Pub Date : 2022-07-12DOI: 10.32999/2663-970x/2022-7-5
Тетяна Євгенівна Храбан
Військовий конфлікт в Україні, що розпочався 24 лютого 2022 року, гостро поставив питання щодо необхідності розробки послідовних та ефективних стратегій вирішення проблем у галузі психологічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення. Для сприяння у вирішенні цієї проблеми було проведено дослідження, мета якого – визначити актуальні копінг-стратегії, які були використані впродовж перших п’ятнадцяти днів цивільним населенням північної частини України, яке перебувало у зоні військового конфлікту. Методи та матеріали дослідження. Робота виконана у парадигмі міждисциплінарних досліджень з використанням дискурс-аналізу та методів статистичної обробки отриманих результатів. Матеріалом дослідження послужили пости та коментарі до них, у яких присутні лінгвістичні маркери властивої поведінки (копінгу), та які були викладені в період з 24.02.2022 по 10.03.2022 року в українському секторі соціальної мережі Facebook на сторінках груп, учасниками яких є мешканці місця Боярка Київської області. Усього було проаналізовано 582 постів та коментарів до них. Результати. З метою вивчення динаміки та еволюції пріоритетності у використанні тих чи інших копінг-стратегій, період, у який проводилося дослідження, було розбито на часові відрізки в 5 днів. Було зроблено висновки, що преференція копінг-стратегій у перші 15 днів є дуже динамічною, незважаючи на стабільність ситуації у місті. Протягом перших п’яти днів впливу стресорів військового конфлікту найбільш затребуваними виявилися неадаптивні емоційно-сфокусовані стратегії копінгу, метою яких було психологічне відновлення логічного мислення шляхом виплеску негативних емоцій. Починаючи з шостого дня військового конфлікту, актуальними стають колективні за своєю природою, проблемно-сфокусовані копінг-стратегії, що використовують механізми підтримки спільноти. Причиною звернення до цього типу копінг-стратегій є спроба населення підтримати контроль над своїм життям і стримати негативні емоції. На 11-15 день від початку військових дій цивільні особи прагнуть відновити своє емоційне благополуччя, тому домінуючими стають копінг-стратегії, спрямовані на створення позитивного емоційного настрою. Дієвими інструментами при цьому є гедоністичні бажання і співчуття до себе. Висновки. В умовах військового конфлікту в Україні в перші п’ятнадцяти днів емоційно-орієнтовані копінг-стратегії були більш затребуваними, ніж проблемно-орієнтовані.
{"title":"Преференція використання копінг-стратегій цивільним населенням України у перші п’ятнадцять днів з початку воєнного конфлікту 2022 року","authors":"Тетяна Євгенівна Храбан","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-5","url":null,"abstract":"Військовий конфлікт в Україні, що розпочався 24 лютого 2022 року, гостро поставив питання щодо необхідності розробки послідовних та ефективних стратегій вирішення проблем у галузі психологічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення. Для сприяння у вирішенні цієї проблеми було проведено дослідження, мета якого – визначити актуальні копінг-стратегії, які були використані впродовж перших п’ятнадцяти днів цивільним населенням північної частини України, яке перебувало у зоні військового конфлікту. Методи та матеріали дослідження. Робота виконана у парадигмі міждисциплінарних досліджень з використанням дискурс-аналізу та методів статистичної обробки отриманих результатів. Матеріалом дослідження послужили пости та коментарі до них, у яких присутні лінгвістичні маркери властивої поведінки (копінгу), та які були викладені в період з 24.02.2022 по 10.03.2022 року в українському секторі соціальної мережі Facebook на сторінках груп, учасниками яких є мешканці місця Боярка Київської області. Усього було проаналізовано 582 постів та коментарів до них. Результати. З метою вивчення динаміки та еволюції пріоритетності у використанні тих чи інших копінг-стратегій, період, у який проводилося дослідження, було розбито на часові відрізки в 5 днів. Було зроблено висновки, що преференція копінг-стратегій у перші 15 днів є дуже динамічною, незважаючи на стабільність ситуації у місті. Протягом перших п’яти днів впливу стресорів військового конфлікту найбільш затребуваними виявилися неадаптивні емоційно-сфокусовані стратегії копінгу, метою яких було психологічне відновлення логічного мислення шляхом виплеску негативних емоцій. Починаючи з шостого дня військового конфлікту, актуальними стають колективні за своєю природою, проблемно-сфокусовані копінг-стратегії, що використовують механізми підтримки спільноти. Причиною звернення до цього типу копінг-стратегій є спроба населення підтримати контроль над своїм життям і стримати негативні емоції. На 11-15 день від початку військових дій цивільні особи прагнуть відновити своє емоційне благополуччя, тому домінуючими стають копінг-стратегії, спрямовані на створення позитивного емоційного настрою. Дієвими інструментами при цьому є гедоністичні бажання і співчуття до себе. Висновки. В умовах військового конфлікту в Україні в перші п’ятнадцяти днів емоційно-орієнтовані копінг-стратегії були більш затребуваними, ніж проблемно-орієнтовані.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131378262","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-12DOI: 10.32999/2663-970x/2022-7-3
Віктор Володимирович Плохіх, Світлана Германівна Яновська
Метою дослідження є визначення особливостей впливу фактору статі на структуру та швидкість реалізації екстреної сенсомоторної дії. Метод емпіричного дослідження – комп’ютерний лабораторний експеримент з внутрішньосуб’єктним планом реалізації̈. Досліджуваними були студенти, поділені на дві групи: 78 чоловіків та 74 жінки. У серіях спроб досліджувані вирішували завдання простого сенсомоторного реагування, сенсомоторної реакції̈ вибору, реакції подвійного вибору. У задачі подвійного вибору досліджуваному спочатку надавався орієнтир щодо варіанту майбутньої стимуляції, на який необхідно було екстрено налаштуватись, а після появи стимулу – відповідно діяти. Для обробки експериментальних даних застосовано критерій U Манна-Уітні та рангову кореляцію за Спірменом. Результати. Встановлено переважання чоловіків над жінкам в швидкості простого сенсомоторного реагування (U=2147.00; p=.006) та сенсомоторної реакції вибору (U=1733.00; p<.001), а також у швидкості реагування у варіанті з одним можливим стимулом (U=2078.00; p=.003) і варіанті з трьома можливими стимулами (U=2006.00; p=.001) в задачі подвійного вибору. З’ясовано, що чоловіки, порівняно з жінками, менше витрачають часу на організацію екстреної сенсомоторної дії при швидкій зміні поточної ситуації (U=2090.00; p=.003). Встановлено, що в чоловічій групі, на відміну від жіночої, час орієнтування в задачі подвійного вибору корелює з часом рухової відповіді у варіанті з одним можливим стимулом (r=-.257; p=.023) та з імовірністю антиципації (r=.365; p=.001). Висновки. Загальна структура організації екстреної сенсомоторної дії у чоловіків та жінок суттєво не відрізняється. Час простого сенсомоторного реагування та реакції вибору в окремих завданнях і при необхідності їх екстреної вибіркової реалізації в задачі подвійного вибору в чоловічій групі менше, порівняно з жіночою. У чоловіків більш швидка, порівняно з жінками, організація екстреної сенсомоторної дії у відповідь на швидкі зміни поточної ситуації. Відносна, порівняно з чоловіками, операційна складність для жінок щодо диференціації часових орієнтирів у процесі антиципації моменту появи стимулу пов’язується з порушенням стабільності в швидкості виконання сенсомоторної дії.
本研究的目的是确定性别因素对紧急感应动作的结构和速度的影响的特殊性。实证研究的方法是采用主体内实施计划的计算机实验室实验。实验对象是学生，分为两组：男生 78 人，女生 74 人。在一系列的尝试中，被试解决了简单感觉运动反应、选择感觉运动反应和双选反应的任务。在双项选择任务中，受试者首先会得到一个关于未来刺激选项的参考点，需要紧急调整，并在刺激出现后采取相应行动。实验数据采用曼-惠特尼 U 检验和斯皮尔曼秩相关检验。实验结果在简单感觉运动反应速度（U=2147.00；p=.006）和感觉运动选择反应速度（U=1733.00；p<.001）方面，以及在双项选择任务中，在有一个可能刺激的变体（U=2078.00；p=.003）和有三个可能刺激的变体（U=2006.00；p=.001）中的反应速度方面，男性优于女性。研究发现，与女性相比，男性在当前情况发生急剧变化时，花费在组织紧急感觉运动动作上的时间更少（U=2090.00；p=.003）。研究发现，与女性组相比，男性组在双重选择任务中的定向时间与在有一种可能刺激的变体中的运动反应时间相关（r=-.257；p=.023），与预期概率相关（r=.365；p=.001）。结论男女在组织紧急感觉运动动作的一般结构上没有显著差异。与女性组相比，男性组在单项任务中做出简单感觉运动反应和选择反应的时间，以及必要时在双重选择任务中做出紧急选择性反应的时间更短。与女性相比，男性在应对当前情况的快速变化时，能更快地组织紧急感觉运动行动。与男性相比，女性在预测刺激出现时刻的过程中，在区分时间参照点方面的操作难度相对较大，这与感觉运动动作速度的稳定性受到破坏有关。
{"title":"Статева диференціація організації екстреної сенсомоторної дії","authors":"Віктор Володимирович Плохіх, Світлана Германівна Яновська","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-3","url":null,"abstract":"Метою дослідження є визначення особливостей впливу фактору статі на структуру та швидкість реалізації екстреної сенсомоторної дії. Метод емпіричного дослідження – комп’ютерний лабораторний експеримент з внутрішньосуб’єктним планом реалізації̈. Досліджуваними були студенти, поділені на дві групи: 78 чоловіків та 74 жінки. У серіях спроб досліджувані вирішували завдання простого сенсомоторного реагування, сенсомоторної реакції̈ вибору, реакції подвійного вибору. У задачі подвійного вибору досліджуваному спочатку надавався орієнтир щодо варіанту майбутньої стимуляції, на який необхідно було екстрено налаштуватись, а після появи стимулу – відповідно діяти. Для обробки експериментальних даних застосовано критерій U Манна-Уітні та рангову кореляцію за Спірменом. Результати. Встановлено переважання чоловіків над жінкам в швидкості простого сенсомоторного реагування (U=2147.00; p=.006) та сенсомоторної реакції вибору (U=1733.00; p<.001), а також у швидкості реагування у варіанті з одним можливим стимулом (U=2078.00; p=.003) і варіанті з трьома можливими стимулами (U=2006.00; p=.001) в задачі подвійного вибору. З’ясовано, що чоловіки, порівняно з жінками, менше витрачають часу на організацію екстреної сенсомоторної дії при швидкій зміні поточної ситуації (U=2090.00; p=.003). Встановлено, що в чоловічій групі, на відміну від жіночої, час орієнтування в задачі подвійного вибору корелює з часом рухової відповіді у варіанті з одним можливим стимулом (r=-.257; p=.023) та з імовірністю антиципації (r=.365; p=.001). Висновки. Загальна структура організації екстреної сенсомоторної дії у чоловіків та жінок суттєво не відрізняється. Час простого сенсомоторного реагування та реакції вибору в окремих завданнях і при необхідності їх екстреної вибіркової реалізації в задачі подвійного вибору в чоловічій групі менше, порівняно з жіночою. У чоловіків більш швидка, порівняно з жінками, організація екстреної сенсомоторної дії у відповідь на швидкі зміни поточної ситуації. Відносна, порівняно з чоловіками, операційна складність для жінок щодо диференціації часових орієнтирів у процесі антиципації моменту появи стимулу пов’язується з порушенням стабільності в швидкості виконання сенсомоторної дії.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131206339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-5
Blynova O.Ye., Kruhlov K.O.
Thepurposeof the research is to specify differences in the subjective social well-being of an organization’s employees with different socioeconomic statuses. The following methodshave been used to conduct the empirical research (n=38): theoretical analysis and generalization of scholarly views of the problem; empirical methods: “Questionnaire of Subjective Social Well-Being” (T.V. Danylchenko); “Questionnaire of Subjective Economic Well-Being” (V.O. Khashchenko); the methods of statistical analysis: correlation analysis; F-test. Results.The authors have established statistically significant correlations between the criteria of subjective social well-being and subjective economic well-being, namely, between the scales “Social visibil-ity”, “Social remoteness” and the indices of economic optimism, economic anxiety, and financial deprivation. It has been confirmed the statistical interdependence between the scales “Emotional acceptance” and “Family well-being index”. The research has determined differences between employees’ groups, which were divided according to socioeconomic status (managers and “performers”), on the following scales: “Social visibility”, “Positive social perceptions”, and “Economic optimism index”. Conclusions.The employees with higher socioeconomic status recognize their influence, the capability to settle problems, the availability of social ties, financial, economic, material, and social resources due to which they are confident when coping with stressful situations, have a positive economic expectation, a high level of efficient social functioning. The employees with low socioeconomic status are mainly characterized by unsatisfactory emotional and social relations, a failure to actively influence their social environment; they feel economic anxiety about their finances and the future.Keywords: social status, employees of organization, economic well-being, subjective economic well-being, mental well-being.
{"title":"Subjective social well-being of employees with different socioeconomic statuses","authors":"Blynova O.Ye., Kruhlov K.O.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-5","url":null,"abstract":"Thepurposeof the research is to specify differences in the subjective social well-being of an organization’s employees with different socioeconomic statuses. The following methodshave been used to conduct the empirical research (n=38): theoretical analysis and generalization of scholarly views of the problem; empirical methods: “Questionnaire of Subjective Social Well-Being” (T.V. Danylchenko); “Questionnaire of Subjective Economic Well-Being” (V.O. Khashchenko); the methods of statistical analysis: correlation analysis; F-test. Results.The authors have established statistically significant correlations between the criteria of subjective social well-being and subjective economic well-being, namely, between the scales “Social visibil-ity”, “Social remoteness” and the indices of economic optimism, economic anxiety, and financial deprivation. It has been confirmed the statistical interdependence between the scales “Emotional acceptance” and “Family well-being index”. The research has determined differences between employees’ groups, which were divided according to socioeconomic status (managers and “performers”), on the following scales: “Social visibility”, “Positive social perceptions”, and “Economic optimism index”. Conclusions.The employees with higher socioeconomic status recognize their influence, the capability to settle problems, the availability of social ties, financial, economic, material, and social resources due to which they are confident when coping with stressful situations, have a positive economic expectation, a high level of efficient social functioning. The employees with low socioeconomic status are mainly characterized by unsatisfactory emotional and social relations, a failure to actively influence their social environment; they feel economic anxiety about their finances and the future.Keywords: social status, employees of organization, economic well-being, subjective economic well-being, mental well-being.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126797345","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-2
Meloian A.E., Belozorova R.O., Shelepun A.S.
The article investigates perfectionism as a psycho- logical phenomenon that combines the subject’s desire for perfection, the achievement of high personal moral, aesthetic, and intellectual standards. Theoretical approaches to the study of perfectionism in Ukrainian and foreign scientific literature are analyzed. The genesis of personal perfectionism is studied. It is revealed that the development of perfectionism is influenced by a system of motives, interests, and needs, which are closely related to such factors as values, ideals, attitudes, and beliefs. Psychological characteristics of individuals with a tendency to perfectionism and psychological characteristics of individuals who are not prone to perfectionism are compared. It is determined that the perfectionist orientation is initially socially marked. It is established that the formation of perfectionist tendencies is actively influenced by the social environment. The purpose is to highlight the results of a study of the manifestations of student youth’s perfectionism. Research methods include tests, questionnaires, and quantitative analy- sis. 11 males and 39 females participated in the study (n = 50). Results. It is established that students with pronounced indicators of perfectionism are character- ized by such volitional qualities as responsibility, atten- tiveness, ability to immerse themselves into work, but they have low indicators of such strong-willed qualities as determination and persistence. Perfectionists are characterized by low self-esteem, especially in terms of intelligence, character, abilities, confidence, and inde- pendence. The highest possible difference between the level of self-esteem and the level of demands. The individual-typological qualities of such students include extroversion, spontaneity, low level of lability and anxiety, and high self-esteem. The ratio of selfes- teem and the level of demands are moderate. Indica- tors of character, abilities and appearance, the average self-esteem, are higher than the level of demands. Con- clusions. The study indicates the existence of a signif- icant percentage of students with high and low levels of perfectionism. Students with a high rate of perfec- tionism are characterized by a tendency to set unre- alistically high standards, a compulsive aspiration of the unattainable, and an assessment of their self- value as a result of productivity only. They are a risk group in terms of further development of negative psycho-emotional states. Key words: perfectionism, student’s youth, ideal, personality, maladaptation. У статті досліджено перфекціонізм як психологічне явище, що поєднує прагнення суб’єкта до досконалості, досягнення високих особистісних моральних, естетичних, інтелектуальних стандартів. Проаналізовано теоретичні дослідження перфекціонізму науковців. Досліджено генезис перфекціонізму особистості. Виявлено, що на розвиток перфекціонізму впливає система мотивів, інтересів, потреб, які тісно пов’язані між собою т
{"title":"Perfectionism as a phenomenon of personal development of a modern student","authors":"Meloian A.E., Belozorova R.O., Shelepun A.S.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-2","url":null,"abstract":"The article investigates perfectionism as a psycho- logical phenomenon that combines the subject’s desire for perfection, the achievement of high personal moral, aesthetic, and intellectual standards. Theoretical approaches to the study of perfectionism in Ukrainian and foreign scientific literature are analyzed. The genesis of personal perfectionism is studied. It is revealed that the development of perfectionism is influenced by a system of motives, interests, and needs, which are closely related to such factors as values, ideals, attitudes, and beliefs. Psychological characteristics of individuals with a tendency to perfectionism and psychological characteristics of individuals who are not prone to perfectionism are compared. It is determined that the perfectionist orientation is initially socially marked. It is established that the formation of perfectionist tendencies is actively influenced by the social environment. The purpose is to highlight the results of a study of the manifestations of student youth’s perfectionism. Research methods include tests, questionnaires, and quantitative analy- sis. 11 males and 39 females participated in the study (n = 50). Results. It is established that students with pronounced indicators of perfectionism are character- ized by such volitional qualities as responsibility, atten- tiveness, ability to immerse themselves into work, but they have low indicators of such strong-willed qualities as determination and persistence. Perfectionists are characterized by low self-esteem, especially in terms of intelligence, character, abilities, confidence, and inde- pendence. The highest possible difference between the level of self-esteem and the level of demands. The individual-typological qualities of such students include extroversion, spontaneity, low level of lability and anxiety, and high self-esteem. The ratio of selfes- teem and the level of demands are moderate. Indica- tors of character, abilities and appearance, the average self-esteem, are higher than the level of demands. Con- clusions. The study indicates the existence of a signif- icant percentage of students with high and low levels of perfectionism. Students with a high rate of perfec- tionism are characterized by a tendency to set unre- alistically high standards, a compulsive aspiration of the unattainable, and an assessment of their self- value as a result of productivity only. They are a risk group in terms of further development of negative psycho-emotional states. Key words: perfectionism, student’s youth, ideal, personality, maladaptation. У статті досліджено перфекціонізм як психологічне явище, що поєднує прагнення суб’єкта до досконалості, досягнення високих особистісних моральних, естетичних, інтелектуальних стандартів. Проаналізовано теоретичні дослідження перфекціонізму науковців. Досліджено генезис перфекціонізму особистості. Виявлено, що на розвиток перфекціонізму впливає система мотивів, інтересів, потреб, які тісно пов’язані між собою т","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133385300","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-7
Kiparenko O.L., Kremenchutska M.K.
The article renders findings of the study of the development of school children’s reading skills and motor development (n=61). Pedagogical and psychological literature considers visual, auditory, and cognitive impairments as primary causes of difficulties in devel-oping reading skills. It is generalized an idea that all types of perception (visual, auditory, etc.) are of afferent-efferent nature: each of these sensory processes is based on its own motor components. Thepurposeof the research is to analyze the impact of student’s motor skills disorders on mastering reading skills; to find the root of the disorders using neuropsychological tests; to differentiate errors and identify effective correction methods. Researchmethodsareasfollows:O. Luria Neuropsychological Battery adapted to school children by Glozman J.; child dyslexia test by O. Korniev & O. Ishymova. Research results have been processed through mathematical statistics, i.e., Pearson correlation coefficient and point-biserial correlation coefficient. Results. It has been identified the most significant indices of the functioning of the motor system of a child, which influence the progress of mastering reading skills in two age groups of school children (aged 7-9 and 10-12). The research has found the most fundamental errors made by school children while per-forming tests that are a ground for basic neuropsycho-logical correction. Conclusions.It has been substantiated that reading is a multi-factor process, and helping a pupil under some reading difficulties. It cannot be lim-ited to monotonous methods. The research states that neuropsychological diagnostics contributes to finding poorly-developed elements, which affect a child’s learning, discovering errors, and developing an effective intervention plan. The first step of the correction should comprise the work with the child motor system, as proved by this research. It is noted that a sensorimotor correction based on M. Bernstein’s construction of movements may underly the program.Keyw ords: neuropsychological diagnostics, dyslexia, learning difficulties, sensorimotor correction. У статті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхнього рухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастіше визначають зорові, слухові та когнітивні проблеми. Розглянуто черговий чинник у структурі розвитку дитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, що всі види сприйняття (зорове, слухове тощо) мають аферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цих проблем за допомогою нейропсихологічних проб; диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методидослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О.Лурії, адаптована до дітей шкільного в
本文给出了小学生阅读技能发展与运动发展的研究结果(n=61)。教育学和心理学文献认为视觉、听觉和认知障碍是发展阅读技能困难的主要原因。所有类型的知觉(视觉，听觉等)都具有传入-传出性质:这些感觉过程中的每一个都基于其自己的运动成分。本研究的目的是分析学生运动技能障碍对掌握阅读技能的影响;运用神经心理学测试寻找精神障碍的根源;鉴别误差，找出有效的纠正方法。Researchmethodsareasfollows: O。Luria神经心理电池适用于学龄儿童O. Korniev & O. Ishymova的儿童阅读障碍测试。对研究结果进行数理统计处理，即Pearson相关系数和点双列相关系数。结果。在7-9岁和10-12岁两个学龄儿童中，运动系统的功能是影响其掌握阅读技能进展的最重要指标。这项研究发现了学龄儿童在进行测试时犯的最基本的错误，这些错误是基础神经心理学纠正的基础。结论。研究表明，阅读是一个多因素的过程，对有阅读困难的学生有很大的帮助。它不能局限于单调的方法。研究表明，神经心理学诊断有助于发现影响儿童学习的不良因素，发现错误，并制定有效的干预计划。这项研究证明，矫正的第一步应该包括与儿童运动系统的合作。值得注意的是，基于伯恩斯坦的运动结构的感觉运动矫正可能是该程序的基础。关键词:神经心理学诊断，阅读障碍，学习困难，感觉运动矫正。Устаттіпредставленірезультатидослідженнясформованостінавичокчитанняшколярівтаїхньогоруховогорозвитку(n = 61)。Упедагогічнійтапсихологічнійлітературіосновнимипричинамитруднощівформуваннянавичокчитаннянайчастішевизначаютьзорові,слуховітакогнітивніпроблеми。Розглянуточерговийчинникуструктурірозвиткудитини——руховийрозвиток。Узагальненодумку、щовсівидисприйняття(зоров,еслуховетощ)омаютьаферентно——еферентнийхарактер,восновікожногозцихсенсорнихпроцесівберутьучастьсвоїруховікомпоненти。Метоюдослідженняєвизначеннявпливуруховихпроблемшколярауоволодіннянавичкамичитання;розумінняпричиницихпроблемзадопомогоюнейропсихологічнихпроб;диференціаціяпомилоківизначенняефективнихметодівкорекції。Методидослідження:класичнабатареянейропсихологічнихтестівО。Лурії,адаптованадодітейшкільноговікуЖ。Глозман;методика діагностики дислексії дітей О。Корнєва * О.Ішимової。Здійсненообробкурезультатівметодамиматематичноїстатистики,асаме-кореляційнийаналіззаПірсономтаточковоб,ісеріальнихкоефіцієнтівкореляції。Результати。Визначенонайбільшзначущіпоказникироботируховоїсистемидитини,якімаютьвпливнауспішністьоволодіннянавичкамичитанняудвохвіковихгрупахшколярів(7 - 9та10 - 12років)。З”ясованонайбільшзначущіпомилкипривиконанніпробшколярами,щоєпідставоюдлябазовихнапрямківнейропсихологічноїкорекції。Висновки。Обґрунтовано,щочитання——багаточинниковийпроцесідопомогадитиніпритруднощахзнимнеможеобмежуватисяодноманітнимиметодами。Констатовано,щонейропсихологічнадіагностикадопомагаєвстановитичинники,якієнесформованимиівпливаютьнанавчаннядитини,диференціюватипомилкиіпобудуватиефективнийкорекційниймаршрут。Першимкрокомкорекціїмаєбутироботазруховоюсфероюдитини,щодоведенонашимдослідженням。Зазначено,щоосновоюпрограмиможебутисенсомоторнакорекціянабазітеоріїпропобудовуібіомеханікурухів。БМернштейна。Ключовіслова:нейропсихологічнадіагностика,дислексія,труднощінавчання,сенсомоторнакорекція。
{"title":"Assessment of the impact of motor development on adaptation to learning","authors":"Kiparenko O.L., Kremenchutska M.K.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-7","url":null,"abstract":"The article renders findings of the study of the development of school children’s reading skills and motor development (n=61). Pedagogical and psychological literature considers visual, auditory, and cognitive impairments as primary causes of difficulties in devel-oping reading skills. It is generalized an idea that all types of perception (visual, auditory, etc.) are of afferent-efferent nature: each of these sensory processes is based on its own motor components. Thepurposeof the research is to analyze the impact of student’s motor skills disorders on mastering reading skills; to find the root of the disorders using neuropsychological tests; to differentiate errors and identify effective correction methods. Researchmethodsareasfollows:O. Luria Neuropsychological Battery adapted to school children by Glozman J.; child dyslexia test by O. Korniev & O. Ishymova. Research results have been processed through mathematical statistics, i.e., Pearson correlation coefficient and point-biserial correlation coefficient. Results. It has been identified the most significant indices of the functioning of the motor system of a child, which influence the progress of mastering reading skills in two age groups of school children (aged 7-9 and 10-12). The research has found the most fundamental errors made by school children while per-forming tests that are a ground for basic neuropsycho-logical correction. Conclusions.It has been substantiated that reading is a multi-factor process, and helping a pupil under some reading difficulties. It cannot be lim-ited to monotonous methods. The research states that neuropsychological diagnostics contributes to finding poorly-developed elements, which affect a child’s learning, discovering errors, and developing an effective intervention plan. The first step of the correction should comprise the work with the child motor system, as proved by this research. It is noted that a sensorimotor correction based on M. Bernstein’s construction of movements may underly the program.Keyw ords: neuropsychological diagnostics, dyslexia, learning difficulties, sensorimotor correction. У статті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхнього рухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастіше визначають зорові, слухові та когнітивні проблеми. Розглянуто черговий чинник у структурі розвитку дитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, що всі види сприйняття (зорове, слухове тощо) мають аферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цих проблем за допомогою нейропсихологічних проб; диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методидослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О.Лурії, адаптована до дітей шкільного в","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128764029","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-3
Orap M.O., Akimova N.V., Kalba Ya.Ye.
The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is sig- nificantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unexpectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emo- tions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Key words: subjective well-being, anxiety, pandemic, COVID-19, quarantine, adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривожності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул.
全球大流行和引入隔离提供了全新的社会条件，影响了人们的心理健康。特质焦虑和状态焦虑对隔离期间不同主观幸福感水平人群的影响尚不清楚。方法:我们使用PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern)技术来诊断主观幸福感的总体水平及其组成部分。STAI方法(С。斯皮尔伯格)也被用来研究被调查者的特质和状态焦虑水平。结果:总体生活满意度水平与特质焦虑水平呈显著负相关(r = - 0.25)。状态焦虑水平在隔离开始时(43.95±3.90)低于隔离1个月后(48.50±5.08)。定性分析得出的结论是，在青少年中，这是由于缺乏对大流行病危险的认识，以及对隔离作为假日和假期的普遍态度。隔离前焦虑与积极情绪呈负相关，隔离后积极情绪失去了抑制焦虑的潜力，相关性不显著，因此即使是隔离期间的积极事件也不能减少新冠肺炎焦虑。然而，乌克兰青年主观幸福感的总体水平与焦虑水平无关，在隔离的头几个月没有显著变化。结论:乌克兰青年主观幸福感的概念主要基于积极情绪和意义的主观指标，而较少取决于健康、参与和成就等更客观的标准。研究发现，在隔离的第一个月，状态焦虑水平不影响乌克兰青少年的主观幸福感体验。关键词:主观幸福感，焦虑，大流行，COVID-19，隔离，青少年Пандеміятазапровадженийкарантинстворилицілкомновісоціальніумов,икотрівпливаютьнастанпсихічногоздоров”ялюдей。Недослідженоюзалишаєтьсяособистіснаіситуативнатривожністьосібзрізнимрівнемсубє“ктивногоблагополуччявумовахкарантину。Методологія та методи。Використано методику“PERMA-Profiler”(Дж。Батлер,М。Керн)длядіагностикизагальногорівнясубє“ктивногоблагополуччятайогоскладових。Використано методику“stai”(Ч。Спілбергер)длядослідженнярівняособистісноїтаситуативноїтривожностіреспондентів。Результати。Встановлено,щозагальнийрівеньзадоволенняжиттямзначущенегативнокорелюєзрівнемзагальної(особистісної)тривожності(r = - .25)。Зафіксовано,щорівеньситуативноїтривожностієнеочікуваностатистичнонижчимнапочаткукарантину(43.95±3.90),ніжчерезмісяцьпісля(48.50±5.08)。Якіснеаналізуваннядалозмогуконстатувати,щоуюнаківцепов”язанознедостатнімусвідомленнямзагрозпандеміїтазагальнимставленнямдокарантину、якдовідпочинкуіканікул。З”ясовано,щопричинамиситуативноїтри——вожностінапочаткукарантинубулопереважнообмеженеспілкування,страхзаздоров”ятаобмеженамобільність。Звернутоувагу、щодопочаткукарантинуіснувалаоберненазалежністьміжрівнемтривожностітапозитивнимиемоціями,алечерезмісяцькарантинупозитивніемоціївтратилисвійпотенціалщодостримуваннярівнятривожності。Констатовано,щовстановленікореляціїєнеіс——тотними,навітьпозитивніподіївумовахкарантинунездатнізнижуватирівеньтривожностіщодоCOVID-19。Встановлено,щозагальнийрівеньсубє“ктивногоблагополуччяукраїнськогоюнацтванекорелюєзрівнемтривожностітаістотнонезмінивсязапершімісяцізапровадженогокарантину。Висновки。З”ясовано,щоблагополуччяукраїнськоїмолодіґрунтуєтьсянасампереднасуб的єктивнихпоказникахпозитивнихемоцій,ізначноменшезалежитьвідбільшоб的єктивнихкритеріїв,такихякстанздоров”я,залученістьтадосягнення。Буловстановлено,щовпродовжпершогомісяцязапро——вадженогокарантинурівеньситуативноїтривожностіневплинувнапереживаннясубє“ктивногоблагополуччяукраїнськимиюнакамиіюнками。Ключовіслова:суб的єктивнеблагополуччя,тривожність,пандемія,COVID-19,карантин,юнацтво。
{"title":"Subjective well-being and anxiety level during the COVID-2019 crisis: study in Ukrainian adolescence","authors":"Orap M.O., Akimova N.V., Kalba Ya.Ye.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-3","url":null,"abstract":"The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is sig- nificantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unexpectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emo- tions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Key words: subjective well-being, anxiety, pandemic, COVID-19, quarantine, adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривожності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. ","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126263290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-1
Popovych I.S.
{"title":"Editor’s Preface","authors":"Popovych I.S.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-1","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129319840","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-4
Kolly-Shamne A.V., Tokareva N.M.
The article is devoted to the empirical study of one of the dimensions of the problem of the relationship between intelligence and emotional evaluation of personality. Theaimof this article is to investigate the age and gender characteristics of verbal, mathematical, spatial intelligence in adolescence and youths, as well as to establish a correlation with the characteristics of emotional evaluation of commercials by high school and university students of different genders. The study focused on determining the age and gender characteristics of intelligence indices of high school students aged 15–17 (N = 47) and university students aged 19–21 (N = 49); and determining the relationship between the verbal, mathematical, and spatial intelligence of the two samples’ respondents (adolescents and young people, boys and girls), and their emotional evaluation of the commercials. Methods. In order to solve research questions, two approaches are used: R. Amthauer’s “Test of the Structure of Intelligence” and C. Osgood’s semantic differential method. Results.In contrast to high school students,universitystudents have a higherlevel of development of verbal and mathematical intelligence. A higher level of development of verbal intelligence in girls and a higher level of development of spatial intelligence in boys were stated. Significant correlations between the emotional evaluation of commercials and gender and age characteristics of intellectual abilities have been identified. The independent variable “gender” has a higher value than the independent variable “age”, according to the mathematical and spatial intelligence of boys and girls in their advertising evaluation. Music commercials with actors, a storyline, and elements of drama, as well as videos with computer special effects, were found to be the most entertaining to the respondents.Keywords: cognitive abilities, verbal intelligence, mathematical intelligence, spatial intelligence, advertising, semantic differential. Стаття присвячена емпіричному дослідженню одного з вимірів проблеми взаємозв’язку інтелекту та емоційної оцінки особистості. Метою статті є дослідження вікових та ґендерних особливостей вербального, математичного, просторового інтелекту в підлітковому та юнацькому віці, а також встановлення зв’язку з особливостями емоційноїоцінки рекламних роликів учнями та студентами різної статі. Означене зорієнтувало дослідження на такі проблемні напрямки: встановлення вікових та ґендерних особливостей індексів інтелекту учнів старших класів віком 15-17 років (N=47) та студентів закладу вищої освіти віком 19-21 років (N=49); визначення зв’язку вербального, математичного та просторового інтелекту респондентів двох вибірок (підлітки-юнаки, хлопці-дівчата) з емоційною оцінкою ними рекламних відеороликів. Методи. Розв’язування дослідницьких завдань передбачало використання двох методик: “Тесту структури інтелекту” Р.Амтхауера та методики семантичного диференціалу Ч.Осгуда.Р езультати. Встановлено більш
{"title":"Age and gender features of the correlation between the emotional evaluation of commercials and the intelligence indicators of high school and university students","authors":"Kolly-Shamne A.V., Tokareva N.M.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-4","url":null,"abstract":"The article is devoted to the empirical study of one of the dimensions of the problem of the relationship between intelligence and emotional evaluation of personality. Theaimof this article is to investigate the age and gender characteristics of verbal, mathematical, spatial intelligence in adolescence and youths, as well as to establish a correlation with the characteristics of emotional evaluation of commercials by high school and university students of different genders. The study focused on determining the age and gender characteristics of intelligence indices of high school students aged 15–17 (N = 47) and university students aged 19–21 (N = 49); and determining the relationship between the verbal, mathematical, and spatial intelligence of the two samples’ respondents (adolescents and young people, boys and girls), and their emotional evaluation of the commercials. Methods. In order to solve research questions, two approaches are used: R. Amthauer’s “Test of the Structure of Intelligence” and C. Osgood’s semantic differential method. Results.In contrast to high school students,universitystudents have a higherlevel of development of verbal and mathematical intelligence. A higher level of development of verbal intelligence in girls and a higher level of development of spatial intelligence in boys were stated. Significant correlations between the emotional evaluation of commercials and gender and age characteristics of intellectual abilities have been identified. The independent variable “gender” has a higher value than the independent variable “age”, according to the mathematical and spatial intelligence of boys and girls in their advertising evaluation. Music commercials with actors, a storyline, and elements of drama, as well as videos with computer special effects, were found to be the most entertaining to the respondents.Keywords: cognitive abilities, verbal intelligence, mathematical intelligence, spatial intelligence, advertising, semantic differential. Стаття присвячена емпіричному дослідженню одного з вимірів проблеми взаємозв’язку інтелекту та емоційної оцінки особистості. Метою статті є дослідження вікових та ґендерних особливостей вербального, математичного, просторового інтелекту в підлітковому та юнацькому віці, а також встановлення зв’язку з особливостями емоційноїоцінки рекламних роликів учнями та студентами різної статі. Означене зорієнтувало дослідження на такі проблемні напрямки: встановлення вікових та ґендерних особливостей індексів інтелекту учнів старших класів віком 15-17 років (N=47) та студентів закладу вищої освіти віком 19-21 років (N=49); визначення зв’язку вербального, математичного та просторового інтелекту респондентів двох вибірок (підлітки-юнаки, хлопці-дівчата) з емоційною оцінкою ними рекламних відеороликів. Методи. Розв’язування дослідницьких завдань передбачало використання двох методик: “Тесту структури інтелекту” Р.Амтхауера та методики семантичного диференціалу Ч.Осгуда.Р езультати. Встановлено більш","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"432 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129223364","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-8
Vlasova O.I., Shevchuk V.V.
Thepurposeof the research is to study integral personal and interpersonal characteristics of parents bringing up children with complex developmental disorders. The article is based on the following psychodiagnostics methods: Parental Attitude Questionnaire (A. Varga & V. Stolin); Family Relationship Analysis (E. Eidemiller, V. Yustytskis); PARI (Parental Attitude Research Instrument) (E. Schaefer & Bell); Freiburg Personality Inventory (FPI) for studying personal characteristics; N. Kurhanska & T.A. Nemchyn method to assess mental activation, interest, emotional tonus, tension, and comfort; “The semantic differential” (Ch.Osgood) for quantitative and qualitative value indexing; V. Kahan & I. Zhuravlova Inventory for Parental Attitudes to the Child’s Disease; “Sentence Completion Test.” (J. Sacks & L. Sidney). Factorization based on principal component analysis (PCA) followed by Varimax rotation of psychological scales has made it possible to gain a model of personal and interpersonal characteristics of parents bringing up children with complex developmental disorders. Researchresults. It has been specified personal characteristics in the form of dominant-aggressive, psychasthenic, extraversive, sthenic-introversive personal dispositions, which together form a marital subsystem. The research has outlined indulgent, authoritarian, constructive, phobic-indulgent, liberal-anxious educational systems that comprise a child-parent subsystem in the factor model of personal and interpersonal characteristics of par-ents. Conclusions. It is stated that substantial nature and particularities of integral personal and inter-personal factors, which have been noticed in parents bringing up children with complex developmental disorders, are personal predicators of the effectiveness of their psychological follow-up. Keywords:psychological follow-up, personal disposition, educational subsystem, interpersonal relations. Метоюстатті є дослідження інтегральних особистісних та міжособистісних характеристик батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку. Використано такі психодіагностичні методики: опитувальники для вимірювання параметрів батьківського ставлення (А.Варга, В.Ст олін); для аналізування сімейних взаємин (Е.Ейдеміллер, В.Юстицкіс); тест-опитувальник РАRІ (Е.Шефер, Р.Белл) для вивчення батьківських настановлень; Фрайбурзький багатофактор-ний особистісний опитувальник (FPI) для дослі-дженняособистісних характеристик; методику урганської, Т.А.Немчин для оцінки психічноїактивації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності; “Семантичний диференціал” (Ч.Осгу д) для кількісного та якісного індексування значень; опитувальник В.Кагана та І.Журавльової для діагностики ставлення батьків до хвороби дитини; методика “Незакінчені речення” (Дж. Сакс, Л.Сідней). Факторизація методом головних компонент з наступним варімакс-обертанням матриці психологічних шкал дала змогу отримати модель особистісних та міжособистісних характеристик батьків д
本研究旨在探讨复杂发育障碍儿童父母的整体人格及人际特质。本文基于以下心理诊断方法:父母态度问卷(A. Varga & V. Stolin);家庭关系分析(E. Eidemiller, V. Yustytskis);PARI (parents Attitude Research Instrument) (E. Schaefer & Bell);Freiburg人格量表(FPI)用于研究个人特征N. Kurhanska和ta . Nemchyn评估精神激活、兴趣、情绪张力、紧张和舒适的方法;定量和定性价值索引的“语义差异”(Ch.Osgood)V. Kahan & I. Zhuravlova父母对儿童疾病态度量表;句子完成测试。(J.萨克斯和L.西德尼)。基于主成分分析(PCA)的因子分解和心理量表的变量最大化旋转，可以获得一个复杂发育障碍儿童父母的个人和人际特征模型。Researchresults。它以显性-攻击性、精神性、外向型、精神性-内向型等个人性格特征的形式被指定为个人性格特征，它们共同构成了婚姻子系统。该研究概述了溺爱型、专制型、建设性型、恐惧型、自由焦虑型的教育系统，这些系统在父母的个人和人际特征因素模型中包含了一个孩子-父母子系统。结论。本文指出，在养育患有复杂发育障碍儿童的父母中已经注意到的整体个人和人际因素的实质性和特殊性，是他们心理随访有效性的个人预测因素。关键词:心理随访，个人性格，教育子系统，人际关系。Метоюстаттієдослідженняінтегральнихособистіснихтаміжособистісниххарактеристикбатьків,яківиховуютьдітейзкомплекснимипорушеннямирозвитку。Використанотакіпсиходіагностичніметодики:опитувальникидлявимірюванняпараметрівбатьківськогоставлення(А。ВВарга。Столін);для аналізування сімейних взаємин (Е)。Ейдеміллер,В。Юстицкіс);тест-опитувальник РАrІ (Е)。ШеферР。Белл)длявивченнябатьківськихнастановлень;Фрайбурзькийбагатофактор——нийособистіснийопитувальник(FPI)длядослі——дженняособистісниххарактеристик;методику урганської， Т.А。Немчиндляоцінкипсихічноїактивації,інтересу、емоційноготонус,унапругитакомфортності;“Семантичний диференціал”(Ч。Осгуд)длякількісноготаякісногоіндексуваннязначень;опитувальникВ。Кагана та І。Журавльовоїдлядіагностикиставленнябатьківдохворобидитини;методика " Незакінчені речення " (Дж。Сакс,Л。Сідней)。Факторизаціяметодомголовнихкомпонентзнаступнимварімакос——бертаннямматриціпсихологічнихшкалдалазмогуотриматимодельособистіснихтаміжособистісниххарактеристикбатьківдітейзкомплекснимипорушеннямирозвитку。Результатидослідження。З”ясованоособистісніхарактеристикиувиглядідомінантно-агресивної,психастенічної,екстравертованої,стенічно——інтровертованоїособистіснихдиспозицій,щоразомутворюютьшлюбнупідсистему。Встановленопотуральну、авторитарну、конструктивну、фобічно——поблажлив,уліберально——тривожнувиховнісистеми,якіутворюютьдитячоб,атьківськупідсистемууфакторніймоделіособистіснихіміжособистісниххарактеристикбатьків。Висновки。Констатовано,щозмістовнийхарактеріособливостіінтегральнихособистіснихіміжособистіснихчинників,якібулиз”ясованіудосліджуванихбатьківдітейзкомплекснимипорушеннямирозвитку、єособистіснимипредикторамиефективностіїхпсихологічногосупроводу。Ключовіслова:психологічнийсупровід,особистіснадиспозиція,виховнапідсистема,міжособистіснівзаємини。
{"title":"Integral personal and interpersonal characteristics of parents of children with complex developmental disorders","authors":"Vlasova O.I., Shevchuk V.V.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-8","url":null,"abstract":"Thepurposeof the research is to study integral personal and interpersonal characteristics of parents bringing up children with complex developmental disorders. The article is based on the following psychodiagnostics methods: Parental Attitude Questionnaire (A. Varga & V. Stolin); Family Relationship Analysis (E. Eidemiller, V. Yustytskis); PARI (Parental Attitude Research Instrument) (E. Schaefer & Bell); Freiburg Personality Inventory (FPI) for studying personal characteristics; N. Kurhanska & T.A. Nemchyn method to assess mental activation, interest, emotional tonus, tension, and comfort; “The semantic differential” (Ch.Osgood) for quantitative and qualitative value indexing; V. Kahan & I. Zhuravlova Inventory for Parental Attitudes to the Child’s Disease; “Sentence Completion Test.” (J. Sacks & L. Sidney). Factorization based on principal component analysis (PCA) followed by Varimax rotation of psychological scales has made it possible to gain a model of personal and interpersonal characteristics of parents bringing up children with complex developmental disorders. Researchresults. It has been specified personal characteristics in the form of dominant-aggressive, psychasthenic, extraversive, sthenic-introversive personal dispositions, which together form a marital subsystem. The research has outlined indulgent, authoritarian, constructive, phobic-indulgent, liberal-anxious educational systems that comprise a child-parent subsystem in the factor model of personal and interpersonal characteristics of par-ents. Conclusions. It is stated that substantial nature and particularities of integral personal and inter-personal factors, which have been noticed in parents bringing up children with complex developmental disorders, are personal predicators of the effectiveness of their psychological follow-up. Keywords:psychological follow-up, personal disposition, educational subsystem, interpersonal relations. Метоюстатті є дослідження інтегральних особистісних та міжособистісних характеристик батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку. Використано такі психодіагностичні методики: опитувальники для вимірювання параметрів батьківського ставлення (А.Варга, В.Ст олін); для аналізування сімейних взаємин (Е.Ейдеміллер, В.Юстицкіс); тест-опитувальник РАRІ (Е.Шефер, Р.Белл) для вивчення батьківських настановлень; Фрайбурзький багатофактор-ний особистісний опитувальник (FPI) для дослі-дженняособистісних характеристик; методику урганської, Т.А.Немчин для оцінки психічноїактивації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності; “Семантичний диференціал” (Ч.Осгу д) для кількісного та якісного індексування значень; опитувальник В.Кагана та І.Журавльової для діагностики ставлення батьків до хвороби дитини; методика “Незакінчені речення” (Дж. Сакс, Л.Сідней). Факторизація методом головних компонент з наступним варімакс-обертанням матриці психологічних шкал дала змогу отримати модель особистісних та міжособистісних характеристик батьків д","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123948871","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-10DOI: 10.32999/2663-970x/2021-6-6
Veldbrekht O.O., Bovdyr O.S., Samkova O.M.
Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. Thepurposeof the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in individual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in professional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective perception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals.Keywords: motivation of professional activity, frustration, professional stress and burnout, psychological well-being, organizational counseling, organizational space. Сьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти ряд соціальних та екзистенційних потреб.Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботою в індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи:представлено оригінальний інструмент з доведеною валідністю та надійністю, що складається з 38 пунктів – складових роботи (процесу, умов реалізації, результатів), які представляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресур-сність простору, організованіст
{"title":"The component structure of job satisfaction of medical workers with different working conditions","authors":"Veldbrekht O.O., Bovdyr O.S., Samkova O.M.","doi":"10.32999/2663-970x/2021-6-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-6","url":null,"abstract":"Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. Thepurposeof the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in individual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in professional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective perception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals.Keywords: motivation of professional activity, frustration, professional stress and burnout, psychological well-being, organizational counseling, organizational space. Сьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти ряд соціальних та екзистенційних потреб.Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботою в індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи:представлено оригінальний інструмент з доведеною валідністю та надійністю, що складається з 38 пунктів – складових роботи (процесу, умов реалізації, результатів), які представляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресур-сність простору, організованіст","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"19 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114124861","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：