Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-70-81
S. Kuleshov
Мета статті – проаналізувати нові знахідки скандинавських монет ІХ–ХІ століть на території України. Методологія дослідження. Застосовано методи історизму, узагальнення, об’єктивності, історико-типологічний, порівняльного аналізу. Наукова новизна. З метою дослідження знахідок західноєвропейських денаріїв на території України автор використовує інформацію сайта українського форуму аукціону «Віоліті», де користувачі розміщують зображення знайдених монет для їх атрибуції. Автор підтримує тезу професора В. Коцура, що відомості про знахідки західноєвропейських денаріїв можуть суттєво змінити наші уявлення щодо грошового обігу в Київській Руси на початковому етапі так званого «безмонетного періоду». Вже зараз, ґрунтуючись на даних сайту форуму, можна констатувати, що західноєвропейські денарії у ХІ столітті відігравали на історичних українських землях значно більшу роль порівняно з тим, як це вважалося раніше. У повідомленні розглядаються нові знахідки скандинавських монет на території України за скандинавськими країнами. Серед данських монет особливе місце посідають денарій міста Рібе, карбований у 820–850 роках, фрагмент напівбрактеата Хедебю із солярним символом, денарії Хардекнута, короля Данії та Англії, із зображенням «світового змія». Було знайдено п’ять монет данського короля Свена Естрідсена. Знахідки шведських монет представлені рідкісним та незвичайним за зображеннями денарієм Олафа Шьотконунга з хрестами на обох боках, а також монетою цього короля з абревіатурою, що позначає «Господня Сигтуна». Знахідок норвезьких денаріїв раніше взагалі не було зафіксовано на території України. У зв’язку з цим найдзвичайно цінні відомості про знайдення денарія Харальда Суворого типу «трикветр». Також автор до норвезького карбування часів короля Улава (Олафа) ІІІ Тихого гіпотетично відносить знайдений денарій з однобічним зображенням.Висновки. Таким чином, можна констатувати наявність у грошовому обігу південної частини Київської Руси скандинавських монет, загальна кількість карбування яких в скандинавських країнах, порівняно з іншими західноєвропейськими державами, була незначною. Це побічно може свідчити про високий рівень інтенсивності використання на українських територіях окресленого періоду західноєвропейських денаріїв як платіжного засобу. Автор вважає, що в Київській Руси ці денарії перебували в обігу ще на початку ХІІ століття.
{"title":"НОВІ ЗНАХІДКИ СКАНДИНАВСЬКИХ МОНЕТ ІХ–ХІ СТОЛІТЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ","authors":"S. Kuleshov","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-70-81","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-70-81","url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувати нові знахідки скандинавських монет ІХ–ХІ століть на території України. Методологія дослідження. Застосовано методи історизму, узагальнення, об’єктивності, історико-типологічний, порівняльного аналізу. Наукова новизна. З метою дослідження знахідок західноєвропейських денаріїв на території України автор використовує інформацію сайта українського форуму аукціону «Віоліті», де користувачі розміщують зображення знайдених монет для їх атрибуції. Автор підтримує тезу професора В. Коцура, що відомості про знахідки західноєвропейських денаріїв можуть суттєво змінити наші уявлення щодо грошового обігу в Київській Руси на початковому етапі так званого «безмонетного періоду». Вже зараз, ґрунтуючись на даних сайту форуму, можна констатувати, що західноєвропейські денарії у ХІ столітті відігравали на історичних українських землях значно більшу роль порівняно з тим, як це вважалося раніше. У повідомленні розглядаються нові знахідки скандинавських монет на території України за скандинавськими країнами. Серед данських монет особливе місце посідають денарій міста Рібе, карбований у 820–850 роках, фрагмент напівбрактеата Хедебю із солярним символом, денарії Хардекнута, короля Данії та Англії, із зображенням «світового змія». Було знайдено п’ять монет данського короля Свена Естрідсена. Знахідки шведських монет представлені рідкісним та незвичайним за зображеннями денарієм Олафа Шьотконунга з хрестами на обох боках, а також монетою цього короля з абревіатурою, що позначає «Господня Сигтуна». Знахідок норвезьких денаріїв раніше взагалі не було зафіксовано на території України. У зв’язку з цим найдзвичайно цінні відомості про знайдення денарія Харальда Суворого типу «трикветр». Також автор до норвезького карбування часів короля Улава (Олафа) ІІІ Тихого гіпотетично відносить знайдений денарій з однобічним зображенням.Висновки. Таким чином, можна констатувати наявність у грошовому обігу південної частини Київської Руси скандинавських монет, загальна кількість карбування яких в скандинавських країнах, порівняно з іншими західноєвропейськими державами, була незначною. Це побічно може свідчити про високий рівень інтенсивності використання на українських територіях окресленого періоду західноєвропейських денаріїв як платіжного засобу. Автор вважає, що в Київській Руси ці денарії перебували в обігу ще на початку ХІІ століття.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47602540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-82-88
W. Schulze
Scope of the study. A specific series of copper coins of the Artuqid rulers Hussam al-Din Timurtash and his son Najm al-Din Alpi were extensively countermarked during the twelfth century. The scientific novelty The author discusses this system of countermarking and presents a countermark naming Najm al-Din Alpi, which was applied six times on his own coins.The Artuqids were a Turkmen dynasty that ruled in Eastern Anatolia, Northern Syria and Northern Iraq in the eleventh and twelfth centuries. On Il-Ghazi’s death in 516 (1122) his kingdom was divided among three heirs, with Timurtash retaining Mardin. He was succeeded by his only son Najm al-Din Alpi in 547 (1152), and the Artuqid kingdom of Mardin became the largest and most enduring, lasting until 812 (1409), when it was seized by Timur (Tamerlane) and later controlled by the Qara Qoyunlu (‘Black Sheep’) Turkmen.The description of the ‘copper dirhams’ of Husam al-Din Timurtash and Najm al-Din Alpi are given. One of the well-known problems in the series of the Artuqids of Mardin is the countermarking of the copper dirhams of Husam al-Din Timurtash and his son Najm al-Din Alpi. During the early part of the reign of Najm al-Din Alpi, the coins of his father continued to circulate. However, they were soon countermarked by Alpi, evidently to avoid confusion. We know of two countermarks, with ‘one line’ or with ‘two lines’ randomly applied on the obverses of Timurtash’s dirhams, sometimes both on the same coin. Alpi’s countermarks on the Timurtash coins could have been used to avoid confusion between the coins of father and son. The reasons of the appearance of the countermarks are described.Double countermarking did not necessarily occur simultaneously. Apparently, Alpi used the countermarks extensively to differentiate himself from his father and to achieve the greatest possible popularity through the medium of coin. This is also shown by the fact that the old Byzantine coins circulating in Alpi’s dominions were countermarked with his laqab ‘najm’.
{"title":"A COPPER COIN OF THE ARTUQID RULER NAJM AL-DIN ALPI WITH SIX COUNTERMARKS","authors":"W. Schulze","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-82-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-82-88","url":null,"abstract":"Scope of the study. A specific series of copper coins of the Artuqid rulers Hussam al-Din Timurtash and his son Najm al-Din Alpi were extensively countermarked during the twelfth century. The scientific novelty The author discusses this system of countermarking and presents a countermark naming Najm al-Din Alpi, which was applied six times on his own coins.The Artuqids were a Turkmen dynasty that ruled in Eastern Anatolia, Northern Syria and Northern Iraq in the eleventh and twelfth centuries. On Il-Ghazi’s death in 516 (1122) his kingdom was divided among three heirs, with Timurtash retaining Mardin. He was succeeded by his only son Najm al-Din Alpi in 547 (1152), and the Artuqid kingdom of Mardin became the largest and most enduring, lasting until 812 (1409), when it was seized by Timur (Tamerlane) and later controlled by the Qara Qoyunlu (‘Black Sheep’) Turkmen.The description of the ‘copper dirhams’ of Husam al-Din Timurtash and Najm al-Din Alpi are given. One of the well-known problems in the series of the Artuqids of Mardin is the countermarking of the copper dirhams of Husam al-Din Timurtash and his son Najm al-Din Alpi. During the early part of the reign of Najm al-Din Alpi, the coins of his father continued to circulate. However, they were soon countermarked by Alpi, evidently to avoid confusion. We know of two countermarks, with ‘one line’ or with ‘two lines’ randomly applied on the obverses of Timurtash’s dirhams, sometimes both on the same coin. Alpi’s countermarks on the Timurtash coins could have been used to avoid confusion between the coins of father and son. The reasons of the appearance of the countermarks are described.Double countermarking did not necessarily occur simultaneously. Apparently, Alpi used the countermarks extensively to differentiate himself from his father and to achieve the greatest possible popularity through the medium of coin. This is also shown by the fact that the old Byzantine coins circulating in Alpi’s dominions were countermarked with his laqab ‘najm’.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41678722","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-43-49
Dochka Vladimirova-Aladzhova
The subject of this publication is three seals, each raising interesting questions. During the archaeological explorations of the ancient city of Serdica (now Sofia) conducted in the past ten years, 48 lead seals from the 4th – 7th A.D. period have been discovered. The scientific novelty of the discovered bullae are little-known specimens, or not described until now in the specialized literature. The description of all of the seals is given. The first one relates to John, excavated at the ‘Metro station 8 II’. The print is perfectly preserved with a very strong relief of the images of the Virgin with Child between two cypresses is relatively rare in combination with various reverses unpublished till now. It dates back to the 6th A.D. The second Byzantuim seal excavated at ‘Vesletz’ 13. (the territory of ancient Serdica) and there are there are no analogues.During the early Byzantine Empire, only the first or baptismal name was used on seals. The parents had a large choice of names: Latin names or their Hellenized versions were used in the eastern part of the empire, traditional Greek names with regional traditions were widely used, also names of Christian saints appeared, which gradually became very popular. As a result, every twelfth child was baptized with the name John, and as a result there are a large number of bulls named John , and some have the same name on both sides, which is usually explained by the kinship between the two persons . In order to identify the person, in some cases his position or title is added, but even this information is not enough to identify the owner of the seal, known to us from documentary or epigraphic sources.Another seal from ‘Vesletz’ 13 has an image of the Mother of God that is of the earliest type presented on the seals. There are different variants of the described monogram, there is no identical to the one on the seal from Serdica, also difference being in the position of the letter Р. In Bulgaria, only 3 copies of persons with the title patricius (VI–VII c.) are described, two with a block monogram and one with an inscription. In the seals discussed above, the names and the title of the owner are given in monogram form. Generally there are two types of monograms: block and cruciform. It is accepted that the first type appeared not earlier than the fifth century, when on the coins the name was also written in this way. The letters are located at the ends of the cross or at the intersection of its shoulders. This shape, as well as the angles formed, allows a large number of letters to be used. Conclusions. Usually, seals like the ones presented above dated to the period 6th-7th A.D. An important circumstance for the bullae from Serdica is that they were found during archeological excavations, in stratified sites and in layers with dated numismatic material, in which the coins of Emperor Justinian I (527–565) and Tiberius Constantine (578-582) predominate. This is an important indication, which makes it pos
{"title":"LATE ANTIQUE SEALS FROM ANCIENT SERDICA","authors":"Dochka Vladimirova-Aladzhova","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-43-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-43-49","url":null,"abstract":"The subject of this publication is three seals, each raising interesting questions. During the archaeological explorations of the ancient city of Serdica (now Sofia) conducted in the past ten years, 48 lead seals from the 4th – 7th A.D. period have been discovered. The scientific novelty of the discovered bullae are little-known specimens, or not described until now in the specialized literature. The description of all of the seals is given. The first one relates to John, excavated at the ‘Metro station 8 II’. The print is perfectly preserved with a very strong relief of the images of the Virgin with Child between two cypresses is relatively rare in combination with various reverses unpublished till now. It dates back to the 6th A.D. The second Byzantuim seal excavated at ‘Vesletz’ 13. (the territory of ancient Serdica) and there are there are no analogues.During the early Byzantine Empire, only the first or baptismal name was used on seals. The parents had a large choice of names: Latin names or their Hellenized versions were used in the eastern part of the empire, traditional Greek names with regional traditions were widely used, also names of Christian saints appeared, which gradually became very popular. As a result, every twelfth child was baptized with the name John, and as a result there are a large number of bulls named John , and some have the same name on both sides, which is usually explained by the kinship between the two persons . In order to identify the person, in some cases his position or title is added, but even this information is not enough to identify the owner of the seal, known to us from documentary or epigraphic sources.Another seal from ‘Vesletz’ 13 has an image of the Mother of God that is of the earliest type presented on the seals. There are different variants of the described monogram, there is no identical to the one on the seal from Serdica, also difference being in the position of the letter Р. In Bulgaria, only 3 copies of persons with the title patricius (VI–VII c.) are described, two with a block monogram and one with an inscription. In the seals discussed above, the names and the title of the owner are given in monogram form. Generally there are two types of monograms: block and cruciform. It is accepted that the first type appeared not earlier than the fifth century, when on the coins the name was also written in this way. The letters are located at the ends of the cross or at the intersection of its shoulders. This shape, as well as the angles formed, allows a large number of letters to be used. Conclusions. Usually, seals like the ones presented above dated to the period 6th-7th A.D. An important circumstance for the bullae from Serdica is that they were found during archeological excavations, in stratified sites and in layers with dated numismatic material, in which the coins of Emperor Justinian I (527–565) and Tiberius Constantine (578-582) predominate. This is an important indication, which makes it pos","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48723414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-5-13
V. Orlyk
У районі басейну р. Тясмину, як і в цілому на території Дніпровського Правобережного Лісостепу, зустрічаються знахідки давньогрецьких монет ІV ст. до н.е., у тому числі й досить рідкісні. Серед корпусу знахідок давньогрецьких монет на території басейну р. Тясмин особливе місце належить монетам Ольвії. У статті розглядаються знахідки в басейні р. Тясмину мідних монет Ольвії з Деметрою та «істрійським» варіантом міської емблеми. Номінал цього типу монет дослідники досить часто визначають як «обол». В історіографії містяться відомості про імена монетних магістратів відповідальних за випуск цього типу монет. Кількість цих імен у різних дослідників коливається від 14 до 20. Проте, ймовірно, ця кількість імен має бути більшою. Проаналізовані у статті ольвійські оболи з Деметрою та «істрійським» варіантом міської емблеми, знайдені далеко за межами ольвійської хори, вперше введені до наукового обігу монети даного типу, що значно розширює раніше відому топографію знахідок монет цього типу. Знахідки в басейні р. Тясмин на території Олександрівського району Кіровоградської та Чигиринського району Черкаської області монет, карбованих у IV ст. до н.е. у грецькій колонії Ольвії, свідчать про існування зв’язків населення басейну р. Тясмин з мешканцями грецьких міст Північно-Західного Причорномор’я у вказаний хронологічний період. Знахідки давньогрецьких монет на території Дніпровського Правобережного Лісостепу, у тому числі й районі басейну Тясмину, спростовують побутуючу в історіографії думку про те, що мешканці Середнього Подніпров’я мали виключно товарообмінні операції з грецькими колоніями в Північному Причорномор’ї, а бронзові монети, які випадково і в незначних обсягах потрапляли до даного регіону, могли використовуватися як сировина для виготовлення бронзових предметів.
{"title":"Знахідки в басейні р. Тясмину мідних монет Ольвії з Деметрою та «істрійським» варіантом міської емблеми","authors":"V. Orlyk","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-5-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-5-13","url":null,"abstract":"У районі басейну р. Тясмину, як і в цілому на території Дніпровського Правобережного Лісостепу, зустрічаються знахідки давньогрецьких монет ІV ст. до н.е., у тому числі й досить рідкісні. Серед корпусу знахідок давньогрецьких монет на території басейну р. Тясмин особливе місце належить монетам Ольвії. У статті розглядаються знахідки в басейні р. Тясмину мідних монет Ольвії з Деметрою та «істрійським» варіантом міської емблеми. Номінал цього типу монет дослідники досить часто визначають як «обол». В історіографії містяться відомості про імена монетних магістратів відповідальних за випуск цього типу монет. Кількість цих імен у різних дослідників коливається від 14 до 20. Проте, ймовірно, ця кількість імен має бути більшою. Проаналізовані у статті ольвійські оболи з Деметрою та «істрійським» варіантом міської емблеми, знайдені далеко за межами ольвійської хори, вперше введені до наукового обігу монети даного типу, що значно розширює раніше відому топографію знахідок монет цього типу. Знахідки в басейні р. Тясмин на території Олександрівського району Кіровоградської та Чигиринського району Черкаської області монет, карбованих у IV ст. до н.е. у грецькій колонії Ольвії, свідчать про існування зв’язків населення басейну р. Тясмин з мешканцями грецьких міст Північно-Західного Причорномор’я у вказаний хронологічний період. Знахідки давньогрецьких монет на території Дніпровського Правобережного Лісостепу, у тому числі й районі басейну Тясмину, спростовують побутуючу в історіографії думку про те, що мешканці Середнього Подніпров’я мали виключно товарообмінні операції з грецькими колоніями в Північному Причорномор’ї, а бронзові монети, які випадково і в незначних обсягах потрапляли до даного регіону, могли використовуватися як сировина для виготовлення бронзових предметів.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43875361","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-184-195
Krzysztof Filipow, Zbyshek Shustek
Мета статті – уведення до наукового обігу двох альбомів часів Першої Світової війни, що становить цінне джерело для вивчення історії становлення грошової системи відроджених Польщі та Чехословаччини. Наукова новизна полягає у тому, що подібні джерела історії грошового обігу вперше публікуються з розширеним аналізом їх змісту а також із залученням архівних та боністичних джерел.Перша Світова війна принесла незалежність колись поневоленим націям. Розпад Австро-Угорської імперії призвів до утворення Чехословаччини а також відновлення незалежності Польщі через 123 роки після її поділу. Основним атрибутом незалежної держави виступає її власна грошова система. Отже, у нових незалежних державах й розпочалося відродження цих систем. Свідченнями бурхливих подій війни та особливостей оновлення грошової системи в різних регіонах слугують різноманітні джерела. Такі джерела становлять два альбоми, матеріали яких відображають зріз грошового обігу в Польщі та Чехословаччині наприкінці війни. Альбом із польськими грошовими знаками демонструє зразки грошових замінників та окупаційних грошей у Польщі з 1914 по 1918 роки. Альбом грошей Чехословаччини – це офіційний документ для користування у Міністерстві Фінансів. Основи обох альбомів складають зразки справжніх грошей, що вийшли з обігу. На початку альбому Чехословаччини включені гроші Австро-Угорщини, що курсували до 1918 року. Альбом складається із прошитих сторінок, кожна з яких має наклеєну банкноту та коментарі до них. Альбом було підготовлено та вручено міністру фінансів Чехословаччини Куно Зоннтагу, призначеного на посаду 25 січня 1925 року, на пам’ять про незалежність. Альбом містить також відбиток банкноти 200 корон, виготовлений за згодою керівництва Австро-Угорського Банку, а також 25 корон більшовицької емісії. В альбомі також представлені рідкісні на час побутування типи банкнот, пробні зразки та старі банкноти Австро-Угорщини із наклеєними марками, в тому числі фальшивими. Польський альбом виготовлений у Варшаві у 1918 році і має деякі відмінності. Альбом розпочинають окупаційні випуски часів німецької окупації. Частину зображених грошей в альбомі було створено із репродукцій, в тому числі подані зображення монети 3 копійки 1916 року, що випускалися Банком Східної Німеччини для Литви. Вказані в альбомі замітки про рідкість предметів боністики свідчать про його колекційну спрямованість. Ще однією відмінністю альбому виступає наявність у ньому місцевих грошей окремих населених пунктів Польщі – Лодзі, Ченстохови, Соснівця та Коло, а також грошових сурогатів та замінників. Також в альбомі представлені бони Кронштадта, острова Котлін та Мітави. Серед грошових знаків новоутворених у Королівстві Польському товариств привертає увагу рідкісна бона вартістю 50 копійок Товариства друзів Цехокінека.Не лише державні утворення, міста та приватні підприємці емітували власні гроші та сурогати. В альбомі представлені грошові знаки муніципалітету, гроші гміни Доброва Горніца. Рідкісними зразками випусків магістратів с
{"title":"DWA ALBUMY Z PIERWSZEJ WOJNY ŚWIATOWEJ – CZECHOSŁOWACJA I POLSKA","authors":"Krzysztof Filipow, Zbyshek Shustek","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-184-195","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-184-195","url":null,"abstract":"Мета статті – уведення до наукового обігу двох альбомів часів Першої Світової війни, що становить цінне джерело для вивчення історії становлення грошової системи відроджених Польщі та Чехословаччини. Наукова новизна полягає у тому, що подібні джерела історії грошового обігу вперше публікуються з розширеним аналізом їх змісту а також із залученням архівних та боністичних джерел.Перша Світова війна принесла незалежність колись поневоленим націям. Розпад Австро-Угорської імперії призвів до утворення Чехословаччини а також відновлення незалежності Польщі через 123 роки після її поділу. Основним атрибутом незалежної держави виступає її власна грошова система. Отже, у нових незалежних державах й розпочалося відродження цих систем. Свідченнями бурхливих подій війни та особливостей оновлення грошової системи в різних регіонах слугують різноманітні джерела. Такі джерела становлять два альбоми, матеріали яких відображають зріз грошового обігу в Польщі та Чехословаччині наприкінці війни. Альбом із польськими грошовими знаками демонструє зразки грошових замінників та окупаційних грошей у Польщі з 1914 по 1918 роки. Альбом грошей Чехословаччини – це офіційний документ для користування у Міністерстві Фінансів. Основи обох альбомів складають зразки справжніх грошей, що вийшли з обігу. На початку альбому Чехословаччини включені гроші Австро-Угорщини, що курсували до 1918 року. Альбом складається із прошитих сторінок, кожна з яких має наклеєну банкноту та коментарі до них. Альбом було підготовлено та вручено міністру фінансів Чехословаччини Куно Зоннтагу, призначеного на посаду 25 січня 1925 року, на пам’ять про незалежність. Альбом містить також відбиток банкноти 200 корон, виготовлений за згодою керівництва Австро-Угорського Банку, а також 25 корон більшовицької емісії. В альбомі також представлені рідкісні на час побутування типи банкнот, пробні зразки та старі банкноти Австро-Угорщини із наклеєними марками, в тому числі фальшивими. Польський альбом виготовлений у Варшаві у 1918 році і має деякі відмінності. Альбом розпочинають окупаційні випуски часів німецької окупації. Частину зображених грошей в альбомі було створено із репродукцій, в тому числі подані зображення монети 3 копійки 1916 року, що випускалися Банком Східної Німеччини для Литви. Вказані в альбомі замітки про рідкість предметів боністики свідчать про його колекційну спрямованість. Ще однією відмінністю альбому виступає наявність у ньому місцевих грошей окремих населених пунктів Польщі – Лодзі, Ченстохови, Соснівця та Коло, а також грошових сурогатів та замінників. Також в альбомі представлені бони Кронштадта, острова Котлін та Мітави. Серед грошових знаків новоутворених у Королівстві Польському товариств привертає увагу рідкісна бона вартістю 50 копійок Товариства друзів Цехокінека.Не лише державні утворення, міста та приватні підприємці емітували власні гроші та сурогати. В альбомі представлені грошові знаки муніципалітету, гроші гміни Доброва Горніца. Рідкісними зразками випусків магістратів с","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48833374","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-131-143
Viktors Dāboliņš
The aim of study. The paper discusses the change of the silver proof of Riga schillings in the so-called Polish times. According to the Corpus privilegiorum Stepheneum (14 January 1581), Riga was confirmed minting rights, which however prescribed changes in coin design and fineness: on the one side coins had to bear the insignia of the Commonwealth and on the other side the coat of arms of the City; coins had to be of the same fineness and weight as the Polish and Lithuanian coinage so that there were no difference in their usage. Research methodology. Methods of analysis, classification, generalization and statistical methods were used to obtain the tasks set in the work. Riga schillings are arguably among the most widely studied and well-known coinages of the city mint of Riga, the capital of modern Latvia. In 1582 the first Polish style shilling was minted in Riga. Starting with 1588 shillings and 3-groschen coins (dreyer) were produced in the name of Sigismund III. Carrying almost all the same visual attributes as the coins of Stephan Bathory. From the late 16th century until the mid-17th century the production of this northernmost situated mint occupied a dominant role in the Polish-Lithuanian Commonwealth market of small change. This has been suggested by the various archaeological data offered by Polish numismatists. Despite the fact that Riga schillings have been a subject of research over the last century, to this day scholars have not reached common understanding on the quality issue of the schillings. As is evident Baltic and Polish numismatists have disagreements about metrological terms of the early Commonwealth schillings. Scientific novelty. In an attempt to clear up some of the problems, three legislative sources will be paid special attention: ordinances of the Warsaw Sejm 1579/80 and the ordinances of the Monetary Commissions of Warsaw from 1604 and 1616. The Conclusions. This article argues that the Riga schillings were minted accordingly to the mint order, however from 1604 Riga (and Lithuanian) schillings deviated from the Polish schillings as they were minted of higher minting standard..
{"title":"THE FINENESS OF RIGA SCHILLINGS UNDER POLISH RULE (1581-1621)","authors":"Viktors Dāboliņš","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-131-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-131-143","url":null,"abstract":"The aim of study. The paper discusses the change of the silver proof of Riga schillings in the so-called Polish times. According to the Corpus privilegiorum Stepheneum (14 January 1581), Riga was confirmed minting rights, which however prescribed changes in coin design and fineness: on the one side coins had to bear the insignia of the Commonwealth and on the other side the coat of arms of the City; coins had to be of the same fineness and weight as the Polish and Lithuanian coinage so that there were no difference in their usage. Research methodology. Methods of analysis, classification, generalization and statistical methods were used to obtain the tasks set in the work. Riga schillings are arguably among the most widely studied and well-known coinages of the city mint of Riga, the capital of modern Latvia. In 1582 the first Polish style shilling was minted in Riga. Starting with 1588 shillings and 3-groschen coins (dreyer) were produced in the name of Sigismund III. Carrying almost all the same visual attributes as the coins of Stephan Bathory. From the late 16th century until the mid-17th century the production of this northernmost situated mint occupied a dominant role in the Polish-Lithuanian Commonwealth market of small change. This has been suggested by the various archaeological data offered by Polish numismatists. Despite the fact that Riga schillings have been a subject of research over the last century, to this day scholars have not reached common understanding on the quality issue of the schillings. As is evident Baltic and Polish numismatists have disagreements about metrological terms of the early Commonwealth schillings. Scientific novelty. In an attempt to clear up some of the problems, three legislative sources will be paid special attention: ordinances of the Warsaw Sejm 1579/80 and the ordinances of the Monetary Commissions of Warsaw from 1604 and 1616. The Conclusions. This article argues that the Riga schillings were minted accordingly to the mint order, however from 1604 Riga (and Lithuanian) schillings deviated from the Polish schillings as they were minted of higher minting standard..","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41508027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-89-103
Oleksandr Potyl’chak
Мета статті полягає у введенні до наукового обігу, нумізматичному дослідженні та атрибуції донедавна невідомого типу місцевих наслідувань дирхемів хана Токтамиша (1380–1399) карбування київського князя Володимира Ольгердовича (1362–1394). Автор розглядає обставини та географію знахідок, аналізує результати їх метрологічного дослідження, порушує питання про емітента, причини випуску цього типу наслідування, період карбування, специфіку обігу, пропонує власну версію атрибуції «князівського знаку» на аверсі монет. Методологія дослідження окреслена принципами науковості, історизму, об’єктивності, методами аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичним та історико-типологічним, методом штемпельного аналізу. Наукова новизна. Імовірним прототипом для наслідування міг бути дирхем хана Токтамиша карбування Сарая ал-Джадіда з датою 794. Пов’язати досліджувану емісію з іменем Володимира Ольгердовича дозволяє стилістична тотожність «князівського знаку» на аверсі монет із геральдичним елементом денаріїв цього князя. Присутня на монеті дата та історичні обставини зміщення Володимира з київського удільного столу дозволяють окреслити період карбування цього типу монет 1392–1394 рр. Відомі на сьогодні знахідки дирхемів з «князівським знаком» локалізовано дугою вздовж лінії литовсько-татарського прикордоння в межах південних і східних теренів Київського удільного князівства та сусідніх північних територій Сіверщини. Головною метою емісії вважаємо економічні мотиви, а саме покриття дефіциту монетної маси на грошовому ринку прикордоння в межах Київського князівства. Участь даної емісії в торгівельних чи данницьких розрахунках з Ордою наразі недостатньо підтверджується нумізматичними джерелами, проте останнє не заперечує можливості спорадичного проникнення цих монет внаслідок переважно роздрібних торгово-грошових операцій на широкий простір литовсько-ординського прикордоння. Припускаємо, що однією з причин карбування Володимиром Ольгердовичем наслідувань даного типу могло бути спровоковане складними військово-політичними реаліями прагнення князя до ширшої політичної автономії й перегляду в майбутньому свого політичного статусу. Авторські спостереження дозволяють припустити стилістичний зв’язок «князівського знаку» на монетах із родовими гербами київських князів Х–ХІ ст. Чітка просторова орієнтація цього геральдичного елементу на наслідуваннях дирхема спонукає до перегляду усталеної в нумізматиці думки щодо просторової орієнтації «князівського знаку» на київських денаріях Володимира Ольгердовича. Висновки. Попередня атрибуція нумізматичної пам’ятки дає підстави стверджувати, що ми маємо справу з новим і наразі малодослідженим у нумізматиці типом наслідування дирхем хана Токтамиша карбування київського князя Володимира Ольгердовича (1362–1394). Присутність на атрибутованій монеті «князівського знаку» може свідчити про офіційний характер емісії та її приналежність до регіональних регулярних наслідувань джучидських монет.
{"title":"МАЛОВІДОМИЙ ТИП НАСЛІДУВАННЯ ДИРХЕМА З «КНЯЗІВСЬКИМ ЗНАКОМ» ВОЛОДИМИРА ОЛЬГЕРДОВИЧА","authors":"Oleksandr Potyl’chak","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-89-103","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-89-103","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у введенні до наукового обігу, нумізматичному дослідженні та атрибуції донедавна невідомого типу місцевих наслідувань дирхемів хана Токтамиша (1380–1399) карбування київського князя Володимира Ольгердовича (1362–1394). Автор розглядає обставини та географію знахідок, аналізує результати їх метрологічного дослідження, порушує питання про емітента, причини випуску цього типу наслідування, період карбування, специфіку обігу, пропонує власну версію атрибуції «князівського знаку» на аверсі монет. Методологія дослідження окреслена принципами науковості, історизму, об’єктивності, методами аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичним та історико-типологічним, методом штемпельного аналізу. Наукова новизна. Імовірним прототипом для наслідування міг бути дирхем хана Токтамиша карбування Сарая ал-Джадіда з датою 794. Пов’язати досліджувану емісію з іменем Володимира Ольгердовича дозволяє стилістична тотожність «князівського знаку» на аверсі монет із геральдичним елементом денаріїв цього князя. Присутня на монеті дата та історичні обставини зміщення Володимира з київського удільного столу дозволяють окреслити період карбування цього типу монет 1392–1394 рр. Відомі на сьогодні знахідки дирхемів з «князівським знаком» локалізовано дугою вздовж лінії литовсько-татарського прикордоння в межах південних і східних теренів Київського удільного князівства та сусідніх північних територій Сіверщини. Головною метою емісії вважаємо економічні мотиви, а саме покриття дефіциту монетної маси на грошовому ринку прикордоння в межах Київського князівства. Участь даної емісії в торгівельних чи данницьких розрахунках з Ордою наразі недостатньо підтверджується нумізматичними джерелами, проте останнє не заперечує можливості спорадичного проникнення цих монет внаслідок переважно роздрібних торгово-грошових операцій на широкий простір литовсько-ординського прикордоння. Припускаємо, що однією з причин карбування Володимиром Ольгердовичем наслідувань даного типу могло бути спровоковане складними військово-політичними реаліями прагнення князя до ширшої політичної автономії й перегляду в майбутньому свого політичного статусу. Авторські спостереження дозволяють припустити стилістичний зв’язок «князівського знаку» на монетах із родовими гербами київських князів Х–ХІ ст. Чітка просторова орієнтація цього геральдичного елементу на наслідуваннях дирхема спонукає до перегляду усталеної в нумізматиці думки щодо просторової орієнтації «князівського знаку» на київських денаріях Володимира Ольгердовича. Висновки. Попередня атрибуція нумізматичної пам’ятки дає підстави стверджувати, що ми маємо справу з новим і наразі малодослідженим у нумізматиці типом наслідування дирхем хана Токтамиша карбування київського князя Володимира Ольгердовича (1362–1394). Присутність на атрибутованій монеті «князівського знаку» може свідчити про офіційний характер емісії та її приналежність до регіональних регулярних наслідувань джучидських монет.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42015633","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-144-164
Victor Kotsur
Мета статті. Головна мета статті полягає у введенні до наукового обігу матеріалів нумізматичного зібрання НІЕЗ «Переяслав», вивчення його структури та виокремлення найбільш цікавих у контексті історії Переяславщини зразків монет. Методологія дослідження. У процесі наукового опрацювання колекції заповідника було використано загальнонаукові методи: аналітичний, ілюстративний, хронологічний, типологічний, а також джерелознавчі методи: критичний, метрологічний та іконографічний. Наукова новизна полягає у тому, що вперше до наукового обігу введено комплексне дослідження всієї нумізматичної колекції заповідника а також наведено дані про археологічні знахідки Переяславщини, що потрапили до музею. Опублікований у статті каталог (інвентарний список) монет слугуватиме додатковою джерельною базою для дослідників історії грошового обігу Київщини.Висновки дослідження. В умовах активного поширення т. зв. «чорної археології» з її низькою достовірністю та часто сумнівністю отримуваних даних, з обмеженою можливістю використання відповідних знахідок у нумізматичних дослідженнях актуальним для сучасної нумізматичної науки стало введення до наукового обігу та дослідження музейних колекцій. Нумізматична колекція НІЕЗ «Переяслав» була досліджена досить фрагментарно: науковцями введено до наукового обігу фальшиві монети Речі Посполитої та традиційні жіночі прикраси – «дукачі», співробітниками археологічної експедиції музею регулярно публікувались результати пошуків на Переяславщині та нові надходження знахідок до музею. Колекція нумізматики НІЕЗ «Переяслав» налічує більше 12.000 монет від Римської імперії до ХХ століття. Частина предметів нумізматики на сьогодні експонується у приміщеннях заповідника. Монети XVII–XVIII століття, карбовані у Західній Європі, Речі Посполитій та Московії, експонуються у відділі «Музей Заповіту», жіночі прикраси для одягу – «дукачі», також експонуються у філії «Музей українських обрядів». До музею протягом останніх 20 років надійшли монети, знайдені археологами на Переяславщині: античні монети Римської імперії, монети Київського князівства, Візантії, Речі Посполитої та її васальних у XVII столітті земель. У нумізматичній колекції НІЕЗ «Переяслав» збережено 47 талерів Західної Європи, які повністю відповідають специфіці грошового обігу регіону. Окраса музейної колекції – карбований за часів реформи Олексія Михайловича «єфімок з признаком» 1655 року. Досить значну за кількістю частину колекції складають монети Російської імперії. Особливу цікавість викликають монети Петра І – алтини, гривеники, рідкісні полтини та рублі правителя. Також у колекції музею представлені срібні рублі 1730-х років, прикрашені деталізованими портретами російських імператриць – Ганни Іоанівни та Катерини І. Окрім того на Правобережжі були поширені монети, карбовані у Царстві Польському на монетному дворі у Варшаві, які під час правління імператора Миколи І мали подвійні номінали у рублях, копійках, злотих та грошах. У колекції музею представлені рідкісні ¾ рубля / 5
{"title":"НУМІЗМАТИЧНЕ ЗІБРАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»","authors":"Victor Kotsur","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-144-164","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-144-164","url":null,"abstract":"Мета статті. Головна мета статті полягає у введенні до наукового обігу матеріалів нумізматичного зібрання НІЕЗ «Переяслав», вивчення його структури та виокремлення найбільш цікавих у контексті історії Переяславщини зразків монет. Методологія дослідження. У процесі наукового опрацювання колекції заповідника було використано загальнонаукові методи: аналітичний, ілюстративний, хронологічний, типологічний, а також джерелознавчі методи: критичний, метрологічний та іконографічний. Наукова новизна полягає у тому, що вперше до наукового обігу введено комплексне дослідження всієї нумізматичної колекції заповідника а також наведено дані про археологічні знахідки Переяславщини, що потрапили до музею. Опублікований у статті каталог (інвентарний список) монет слугуватиме додатковою джерельною базою для дослідників історії грошового обігу Київщини.Висновки дослідження. В умовах активного поширення т. зв. «чорної археології» з її низькою достовірністю та часто сумнівністю отримуваних даних, з обмеженою можливістю використання відповідних знахідок у нумізматичних дослідженнях актуальним для сучасної нумізматичної науки стало введення до наукового обігу та дослідження музейних колекцій. Нумізматична колекція НІЕЗ «Переяслав» була досліджена досить фрагментарно: науковцями введено до наукового обігу фальшиві монети Речі Посполитої та традиційні жіночі прикраси – «дукачі», співробітниками археологічної експедиції музею регулярно публікувались результати пошуків на Переяславщині та нові надходження знахідок до музею. Колекція нумізматики НІЕЗ «Переяслав» налічує більше 12.000 монет від Римської імперії до ХХ століття. Частина предметів нумізматики на сьогодні експонується у приміщеннях заповідника. Монети XVII–XVIII століття, карбовані у Західній Європі, Речі Посполитій та Московії, експонуються у відділі «Музей Заповіту», жіночі прикраси для одягу – «дукачі», також експонуються у філії «Музей українських обрядів». До музею протягом останніх 20 років надійшли монети, знайдені археологами на Переяславщині: античні монети Римської імперії, монети Київського князівства, Візантії, Речі Посполитої та її васальних у XVII столітті земель. У нумізматичній колекції НІЕЗ «Переяслав» збережено 47 талерів Західної Європи, які повністю відповідають специфіці грошового обігу регіону. Окраса музейної колекції – карбований за часів реформи Олексія Михайловича «єфімок з признаком» 1655 року. Досить значну за кількістю частину колекції складають монети Російської імперії. Особливу цікавість викликають монети Петра І – алтини, гривеники, рідкісні полтини та рублі правителя. Також у колекції музею представлені срібні рублі 1730-х років, прикрашені деталізованими портретами російських імператриць – Ганни Іоанівни та Катерини І. Окрім того на Правобережжі були поширені монети, карбовані у Царстві Польському на монетному дворі у Варшаві, які під час правління імператора Миколи І мали подвійні номінали у рублях, копійках, злотих та грошах. У колекції музею представлені рідкісні ¾ рубля / 5","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46582381","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-20DOI: 10.31470/2616-6275-2020-4-165-183
Andrii Boiko-Haharin
Необхідність вивчення аспекту фальшивомонетництва у межах нумізматики довгий час залишалася поза межами зацікавлень науковців, вивчення цього питання також не було включено до числа перспективних проблем розвитку вітчизняної нумізматики.Мета статті полягає у введенні до наукового обігу підробок обігових монет часів Російської імперії, що зберігаються у колекції сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики Національного музею історії України (НМІУ), з окресленням історії їх надходження та спробою локалізувати виготовлення таких монет.Методологія дослідження. Наукове пізнання процесів фальшивомонетництва не зводиться лише до переліку фактів виявлення підробок, що характерно для більшості праць, присвячених цій темі. У процесі вивчення зразків тогочасних підробок, що зберігаються у музейній колекції, використано ілюстративний, метрологічний та іконографічний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження фальшивих монет використано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описами в історичних джерелах – матеріалах дорадянських газет та історичних архівах.Наукова новизна полягає у тому, що більшість використаних у дослідженні джерел (матеріали карних справ із фондів історичних архівів, повідомлення дорадянських газет та екземпляри із зібрань фондів музею) вводяться до наукового обігу вперше.Висновки. У колекції Національного музею історії України нами виявлено 9 тогочасних підробок монет Російської імперії. Серед них 2 екземпляри монет вартістю10 коп., 1 екземпляр – 15 коп., два зразки підробок монети вартістю 20 коп., що виготовлені за зразком монет одного року (1878 р.), 50 копійок зразка 1901 р. і три фальшивих рублі зразка найбільш поширених років карбування оригінальних монет, – 1899, 1901 та 1912 рр. Монети виготовлено як із олов’яного сплаву, що зовні мав імітувати колір срібла, так і з нанесенням покриття. Одна монета виготовлена шляхом спаювання двох пластин.Джерело надходження більше ніж половини монет невідоме, у фондовій документації зафіксовано отримання двох монет від приватних осіб, в тому числі у складі колекції, а також шляхом передачі з Фінвідділу МВС СРСР. Можна припустити, що наявні в колекції НМІУ фальсифікати монет походять із знахідок на Київщині та могли виготовлятись на теренах колишньої Київської губернії, адже про факти виявлення подібних підробок нам відомо з низки архівних кримінальних справ та повідомлень зі шпальт газет дорадянського часу.Вважаємо, що дану категорію монет (так само, як і банкнот та грошових сурогатів), а саме старі приватні підробки, що виготовлялися з метою їх збуту для задоволення власних потреб, у музейних колекціях як державних, так і приватних установ необхідно виносити в окрему групу зберігання. Відповідних коректив також потребують і наявні в музеях інструкції з обліку.Перспективою подальших досліджень ми визначаємо виявлення, вивчення та введення до наукового обігу тог
{"title":"ПІДРОБКИ РОСІЙСЬКИХ ГРОШЕЙ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ","authors":"Andrii Boiko-Haharin","doi":"10.31470/2616-6275-2020-4-165-183","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-165-183","url":null,"abstract":"Необхідність вивчення аспекту фальшивомонетництва у межах нумізматики довгий час залишалася поза межами зацікавлень науковців, вивчення цього питання також не було включено до числа перспективних проблем розвитку вітчизняної нумізматики.Мета статті полягає у введенні до наукового обігу підробок обігових монет часів Російської імперії, що зберігаються у колекції сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики Національного музею історії України (НМІУ), з окресленням історії їх надходження та спробою локалізувати виготовлення таких монет.Методологія дослідження. Наукове пізнання процесів фальшивомонетництва не зводиться лише до переліку фактів виявлення підробок, що характерно для більшості праць, присвячених цій темі. У процесі вивчення зразків тогочасних підробок, що зберігаються у музейній колекції, використано ілюстративний, метрологічний та іконографічний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження фальшивих монет використано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описами в історичних джерелах – матеріалах дорадянських газет та історичних архівах.Наукова новизна полягає у тому, що більшість використаних у дослідженні джерел (матеріали карних справ із фондів історичних архівів, повідомлення дорадянських газет та екземпляри із зібрань фондів музею) вводяться до наукового обігу вперше.Висновки. У колекції Національного музею історії України нами виявлено 9 тогочасних підробок монет Російської імперії. Серед них 2 екземпляри монет вартістю10 коп., 1 екземпляр – 15 коп., два зразки підробок монети вартістю 20 коп., що виготовлені за зразком монет одного року (1878 р.), 50 копійок зразка 1901 р. і три фальшивих рублі зразка найбільш поширених років карбування оригінальних монет, – 1899, 1901 та 1912 рр. Монети виготовлено як із олов’яного сплаву, що зовні мав імітувати колір срібла, так і з нанесенням покриття. Одна монета виготовлена шляхом спаювання двох пластин.Джерело надходження більше ніж половини монет невідоме, у фондовій документації зафіксовано отримання двох монет від приватних осіб, в тому числі у складі колекції, а також шляхом передачі з Фінвідділу МВС СРСР. Можна припустити, що наявні в колекції НМІУ фальсифікати монет походять із знахідок на Київщині та могли виготовлятись на теренах колишньої Київської губернії, адже про факти виявлення подібних підробок нам відомо з низки архівних кримінальних справ та повідомлень зі шпальт газет дорадянського часу.Вважаємо, що дану категорію монет (так само, як і банкнот та грошових сурогатів), а саме старі приватні підробки, що виготовлялися з метою їх збуту для задоволення власних потреб, у музейних колекціях як державних, так і приватних установ необхідно виносити в окрему групу зберігання. Відповідних коректив також потребують і наявні в музеях інструкції з обліку.Перспективою подальших досліджень ми визначаємо виявлення, вивчення та введення до наукового обігу тог","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47472414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Скарби Поділля XIV – XVII ст. Документи і матеріали","authors":"Andrii Boiko-Gagarin","doi":"10.31470/2616-6275-2017-1-196-200","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-196-200","url":null,"abstract":"Бойко-Гагарін Андрій Рецензія на монографію Олексія Бакальця \"Скарби Поділля XIV – XVII ст. Документи і матеріали\"","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46879825","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：