Pub Date : 2021-11-03DOI: 10.31475/ped.dys.2021.31.03
Tetiana Sovik
У статті подано характеристику методу «сторітелінг»: поняття, структуру (зав’язка, виклад основного матеріалу, висновки), види (активний, пасивний). Викладено методику його застосування у ході викладання теоретичної дисципліни «Практикум шкільного музичного репертуару» та практичної – «Хорове диригування» у здобувачів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). Визначено основні функції педагогічного сторітелінгу (освітня, виховна, мотиваційна, емоційна, розвиваюча), окреслено правила його застосування в освітньому процесі вищого навчального закладу. Розроблено орієнтовну тематику історій-розповідей для використання на заняттях з «Практикуму шкільного музичного репертуару» та «Хорового диригування» у майбутніх учителів музичного мистецтва.
{"title":"Застосування методу «сторітелінг» у ході вивчення дисциплін «Практикум шкільного музичного репертуару» та «Хорове диригування»","authors":"Tetiana Sovik","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.03","url":null,"abstract":"У статті подано характеристику методу «сторітелінг»: поняття, структуру (зав’язка, виклад основного матеріалу, висновки), види (активний, пасивний). Викладено методику його застосування у ході викладання теоретичної дисципліни «Практикум шкільного музичного репертуару» та практичної – «Хорове диригування» у здобувачів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). Визначено основні функції педагогічного сторітелінгу (освітня, виховна, мотиваційна, емоційна, розвиваюча), окреслено правила його застосування в освітньому процесі вищого навчального закладу. Розроблено орієнтовну тематику історій-розповідей для використання на заняттях з «Практикуму шкільного музичного репертуару» та «Хорового диригування» у майбутніх учителів музичного мистецтва.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47888868","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-23DOI: 10.31475/ped.dys.2021.31.02
Marianna Shvardak, Oleksandr Halus
У статті окреслено передумови виникнення делегування повноважень. Визначено категоріальний апарат дослідження. Уточнено сутність ключових дефініцій (делегування повноважень, повноваження, відповідальність, технологія делегування повноважень). Визначено види повноважень (лінійне та розгалужене). Узагальнено принципи (єдиноначальності, обмеження норми керованості, відповідності прав обов’язкам, закріпленої відповідальності, проміжної звітності) і правила делегування повноважень. Виявлено типові бар’єри делегування повноважень. Розкрито специфіку застосування технології делегування в закладах освіти. Розроблено алгоритм застосування технології делегування повноважень. Окреслено переваги та недоліки делегування повноважень в умовах освітніх установ. Сформовані рекомендації керівнику сучасного закладу загальної середньої освіти для грамотного і результативного делегування повноважень.
{"title":"Делегування повноважень як технологія ефективного педагогічного менеджменту","authors":"Marianna Shvardak, Oleksandr Halus","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.02","url":null,"abstract":"У статті окреслено передумови виникнення делегування повноважень. Визначено категоріальний апарат дослідження. Уточнено сутність ключових дефініцій (делегування повноважень, повноваження, відповідальність, технологія делегування повноважень). Визначено види повноважень (лінійне та розгалужене). Узагальнено принципи (єдиноначальності, обмеження норми керованості, відповідності прав обов’язкам, закріпленої відповідальності, проміжної звітності) і правила делегування повноважень. Виявлено типові бар’єри делегування повноважень. Розкрито специфіку застосування технології делегування в закладах освіти. Розроблено алгоритм застосування технології делегування повноважень. Окреслено переваги та недоліки делегування повноважень в умовах освітніх установ. Сформовані рекомендації керівнику сучасного закладу загальної середньої освіти для грамотного і результативного делегування повноважень.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48272981","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-10-19DOI: 10.31475/ped.dys.2021.31.01
Inesa Khmeliar, L. Kushnir
У статті проаналізовано основні недоліки та переваги використання дистанційного навчання в освітньому процесі навчального закладу. В умовах розвитку сучасної системи медичної освіти особливого значення набуває рівень професійної підготовки медичних та фармацевтичних працівників. Діяльність лікувальних закладів реорганізовується на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтенсивного оновлення різної звітної інформації, тому підвищення інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу зараз на часі. З початком пандемії COVID-19 більшість здобувачів освіти провела навчальний рік поза межами навчального закладу, що вимагає ефективного впровадження в освітній процес інформаційно-комунікативних технологій під час дистанційного навчання в умовах локдауну. Досліджено можливості створення моделі організації освітнього процесу за умов використання інформаційно-комунікативних технологій. Обґрунтовано діяльність учасників освітнього процесу при дистанційному навчанні. Аналіз літератури надав можливість зробити висновок, що використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) – складний та багатовимірний процес. Ефективність застосування інформаційно-комунікативних технологій під час навчання здобувачів освіти залежить від вміння викладача реорганізувати освітній процес на засадах студентоцентрованого, проблемного, компетентнісного і діяльнісного підходів. Це сприяє виробленню у здобувачів освіти потреби у самовдосконаленні, науковому пошуку; розвиває вміння аналізувати, спостерігати, порівнювати, робити висновки, висувати оригінальні ідеї. Висвітлено питання ролі ІКТ для учасників освітнього процесу як можливості доступу до різних джерел інформації, вдосконалення навичок роботи в операційних системах, пошуку, створенню, просування та використанню цифрових ресурсів, спілкування, співпраці та саморозвитку при організації дистанційно вебінарів, конференцій, семінарів. Це в цілому сприяє підвищенню рівня самостійності у написанні проєктів, науково-дослідницьких робіт, формуванню професійних вмінь та навичок. З метою визначення базового рівня володіння цифровою компетентністю професорсько-викладацького складу нами проведено самооцінювання власної цифрової компетентності за 12 бальною системою. Відмічено, що ефективність дистанційного навчання підвищується за умови реалізації освітнього процесу через студентоцентрований, проблемний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Ефективність дистанційного навчання залежить від рівня цифрової компетентності викладача та студента, чітко обумовлених різних видів контролюючих завдань, доброзичливої атмосфери спілкування при консультуванні здобувачів освіти, аналізі помилок та рекомендацій основних шляхів усунення помилок. Виходячи з цього головними структурними компонентами організації дистанційного та змішаного навчання є: мотивуючий; змістовий; організаційний; тренувально-практичний; контролюючий; результативний.
{"title":"Впровадження дистанційного навчання в освітній процес медичних закладів вищої освіти","authors":"Inesa Khmeliar, L. Kushnir","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.01","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано основні недоліки та переваги використання дистанційного навчання в освітньому процесі навчального закладу. В умовах розвитку сучасної системи медичної освіти особливого значення набуває рівень професійної підготовки медичних та фармацевтичних працівників. Діяльність лікувальних закладів реорганізовується на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтенсивного оновлення різної звітної інформації, тому підвищення інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу зараз на часі. З початком пандемії COVID-19 більшість здобувачів освіти провела навчальний рік поза межами навчального закладу, що вимагає ефективного впровадження в освітній процес інформаційно-комунікативних технологій під час дистанційного навчання в умовах локдауну. Досліджено можливості створення моделі організації освітнього процесу за умов використання інформаційно-комунікативних технологій. Обґрунтовано діяльність учасників освітнього процесу при дистанційному навчанні. Аналіз літератури надав можливість зробити висновок, що використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) – складний та багатовимірний процес. Ефективність застосування інформаційно-комунікативних технологій під час навчання здобувачів освіти залежить від вміння викладача реорганізувати освітній процес на засадах студентоцентрованого, проблемного, компетентнісного і діяльнісного підходів. Це сприяє виробленню у здобувачів освіти потреби у самовдосконаленні, науковому пошуку; розвиває вміння аналізувати, спостерігати, порівнювати, робити висновки, висувати оригінальні ідеї. Висвітлено питання ролі ІКТ для учасників освітнього процесу як можливості доступу до різних джерел інформації, вдосконалення навичок роботи в операційних системах, пошуку, створенню, просування та використанню цифрових ресурсів, спілкування, співпраці та саморозвитку при організації дистанційно вебінарів, конференцій, семінарів. Це в цілому сприяє підвищенню рівня самостійності у написанні проєктів, науково-дослідницьких робіт, формуванню професійних вмінь та навичок. \u0000З метою визначення базового рівня володіння цифровою компетентністю професорсько-викладацького складу нами проведено самооцінювання власної цифрової компетентності за 12 бальною системою. \u0000Відмічено, що ефективність дистанційного навчання підвищується за умови реалізації освітнього процесу через студентоцентрований, проблемний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Ефективність дистанційного навчання залежить від рівня цифрової компетентності викладача та студента, чітко обумовлених різних видів контролюючих завдань, доброзичливої атмосфери спілкування при консультуванні здобувачів освіти, аналізі помилок та рекомендацій основних шляхів усунення помилок. Виходячи з цього головними структурними компонентами організації дистанційного та змішаного навчання є: мотивуючий; змістовий; організаційний; тренувально-практичний; контролюючий; результативний.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48857660","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-17DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.11
Kateryna Kalynych
Виокремлено матрицю найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману Є. Водолазкіна «Брісбен», розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху (вчитель-тиран Леся Кирилівна, педагог-романтик Віра Михайлівна, улюблена вчителька сольфеджіо Клавдія Василівна, викладач-панібрат Олена Марківна, непримітний Павло Сєргєєв, моралістка директорка школи, донощиця вчителька суспільствознавства, психологічно стійка Катя, нонконформіст Іван Сергієнко, досвідчений професор Бєсєдін, родичка Ліза). На прикладі доцента Чукіна та його взаємовідносин з колегами-філологами, розглянуто особливості етичних взаємин у науковому середовищі. Висвітлено вплив політичної доктрини (радянського союзу) на формування особистості вчителя та його викладацьку практику. Простежено визрівання індивідуальності та педагогічної майстерності протагоніста твору – Гліба Яновського. Зокрема, підкреслено вплив досвіду стосунків з педагогами на викладацьку практику головного героя. Констатовано відмінність специфіки вузівського та шкільного викладання. Опираючись на соціологічні опитування та роман «Брісбен», виділено найнеобхідніші професійні, індивідуальні особливості та риси зовнішнього вигляду викладача для реалізації успішної взаємодії з учнями та парадигми «успіх» у професійному ключі. Особливу увагу зосереджено на педагогічних якостя,х актуальних для нашого часу.
{"title":"Художній текст як ілюстративне джерело значення парадигми «успіх» у педагогіці: роман Є. Водолазкіна «Брісбен»","authors":"Kateryna Kalynych","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.11","url":null,"abstract":"Виокремлено матрицю найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману Є. Водолазкіна «Брісбен», розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху (вчитель-тиран Леся Кирилівна, педагог-романтик Віра Михайлівна, улюблена вчителька сольфеджіо Клавдія Василівна, викладач-панібрат Олена Марківна, непримітний Павло Сєргєєв, моралістка директорка школи, донощиця вчителька суспільствознавства, психологічно стійка Катя, нонконформіст Іван Сергієнко, досвідчений професор Бєсєдін, родичка Ліза). На прикладі доцента Чукіна та його взаємовідносин з колегами-філологами, розглянуто особливості етичних взаємин у науковому середовищі. Висвітлено вплив політичної доктрини (радянського союзу) на формування особистості вчителя та його викладацьку практику. Простежено визрівання індивідуальності та педагогічної майстерності протагоніста твору – Гліба Яновського. Зокрема, підкреслено вплив досвіду стосунків з педагогами на викладацьку практику головного героя. Констатовано відмінність специфіки вузівського та шкільного викладання. Опираючись на соціологічні опитування та роман «Брісбен», виділено найнеобхідніші професійні, індивідуальні особливості та риси зовнішнього вигляду викладача для реалізації успішної взаємодії з учнями та парадигми «успіх» у професійному ключі. Особливу увагу зосереджено на педагогічних якостя,х актуальних для нашого часу.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819650","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.10
O. Fedorchuk
Зосереджено увагу, що під педагогічними умовами розуміємо сукупність взаємозалежних характеристик і факторів, необхідних для створення цілеспрямованого навчально-виховного процесу з використанням сучасних інформаційних технологій, що забезпечують формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього юриста як складової частини професійної компетентності. Відмічено, що найважливішою, на наш погляд, педагогічною умовою формування інформатичної компетентності майбутніх фахівців є навчальне інформаційно-освітнє середовище, яке сприяє орієнтації майбутніх правознавців на самостійну, пошукову, науково-дослідну діяльність, використання ресурсів мережі Інтернет, різних електронних та друкованих джерел для пошуку та аналізу необхідної юридичної інформації, обґрунтуванню вибору засобів для вирішення поставленого завдання, професійну діяльність через включення у навчальний процес фахово-орієнтованих юридичних завдань. Проведені дослідження показали, що використання засобів ІКТ як засобів освіти та професійної діяльності може бути ефективним лише при сформованій постійній потребі майбутніх юристів у використанні засобів ІКТ для власних та фахових потреб.
{"title":"Педагогічні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх правознавців","authors":"O. Fedorchuk","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.10","url":null,"abstract":"Зосереджено увагу, що під педагогічними умовами розуміємо сукупність взаємозалежних характеристик і факторів, необхідних для створення цілеспрямованого навчально-виховного процесу з використанням сучасних інформаційних технологій, що забезпечують формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього юриста як складової частини професійної компетентності. \u0000Відмічено, що найважливішою, на наш погляд, педагогічною умовою формування інформатичної компетентності майбутніх фахівців є навчальне інформаційно-освітнє середовище, яке сприяє орієнтації майбутніх правознавців на самостійну, пошукову, науково-дослідну діяльність, використання ресурсів мережі Інтернет, різних електронних та друкованих джерел для пошуку та аналізу необхідної юридичної інформації, обґрунтуванню вибору засобів для вирішення поставленого завдання, професійну діяльність через включення у навчальний процес фахово-орієнтованих юридичних завдань. \u0000Проведені дослідження показали, що використання засобів ІКТ як засобів освіти та професійної діяльності може бути ефективним лише при сформованій постійній потребі майбутніх юристів у використанні засобів ІКТ для власних та фахових потреб.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819909","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-10DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.09
Ihor Zaitsev
У статті здійснено розробку та розкриття сутності компонентів, критеріїв та показників рівнів готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності. З’ясовано, що структуру готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності складають компоненти: особистісно-мотиваційний (критерій – мотиваційно-орієнтаційний), когнітивно-змістовий (критерій – знаннєвий), інформаційно-діяльнісний (критерій – операційний), рефлексивно-творчий (критерій – рефлексивний). Відповідно до виокремлених компонентів, критеріїв та показників визначено три рівні готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності: високий, середній та низький.
{"title":"Компоненти, критерії та показники рівнів готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності","authors":"Ihor Zaitsev","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.09","url":null,"abstract":"У статті здійснено розробку та розкриття сутності компонентів, критеріїв та показників рівнів готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності. З’ясовано, що структуру готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності складають компоненти: особистісно-мотиваційний (критерій – мотиваційно-орієнтаційний), когнітивно-змістовий (критерій – знаннєвий), інформаційно-діяльнісний (критерій – операційний), рефлексивно-творчий (критерій – рефлексивний). Відповідно до виокремлених компонентів, критеріїв та показників визначено три рівні готовності майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності: високий, середній та низький.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47718186","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-08DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.08
O. Marmaza
У роботі зазначено, що особливість управлінської діяльності керівника закладу освіти на сучасному етапі визначається появою інноваційних технологій керівництва, а інновації мають своє неповторне значення для кожного керівника, колективу, закладу в цілому. Відповідно до поставленої мети (розкрити аксіологічні засади управлінських інновацій) обґрунтовано, що управлінські інновації доцільно розглядати у аксіологічному контенті – з точки зору їх цінності. За допомогою методів наукового пізнання розкрито аксіологічний контент інновацій в управлінні закладом освіти, який має бути показником готовності та здатності керівника нетрадиційно вирішувати актуальні проблеми й свідченням високого професіоналізму та інноваційної компетентності. Констатовано, що аксіологічний підхід стає механізмом, що забезпечує зв’язок між теорією і практикою управління. На прикладі партисипативного управління та коучингу показано аксіологічний потенціал інновацій. Визначено критерії управлінських інновацій у аксіологічному контенті, підходи до оцінювання їх потенціалу.
{"title":"Аксіологічний контент управлінських інновацій","authors":"O. Marmaza","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.08","url":null,"abstract":"У роботі зазначено, що особливість управлінської діяльності керівника закладу освіти на сучасному етапі визначається появою інноваційних технологій керівництва, а інновації мають своє неповторне значення для кожного керівника, колективу, закладу в цілому. Відповідно до поставленої мети (розкрити аксіологічні засади управлінських інновацій) обґрунтовано, що управлінські інновації доцільно розглядати у аксіологічному контенті – з точки зору їх цінності. За допомогою методів наукового пізнання розкрито аксіологічний контент інновацій в управлінні закладом освіти, який має бути показником готовності та здатності керівника нетрадиційно вирішувати актуальні проблеми й свідченням високого професіоналізму та інноваційної компетентності. Констатовано, що аксіологічний підхід стає механізмом, що забезпечує зв’язок між теорією і практикою управління. На прикладі партисипативного управління та коучингу показано аксіологічний потенціал інновацій. Визначено критерії управлінських інновацій у аксіологічному контенті, підходи до оцінювання їх потенціалу.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48436526","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-04DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.07
Olesia Dolynska
Розглянуто використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм». Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах розвитку територіальних громад Хмельниччини. Регіональний компонент представлений в дисциплінах. Розвиток регіонального туристичного комплексу відбувається під впливом взаємодії економічних, соціальних, природних, екологічних чинників. Регіональний туристичний комплекс Хмельницької області має у складі 58 точкових елементів територіальної структури та 2 дисперсні туристичні кущі з вузлами в містах Кам’янець-Подільський і Хмельницький. На території регіону функціонує 18 моно- і 17 біфункціональних туристичних пунктів та 1 моно- і 10 біфункціональних центрів, а також 1 моно- і 2 біфункціональні кластери. Вказано головні галузеві напрями перспективного розвитку туризму, проблеми у розвитку туристичного комплексу Хмельниччини. Ці знання є важливими у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм».
{"title":"Особливості використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм»","authors":"Olesia Dolynska","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.07","url":null,"abstract":"Розглянуто використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм». Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах розвитку територіальних громад Хмельниччини. Регіональний компонент представлений в дисциплінах. Розвиток регіонального туристичного комплексу відбувається під впливом взаємодії економічних, соціальних, природних, екологічних чинників. Регіональний туристичний комплекс Хмельницької області має у складі 58 точкових елементів територіальної структури та 2 дисперсні туристичні кущі з вузлами в містах Кам’янець-Подільський і Хмельницький. На території регіону функціонує 18 моно- і 17 біфункціональних туристичних пунктів та 1 моно- і 10 біфункціональних центрів, а також 1 моно- і 2 біфункціональні кластери. Вказано головні галузеві напрями перспективного розвитку туризму, проблеми у розвитку туристичного комплексу Хмельниччини. Ці знання є важливими у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм».","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-03DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.06
Olga Косович
У статті йдеться про методику викладання навчання аудіюванню, що повинна бути спрямована на вміння зрозуміти іноземну мову при одно-або дворазовому прослуховуванню з або без зорової невербальної опори і з подальшим її використанням в різних видах мовленнєвої діяльності і в мовних ситуаціях. Завдяки освоєнню технік аудіювання учень повинен навчитися аналізувати ситуації спілкування (місце, час, співрозмовника, мета контакту), приймати рішення про програму своєї мовної і немовної поведінки, орієнтованої на досягнення комунікативної мети з урахуванням ситуації спілкування. Організація навчального матеріалу, прийоми і способи навчання аудіювання, система вправ повинні враховувати особистість учня – його потреби, мотиви, здібності, активність й інтелект. Також варто зупинитися і на використанні сучасних технологій у навчанні з використанням інтернет-ресурсів, які сьогодні набувають все більшої значущості. Інтернет розглядається одним з провідних новітніх технологій навчання, позаяк його можливості в галузі освіти є безмежними: організація і планування процесу навчання, пошук інформації як для вчителя, так і для його учнів, підбір текстів для учнів з різним рівнем володіння англійською мовою.
{"title":"Критерії відбору навчальних матеріалів у навчанні аудіюванню на старшому етапі загальноосвітньої середньої школи","authors":"Olga Косович","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.06","url":null,"abstract":"У статті йдеться про методику викладання навчання аудіюванню, що повинна бути спрямована на вміння зрозуміти іноземну мову при одно-або дворазовому прослуховуванню з або без зорової невербальної опори і з подальшим її використанням в різних видах мовленнєвої діяльності і в мовних ситуаціях. Завдяки освоєнню технік аудіювання учень повинен навчитися аналізувати ситуації спілкування (місце, час, співрозмовника, мета контакту), приймати рішення про програму своєї мовної і немовної поведінки, орієнтованої на досягнення комунікативної мети з урахуванням ситуації спілкування. Організація навчального матеріалу, прийоми і способи навчання аудіювання, система вправ повинні враховувати особистість учня – його потреби, мотиви, здібності, активність й інтелект. Також варто зупинитися і на використанні сучасних технологій у навчанні з використанням інтернет-ресурсів, які сьогодні набувають все більшої значущості. Інтернет розглядається одним з провідних новітніх технологій навчання, позаяк його можливості в галузі освіти є безмежними: організація і планування процесу навчання, пошук інформації як для вчителя, так і для його учнів, підбір текстів для учнів з різним рівнем володіння англійською мовою.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47182104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-05-28DOI: 10.31475/ped.dys.2021.30.05
Yuliana Lavrysh, O. Korbut, S. Buha
The article presents the problem of foreign languages personalized learning skills formation at the university. From the perspective of the issue, authors disclose an analysis of didactic conditions for the effective formation of foreign languages personalized learning skills formation. The main conditions are the skills of self-assessment and self-reflection, which help students identify their own educational needs, priorities, strengths and weaknesses. In the article, the authors offer their own understanding of critical reflection and the strategy of its formation. In order to obtain data for the analysis, the authors conducted a survey of foreign language teachers at the university, pedagogical observation of classes and analysis of literature on this topic. The research methods made it possible to identify key challenges that prevent the effective development of critical reflection skills. During the pedagogical observations, the authors identified and described in the article effective tools for the formation of critical reflection, in particular digital educational resources. It has been proven that the use of digital educational resources increases students' motivation for self-reflection and adds interactivity and multimodality to the learning process. The unity of didactic and technological approaches is a fundamental didactic principle, on the basis of which the authors propose to form the skills of critical reflection.
{"title":"Critical Reflection as a Key Component of Personalized Language Learning in Digital Education Environment at University","authors":"Yuliana Lavrysh, O. Korbut, S. Buha","doi":"10.31475/ped.dys.2021.30.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.05","url":null,"abstract":"The article presents the problem of foreign languages personalized learning skills formation at the university. From the perspective of the issue, authors disclose an analysis of didactic conditions for the effective formation of foreign languages personalized learning skills formation. The main conditions are the skills of self-assessment and self-reflection, which help students identify their own educational needs, priorities, strengths and weaknesses. In the article, the authors offer their own understanding of critical reflection and the strategy of its formation. In order to obtain data for the analysis, the authors conducted a survey of foreign language teachers at the university, pedagogical observation of classes and analysis of literature on this topic. The research methods made it possible to identify key challenges that prevent the effective development of critical reflection skills. During the pedagogical observations, the authors identified and described in the article effective tools for the formation of critical reflection, in particular digital educational resources. It has been proven that the use of digital educational resources increases students' motivation for self-reflection and adds interactivity and multimodality to the learning process. The unity of didactic and technological approaches is a fundamental didactic principle, on the basis of which the authors propose to form the skills of critical reflection.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47334846","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}