Pub Date : 2020-10-20DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.03
Oksana Voloshina
У статті порушено проблему виокремлення компонентної структури, визначення критеріїв сформованості професійної майстерності майбутніх педагогів. Для виокремлення компонентної структури сформованості професійної майстерності майбутніх педагогів визначено функції професійної діяльності сучасного вчителя, що реалізуються в цілісній структурі особистісної компетентності, а саме перцептивну, адаптивну, координаційну, рефлексивну функції. Розкрито професійно-значущі особистісні якості педагога, які розглядаємо як компоненти здатності педагога до професійної майстерності: емпатія (сприяє реалізації перцептивної функції), самоконтроль (основа для реалізації адаптивної функції), організаторські здібності (сприяє реалізації координаційної функції) і рефлексія (є основою для реалізації рефлексивної функції). Охарактеризовано критерії визначення рівня сформованості педагогічної майстерності: мотиваційний; когнітивний; функціональний.
{"title":"Компонентна структура, критерії сформованості професійної майстерності майбутніх педагогів","authors":"Oksana Voloshina","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.03","url":null,"abstract":"У статті порушено проблему виокремлення компонентної структури, визначення критеріїв сформованості професійної майстерності майбутніх педагогів. Для виокремлення компонентної структури сформованості професійної майстерності майбутніх педагогів визначено функції професійної діяльності сучасного вчителя, що реалізуються в цілісній структурі особистісної компетентності, а саме перцептивну, адаптивну, координаційну, рефлексивну функції. Розкрито професійно-значущі особистісні якості педагога, які розглядаємо як компоненти здатності педагога до професійної майстерності: емпатія (сприяє реалізації перцептивної функції), самоконтроль (основа для реалізації адаптивної функції), організаторські здібності (сприяє реалізації координаційної функції) і рефлексія (є основою для реалізації рефлексивної функції). Охарактеризовано критерії визначення рівня сформованості педагогічної майстерності: мотиваційний; когнітивний; функціональний.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-10-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819531","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-10-15DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.02
Oksana Voitovych
У статті розглянуто особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії» для студентів спеціальності «Середня освіта (Географія)». Обґрунтовано, що тематика практичних робіт та зміст пропонованих завдань повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного вчителя. Визначено структурні елементи практичного заняття: тема заняття; мета; обладнання; аудиторна робота, де відображено питання для обговорення і практичні завдання; завдання для самостійної позааудиторної роботи; список рекомендованої літератури. Встановлено, що зміст практичного завдання повинен бути професійно спрямованим, що сприяє підвищенню внутрішньої мотивації студента до навчальної діяльності. Подано зміст практичної роботи «Методика підготовки вчителя географії до проведення уроків».
{"title":"Особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії»","authors":"Oksana Voitovych","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.02","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії» для студентів спеціальності «Середня освіта (Географія)». Обґрунтовано, що тематика практичних робіт та зміст пропонованих завдань повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного вчителя. Визначено структурні елементи практичного заняття: тема заняття; мета; обладнання; аудиторна робота, де відображено питання для обговорення і практичні завдання; завдання для самостійної позааудиторної роботи; список рекомендованої літератури. Встановлено, що зміст практичного завдання повинен бути професійно спрямованим, що сприяє підвищенню внутрішньої мотивації студента до навчальної діяльності. Подано зміст практичної роботи «Методика підготовки вчителя географії до проведення уроків».","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-10-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818752","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-10-15DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.13
Oleh Sukhovirskyi
У статті здійснено аналіз результатів опитування магістрантів щодо їх ставлення до дистанційного навчання та структури використання ІКТ в умовах карантину. Початок дистанційного навчання мотивував магістрантів до опанування новими засобами та технологіями, що суттєво підвищило рівень їх умінь. Найбільш популярними засобами були пошук в Інтернеті, платформи для відеоконференцій та організації дистанційного навчання, системи обміну миттєвими повідомленнями. Впевненість у власних силах, високий початковий рівень володіння комп’ютерними засобами визначили загальну позитивну динаміку ставлення до використання ІКТ в освітньому процесі. Разом з тим виявлено основні перешкоди, які магістранти вбачають у перебігу освітнього процесу з використанням ІКТ. Серед них нестача комп’ютерної техніки, обмежений доступ до швидкісного інтернету, нестача навичок, проблеми з використанням прикладного програмного забезпечення. Введення карантину спонукало магістрантів до самостійного навчання і опанування новими засобами. Більшість з них відзначають здобуття нових навичок, пов’язаних з використанням відеоконференцій, платформ для дистанційного навчання та онлайн-курсів.
{"title":"Аналіз використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій магістрантами під час дистанційного навчання в умовах карантину","authors":"Oleh Sukhovirskyi","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.13","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз результатів опитування магістрантів щодо їх ставлення до дистанційного навчання та структури використання ІКТ в умовах карантину. Початок дистанційного навчання мотивував магістрантів до опанування новими засобами та технологіями, що суттєво підвищило рівень їх умінь. Найбільш популярними засобами були пошук в Інтернеті, платформи для відеоконференцій та організації дистанційного навчання, системи обміну миттєвими повідомленнями. Впевненість у власних силах, високий початковий рівень володіння комп’ютерними засобами визначили загальну позитивну динаміку ставлення до використання ІКТ в освітньому процесі. Разом з тим виявлено основні перешкоди, які магістранти вбачають у перебігу освітнього процесу з використанням ІКТ. Серед них нестача комп’ютерної техніки, обмежений доступ до швидкісного інтернету, нестача навичок, проблеми з використанням прикладного програмного забезпечення. Введення карантину спонукало магістрантів до самостійного навчання і опанування новими засобами. Більшість з них відзначають здобуття нових навичок, пов’язаних з використанням відеоконференцій, платформ для дистанційного навчання та онлайн-курсів.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-10-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819296","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-09-22DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.01
Yan Utosov, Olena Utosova
Робота присвячена питанням розвитку соціальної компетентності у підлітків з інтелектуальними порушеннями в умовах освітнього процесу та в позакласній роботі. Визначено актуальність цього питання для соціалізації учнів закладів спеціальної та інклюзивної освіти. На основі теоретичного аналізу останніх досліджень з проблеми визначено суть, складові та чинники формування соціальної компетентності. Обґрунтовано спеціальну методику формування її у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Спеціальна методика передбачає урахування можливостей кожного підлітка в умовах будь-яких змін педагогічних умов – від структури занять в класі до позакласної роботи, на будь-якому віковому етапі – від молодшого підліткового віку до юнацького. Представлена у статті спеціальна методика дозволить педагогам направляти корекційну роботу з підлітками на формування в кожного окремого учня конкретних компетентностей, які важливі саме для нього на наступній ланці навчання та соціалізації. Для успішного впровадження заявленої спеціальної методики в практику роботи закладів спеціальної та інклюзивної освіти автором статті розроблено та структуровано основні принципи формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями, основані на освітніх стандартах нової української школи (НУШ). У статті розкрито етапи та особливості впровадження спеціальної методики формування соціальних компетентностей у підлітків на заняттях і в позакласній роботі.
{"title":"Спеціальна методика формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями","authors":"Yan Utosov, Olena Utosova","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.01","url":null,"abstract":"Робота присвячена питанням розвитку соціальної компетентності у підлітків з інтелектуальними порушеннями в умовах освітнього процесу та в позакласній роботі. Визначено актуальність цього питання для соціалізації учнів закладів спеціальної та інклюзивної освіти. На основі теоретичного аналізу останніх досліджень з проблеми визначено суть, складові та чинники формування соціальної компетентності. Обґрунтовано спеціальну методику формування її у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Спеціальна методика передбачає урахування можливостей кожного підлітка в умовах будь-яких змін педагогічних умов – від структури занять в класі до позакласної роботи, на будь-якому віковому етапі – від молодшого підліткового віку до юнацького. Представлена у статті спеціальна методика дозволить педагогам направляти корекційну роботу з підлітками на формування в кожного окремого учня конкретних компетентностей, які важливі саме для нього на наступній ланці навчання та соціалізації. Для успішного впровадження заявленої спеціальної методики в практику роботи закладів спеціальної та інклюзивної освіти автором статті розроблено та структуровано основні принципи формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями, основані на освітніх стандартах нової української школи (НУШ). У статті розкрито етапи та особливості впровадження спеціальної методики формування соціальних компетентностей у підлітків на заняттях і в позакласній роботі.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-09-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818686","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-06-16DOI: 10.31475/ped.dys.2020.28.08
N. Oliinyk
У статті розкриваються критерії сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що критерій можна визначити як сукупність основних показників, які розкривають норму, вищий рівень розвитку відповідної якості, а показник, як компонент критерію, є типовим і конкретним виявом однієї із суттєвих сторін, на підставі якого можна визначити наявність якості, зробити висновок про рівень її розвитку. Відповідно до структури професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі визначено компоненти: змістовий, операційно-діяльнісний та особистісно-розвивальний, та виділено критерії : когнітивний, діяльнісний та розвивальний. Когнітивний критерій визначається такими показниками як розуміння сутності, змісту, цілей та завдань професійної підготовки, володіння системою професійно важливих знань, обізнаність із методами та способами виконання майбутніх виробничих завдань. Діяльнісний критерій характеризується сформованістю у майбутніх фахівців аграрної галузі професійних умінь, оволодіння методами, способами і досвідом самостійного розв’язання виробничих завдань, вміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз й самооцінку результатів майбутньої трудової діяльності. Розвивальний критерій розкривається у таких показниках як сформованість професійно важливих якостей, усвідомлення значущості своєї майбутньої професії, прагнення до підвищення професіоналізму, розвитку фахових компетентностей, мобільності, самовдосконалення та саморозвитку. Визначення критеріїв та показників дало змогу виділити три рівні сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах праксеологічного підходу зокрема, низький, середній, високий. Відзначмо, що визначенні показники, критерії та рівні дозволять комплексно оцінити сформованість професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі.
{"title":"Критерії, показники та рівні сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах праксеологічного підходу","authors":"N. Oliinyk","doi":"10.31475/ped.dys.2020.28.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.28.08","url":null,"abstract":"У статті розкриваються критерії сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що критерій можна визначити як сукупність основних показників, які розкривають норму, вищий рівень розвитку відповідної якості, а показник, як компонент критерію, є типовим і конкретним виявом однієї із суттєвих сторін, на підставі якого можна визначити наявність якості, зробити висновок про рівень її розвитку. \u0000Відповідно до структури професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі визначено компоненти: змістовий, операційно-діяльнісний та особистісно-розвивальний, та виділено критерії : когнітивний, діяльнісний та розвивальний. Когнітивний критерій визначається такими показниками як розуміння сутності, змісту, цілей та завдань професійної підготовки, володіння системою професійно важливих знань, обізнаність із методами та способами виконання майбутніх виробничих завдань. Діяльнісний критерій характеризується сформованістю у майбутніх фахівців аграрної галузі професійних умінь, оволодіння методами, способами і досвідом самостійного розв’язання виробничих завдань, вміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз й самооцінку результатів майбутньої трудової діяльності. Розвивальний критерій розкривається у таких показниках як сформованість професійно важливих якостей, усвідомлення значущості своєї майбутньої професії, прагнення до підвищення професіоналізму, розвитку фахових компетентностей, мобільності, самовдосконалення та саморозвитку. Визначення критеріїв та показників дало змогу виділити три рівні сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах праксеологічного підходу зокрема, низький, середній, високий. \u0000Відзначмо, що визначенні показники, критерії та рівні дозволять комплексно оцінити сформованість професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-14DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.09
Serhii A. Voloshynov
У статті здійснено аналіз сучасного стану морської освіти за кордоном. Проаналізовано дослідження щодо професійної підготовки морських фахівців за кордоном і зроблено висновок про не достатнє висвітлення питання дослідження підходів та засобів навчання у морських освітніх закладах за кордоном, що спрямовані на підвищення ефективності морської освіти. Висвітлено значення таких міжнародних інститутів як Міжнародна асоціація морських університетів та Міжнародний морський університет в удосконаленні професійної підготовки майбутніх морських фахівців. Проаналізовано дослідження щодо проблем удосконалення професійної підготовки морських фахівців у країнах, що розвиваються (Південна Африка, В’єтнам). Визначено, що для удосконалення професійної підготовки майбутніх морських фахівців в Україні можуть бути використані такі підходи як міждисциплінарний, дуальний, інформативний, дослідницький, інтегративний, а також принцип мобільності. Як ефективні засоби навчання визначено засоби віртуальної та доповненої реальності, мобільні технології та дистанційне навчання.
{"title":"Аналіз підходів та засобів навчання у морських закладах освіти за кордоном","authors":"Serhii A. Voloshynov","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.09","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз сучасного стану морської освіти за кордоном. Проаналізовано дослідження щодо професійної підготовки морських фахівців за кордоном і зроблено висновок про не достатнє висвітлення питання дослідження підходів та засобів навчання у морських освітніх закладах за кордоном, що спрямовані на підвищення ефективності морської освіти. Висвітлено значення таких міжнародних інститутів як Міжнародна асоціація морських університетів та Міжнародний морський університет в удосконаленні професійної підготовки майбутніх морських фахівців. Проаналізовано дослідження щодо проблем удосконалення професійної підготовки морських фахівців у країнах, що розвиваються (Південна Африка, В’єтнам). Визначено, що для удосконалення професійної підготовки майбутніх морських фахівців в Україні можуть бути використані такі підходи як міждисциплінарний, дуальний, інформативний, дослідницький, інтегративний, а також принцип мобільності. Як ефективні засоби навчання визначено засоби віртуальної та доповненої реальності, мобільні технології та дистанційне навчання.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818887","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-11DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.08
Oleksandra Chubrei
В статті розкрито особливості професійної підготовки майбутніх вчителів географії в історичній ретроспективі. Виявлено певні відміни у наукових поглядах щодо періодизації етапів становлення та розвитку професійної підготовки майбутніх вчителів географії. Визначено, що науковці виділяють три або чотири періоди (етапи), що співвідносяться із критичними змінами у розвитку державного устрою і суспільного життя. Взявши за основу визначені етапи становлення та розвитку системи професійної підготовки майбутніх вчителів географії та доповнивши їх результатами сучасних психолого-педагогічних досліджень запропоновано власну періодизацію досліджуваного феномену. Основою запропонованої періодизації професійної підготовки майбутніх вчителів географії є не тільки зміни в суспільному житті України, а й розвиток географічної освіти як системи з якісними зрушеннями у змісті, підходах до вивчення явищ, методах навчання на різних етапах розвитку, обумовленими, перш за все, реформами освіти. Вивчення таких зрушень і реформ географічної освіти викликає інтерес не тільки з точки зору змін у методичній науці, технологіях навчання, але і тим, у яких історичних і культурних умовах вони відбувалися, наступністю в освітньому процесі і на окремих його етапах
{"title":"Професійна підготовка майбутніх вчителів географії в історичній ретроспективі","authors":"Oleksandra Chubrei","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.08","url":null,"abstract":"В статті розкрито особливості професійної підготовки майбутніх вчителів географії в історичній ретроспективі. Виявлено певні відміни у наукових поглядах щодо періодизації етапів становлення та розвитку професійної підготовки майбутніх вчителів географії. Визначено, що науковці виділяють три або чотири періоди (етапи), що співвідносяться із критичними змінами у розвитку державного устрою і суспільного життя. Взявши за основу визначені етапи становлення та розвитку системи професійної підготовки майбутніх вчителів географії та доповнивши їх результатами сучасних психолого-педагогічних досліджень запропоновано власну періодизацію досліджуваного феномену. Основою запропонованої періодизації професійної підготовки майбутніх вчителів географії є не тільки зміни в суспільному житті України, а й розвиток географічної освіти як системи з якісними зрушеннями у змісті, підходах до вивчення явищ, методах навчання на різних етапах розвитку, обумовленими, перш за все, реформами освіти. Вивчення таких зрушень і реформ географічної освіти викликає інтерес не тільки з точки зору змін у методичній науці, технологіях навчання, але і тим, у яких історичних і культурних умовах вони відбувалися, наступністю в освітньому процесі і на окремих його етапах","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818563","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-07DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.07
Tetiana Shestakova
У статті на основі глибокого аналізу розвитку ідеї самовдосконалення в історії філософської думки виділено й описано ідеалістичне, матеріалістичне та діалектичне розуміння самовдосконалення особистості, подано їх порівняльну характеристику та підкреслено їх значення для формування власної світоглядної позиції щодо професійного самовдосконалення у вчителів початкових класів. Автором здійснена спроба класифікувати учителів початкових класів залежно від домінуючих тенденцій у власному професійному самовдосконаленні на педагогів-ідеалістів, прагматиків і гармонізаторів. Підкреслюється важливість ознайомлення майбутніх учителів початкових класів із представленими вище філософськими підходами в розумінні сутності і змісту самовдосконалення особистості.
{"title":"Філософські витоки професійного самовдосконалення учителів початкових класів","authors":"Tetiana Shestakova","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.07","url":null,"abstract":"У статті на основі глибокого аналізу розвитку ідеї самовдосконалення в історії філософської думки виділено й описано ідеалістичне, матеріалістичне та діалектичне розуміння самовдосконалення особистості, подано їх порівняльну характеристику та підкреслено їх значення для формування власної світоглядної позиції щодо професійного самовдосконалення у вчителів початкових класів. Автором здійснена спроба класифікувати учителів початкових класів залежно від домінуючих тенденцій у власному професійному самовдосконаленні на педагогів-ідеалістів, прагматиків і гармонізаторів. Підкреслюється важливість ознайомлення майбутніх учителів початкових класів із представленими вище філософськими підходами в розумінні сутності і змісту самовдосконалення особистості.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-31DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.06
Liudmyla Tymchuk, Iryna Kulikovska
У статті здійснено огляд наукових праць, які торкаються історії андрагогіки в Україні, різняться за часом і місцем їх видання, а також за своєрідністю підходу кожного з авторів до досліджуваних педагогічних явищ. Обґрунтовано значний інтерес до проблеми історії освіти дорослих. Проаналізовано дисертаційні роботи з історії освіти дорослих сучасних українських учених та російських дослідників, науковців радянського періоду; дослідження з історії просвітницького руху в Україні та персоналістичного напряму. У результаті історіографічного аналізу автори констатують новизну терміну «андрагогіка» для української педагогічної лексики й водночас наводять факти вживання дослідниками синонімічних до нього понять у контексті вивчення відомих в українській історії педагогіки та освіти явищі і подій (просвітницького громадського руху, діяльності недільних шкіл, розвитку навчання без відриву від виробництва тощо). Обґрунтовано повноту і доцільність дослідження історії андрагогіки в Україні як наукового напряму.
{"title":"Становлення та розвиток андрагогіки в Україні: історіографічний аналіз","authors":"Liudmyla Tymchuk, Iryna Kulikovska","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.06","url":null,"abstract":"У статті здійснено огляд наукових праць, які торкаються історії андрагогіки в Україні, різняться за часом і місцем їх видання, а також за своєрідністю підходу кожного з авторів до досліджуваних педагогічних явищ. Обґрунтовано значний інтерес до проблеми історії освіти дорослих. Проаналізовано дисертаційні роботи з історії освіти дорослих сучасних українських учених та російських дослідників, науковців радянського періоду; дослідження з історії просвітницького руху в Україні та персоналістичного напряму. У результаті історіографічного аналізу автори констатують новизну терміну «андрагогіка» для української педагогічної лексики й водночас наводять факти вживання дослідниками синонімічних до нього понять у контексті вивчення відомих в українській історії педагогіки та освіти явищі і подій (просвітницького громадського руху, діяльності недільних шкіл, розвитку навчання без відриву від виробництва тощо). Обґрунтовано повноту і доцільність дослідження історії андрагогіки в Україні як наукового напряму.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"41 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-22DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.05
Iryna Zinkova
У статті представлено наукове обґрунтування особливостей формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців сфери послуг і туризму. На підставі теоретико-методичних досліджень проведено аналіз результатів наукових розвідок, наведено розуміння ключових категорій. До професійно значущих якостей віднесено комунікативність, інноваційність, креативність, клієнтоорієнтованість, ініціативність, готовність до ризику, організаційні здібності. У статті висвітлено особливості ознайомлення майбутніх фахівців сфери послуг і туризму з умовами і чинниками підвищення ефективності управління собою відповідно до встановлених функцій самоменеджменту, як-от: правильність визначення особистих цілей, планування діяльності, технології організації діяльності, самоконтроль і формулювання висновків, ефективне використання часу, здатність до управління стресами тощо. Здобувачі освіти були ознайомлені з теоретичними основами й засвоїли практичні навички самоменеджменту.
{"title":"Формування професійно значущих особистісних якостей майбутніх фахівців сфери послуг і туризму засобами самоменеджменту","authors":"Iryna Zinkova","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.05","url":null,"abstract":"У статті представлено наукове обґрунтування особливостей формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців сфери послуг і туризму. На підставі теоретико-методичних досліджень проведено аналіз результатів наукових розвідок, наведено розуміння ключових категорій. До професійно значущих якостей віднесено комунікативність, інноваційність, креативність, клієнтоорієнтованість, ініціативність, готовність до ризику, організаційні здібності. У статті висвітлено особливості ознайомлення майбутніх фахівців сфери послуг і туризму з умовами і чинниками підвищення ефективності управління собою відповідно до встановлених функцій самоменеджменту, як-от: правильність визначення особистих цілей, планування діяльності, технології організації діяльності, самоконтроль і формулювання висновків, ефективне використання часу, здатність до управління стресами тощо. Здобувачі освіти були ознайомлені з теоретичними основами й засвоїли практичні навички самоменеджменту.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：