Pub Date : 2021-11-30DOI: 10.37203/kibit.2021.48.01
O. Yakovleva, O. Kushnir
Modern education requires its stakeholders to understand the present and the immediate future needs. After all, the training of specialists takes place according to the needs of employers and society as a whole. Education has always carried a value basis formed the worldview of those who studied. Since 1992, education has been included in the main directions of global development, and in 2015 it was formulated as goal 4. In addition to declaring equal access to quality learning, it also includes learning other sustainable development goals, and it has a value component. We analyzed approaches to education, on the one hand, in international organizations, on the other hand, in a private educational institution. Here we will show how the design of sustainable development goals at the international level has influenced the awareness of its educational mission in a particular institution of higher education. Education gradually transforms from a classical one, which distances itself from the social situation to an integrated one in social life. Modern education involves business and industry representatives, politicians, and government officials, adapts curricula to business needs, and introduces valuable educational components. All students acquire the knowledge and skills necessary for sustainable development, including through education for sustainable development: appropriate lifestyles, protection of human rights, gender equality, promoting a culture of peace and non-violence through global civic education, and recognition of cultural diversity and cultural contribution to sustainable development.
{"title":"Implementation of SDGs in higher education institutions as a key stage in the development of modern education","authors":"O. Yakovleva, O. Kushnir","doi":"10.37203/kibit.2021.48.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.01","url":null,"abstract":"Modern education requires its stakeholders to understand the present and the immediate future needs. After all, the training of specialists takes place according to the needs of employers and society as a whole. Education has always carried a value basis formed the worldview of those who studied. Since 1992, education has been included in the main directions of global development, and in 2015 it was formulated as goal 4. In addition to declaring equal access to quality learning, it also includes learning other sustainable development goals, and it has a value component. We analyzed approaches to education, on the one hand, in international organizations, on the other hand, in a private educational institution. Here we will show how the design of sustainable development goals at the international level has influenced the awareness of its educational mission in a particular institution of higher education. Education gradually transforms from a classical one, which distances itself from the social situation to an integrated one in social life. Modern education involves business and industry representatives, politicians, and government officials, adapts curricula to business needs, and introduces valuable educational components. All students acquire the knowledge and skills necessary for sustainable development, including through education for sustainable development: appropriate lifestyles, protection of human rights, gender equality, promoting a culture of peace and non-violence through global civic education, and recognition of cultural diversity and cultural contribution to sustainable development.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45890522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.09
V. Koibichuk, Roman Kocherezhchenko
Враховуючи залежність від онлайн-технологій, зростання дезінформації, спричиненої пандемією, політикою та іншими соціальними факторами, зростання кібератак, актуальними та нагальними є питання дослідження цифрової довіри та взаємодії факторів, що її визначають. В статті обґрунтовано наявність конвергенційних процесів сфери цифровізації країн світу, враховуючи чисельність користувачів Інтернет, осіб, які мають передові навички, та показники інфраструктури (покриття мережі, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 3G, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 4G), доступу (доступ до інформаційно-комунікаційних технологій вдома, активні підписки на мобільний широкосмуговий доступ, підписки на фіксований широкосмуговий доступ), стимуляторів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю більше 10 Мбіт/с, кошик мобільного передавання даних і голосу, високе споживання) та бар’єрів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю від 256 кбіт/с до 2 Мбіт/с та від 2 Мбіт/с до 10 Мбіт/с кошик мобільного передавання даних і голосу, низьке споживання) цифрового розвитку. Методологічну основою визначення сігма-конвергенції процесів цифровізації складає коефіцієнт варіації. Проведений аналіз канонічних кореляцій з використанням програмного забезпечення Statgraphics 19 між факторами цифрової довіри, а саме між цифровим середовищем та ставленням до цифрової довіри, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим середовищем, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим досвідом користувачів, між цифровим середовищем та цифровим досвідом користувачів дозволив сформувати п’ять пар моделей, що мають високий ступінь взаємозв’язку. Практична значущість результатів полягає у їх можливості застосування як на рівні аналітичних відділів, IT-секторів підприємств так і службами безпеки соціально-економічних об’єктів (банків, фінансових установ, фірм, організацій, компаній) з метою виявлення резервів щодо підвищення рівня цифрової довіри.
{"title":"Канонічний аналіз факторів цифрової довіри в умовах конвергенції цифровізації екосистем","authors":"V. Koibichuk, Roman Kocherezhchenko","doi":"10.37203/kibit.2021.48.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.09","url":null,"abstract":"Враховуючи залежність від онлайн-технологій, зростання дезінформації, спричиненої пандемією, політикою та іншими соціальними факторами, зростання кібератак, актуальними та нагальними є питання дослідження цифрової довіри та взаємодії факторів, що її визначають. В статті обґрунтовано наявність конвергенційних процесів сфери цифровізації країн світу, враховуючи чисельність користувачів Інтернет, осіб, які мають передові навички, та показники інфраструктури (покриття мережі, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 3G, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 4G), доступу (доступ до інформаційно-комунікаційних технологій вдома, активні підписки на мобільний широкосмуговий доступ, підписки на фіксований широкосмуговий доступ), стимуляторів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю більше 10 Мбіт/с, кошик мобільного передавання даних і голосу, високе споживання) та бар’єрів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю від 256 кбіт/с до 2 Мбіт/с та від 2 Мбіт/с до 10 Мбіт/с кошик мобільного передавання даних і голосу, низьке споживання) цифрового розвитку. Методологічну основою визначення сігма-конвергенції процесів цифровізації складає коефіцієнт варіації. Проведений аналіз канонічних кореляцій з використанням програмного забезпечення Statgraphics 19 між факторами цифрової довіри, а саме між цифровим середовищем та ставленням до цифрової довіри, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим середовищем, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим досвідом користувачів, між цифровим середовищем та цифровим досвідом користувачів дозволив сформувати п’ять пар моделей, що мають високий ступінь взаємозв’язку. Практична значущість результатів полягає у їх можливості застосування як на рівні аналітичних відділів, IT-секторів підприємств так і службами безпеки соціально-економічних об’єктів (банків, фінансових установ, фірм, організацій, компаній) з метою виявлення резервів щодо підвищення рівня цифрової довіри.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41971232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.05
Tetiana Suhak, S. Chimyshenko
The article points to the need for innovative development of water supply and sewerage due to the content of the sixth Sustainable Development Goal (SDG 6), established by the UN General Assembly – affordable clean water and proper sanitation for all inhabitants of the planet. Sustainable development as a holistic set of guidelines and directions for developing national development programs allows building a strategy for the country's development under the generally accepted needs of humanity. The issue of access to water resources is relevant for Ukraine, especially in insufficient funding for water supply and sewerage in recent decades. The authors analyzed the current state of water supply and sewerage in Ukraine to meet the objectives and achievements of SDG 6. In particular, following the first task – the market of drinking water supply, availability and quality of drinking water for residents of settlements of the country, including according to the type of settlement and region. The technical condition of water supply networks is analyzed, the issue of uncontrolled water losses due to the unauthorized abstraction of drinking water from centralized networks and leaks is studied, the technical condition of centralized drainage networks under tasks 2 and 3 of SDG 6. The issues of water use efficiency, in particular, the water intensity of Ukraine's GDP and the importance and expediency of implementing integrated water resources management systems, have been studied. This analysis aimed to identify the main reasons that hinder the innovative development of water supply and sewerage, highlighting the main problems in the field of water supply and sewerage. The authors have developed recommendations and a set of measures to correct negative trends in the field of water supply and solve problems that meet the Sustainable Development Goals.
{"title":"Prospects of innovative development of water supply and sewerage en-terprises as one of the Sustainable Development Goals","authors":"Tetiana Suhak, S. Chimyshenko","doi":"10.37203/kibit.2021.48.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.05","url":null,"abstract":"The article points to the need for innovative development of water supply and sewerage due to the content of the sixth Sustainable Development Goal (SDG 6), established by the UN General Assembly – affordable clean water and proper sanitation for all inhabitants of the planet. Sustainable development as a holistic set of guidelines and directions for developing national development programs allows building a strategy for the country's development under the generally accepted needs of humanity. The issue of access to water resources is relevant for Ukraine, especially in insufficient funding for water supply and sewerage in recent decades. The authors analyzed the current state of water supply and sewerage in Ukraine to meet the objectives and achievements of SDG 6. In particular, following the first task – the market of drinking water supply, availability and quality of drinking water for residents of settlements of the country, including according to the type of settlement and region. The technical condition of water supply networks is analyzed, the issue of uncontrolled water losses due to the unauthorized abstraction of drinking water from centralized networks and leaks is studied, the technical condition of centralized drainage networks under tasks 2 and 3 of SDG 6. The issues of water use efficiency, in particular, the water intensity of Ukraine's GDP and the importance and expediency of implementing integrated water resources management systems, have been studied. This analysis aimed to identify the main reasons that hinder the innovative development of water supply and sewerage, highlighting the main problems in the field of water supply and sewerage. The authors have developed recommendations and a set of measures to correct negative trends in the field of water supply and solve problems that meet the Sustainable Development Goals.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47647850","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.08
Artur Pohorilenko
Сурогатне материнство є доволі популярною практикою, одним із різновидів допоміжних репродуктивних технологій, спрямованих на допомогу бездітним парам в їх бажанні виховати здорову дитину. Сучасний інформаційний простір сформував в сурогатних матерів сукупність уявлень про те, що сурогатне материнство є нешкідливою, соціально-позитивною практикою, інструментом жертовності, що може допомогти людям у вирішенні їх життєвих проблем. Вказані тези підтримані рядом наукових досліджень, що демонструють відсутність жодних деструктивних психологічних наслідків для сурогатних матерів. Водночас, результати даного дослідження свідчать про те, що такі уявлення про сурогатне материнство є лише фрагментарними та не враховують наявність тісного біологічного, фізіологічного та емоційного зв’язку сурогатна матір-дитина, що формується під час вагітності та триває в подальшому до кінця життя. Вказане підриває усталену парадигму поглядів на сурогатну матір як ізольований «контейнер», що не має жодного зв’язку з дитиною. В результаті, сурогатне материнство представляється як аморальна практика, а відчуження дитини постає формою товарних відносин. Саме таке відношення до дитини характерне для замовників послуг сурогатного материнства. Виявлено, що часто вони відмовляються від дитини у разі непланованого перебігу вагітності, стверджуючи, що «товар бракований». Дитина в межах сурогатного материнства не має будь-яких прав, в тому числі позбавлена навіть права на життя до народження, внаслідок чого юридично замовники мають право здійснювати тиск на сурогатну матір з метою абортування дитини у разі, якщо її ознаки не відповідають очікуваним. Ще одним свідченням товарного відношення до дітей є явище донорства гамет, коли дитина завчасно позбавляється права мати обох батьків – біологічного тата та біологічну матір, і завідомо стане сиротою. В таких умовах, моральні почуття, сформовані у більшості сурогатних матерів до надаваних ними послуг, часто не відповідають дійсності, є фрагментарними та ілюзорними, оскільки не враховують ряд факторів, що свідчать про тісний зв’язок з дитиною та, як наслідок, товарний характер взаємовідносин з «замовниками».
{"title":"Психологічна складова сурогатного материнства в умовах формування ринку товарних відносин","authors":"Artur Pohorilenko","doi":"10.37203/kibit.2021.48.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.08","url":null,"abstract":"Сурогатне материнство є доволі популярною практикою, одним із різновидів допоміжних репродуктивних технологій, спрямованих на допомогу бездітним парам в їх бажанні виховати здорову дитину. Сучасний інформаційний простір сформував в сурогатних матерів сукупність уявлень про те, що сурогатне материнство є нешкідливою, соціально-позитивною практикою, інструментом жертовності, що може допомогти людям у вирішенні їх життєвих проблем. Вказані тези підтримані рядом наукових досліджень, що демонструють відсутність жодних деструктивних психологічних наслідків для сурогатних матерів. Водночас, результати даного дослідження свідчать про те, що такі уявлення про сурогатне материнство є лише фрагментарними та не враховують наявність тісного біологічного, фізіологічного та емоційного зв’язку сурогатна матір-дитина, що формується під час вагітності та триває в подальшому до кінця життя. Вказане підриває усталену парадигму поглядів на сурогатну матір як ізольований «контейнер», що не має жодного зв’язку з дитиною. В результаті, сурогатне материнство представляється як аморальна практика, а відчуження дитини постає формою товарних відносин. Саме таке відношення до дитини характерне для замовників послуг сурогатного материнства. Виявлено, що часто вони відмовляються від дитини у разі непланованого перебігу вагітності, стверджуючи, що «товар бракований». Дитина в межах сурогатного материнства не має будь-яких прав, в тому числі позбавлена навіть права на життя до народження, внаслідок чого юридично замовники мають право здійснювати тиск на сурогатну матір з метою абортування дитини у разі, якщо її ознаки не відповідають очікуваним. Ще одним свідченням товарного відношення до дітей є явище донорства гамет, коли дитина завчасно позбавляється права мати обох батьків – біологічного тата та біологічну матір, і завідомо стане сиротою. В таких умовах, моральні почуття, сформовані у більшості сурогатних матерів до надаваних ними послуг, часто не відповідають дійсності, є фрагментарними та ілюзорними, оскільки не враховують ряд факторів, що свідчать про тісний зв’язок з дитиною та, як наслідок, товарний характер взаємовідносин з «замовниками».","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44974640","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.06
O. Bakulina, Valentina Ternopilska
У статті розглянуто зміст поняття «зелена» економіка. Розкрито досвід розвитку «зеленої» економіки на міждержавному рівні. Представлено напрями розвитку «зеленої» економіки у світі. Виокремлено чинники, які обмежують можливість переходу національних економік країн світу до моделі «зеленої» економіки. Встановлено, що вагомий вплив на розвиток «зеленої» економіки здійснюється на національному рівні. Висвітлено напрями розвитку «зеленої» економіки в Україні: формування та впровадження еколого-економічного механізму сталого розвитку, який передбачатиме налагодження міждержавних взаємовідносин з охорони навколишнього середовища; впровадження відповідних нормативно-правових актів, правил ведення бізнесу; прийняття науково-технічних, інвестиційних рішень з екологізації; створення системи екологічних інновацій; врахування факторів екологічного ризику й екологічного страхування; розробка екологічно обґрунтованих національних рахунків та ін. Наведено показники вимірювання «зеленого» росту країн світу (The Global Green Economy Index, Global Cleantech innovation Index, Global Green Finance Index). Наголошено, що для виконання вимог Паризької угоди державами світу, реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 р. необхідним є спрямування значних обсягів міжнародних фінансових потоків, які є інструментом переходу до «зеленої» економіки, активізації інвестиційних процесів та екологізації бізнесу. Розглянуто основні сфери та інструменти «зеленого» фінансування, які використовуються країнами світу. Виокремлено причини уповільнення формування сектору «зеленого» фінансування в Україні.
{"title":"«Зелена» економіка як умова сталого розвитку","authors":"O. Bakulina, Valentina Ternopilska","doi":"10.37203/kibit.2021.48.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.06","url":null,"abstract":"У статті розглянуто зміст поняття «зелена» економіка. Розкрито досвід розвитку «зеленої» економіки на міждержавному рівні. Представлено напрями розвитку «зеленої» економіки у світі. Виокремлено чинники, які обмежують можливість переходу національних економік країн світу до моделі «зеленої» економіки. Встановлено, що вагомий вплив на розвиток «зеленої» економіки здійснюється на національному рівні. Висвітлено напрями розвитку «зеленої» економіки в Україні: формування та впровадження еколого-економічного механізму сталого розвитку, який передбачатиме налагодження міждержавних взаємовідносин з охорони навколишнього середовища; впровадження відповідних нормативно-правових актів, правил ведення бізнесу; прийняття науково-технічних, інвестиційних рішень з екологізації; створення системи екологічних інновацій; врахування факторів екологічного ризику й екологічного страхування; розробка екологічно обґрунтованих національних рахунків та ін. Наведено показники вимірювання «зеленого» росту країн світу (The Global Green Economy Index, Global Cleantech innovation Index, Global Green Finance Index). Наголошено, що для виконання вимог Паризької угоди державами світу, реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 р. необхідним є спрямування значних обсягів міжнародних фінансових потоків, які є інструментом переходу до «зеленої» економіки, активізації інвестиційних процесів та екологізації бізнесу. Розглянуто основні сфери та інструменти «зеленого» фінансування, які використовуються країнами світу. Виокремлено причини уповільнення формування сектору «зеленого» фінансування в Україні.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49521331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.04
D. Mytsenko
The essence and basic principles of the concept of sustainable development, features of its adaptation to domestic social and economic conditions are considered in work. Emphasis is placed on the certainty of sustainable development as the only possible way to solve environmental problems on a global scale. Education is one of the critical goals of sustainable development and a means to achieve it. In getting an education, people must learn to meet their own needs without compromising the needs of future generations. Fulfilling modern education tasks to form individuals capable of acting within the sustainable development strategy is possible subject to its radical renewal and modernization. Today it is not enough to learn the "old", the "famous", to reproduce the "experience of generations". Education must prepare the individual for new challenges, for the future. So – to be anticipatory and prognostic. The purpose of advancing education for sustainable development should be the development of highly educated, creative individuals capable of constantly updating professional knowledge; introduction of modern pedagogical technologies that allow increasing the adaptation of graduates to the perspective needs of the labor market. The main principles of advancing education are as follows: integrativity, variability, regionalization, creativity, acmeology, fundamentalization, continuity, rationality. Advancing education, taking into account its purpose, should be based on methods aimed at stimulating the cognitive activity of the learner, the development of mental abilities, skills, and needs of self-learning. Such practices include problem-based learning, interactive, developmental, and the project method.
{"title":"Methods of advancing education in the interests of sustainable development","authors":"D. Mytsenko","doi":"10.37203/kibit.2021.48.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.04","url":null,"abstract":"The essence and basic principles of the concept of sustainable development, features of its adaptation to domestic social and economic conditions are considered in work. Emphasis is placed on the certainty of sustainable development as the only possible way to solve environmental problems on a global scale. Education is one of the critical goals of sustainable development and a means to achieve it. In getting an education, people must learn to meet their own needs without compromising the needs of future generations. Fulfilling modern education tasks to form individuals capable of acting within the sustainable development strategy is possible subject to its radical renewal and modernization. Today it is not enough to learn the \"old\", the \"famous\", to reproduce the \"experience of generations\". Education must prepare the individual for new challenges, for the future. So – to be anticipatory and prognostic. The purpose of advancing education for sustainable development should be the development of highly educated, creative individuals capable of constantly updating professional knowledge; introduction of modern pedagogical technologies that allow increasing the adaptation of graduates to the perspective needs of the labor market. The main principles of advancing education are as follows: integrativity, variability, regionalization, creativity, acmeology, fundamentalization, continuity, rationality. Advancing education, taking into account its purpose, should be based on methods aimed at stimulating the cognitive activity of the learner, the development of mental abilities, skills, and needs of self-learning. Such practices include problem-based learning, interactive, developmental, and the project method.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42410992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.02
Viktor Scherbina
У статті розглянуто завдання бізнес освіти в контексті виконання 16-ої цілі сталого розвитку. Автор розмірковує над тим, яку роль сучасна бізнес-освіта відіграє у суспільних змінах, скерованих на досягнення миру, справедливості та сильних послуг. Роль бізнес-освіти є особливою, адже вона формує суб’єктів підприємницької діяльності, які значно впливають на соціальні процеси. Автор виділяє два виміри, в яких має формуватися бізнес-освіта відносно цілей сталого розвитку – безпосереднього та опосередковано впливу. У першому вимірі виділяються такі елементи бізнес-освіти, як розвиток знань з програм виконання цілей сталого розвитку на національному рівні; розвиток правосвідомості слухача, знання ним Конституції та законів країни; розвиток знань та навичок реалізації програм соціальної відповідальності; формування свідомої установки на толерантний діалог як засіб вирішення конфліктів; формування нетерпимості до корупційної поведінки. У другому вимірі - розвиток екологічної свідомості, набуття знань у галузях природознавства, які є дотичними технологіям, на яких побудовано найбільш розповсюджені бізнес-процеси в країні; розвиток навичок до соціального мислення; розвиток здатності до критичного мислення; оволодіння знаннями про специфіку засад ведення бізнес-діяльності в різних країнах, обумовлених їх національно-культурними та релігійно-світоглядними особливостями; вивчення іноземної мови; формування навичок деконфліктінгу, конфліктологічного аналізу, навичок цілеспрямованого створення на засадах інклюзивності гуманістичної корпоративної культури; ознайомлення з роботою регіональних та національних бізнес-асоціацій, торгових палат, громадських організацій. Особливим чинником є формування у процесі бізнес-освіти прогресистського мислення та формування установки на технологічні інновації як основи розвитку бізнесу. Ключову роль у досягненні миру і сталого розвитку, на думку автора, відіграє захист прав людини як однієї з цінностей бізнес-діяльності.
{"title":"Завдання бізнес-освіти у контексті побудови миру та справедливості","authors":"Viktor Scherbina","doi":"10.37203/kibit.2021.48.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.02","url":null,"abstract":"У статті розглянуто завдання бізнес освіти в контексті виконання 16-ої цілі сталого розвитку. Автор розмірковує над тим, яку роль сучасна бізнес-освіта відіграє у суспільних змінах, скерованих на досягнення миру, справедливості та сильних послуг. Роль бізнес-освіти є особливою, адже вона формує суб’єктів підприємницької діяльності, які значно впливають на соціальні процеси. Автор виділяє два виміри, в яких має формуватися бізнес-освіта відносно цілей сталого розвитку – безпосереднього та опосередковано впливу. У першому вимірі виділяються такі елементи бізнес-освіти, як розвиток знань з програм виконання цілей сталого розвитку на національному рівні; розвиток правосвідомості слухача, знання ним Конституції та законів країни; розвиток знань та навичок реалізації програм соціальної відповідальності; формування свідомої установки на толерантний діалог як засіб вирішення конфліктів; формування нетерпимості до корупційної поведінки. У другому вимірі - розвиток екологічної свідомості, набуття знань у галузях природознавства, які є дотичними технологіям, на яких побудовано найбільш розповсюджені бізнес-процеси в країні; розвиток навичок до соціального мислення; розвиток здатності до критичного мислення; оволодіння знаннями про специфіку засад ведення бізнес-діяльності в різних країнах, обумовлених їх національно-культурними та релігійно-світоглядними особливостями; вивчення іноземної мови; формування навичок деконфліктінгу, конфліктологічного аналізу, навичок цілеспрямованого створення на засадах інклюзивності гуманістичної корпоративної культури; ознайомлення з роботою регіональних та національних бізнес-асоціацій, торгових палат, громадських організацій. Особливим чинником є формування у процесі бізнес-освіти прогресистського мислення та формування установки на технологічні інновації як основи розвитку бізнесу. Ключову роль у досягненні миру і сталого розвитку, на думку автора, відіграє захист прав людини як однієї з цінностей бізнес-діяльності.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"70024538","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.03
O. Chaikin
The article considers the issue of sustainable development of education as a basis for inclusive economic growth. We present the analytical assessment of current and target values of the leading indicators of The Sustainable Development Goal 4 "Quality Education" (SDG 4). The main characteristics of dynamic processes of inclusive development in conditions of sustainable economic growth are given. The tasks and indicators of the CSB in education are presented, which are an informational, statistical, and analytical basis for monitoring the implementation of sustainable development in the context of ensuring inclusive growth of economic systems. The main stages of formation and integration of principles, values , and practical measures of sustainable development of education of all levels and types are presented. Ukraine traditionally has a high level of school enrollment and basic adult literacy. Still, there are some local gaps and imbalances in access to the Internet, computer and software, formal and non-formal education. Based on the analysis of current and target values of the main indicators of achieving SDG 4, the last decade has seen some positive changes. However, the armed confrontation only increased social tensions and population stratification, exacerbated by the global pandemic, so achievements were somewhat eliminated due to the systematic crisis. The quality of logistics is relevant for educational institutions, especially in rural areas, and significantly affects the economic, social, and territorial cohesion of newly created communities, limiting/expanding opportunities for inclusive growth. It is substantiated that increasing the cohesion and capacity of local communities to effectively solve a significant part of the existing problems of spatial development strengthens the inclusiveness of economic development. Systematic reform of the education sector is proposed, envisages updating education standards and bringing them to international levels to ensure equal access to such a social service as education for all citizens.
{"title":"Sustainable development of education as inclusive economic growth basis","authors":"O. Chaikin","doi":"10.37203/kibit.2021.48.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.03","url":null,"abstract":"The article considers the issue of sustainable development of education as a basis for inclusive economic growth. We present the analytical assessment of current and target values of the leading indicators of The Sustainable Development Goal 4 \"Quality Education\" (SDG 4). The main characteristics of dynamic processes of inclusive development in conditions of sustainable economic growth are given. The tasks and indicators of the CSB in education are presented, which are an informational, statistical, and analytical basis for monitoring the implementation of sustainable development in the context of ensuring inclusive growth of economic systems. The main stages of formation and integration of principles, values , and practical measures of sustainable development of education of all levels and types are presented. Ukraine traditionally has a high level of school enrollment and basic adult literacy. Still, there are some local gaps and imbalances in access to the Internet, computer and software, formal and non-formal education. Based on the analysis of current and target values of the main indicators of achieving SDG 4, the last decade has seen some positive changes. However, the armed confrontation only increased social tensions and population stratification, exacerbated by the global pandemic, so achievements were somewhat eliminated due to the systematic crisis. The quality of logistics is relevant for educational institutions, especially in rural areas, and significantly affects the economic, social, and territorial cohesion of newly created communities, limiting/expanding opportunities for inclusive growth. It is substantiated that increasing the cohesion and capacity of local communities to effectively solve a significant part of the existing problems of spatial development strengthens the inclusiveness of economic development. Systematic reform of the education sector is proposed, envisages updating education standards and bringing them to international levels to ensure equal access to such a social service as education for all citizens.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43012934","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-01DOI: 10.37203/kibit.2021.48.07
Amber Quaranta-Leech, O. Zaporozhets
Throughout a therapist’s career there will be some clients who challenge clinical skills more than others. For example: these clients may appear to not want to change, they may continue in maladaptive patterns of being in the world or may dispute their responsibility in management of their life. These individuals are often referred to as difficult or resistant clients. These clients challenge the skills and patience of the therapist in ways which can cause the clinician to break or to grow. It is beneficial to explore both the influences of the therapist’s characteristics, such as their preconceived ideas, lack of knowledge or understanding, which may elicit or perpetuate the resistance in a client, as well as effective clinical approaches to address such situations. This paper demonstrates with a case study the application of five theoretical approaches. The difficult client in the case study struggles with external locus of control and unrealistic expectations which are addressed through the therapy.
{"title":"Exploration of Therapist Characteristics and Therapeutic Models for Work with Difficult Clients","authors":"Amber Quaranta-Leech, O. Zaporozhets","doi":"10.37203/kibit.2021.48.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.48.07","url":null,"abstract":"Throughout a therapist’s career there will be some clients who challenge clinical skills more than others. For example: these clients may appear to not want to change, they may continue in maladaptive patterns of being in the world or may dispute their responsibility in management of their life. These individuals are often referred to as difficult or resistant clients. These clients challenge the skills and patience of the therapist in ways which can cause the clinician to break or to grow. It is beneficial to explore both the influences of the therapist’s characteristics, such as their preconceived ideas, lack of knowledge or understanding, which may elicit or perpetuate the resistance in a client, as well as effective clinical approaches to address such situations. This paper demonstrates with a case study the application of five theoretical approaches. The difficult client in the case study struggles with external locus of control and unrealistic expectations which are addressed through the therapy. ","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41536147","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-25DOI: 10.37203/kibit.2021.47.08
І. Ф. Грабчук, В. В. Бугайчук, Н. М. Вишневська
В статті розглядається проблематика активізації здійснення зелених закупівель, як найефективнішого інструмента вирішення економічних та екологічних проблем в Україні та загалом у світі. На авторське переконання сутність «зелених закупівель» зводиться до придбання державою за найнижчою ціною продукції або послуг, які відповідають екологічним стандартам, мають відповідне маркування, що в кінцевому підсумку забезпечує економію витрачання державних коштів. Відмічається, що на державному та глобальному рівні необхідно створити преференції еко-продукції та послугам, що дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. За даними державних закупівель, найбільшим попитом користуються продукти харчування, напої, тютюн, нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії, будівельна продукція (крім електроапаратури), медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни. Аналіз ефективності державних закупівель, дає можливість стверджувати, що за державними закупівлями витримується принцип ефективності, основою якого є максимальна економія державних ресурсів. Разом з тим, організатором торгів значна частка закупівель була відхилена. Причиною стали невідповідність якості товарів і послуг, ціни на них та невідповідність умовам представлення тендерної документації. Вирішення економіко-математичної моделі доводить, що вирішення проблеми підвищення ефективності використання державних коштів за здійснення зелених закупівель є можливим за зменшення рівня вимог і скарг до якості продукції та ціни на неї. Таким чином, державні закупівлі мають проводитися не лише для досягнення функціональної мети закупівлі, але й сприяти досягненню цілей Стратегії сталого розвитку України до 2030 р. з охорони навколишнього середовища за розвитку конкуренції, прозорості та відкритості даного процесу, включаючи ефективну систему контролю.
{"title":"Теоретичний акцепт зелених закупівель та їх роль у ефективному використанні державних ресурсів","authors":"І. Ф. Грабчук, В. В. Бугайчук, Н. М. Вишневська","doi":"10.37203/kibit.2021.47.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2021.47.08","url":null,"abstract":"В статті розглядається проблематика активізації здійснення зелених закупівель, як найефективнішого інструмента вирішення економічних та екологічних проблем в Україні та загалом у світі. На авторське переконання сутність «зелених закупівель» зводиться до придбання державою за найнижчою ціною продукції або послуг, які відповідають екологічним стандартам, мають відповідне маркування, що в кінцевому підсумку забезпечує економію витрачання державних коштів. Відмічається, що на державному та глобальному рівні необхідно створити преференції еко-продукції та послугам, що дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. За даними державних закупівель, найбільшим попитом користуються продукти харчування, напої, тютюн, нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії, будівельна продукція (крім електроапаратури), медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни. Аналіз ефективності державних закупівель, дає можливість стверджувати, що за державними закупівлями витримується принцип ефективності, основою якого є максимальна економія державних ресурсів. Разом з тим, організатором торгів значна частка закупівель була відхилена. Причиною стали невідповідність якості товарів і послуг, ціни на них та невідповідність умовам представлення тендерної документації. Вирішення економіко-математичної моделі доводить, що вирішення проблеми підвищення ефективності використання державних коштів за здійснення зелених закупівель є можливим за зменшення рівня вимог і скарг до якості продукції та ціни на неї. Таким чином, державні закупівлі мають проводитися не лише для досягнення функціональної мети закупівлі, але й сприяти досягненню цілей Стратегії сталого розвитку України до 2030 р. з охорони навколишнього середовища за розвитку конкуренції, прозорості та відкритості даного процесу, включаючи ефективну систему контролю.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43019377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：