Pub Date : 2018-11-26DOI: 10.31470/2616-6275-2018-2-99-118
Islamov Ravil
Анотація В османській нумізматиці відомі рідкісні випадки, коли легенди монет різних султанів мають майже однакову легенду. Ця обставина можу значно ускладнити процес ідентифікації монет, особливо коли на їх полі відсутня, або нерозбірливо нанесена дата. Особливо складною є ідентифікація срібного пара, карбованого на монетному дворі у Місрі (Єгипті) на початку правління султана Ахмеда ІІІ (17031730 рр.). цю монету часто помилково ідентифікують як срібний медіні султана Ахмеда І (1603-1617 рр.), хоча часовий проміжок між їх емісіями дорівнює майже цілому століттю. Це і не дивно, адже вони мають спільні риси: монетні заготовки майже однакові за розміром та вагою, склад сплаву є подібним, а дата карбування, як правило, або відсутня, або є нечитабельною. На реверсах обох типів монет нанесено «вузол щастя», який сильно привертає увагу. На обох типах монет внутрішній обідок суцільний, а зовнішній – крапковий. Арабо-мовні легенди як на одному, так і іншому типі монет мають майже однаковий текст. А саме: на аверсі: «Султан Ахмед син Мехмеда хана», на реверсі: «Допоможи, Боже, зробити його переможцем, карбовано у Місрі року 1115 (або 1012)». Погана якість монет, карбованих у Місрі, негативно відіграло на читабельності легенд карбованих на цьому дворі монет. Особливо погано прокарбовувалась ділянка ближче до краю монет, саме у місці нанесення дати виготовлення. Навіть у тих випадках, коли дата, все ж таки, попала на поле монети, дуже часто її складно правильно прочитати, адже в ній самій може бути помилка майстра, можуть бути викривленими або відсутніми цифри. Ці недоліки в однаковій мірі притаманні як пара султана Ахмеда ІІІ, так і медіні Ахмеда І. В цій статті нами здійснено спробу описати всі типи пара, карбований на монетному дворі у Місрі в часи правління султана Ахмеда ІІІ, порівняти пара «тип 1» з медіні султана Ахмеда І, також карбованого на цій монетарні, вказати на відмінності між їх легендами. Отримані результати значною мірою допоможуть полегшити нумізматам відрізняти пара султана Ахмеда ІІІ від медіні Ахмеда І. Провівши детальне дослідження вище вказаних типів монет, можемо вказати на основні відмінності: 1. Слово «султан» у пара «тип 1» має високу літеру «нун», а літера «сін» – із рівною нижньою лінією. У медіні султана Ахмеда І літера «нун» у слові «султан» Слово «султан досягає приблизно половини сусідньої літери «аліф», а літера «сін» – хвиляста. 2. Імена «Ахмед» та «Мехмед» на пара «тип 1» стилізовані та пишуться інакше аніж на медіні Ахмеда І, як і на інших османських монетах. 3. Літера «нун» у слові «син» у пара «тип 1» по висоті рівна літері «аліф» в імені «Ахмед», до того ж, у літері «нун» часто одночасно присутні як діакритична крапка, так і «зайва» діакритична риска. У медіні султана Ахмеда І у слові «син» літера «нун» нижче літери «аліф» в написанні імені «Ахмед», лише одна діакритична крапка над літерою «нун». 4. На пара султана «тип 1» імена «Ахмед» та «Мехмед» дещо зміщені вліво з-під частини слова «султа...». А на медіні султан
{"title":"ABOUT THE DIFFERENCE AMONG THE PARA’S OF AHMED III FROM MEDINI OF AHMED I MINTED IN MISIR (EGYPT)","authors":"Islamov Ravil","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-99-118","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-99-118","url":null,"abstract":"Анотація В османській нумізматиці відомі рідкісні випадки, коли легенди монет різних султанів мають майже однакову легенду. Ця обставина можу значно ускладнити процес ідентифікації монет, особливо коли на їх полі відсутня, або нерозбірливо нанесена дата. Особливо складною є ідентифікація срібного пара, карбованого на монетному дворі у Місрі (Єгипті) на початку правління султана Ахмеда ІІІ (17031730 рр.). цю монету часто помилково ідентифікують як срібний медіні султана Ахмеда І (1603-1617 рр.), хоча часовий проміжок між їх емісіями дорівнює майже цілому століттю. Це і не дивно, адже вони мають спільні риси: монетні заготовки майже однакові за розміром та вагою, склад сплаву є подібним, а дата карбування, як правило, або відсутня, або є нечитабельною. На реверсах обох типів монет нанесено «вузол щастя», який сильно привертає увагу. На обох типах монет внутрішній обідок суцільний, а зовнішній – крапковий. Арабо-мовні легенди як на одному, так і іншому типі монет мають майже однаковий текст. А саме: на аверсі: «Султан Ахмед син Мехмеда хана», на реверсі: «Допоможи, Боже, зробити його переможцем, карбовано у Місрі року 1115 (або 1012)». Погана якість монет, карбованих у Місрі, негативно відіграло на читабельності легенд карбованих на цьому дворі монет. Особливо погано прокарбовувалась ділянка ближче до краю монет, саме у місці нанесення дати виготовлення. Навіть у тих випадках, коли дата, все ж таки, попала на поле монети, дуже часто її складно правильно прочитати, адже в ній самій може бути помилка майстра, можуть бути викривленими або відсутніми цифри. Ці недоліки в однаковій мірі притаманні як пара султана Ахмеда ІІІ, так і медіні Ахмеда І. В цій статті нами здійснено спробу описати всі типи пара, карбований на монетному дворі у Місрі в часи правління султана Ахмеда ІІІ, порівняти пара «тип 1» з медіні султана Ахмеда І, також карбованого на цій монетарні, вказати на відмінності між їх легендами. Отримані результати значною мірою допоможуть полегшити нумізматам відрізняти пара султана Ахмеда ІІІ від медіні Ахмеда І. Провівши детальне дослідження вище вказаних типів монет, можемо вказати на основні відмінності: 1. Слово «султан» у пара «тип 1» має високу літеру «нун», а літера «сін» – із рівною нижньою лінією. У медіні султана Ахмеда І літера «нун» у слові «султан» Слово «султан досягає приблизно половини сусідньої літери «аліф», а літера «сін» – хвиляста. 2. Імена «Ахмед» та «Мехмед» на пара «тип 1» стилізовані та пишуться інакше аніж на медіні Ахмеда І, як і на інших османських монетах. 3. Літера «нун» у слові «син» у пара «тип 1» по висоті рівна літері «аліф» в імені «Ахмед», до того ж, у літері «нун» часто одночасно присутні як діакритична крапка, так і «зайва» діакритична риска. У медіні султана Ахмеда І у слові «син» літера «нун» нижче літери «аліф» в написанні імені «Ахмед», лише одна діакритична крапка над літерою «нун». 4. На пара султана «тип 1» імена «Ахмед» та «Мехмед» дещо зміщені вліво з-під частини слова «султа...». А на медіні султан","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":"243 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69813039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-11-26DOI: 10.31470/2616-6275-2018-2-27-31
Schulze Wolfgang
Анотація У статті проаналізовано можливу сицилійську імітацію візантійського мідного фолісу, карбованого протягом правління імператора Михайла ІІ (820-829 рр.) . Від імені Михайла ІІ карбувались монети на монетних дворах в Константинополі та Сицилії, зображуючи його фігуру поряд із спів-правителем. Відомо про дві серії фолісів монетного двору у Константинополі: монети дрібного формату розміром 20 міліметрів у діаметрі та середньою вагою 5,5 грамів із позначкою Мінцмейстера у вигляді літери А нижче М на реверсі. Друга серія складається з монет більшого розміру, імовірно виготовлених у 824*825 роках, мають однакове зовнішнє оформлення, але більші у діаметрі – 28-32 міліметри з середньою вагою у 7,5 грамів. Звичайний фоліси крупного формату Михайла ІІ карбований у Константинополі має середній розмір 31 міліметр та вагу у 7,8 грамів. На аверсі зображено портрет імператора Михайла зліва, одягнутого в хламіду, та портрет імператора Теофіла справа, одягнутого у лорос, обидва тримають у руках хрест та мають на голові корони. Вище над головами маленький хрест, між портретами нанесено крапку. Легенда містить текст MIXAHL ЅΘ ЄOFILOS. Зображення реверсу містить велику літеру М з хрестом та літеру Θ під нею. Зліва та справа нанесено декоративні елементи у вигляді літер ХХХ та NNN. Фоліси крупного формату, віднесені Філіпом Грірсоном до Класу 3, зазвичай мають високу якість зображення та охайно відкарбовані на заготовках, що відповідають розмірам робочої поверхні штемпеля. Відхилення від середньої ваги у близько 7,5 грамів та середнього діаметру у 30 міліметрів спостерігаються зазвичай незначні, штемпель завжди фіксований на 6 годин. Всі ці дані протирічать виявленими нами новими монетами, які буде описано нижче. Імітація фолісу Класу 3 за прототипом монет Михайла ІІ мають розмір 30,5 міліметрів та середню вагу у 12,22 грами, співпадаючи у діаметрі (30,5) із оригінальними монетами. Але вага імітації у 12,22 грами суттєво відрізняється від середньою ваги оригінальних монет у 7,5 грамів. Більше того, позиція штемпелю завжди різне, відмінності спостерігаються також і у малюнку монети. Малюнок аверсу імітативного фолісу є дзеркальним відображенням малюнку монет державних емісій. Портрет Теофіла, що вдягнений у лорос, знаходиться зліва від портрету імператора Михайла ІІ, що знаходиться справа та вдягнений у хламіду. Очевидно, що недосвідчений гравер штемпеля намагався скопіювати зображення оригінальних фолісів, що мав перед собою. Тексти легенд змінені та викривлені з грубими помилками. Замість легенди MIXAHL ЅΘ ЄOFILOS читаємо FILIS IMICS. Зображення хламіди та лороса виконані недбало, те ж саме стосується і корон та хреста над головами імператорів, що виконані завеликими. На реверсі імітації також прослідковується викривлення та недбала передача малюнку: справа від М можна прочитати лише Х замість звичних Х/Х/Х. Зліва від М замість стандартних N/N/N нанесено літери, схожі на ЧІ. Відмінним також є хрест під літерою М, що нанесений замість літери Θ. Відповідно, ми
{"title":"A HITHERTO UNKNOWN IMITATION OF A BYZANTINE FOLLIS OF MICHAEL II","authors":"Schulze Wolfgang","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-27-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-27-31","url":null,"abstract":"Анотація У статті проаналізовано можливу сицилійську імітацію візантійського мідного фолісу, карбованого протягом правління імператора Михайла ІІ (820-829 рр.) . Від імені Михайла ІІ карбувались монети на монетних дворах в Константинополі та Сицилії, зображуючи його фігуру поряд із спів-правителем. Відомо про дві серії фолісів монетного двору у Константинополі: монети дрібного формату розміром 20 міліметрів у діаметрі та середньою вагою 5,5 грамів із позначкою Мінцмейстера у вигляді літери А нижче М на реверсі. Друга серія складається з монет більшого розміру, імовірно виготовлених у 824*825 роках, мають однакове зовнішнє оформлення, але більші у діаметрі – 28-32 міліметри з середньою вагою у 7,5 грамів. Звичайний фоліси крупного формату Михайла ІІ карбований у Константинополі має середній розмір 31 міліметр та вагу у 7,8 грамів. На аверсі зображено портрет імператора Михайла зліва, одягнутого в хламіду, та портрет імператора Теофіла справа, одягнутого у лорос, обидва тримають у руках хрест та мають на голові корони. Вище над головами маленький хрест, між портретами нанесено крапку. Легенда містить текст MIXAHL ЅΘ ЄOFILOS. Зображення реверсу містить велику літеру М з хрестом та літеру Θ під нею. Зліва та справа нанесено декоративні елементи у вигляді літер ХХХ та NNN. Фоліси крупного формату, віднесені Філіпом Грірсоном до Класу 3, зазвичай мають високу якість зображення та охайно відкарбовані на заготовках, що відповідають розмірам робочої поверхні штемпеля. Відхилення від середньої ваги у близько 7,5 грамів та середнього діаметру у 30 міліметрів спостерігаються зазвичай незначні, штемпель завжди фіксований на 6 годин. Всі ці дані протирічать виявленими нами новими монетами, які буде описано нижче. Імітація фолісу Класу 3 за прототипом монет Михайла ІІ мають розмір 30,5 міліметрів та середню вагу у 12,22 грами, співпадаючи у діаметрі (30,5) із оригінальними монетами. Але вага імітації у 12,22 грами суттєво відрізняється від середньою ваги оригінальних монет у 7,5 грамів. Більше того, позиція штемпелю завжди різне, відмінності спостерігаються також і у малюнку монети. Малюнок аверсу імітативного фолісу є дзеркальним відображенням малюнку монет державних емісій. Портрет Теофіла, що вдягнений у лорос, знаходиться зліва від портрету імператора Михайла ІІ, що знаходиться справа та вдягнений у хламіду. Очевидно, що недосвідчений гравер штемпеля намагався скопіювати зображення оригінальних фолісів, що мав перед собою. Тексти легенд змінені та викривлені з грубими помилками. Замість легенди MIXAHL ЅΘ ЄOFILOS читаємо FILIS IMICS. Зображення хламіди та лороса виконані недбало, те ж саме стосується і корон та хреста над головами імператорів, що виконані завеликими. На реверсі імітації також прослідковується викривлення та недбала передача малюнку: справа від М можна прочитати лише Х замість звичних Х/Х/Х. Зліва від М замість стандартних N/N/N нанесено літери, схожі на ЧІ. Відмінним також є хрест під літерою М, що нанесений замість літери Θ. Відповідно, ми ","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45476744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-11-26DOI: 10.31470/2616-6275-2018-2-150-158
Filipow Krzysztof
Abstract The work is devoted to the found old Russian seal of Vladimir Vsevolodovich Monomakh, accompanying her three fragments of Western European denarii and the fragment of a silver ingot. The seal, coins and a piece of ingot were found in the Kopyl district of the Minsk region of the Republic of Belarus. Google Maps and a Fly-photo quadcopter give an idea of a site about 20x30 m in size with finds from the old Russian time from the arable layer, its GPS coordinates are 53°11’24.28”N, 27°19’10.15”E. Among the neighboring finds is a bronze horseshoe-shaped fibula with a broken tongue-needle and fragments of brooches, persistent neurons ornamented with rounded dents unclosed rings, a piece of a belt set buckle, ornamented bells with cuts, belt rings and fragments of overlays, round buttons, iron coulter with slotted, iron openers slag. Slag is found with a density of approximately one piece per 5-7 m2. Also nearby were found three fragments of silver West European denarii K. 10 - the first fourth of 11th-century a small stump of a small silver ingot. Seal has the following metric parameters: diameter 24.2-27.2 mm, thickness 2.7-4.5 mm, weight 13.8 g. The weight of identical seals, unlike the diameter specified by the printing matrix, may differ significantly from each other depending on the thickness of the used blanks. The overwhelming majority of the finds of the ancient Russian seals cause the 11th beginning the 12th century. Found seal of the same name, is included in the group of later seals with Russian benevolent inscription. The seals of this type with the name of Vasily and with a benevolent inscription were attributed to Vladimir Vsevolodovich Monomakh in 1928 by N. Likhachev. Vladimir Vsevolodovich Monomakh (1053-1125), at the baptism of Vasily Prince of Rostov (1066-1073), Prince of Smolensk (1073-1078), Chernigov (1078-1094), Pereyaslavsky (1094-1113), Grand Prince of Kiev (1113-1125 ). To this day, the seals with the benevolent inscription of the LORD GIVE HELP TO YOUR SLAVE VASILIY recorded more than 100 copies. In 1978 in the city of Vyshgorod, Kiev region. A seal was found with the same paleographic/personal signs of a matrix pair; it was made by the same cutter. Hoards of «chopped silver» (the so-called Hacksilber) are characteristic of the north-east of Western Europe to 11 early 12 century. The practice of using chopped weight silver (including coins) primarily widely spread in Scandinavia, which is also notable for the abundance of finds of small folding scales in bronze bowl-shaped cases. Weights and scales for small weighings with a folding beam spread over a large territory of Europe as an inevitable companion of «chopped silver» and a necessary attribute of the merchant. In our opinion, healthy pragmatism can be seen in the grinding of coins - in this way it was possible to avoid imitations in base metal or low-grade coins since the core of the coin was visible in the fracture. After grinding, all fragments acquired an
{"title":"SERAJA SZAPSZAŁ (1873–1961) KOMANDOR ORDERU ODRODZENIA POLSKI","authors":"Filipow Krzysztof","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-150-158","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-150-158","url":null,"abstract":"Abstract The work is devoted to the found old Russian seal of Vladimir Vsevolodovich Monomakh, accompanying her three fragments of Western European denarii and the fragment of a silver ingot. The seal, coins and a piece of ingot were found in the Kopyl district of the Minsk region of the Republic of Belarus. Google Maps and a Fly-photo quadcopter give an idea of a site about 20x30 m in size with finds from the old Russian time from the arable layer, its GPS coordinates are 53°11’24.28”N, 27°19’10.15”E. Among the neighboring finds is a bronze horseshoe-shaped fibula with a broken tongue-needle and fragments of brooches, persistent neurons ornamented with rounded dents unclosed rings, a piece of a belt set buckle, ornamented bells with cuts, belt rings and fragments of overlays, round buttons, iron coulter with slotted, iron openers slag. Slag is found with a density of approximately one piece per 5-7 m2. Also nearby were found three fragments of silver West European denarii K. 10 - the first fourth of 11th-century a small stump of a small silver ingot. Seal has the following metric parameters: diameter 24.2-27.2 mm, thickness 2.7-4.5 mm, weight 13.8 g. The weight of identical seals, unlike the diameter specified by the printing matrix, may differ significantly from each other depending on the thickness of the used blanks. The overwhelming majority of the finds of the ancient Russian seals cause the 11th beginning the 12th century. Found seal of the same name, is included in the group of later seals with Russian benevolent inscription. The seals of this type with the name of Vasily and with a benevolent inscription were attributed to Vladimir Vsevolodovich Monomakh in 1928 by N. Likhachev. Vladimir Vsevolodovich Monomakh (1053-1125), at the baptism of Vasily Prince of Rostov (1066-1073), Prince of Smolensk (1073-1078), Chernigov (1078-1094), Pereyaslavsky (1094-1113), Grand Prince of Kiev (1113-1125 ). To this day, the seals with the benevolent inscription of the LORD GIVE HELP TO YOUR SLAVE VASILIY recorded more than 100 copies. In 1978 in the city of Vyshgorod, Kiev region. A seal was found with the same paleographic/personal signs of a matrix pair; it was made by the same cutter. Hoards of «chopped silver» (the so-called Hacksilber) are characteristic of the north-east of Western Europe to 11 early 12 century. The practice of using chopped weight silver (including coins) primarily widely spread in Scandinavia, which is also notable for the abundance of finds of small folding scales in bronze bowl-shaped cases. Weights and scales for small weighings with a folding beam spread over a large territory of Europe as an inevitable companion of «chopped silver» and a necessary attribute of the merchant. In our opinion, healthy pragmatism can be seen in the grinding of coins - in this way it was possible to avoid imitations in base metal or low-grade coins since the core of the coin was visible in the fracture. After grinding, all fragments acquired an","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47035820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-11-26DOI: 10.31470/2616-6275-2018-2-81-93
Orlyk Vasyl
Анотація Стаття присвячена дослідженню монет банату Северин із зображенням чоловічої фігури та хреста у щиті під короною. В історіографії немає єдиною думки щодо емітенту даних монет. Проведений у статті іконографічний та метрологічний аналіз досліджуваних монет дозволив зробити ряд висновків та припущень щодо їхнього походження. У статті доведено, що, на монетах банату Северин, чоловіча фігура із короною на голові є зображенням угорського короля Владислава I (1040-1095 рр.), канонізованого католицькою церквою у 1192 р. За часів Сигізмунда Люксембурзького в Угорщині поширюється практика надання права монетного карбування або доходу від права монетної регалії особам які перебували у нього на службі, по захисту кордонів держави від турків. Доведено, що наявність орденського знаку (хреста с щиті) свідчить про належність монетного сеньйора до Тевтонського ордену, а відсутність власного герба поряд із орденським знаком свідчить про те, що даний монетний сеньйор не був особистим васалом Сигізмунда Люксембурзького і право монетної регалії отримав лише як очільник Тевтонських лицарів направлених Великим магістром на службу до угорського короля. Поєднання орденського знаку з короною вказує на підпорядкованість монетного сеньйора – представника Тевтонського ордену, – коронованій особі, в даному випадку угорському королю Сигізмунду Люксембурзькому, а з 1433 р. імператору Священної Римської імперії. Ідентифікувавши зображення гербового щитка із хрестом, як орденський знак, автор вважає, що саме цей бік монети є її аверсом, адже містить символ емітента – знак тевтонських лицарів, які перебували на службі угорського короля. Проведений автором метрологічний аналіз, вказує на доцільність застосування до досліджуваних монет номіналу «квартінг».
{"title":"TO THE ISSUE OF THE IDENTIFICATION OF THE COINS OF THE BANATE OF SEVERIN WITH THE IMAGE OF THE MAN’S FIGURE AND A CROSS IN THE SHIELD UNDER THE CROWN","authors":"Orlyk Vasyl","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-81-93","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-81-93","url":null,"abstract":"Анотація Стаття присвячена дослідженню монет банату Северин із зображенням чоловічої фігури та хреста у щиті під короною. В історіографії немає єдиною думки щодо емітенту даних монет. Проведений у статті іконографічний та метрологічний аналіз досліджуваних монет дозволив зробити ряд висновків та припущень щодо їхнього походження. У статті доведено, що, на монетах банату Северин, чоловіча фігура із короною на голові є зображенням угорського короля Владислава I (1040-1095 рр.), канонізованого католицькою церквою у 1192 р. За часів Сигізмунда Люксембурзького в Угорщині поширюється практика надання права монетного карбування або доходу від права монетної регалії особам які перебували у нього на службі, по захисту кордонів держави від турків. Доведено, що наявність орденського знаку (хреста с щиті) свідчить про належність монетного сеньйора до Тевтонського ордену, а відсутність власного герба поряд із орденським знаком свідчить про те, що даний монетний сеньйор не був особистим васалом Сигізмунда Люксембурзького і право монетної регалії отримав лише як очільник Тевтонських лицарів направлених Великим магістром на службу до угорського короля. Поєднання орденського знаку з короною вказує на підпорядкованість монетного сеньйора – представника Тевтонського ордену, – коронованій особі, в даному випадку угорському королю Сигізмунду Люксембурзькому, а з 1433 р. імператору Священної Римської імперії. Ідентифікувавши зображення гербового щитка із хрестом, як орденський знак, автор вважає, що саме цей бік монети є її аверсом, адже містить символ емітента – знак тевтонських лицарів, які перебували на службі угорського короля. Проведений автором метрологічний аналіз, вказує на доцільність застосування до досліджуваних монет номіналу «квартінг».","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44457334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-11-26DOI: 10.31470/2616-6275-2018-2-119-131
Potyl’chak Oleksandr
{"title":"МІДНА РОСІЙСЬКА МОНЕТА У ГРОШОВОМУ ОБІГУ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ У XVIII СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ НУМІЗМАТИЧНИХ ЗНАХІДОК 2017 РОКУ З ТРУШКІВ НА БІЛОЦЕРКІВЩИНІ)","authors":"Potyl’chak Oleksandr","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-119-131","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-119-131","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47656774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-11-26DOI: 10.31470/2616-6275-2018-2-5-14
Mielczarek Mariusz, Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk
AbstractA reference to the topic of Rhodian imitations from the end of the III and the first half of the II century BC is the result of a new study of Rhodes coins from the Archaeological and Ethnographic Museum in Łodź (Poland). This collection includes pseudo-Rhodos drachmas minted in Crete, Central Greece and Samothrace. As a result of many years of study R.H.J. Ashton, it can be said that pseudo-Rhodos drachmas with a low weight in relation to Rhodes coins were minted in Crete, in Central Greece, including in Beotia in Haliartos, and in Tessalia, in Eretria and Histiaei in Euboea, on Samothrake, on Kos and centers of Asia Minor, in Miletus, in Jonia, in Karii – Alabanda and Mylasa, Kaunos. The influence of such emissions in Lycia is also visible. The production of imitations of the Rhodos dramas began in Crete at the end of the third century BC, durable, in various centers, until about 170 BC. Pseudo-Rhodos drachma, corresponding to Attic tetroboles and Egyptian trioboles (the weight of the coins coming from different centers is different) could become supra-regional money, but it does not change the fact of their “war” genesis. Such coins, however, were not circulated in Rhodes. The article refers to the circumstances in which the production of such coins began in Crete, and the reasons for the prevalence of such coins during the Third Macedonian War.
{"title":"A FEW REFLECTIONS ON THE IMITATIONS OF THE RODOS DRACHMS AND THE MATTER OF MERCENARY SOLDIERS","authors":"Mielczarek Mariusz, Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-5-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-5-14","url":null,"abstract":"AbstractA reference to the topic of Rhodian imitations from the end of the III and the first half of the II century BC is the result of a new study of Rhodes coins from the Archaeological and Ethnographic Museum in Łodź (Poland). This collection includes pseudo-Rhodos drachmas minted in Crete, Central Greece and Samothrace. As a result of many years of study R.H.J. Ashton, it can be said that pseudo-Rhodos drachmas with a low weight in relation to Rhodes coins were minted in Crete, in Central Greece, including in Beotia in Haliartos, and in Tessalia, in Eretria and Histiaei in Euboea, on Samothrake, on Kos and centers of Asia Minor, in Miletus, in Jonia, in Karii – Alabanda and Mylasa, Kaunos. The influence of such emissions in Lycia is also visible. The production of imitations of the Rhodos dramas began in Crete at the end of the third century BC, durable, in various centers, until about 170 BC. Pseudo-Rhodos drachma, corresponding to Attic tetroboles and Egyptian trioboles (the weight of the coins coming from different centers is different) could become supra-regional money, but it does not change the fact of their “war” genesis. Such coins, however, were not circulated in Rhodes. The article refers to the circumstances in which the production of such coins began in Crete, and the reasons for the prevalence of such coins during the Third Macedonian War.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45170907","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：