Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-5-45
V. Orlyk
Мета статті полягає у дослідженні та систематизації монетних знахідок на території Поділля та введення їх до наукового обігу. Теоретико-методологічні основи дослідження складає сукупність загальнонаукових та нумізматичних методів, які найперше визначаються наявною джерельною базою та оцінкою щодо її достовірності чи недостовірності. Наукова новизна. Протягом останніх десятирічь значно збільшилася кількість відомих знахідок античних монет на поселеннях VI–I ст. до Р. Х. у різних регіонах України, в тому числі й на Поділлі. Проте, узагальнююче комплексне дослідження знахідок монет VI–І ст. до Р. Х. з Поділля та прилеглих до нього територій відсутнє, що й обумовило звернення автора до заявленої теми та написання даної статті. Основні результати дослідження. Аналіз знайдених 118 античних монет VI–І ст. до Р. Х. на території Поділля дозволив виокремити 7 пунктів зосередження таких знахідок, зокрема 4 населені пункти, поблизу яких знайдено кілька одиничних монет, і 3 населені пункти, неподалік від яких виявлено одиничні монети та монетні скарби. Окрему категорію серед корпусу подільських монетних знахідок складають 12 «демонетизованих» монет (11,65 %), тобто таких, що оформлені як прикраси. Наявність корпусу знахідок античних монет VІ–І ст. до Р. Х. на території Поділля, у тому числі знахідок монетних скарбів, пунктів скупчення одиничних знахідок, особливо локацій з поєднанням скупчення таких знахідок і скарбів, а також наявність серед монетних знахідок «демонетизованих» монет, дала підстави для визначення ймовірності існування в цьому історичному регіоні України в досліджуваний період товарно-грошового господарства з використанням монет як платіжного засобу. Хоча зрозуміло, ці товарно-грошові відносини не були настільки розвинутими, як у грецьких колоніях Північного Причорномор‘я та в сусідніх фракійських племен. У статті на підставі аналізу нумізматичних джерел доведено, що Північно-чорноморська торгівля на теренах Поділля в VI–І ст. до Р. Х. була пов‘язана з Ольвією, особливо протягом IV–ІІІ ст. до Р. Х. А південно-західний вектор торгівельної діяльності населення Поділля в VI–І ст. до Р. Х. був пов‘язаний із фракійськими землями, звідки надходили не лише монети грецьких колоній Західного Причорномор‘я та фракійські монети, а й частково монети Македонії. Найбільше знахідок фракійських та македонських монет припадає на емісії IV–ІІІ ст. до Р. Х.
{"title":"АНТИЧНІ МОНЕТИ VI–I СТ. ДО Р. Х. НА ПОДІЛЛІ","authors":"V. Orlyk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-5-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-5-45","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у дослідженні та систематизації монетних знахідок на території Поділля та введення їх до наукового обігу. Теоретико-методологічні основи дослідження складає сукупність загальнонаукових та нумізматичних методів, які найперше визначаються наявною джерельною базою та оцінкою щодо її достовірності чи недостовірності. Наукова новизна. Протягом останніх десятирічь значно збільшилася кількість відомих знахідок античних монет на поселеннях VI–I ст. до Р. Х. у різних регіонах України, в тому числі й на Поділлі. Проте, узагальнююче комплексне дослідження знахідок монет VI–І ст. до Р. Х. з Поділля та прилеглих до нього територій відсутнє, що й обумовило звернення автора до заявленої теми та написання даної статті. Основні результати дослідження. Аналіз знайдених 118 античних монет VI–І ст. до Р. Х. на території Поділля дозволив виокремити 7 пунктів зосередження таких знахідок, зокрема 4 населені пункти, поблизу яких знайдено кілька одиничних монет, і 3 населені пункти, неподалік від яких виявлено одиничні монети та монетні скарби. Окрему категорію серед корпусу подільських монетних знахідок складають 12 «демонетизованих» монет (11,65 %), тобто таких, що оформлені як прикраси. Наявність корпусу знахідок античних монет VІ–І ст. до Р. Х. на території Поділля, у тому числі знахідок монетних скарбів, пунктів скупчення одиничних знахідок, особливо локацій з поєднанням скупчення таких знахідок і скарбів, а також наявність серед монетних знахідок «демонетизованих» монет, дала підстави для визначення ймовірності існування в цьому історичному регіоні України в досліджуваний період товарно-грошового господарства з використанням монет як платіжного засобу. Хоча зрозуміло, ці товарно-грошові відносини не були настільки розвинутими, як у грецьких колоніях Північного Причорномор‘я та в сусідніх фракійських племен. У статті на підставі аналізу нумізматичних джерел доведено, що Північно-чорноморська торгівля на теренах Поділля в VI–І ст. до Р. Х. була пов‘язана з Ольвією, особливо протягом IV–ІІІ ст. до Р. Х. А південно-західний вектор торгівельної діяльності населення Поділля в VI–І ст. до Р. Х. був пов‘язаний із фракійськими землями, звідки надходили не лише монети грецьких колоній Західного Причорномор‘я та фракійські монети, а й частково монети Македонії. Найбільше знахідок фракійських та македонських монет припадає на емісії IV–ІІІ ст. до Р. Х.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41398337","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-46-70
D. Miroshnychenko
У статті розглянуто відомі автору знахідки давньогрецьких монет у Білозерському районі Херсонської області. Більшість було знайдено поблизу річки Інгулець і належить до емісій Ольвії. Це говорить про початковий, можливо непрямий зв'язок місцевого населення з Ольвією. Найстарша монета – «дельфін» з околиць с. Садове (кінець VI – IV початок ст. до Р.Х.). Наймолодшою монетою є обол Деметра-Зброя, який дослідники датують 240-230рр до Р.Х. Цікавою нумізматичною знахідкою, на думку автора, є «редукований ас» із зображенням горгогейону, який використовували як прикрасу у вигляді бляшки. Серед монетних знахідок, у статті згадуються 2 бронзові монети Македонії, часів Олександра Великого. На аверсі цих монет зображено портрет Геракла у скальпі вбитого ним Німейського лева, а на реверсі – атрибути героя, який став богом – його знаменита палиця та лук із сагайдаком. Значну увагу приділено вивченню скарбу знайденого у лютому 2019 р. зі східного боку с. Орлове (с. Понятівка) Білозерського району. У ньому налічувалося понад 85 мідних ольвійських монет – «борисфенів», з яких автор дослідив 63 монети. Проаналізовані «борисфени» відносяться до шести послідовних груп ольвійських оболів даного типу, зокрема, І група – 1 монета, ІІ група – 7 монет, ІІІ група – 3 монети, ІV група – 18 монет, V група – 28 монет, VI група – 6 монет. Старшою монетою скарбу є «борисфен» із диферентом №1, який належить до першої групи даних мідних монет. Наймолодша монета представлена «борисфеном» з диферентом №76, відноситься до шостої групи. Таким чином, тезаврація даного комплексу мідних монет Ольвії могла мати місце приблизно в 30-20-х рр. ІІІ ст. до Р.Х. Всі проаналізовані у статті нумізматичні знахідки свідчать про проживання поблизу гирла р. Інгулець та його околицях населення, яке мало економічні зв'язки з Ольвією. Ця місцевість, принаймні в IV-ІІІ ст. до Р.Х. була обжитою, густонаселеною та розвиненою в економічному та культурному відношенні.
这篇文章着眼于在白俄罗斯赫森地区发现古希腊硬币的著名作者。大多数是在英格利希河附近发现的，属于奥利维亚展览。这是关于当地人与奥利维亚最初的，也许是间接的联系。一个世纪以来最大的硬币是一只海豚最年轻的硬币是Demeter Weapon信封，研究人员将其年代定为公元前240年至230年。在作者看来，一个有趣的数字发现是一个带有gorgeon图像的“编辑轴”，它曾经是一种薄片状的美丽。在这些硬币中，文章提到了亚历山大大帝时代马其顿的两枚青铜硬币。这些硬币的版本显示，赫拉克勒被谋杀的德国人左侧头骨上有一幅赫拉克勒的肖像，背面是一位成为神的英雄的特征，他用锯匠制作了著名的棍子和弓。特别关注的是对2019年2月发现的宝藏的研究。来自S的东侧。白俄罗斯地区的奥尔洛娃（s.Pointiva）。它由85多种铜橄榄货币硼化物组成，其中63种已被作者研究过。Borispheni分析的橄榄林与六组连续的橄榄林有关，即And Group 1硬币、I Group 7硬币、I Group3硬币、I Group 18硬币、V Group 28硬币，第VI组–6枚硬币。国库中最古老的货币是育碧，参考号为1，属于第一组蜂蜜币数据。最年轻的硬币以参考数字76的“育碧”为代表，指的是第六组。因此，这个橄榄硬币蜂窝的词库可能发生在30年代中期或20年代中期。十九世纪文章中的所有数值结果都证明了在接近一年的高峰期时存活下来。一个与奥利维亚有经济联系的英国人和他的周围环境。这个地方，至少在4世纪，人口稠密，经济和文化发达。
{"title":"ЗНАХІДКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ МОНЕТ У БІЛОЗЕРСЬКОМУ РАЙОНІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"D. Miroshnychenko","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-46-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-46-70","url":null,"abstract":"У статті розглянуто відомі автору знахідки давньогрецьких монет у Білозерському районі Херсонської області. Більшість було знайдено поблизу річки Інгулець і належить до емісій Ольвії. Це говорить про початковий, можливо непрямий зв'язок місцевого населення з Ольвією. Найстарша монета – «дельфін» з околиць с. Садове (кінець VI – IV початок ст. до Р.Х.). Наймолодшою монетою є обол Деметра-Зброя, який дослідники датують 240-230рр до Р.Х. Цікавою нумізматичною знахідкою, на думку автора, є «редукований ас» із зображенням горгогейону, який використовували як прикрасу у вигляді бляшки. Серед монетних знахідок, у статті згадуються 2 бронзові монети Македонії, часів Олександра Великого. На аверсі цих монет зображено портрет Геракла у скальпі вбитого ним Німейського лева, а на реверсі – атрибути героя, який став богом – його знаменита палиця та лук із сагайдаком. \u0000Значну увагу приділено вивченню скарбу знайденого у лютому 2019 р. зі східного боку с. Орлове (с. Понятівка) Білозерського району. У ньому налічувалося понад 85 мідних ольвійських монет – «борисфенів», з яких автор дослідив 63 монети. Проаналізовані «борисфени» відносяться до шести послідовних груп ольвійських оболів даного типу, зокрема, І група – 1 монета, ІІ група – 7 монет, ІІІ група – 3 монети, ІV група – 18 монет, V група – 28 монет, VI група – 6 монет. Старшою монетою скарбу є «борисфен» із диферентом №1, який належить до першої групи даних мідних монет. Наймолодша монета представлена «борисфеном» з диферентом №76, відноситься до шостої групи. Таким чином, тезаврація даного комплексу мідних монет Ольвії могла мати місце приблизно в 30-20-х рр. ІІІ ст. до Р.Х. \u0000Всі проаналізовані у статті нумізматичні знахідки свідчать про проживання поблизу гирла р. Інгулець та його околицях населення, яке мало економічні зв'язки з Ольвією. Ця місцевість, принаймні в IV-ІІІ ст. до Р.Х. була обжитою, густонаселеною та розвиненою в економічному та культурному відношенні.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46673236","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-109-123
Mykhailo Orlyk
У статті проаналізовано тезаврований у кружальній кераміці скарб, який включав більше 4000 монет типу Медиешул Ауріт. Даний скарб знайдено поблизу городища Мала Копаня, розташованому на теренах колишнього Виноградівського району Закарпатської області. У процесі поширення кельтської культури на Схід у ІІІ ст. до Р. Х. чимало племен, що не належали до кельтської групи, зазнали асимілятивного впливу останніх. Племена костобоківської культури, що належали до фракійської групи, зазнали значного впливу кельтської культури й були, фактично, латинізованими. Саме до костобоківської культури вчені відносять населення городища Мала Копаня. Теоретико-методологічні основи дослідження полягають у поєднанні загальнонаукових, історичних та нумізматичних методів дослідження. Наукова новизна. Загалом історичній та археологічній науці відомо близько 10 скарбів монет типу Медиешул Ауріт, що були знайдені у Східній Європі. Найбільшим скарбом монет такого типу вважався скарб із 107 монет, знайдений у 1903 р. на території Румунії. У статті вперше здійснено спробу проаналізувати в загальних рисах скарб, що включав понад 4 тисячі монет типу Медиешул Ауріт. Автором частково встановлений контекст знахідки та визначено хронологічні межі тезаврації скарбу. Даний скарб розкриває раніше невідомі аспекти грошового обігу на території латинізованих дакійських племен у І ст. до Р. Х. – І ст. н. е. Основні результати дослідження. Особливо цікавим цей скарб робить не лише надзвичайно велика кількість монет у ньому, а й хронологічні межі його тезаврації, що були встановлені нами за допомогою типологічного аналізу кераміки, яка використана для зберігання монет, та проведеного рентгенофлуоресцентного аналізу окремих монет зі скарбу. У статті акцентовано увагу на значних нерівномірностях у складі лігатури монетних знахідок, що підтвердило тривалий час їх перебування в обігу у грошовій системі даного регіону. Автор з урахуванням однотипності монет та їхньої значної кількості у скарбі підтримує гіпотезу Є. Кольникової та В. Котигорошка про те, що в даному регіоні діяв центр карбування монет типу Медиешул Ауріт. Глечик, в якому було тезавровано скарб, віднесено автором до кружального посуду, що також указує на те, що тезаврація скарбу відбулася не пізніше І ст. та могла бути пов‘язаною з бойовими діями або міжплемінними війнами в даному регіоні. За сумою факторів можемо стверджувати, що найбільш імовірний період тезаврації скарбу – початок І ст. У статті акцентовано увагу на тому, що даний скарб вибивається зі статистики знахідок таких монет в цілому як на території України, так і Румунії, що може бути додатковим аргументом на підтвердження гіпотези про існування центру карбування в районі городища Мала Копаня. Висловлено припущення про те, що до даного скарбу увійшла казна городища, яка була, скоріш за все, тезаврована через напад на городище інших дакійських племен на початку І ст.
{"title":"СКАРБ КЕЛЬТСЬКИХ МОНЕТ З КОЛИШНЬОГО ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Mykhailo Orlyk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-109-123","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-109-123","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано тезаврований у кружальній кераміці скарб, який включав більше 4000 монет типу Медиешул Ауріт. Даний скарб знайдено поблизу городища Мала Копаня, розташованому на теренах колишнього Виноградівського району Закарпатської області. У процесі поширення кельтської культури на Схід у ІІІ ст. до Р. Х. чимало племен, що не належали до кельтської групи, зазнали асимілятивного впливу останніх. Племена костобоківської культури, що належали до фракійської групи, зазнали значного впливу кельтської культури й були, фактично, латинізованими. Саме до костобоківської культури вчені відносять населення городища Мала Копаня. Теоретико-методологічні основи дослідження полягають у поєднанні загальнонаукових, історичних та нумізматичних методів дослідження. Наукова новизна. Загалом історичній та археологічній науці відомо близько 10 скарбів монет типу Медиешул Ауріт, що були знайдені у Східній Європі. Найбільшим скарбом монет такого типу вважався скарб із 107 монет, знайдений у 1903 р. на території Румунії. У статті вперше здійснено спробу проаналізувати в загальних рисах скарб, що включав понад 4 тисячі монет типу Медиешул Ауріт. Автором частково встановлений контекст знахідки та визначено хронологічні межі тезаврації скарбу. Даний скарб розкриває раніше невідомі аспекти грошового обігу на території латинізованих дакійських племен у І ст. до Р. Х. – І ст. н. е. Основні результати дослідження. Особливо цікавим цей скарб робить не лише надзвичайно велика кількість монет у ньому, а й хронологічні межі його тезаврації, що були встановлені нами за допомогою типологічного аналізу кераміки, яка використана для зберігання монет, та проведеного рентгенофлуоресцентного аналізу окремих монет зі скарбу. У статті акцентовано увагу на значних нерівномірностях у складі лігатури монетних знахідок, що підтвердило тривалий час їх перебування в обігу у грошовій системі даного регіону. Автор з урахуванням однотипності монет та їхньої значної кількості у скарбі підтримує гіпотезу Є. Кольникової та В. Котигорошка про те, що в даному регіоні діяв центр карбування монет типу Медиешул Ауріт. Глечик, в якому було тезавровано скарб, віднесено автором до кружального посуду, що також указує на те, що тезаврація скарбу відбулася не пізніше І ст. та могла бути пов‘язаною з бойовими діями або міжплемінними війнами в даному регіоні. За сумою факторів можемо стверджувати, що найбільш імовірний період тезаврації скарбу – початок І ст. У статті акцентовано увагу на тому, що даний скарб вибивається зі статистики знахідок таких монет в цілому як на території України, так і Румунії, що може бути додатковим аргументом на підтвердження гіпотези про існування центру карбування в районі городища Мала Копаня. Висловлено припущення про те, що до даного скарбу увійшла казна городища, яка була, скоріш за все, тезаврована через напад на городище інших дакійських племен на початку І ст.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48944467","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-206-216
M. Phillips
AbstractAfter the city of Antioch was captured by the crusaders in 1098 Bohemond ofTarentum declared himself Prince of Antioch. In the summer of 1099 he was captured bythe Danishmendids and remained a prisoner for four years. During his absence Antiochwas ruled by his nephew Tancred. In 1104 Bohemond left the Holy Land and neverreturned. Until his death in 1111 he titled himself Prince of Antioch and was succeededby his infant son, also called Bohemond. Tancred (1104–12) and his successor Roger(1112–19) also used the title 'Prince‘ and obviously considered themselves more thanjust simply 'regents‘ for Bohemond I or II.The coinage attributed to Bohemond I, prince of Antioch (1098–1111) consists of asingle type in copper in Byzantine style. It depicts a bust of St Peter on the obverse and afloreate cross, with the letters B H M T in the angles, on the reverse. Ever since it wasfirst attributed to Bohemond I by de Saulcy in 1847 it has been generally accepted thatthis type is a coin of Bohemond I and not Bohemond II (1119–30). The copper coins ofthe princes of Antioch were usually overstruck on preceding types and until now therehas been no sign of a coin of Bohemond‘s successors, the 'regents‘ Tancred, Roger andBohemond II, overstruck on a coin of Bohemond I. The article publishes a clear exampleof a type 3 coin of Tancred overstruck on a coin of Bohemond I, so the identification isnow secure.The coins of Bohemond I are scarce but recently a relatively large number haveappeared in trade. This provides an opportunity to analyse the coinage in more detail.There are two types in somewhat different styles and it is not clear whether they shouldbe regarded as substantive types or just the work of different die cutters. The articleconsiders the possibility that one could belong to the first period of Bohemond‘s presence in Antioch and the other to his second. If this is the case then it is possible that some of Tancred‘s early coins date from the time of his first 'regency‘ since the precedent for coinage had been established. It seems more likely, however, that both types belong to Bohemond‘s second stay and that Tancred did not begin to coin until after Bohemond left Antioch for good.As a postscript a new 'variety‘ of the coinage of Bohemond of scyphate fabric is published.
1098年，安条克城被十字军占领后，塔伦图姆的波希米德宣布自己为安条克王子。1099年夏天，他被丹麦人俘虏，并被囚禁了四年。在他离开期间，安条克瓦斯由他的侄子坦克雷德统治。1104年，波希米德离开圣地，从此再也没有回来。直到1111年去世，他封自己为安条克王子，并由他年幼的儿子，也叫波希米德继任。坦克雷德（1104-12）和他的继任者罗杰（1112-19）也使用了“王子”的头衔，显然他们认为自己不仅仅是博希蒙德一世或二世的“摄政王”。安条克王子博希蒙一世（1098-1111）的铸币采用拜占庭风格的一种铜质。它正面描绘了一尊圣彼得半身像，背面是一个长方形十字架，角度上有字母B H M T。自1847年德索尔西首次将其归属于波希米蒙德一世以来，人们普遍认为这种类型的硬币是波希米蒙德一世的硬币，而不是波希米蒙德·二世（1119–30）的硬币。安条克王子的铜钱通常在之前的类型上有过多的褶皱，直到现在还没有迹象表明博希蒙德的继任者，“摄政王”坦克雷德、罗杰和博希蒙德二世的硬币在博希蒙德一世的硬币上有过大的褶皱。这篇文章发表了一个明确的例子，说明坦克雷德的3型硬币在博希蒙德一世硬币上有过度褶皱，因此身份不安全。博希蒙一世的硬币很少，但最近在贸易中出现了相对较多的硬币。这为更详细地分析铸币提供了机会。有两种不同风格的类型，不清楚它们是应该被视为实质性的类型还是仅仅是不同模切机的工作。文章认为，一个可能属于波希米德在安条克的第一个时期，另一个可能是他的第二个时期。如果是这样的话，那么Tancred的一些早期硬币可能是从他第一次“摄政”时期开始的，因为铸币的先例已经建立。然而，似乎更有可能的是，这两种类型都属于波希米德的第二次逗留，而坦克雷德直到波希米德永远离开安条克后才开始铸造。作为附言，发表了一种新的“变种”的镰刀形织物的波希米亚货币。
{"title":"А COIN OF BOHEMOND I OF ANTIOCH OVERSTRUCK BY TANCRED","authors":"M. Phillips","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-206-216","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-206-216","url":null,"abstract":"AbstractAfter the city of Antioch was captured by the crusaders in 1098 Bohemond ofTarentum declared himself Prince of Antioch. In the summer of 1099 he was captured bythe Danishmendids and remained a prisoner for four years. During his absence Antiochwas ruled by his nephew Tancred. In 1104 Bohemond left the Holy Land and neverreturned. Until his death in 1111 he titled himself Prince of Antioch and was succeededby his infant son, also called Bohemond. Tancred (1104–12) and his successor Roger(1112–19) also used the title 'Prince‘ and obviously considered themselves more thanjust simply 'regents‘ for Bohemond I or II.The coinage attributed to Bohemond I, prince of Antioch (1098–1111) consists of asingle type in copper in Byzantine style. It depicts a bust of St Peter on the obverse and afloreate cross, with the letters B H M T in the angles, on the reverse. Ever since it wasfirst attributed to Bohemond I by de Saulcy in 1847 it has been generally accepted thatthis type is a coin of Bohemond I and not Bohemond II (1119–30). The copper coins ofthe princes of Antioch were usually overstruck on preceding types and until now therehas been no sign of a coin of Bohemond‘s successors, the 'regents‘ Tancred, Roger andBohemond II, overstruck on a coin of Bohemond I. The article publishes a clear exampleof a type 3 coin of Tancred overstruck on a coin of Bohemond I, so the identification isnow secure.The coins of Bohemond I are scarce but recently a relatively large number haveappeared in trade. This provides an opportunity to analyse the coinage in more detail.There are two types in somewhat different styles and it is not clear whether they shouldbe regarded as substantive types or just the work of different die cutters. The articleconsiders the possibility that one could belong to the first period of Bohemond‘s presence in Antioch and the other to his second. If this is the case then it is possible that some of Tancred‘s early coins date from the time of his first 'regency‘ since the precedent for coinage had been established. It seems more likely, however, that both types belong to Bohemond‘s second stay and that Tancred did not begin to coin until after Bohemond left Antioch for good.As a postscript a new 'variety‘ of the coinage of Bohemond of scyphate fabric is published.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44889144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-314-330
Roman Krytsuk
Необхідність вивчення та публікації скарбів з музейних зібрань довгий час майже не перебувала в полі зору вітчизняних учених та музеєзнавців як із причини відсутності відповідних фахівців, так і з причини слабкого інтересу до даної теми. У процесі обробки заявленого скарбу автор зіткнувся з проблемою у вигляді втрати частини депозиту, що у підсумку вилилося в окреме дослідження. Мета статті – введення до наукового обігу Пінського скарбу 1962 р. та розкриття історії втрати частини даного депозиту в контексті специфіки розвитку археологічної науки у період існування БССР та пострадянський період. Методологія дослідження. Наукова обробка комор комплексів не зводиться тільки до одного їх опису. Дослідник може підняти цілу серію питань – від провенанс депозиту до контексту скарбу у розрізі історії населеного пункту, де його виявили, та/або історії епохи і культури, до якої він належить. У процесі вивчення заявленого комплексу використані аналітичний, логічний та ілюстративний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження монет виконано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описом у попередніх публікаціях. Так само велася робота з короткими публікаціями й періодикою за темою втрат археологічних та нумізматичних предметів. Через специфіку даної тематики дослідникові доводилося опиратися не тільки на суто строгі наукові публікації, а й іноді на тенденційну періодику. Наукова новизна. Тема збереження та пропажі скарбів у позамузейних організаціях у вітчизняній історіографії, фактично, не піднімалася. У деяких публікаціях зустрічається інформація про те, що місце зберігання скарбу невідоме, але автори таких статей не ставлять питання про втрату депозиту основною проблемою своїх праць. Відповідно, наукові роботи, присвячені даній проблемі, в Білорусі відсутні. Висновки. Втрата частини Пінського скарбу сталася в результаті збігу обставин, які поступово формувалися протягом багатьох років в Інституті історії НАН Білорусі (за радянських часів – в Інституті історії АН БРСР). Відсутність системи обліку та зберігання матеріалів, порушення законодавства Республіки Білорусь у галузі охорони культурної спадщини, байдужість до наявних фондів і небажання привести їх у порядок та взяти на облік, намагання не згадувати про невдачі та прикрі помилки минулого – ось так можна охарактеризувати сучасний стан справ у даній організації. Ймовірно, подібні ситуації з археологічно виявленими монетними, монетно-речовими і речовими комплексами в майбутньому будуть неодноразово повторятися.Сам же Пінський скарб за своїм характером, ймовірно, належав ювелірові і був набором брухту з дорогоцінних металів. Час приховування скарбу припадає на період після 1632 р. і, можливо, це було пов'язано з бойовими діями 1648 року, коли Пінськ був захоплений військами Богдана Хмельницького. Перспективи подальших досліджень у зв'язку з відсутністю робіт в цьому напрямку широкі. Скар
{"title":"«ЗНИКЛІ» СКАРБИ: ПРО ПРОБЛЕМУ ЗБЕРЕЖЕННЯ СКАРБІВ У ПОЗАМУЗЕЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПІНСЬКОГО СКАРБУ 1962 Р. З ФОНДІВ НІМ РБ)","authors":"Roman Krytsuk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-314-330","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-314-330","url":null,"abstract":"Необхідність вивчення та публікації скарбів з музейних зібрань довгий час майже не перебувала в полі зору вітчизняних учених та музеєзнавців як із причини відсутності відповідних фахівців, так і з причини слабкого інтересу до даної теми. У процесі обробки заявленого скарбу автор зіткнувся з проблемою у вигляді втрати частини депозиту, що у підсумку вилилося в окреме дослідження. Мета статті – введення до наукового обігу Пінського скарбу 1962 р. та розкриття історії втрати частини даного депозиту в контексті специфіки розвитку археологічної науки у період існування БССР та пострадянський період. Методологія дослідження. Наукова обробка комор комплексів не зводиться тільки до одного їх опису. Дослідник може підняти цілу серію питань – від провенанс депозиту до контексту скарбу у розрізі історії населеного пункту, де його виявили, та/або історії епохи і культури, до якої він належить. У процесі вивчення заявленого комплексу використані аналітичний, логічний та ілюстративний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження монет виконано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описом у попередніх публікаціях. Так само велася робота з короткими публікаціями й періодикою за темою втрат археологічних та нумізматичних предметів. Через специфіку даної тематики дослідникові доводилося опиратися не тільки на суто строгі наукові публікації, а й іноді на тенденційну періодику. Наукова новизна. Тема збереження та пропажі скарбів у позамузейних організаціях у вітчизняній історіографії, фактично, не піднімалася. У деяких публікаціях зустрічається інформація про те, що місце зберігання скарбу невідоме, але автори таких статей не ставлять питання про втрату депозиту основною проблемою своїх праць. Відповідно, наукові роботи, присвячені даній проблемі, в Білорусі відсутні. Висновки. Втрата частини Пінського скарбу сталася в результаті збігу обставин, які поступово формувалися протягом багатьох років в Інституті історії НАН Білорусі (за радянських часів – в Інституті історії АН БРСР). Відсутність системи обліку та зберігання матеріалів, порушення законодавства Республіки Білорусь у галузі охорони культурної спадщини, байдужість до наявних фондів і небажання привести їх у порядок та взяти на облік, намагання не згадувати про невдачі та прикрі помилки минулого – ось так можна охарактеризувати сучасний стан справ у даній організації. Ймовірно, подібні ситуації з археологічно виявленими монетними, монетно-речовими і речовими комплексами в майбутньому будуть неодноразово повторятися.Сам же Пінський скарб за своїм характером, ймовірно, належав ювелірові і був набором брухту з дорогоцінних металів. Час приховування скарбу припадає на період після 1632 р. і, можливо, це було пов'язано з бойовими діями 1648 року, коли Пінськ був захоплений військами Богдана Хмельницького. Перспективи подальших досліджень у зв'язку з відсутністю робіт в цьому напрямку широкі. Скар","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43026613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-94-108
Yevgeniy Kolesnichenko
Мета статті полягає у доповненні та систематизації дрібних мідних монетних типів та їхніх різновидів емітованих у першій чверті-середині ІV ст. до Р. Х., і укладенні їхнього каталогу. Стаття є результатом багаторічної праці автора над архівом штемпелів ольвійської міді першої половини IV ст. до Р. Х. з подальшим дослідженням із застосуванням сукупності нумізматичних методів, а саме: візуального аналізу, ідентіфікації та типологізації монет, порівняльного методу. Наукова новизна полягає у поділі усього корпуса на чотири групи, які представлені максимальною кількістю типів і різновидів, 30 з яких раніше були неопублікованими. Дана робота складає один із сегментів ольвійської нумізматики. У кожній окремій публікації автор переслідує мету максимально опрацювати опубліковані матеріали та додати нові знахідки з їх подальшим осмисленням. Вагомий внесок нумізматичного матеріалу, який мав місце у сфері нумізматичних досліджень протягом останніх 30 років, багато в чому змінив уявлення про монетну справу Ольвії в цілому. До пріоритетних аспектів нумізматичних досліджень належать архівація та введення до наукового обігу нового нумізматичного матеріалу з метою створення бази штемпелів. Як показують реалії, багато навіть добре вивчених періодів піддаються корекції та змінам.
{"title":"КОРПУС МОЛОДШИХ НОМІНАЛІВ ОЛЬВІЙСЬКОЇ КАРБОВАНОЇ МІДІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ IV СТ. ДО Р. Х.","authors":"Yevgeniy Kolesnichenko","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-94-108","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-94-108","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у доповненні та систематизації дрібних мідних монетних типів та їхніх різновидів емітованих у першій чверті-середині ІV ст. до Р. Х., і укладенні їхнього каталогу. \u0000Стаття є результатом багаторічної праці автора над архівом штемпелів ольвійської міді першої половини IV ст. до Р. Х. з подальшим дослідженням із застосуванням сукупності нумізматичних методів, а саме: візуального аналізу, ідентіфікації та типологізації монет, порівняльного методу. \u0000Наукова новизна полягає у поділі усього корпуса на чотири групи, які представлені максимальною кількістю типів і різновидів, 30 з яких раніше були неопублікованими. Дана робота складає один із сегментів ольвійської нумізматики. У кожній окремій публікації автор переслідує мету максимально опрацювати опубліковані матеріали та додати нові знахідки з їх подальшим осмисленням. \u0000Вагомий внесок нумізматичного матеріалу, який мав місце у сфері нумізматичних досліджень протягом останніх 30 років, багато в чому змінив уявлення про монетну справу Ольвії в цілому. До пріоритетних аспектів нумізматичних досліджень належать архівація та введення до наукового обігу нового нумізматичного матеріалу з метою створення бази штемпелів. Як показують реалії, багато навіть добре вивчених періодів піддаються корекції та змінам.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43780016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-223-262
Andrii Boiko-Haharin, Igor Prokhnenko, O. Andreiev
Мета дослідження. У вітчизняній нумізматиці, насамперед у публікаціях топографій одиничних знахідок та скарбів, іноді розглядаються празькі гроші. До наукового обігу також уведені подібні екземпляри з контрамарками та фальшиві монети того часу. Окремо досліджувалося питання обрізання празьких грошів у Галичині. Незважаючи на достатню базу даних, ряд питань проблематики явно опинився поза увагою дослідників. Празький гріш, практично, одразу набув стрімкого поширення в Польщі та Пруссії. Звідти він потрапив на Галичину, Поділля, Волинь та Полісся, а через Угорщину, можливо, на територію Закарпаття і в Молдову. Хронологію потрапляння чеської монети можна умовно розділити на три основні періоди: початковий – до масового надходження монет (1378–1419); перебування в обігу, переважно монет Вацлава IV (1378–1419); завершальний період – потрапляння у скарби разом із монетами XVI–XVIIІ ст. Знахідки ранніх богемських монет найбільш рідкісні. Більшість екземплярів празьких грошів Вацлава ІІ (1300–1305) та Яна І Люксембурзького (1340–1346) зафіксовані на території Західної України. Наявність монет Вацлава ІІ у складі більш пізніх скарбів можна пояснити потраплянням до депозитів тих монет, що залишались в обігу разом із монетами пізніших правителів станом на середину XIV ст. За часів правління Яна І Люксембурзького у Кутній Горі відновилось і карбування золотої цінової одиниці – флорину. Наймасовішими богемськими монетами у знахідках Східної Європи виявилися монети Карла І (1346–1378) та Вацлава IV (1378–1419). Празькі гроші Георгія з Подєбрад (1457–1471), практично, не перебували у грошовому обігові. Монети Владислава ІІ (1490–1516) зафіксовані на Волині у складі скарбів із золотими дукатами. За правління Людовіка І відбулося відкриття нового монетного двору у м. Йоахімсталі (1518 р.), де празькі гроші карбувались до 1526 р. Монети Фердинанда І (1526–1564) більш характерні для пізніших скарбів. На особливу увагу заслуговують скарби з монетами Золотої Орди у розрізі вивчення східного шляху подальшого просування богемських монет. У цьому контексті особливо цікаві знахідки з ранніми литовськими монетами та київськими монетами Володимира Ольгердовича, а також із монетно-ваговими зливками гривень різних типів. Щодо знахідок празьких грошів у Московщині, то ймовірніш за все, їх потрапляння на Схід може відноситись до третього хронологічного періоду поширення гроша – разом із більш пізніми монетами XVI–XVII ст. Власних виокремлених особливостей обігу празький гріш на цій території явно не мав. Нерідко у грошовому обігові для надання торговим угодам більшої гнучкості використовували фрагменти празьких грошей. У такому стані вони зафіксовані як у складі скарбів, так і як одиничні знахідки. У складі одного скарбу нерідко виявляються дві розламані половини однієї і тієї самої монети. Склад металу монет відповідає родовищному сріблу. При цьому основною домішкою в дорогоцінному металі виступає мідь, а стабільними компонентами – вісмут та свинець. Період нанесення н
研究目的。在烟囱编号中，在出版单个发明和宝藏的地形图之前，有时你会看到钱。在当时的科学界也有假冒伪劣硬币的例子。此外，我们还研究了在希腊削减资金的问题。尽管有足够的数据库，但研究人员显然忽视了一些问题。实际上，一种纯粹的罪恶立即在波兰和普鲁士迅速蔓延开来。从那里，他去了加利西亚、师、沃林和波兰，也许还穿过匈牙利，去了萨克拉门托和摩尔多瓦。捷克硬币到达的年表可以细分为三个主要时期：最初的时期，直到硬币大规模到达（1378-1419）流通中，主要是瓦茨拉夫四世（1378-1419）的货币；期末：使用XVI-XVII货币的国库早期的波希米亚硬币是最稀有的。Vaclav XII（1300-1305）和Jan XII Luxembourg（1340-1346）的大多数吸尘器样本在乌克兰西部被没收。瓦茨拉夫货币在后来的宝藏中的存在可以通过在14世纪中期与后来的总督硬币一起流通的这些硬币的存款来解释。在Jan’i Luxembourg统治时期，山区恢复了黄金单位florine的开采。东欧发现的数量最多的波希米亚货币是卡洛斯货币（1346-1378）和瓦茨拉夫货币（1378-1419）。格鲁吉亚从波德布拉德（1457-1471）洗出来的钱实际上已经不流通了。弗拉迪斯拉夫的货币（1490-1516）被固定在瓦隆的镀金宝藏中。在曼的统治下，m开启了一扇新的货币之门。Yoahimstali（1518年），那里的钱一直花到1526年斐迪南的货币（1526-1564）在后来的珍宝中更为典型。特别关注的是带有金帐汗国硬币的宝藏，这与学习进一步推进波西米亚硬币的东方道路有所区别。在这种情况下，特别有趣的发现是早期立陶宛货币和Volodimir Olgardovich的中国货币，以及不同类型燃料的硬币加权流体。关于在莫斯科发现货币的问题，它们到达东方可能与第三个长期的货币扩散期有关，以及XVI-XVII世纪后期的货币。这片领土上显然没有明显的罪恶。不同寻常的是，洗钱被用来使贸易合同更加灵活。在这种状态下，它们既被困在国库大院里，又被困在单一的发现中。在一个宝藏中，同一枚硬币很少有两个部分。硬币的金属成分与银的成分一致。贵金属的主屋是铜，稳定的成分是章鱼和猪肉。过载时期按时间顺序为十五世纪末至十六世纪初。（1370–1510）。在乌克兰发现的大多数硬币都是德国城市：乌尔姆、奥格斯堡、扎尔斯堡和雷根斯堡。硬币上出现几个过载的原因可以解释为德国城市希望建立货币联盟，并在地方层面确保空货币。传统上，切割硬币的过程与后期现金秀中金属质量的下降有关，也与m开始开采硬币有关。李维。切割成直径20英寸的银币与金质勋章相对应。这样做是为了使空货币的重量接近汉乌兹别克货币（1312-1342）或贾尼别克货币（1342-1357）的重量。在乌克兰的数字史上，几乎没有任何工作来解释将新型货币引入科学界的问题，-研究各种各样的传说和带有王冠的左边的形象。伪造者被复制并发行成流通硬币，模仿最大规模的群众表演的廉价货币，即Jan[UNK]ILuxenburg和Vaclav[UNK]IV（III）政府时期。后果尽管有大量科学出版物研究了乌克兰的现金流通，而且这种货币的作用在许多方面都很清楚，但仍存在个别问题，-这需要识别并更多地关注研究人员在这一问题下的进一步科学研究。其中包括：研究和仔细分析利用其他排放国的硬币洗钱，特别是货币加权燃料；根据博物馆收藏材料，识别并将无法解释的自发现金新品种引入科学界；确定晚期洗钱的作用，并将其纳入科学文献。 应特别注意在远离区域扩张主流的偏远地区寻找廉价资金。
{"title":"АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБІГУ ПРАЗЬКОГО ГРОША В УКРАЇНІ","authors":"Andrii Boiko-Haharin, Igor Prokhnenko, O. Andreiev","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-223-262","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-223-262","url":null,"abstract":"Мета дослідження. У вітчизняній нумізматиці, насамперед у публікаціях топографій одиничних знахідок та скарбів, іноді розглядаються празькі гроші. До наукового обігу також уведені подібні екземпляри з контрамарками та фальшиві монети того часу. Окремо досліджувалося питання обрізання празьких грошів у Галичині. Незважаючи на достатню базу даних, ряд питань проблематики явно опинився поза увагою дослідників. \u0000Празький гріш, практично, одразу набув стрімкого поширення в Польщі та Пруссії. Звідти він потрапив на Галичину, Поділля, Волинь та Полісся, а через Угорщину, можливо, на територію Закарпаття і в Молдову. Хронологію потрапляння чеської монети можна умовно розділити на три основні періоди: початковий – до масового надходження монет (1378–1419); перебування в обігу, переважно монет Вацлава IV (1378–1419); завершальний період – потрапляння у скарби разом із монетами XVI–XVIIІ ст. \u0000Знахідки ранніх богемських монет найбільш рідкісні. Більшість екземплярів празьких грошів Вацлава ІІ (1300–1305) та Яна І Люксембурзького (1340–1346) зафіксовані на території Західної України. Наявність монет Вацлава ІІ у складі більш пізніх скарбів можна пояснити потраплянням до депозитів тих монет, що залишались в обігу разом із монетами пізніших правителів станом на середину XIV ст. За часів правління Яна І Люксембурзького у Кутній Горі відновилось і карбування золотої цінової одиниці – флорину. Наймасовішими богемськими монетами у знахідках Східної Європи виявилися монети Карла І (1346–1378) та Вацлава IV (1378–1419). Празькі гроші Георгія з Подєбрад (1457–1471), практично, не перебували у грошовому обігові. Монети Владислава ІІ (1490–1516) зафіксовані на Волині у складі скарбів із золотими дукатами. За правління Людовіка І відбулося відкриття нового монетного двору у м. Йоахімсталі (1518 р.), де празькі гроші карбувались до 1526 р. Монети Фердинанда І (1526–1564) більш характерні для пізніших скарбів. \u0000На особливу увагу заслуговують скарби з монетами Золотої Орди у розрізі вивчення східного шляху подальшого просування богемських монет. У цьому контексті особливо цікаві знахідки з ранніми литовськими монетами та київськими монетами Володимира Ольгердовича, а також із монетно-ваговими зливками гривень різних типів. \u0000Щодо знахідок празьких грошів у Московщині, то ймовірніш за все, їх потрапляння на Схід може відноситись до третього хронологічного періоду поширення гроша – разом із більш пізніми монетами XVI–XVII ст. Власних виокремлених особливостей обігу празький гріш на цій території явно не мав. \u0000Нерідко у грошовому обігові для надання торговим угодам більшої гнучкості використовували фрагменти празьких грошей. У такому стані вони зафіксовані як у складі скарбів, так і як одиничні знахідки. У складі одного скарбу нерідко виявляються дві розламані половини однієї і тієї самої монети. \u0000Склад металу монет відповідає родовищному сріблу. При цьому основною домішкою в дорогоцінному металі виступає мідь, а стабільними компонентами – вісмут та свинець. \u0000Період нанесення н","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48109824","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-331-352
Olena Popelnytska
Метою статті є введення до наукового обігу листування К. Болсуновського та М. Захаревича-Захарієвського за 1894–1923 рр., що зберігається у фонді 4 «Матеріали, документи та наукові праці відомого колекціонера та нумізмата Болсуновського Карла Васильовича (1838–1924)» Наукового архіву Національного музею історії України (НМІУ) та є вагомим джерелом вивчення історії становлення вітчизняних нумізматики та музейної галузі. Наукова новизна дослідження полягає у реконструкції за писемними джерелами біографії київського нумізмата та археолога М. Захаревича-Захарієвського (1870-і рр. – 1931). Методологією дослідження є принцип науковості, історизму, об’єктивності, методи аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичний та історико-типологічний. Основними результатами дослідження є реконструкція біографії М. Захаревича-Захарієвського за згадками, що містяться у листах К. Болсуновського до М. Захаревича-Захарієвського, та відомого колекціонера С. Дроздова. Також було з’ясоване коло наукових практичних та теоретичних питань, які цікавили дослідників, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. вивчали та колекціонували нумізматичні матеріали: проведення експертизи монет для визначення їхньої оригінальності; встановлення контактів з нумізматами-колекціонерами для обміну монетами так інформацією про них; встановлення контактів з продавцями монет та нумізматичних каталогів, зокрема з Сибіру та Західної Європи; моніторинг знахідок монетних скарбів на території Києва та Київщини та їх придбання; створення наукових студій, присвячених вивченню нумізматики зокрема та старожитностей взагалі; діяльність по розбудові нумізматичного відділу Київського художньо-промислового та наукового музею. Було також з’ясоване коло осіб (нумізматів, музейників, археологів, колекціонерів, меценатів, торговців антикваріатом, видавців з Києва, Білої Церкви, Москви, Санкт-Петербурга, Мінусінська, Мюнхена), з якими контактував К. Болсуновський у своїй науковій діяльності: В. Антонович, М. Біляшівський, С. Дроздов, Б. Копилов, С. Кулжинський, М. Макаренко, О. Мердер, М. Петров, Й. Прове, О. Темницький, І. Товстін, Б. Ханенко, В. Хвойка, О. Хельбінг, І. Холодковський, Д. Щербаківський. Перспективи подальших студіювань: продовження вивчення листування К. Болсуновського, що зберігається у Науковому архіві НМІУ, з метою виявлення нової інформації, яка б доповнила та уточнила отримані результати. Практичне значення досягнутих результатів: одержані результати дослідження та опубліковані писемні джерела можуть бути використані при написанні наукових статей та монографій, побудові музейних експозицій та тимчасових виставок, створенні науково-популярних видань та відеофільмів тощо. Оригінальність дослідження: вперше до наукового обігу вводяться досі не опубліковані епістолярні джерела, що містять інформацію про наукове життя, ділові стосунки та побут представників наукової інтелігенції Києва та Київщини кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття.
这篇文章的目的是向科学界介绍K。博索诺夫斯基和M。1894年至1923年存储在CEF中，Bolsonov Carl Vasiljovic（1838-1924）的著名收藏家和编号的文件和科学工作»乌克兰国家历史博物馆（IMI）科学档案，是历史的重要来源小麦命名法的建立和博物馆。科学研究是基于对中国农学家、考古学家M传记的书面重构。（1870–1931）。研究方法论是科学性原则、历史性原则、客观性原则、分析方法、分类方法、概括方法、历史成因原则和历史类型学原则。研究的主要成果是对M传记的重构。За。-博索诺夫斯基对M。За。[UNK]路。它也是围绕着科学实践和理论问题发现的，这些问题引起了研究人员的兴趣，在20世纪初艾滋病病毒的末期。研究和收集数字材料：进行硬币实验以确定其起源；与收藏家建立联系，交换硬币信息；与货币供应商和编号目录建立联系，特别是与西伯利亚和西欧建立联系；监测在基辅和基辅境内发现和获取货币宝藏的情况；创建科学研究，特别是研究钱币和一般古物；中国艺术、工业和科学博物馆的发展。还有一群人（钱币学家、音乐家、考古学家、收藏家、医生、古董商、基辅的出版商、白教堂、莫斯科、圣彼得堡、米努辛斯卡、慕尼黑），-K与之联系。博索诺夫斯基在他的科学活动中：。Antonovich，M。白俄罗斯。路，B。Kopilov，S。Кулжинский，М。Macarenko，O。-Merder，M。Peter，J。对不起，奥。黑暗，我。Stowstein，B。哈年科。夏威夷，O。贺冰。[UNK]。[UNK]切尔巴切夫斯基。进一步研究的前景：继续研究K。[UNK]Bolsonovsky，存储在IMI的科学档案中，以发现补充和确定所获得结果的新信息。所取得成果的实用价值：所取得的成果和发表的书面资料可用于撰写科学文章和专著，-建设博物馆展览和临时展览，制作科普节目和视频等。最初的研究：在科学界，第一次仍然有未发表的书信来源，其中包含关于科学生活的信息，19世纪末，基辅和中国的商业关系和科学情报代表的出现。
{"title":"З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НУМІЗМАТИКИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХ СТ.: ЛИСТУВАННЯ К.В. БОЛСУНОВСЬКОГО ТА М.Г. ЗАХАРЕВИЧА-ЗАХАРІЄВСЬКОГО З НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ","authors":"Olena Popelnytska","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-331-352","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-331-352","url":null,"abstract":"Метою статті є введення до наукового обігу листування К. Болсуновського та М. Захаревича-Захарієвського за 1894–1923 рр., що зберігається у фонді 4 «Матеріали, документи та наукові праці відомого колекціонера та нумізмата Болсуновського Карла Васильовича (1838–1924)» Наукового архіву Національного музею історії України (НМІУ) та є вагомим джерелом вивчення історії становлення вітчизняних нумізматики та музейної галузі. Наукова новизна дослідження полягає у реконструкції за писемними джерелами біографії київського нумізмата та археолога М. Захаревича-Захарієвського (1870-і рр. – 1931). Методологією дослідження є принцип науковості, історизму, об’єктивності, методи аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичний та історико-типологічний. \u0000Основними результатами дослідження є реконструкція біографії М. Захаревича-Захарієвського за згадками, що містяться у листах К. Болсуновського до М. Захаревича-Захарієвського, та відомого колекціонера С. Дроздова. Також було з’ясоване коло наукових практичних та теоретичних питань, які цікавили дослідників, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. вивчали та колекціонували нумізматичні матеріали: проведення експертизи монет для визначення їхньої оригінальності; встановлення контактів з нумізматами-колекціонерами для обміну монетами так інформацією про них; встановлення контактів з продавцями монет та нумізматичних каталогів, зокрема з Сибіру та Західної Європи; моніторинг знахідок монетних скарбів на території Києва та Київщини та їх придбання; створення наукових студій, присвячених вивченню нумізматики зокрема та старожитностей взагалі; діяльність по розбудові нумізматичного відділу Київського художньо-промислового та наукового музею. Було також з’ясоване коло осіб (нумізматів, музейників, археологів, колекціонерів, меценатів, торговців антикваріатом, видавців з Києва, Білої Церкви, Москви, Санкт-Петербурга, Мінусінська, Мюнхена), з якими контактував К. Болсуновський у своїй науковій діяльності: В. Антонович, М. Біляшівський, С. Дроздов, Б. Копилов, С. Кулжинський, М. Макаренко, О. Мердер, М. Петров, Й. Прове, О. Темницький, І. Товстін, Б. Ханенко, В. Хвойка, О. Хельбінг, І. Холодковський, Д. Щербаківський. \u0000Перспективи подальших студіювань: продовження вивчення листування К. Болсуновського, що зберігається у Науковому архіві НМІУ, з метою виявлення нової інформації, яка б доповнила та уточнила отримані результати. \u0000Практичне значення досягнутих результатів: одержані результати дослідження та опубліковані писемні джерела можуть бути використані при написанні наукових статей та монографій, побудові музейних експозицій та тимчасових виставок, створенні науково-популярних видань та відеофільмів тощо. \u0000Оригінальність дослідження: вперше до наукового обігу вводяться досі не опубліковані епістолярні джерела, що містять інформацію про наукове життя, ділові стосунки та побут представників наукової інтелігенції Києва та Київщини кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42456184","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-353-359
Krzysztof Filipow
Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa była bankiem emisyjnym powołanym 6 grudnia 1916 r. przez niemieckie władze okupacyjne Generalnego Gubernatorstwa Warszawskiego z prawem emisji marki polskiej równej marce niemieckiej. Miała ona obiegać na terenie utworzonego Aktem Dwóch Cesarzy (Niemiec i Austro-Węgier) 5 listopada Królestwa Polskiego z ziem dawnego Królestwa zaboru rosyjskiego. 24 kwietnia 1917 r. rubel przestał być na ziemiach polskich prawnym środkiem płatniczym. Przejęta przez władze polskie 11 listopada 1918 r. Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa (PKKP) pełniła czynności pierwszego w Polsce banku emisyjnego i przeprowadziła unifikację obiegu pieniężnego na podstawie marki polskiej.Początki tworzenia PKKP i marki polskiej odtworzyć można na podstawie pamiętnika polskiego działacza gospodarczego Stanisława Dzierzbickiego. On to był jednym z promotorów tworzenia banku i emisji marek polskich nazywanych pospolicie „Notami Kriesa‖.
Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa是1916年12月6日由华沙总督的德国占领当局设立的一家发行银行。它将于11月5日在波兰王国的两位皇帝（德国和奥匈帝国）法案从前俄罗斯王国分治的土地上创建的地区流通。1917年4月24日，卢布不再是波兰土地上的合法支付手段。波兰国家贷款基金（PKKP）于1918年11月11日被波兰当局接管。它是波兰第一家发行银行，并在波兰品牌的基础上实现了货币流通的统一。PKKP和波兰品牌的创立可以在波兰经济活动家Stanisław Dzierzbicki的日记的基础上重建。他是创建银行和发行波兰品牌（通常称为“Kries Notes”）的推动者之一。
{"title":"POCZĄTKI POLSKIEJ KRAJOWEJ KASY POŻYCZKOWEJ W ŚWIETLE WSPOMNIEŃ STANISŁAWA DZIERZBICKIEGO (cz. I)","authors":"Krzysztof Filipow","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-353-359","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-353-359","url":null,"abstract":"Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa była bankiem emisyjnym powołanym 6 grudnia 1916 r. przez niemieckie władze okupacyjne Generalnego Gubernatorstwa Warszawskiego z prawem emisji marki polskiej równej marce niemieckiej. Miała ona obiegać na terenie utworzonego Aktem Dwóch Cesarzy (Niemiec i Austro-Węgier) 5 listopada Królestwa Polskiego z ziem dawnego Królestwa zaboru rosyjskiego. 24 kwietnia 1917 r. rubel przestał być na ziemiach polskich prawnym środkiem płatniczym. Przejęta przez władze polskie 11 listopada 1918 r. Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa (PKKP) pełniła czynności pierwszego w Polsce banku emisyjnego i przeprowadziła unifikację obiegu pieniężnego na podstawie marki polskiej.Początki tworzenia PKKP i marki polskiej odtworzyć można na podstawie pamiętnika polskiego działacza gospodarczego Stanisława Dzierzbickiego. On to był jednym z promotorów tworzenia banku i emisji marek polskich nazywanych pospolicie „Notami Kriesa‖.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48704331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2021-5-299-319
Lilia Dergaciova, A. Boiko-Haharin
During the past two decades, with the development of private search using a special equipment, the number of known coins has increased dramatically, opening up the new opportunities for researchers. The aim of the study. Some of these finds, mainly treasures, have been the subject of the specialized research or have been the part of various numismatic publications, which cannot be said of isolated finds that have only been partially covered in the scientific literature. At the same time, the individual finds are not inferior to informative treasures, allowing a reconstructing the monetary circulation of a single settlement or city, its economic potential, interregional trade relations and many other aspects that contribute together to the restoration of the historical past. Over the last 10-15 years, the authors of this article have been systematically collecting information about the medieval coins found in Ukraine, some of which have an exact location. Thus, the purpose of this article is the gradual introduction into scientific circulation of the numismatic material originating from the territory of modern Ukraine with its full description, illustrations and outlines, references to current works and catalogues. It opens a series of articles on issues of the XV and XVII centuries, namely the Moldavian coins of Alexander I the Good, Stephen III the Great and one piece of the crown solidus of Sigismund III, found with them. Within the 22 coins described in the article, about 10 were found: 6 coins originate from Chernivtsi region, 1 piece of Moldovan coins were founded in Vinnytsia, Poltava, Volyn and Lviv regions. Other coins were also found on the territory of modern Ukraine, the authors do not know the exact places of their discovery. The Conclusions. The topographic distribution of the finds indicates that the main zone of concentration of Moldavian coins falls on the Chernivtsi region, which is quite natural, given that these lands, mentioned in written sources under the name of Shipinska land (terra Sepenicensis), were was included the part of the Moldavian principality since the end of XIV century. The distribution of Moldovan coin finds in Ukraine corresponds to the same international trade routes that connected Central Europe with the Crimean Peninsula, passing through the territory of modern Ukraine and Moldova, known as «Tatar» and «Moldovan» trade routes; and the mediating the role played by the lands of the Principality of Moldavia in this trade.
{"title":"MEDIEVAL COINS ON THE TERRITORY OF UKRAINE. “BRUSH STROKES” TO THE MONETARY CIRCULATION (I)","authors":"Lilia Dergaciova, A. Boiko-Haharin","doi":"10.31470/2616-6275-2021-5-299-319","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2021-5-299-319","url":null,"abstract":"During the past two decades, with the development of private search using a special equipment, the number of known coins has increased dramatically, opening up the new opportunities for researchers. \u0000The aim of the study. Some of these finds, mainly treasures, have been the subject of the specialized research or have been the part of various numismatic publications, which cannot be said of isolated finds that have only been partially covered in the scientific literature. At the same time, the individual finds are not inferior to informative treasures, allowing a reconstructing the monetary circulation of a single settlement or city, its economic potential, interregional trade relations and many other aspects that contribute together to the restoration of the historical past. Over the last 10-15 years, the authors of this article have been systematically collecting information about the medieval coins found in Ukraine, some of which have an exact location. Thus, the purpose of this article is the gradual introduction into scientific circulation of the numismatic material originating from the territory of modern Ukraine with its full description, illustrations and outlines, references to current works and catalogues. It opens a series of articles on issues of the XV and XVII centuries, namely the Moldavian coins of Alexander I the Good, Stephen III the Great and one piece of the crown solidus of Sigismund III, found with them. Within the 22 coins described in the article, about 10 were found: 6 coins originate from Chernivtsi region, 1 piece of Moldovan coins were founded in Vinnytsia, Poltava, Volyn and Lviv regions. Other coins were also found on the territory of modern Ukraine, the authors do not know the exact places of their discovery. The Conclusions. The topographic distribution of the finds indicates that the main zone of concentration of Moldavian coins falls on the Chernivtsi region, which is quite natural, given that these lands, mentioned in written sources under the name of Shipinska land (terra Sepenicensis), were was included the part of the Moldavian principality since the end of XIV century. The distribution of Moldovan coin finds in Ukraine corresponds to the same international trade routes that connected Central Europe with the Crimean Peninsula, passing through the territory of modern Ukraine and Moldova, known as «Tatar» and «Moldovan» trade routes; and the mediating the role played by the lands of the Principality of Moldavia in this trade.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47589881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：