Pub Date : 2019-10-18DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.04
Oleksandra I. Yankovych, K. Binytska, L. Zdanevich
У статті проаналізовано організацію іншомовної освіти дітей в закладах дошкільної освіти Польщі. Висвітлено законодавчі підстави для обов’язкового вивчення іноземних мов дошкільниками, зокрема, розпорядження Міністерства народної освіти Польщі від 30 травня 2014 року, згідно з яким було внесено зміни до Програми дошкільного виховання. Акцентовано увагу, що Польща є однією з трьох європейських держав, що першими запровадили в дошкільній освіті як обов’язковий компонент вивчення іноземних мов. Показано, що запровадження в закладах дошкільної освіти Польщі обов’язкового вивчення іноземної мови супроводжується науковими дослідженнями у галузі теоретико-методичних засад ранньої іншомовної підготовки дітей. Доцільність раннього старту іноземної мови обґрунтована на основі розвитку органів чуттів, психічних функцій, зокрема пам’яті, мислення, здатності дитини концентрувати увагу (до 30 хв.), розрізняти звуки, слова рідної й іноземної мов, засвоювати інтонацію. Визначено особливості ранньої іншомовної освіти в Польщі, метою якої є не тільки формування комунікативно-мовленнєвих компетентностей, а й полікультурне виховання, індивідуальний розвиток дітей, а також формування мотивації до студіювання іноземних мов у майбутньому. З’ясовано вимоги до занять: відповідність психічному, емоційному, фізичному розвитку дітей, забезпечення креативного характеру й сприятливого емоційного клімату. Показано досягнення у розвитку польської іншомовної освіти: ґрунтовна розробка навчально-методичного забезпечення: програм, підручників для три-чотири-п’ятирічних дітей, методичних рекомендацій для педагогів, які мають змогу удосконалювати кваліфікацію: відвідувати курси, стажуватися у закладах дошкільної освіти зарубіжних держав. Визначено напрями реалізації ідей польського досвіду в закладах дошкільної освіти України: розробка авторських методик спілкування іноземною мовою; оцінювання навчальних досягнень дітей, при якому провідна роль відводиться визнанню успіхів дитини; проведення наукових досліджень щодо доцільності використання певних форм, методів, засобів навчання на кожному з етапів розвитку дітей дошкільного віку.
{"title":"Психолінгвістичні особливості навчання дітей дошкільного віку іноземних мов: аналіз польського досвіду","authors":"Oleksandra I. Yankovych, K. Binytska, L. Zdanevich","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.04","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано організацію іншомовної освіти дітей в закладах дошкільної освіти Польщі. Висвітлено законодавчі підстави для обов’язкового вивчення іноземних мов дошкільниками, зокрема, розпорядження Міністерства народної освіти Польщі від 30 травня 2014 року, згідно з яким було внесено зміни до Програми дошкільного виховання. Акцентовано увагу, що Польща є однією з трьох європейських держав, що першими запровадили в дошкільній освіті як обов’язковий компонент вивчення іноземних мов. \u0000Показано, що запровадження в закладах дошкільної освіти Польщі обов’язкового вивчення іноземної мови супроводжується науковими дослідженнями у галузі теоретико-методичних засад ранньої іншомовної підготовки дітей. Доцільність раннього старту іноземної мови обґрунтована на основі розвитку органів чуттів, психічних функцій, зокрема пам’яті, мислення, здатності дитини концентрувати увагу (до 30 хв.), розрізняти звуки, слова рідної й іноземної мов, засвоювати інтонацію. \u0000Визначено особливості ранньої іншомовної освіти в Польщі, метою якої є не тільки формування комунікативно-мовленнєвих компетентностей, а й полікультурне виховання, індивідуальний розвиток дітей, а також формування мотивації до студіювання іноземних мов у майбутньому. \u0000З’ясовано вимоги до занять: відповідність психічному, емоційному, фізичному розвитку дітей, забезпечення креативного характеру й сприятливого емоційного клімату. Показано досягнення у розвитку польської іншомовної освіти: ґрунтовна розробка навчально-методичного забезпечення: програм, підручників для три-чотири-п’ятирічних дітей, методичних рекомендацій для педагогів, які мають змогу удосконалювати кваліфікацію: відвідувати курси, стажуватися у закладах дошкільної освіти зарубіжних держав. \u0000Визначено напрями реалізації ідей польського досвіду в закладах дошкільної освіти України: розробка авторських методик спілкування іноземною мовою; оцінювання навчальних досягнень дітей, при якому провідна роль відводиться визнанню успіхів дитини; проведення наукових досліджень щодо доцільності використання певних форм, методів, засобів навчання на кожному з етапів розвитку дітей дошкільного віку.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"31 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-17DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.03
O. Bilyakovska
У статті висвітлюється проблема якості професійної підготовки майбутніх вчителів у Республіці Польща. Відмічено, що важливим поштовхом щодо модернізації професійної підготовки майбутніх вчителів у Республіці Польща були освітні реформи, що відбулися на початку 90-х рр. ХХ ст. Втілення реформ призвело до радикальних змін у державній освітній політиці та спрямуванню системи освіти на шлях забезпечення якості. Зауважено, що Республіка Польща, обравши європейський вектор розвитку, у питанні підготовки фахівців, зокрема й майбутніх вчителів, орієнтується на кращі приклади країн ЄС. На основі аналізу наукових джерел розглянуто якість підготовки майбутніх вчителів з огляду на основну парадигму в якій вона здійснюється. Зокрема, професійна підготовка має реалізовуватися таким чином, аби майбутні вчителі одержали можливість розкрити суть та сенс свого покликання. З огляду на це, персоналістична парадигма підготовки майбутніх вчителів є найбільш відповідною щодо забезпечення якості. Відзначено, що досягнення високих стандартів у ході професійної підготовки вчителів щодо виконання майбутньої професійної ролі можливе лише завдяки синергії академічної теорії та практики, які доповнюють одна одну під час навчання.
{"title":"Концептуалізація якості підготовки майбутніх вчителів в системі професійної освіти Республіки Польща","authors":"O. Bilyakovska","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.03","url":null,"abstract":"У статті висвітлюється проблема якості професійної підготовки майбутніх вчителів у Республіці Польща. Відмічено, що важливим поштовхом щодо модернізації професійної підготовки майбутніх вчителів у Республіці Польща були освітні реформи, що відбулися на початку 90-х рр. ХХ ст. Втілення реформ призвело до радикальних змін у державній освітній політиці та спрямуванню системи освіти на шлях забезпечення якості. Зауважено, що Республіка Польща, обравши європейський вектор розвитку, у питанні підготовки фахівців, зокрема й майбутніх вчителів, орієнтується на кращі приклади країн ЄС. На основі аналізу наукових джерел розглянуто якість підготовки майбутніх вчителів з огляду на основну парадигму в якій вона здійснюється. Зокрема, професійна підготовка має реалізовуватися таким чином, аби майбутні вчителі одержали можливість розкрити суть та сенс свого покликання. З огляду на це, персоналістична парадигма підготовки майбутніх вчителів є найбільш відповідною щодо забезпечення якості. Відзначено, що досягнення високих стандартів у ході професійної підготовки вчителів щодо виконання майбутньої професійної ролі можливе лише завдяки синергії академічної теорії та практики, які доповнюють одна одну під час навчання.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-10-10DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.02
W. Żak
Artykuł koncentruje się na analizie dyskursu prasowego dotyczącego oświaty i szkolnictwa polskiego na Białorusi w latach 2014–2016 w tygodniku «Głos znad Niemna na uchodźstwie». Sytuacja polskiej mniejszości na terenach Białorusi była zawsze trudna ponieważ polityka władz białoruskich skupiała się na niszczeniu wszystkiego co związane było z polską kulturą oraz posiadającego polskie korzenie: inteligencja, szkoła, teatr, prasa. Sytuacja Polaków należących do polskiego społeczeństwa zamieszkującego obszar poza granicami we współczesnej Białorusi wydaje się być skomplikowana. Z jednej strony, stanowią oni duży odsetek społeczeństwa na Białorusi, jednakże z drugiej strony, znaczna ich część ma problemy z zachowaniem polskiej tożsamości. Polska prasa na Białorusi odgrywa ważną rolę w procesie tworzenia i rozwoju świadomości narodowej. Przez wiele lat tak ważną rolę odgrywał tygodnik «Głos znad Niemna na uchodźstwie» wydawany przez organ prasowy Związku Polaków na Białorusi. Analiza dyskursu prasowego okazała się być szczególnie pomocna w odniesieniu do spraw etycznych oraz mniejszości narodowych. Przeprowadziliśmy analizę pięciu wybranych artykułów w odniesieniu do oświaty i szkolnictwa polskiego na Białorusi na łamach tygodnika «Głosu znad Niemna na uchodźstwie». Zaobserwowaliśmy jakie tematy porusza się w prasie w odniesieniu do polskiej oświaty, czym jest dyskurs i tworzenie, rodzaje stosowanego słownictwa oraz struktur, jak i osiągnięte zmiany w zachowaniu oraz mentalności czytelników.
{"title":"Oświata i szkolnictwo polskie na Białorusi. Analiza dyskursu prasowego «Głos znad Niemna na uchodźstwie» w latach 2014–2016","authors":"W. Żak","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.02","url":null,"abstract":"Artykuł koncentruje się na analizie dyskursu prasowego dotyczącego oświaty i szkolnictwa polskiego na Białorusi w latach 2014–2016 w tygodniku «Głos znad Niemna na uchodźstwie». Sytuacja polskiej mniejszości na terenach Białorusi była zawsze trudna ponieważ polityka władz białoruskich skupiała się na niszczeniu wszystkiego co związane było z polską kulturą oraz posiadającego polskie korzenie: inteligencja, szkoła, teatr, prasa. Sytuacja Polaków należących do polskiego społeczeństwa zamieszkującego obszar poza granicami we współczesnej Białorusi wydaje się być skomplikowana. Z jednej strony, stanowią oni duży odsetek społeczeństwa na Białorusi, jednakże z drugiej strony, znaczna ich część ma problemy z zachowaniem polskiej tożsamości. Polska prasa na Białorusi odgrywa ważną rolę w procesie tworzenia i rozwoju świadomości narodowej. Przez wiele lat tak ważną rolę odgrywał tygodnik «Głos znad Niemna na uchodźstwie» wydawany przez organ prasowy Związku Polaków na Białorusi. Analiza dyskursu prasowego okazała się być szczególnie pomocna w odniesieniu do spraw etycznych oraz mniejszości narodowych. Przeprowadziliśmy analizę pięciu wybranych artykułów w odniesieniu do oświaty i szkolnictwa polskiego na Białorusi na łamach tygodnika «Głosu znad Niemna na uchodźstwie». Zaobserwowaliśmy jakie tematy porusza się w prasie w odniesieniu do polskiej oświaty, czym jest dyskurs i tworzenie, rodzaje stosowanego słownictwa oraz struktur, jak i osiągnięte zmiany w zachowaniu oraz mentalności czytelników.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47808010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-09-12DOI: 10.31475/ped.dys.2019.27.01
Оleksandr Mozоlev, Maryna Khmara
У статті теоретично проаналізовано зміст польської та української базових програм навчання з фізичної культури учнів 9 класів. Встановлено основні відмінності польської базової програми навчання від української, а саме: інші напрями освітньої діяльності; наявність вимоги щодо обов’язкових занять фізичною культурою в позанавчальний час; формування груп для занять фізичною культурою за інтересами; формування загальної культури поведінки учнів відповідно до правил «Fair play»; розробка регіональних авторських програм з фізичної культури. Представлені результати практичної перевірки впливу базових програм навчання на розвиток рухових здібностей школярів. Здійснено порівняльний аналіз впливу української та польської базових програм навчання на рівень розвитку основних фізичних якостей учнів та самооцінку стану їхнього здоров’я. Встановлено загальні тенденції та особливості фізичного розвитку молоді та вплив базових програм навчання з фізичної культури на розвиток рухових здібностей школярів.
{"title":"Компаративний аналіз ефективності польської та української базових програм навчання з фізичної культури учнів основної школи","authors":"Оleksandr Mozоlev, Maryna Khmara","doi":"10.31475/ped.dys.2019.27.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.01","url":null,"abstract":"У статті теоретично проаналізовано зміст польської та української базових програм навчання з фізичної культури учнів 9 класів. Встановлено основні відмінності польської базової програми навчання від української, а саме: інші напрями освітньої діяльності; наявність вимоги щодо обов’язкових занять фізичною культурою в позанавчальний час; формування груп для занять фізичною культурою за інтересами; формування загальної культури поведінки учнів відповідно до правил «Fair play»; розробка регіональних авторських програм з фізичної культури. \u0000Представлені результати практичної перевірки впливу базових програм навчання на розвиток рухових здібностей школярів. Здійснено порівняльний аналіз впливу української та польської базових програм навчання на рівень розвитку основних фізичних якостей учнів та самооцінку стану їхнього здоров’я. Встановлено загальні тенденції та особливості фізичного розвитку молоді та вплив базових програм навчання з фізичної культури на розвиток рухових здібностей школярів.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818227","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-05-20DOI: 10.31475/ped.dys.2019.26.13
A. Kolomiets, V. Klochko, Olena Stahova
У статті з’ясовано суть поняття професійно-орієнтована задача, проаналізовано проблему впровадження професійно-орієнтованих задач у навчальний процес як основного компонента фундаментальної математичної підготовки випускників технічних університетів та коледжів. Проаналізовано математичні компетентності, запропоновані вітчизняними та закордонними дослідниками, на основі проведеного аналізу виділено математичні компетентності фахівців технічних спеціальностей: логіко-аналітична, візуально-образна, iнформацiйно-комп’ютерна, дослідницька; інтелектуальна, конструкторська, прогностична. Запропоновано перелік фахово-спрямованих математичних компетентностей, які є критеріями фундаментальної математичної підготовки: концептуальної, операційно-алгоритмічної, застосовної, конструкторської. Проаналізовано основні види діяльності, що здійснюють студенти під час розв’язання професійно-орієнтованих задач: аналітична, графічно-обчислювальна, дослідницька, наведено їх вплив формуванням професійно-спрямованих математичних компетентностей. У дослідженні перераховано вимоги до професійно-орієнтованих математичних задач, наведено приклад професійно-орієнтованої задачі, проаналізовано взаємозв’язок між розв’язанням професійно-орієнтованих задач і формуванням професійно-спрямованих компетентностей.
{"title":"Професійно-орієнтовані задачі як компонент фундаментальної математичної підготовки студентів технічних університетів та коледжів","authors":"A. Kolomiets, V. Klochko, Olena Stahova","doi":"10.31475/ped.dys.2019.26.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.13","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано суть поняття професійно-орієнтована задача, проаналізовано проблему впровадження професійно-орієнтованих задач у навчальний процес як основного компонента фундаментальної математичної підготовки випускників технічних університетів та коледжів. \u0000Проаналізовано математичні компетентності, запропоновані вітчизняними та закордонними дослідниками, на основі проведеного аналізу виділено математичні компетентності фахівців технічних спеціальностей: логіко-аналітична, візуально-образна, iнформацiйно-комп’ютерна, дослідницька; інтелектуальна, конструкторська, прогностична. Запропоновано перелік фахово-спрямованих математичних компетентностей, які є критеріями фундаментальної математичної підготовки: концептуальної, операційно-алгоритмічної, застосовної, конструкторської. Проаналізовано основні види діяльності, що здійснюють студенти під час розв’язання професійно-орієнтованих задач: аналітична, графічно-обчислювальна, дослідницька, наведено їх вплив формуванням професійно-спрямованих математичних компетентностей. У дослідженні перераховано вимоги до професійно-орієнтованих математичних задач, наведено приклад професійно-орієнтованої задачі, проаналізовано взаємозв’язок між розв’язанням професійно-орієнтованих задач і формуванням професійно-спрямованих компетентностей.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-05-20DOI: 10.31475/ped.dys.2019.26.14
Vira Vykhrushch
У статті здійснено аналіз сучасного стану організації та управління системою освіти у Грецькій Республіці. Встановлено, що грецька система освіти залишається досить централізованою системою, оскільки основні компетенції щодо освітньої політики та управління централізовані під відповідальністю Міністра освіти, досліджень та релігій. Проаналізовано основні напрями освітньої політики Греції. Висвітлено найважливіші питання щодо організації і управління в галузі освіти на різних її ланках та науки у Греції. Розкрито зміст професійної підготовки, зокрема, педагогічної, та навчання дорослих у Греції. Система вищої освіти Греції виключно державної форми власності та децентралізована. З’ясовано, що призначення та працевлаштування учителів грунтуються виключно на рейтингових списках. Враховуються також академічні кваліфікації, соціальні критерії та фактична попередня педагогічна служба.
{"title":"Організація та управління системою освіти у Грецькій республіці","authors":"Vira Vykhrushch","doi":"10.31475/ped.dys.2019.26.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.14","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз сучасного стану організації та управління системою освіти у Грецькій Республіці. Встановлено, що грецька система освіти залишається досить централізованою системою, оскільки основні компетенції щодо освітньої політики та управління централізовані під відповідальністю Міністра освіти, досліджень та релігій. Проаналізовано основні напрями освітньої політики Греції. Висвітлено найважливіші питання щодо організації і управління в галузі освіти на різних її ланках та науки у Греції. Розкрито зміст професійної підготовки, зокрема, педагогічної, та навчання дорослих у Греції. Система вищої освіти Греції виключно державної форми власності та децентралізована. З’ясовано, що призначення та працевлаштування учителів грунтуються виключно на рейтингових списках. Враховуються також академічні кваліфікації, соціальні критерії та фактична попередня педагогічна служба.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818137","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-05-14DOI: 10.31475/ped.dys.2019.26.12
Viktoriia Hrynko
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту. У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
{"title":"Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту","authors":"Viktoriia Hrynko","doi":"10.31475/ped.dys.2019.26.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12","url":null,"abstract":"Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту. \u0000У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49445994","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-05-13DOI: 10.31475/ped.dys.2019.26.11
L. Zahorodnia
У статті викладено авторське бачення використання фахових нормативних і вибіркових дисциплін у процесі формування готовності магістрів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Представлено аналіз досліджень з питань якісної організації освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти. Запропоновано низку тем і питань, включення яких у зміст фахових дисциплін, покращить процес фахової підготовки магістрів. При цьому враховано компоненти освітнього процесу в дошкільному закладі з позицій системного підходу (освітнє середовище, взаємодія всіх учасників освітнього процесу, професійна компетентність вихователів, керівництво освітнім процесом на педагогічному, методичному й адміністративному рівнях, результати освітньої діяльності дошкільного закладу). Сформовано низку педагогічних умов, які уможливлюють успішність підготовки магістрантів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.
{"title":"Формування готовності магістрів до забезпечення управління якістю освітнього процесу в закладі дошкільної освіти під час вивчення фахових дисциплін","authors":"L. Zahorodnia","doi":"10.31475/ped.dys.2019.26.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.11","url":null,"abstract":"У статті викладено авторське бачення використання фахових нормативних і вибіркових дисциплін у процесі формування готовності магістрів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Представлено аналіз досліджень з питань якісної організації освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти. Запропоновано низку тем і питань, включення яких у зміст фахових дисциплін, покращить процес фахової підготовки магістрів. При цьому враховано компоненти освітнього процесу в дошкільному закладі з позицій системного підходу (освітнє середовище, взаємодія всіх учасників освітнього процесу, професійна компетентність вихователів, керівництво освітнім процесом на педагогічному, методичному й адміністративному рівнях, результати освітньої діяльності дошкільного закладу). Сформовано низку педагогічних умов, які уможливлюють успішність підготовки магістрантів до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69818334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-04-26DOI: 10.31475/ped.dys.2019.26.10
Natalia Pedorenko
У статті описано процес проведення експериментального дослідження, метою якого було вивчення й оцінка впливу авторської моделі та виокремлених педагогічних умов формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер. Проаналізовані зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), зазначають, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості культурологічної компетентності в цілому. Завдяки математичним обрахункам отриманих результатів ми можемо констатувати те, що ефективність їх формування за критеріями. Результати дослідження можуть бути використані під час проектування педагогічних технологій професійної освіти, розроблення програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів і студентів. Підтверджено доцільність їх використання у навчально-виховному процесі у медичних коледжах України. Ключові слова: майбутня медична сестра, культурологічна компетентність, професійні якості, експеримент, педагогічні умови, роль навчання, медичний коледж.
{"title":"Експериментальна перевірка ефективності формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер","authors":"Natalia Pedorenko","doi":"10.31475/ped.dys.2019.26.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.10","url":null,"abstract":"У статті описано процес проведення експериментального дослідження, метою якого було вивчення й оцінка впливу авторської моделі та виокремлених педагогічних умов формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер. Проаналізовані зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), зазначають, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості культурологічної компетентності в цілому. \u0000Завдяки математичним обрахункам отриманих результатів ми можемо констатувати те, що ефективність їх формування за критеріями. Результати дослідження можуть бути використані під час проектування педагогічних технологій професійної освіти, розроблення програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів і студентів. Підтверджено доцільність їх використання у навчально-виховному процесі у медичних коледжах України. \u0000Ключові слова: майбутня медична сестра, культурологічна компетентність, професійні якості, експеримент, педагогічні умови, роль навчання, медичний коледж.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47976884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-04-26DOI: 10.31475/ped.dys.2019.26.09
Olha Nahorna
У статті обґрунтувано необхідність навчання на спеціалізованій магістерській програмі з міжнародного арбітражу як невід’ємного етапу у професійній підготовці майбутніх арбітражних суддів. З’ясовано, що загальна юридична підготовка не здатна забезпечити майбутнього фахівця усіма необхідними знаннями, уміннями та навичками для практичної діяльності у сфері арбітражу. Зазначено, що перед обранням університету і відповідної магістерської програми варто не лише проаналізувати навчальний план та дізнатись про кількість кредитів, які відводяться на вивчення арбітражу, але й звернути увагу на іншу важливу інформацію, зокрема, керівництво та факультетський склад, співпраця з міжнародними арбітражними установами, можливість проходження практики, рівень зайнятості випускників тощо. Ці чинники впливають на репутацію та престиж обраної магістерської програми. Було наведено перелік найбільш авторитетних магістерських програм з міжнародного арбітражу, складеного у результаті дослідження, проведеного журналом Global Arbitration Review у 2012 році.
{"title":"Завершення навчання на спеціалізованій магістерській програмі з міжнародного арбітражу як невід’ємний етап у професійній підготовці майбутніх арбітражних суддів","authors":"Olha Nahorna","doi":"10.31475/ped.dys.2019.26.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.09","url":null,"abstract":"У статті обґрунтувано необхідність навчання на спеціалізованій магістерській програмі з міжнародного арбітражу як невід’ємного етапу у професійній підготовці майбутніх арбітражних суддів. З’ясовано, що загальна юридична підготовка не здатна забезпечити майбутнього фахівця усіма необхідними знаннями, уміннями та навичками для практичної діяльності у сфері арбітражу. Зазначено, що перед обранням університету і відповідної магістерської програми варто не лише проаналізувати навчальний план та дізнатись про кількість кредитів, які відводяться на вивчення арбітражу, але й звернути увагу на іншу важливу інформацію, зокрема, керівництво та факультетський склад, співпраця з міжнародними арбітражними установами, можливість проходження практики, рівень зайнятості випускників тощо. Ці чинники впливають на репутацію та престиж обраної магістерської програми. Було наведено перелік найбільш авторитетних магістерських програм з міжнародного арбітражу, складеного у результаті дослідження, проведеного журналом Global Arbitration Review у 2012 році.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69817866","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：