Pub Date : 2021-04-30DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.04
Iryna Reheilo, Nataliia Bazeliuk
У статті порушено питання про необхідність перегляду оцінювання наукової діяльності університетів, що здійснюється на основі наукометричних показників. Наведено вимоги нормативно-правових документів щодо публікаційної активності у наукометричних базах Scopus або Web of Science Core Collection для наукових і науково-педагогічних працівників, наукової діяльності закладів вищої освіти, функціонування наукових періодичних видань. Проаналізовано динаміку та представлення публікаційної активності класичних і педагогічних вітчизняних університетів у галузі освітніх, педагогічних наук у Web of Science Core Collection упродовж 2016–2020 рр. Висвітлено особливості соціогуманітарної сфери, які необхідно враховувати під час розроблення ефективних методів та інноваційних підходів для оцінювання наукових досліджень університетів.
{"title":"Дослідницька діяльність університетів: проблеми оцінювання","authors":"Iryna Reheilo, Nataliia Bazeliuk","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.04","url":null,"abstract":"У статті порушено питання про необхідність перегляду оцінювання наукової діяльності університетів, що здійснюється на основі наукометричних показників. Наведено вимоги нормативно-правових документів щодо публікаційної активності у наукометричних базах Scopus або Web of Science Core Collection для наукових і науково-педагогічних працівників, наукової діяльності закладів вищої освіти, функціонування наукових періодичних видань. Проаналізовано динаміку та представлення публікаційної активності класичних і педагогічних вітчизняних університетів у галузі освітніх, педагогічних наук у Web of Science Core Collection упродовж 2016–2020 рр. Висвітлено особливості соціогуманітарної сфери, які необхідно враховувати під час розроблення ефективних методів та інноваційних підходів для оцінювання наукових досліджень університетів.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819199","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-02-23DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.01
Yu. E. Kharchenko, O. Babenko, O. Danylchenko
Статтю присвячено питанню організації профорієнтаційної діяльності у закладах вищої освіти. Автори наголошують на необхідності пошуку нових форм профорієнтаційної роботи, у тому числі і через карантинні обмеження, обумовлені пандемією COVID-19, і розглядають можливість використання онлайн-вікторин із цією метою. Для цього до Дня відкритих дверей кафедри хімії та методики навчання хімії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка була розроблена онлайн-вікторина з хімії. Онлайн-формат проведення дозволив значно розширити географію учасників. Також шляхом анкетування опитано учасників онлайн-вікторини, результати якого показали, що участь у заході викликала зацікавлення до університету та кафедри-організатора, та дозволили виявити найбільш зручні способи зворотного зв’язку із учнями. Наголошено на необхідності активізації співпраці із учителями. Загалом, результати аналізу отриманих відповідей дозволяють зробити висновок про потенційну ефективність проведення онлайн-заходів із профорієнтаційною метою.
{"title":"Онлайн-вікторина як форма профорієнтаційної діяльності","authors":"Yu. E. Kharchenko, O. Babenko, O. Danylchenko","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.01","url":null,"abstract":"Статтю присвячено питанню організації профорієнтаційної діяльності у закладах вищої освіти. Автори наголошують на необхідності пошуку нових форм профорієнтаційної роботи, у тому числі і через карантинні обмеження, обумовлені пандемією COVID-19, і розглядають можливість використання онлайн-вікторин із цією метою. Для цього до Дня відкритих дверей кафедри хімії та методики навчання хімії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка була розроблена онлайн-вікторина з хімії. Онлайн-формат проведення дозволив значно розширити географію учасників. Також шляхом анкетування опитано учасників онлайн-вікторини, результати якого показали, що участь у заході викликала зацікавлення до університету та кафедри-організатора, та дозволили виявити найбільш зручні способи зворотного зв’язку із учнями. Наголошено на необхідності активізації співпраці із учителями. Загалом, результати аналізу отриманих відповідей дозволяють зробити висновок про потенційну ефективність проведення онлайн-заходів із профорієнтаційною метою.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819504","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-10DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.11
Ihor Zaitsev
Трансформаційні процеси в Україні потребують підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зокрема і у вищих військових навчальних закладах. На сучасному етапі система військової освіти повинна забезпечити ефективну підготовку майбутніх офіцерів морської піхоти до військово-професійної діяльності відповідно до сучасних вимог та державних стандартів освіти. Модернізація системи вищої військової освіти України в контексті Болонської декларації, інтеграція системи освіти України в європейське та світове освітнє співтовариство, налагодження співпраці українських вищих військових навчальних закладів із зарубіжними партнерами із країн-членів НАТО, а також об’єктивно потреба підготовки висококваліфікованих військових фахівців зумовлюють потребу пошуку нових, ефективних форм, методів, засобів, прийомів організації освітнього процесу, реформування змісту військової освіти. Нині відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої військової освіти відповідно до Болонської декларації. З огляду на це, важливим напрямом наукових студій закономірно стали інформаційно-комунікаційні технології організації освітнього процесу, зокрема і які використовуються при підготовці майбутніх офіцерів морської піхоти. Тому в статті здійснено аналіз основних організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено та обґрунтовано, що підготовка майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій відбуватиметься більш ефективно за таких організаційно-педагогічних умов: організація самостійної роботи курсантів засобами ІКТ; впровадження сучасних комп’ютерно орієнтованих методів та засобів організації освітнього процесу у ВВНЗ; використання методу проєктів в професійній підготовці майбутніх офіцерів.
{"title":"Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій","authors":"Ihor Zaitsev","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.11","url":null,"abstract":"Трансформаційні процеси в Україні потребують підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зокрема і у вищих військових навчальних закладах. На сучасному етапі система військової освіти повинна забезпечити ефективну підготовку майбутніх офіцерів морської піхоти до військово-професійної діяльності відповідно до сучасних вимог та державних стандартів освіти. Модернізація системи вищої військової освіти України в контексті Болонської декларації, інтеграція системи освіти України в європейське та світове освітнє співтовариство, налагодження співпраці українських вищих військових навчальних закладів із зарубіжними партнерами із країн-членів НАТО, а також об’єктивно потреба підготовки висококваліфікованих військових фахівців зумовлюють потребу пошуку нових, ефективних форм, методів, засобів, прийомів організації освітнього процесу, реформування змісту військової освіти. Нині відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої військової освіти відповідно до Болонської декларації. З огляду на це, важливим напрямом наукових студій закономірно стали інформаційно-комунікаційні технології організації освітнього процесу, зокрема і які використовуються при підготовці майбутніх офіцерів морської піхоти. Тому в статті здійснено аналіз основних організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено та обґрунтовано, що підготовка майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій відбуватиметься більш ефективно за таких організаційно-педагогічних умов: організація самостійної роботи курсантів засобами ІКТ; впровадження сучасних комп’ютерно орієнтованих методів та засобів організації освітнього процесу у ВВНЗ; використання методу проєктів в професійній підготовці майбутніх офіцерів.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819230","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-08DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.10
I. Savka
У статті обґрунтовано педагогічні умови реалізації професійної підготовки майбутніх перекладачів на основі інтегративного підходу. Доведено, що для професійної підготовки майбутніх перекладачів необхідна орієнтація на професійно спрямовану інтеграцію знань і вмінь; забезпечення інтеграції професійної фахової підготовки фахівців з перекладу; реалізація інтегрованого змісту, методів і форм реалізації професійної спрямованості гуманітарних дисциплін для студентів спеціальності «Філолог»). Зазначено, що одним із завдань удосконалення професійної підготовки професійних перекладачів є формування у майбутніх перекладачів професійно-орієнтованої лексичної обізнаності. З’ясовано, що професійні уміння перекладача полягають у гнучкому й успішному виконані професійних обов’язків в нестандартних, незвичайних, різноманітних ситуаціях. Визначено, що однією з основних функцій професійної діяльності перекладача є комунікативна.
{"title":"Педагогічні умови реалізації професійної підготовки майбутніх перекладачів на основі інтегративного підходу","authors":"I. Savka","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.10","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано педагогічні умови реалізації професійної підготовки майбутніх перекладачів на основі інтегративного підходу. Доведено, що для професійної підготовки майбутніх перекладачів необхідна орієнтація на професійно спрямовану інтеграцію знань і вмінь; забезпечення інтеграції професійної фахової підготовки фахівців з перекладу; реалізація інтегрованого змісту, методів і форм реалізації професійної спрямованості гуманітарних дисциплін для студентів спеціальності «Філолог»). Зазначено, що одним із завдань удосконалення професійної підготовки професійних перекладачів є формування у майбутніх перекладачів професійно-орієнтованої лексичної обізнаності. З’ясовано, що професійні уміння перекладача полягають у гнучкому й успішному виконані професійних обов’язків в нестандартних, незвичайних, різноманітних ситуаціях. Визначено, що однією з основних функцій професійної діяльності перекладача є комунікативна.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47007739","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-11-19DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.05
Yuliia Olizko, N. Saienko
The aim of this qualitative study is to analyse literature on basic research methodology concerning methods, design, types of sampling, the sample size and recent scientific articles in the sphere of language teaching and learning to define current research trends. Twenty articles published in the open access Web of Science indexed journal «Advanced Education» were analysed in terms of scientific methods and sample size used. The journal is semi-annual and peer-reviewed. It highlights the results of scientific research on a wide range of topics in the field of higher education including language teaching and learning. The data was collected through content analysis of twenty publications in language education issued in 2020. Frequencies of methods used and percentages, as well as mean sample size, were calculated. A mixed-method approach was defined as a dominant trend in the majority of articles. It was demonstrated that the learning outcomes coefficient of 0.7 created by Bespalko V. is still used as a reliable way to measure learning outcomes in language teaching and learning research. The mean sample size of the experimental group was defined to be approximately 67 participants. A much bigger sample size was used for surveys. A growth of collaborative research in language teaching and learning was identified as one of the new trends in the sphere of language education in Ukraine. An increase in research cooperation with foreign colleagues was another emerging trend. Poland, the United States, Spain, Turkey, China, and Norway were on the list of research partners. In two out of twenty studies, foreign students were involved as research participants. They were Spanish and Polish learners. Popular methods of qualitative research such as observation, interview, survey, document analysis and the main characteristics of quantitative research were briefly described in the main part of this study based on the personal experience of the authors and analysis of literature dedicated to the theoretical background of research study methods.
{"title":"Trends in Language Teaching and Learning Research: Analysis of the Publications in the Ukrainian Journal «Advanced Education»","authors":"Yuliia Olizko, N. Saienko","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.05","url":null,"abstract":"The aim of this qualitative study is to analyse literature on basic research methodology concerning methods, design, types of sampling, the sample size and recent scientific articles in the sphere of language teaching and learning to define current research trends. Twenty articles published in the open access Web of Science indexed journal «Advanced Education» were analysed in terms of scientific methods and sample size used. The journal is semi-annual and peer-reviewed. It highlights the results of scientific research on a wide range of topics in the field of higher education including language teaching and learning. The data was collected through content analysis of twenty publications in language education issued in 2020. Frequencies of methods used and percentages, as well as mean sample size, were calculated. A mixed-method approach was defined as a dominant trend in the majority of articles. It was demonstrated that the learning outcomes coefficient of 0.7 created by Bespalko V. is still used as a reliable way to measure learning outcomes in language teaching and learning research. The mean sample size of the experimental group was defined to be approximately 67 participants. A much bigger sample size was used for surveys. A growth of collaborative research in language teaching and learning was identified as one of the new trends in the sphere of language education in Ukraine. An increase in research cooperation with foreign colleagues was another emerging trend. Poland, the United States, Spain, Turkey, China, and Norway were on the list of research partners. In two out of twenty studies, foreign students were involved as research participants. They were Spanish and Polish learners. Popular methods of qualitative research such as observation, interview, survey, document analysis and the main characteristics of quantitative research were briefly described in the main part of this study based on the personal experience of the authors and analysis of literature dedicated to the theoretical background of research study methods.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48919542","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-11-18DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.08
A. Vykhrushch
У статті охарактеризовано особливості педагогічної системи, зокрема найважливіші аспекти розумового виховання особистості в творчій спадщині видатного мислителя Андрея Шептицького. З позицій системного підходу розглядаються теоретичні засади розвитку інтелекту. Акцентовано увагу на питаннях спільного читання книжок духовного змісту в церквах і в родинах, необхідності освіти дорослих, особливостях лекторської майстерності, психологічних аспектах авторської аргументації, значимості наукових шкіл, динаміки головних цінностей в процесі розвитку суспільства, співвідношенні знань, освіти і мудрості, творчості. Виокремлено новаторський характер школи молитви. Кожне слово молитви розглядається на такому високому рівні, який є прикладом і для сучасних дослідників. Для педагогіки вищої школи доцільно врахувати в контексті досліджуваної проблеми важливий висновок щодо викладання філософії.
{"title":"Розумове виховання в педагогічній системі Андрея Шептицького (1914–1939 рр.)","authors":"A. Vykhrushch","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.08","url":null,"abstract":"У статті охарактеризовано особливості педагогічної системи, зокрема найважливіші аспекти розумового виховання особистості в творчій спадщині видатного мислителя Андрея Шептицького. З позицій системного підходу розглядаються теоретичні засади розвитку інтелекту. Акцентовано увагу на питаннях спільного читання книжок духовного змісту в церквах і в родинах, необхідності освіти дорослих, особливостях лекторської майстерності, психологічних аспектах авторської аргументації, значимості наукових шкіл, динаміки головних цінностей в процесі розвитку суспільства, співвідношенні знань, освіти і мудрості, творчості. Виокремлено новаторський характер школи молитви. Кожне слово молитви розглядається на такому високому рівні, який є прикладом і для сучасних дослідників. Для педагогіки вищої школи доцільно врахувати в контексті досліджуваної проблеми важливий висновок щодо викладання філософії.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47494219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-11-12DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.04
Nataliia Bakhmat, Olena Verzhihovska
В роботі на основі аналізу катамнестичних даних школярів з інтелектуальними порушеннями дається оцінка ефективності проведення профорієнтаційної роботи в спеціальних закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), як засобу та важливої умові формування професійно-трудової компетентності школярів. Узагальнено науковий досвід з проблеми дослідження. На основі даних наукових досліджень вказано на особливості здійснення професійної орієнтації в спеціальних ЗЗСО. Визначені психолого-педагогічні умови її ефективного здійснення.
{"title":"Формування професійно-трудової компетентності школярів з інтелектуальними порушеннями засобами професійної орієнтації","authors":"Nataliia Bakhmat, Olena Verzhihovska","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.04","url":null,"abstract":"В роботі на основі аналізу катамнестичних даних школярів з інтелектуальними порушеннями дається оцінка ефективності проведення профорієнтаційної роботи в спеціальних закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), як засобу та важливої умові формування професійно-трудової компетентності школярів. \u0000Узагальнено науковий досвід з проблеми дослідження. На основі даних наукових досліджень вказано на особливості здійснення професійної орієнтації в спеціальних ЗЗСО. Визначені психолого-педагогічні умови її ефективного здійснення. ","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48839570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-11-11DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.07
Romana Volkovetska, Valentyna Mudrokha, N. Demchuk
Робота присвячена питанням розвитку системи безперервної освіти як домінанти сучасної освітньої доктрини. Обґрунтовано потребу якнаймасштабніших досліджень явища й становлення окремої спеціальної парадигми і на теоретичному, і на практичному рівнях, зважаючи на поліпрофесіоналізм як характерну ознаку ринку праці, процеси професійної глобалізації, пріоритет інформаційних технологій, запровадження як пріоритетного компетентнісного підходу, критично малий період напіврозпаду сучасних компетентностей. На основі аналізу розрізнених елементів із досвіду становлення й запровадження безперервної освіти синтезовано основні проблемні питання, вирішення яких забезпечить формування цілісної парадигми системи безперервної освіти, а саме: 1) нормування терміносистеми безперервної освіти; 2) формування загально-державної освітньої стратегії на рівні принципів, завдань, структури, форм і методів тощо; 3) забезпечення належного нормативно-правового забезпечення функціонування безперервної освіти як цілісної системи на рівні законів і підзаконних актів; 4) формування на базі інфраструктури із профільних інституцій та організацій оптимальної ієрархії закладів освіти, які створюватимуть і надаватимуть освітні продукти й освітні послуги у рамках безперервної освіти; 5) використання сучасних інформаційних технологій електронного навчання.
{"title":"Безперервна освіта як домінанта сучасної освітньої парадигми","authors":"Romana Volkovetska, Valentyna Mudrokha, N. Demchuk","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.07","url":null,"abstract":"Робота присвячена питанням розвитку системи безперервної освіти як домінанти сучасної освітньої доктрини. Обґрунтовано потребу якнаймасштабніших досліджень явища й становлення окремої спеціальної парадигми і на теоретичному, і на практичному рівнях, зважаючи на поліпрофесіоналізм як характерну ознаку ринку праці, процеси професійної глобалізації, пріоритет інформаційних технологій, запровадження як пріоритетного компетентнісного підходу, критично малий період напіврозпаду сучасних компетентностей. \u0000На основі аналізу розрізнених елементів із досвіду становлення й запровадження безперервної освіти синтезовано основні проблемні питання, вирішення яких забезпечить формування цілісної парадигми системи безперервної освіти, а саме: 1) нормування терміносистеми безперервної освіти; 2) формування загально-державної освітньої стратегії на рівні принципів, завдань, структури, форм і методів тощо; 3) забезпечення належного нормативно-правового забезпечення функціонування безперервної освіти як цілісної системи на рівні законів і підзаконних актів; 4) формування на базі інфраструктури із профільних інституцій та організацій оптимальної ієрархії закладів освіти, які створюватимуть і надаватимуть освітні продукти й освітні послуги у рамках безперервної освіти; 5) використання сучасних інформаційних технологій електронного навчання.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-10-21DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.09
I. Myshchyshyn, Khrystyna Kalahurka, O. Myshchyshyn
У статті обґрунтовано, що успішна діяльність освітньої установи є наслідком ефективної діяльності керівництва. Охарактеризовано особливості реалізації операційно-діяльнісної компетенції й практичних умінь у процесі застосування різноманітних управлінських технік: управління через делегування, винятки, ціль, результати, конфлікти, нагляд і розпорядження, мотивацію, інновації, комунікування, інвігіляцію, контроль. Констатовано, що практичні уміння керівника формуються в процесі професійної підготовки й вдосконалюються в умовах активної й творчої професійної діяльності. Різноплановість завдань і функцій професійної діяльності керівника, зумовлена сучасними вимогами й контекстами відображаються у появі нових елементів операційно-діяльнісної компетенції, вдосконаленні дискретних умінь й системних комплексів, прийомів майстерності управлінця.
{"title":"Операційно-діяльнісні компетенції менеджера освіти","authors":"I. Myshchyshyn, Khrystyna Kalahurka, O. Myshchyshyn","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.09","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано, що успішна діяльність освітньої установи є наслідком ефективної діяльності керівництва. Охарактеризовано особливості реалізації операційно-діяльнісної компетенції й практичних умінь у процесі застосування різноманітних управлінських технік: управління через делегування, винятки, ціль, результати, конфлікти, нагляд і розпорядження, мотивацію, інновації, комунікування, інвігіляцію, контроль. \u0000Констатовано, що практичні уміння керівника формуються в процесі професійної підготовки й вдосконалюються в умовах активної й творчої професійної діяльності. Різноплановість завдань і функцій професійної діяльності керівника, зумовлена сучасними вимогами й контекстами відображаються у появі нових елементів операційно-діяльнісної компетенції, вдосконаленні дискретних умінь й системних комплексів, прийомів майстерності управлінця.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48850207","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-10-21DOI: 10.31475/ped.dys.2020.29.06
Yuliia Zayachuk, O. Kovalska
Досліджено ключові аспекти формування місії університету як наукової, педагогічної та соціальної інституції в різні історичні епохи, у період сучасності та в перспективі. Показано, що опорними її складовими були і залишаються наукове дослідження, навчання та служіння суспільству, до яких у різний час додавалися інші концепти відповідно до суспільних запитів. Акцентовано, що важливою віхою в історії університету як інституції стала реформа німецького культурного діяча та мислителя В. фон Гумбольдта, базована на інтеграції дослідження і викладання, принципах свободи викладання і навчання, яка серйозно вплинула на розвиток вищої освіти в усьому світі та стала передумовою сучасної реформи вищої освіти. Висвітлено авторські концепції місії університету впливових дослідників Дж. Ньюмена, А. Флекснера, К. Ясперса, Т. Веблена, К. Керра, Х. Ортеги-і-Гассета. Проаналізовано новітні концепції університету – дослідного університету світового класу XXI ст. проф. Ф. Альтбаха та підприємницького університету проф. Б. Кларка. Досліджено питання сучасного переосмислення місії університету.
{"title":"Місія університету в суспільстві: формування університетської традиції та сучасні виклики","authors":"Yuliia Zayachuk, O. Kovalska","doi":"10.31475/ped.dys.2020.29.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.06","url":null,"abstract":"Досліджено ключові аспекти формування місії університету як наукової, педагогічної та соціальної інституції в різні історичні епохи, у період сучасності та в перспективі. Показано, що опорними її складовими були і залишаються наукове дослідження, навчання та служіння суспільству, до яких у різний час додавалися інші концепти відповідно до суспільних запитів. Акцентовано, що важливою віхою в історії університету як інституції стала реформа німецького культурного діяча та мислителя В. фон Гумбольдта, базована на інтеграції дослідження і викладання, принципах свободи викладання і навчання, яка серйозно вплинула на розвиток вищої освіти в усьому світі та стала передумовою сучасної реформи вищої освіти. Висвітлено авторські концепції місії університету впливових дослідників Дж. Ньюмена, А. Флекснера, К. Ясперса, Т. Веблена, К. Керра, Х. Ортеги-і-Гассета. Проаналізовано новітні концепції університету – дослідного університету світового класу XXI ст. проф. Ф. Альтбаха та підприємницького університету проф. Б. Кларка. Досліджено питання сучасного переосмислення місії університету.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48946012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：