Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.05
A. Kogut, Y. Lanovenko
У статті розглядається феномен «довіри до себе» як один з найважливіших компонентів смисложиттєвого самовизначення. Проходячи спочатку вікові, а далі й особистісні кризи, людина так чи інакше задає собі питання «Хто я? Для чого я живу?». У процесі дорослішання ми шукаємо орієнтири для наслідування, але як зрозуміти, що саме із запропонованих варіантів підходить найбільше?! Відповісти на це питання неможливо, орієнтуючись тільки на зовнішні фактори, тим більше, що в сучасних реаліях ми стаємо свідками того, як в результаті культури споживання знецінюється особистість, розмивається важливість знання про себе. Тому потрібен дещо інший підхід, а саме: скрупульозна оцінка своїх мотивів, інтересів, уподобань і захоплень. Для того щоб приступити до цього оцінювання, відкидаючи всі забобони, потрібно мати орієнтир, і цим орієнтиром виступає сама людина. Однак, щоб стати орієнтиром для самого себе, означає, перш за все, довіряти собі. Розгляд феномену «довіра до себе», в контексті смисложиттєвого самовизначення, повертає людині міру визначеності в текучому і мінливому світі. У процесі дослідження нам вдалося зіставити наявність довіри до себе і задоволеність власним життям. Завдяки проективним методикам ми створили безпечні умови для роботи з «болючими темами», уникаючи труднощів з включенням захисних механізмів. Досліджувані, які отримали високий показник довіри до себе, відрізнялися високим показником задоволення власним життям. Таким чином, ми можемо стверджувати, що саме довіра до себе є наріжним камінням смисложиттєвого самовизначення.
{"title":"Довіра до себе як чинник смисложиттєвого самовизначення","authors":"A. Kogut, Y. Lanovenko","doi":"10.37203/kibit.2020.46.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.05","url":null,"abstract":"У статті розглядається феномен «довіри до себе» як один з найважливіших компонентів смисложиттєвого самовизначення. Проходячи спочатку вікові, а далі й особистісні кризи, людина так чи інакше задає собі питання «Хто я? Для чого я живу?». У процесі дорослішання ми шукаємо орієнтири для наслідування, але як зрозуміти, що саме із запропонованих варіантів підходить найбільше?! Відповісти на це питання неможливо, орієнтуючись тільки на зовнішні фактори, тим більше, що в сучасних реаліях ми стаємо свідками того, як в результаті культури споживання знецінюється особистість, розмивається важливість знання про себе. Тому потрібен дещо інший підхід, а саме: скрупульозна оцінка своїх мотивів, інтересів, уподобань і захоплень. Для того щоб приступити до цього оцінювання, відкидаючи всі забобони, потрібно мати орієнтир, і цим орієнтиром виступає сама людина. Однак, щоб стати орієнтиром для самого себе, означає, перш за все, довіряти собі. Розгляд феномену «довіра до себе», в контексті смисложиттєвого самовизначення, повертає людині міру визначеності в текучому і мінливому світі. У процесі дослідження нам вдалося зіставити наявність довіри до себе і задоволеність власним життям. Завдяки проективним методикам ми створили безпечні умови для роботи з «болючими темами», уникаючи труднощів з включенням захисних механізмів. Досліджувані, які отримали високий показник довіри до себе, відрізнялися високим показником задоволення власним життям. Таким чином, ми можемо стверджувати, що саме довіра до себе є наріжним камінням смисложиттєвого самовизначення.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41688280","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.10
O. Yurchenko, O. Kushnir
В статті розглядаються проблемні питання формування і розвитку експортного потенціалу національних підприємств в умовах економічних криз глобального характеру. Враховується досвід формування експортного потенціалу з огляду на досвід порушення функціонування світових галузевих ринків, що спричинені протиепідемічними заходами та локдауном. Відзначається, що експорт відіграє особливу роль в оздоровленні економіки країни, особливо в умовах спаду внутрішнього виробництва. Адже кошти, що надходять від експортної діяльності, спрямовуються на погашення заборгованості, модернізацію, розв’язання соціально-економічних проблем. Розвиток експортного потенціалу розглядається як інтегральна діяльність підприємств. Відзначається важливість застосування різноманітних інструментів менеджменту для формування експортного потенціалу підприємства, а також необхідність визначати його пріоритети, зокрема модифікація складу функцій, оптимізація часу стійкості і нестійкості структури, підвищення рівня керованості, оптимізація шляхів реалізації з метою підвищення ефективності. Також приділено увагу формуванню та управлінню експортним потенціалом під час кризи. Адже вплив процесів глобалізації на розвиток експортного потенціалу має багатовимірний характер. Йдеться як про позитивні, так і негативні сторони інтеграції підприємств до світового господарства в контексті зовнішньої торгівлі, у тому числі експортних можливостей. Зокрема, йдеться про наслідки світової кризи, що пов’язана з обмеженнями для економічної активності підприємств, в умовах пандемії вірусу COVID-19. Таким чином, розглянувши поняття експортного потенціалу підприємства, шляхів його використання і підвищення та конкурентної стратегії країни, необхідно зазначити, що ці поняття нерозривно пов’язані між собою, а точніше, експортний потенціал кожного підприємства країни є однією з важливих складових, що дає їй змогу посідати гідне місце на міжнародній арені.
{"title":"Розвиток експортного потенціалу підприємств за умов глобалізації: фактори та пріоритети","authors":"O. Yurchenko, O. Kushnir","doi":"10.37203/kibit.2020.46.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.10","url":null,"abstract":"В статті розглядаються проблемні питання формування і розвитку експортного потенціалу національних підприємств в умовах економічних криз глобального характеру. Враховується досвід формування експортного потенціалу з огляду на досвід порушення функціонування світових галузевих ринків, що спричинені протиепідемічними заходами та локдауном. Відзначається, що експорт відіграє особливу роль в оздоровленні економіки країни, особливо в умовах спаду внутрішнього виробництва. Адже кошти, що надходять від експортної діяльності, спрямовуються на погашення заборгованості, модернізацію, розв’язання соціально-економічних проблем. Розвиток експортного потенціалу розглядається як інтегральна діяльність підприємств. Відзначається важливість застосування різноманітних інструментів менеджменту для формування експортного потенціалу підприємства, а також необхідність визначати його пріоритети, зокрема модифікація складу функцій, оптимізація часу стійкості і нестійкості структури, підвищення рівня керованості, оптимізація шляхів реалізації з метою підвищення ефективності. Також приділено увагу формуванню та управлінню експортним потенціалом під час кризи. Адже вплив процесів глобалізації на розвиток експортного потенціалу має багатовимірний характер. Йдеться як про позитивні, так і негативні сторони інтеграції підприємств до світового господарства в контексті зовнішньої торгівлі, у тому числі експортних можливостей. Зокрема, йдеться про наслідки світової кризи, що пов’язана з обмеженнями для економічної активності підприємств, в умовах пандемії вірусу COVID-19. Таким чином, розглянувши поняття експортного потенціалу підприємства, шляхів його використання і підвищення та конкурентної стратегії країни, необхідно зазначити, що ці поняття нерозривно пов’язані між собою, а точніше, експортний потенціал кожного підприємства країни є однією з важливих складових, що дає їй змогу посідати гідне місце на міжнародній арені.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45476369","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.08
R. Pantyeyev
Стаття присвячена створенню одиничного портрета джерела радіовипромінювання та способів його ідентифікації. Відомо, що для виявлення, ідентифікації та визначення місця розташування джерел радіовипромінювання застосовуються засоби радіомоніторингу. При цьому одним із важливих питань, що вирішується системою радіомоніторингу, є прийом та ідентифікація сигналу в радіоефірі. З метою ідентифікації розглянуті питання класифікації основних параметрів джерел радіовипромінювання, наведено класифікацію видів модуляції і основні параметри їх типів. У свою чергу, структуру сигналу дозволяють визначити автокореляційний та кореляційний методи. Автокореляція використовується для визначення таких параметрів сигналу, як тривалість повідомлення, тривалість блоку даних. Кореляція дозволяє ідентифікувати конкретний сигнал з наявного набору. Для виявлення джерела радіовипромінювання розроблено два узагальнених алгоритми: алгоритм розпізнавання виду джерела радіовипромінювання з невідомими параметрами та алгоритм ідентифікації джерела випромінювання за заданими параметрами. Наведені результати моделювання алгоритму розпізнавання джерела радіовипромінювання з заданими параметрами. Як заданий сигнал використовувалася сигнатура з лінійно-частотною модуляцією. Результатом роботи алгоритму моделювання є одиничний екстремум при повній відповідності сигналів; при розбіжності сигналів ширина екстремуму збільшується, що свідчить про розбіжності у параметрах сигналів. Алгоритм такого виду можна застосовувати для пошуку заданого виду сигналу, що дозволяє збільшити швидкість аналізу смуги і точність виявлення. Доведено, що для збільшення точності виявлення необхідно використовувати комбінацію вищезазначених двох алгоритмів з додатковою цифровою обробкою сигналів, що має привести до збільшення точності визначення виду сигналу і більш швидкому знаходженню параметрів джерела радіовипромінювання.
{"title":"Ідентифікація джерел радіовипромінювання на основі аналізу параметрів сигналів","authors":"R. Pantyeyev","doi":"10.37203/kibit.2020.46.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.08","url":null,"abstract":"Стаття присвячена створенню одиничного портрета джерела радіовипромінювання та способів його ідентифікації. Відомо, що для виявлення, ідентифікації та визначення місця розташування джерел радіовипромінювання застосовуються засоби радіомоніторингу. При цьому одним із важливих питань, що вирішується системою радіомоніторингу, є прийом та ідентифікація сигналу в радіоефірі. З метою ідентифікації розглянуті питання класифікації основних параметрів джерел радіовипромінювання, наведено класифікацію видів модуляції і основні параметри їх типів. У свою чергу, структуру сигналу дозволяють визначити автокореляційний та кореляційний методи. Автокореляція використовується для визначення таких параметрів сигналу, як тривалість повідомлення, тривалість блоку даних. Кореляція дозволяє ідентифікувати конкретний сигнал з наявного набору. Для виявлення джерела радіовипромінювання розроблено два узагальнених алгоритми: алгоритм розпізнавання виду джерела радіовипромінювання з невідомими параметрами та алгоритм ідентифікації джерела випромінювання за заданими параметрами. Наведені результати моделювання алгоритму розпізнавання джерела радіовипромінювання з заданими параметрами. Як заданий сигнал використовувалася сигнатура з лінійно-частотною модуляцією. Результатом роботи алгоритму моделювання є одиничний екстремум при повній відповідності сигналів; при розбіжності сигналів ширина екстремуму збільшується, що свідчить про розбіжності у параметрах сигналів. Алгоритм такого виду можна застосовувати для пошуку заданого виду сигналу, що дозволяє збільшити швидкість аналізу смуги і точність виявлення. Доведено, що для збільшення точності виявлення необхідно використовувати комбінацію вищезазначених двох алгоритмів з додатковою цифровою обробкою сигналів, що має привести до збільшення точності визначення виду сигналу і більш швидкому знаходженню параметрів джерела радіовипромінювання.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42120849","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.02
V. Нurochkina
У статті представлена аналітична оцінка структурних змін за видами економічної діяльності, наведено основні характеристики динамічних процесів розвитку та уповільнення секторів економіки України. Виділено ризики структурних перетворень, які супроводжуються потенційно негативними наслідками деіндустріалізації в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються з емерджентними економічними системами. Представлено розподіл секторів економіки та видів економічної діяльності із врахуванням креативних індустрій. Підкреслено досвід міжнародної практики розподілу секторальної таксономії у фінансових та ринкових дослідженнях. Зазначено, що сучасний стан видів економічної діяльності у підприємницькому середовищі виходять на новітній щабель розвитку соціально-економічної взаємодії, тому сьогодні удосконалено теорію трьох секторів економічної діяльності шляхом уточнення та виділення системи обміну та економіки знань, цифрових процесів, культури та досліджень, що об’єднує в собі креативна індустрія. У статті надано характеристику складових креативної індустрії. Наведено показники концентрації зайнятості населення за видами економічної діяльності та структурні зміни у накопиченні валової доданої вартості. Зазначено позиції лідерів та тих, що занепадають щодо концентрації доданої вартості у секторальній структурі економіки України. Розраховано та проілюстровано показники галузевого випередження у структурі доданої вартості за видами економічної діяльності України. Наведено причини уповільнення обсягів доданої вартості у переробній промисловості та ризикову позицію сільського господарства. Запропоновано систематизацію та концентрація зусиль на єдиному стратегічному курсі розвитку країни з метою упередження економічних ризиків у підприємницькому середовищі.
{"title":"Структурні трансформації економічної діяльності в Україні","authors":"V. Нurochkina","doi":"10.37203/kibit.2020.46.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.02","url":null,"abstract":"У статті представлена аналітична оцінка структурних змін за видами економічної діяльності, наведено основні характеристики динамічних процесів розвитку та уповільнення секторів економіки України. Виділено ризики структурних перетворень, які супроводжуються потенційно негативними наслідками деіндустріалізації в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються з емерджентними економічними системами. Представлено розподіл секторів економіки та видів економічної діяльності із врахуванням креативних індустрій. Підкреслено досвід міжнародної практики розподілу секторальної таксономії у фінансових та ринкових дослідженнях. Зазначено, що сучасний стан видів економічної діяльності у підприємницькому середовищі виходять на новітній щабель розвитку соціально-економічної взаємодії, тому сьогодні удосконалено теорію трьох секторів економічної діяльності шляхом уточнення та виділення системи обміну та економіки знань, цифрових процесів, культури та досліджень, що об’єднує в собі креативна індустрія. У статті надано характеристику складових креативної індустрії. Наведено показники концентрації зайнятості населення за видами економічної діяльності та структурні зміни у накопиченні валової доданої вартості. Зазначено позиції лідерів та тих, що занепадають щодо концентрації доданої вартості у секторальній структурі економіки України. Розраховано та проілюстровано показники галузевого випередження у структурі доданої вартості за видами економічної діяльності України. Наведено причини уповільнення обсягів доданої вартості у переробній промисловості та ризикову позицію сільського господарства. Запропоновано систематизацію та концентрація зусиль на єдиному стратегічному курсі розвитку країни з метою упередження економічних ризиків у підприємницькому середовищі.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41467709","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.01
O. Portnyi, V. Yanovska
В статті піднімається проблематика ціннісно-орієнтованого управління сучасними компаніями в умовах екологічних і соціальних викликів, цифрових трансформацій, масштабних криз, у т. ч. викликаних пандемією короновірусної інфекції COVID-19. Зазначається необхідність здійснення узагальнень найважливіших складових сформованої теорії та систематизації існуючих ціннісно-орієнтованих моделей. Шляхом аналізу змісту досліджень, опублікованих документів і наукових статей, підготовлених для академічної та комерційної аудиторій, наукових баз даних, сайтів видавців, світових, держаних і професійних організацій було узагальнено концептуальні засади та головні методичні положення досліджуваної теорії. Розкрито зміст ціннісно-орієнтованого управління та ціннісно-орієнтованого мислення, вибудовано логіку розвитку моделей ціннісно-орієнтованого управління, виділено групи моделей, між якими розкрито взаємозв’язок. Проведене дослідження продемонструвало, що сучасне ціннісно-орієнтоване управління є бізнес-філософією, що орієнтує на створення і максимізацію цінності компанії для стейкхолдерів, процес формування теорії триває і знаходиться в активній фазі, моделі ціннісно-орієнтованого управління поділяються на фінансові моделі управління вартістю та інтегральні моделі управління цінністю компанії, концептуальний і методологічний розвиток теорії демонструє спадкоємність та тісний зв’язок між моделями, зокрема інтегральні моделі управління ґрунтуються на фундаментальних положеннях та інструментарії фінансових моделей та ураховують глобальні тенденції та провідні теоретичні концепції сучасності. Зважаючи на достовірність використаних джерел та системність наукового підходу отримані узагальнення мають стати надійним теоретичним фундаментом подальших досліджень з означеної проблематики.
{"title":"Еволюція моделей ціннісно-орієнтованого управління: від доданої вартості до ESG","authors":"O. Portnyi, V. Yanovska","doi":"10.37203/kibit.2020.46.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.01","url":null,"abstract":"В статті піднімається проблематика ціннісно-орієнтованого управління сучасними компаніями в умовах екологічних і соціальних викликів, цифрових трансформацій, масштабних криз, у т. ч. викликаних пандемією короновірусної інфекції COVID-19. Зазначається необхідність здійснення узагальнень найважливіших складових сформованої теорії та систематизації існуючих ціннісно-орієнтованих моделей. Шляхом аналізу змісту досліджень, опублікованих документів і наукових статей, підготовлених для академічної та комерційної аудиторій, наукових баз даних, сайтів видавців, світових, держаних і професійних організацій було узагальнено концептуальні засади та головні методичні положення досліджуваної теорії. Розкрито зміст ціннісно-орієнтованого управління та ціннісно-орієнтованого мислення, вибудовано логіку розвитку моделей ціннісно-орієнтованого управління, виділено групи моделей, між якими розкрито взаємозв’язок. Проведене дослідження продемонструвало, що сучасне ціннісно-орієнтоване управління є бізнес-філософією, що орієнтує на створення і максимізацію цінності компанії для стейкхолдерів, процес формування теорії триває і знаходиться в активній фазі, моделі ціннісно-орієнтованого управління поділяються на фінансові моделі управління вартістю та інтегральні моделі управління цінністю компанії, концептуальний і методологічний розвиток теорії демонструє спадкоємність та тісний зв’язок між моделями, зокрема інтегральні моделі управління ґрунтуються на фундаментальних положеннях та інструментарії фінансових моделей та ураховують глобальні тенденції та провідні теоретичні концепції сучасності. Зважаючи на достовірність використаних джерел та системність наукового підходу отримані узагальнення мають стати надійним теоретичним фундаментом подальших досліджень з означеної проблематики.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41883821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.03
A. Gaichenko
Відношення студентів до наркотичних засобів є однією з актуальних проблем в світі та Україні. Згідно даним ВООЗ, ЮНІСЕФ, EMCDDA за останні роки спостерігається тенденція до зниження паління серед молоді. Натомість збільшується кількість наркозалежних. Представляємо результати опитування 230 студентів від 17 до 24 років різних курсів закладів вищої освіти міста Житомир. Опитування проходило восени 2020 року. Для дослідження студенти були погруповані за спеціальностями, на яких вони навчалися. Першу групу склали 50 студентів спеціальності «Медсестринство» (12 ч. та 38 ж.) Житомирського медичного інституту. Другу групу – 80 студентів спеціальності «Педагогіка» (20 ч. та 60 ж.) Житомирського державного університету імені Івана Франка. Третю групу – 100 студентів майбутніх спеціалістів сільського господарства (49 ч. та 51 ж.) Житомирського національного агроекологічного університету. Ми дослідили з якого віку студенти починають вживати шкідливі речовини, які види наркотичних засобів є популярними, що провокує підлітка на вживання наркотичних препаратів, та які засоби лікування наркотичної залежності знають студенти. Згідно досліджень початок вживання алкоголю, наркотиків та тютюнових виробів відбувається в ранньому підлітковому віці, що супроводжується проблемами з сім'єю, та саможертовністю серед підлітків. Ми вважаємо, що політика запобігання та протидії вживання означених препаратів є недостатньо ефективною. Має бути розроблена системна низка заходів сама у закладах освіти для, по-перше, формування здорових звичок, по-друге, інформування щодо негативних наслідків від алко-, тютюно- та наркозалежностей, та, по-третє, створення пунктів допомоги у ЗВО.
{"title":"Показник вживання наркотиків, алкоголю та тютюнових виробів серед студентів закладів вищої освіти в Житомирі","authors":"A. Gaichenko","doi":"10.37203/kibit.2020.46.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.03","url":null,"abstract":"Відношення студентів до наркотичних засобів є однією з актуальних проблем в світі та Україні. Згідно даним ВООЗ, ЮНІСЕФ, EMCDDA за останні роки спостерігається тенденція до зниження паління серед молоді. Натомість збільшується кількість наркозалежних. Представляємо результати опитування 230 студентів від 17 до 24 років різних курсів закладів вищої освіти міста Житомир. Опитування проходило восени 2020 року. Для дослідження студенти були погруповані за спеціальностями, на яких вони навчалися. Першу групу склали 50 студентів спеціальності «Медсестринство» (12 ч. та 38 ж.) Житомирського медичного інституту. Другу групу – 80 студентів спеціальності «Педагогіка» (20 ч. та 60 ж.) Житомирського державного університету імені Івана Франка. Третю групу – 100 студентів майбутніх спеціалістів сільського господарства (49 ч. та 51 ж.) Житомирського національного агроекологічного університету. Ми дослідили з якого віку студенти починають вживати шкідливі речовини, які види наркотичних засобів є популярними, що провокує підлітка на вживання наркотичних препаратів, та які засоби лікування наркотичної залежності знають студенти. Згідно досліджень початок вживання алкоголю, наркотиків та тютюнових виробів відбувається в ранньому підлітковому віці, що супроводжується проблемами з сім'єю, та саможертовністю серед підлітків. Ми вважаємо, що політика запобігання та протидії вживання означених препаратів є недостатньо ефективною. Має бути розроблена системна низка заходів сама у закладах освіти для, по-перше, формування здорових звичок, по-друге, інформування щодо негативних наслідків від алко-, тютюно- та наркозалежностей, та, по-третє, створення пунктів допомоги у ЗВО.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48834329","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-01-08DOI: 10.37203/kibit.2020.46.06
L. Hrydkovets
Проблематика ролі психологічного чинника у перебігу та подоланні соматичних захворювань є надзвичайно актуальною. Саме від наявних психологічних механізмів та психологічних ресурсів людини залежить її здатність до одужання. І попри те, що серед причин переважної більшості соматичних захворювань присутня психологічна складова, найбільшої актуальності все ж таки набуває проблема визначення оптимальних для людини стратегій сприятливих для подолання захворювань як хронічних, так і гострих/життєнебезпечних. У дослідженні взяли участь такі категорії пацієнтів клінічних лікарень: особи із хронічними захворювання в умовах планового лікування, особи із хронічними захворюваннями в стані загострення хвороби, особи з гострим життєнебезпечним захворювання з тривалим терміном лікування, особи з гострим життєнебезпечним захворюванням в умовах нещодавнього встановлення діагнозу, особи із соматичним захворюванням на етапі одужання. У процесі дослідження було виявлено низку стратегій, що використовують хворі при взаємодії із хворобою, зокрема: адаптативна стратегія (прийняття хвороби і поступове її подолання в плановому режимі), стратегія спільнотного наслідування (орієнтація на подолання хвороби за прикладом долання випробувань соціально-значимими спільнотами), стратегія особистісного наслідування (орієнтація на подолання хвороби за прикладом авторитетної особи), стратегія зовнішнього локус-контролю (при якій особа стає такою, якою її бачать оточуючі), стратегія кінцевої мети (орієнтація на позитивний результат активної дії), стратегія втечі від відповідальності (перекладання відповідальності за своє здоров’я на лікарів, родичів, друзів, волонтерів тощо). У статі презентовані результати емпіричного дослідження, які демонструють, що у більшості осіб з гострими соматичними захворюваннями активізується адаптаційна стратегія взаємодії з хворобою, що дозволяє реагувати на захворювання як на певну проблему яка потребує вирішення. Водночас чверть осіб із зазначеної вибірки все ж таки обирають стратегію «втеча від відповідальності», тим самим уникаючи лікувального процесу, а перекладаючи відповідальність за власне зцілення на інших. При хронічних соматичних захворюваннях переважно обираються стратегії спільнотного наслідування, зовнішнього локус-контролю та кінцевої мети. Здатність до боротьби з хворобою найвища у тих осіб, які мають високий рівень адаптації до хвороби, саме адаптативна стратегія взаємодії з хворобою була виявлена у всіх пацієнтів на стадії одужання. Отримані в досліджені результати дозволяють внести позитивні корективи в плани допомоги хворим із різними соматичними захворюваннями.
{"title":"Роль обраної особистістю психологічної стратегії взаємодії з хворобою на перебіг соматичного захворювання","authors":"L. Hrydkovets","doi":"10.37203/kibit.2020.46.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2020.46.06","url":null,"abstract":"Проблематика ролі психологічного чинника у перебігу та подоланні соматичних захворювань є надзвичайно актуальною. Саме від наявних психологічних механізмів та психологічних ресурсів людини залежить її здатність до одужання. І попри те, що серед причин переважної більшості соматичних захворювань присутня психологічна складова, найбільшої актуальності все ж таки набуває проблема визначення оптимальних для людини стратегій сприятливих для подолання захворювань як хронічних, так і гострих/життєнебезпечних. У дослідженні взяли участь такі категорії пацієнтів клінічних лікарень: особи із хронічними захворювання в умовах планового лікування, особи із хронічними захворюваннями в стані загострення хвороби, особи з гострим життєнебезпечним захворювання з тривалим терміном лікування, особи з гострим життєнебезпечним захворюванням в умовах нещодавнього встановлення діагнозу, особи із соматичним захворюванням на етапі одужання. У процесі дослідження було виявлено низку стратегій, що використовують хворі при взаємодії із хворобою, зокрема: адаптативна стратегія (прийняття хвороби і поступове її подолання в плановому режимі), стратегія спільнотного наслідування (орієнтація на подолання хвороби за прикладом долання випробувань соціально-значимими спільнотами), стратегія особистісного наслідування (орієнтація на подолання хвороби за прикладом авторитетної особи), стратегія зовнішнього локус-контролю (при якій особа стає такою, якою її бачать оточуючі), стратегія кінцевої мети (орієнтація на позитивний результат активної дії), стратегія втечі від відповідальності (перекладання відповідальності за своє здоров’я на лікарів, родичів, друзів, волонтерів тощо). У статі презентовані результати емпіричного дослідження, які демонструють, що у більшості осіб з гострими соматичними захворюваннями активізується адаптаційна стратегія взаємодії з хворобою, що дозволяє реагувати на захворювання як на певну проблему яка потребує вирішення. Водночас чверть осіб із зазначеної вибірки все ж таки обирають стратегію «втеча від відповідальності», тим самим уникаючи лікувального процесу, а перекладаючи відповідальність за власне зцілення на інших. При хронічних соматичних захворюваннях переважно обираються стратегії спільнотного наслідування, зовнішнього локус-контролю та кінцевої мети. Здатність до боротьби з хворобою найвища у тих осіб, які мають високий рівень адаптації до хвороби, саме адаптативна стратегія взаємодії з хворобою була виявлена у всіх пацієнтів на стадії одужання. Отримані в досліджені результати дозволяють внести позитивні корективи в плани допомоги хворим із різними соматичними захворюваннями.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-01-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48609112","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-12-23DOI: 10.37203/kibit.2019.42.07
N. Vishnevskaya
The influence of motivational mechanism on increase of labor activity of the personnel of the enterprise is analyzed in the article; the basic approaches of domestic and foreign scientists to methods of motivation are summarized; evolutionary development of motivational theories is considered; the content of the modern interpretation of the concept of "motivation" is revealed; the basic methods of personnel motivation applied in modern organizations are conducted; American, Japanese and French have been identified and studied among a large number of models of work motivation; it is proved that the activation of staff activity at the enterprise is the driving force of innovative changes that can be achieved only through the formation of a complex system of motivation and constant professional development of staff, identified the main and most urgent problems of motivation of the staff of the organization; the main motives of employees were grouped into four groups; noted as a drawback that the vast majority of modern business executives are known to implement a material incentive system that has a short-term impact on staff and provides a lasting effect; confirmed that a well thought out and well organized motivation system influences the recruitment of new staff and the stabilization of existing jobs; it is emphasized that the modern executives have the task of creating an individual effective system of employee motivation, finding the right approaches, methods of influencing the employees that could most effectively influence them and force them into high-performance work; a scale of motives for work has been constructed; the introduction of a compensation package, which allows to control the turnover of employees, to increase the level of motivation of work, to achieve the growth of labor productivity, to attract the right workers to the organization, to provide favorable social and psychological climate, to increase the image of the organization and to ensure its competitiveness.
{"title":"THE IMPACT OF MOTIVATION ON THE EMPLOYMENT ACTIVITIES OF THE STAFF","authors":"N. Vishnevskaya","doi":"10.37203/kibit.2019.42.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2019.42.07","url":null,"abstract":" The influence of motivational mechanism on increase of labor activity of the personnel of the enterprise is analyzed in the article; the basic approaches of domestic and foreign scientists to methods of motivation are summarized; evolutionary development of motivational theories is considered; the content of the modern interpretation of the concept of \"motivation\" is revealed; the basic methods of personnel motivation applied in modern organizations are conducted; American, Japanese and French have been identified and studied among a large number of models of work motivation; it is proved that the activation of staff activity at the enterprise is the driving force of innovative changes that can be achieved only through the formation of a complex system of motivation and constant professional development of staff, identified the main and most urgent problems of motivation of the staff of the organization; the main motives of employees were grouped into four groups; noted as a drawback that the vast majority of modern business executives are known to implement a material incentive system that has a short-term impact on staff and provides a lasting effect; confirmed that a well thought out and well organized motivation system influences the recruitment of new staff and the stabilization of existing jobs; it is emphasized that the modern executives have the task of creating an individual effective system of employee motivation, finding the right approaches, methods of influencing the employees that could most effectively influence them and force them into high-performance work; a scale of motives for work has been constructed; the introduction of a compensation package, which allows to control the turnover of employees, to increase the level of motivation of work, to achieve the growth of labor productivity, to attract the right workers to the organization, to provide favorable social and psychological climate, to increase the image of the organization and to ensure its competitiveness.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42202965","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-12-23DOI: 10.37203/kibit.2019.42.01
O. Kushnir, V. S. Pilipenko, O. Yakovleva
The article is devoted to the problem of the formation of motivation for teaching students of higher education institutions in Ukraine. The authors consider the problem of forming students' motivation from two perspectives - psychological and philosophical. The psychological approach is used to analyze internal motivation, and the philosophical one to analyze external motivation and the influence of external factors on the formation of values in students and teachers, which also affect the motivation to learn. The four phases of the economic development of society and the types of universities that are formed in each phase are analyzed. University 1.0 in the pre-industrial phase, University 2.0 in the industrial phase, University 3.0 in the post-industrial phase and University 4.0 in the cognitive phase. Although universities have developed pedagogical methods for teaching in higher education, a gap has recently arisen between a student and a university. Proven techniques do not show already familiar high results. There is a need for the restructuring of teaching methods, programs and the universities themselves. This shows the main trends in the development of society and the characteristics of new universities, as well as the main pedagogical methods of increasing motivation among students. The goal of the new university is to train specialists in the project attitude to the world, in the broad sense of entrepreneurs and engineers (including financial, cultural, social. Creating an open learning environment with the possibility of implementing individual learning paths. In addition to classrooms, libraries and laboratories, necessary business incubators, design offices, and platforms for communication with the outside world - exhibition centers. Only after overcoming isolation from pressing problems for society is the standardized, “subjectless” educational process and introducing the discipline into the curriculum to form an “entrepreneurial culture”, the student will receive reasons for motivation to study at the university.
{"title":"THE FORMATION OF STUDENTS MOTIVATION: PROBLEM OR OPPORTUNITY","authors":"O. Kushnir, V. S. Pilipenko, O. Yakovleva","doi":"10.37203/kibit.2019.42.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2019.42.01","url":null,"abstract":" The article is devoted to the problem of the formation of motivation for teaching students of higher education institutions in Ukraine. The authors consider the problem of forming students' motivation from two perspectives - psychological and philosophical. The psychological approach is used to analyze internal motivation, and the philosophical one to analyze external motivation and the influence of external factors on the formation of values in students and teachers, which also affect the motivation to learn. The four phases of the economic development of society and the types of universities that are formed in each phase are analyzed. University 1.0 in the pre-industrial phase, University 2.0 in the industrial phase, University 3.0 in the post-industrial phase and University 4.0 in the cognitive phase. Although universities have developed pedagogical methods for teaching in higher education, a gap has recently arisen between a student and a university. Proven techniques do not show already familiar high results. There is a need for the restructuring of teaching methods, programs and the universities themselves. This shows the main trends in the development of society and the characteristics of new universities, as well as the main pedagogical methods of increasing motivation among students. The goal of the new university is to train specialists in the project attitude to the world, in the broad sense of entrepreneurs and engineers (including financial, cultural, social. Creating an open learning environment with the possibility of implementing individual learning paths. In addition to classrooms, libraries and laboratories, necessary business incubators, design offices, and platforms for communication with the outside world - exhibition centers. \u0000Only after overcoming isolation from pressing problems for society is the standardized, “subjectless” educational process and introducing the discipline into the curriculum to form an “entrepreneurial culture”, the student will receive reasons for motivation to study at the university.","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46574879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-06-14DOI: 10.37203/kibit.2019.40.01
H. Anishchenko
The article substantiates the necessity of changing at the state level standard approaches to the main forms of financial reporting. The problematic issues of the data reflection on the results of the activities of economic entities are outlined and the main directions of the expansion of the information flow for the implementation of economic assessments and the adoption of managerial decisions are stated. Taking into account these proposals will extend the use of financial reporting to establish business reputation as a general integrative criterion for assessing the financial, economic, social, environmental and other state of affairs of the reporting entity
{"title":"TRANSFORMATION OF THE PURPOSE AND MISSION OF FINANCIAL REPORTING IN CURRENT CONDITIONS","authors":"H. Anishchenko","doi":"10.37203/kibit.2019.40.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37203/kibit.2019.40.01","url":null,"abstract":"The article substantiates the necessity of changing at the state level standard approaches to the main forms of financial reporting. The problematic issues of the data reflection on the results of the activities of economic entities are outlined and the main directions of the expansion of the information flow for the implementation of economic assessments and the adoption of managerial decisions are stated. Taking into account these proposals will extend the use of financial reporting to establish business reputation as a general integrative criterion for assessing the financial, economic, social, environmental and other state of affairs of the reporting entity","PeriodicalId":33768,"journal":{"name":"Visnik Kiyivs''kii institut biznesu ta tekhnologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44963890","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：