішень при виникненні безпекових інцидентів. Окрім цього це надає можливість визначити ключові показники ефективності роботи систем захисту значення яких репрезентують загальний стан системи та допомагають провести якісну оцінку ефективності її роботи. Одним із підходів до оцінки ефективності роботи системи безпеки, що пропонують дослідники, є використання системи економетрики кібербезпеки (Cyberspace Security Econometrics System (CSES). Особливістю даної системи оцінки ефективності роботи системи безпеки є урахування економічних ризиків при виникненні безпекових інцидентів, що в свою чергу дозволяє оцінити фінансовий вплив на роботу інформаційної системи у разі відмови систем захисту. Невід’ємною частиною оцінки ефективності роботи систем захисту є моделювання атак на систему у контрольованих умовах. Це дозволяє отримувати інформацію щодо відповідності системи захисту сучасним загрозам та визначати її елементи, що потребують вдосконалення чи модернізації. Слід зазначити, що існують різні стандарти та фреймворки для моделювання атак на інформаційні системи. Таке різноманіття зумовлене відмінностями безпекових стандартів у різних галузях та цілях, що переслідуються при моделювання атак.
{"title":"ОГЛЯД НАЯВНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМ ЗАХИСТУ СЕРВІСІВ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ","authors":"В. В. КОВАЛЕВСЬКИЙ, Т. А. ВАКАЛЮК","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.13","url":null,"abstract":"Оцінка ефективності роботи систем захисту інформаційних систем та, зокрема, сервісі електронної комерції є актуальної задачею, що потребує постійного вдосконалення та розвитку. В даній роботі проведено огляд існуючих методів оцінки ефективності роботи систем захисту, а також розглянуто наявні підходи для побудови моделей безпекових ризиків інформаційних систем. Однією з основних вимог до оцінки ефективності роботи систем захисту є послідовність та безперервність проведення заходів направлених на виявлення потенційних загроз та вразливих елементів системи. Такий підхід забезпечує своєчасну реакцію на безпекові інциденти та мінімізацію їх наслідків. Важливу роль у цьому процесі відіграє автоматизація, що дозволяє пришвидшити прийняття рішень щодо безпекових інцидентів та виключити або мінімізувати вплив людського фактору. Для забезпечення ширшого охоплення автоматизації процесів оцінки ефективності роботи систем захисту, постає нагальною потреба у формалізації процесів, що відбуваються в середині інформаційної системи та побудови відповідних моделей цих процесів, які в свою чергу дозволяють відпрацьовувати різноманітні сценарії прийняття рішень при виникненні безпекових інцидентів. Окрім цього це надає можливість визначити ключові показники ефективності роботи систем захисту значення яких репрезентують загальний стан системи та допомагають провести якісну оцінку ефективності її роботи. Одним із підходів до оцінки ефективності роботи системи безпеки, що пропонують дослідники, є використання системи економетрики кібербезпеки (Cyberspace Security Econometrics System (CSES). Особливістю даної системи оцінки ефективності роботи системи безпеки є урахування економічних ризиків при виникненні безпекових інцидентів, що в свою чергу дозволяє оцінити фінансовий вплив на роботу інформаційної системи у разі відмови систем захисту. Невід’ємною частиною оцінки ефективності роботи систем захисту є моделювання атак на систему у контрольованих умовах. Це дозволяє отримувати інформацію щодо відповідності системи захисту сучасним загрозам та визначати її елементи, що потребують вдосконалення чи модернізації. Слід зазначити, що існують різні стандарти та фреймворки для моделювання атак на інформаційні системи. Таке різноманіття зумовлене відмінностями безпекових стандартів у різних галузях та цілях, що переслідуються при моделювання атак.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136346672","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.17
О. М. ШУШУРА, В. В. ПРИСЯЖНЮК
Стаття присвячена розробці інформаційної системи для класифікації та маркування зображень з метою навчання моделей штучного інтелекту. Покращення швидкості та точності класифікації і маркування зображень шляхом надання їм певних міток або категорій відкриває нові можливості для використання машинного навчання у різних сферах, включаючи комп'ютерний зір, медичну діагностику, розпізнавання образів. Проведений аналіз наявних систем анотування зображень показав, що слабкими сторонами цих технологій є неповнота та незручність реалізованих інструментів, недостатньо висока швидкість виконання операцій. У роботі запропоновано для класифікації та маркування зображень використати технології штучних нейронних мереж. З метою автоматизації класифікації зображень обрано мережу ResNet, яка навчається в процесі виконання роботи в межах одного датасету, що дозволяє скоротити витрати часу на проведення операції. Для задач маркування зображень застосовано мережу SAM, яка дає змогу узагальнювати незнайомі об'єкти та зображення без необхідності додаткового навчання. Дослідження використання цих технологій на контрольній вибірці даних показало достатньо високу точність їх роботи. Сформовано вимоги до інформаційної системи автоматизації класифікації та маркування зображень, які формалізовані у вигляді діаграми прецедентів UML, спроектована її структура та обрані засоби розробки, створене програмне забезпечення на мові Python та проведене його тестування. В якості системи управління базами даних обрано MongoDB через її безкоштовність та продуктивність. Результати досліджень можуть бути використані розробниками інформаційних технологій, що працюють в області навчання моделей штучного інтелекту.
{"title":"ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ ТА МАРКУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ ДЛЯ НАВЧАННЯ МОДЕЛЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ","authors":"О. М. ШУШУРА, В. В. ПРИСЯЖНЮК","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.17","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розробці інформаційної системи для класифікації та маркування зображень з метою навчання моделей штучного інтелекту. Покращення швидкості та точності класифікації і маркування зображень шляхом надання їм певних міток або категорій відкриває нові можливості для використання машинного навчання у різних сферах, включаючи комп'ютерний зір, медичну діагностику, розпізнавання образів. Проведений аналіз наявних систем анотування зображень показав, що слабкими сторонами цих технологій є неповнота та незручність реалізованих інструментів, недостатньо висока швидкість виконання операцій. У роботі запропоновано для класифікації та маркування зображень використати технології штучних нейронних мереж. З метою автоматизації класифікації зображень обрано мережу ResNet, яка навчається в процесі виконання роботи в межах одного датасету, що дозволяє скоротити витрати часу на проведення операції. Для задач маркування зображень застосовано мережу SAM, яка дає змогу узагальнювати незнайомі об'єкти та зображення без необхідності додаткового навчання. Дослідження використання цих технологій на контрольній вибірці даних показало достатньо високу точність їх роботи. Сформовано вимоги до інформаційної системи автоматизації класифікації та маркування зображень, які формалізовані у вигляді діаграми прецедентів UML, спроектована її структура та обрані засоби розробки, створене програмне забезпечення на мові Python та проведене його тестування. В якості системи управління базами даних обрано MongoDB через її безкоштовність та продуктивність. Результати досліджень можуть бути використані розробниками інформаційних технологій, що працюють в області навчання моделей штучного інтелекту.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"55 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347899","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.25
Я. С. ЯКУБОВСЬКИЙ
У даній роботі проведені теоретичні дослідження в контексті формування моделі трансформації громадянського суспільства, що є безперервним і динамічним процесом, який змінюється від одного суспільства до іншого. Дослідження доводить, що формування зазначеної моделі відбувається під впливом унікальних історичних, політичних, соціальних та культурних факторів, які впливають на громадянське суспільство та вимушують його розвиватися, згідно засад демократичного врядування, соціальної справедливості та прав людини. Визначено базові елементи трансформації громадянського суспільства в Україні, до них віднесено: зміни політичних процесів, які полягають у зміцненні демократії, правової держави та суспільного розвитку; підвищення громадянської активності через доручення громадян до різних громадських рухів, волонтерських організацій і проектів, спрямованих на допомогу пораненим військовим, біженцям та ветеранам; медіа та інформаційний простір, який став ключовим інструментом для формування громадської думки і мобілізації громадян; соціокультурні зміни, які спрямовані на національну ідентичність та сприяють підвищенню рівня патріотизму; міжнародна підтримка, яка складається з отриманням допомоги від міжнародних партнерів у військовому, гуманітарному та економічному відношенні. На основі досліджень закордонних та вітчизняних науковців виявлені основні складові сучасній моделі громадянського суспільства. В дослідженні визначено, що до складових української моделі необхідно віднести: соціальний капітал, засади демократії та правової держави, розвиток спільнот і глобальну інтеграцію. Підсумком дослідження є твердження, що результативність та ефективність трансформації моделі громадянського суспільства залежить від дієвості зазначених складових моделей, що визначається на основі нормативно-правового забезпечення та реалізації організаційних інструментів публічного управління.
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ДЕРЖАВІ","authors":"Я. С. ЯКУБОВСЬКИЙ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.25","url":null,"abstract":"У даній роботі проведені теоретичні дослідження в контексті формування моделі трансформації громадянського суспільства, що є безперервним і динамічним процесом, який змінюється від одного суспільства до іншого. Дослідження доводить, що формування зазначеної моделі відбувається під впливом унікальних історичних, політичних, соціальних та культурних факторів, які впливають на громадянське суспільство та вимушують його розвиватися, згідно засад демократичного врядування, соціальної справедливості та прав людини. Визначено базові елементи трансформації громадянського суспільства в Україні, до них віднесено: зміни політичних процесів, які полягають у зміцненні демократії, правової держави та суспільного розвитку; підвищення громадянської активності через доручення громадян до різних громадських рухів, волонтерських організацій і проектів, спрямованих на допомогу пораненим військовим, біженцям та ветеранам; медіа та інформаційний простір, який став ключовим інструментом для формування громадської думки і мобілізації громадян; соціокультурні зміни, які спрямовані на національну ідентичність та сприяють підвищенню рівня патріотизму; міжнародна підтримка, яка складається з отриманням допомоги від міжнародних партнерів у військовому, гуманітарному та економічному відношенні. На основі досліджень закордонних та вітчизняних науковців виявлені основні складові сучасній моделі громадянського суспільства. В дослідженні визначено, що до складових української моделі необхідно віднести: соціальний капітал, засади демократії та правової держави, розвиток спільнот і глобальну інтеграцію. Підсумком дослідження є твердження, що результативність та ефективність трансформації моделі громадянського суспільства залежить від дієвості зазначених складових моделей, що визначається на основі нормативно-правового забезпечення та реалізації організаційних інструментів публічного управління.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"46 25","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347907","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.4
Д. О. ЛИЧОВ, Т. В. ПЕТРЕНКО, Е. Г. САФАРОВ
Особливу увагу слід звернути на можливості використання електробусів, які змінили двигун внутрішнього згорання на електричний двигун для покращення стану навколишнього середовища мегаполісів. 80% міжміських перевезень до 2040 року в країнах Європейського Союзі мають перейти на електричні автобуси, таку тенденцію для великих місць планується реалізувати і на території України. Велика увага приділяється в Україні щодо розвитку транспортної інфраструктури у напрямку електротранспорту в межах міста. Для цього, починаючи з 30 жовтня 2019 року, під час зібрання Федерації роботодавців автомобільної галузі розглядались питання щодо термінології проєктування та виробництва електротранспорту, його електрозарядної інфраструктури, зарядних пристроїв та широкого вивчення ринку забезпечення електроавтобусами для комунальних підприємств міст. Основними представниками підприємств–виробників електротранспорту в Україні виступають: компанія Murmuration technology, компанія Єврокар, АВЕРЕ Україна Укравтопром, EV-UA – Українська Асоціація Учасників Ринку Електромобілів, ГО “Клуб “Електро-автосам”, Федерація роботодавців автомобільної галузі, Корпорація “Богдан”. Результатом зустрічі були внесені пропозиції щодо внесення змін до закону України «Про автомобільний транспорт». Cучасне виробництво електроавтобусів є альтернативою для зменшення використання автобусів з двигунами внутрішнього згорання, що значно поліпшує екологію міста та регіону в цілому. Вартість обслуговування та ремонт значно менша, порівняно із звичайними автобусами. Оснащення електричним двигуном міського транспорту в Україні безперечно сприяє правилам Європейського Союзу щодо Міжнародних стандартів перевезення пасажирів.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОБУСІВ НА АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ","authors":"Д. О. ЛИЧОВ, Т. В. ПЕТРЕНКО, Е. Г. САФАРОВ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.4","url":null,"abstract":"Особливу увагу слід звернути на можливості використання електробусів, які змінили двигун внутрішнього згорання на електричний двигун для покращення стану навколишнього середовища мегаполісів. 80% міжміських перевезень до 2040 року в країнах Європейського Союзі мають перейти на електричні автобуси, таку тенденцію для великих місць планується реалізувати і на території України. Велика увага приділяється в Україні щодо розвитку транспортної інфраструктури у напрямку електротранспорту в межах міста. Для цього, починаючи з 30 жовтня 2019 року, під час зібрання Федерації роботодавців автомобільної галузі розглядались питання щодо термінології проєктування та виробництва електротранспорту, його електрозарядної інфраструктури, зарядних пристроїв та широкого вивчення ринку забезпечення електроавтобусами для комунальних підприємств міст. Основними представниками підприємств–виробників електротранспорту в Україні виступають: компанія Murmuration technology, компанія Єврокар, АВЕРЕ Україна Укравтопром, EV-UA – Українська Асоціація Учасників Ринку Електромобілів, ГО “Клуб “Електро-автосам”, Федерація роботодавців автомобільної галузі, Корпорація “Богдан”. Результатом зустрічі були внесені пропозиції щодо внесення змін до закону України «Про автомобільний транспорт». Cучасне виробництво електроавтобусів є альтернативою для зменшення використання автобусів з двигунами внутрішнього згорання, що значно поліпшує екологію міста та регіону в цілому. Вартість обслуговування та ремонт значно менша, порівняно із звичайними автобусами. Оснащення електричним двигуном міського транспорту в Україні безперечно сприяє правилам Європейського Союзу щодо Міжнародних стандартів перевезення пасажирів.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"50 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136346301","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.12
П. В. БУРЧАК, Л. М. ОЛЕЩЕНКО
У статті розглянуто наявні методи підвищення продуктивності вебдодатку в екосистемі фреймворку React, їх переваги та недоліки, зокрема, використання React.memo, PureComponent, shouldComponentUpdate, Lazy Loading, Code Splitting та мемоізації селекторів. Запропоновано оптимізований метод, який дозволяє скоротити час виконання програми в середньому на 17%. Основна ідея запропонованого методу полягає в розділенні стану даних вебдодатку на атомарні фрагменти. Кожна сутність має свій власний фрагмент стану, що ізолює його від інших. Ці фрагменти використовуються React Context API для передачі конфігурації сутності, включаючи дані та функції для її зміни. Context API використовується для забезпечення обробки усієї програми. Стан розділяється на атомарні фрагменти, що дозволяє реалізувати їх ізоляцію. За допомогою функції hook отримується доступ до цих фрагментів та їх зміни. Компоненти, які використовують цей метод, автоматично реагують на зміни стану і оновлюються, якщо стан змінився. Головною перевагою такого підходу є можливість використання технології замикання та передавання функції обробників стану. Запропонований метод базується на підході, який було запозичено з бібліотеки Recoil. Цей підхід є схожим на стандартні функції-хуки у фреймворку React, для якого було розроблено запропонований метод. Було використано переваги та недоліки використання популярних бібліотек для керування станом у вебдодатках. Метою модифікації було уникнення надмірних операцій, коли поточний та новий стани не відрізняються, покращення продуктивності при додаванні великої кількості елементів та забезпечення можливості використання схожих частин коду багаторазово. Особливу увагу приділено проблемі надмірних операцій, які виникають, коли всі компоненти, що підписані на зміну стану, автоматично оновлюються, навіть якщо самі значення стану не змінились. Додано можливість перевірки рівності станів перед їх оновленням, що дозволяє заощадити ресурси та зберегти продуктивність. Також реалізовано спрощено роботу з функціями зміни стану, щоб їх можна було знову використовувати без повторення коду.
文章讨论了在 React 生态系统中提高网络应用程序性能的现有方法及其优缺点，特别是 React.memo、PureComponent、shouldComponentUpdate、Lazy Loading、Code Splitting 和选择器备忘的使用。我们提出了一种优化方法，可将程序执行时间平均缩短 17%。所提方法的主要思想是将网络应用程序的数据状态划分为原子片段。每个实体都有自己的状态片段，与其他实体隔离开来。React Context API 使用这些片段来传递实体的配置，包括数据和修改数据的函数。Context API 用于为整个应用程序提供处理功能。状态被划分为原子片段，从而实现了隔离。钩子函数用于访问和修改这些片段。使用这种方法的组件会自动响应状态变化，并在状态发生变化时进行更新。这种方法的主要优点是能够使用闭包技术，并将函数传递给状态处理程序。所提议的方法基于从 Recoil 库借鉴的方法。这种方法与 React 框架中的标准 Hook 函数类似，而所提出的方法正是为此开发的。我们考虑了在网络应用程序中使用流行库进行状态管理的优缺点。修改的目的是在当前状态和新状态没有差异时避免不必要的操作，在添加大量元素时提高性能，并确保代码的类似部分可以重复使用。我们特别关注的是，当所有订阅了状态变化的组件都自动更新时，即使状态值本身没有变化，也会出现多余操作的问题。我们增加了在更新状态之前检查状态是否相等的功能，这样既能节省资源，又能保证性能。此外，还简化了状态更改函数的工作，因此无需重复代码即可再次使用这些函数。
{"title":"МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕБДОДАТКУ В ЕКОСИСТЕМІ ФРЕЙМВОРКУ REACT","authors":"П. В. БУРЧАК, Л. М. ОЛЕЩЕНКО","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.12","url":null,"abstract":"У статті розглянуто наявні методи підвищення продуктивності вебдодатку в екосистемі фреймворку React, їх переваги та недоліки, зокрема, використання React.memo, PureComponent, shouldComponentUpdate, Lazy Loading, Code Splitting та мемоізації селекторів. Запропоновано оптимізований метод, який дозволяє скоротити час виконання програми в середньому на 17%. Основна ідея запропонованого методу полягає в розділенні стану даних вебдодатку на атомарні фрагменти. Кожна сутність має свій власний фрагмент стану, що ізолює його від інших. Ці фрагменти використовуються React Context API для передачі конфігурації сутності, включаючи дані та функції для її зміни. Context API використовується для забезпечення обробки усієї програми. Стан розділяється на атомарні фрагменти, що дозволяє реалізувати їх ізоляцію. За допомогою функції hook отримується доступ до цих фрагментів та їх зміни. Компоненти, які використовують цей метод, автоматично реагують на зміни стану і оновлюються, якщо стан змінився. Головною перевагою такого підходу є можливість використання технології замикання та передавання функції обробників стану. Запропонований метод базується на підході, який було запозичено з бібліотеки Recoil. Цей підхід є схожим на стандартні функції-хуки у фреймворку React, для якого було розроблено запропонований метод. Було використано переваги та недоліки використання популярних бібліотек для керування станом у вебдодатках. Метою модифікації було уникнення надмірних операцій, коли поточний та новий стани не відрізняються, покращення продуктивності при додаванні великої кількості елементів та забезпечення можливості використання схожих частин коду багаторазово. Особливу увагу приділено проблемі надмірних операцій, які виникають, коли всі компоненти, що підписані на зміну стану, автоматично оновлюються, навіть якщо самі значення стану не змінились. Додано можливість перевірки рівності станів перед їх оновленням, що дозволяє заощадити ресурси та зберегти продуктивність. Також реалізовано спрощено роботу з функціями зміни стану, щоб їх можна було знову використовувати без повторення коду.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"49 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-11-13DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2023.3.24
О. Б. ШКОЛЕНКО, Н. М. ШУЛЯР, О. Ю. ЧЕРНИШОВ
У статті науково обґрунтовані та визначені основні пріоритети формування стратегії цифровізації бізнесу. Фундаментом визначених пріоритетів авторами окреслені ключові опори, зокрема: необхідність досягнення відповідності профільного законодавства глобальним викликам та можливостям, забезпечення гідних умов для створення ефективної системи цифрових мереж та послуг ‒ це потребує швидкої, безпечної цифрової інфраструктури та формування системи сервіс-контентів, що підтримуються ефективними регуляторними умовами для інноваційно-інвестиційного розвитку, справедливої конкуренції та рівних умов для здійснення бізнесу; максимізація потенціалу зростання цифрового суспільства, яке забезпечується за допомогою е-навичок суспільства, нерівний доступ громадян до цифрових технологій на нових можливостей (цифрові розриви). Основні пріоритетні напрямки стратегії розвитку цифрової бізнес-екосистеми, які були виділені авторами, включають такі аспекти: зміцнення цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових навичок, розвиток сфери інформаційно-комунікаційних технологій та впровадження процесу цифровізації в різних сферах життя та економіки. Доведена роль держави у здійснені стимулювання формування цифрових кластерів та альянсів через систему податкових пільг та преференцій, створення умов сприятливого регулювання, гармонізацію та уніфікацію стандартів і розробку інноваційних цифрових платформ. При цьому авторами визначена роль держави, як ключового гаранта й фасилітатора розвитку цифрових бізнес-стартапів, що приймає на себе функцію просування цифрової платформи й залучення інноваційних бізнес-структур. Обґрунтовані напрями фокусування державної політики стимулювання стратегії розвитку цифровізації бізнесу з акцентом на: послідовність підходу стратегії цифровізації до політики та управління спектром; забезпечення умов для справжньої стратегії цифровізації шляхом пересилення регуляторної фрагментації, що дозволить економіці країни масштабну, в інтересах ефективних операторів та постачальників послуг мережу та ефективного захисту прав споживачів; забезпечення рівних умов для гравців ринку та послідовне застосування правил; стимулювання інвестицій у широкосмугові мережі та більш ефективну регуляторну інституційну базу.
{"title":"ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ","authors":"О. Б. ШКОЛЕНКО, Н. М. ШУЛЯР, О. Ю. ЧЕРНИШОВ","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2023.3.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.24","url":null,"abstract":"У статті науково обґрунтовані та визначені основні пріоритети формування стратегії цифровізації бізнесу. Фундаментом визначених пріоритетів авторами окреслені ключові опори, зокрема: необхідність досягнення відповідності профільного законодавства глобальним викликам та можливостям, забезпечення гідних умов для створення ефективної системи цифрових мереж та послуг ‒ це потребує швидкої, безпечної цифрової інфраструктури та формування системи сервіс-контентів, що підтримуються ефективними регуляторними умовами для інноваційно-інвестиційного розвитку, справедливої конкуренції та рівних умов для здійснення бізнесу; максимізація потенціалу зростання цифрового суспільства, яке забезпечується за допомогою е-навичок суспільства, нерівний доступ громадян до цифрових технологій на нових можливостей (цифрові розриви). Основні пріоритетні напрямки стратегії розвитку цифрової бізнес-екосистеми, які були виділені авторами, включають такі аспекти: зміцнення цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових навичок, розвиток сфери інформаційно-комунікаційних технологій та впровадження процесу цифровізації в різних сферах життя та економіки. Доведена роль держави у здійснені стимулювання формування цифрових кластерів та альянсів через систему податкових пільг та преференцій, створення умов сприятливого регулювання, гармонізацію та уніфікацію стандартів і розробку інноваційних цифрових платформ. При цьому авторами визначена роль держави, як ключового гаранта й фасилітатора розвитку цифрових бізнес-стартапів, що приймає на себе функцію просування цифрової платформи й залучення інноваційних бізнес-структур. Обґрунтовані напрями фокусування державної політики стимулювання стратегії розвитку цифровізації бізнесу з акцентом на: послідовність підходу стратегії цифровізації до політики та управління спектром; забезпечення умов для справжньої стратегії цифровізації шляхом пересилення регуляторної фрагментації, що дозволить економіці країни масштабну, в інтересах ефективних операторів та постачальників послуг мережу та ефективного захисту прав споживачів; забезпечення рівних умов для гравців ринку та послідовне застосування правил; стимулювання інвестицій у широкосмугові мережі та більш ефективну регуляторну інституційну базу.","PeriodicalId":32537,"journal":{"name":"Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta","volume":"47 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136347903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：