Метою дослідження є з’ясування психологічних змістових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і факторів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори академічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з академічною успішністю та параметрами інтелекту; досліджувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особистісними факторами академічної обдарованості, вербальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 курсів, які навчаються на очній формі педагогічних спеціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано методику діагностики особистісних факторів обдарованості (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інтелекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обдарованості з типами інтелекту й академічною оцінкою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважливішим і найбільш залежним у академічній обдарованості майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність респондентів є системоутворювальним фактором академічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки. Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоновано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.
{"title":"Дослідження академічної обдарованості майбутніх учителів","authors":"Адлет Карієв, Фаузія Оразбаєва, Меруерт Іманкулова, Валентіна Васільєва","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-9","url":null,"abstract":"Метою дослідження є з’ясування психологічних змістових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і факторів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори академічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з академічною успішністю та параметрами інтелекту; досліджувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особистісними факторами академічної обдарованості, вербальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 курсів, які навчаються на очній формі педагогічних спеціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано методику діагностики особистісних факторів обдарованості (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інтелекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обдарованості з типами інтелекту й академічною оцінкою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважливішим і найбільш залежним у академічній обдарованості майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність респондентів є системоутворювальним фактором академічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки. Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоновано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"26 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141046510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-3
Інга Петровська
Метою статті є з’ясування та аналізування особливостей громадянської ідентичності українських громадян різного віку, статі та політичних орієнтацій. Методи: анкетування, тестування (“Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності” (Петровська, 2021), “Політична орієнтація” (Карковська, 2011)), описова статистика, частотний аналіз, порівняльний аналіз (t-тест, ANOVA, тест Шеффе). Результати. З’ясовано статистично значущі відмінності в осіб різних вікових груп за такими показниками, як репрезентованість, концептуальність, суб’єктна орієнтація та інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. Громадяни віку середньої дорослості мають вищі значення репрезентованості та концептуальності громадянської ідентичності; громадяни віку ранньої дорослості – вищі значення суб’єктної орієнтації громадянської ідентичності; громадяни юнацького віку – нижчі значення інтегрального показника зрілості громадянської ідентичності. Встановлено статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками за такими ознаками, як репрезентованість, суб’єктна орієнтація, концептуальність, інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. У чоловіків вони вищі, ніж у жінок. Виявлено статистично значущі відмінності між громадянами з правими та лівими політичними орієнтаціями за такими показниками, як суб’єктна орієнтація та стійкість. Громадяни, що поділяють праві політичні погляди, мають вищі значення суб’єктної орієнтації, але нижчі значення стійкості громадянської ідентичності. Статистично значущі відмінності виявлено між прихильниками демократизму й авторитаризму за такими показниками, як концептуальність, репрезентованість та зрілість громадянської ідентичності. У громадян, що підтримують демократизм (визнання і здійснення демократії), поділяють демократичні цінності, ці показники вищі, ніж у прихильників авторитаризму. Висновки. Емпірично доведено наявність відмінностей у показниках зрілості громадянської ідентичності у жінок і чоловіків, представників різних вікових груп та політичних орієнтацій. Перспективою подальших досліджень є розробка програм щодо стимулювання розвитку зрілої громадянської ідентичності особистості з урахуванням з’ясованих вікових, статевих, політичних особливостей громадянської ідентичності українців.
{"title":"Громадянська ідентичність українців: вікові, статеві, політичні виміри","authors":"Інга Петровська","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-3","url":null,"abstract":"Метою статті є з’ясування та аналізування особливостей громадянської ідентичності українських громадян різного віку, статі та політичних орієнтацій. Методи: анкетування, тестування (“Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності” (Петровська, 2021), “Політична орієнтація” (Карковська, 2011)), описова статистика, частотний аналіз, порівняльний аналіз (t-тест, ANOVA, тест Шеффе). Результати. З’ясовано статистично значущі відмінності в осіб різних вікових груп за такими показниками, як репрезентованість, концептуальність, суб’єктна орієнтація та інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. Громадяни віку середньої дорослості мають вищі значення репрезентованості та концептуальності громадянської ідентичності; громадяни віку ранньої дорослості – вищі значення суб’єктної орієнтації громадянської ідентичності; громадяни юнацького віку – нижчі значення інтегрального показника зрілості громадянської ідентичності. Встановлено статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками за такими ознаками, як репрезентованість, суб’єктна орієнтація, концептуальність, інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. У чоловіків вони вищі, ніж у жінок. Виявлено статистично значущі відмінності між громадянами з правими та лівими політичними орієнтаціями за такими показниками, як суб’єктна орієнтація та стійкість. Громадяни, що поділяють праві політичні погляди, мають вищі значення суб’єктної орієнтації, але нижчі значення стійкості громадянської ідентичності. Статистично значущі відмінності виявлено між прихильниками демократизму й авторитаризму за такими показниками, як концептуальність, репрезентованість та зрілість громадянської ідентичності. У громадян, що підтримують демократизм (визнання і здійснення демократії), поділяють демократичні цінності, ці показники вищі, ніж у прихильників авторитаризму. Висновки. Емпірично доведено наявність відмінностей у показниках зрілості громадянської ідентичності у жінок і чоловіків, представників різних вікових груп та політичних орієнтацій. Перспективою подальших досліджень є розробка програм щодо стимулювання розвитку зрілої громадянської ідентичності особистості з урахуванням з’ясованих вікових, статевих, політичних особливостей громадянської ідентичності українців.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"2 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-5
Надія Алексіна, Ольга Герасименко, Денис Лавриненко, Олена Савченко
Мета дослідження – розробити україномовну адаптацію методики оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7 та перевірити її психометричні властивості. Методи. Прямий і зворотній переклад здійснювався незалежно декількома фахівцями, що мають фахову підготовку з англійської філології та психології, після чого підлягав експертній перевірці узгодженості. Збір даних відбувався онлайн і проходив у два етапи (грудень 2023 р., січень 2024 р.). Вибірку склали цивільні українці віком 17–75 років, які проживали в різних областях країни або перебували у вимушеній міграції за кордоном (786 та 315 осіб відповідно), серед них переважали жінки з вищою освітою. Результати переконують у високій психометричній компетентності адаптованого інструменту. Підтверджено відмінні показники внутрішньої узгодженості й дискримінативності пунктів, показано ретестову надійність та критеріальну валідність шкали (кореляції з показниками опитувальників “Психічне здоров’я дорослих” та Шкали позитивного ментального здоров’я). Факторна структура методики відповідає оригінальній одновимірній моделі. Показник GAD-7 достатньо точно прогнозує необхідність звернення за психологічною допомогою, має міцні прямі кореляції з діагностичними змінними, що вимірюють тривожність та депресію, негативно корелює з оцінками психологічного здоров’я. Водночас емпіричні показники GAD-7 у вибірці розподілені анормально: більше 40.0% респондентів отримали оцінку 10 та більше балів, що відповідає вияву патологічної симптоматики. Такі оцінки не рекомендовано однозначно інтерпретувати як свідчення генералізованого тривожного розладу, оскільки вони можуть відображати закономірний вплив тривалої воєнної агресії на психоемоційний стан українців (неадаптивна реакція на хронічний стрес, психологічне травмування тощо). Обидва статуси свідчать про порушення психічного здоров’я і потребують відповідних втручань, проте шляхи та засоби цієї допомоги різняться. Середній показник тривоги жінок значимо перевищує такий у чоловіків (9.70 та 6.93 відповідно), що відповідає природним особливостям цього стану. Висновки. Адаптована україномовна версія GAD-7 є ефективним інструментом для скринінгу симптомів тривожного розладу в психологічній практиці та наукових дослідженнях, у тому числі – в екстремальних умовах існування. У ситуації воєнного стану слід відрізняти клінічні розлади, пов’язані з тривогою, від ситуативно-обумовленої реакції на об’єктивну небезпеку, що потребує додаткових досліджень.
{"title":"Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану","authors":"Надія Алексіна, Ольга Герасименко, Денис Лавриненко, Олена Савченко","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-5","url":null,"abstract":"Мета дослідження – розробити україномовну адаптацію методики оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7 та перевірити її психометричні властивості. Методи. Прямий і зворотній переклад здійснювався незалежно декількома фахівцями, що мають фахову підготовку з англійської філології та психології, після чого підлягав експертній перевірці узгодженості. Збір даних відбувався онлайн і проходив у два етапи (грудень 2023 р., січень 2024 р.). Вибірку склали цивільні українці віком 17–75 років, які проживали в різних областях країни або перебували у вимушеній міграції за кордоном (786 та 315 осіб відповідно), серед них переважали жінки з вищою освітою. Результати переконують у високій психометричній компетентності адаптованого інструменту. Підтверджено відмінні показники внутрішньої узгодженості й дискримінативності пунктів, показано ретестову надійність та критеріальну валідність шкали (кореляції з показниками опитувальників “Психічне здоров’я дорослих” та Шкали позитивного ментального здоров’я). Факторна структура методики відповідає оригінальній одновимірній моделі. Показник GAD-7 достатньо точно прогнозує необхідність звернення за психологічною допомогою, має міцні прямі кореляції з діагностичними змінними, що вимірюють тривожність та депресію, негативно корелює з оцінками психологічного здоров’я. Водночас емпіричні показники GAD-7 у вибірці розподілені анормально: більше 40.0% респондентів отримали оцінку 10 та більше балів, що відповідає вияву патологічної симптоматики. Такі оцінки не рекомендовано однозначно інтерпретувати як свідчення генералізованого тривожного розладу, оскільки вони можуть відображати закономірний вплив тривалої воєнної агресії на психоемоційний стан українців (неадаптивна реакція на хронічний стрес, психологічне травмування тощо). Обидва статуси свідчать про порушення психічного здоров’я і потребують відповідних втручань, проте шляхи та засоби цієї допомоги різняться. Середній показник тривоги жінок значимо перевищує такий у чоловіків (9.70 та 6.93 відповідно), що відповідає природним особливостям цього стану. Висновки. Адаптована україномовна версія GAD-7 є ефективним інструментом для скринінгу симптомів тривожного розладу в психологічній практиці та наукових дослідженнях, у тому числі – в екстремальних умовах існування. У ситуації воєнного стану слід відрізняти клінічні розлади, пов’язані з тривогою, від ситуативно-обумовленої реакції на об’єктивну небезпеку, що потребує додаткових досліджень.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141047759","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-18
Андрій Галян
Метою є дослідження предикторів, що прогнозують структуру процесу адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов професійної діяльності майбутніх медичних працівників з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та якостей. Методи: тестування “Опитувальником соціально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адаптаційний процес, оцінювали за допомогою опитувальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Застосовано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (студенти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адаптаційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаційних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раціоналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моделей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У майбутніх медичних працівників діагностовано середній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокремлено фактори, що формують структуру адаптаційної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпеченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “антистрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті проблеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізу.
目的是研究预测未来医护专业人员适应职业活动条件过程结构的预测因素。假设未来医护专业人员对职业活动条件的适应，除其他外，是由个人特征和素质相互作用的潜在因素保证的。方法：使用《社会心理适应性问卷》（罗杰斯、戴蒙德，1954 年）进行测试。使用 "应对行为方式 "问卷（Folkman, Lazarus, 1980）研究了在心理活动的各个领域克服困难的主观资源。使用 "行动控制 "问卷（Kuhl，2001 年）对适应过程中涉及的内部心理调节资源进行了评估。使用的是在乌克兰样本中测试过的问卷版本。研究样本包括 84 名主修医疗和护理专业的未来医护人员（大学生）。样本是随机形成的，具有同质性。研究结果确定了确保未来医护人员适应过程的潜在因素（预测因子）："渴望支持"（F1）、"友好"（F2）、"顺从"（F3）、"抗压"（F4）、"理性"（F5）、"自我分析情况"（F6）。确定了参与未来医护人员适应过程形成的预测因子的比例。六个因素中有四个因素被纳入多元分析回归模型。两个预测因子（"理性主义" t = 1.299; p = .201 和 "情况的自我分析" t = .356; p = .356）因其 t 标准缺乏统计学意义而未被纳入回归模型。讨论与结论。经诊断，未来的医疗保健专业人员具有平均水平的适应能力，这有助于他们适应初级专业化阶段的专业活动条件。构成未来医疗专业人员适应能力结构的因素已经确定。利用线性多元回归法，确定了每个因素在确保适应过程有效性方面所占的比重。在解释 "适应 "时，"友好"（32.00%）所占比例最高。符合 "所占比例略低（20.00%）。"寻求支持 "仅占解释方差的 11.56%。在回归模型中，预测因子 "抗压 "所占比例最小，仅占解释变异的 3.72%。对文章中强调的问题进行进一步研究的前景是检验因素模型的有效性，这需要进行确证分析。
{"title":"Особистісні предиктори адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності","authors":"Андрій Галян","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-18","url":null,"abstract":"Метою є дослідження предикторів, що прогнозують структуру процесу адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов професійної діяльності майбутніх медичних працівників з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та якостей. Методи: тестування “Опитувальником соціально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адаптаційний процес, оцінювали за допомогою опитувальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Застосовано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (студенти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адаптаційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаційних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раціоналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моделей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У майбутніх медичних працівників діагностовано середній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокремлено фактори, що формують структуру адаптаційної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпеченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “антистрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті проблеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізу.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"6 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141051910","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-11
Олексій Коваль, Ірина Фоміна, Юлія Голуб, Денис Озеров
Метою є дослідження зв’язку резильєнтності респондентів із ключовими показниками навчально-професійної підготовки у змінених умовах освітнього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність значущих відмінностей між психологічними змістовими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’язків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залученість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемонструвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рівнем резильєнтності здатні розвиватися за будь- яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані наукові факти впровадити у викладацьку і організаційно-педагогічну роботу.
{"title":"Резильєнтність у змінених умовах навчально-професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю","authors":"Олексій Коваль, Ірина Фоміна, Юлія Голуб, Денис Озеров","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-11","url":null,"abstract":"Метою є дослідження зв’язку резильєнтності респондентів із ключовими показниками навчально-професійної підготовки у змінених умовах освітнього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність значущих відмінностей між психологічними змістовими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’язків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залученість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемонструвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рівнем резильєнтності здатні розвиватися за будь- яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані наукові факти впровадити у викладацьку і організаційно-педагогічну роботу. ","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"33 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141049912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-12
Олеся Смолінська, Ігор Коваль, Марія Павлюк, Дмитро Шульга
Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспективи. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертивності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та використано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретроспективне аналізування, синтезування й узагальнення основних теоретичних положень, реалізовано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “майбутнє” і локус контролю. Встановлено, що найбільш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктивної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зіставлення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального профілю (група 2). Зафіксовано статистично достовірну перевагу оптимального профілю за асертивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посідає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів.
{"title":"Дослідження асертивності в організації часової перспективи здобувачів вищої освіти","authors":"Олеся Смолінська, Ігор Коваль, Марія Павлюк, Дмитро Шульга","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-12","url":null,"abstract":"Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспективи. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертивності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та використано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретроспективне аналізування, синтезування й узагальнення основних теоретичних положень, реалізовано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “майбутнє” і локус контролю. Встановлено, що найбільш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктивної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зіставлення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального профілю (група 2). Зафіксовано статистично достовірну перевагу оптимального профілю за асертивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посідає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"15 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141031933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-16
Олег Анатолійович Зарічанський
У статті наведено результати дослідження соціальних та психологічних чинників, які пов’язані з корупційною поведінкою. Метою дослідження є аналізування соціальних та індивідуально-психологічних чинників, пов’язаних із корупційними діяннями, й дослідження зв’язку між рисами темної тріади та схильністю індивіда до корупційної поведінки. Методи. Короткий опитувальник темної тріади D. Paulhus, K. Williams (2002) та методика А. Фернема “Шкала грошових переконань та поведінки” (модифікований варіант М. Сімків (2012) “Шкала грошових уявлень та поведінки”). Результат. Обґрунтовано, що корупційну поведінку зумовлює фактор влади (сили), особистісні риси корумпованої особистості (егоцентризм, відсутність почуття провини), моральні риси (маніпулятивність, схильність використовувати інших для досягнення власних цілей) та характеристики самооцінки (негативної самооцінки чи відчуття провини), а також низка індивідуальних рис особистості, таких як макіавелізм, нарцисизм, психопатія. Емпірично встановлено кореляційний зв’язок між рисами “темної тріади” та типами грошових настановлень, що в свою чергу дозволяє прогнозувати схильність до корупційної поведінки. Встановлено, що риси темної тріади є предикторами фінансової тривоги та фінансових маніпуляцій. Дискусія і висновки. Пояснено, що соціальні та психологічні чинники корупційної поведінки, це – дезадаптований моральний розлад, низький рівень емпатії, пошук вигоди, потреба в контролі та владі, низький рівень страху перед покаранням, ефекти групового впливу. Ці чинники взаємодіють із культурними, соціальними та економічними чинниками, визначаючи, наскільки індивід може бути схильним до корупційної поведінки. Аспекти грошової поведінки та риси темної тріади також пов’язані зі схильністю до корупційної поведінки. З’ясовано, що особи з вираженим макіавеллізмом більш схильні до фінансових стратегій та дій через маніпуляції або використання інших. Нарциси схильні підвищувати власну самооцінку через збагачення. Психопати більш схильні до ризикованих фінансових рішень і фінансової маніпуляції через брак емпатії та здатність використовувати інших.
{"title":"Соціальні та індивідуально-психологічні чинники схильності особистості до корупційної поведінки","authors":"Олег Анатолійович Зарічанський","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-16","url":null,"abstract":"У статті наведено результати дослідження соціальних та психологічних чинників, які пов’язані з корупційною поведінкою. Метою дослідження є аналізування соціальних та індивідуально-психологічних чинників, пов’язаних із корупційними діяннями, й дослідження зв’язку між рисами темної тріади та схильністю індивіда до корупційної поведінки. Методи. Короткий опитувальник темної тріади D. Paulhus, K. Williams (2002) та методика А. Фернема “Шкала грошових переконань та поведінки” (модифікований варіант М. Сімків (2012) “Шкала грошових уявлень та поведінки”). Результат. Обґрунтовано, що корупційну поведінку зумовлює фактор влади (сили), особистісні риси корумпованої особистості (егоцентризм, відсутність почуття провини), моральні риси (маніпулятивність, схильність використовувати інших для досягнення власних цілей) та характеристики самооцінки (негативної самооцінки чи відчуття провини), а також низка індивідуальних рис особистості, таких як макіавелізм, нарцисизм, психопатія. Емпірично встановлено кореляційний зв’язок між рисами “темної тріади” та типами грошових настановлень, що в свою чергу дозволяє прогнозувати схильність до корупційної поведінки. Встановлено, що риси темної тріади є предикторами фінансової тривоги та фінансових маніпуляцій. Дискусія і висновки. Пояснено, що соціальні та психологічні чинники корупційної поведінки, це – дезадаптований моральний розлад, низький рівень емпатії, пошук вигоди, потреба в контролі та владі, низький рівень страху перед покаранням, ефекти групового впливу. Ці чинники взаємодіють із культурними, соціальними та економічними чинниками, визначаючи, наскільки індивід може бути схильним до корупційної поведінки. Аспекти грошової поведінки та риси темної тріади також пов’язані зі схильністю до корупційної поведінки. З’ясовано, що особи з вираженим макіавеллізмом більш схильні до фінансових стратегій та дій через маніпуляції або використання інших. Нарциси схильні підвищувати власну самооцінку через збагачення. Психопати більш схильні до ризикованих фінансових рішень і фінансової маніпуляції через брак емпатії та здатність використовувати інших.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"2018 27-28","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141026898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.32999/2663-970x/2024-11-17
Любов Віталіївна Помиткіна, Едуард Олександрович Помиткін, Лада Яковицька
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження впливу професійно важливих якостей працівників на стратегії прийняття рішень у діяльності патрульної поліції; на теоретичному рівні проаналізовано досягнення сучасних учених і практиків стосовно специфіки прийняття рішень в екстремальних умовах діяльності; уточнено дані щодо особливостей діяльності патрульної поліції в умовах військових дій. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження впливу професійно важливих якостей працівників на стратегії прийняття рішень у професійній діяльності патрульної поліції. Методи дослідження: “Оцінка оперативної зорової пам’яті” (Münsterberg, 2011), “Діагностика вибірковості уваги” (Münsterberg, 2011); “Дослідження рівня імпульсивності” В. Лосенкова (Лемак, Петрище, 2012); “Діагностика комунікативної соціальної компетентності” (Фетіскін та ін., 2002); “Мельбурнський опитувальник прийняття рішень” (Mann et. al., 1997). Результати. З’ясовано, що конструктивна стратегія прийняття рішень “пильність” детермінована такими домінантними характеристиками, як емоційна стійкість, самостійність, раціональність, вибірковість уваги та цілеспрямованість. Отже, для патрульних, яким властива висока емоційна стійкість, самостійність, раціональність, цілеспрямованість, а також високий рівень вибірковості уваги, характерною стратегією буде “пильність”, тобто раціональна стратегія. Щодо неконструктивних стратегій прийняття рішень, які, на жаль, мають місце серед працівників патрульної поліції, результати наступні: стратегія “уникнення” детермінована чуттєвістю, емоційністю, що перешкоджає здатності вирішувати проблему та приймати рішення самостійно; на вибір стратегії “прокрастинація” впливає показник імпульсивності; на стратегію “гіперпильність” впливають такі характеристики, як неуважність та імпульсивність мислення. Дискусія і в исновки. Обґрунтовано, що на вибір стратегій прийняття рішень у роботі патрульної поліції впливає рівень розвитку професійно важливих якостей працівників; отримані дані необхідно враховувати під час формування команд патрульної поліції, а також у підготовці та перепідготовці працівників, що в цілому забезпечить свідомий вибір конструктивних стратегій та підвищить ефективність діяльності.
{"title":"Вплив професійно важливих якостей працівників патрульної поліції на стратегії прийняття рішень","authors":"Любов Віталіївна Помиткіна, Едуард Олександрович Помиткін, Лада Яковицька","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-17","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження впливу професійно важливих якостей працівників на стратегії прийняття рішень у діяльності патрульної поліції; на теоретичному рівні проаналізовано досягнення сучасних учених і практиків стосовно специфіки прийняття рішень в екстремальних умовах діяльності; уточнено дані щодо особливостей діяльності патрульної поліції в умовах військових дій. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження впливу професійно важливих якостей працівників на стратегії прийняття рішень у професійній діяльності патрульної поліції. Методи дослідження: “Оцінка оперативної зорової пам’яті” (Münsterberg, 2011), “Діагностика вибірковості уваги” (Münsterberg, 2011); “Дослідження рівня імпульсивності” В. Лосенкова (Лемак, Петрище, 2012); “Діагностика комунікативної соціальної компетентності” (Фетіскін та ін., 2002); “Мельбурнський опитувальник прийняття рішень” (Mann et. al., 1997). Результати. З’ясовано, що конструктивна стратегія прийняття рішень “пильність” детермінована такими домінантними характеристиками, як емоційна стійкість, самостійність, раціональність, вибірковість уваги та цілеспрямованість. Отже, для патрульних, яким властива висока емоційна стійкість, самостійність, раціональність, цілеспрямованість, а також високий рівень вибірковості уваги, характерною стратегією буде “пильність”, тобто раціональна стратегія. Щодо неконструктивних стратегій прийняття рішень, які, на жаль, мають місце серед працівників патрульної поліції, результати наступні: стратегія “уникнення” детермінована чуттєвістю, емоційністю, що перешкоджає здатності вирішувати проблему та приймати рішення самостійно; на вибір стратегії “прокрастинація” впливає показник імпульсивності; на стратегію “гіперпильність” впливають такі характеристики, як неуважність та імпульсивність мислення. Дискусія і в исновки. Обґрунтовано, що на вибір стратегій прийняття рішень у роботі патрульної поліції впливає рівень розвитку професійно важливих якостей працівників; отримані дані необхідно враховувати під час формування команд патрульної поліції, а також у підготовці та перепідготовці працівників, що в цілому забезпечить свідомий вибір конструктивних стратегій та підвищить ефективність діяльності. ","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"9 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141058115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-7
Валентина Олександрівна Каленчук, Олександр Валерійович Федчук, Віталій Михайлюк
Метою є встановлення взаємозв’язків між уявленнями юних спортсменок про корпоративну культуру та психологічну безпеку тренувально-освітнього простору. У емпіричному дослідженні взяли участь спортсменки юнацького віку (від 15 до 17 років; M=16.12; SD=3.11), які тренувалися і навчалися у вищому училищі фізичної культури (Група I) (n=28; 60.87%) та представниці цього училища, які продовжили свою спортивну і навчально-професійну кар’єру у закладі вищої освіти (від 18 до 21 року; M=19.56; SD=4.05), на факультетах фізичної культури та спорту і факультеті психології, історії та соціології (Група II) (n=18; 39.13%). Вибіркову сукупність склали юні спортсменки, які займалися такими видами спорту: гандбол, волейбол і легка атлетика. Методи: застосовано валідні апробовані в спортивній сфері методики, за якими визначено типи корпоративної культури і психологічні змістові параметри безпеки тренувально-освітнього простору. Емпіричні дані подано через описові частотні характеристики, застосовано коефіцієнти статистичної достовірності α-Кронбаха, коефіцієнт кореляції Спірмена (rs), t-критерія Ст’юдента. Результати. Побудовано відмінні структури типів корпоративної культури спортивно-освітніх закладів і з’ясовано достовірні відмінності закритого типу (ЗT) (t=-2.42; р<.05) і відкритого типу (ВT) (t=2.48; р<.05). Констатовано, що в уявленнях респонденток достовірно переважає відкритий тип корпоративної культури: Група I (t=2.48; р<.05), Група II (t=2.17; р<.05). Встановлено кореляційні зв’язки ВТ зі змістовими параметрами психологічної безпеки. З’ясовано, що для юних спортсменок достовірними є такі взаємозв’язки: можливість демонструвати ініціативу, активність (rs=.283; p<.01), збереження особистісної гідності (rs=.273; p<.01), можливість висловити свою думку (rs=.173; p<.05), поважне ставлення (rs=.163; p<.05), емоційний комфорт (rs=.143; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), допомога у виборі власного рішення (rs=-.113; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), врахування особистих проблем та складнощів (rs=-.093; p<.05). Обґрунтовано, що для юних спортсменок бажаним є ВТ корпоративної культури, у вимірах якого вони можуть демонструвати ініціативу і активність, зберігати особистісну гідність, реалізовувати потребу в безпечному тренувально-освітньому просторі, повноцінно розвиватися та максимально розкривати себе як індивідуальність. Висновки. Отримані наукові факти доцільно операціоналізувати у тренувально-освітній простір спортивно-освітніх закладів.
目的是建立青年女运动员对企业文化的认知与训练和教育空间心理安全之间的关系。实证研究涉及在高等体育院校（I 组）训练和学习的青少年运动员（15 至 17 岁；M=16.12；SD=3.11）（n=28；60.87%），以及在高等院校（18 至 21 岁；M=19.56；SD=4.05）、体育学院和心理、历史和社会学学院（第 II 组）（n=18；39.13%）继续其体育、教育和职业生涯的该校代表。样本包括从事以下运动的年轻女运动员：手球、排球和田径。方法：采用在体育领域测试过的有效方法来确定企业文化类型和训练与教育空间安全的心理内容参数。通过描述性频率特性、统计可靠性系数 α-克朗巴赫、斯皮尔曼相关系数 (rs)、学生 t 检验来呈现经验数据。研究结果建立了体育和教育机构企业文化类型的不同结构，发现封闭型（CT）（t=-2.42；p<.05）和开放型（OT）（t=2.48；p<.05）之间存在显著差异。由此可见，开放型企业文化在受访者心目中占据了重要地位：第一组（t=2.48；p<.05），第二组（t=2.17；p<.05）。已经确定了 VT 与心理安全实质性参数的相关性。研究发现，对年轻女运动员而言，以下相关性是可靠的：表现主动性、活动能力（rs=.283；p<.01），维护个人尊严（rs=.273；p<.01），表达意见的能力（rs=.173；p<.05），尊重态度（rs=.163；p<.05）、情感慰藉（rs=.143；p<.05）、与教练和老师的关系（rs=.133；p<.05）、帮助自己做决定（rs=-.113；p<.05）、与教练和老师的关系（rs=.133；p<.05）、考虑个人问题和困难（rs=-.093；p<.05）。事实证明，对于年轻女运动员来说，拥有一种 VT 企业文化是非常可取的，在这种企业文化中，她们可以表现出主动性和积极性，维护个人尊严，满足对安全训练和教育空间的需求，充分发展和最大限度地实现个人发展。结论。应在体育和教育机构的培训和教育空间中落实所获得的科学事实。
{"title":"Взаємозв’язок між корпоративною культурою і психологічною безпекою тренувально-освітнього простору юних спортсменок","authors":"Валентина Олександрівна Каленчук, Олександр Валерійович Федчук, Віталій Михайлюк","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-7","url":null,"abstract":"Метою є встановлення взаємозв’язків між уявленнями юних спортсменок про корпоративну культуру та психологічну безпеку тренувально-освітнього простору. У емпіричному дослідженні взяли участь спортсменки юнацького віку (від 15 до 17 років; M=16.12; SD=3.11), які тренувалися і навчалися у вищому училищі фізичної культури (Група I) (n=28; 60.87%) та представниці цього училища, які продовжили свою спортивну і навчально-професійну кар’єру у закладі вищої освіти (від 18 до 21 року; M=19.56; SD=4.05), на факультетах фізичної культури та спорту і факультеті психології, історії та соціології (Група II) (n=18; 39.13%). Вибіркову сукупність склали юні спортсменки, які займалися такими видами спорту: гандбол, волейбол і легка атлетика. Методи: застосовано валідні апробовані в спортивній сфері методики, за якими визначено типи корпоративної культури і психологічні змістові параметри безпеки тренувально-освітнього простору. Емпіричні дані подано через описові частотні характеристики, застосовано коефіцієнти статистичної достовірності α-Кронбаха, коефіцієнт кореляції Спірмена (rs), t-критерія Ст’юдента. Результати. Побудовано відмінні структури типів корпоративної культури спортивно-освітніх закладів і з’ясовано достовірні відмінності закритого типу (ЗT) (t=-2.42; р<.05) і відкритого типу (ВT) (t=2.48; р<.05). Констатовано, що в уявленнях респонденток достовірно переважає відкритий тип корпоративної культури: Група I (t=2.48; р<.05), Група II (t=2.17; р<.05). Встановлено кореляційні зв’язки ВТ зі змістовими параметрами психологічної безпеки. З’ясовано, що для юних спортсменок достовірними є такі взаємозв’язки: можливість демонструвати ініціативу, активність (rs=.283; p<.01), збереження особистісної гідності (rs=.273; p<.01), можливість висловити свою думку (rs=.173; p<.05), поважне ставлення (rs=.163; p<.05), емоційний комфорт (rs=.143; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), допомога у виборі власного рішення (rs=-.113; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), врахування особистих проблем та складнощів (rs=-.093; p<.05). Обґрунтовано, що для юних спортсменок бажаним є ВТ корпоративної культури, у вимірах якого вони можуть демонструвати ініціативу і активність, зберігати особистісну гідність, реалізовувати потребу в безпечному тренувально-освітньому просторі, повноцінно розвиватися та максимально розкривати себе як індивідуальність. Висновки. Отримані наукові факти доцільно операціоналізувати у тренувально-освітній простір спортивно-освітніх закладів.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126977258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-11
Олег Анатолійович Зарічанський, Валерій Васильович Сокуренко, О.О. Євдокімова
У статті наведено результати дослідження професійної відповідальності і совісності державних службовців у контексті їхньої професійної діяльності. Метою роботи стало вивчення специфіки професійної відповідальності і совісності державних службовців на різних етапах професійного становлення. Методичний інструментарій: опитувальник “Структура і рівень професійної відповідальності” Н. Макеєвої (2014) і “Шкала совісності”, створена В. Мельниковим та Л. Ямпольським в адаптації І. Фурманова та Л. Пергаменщика (1998). Емпіричну базу дослідження склали державні службовці на різних етапах професійного становлення: студенти першого курсу закладу вищої освіти, що навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”; державні службовці першого року професійної діяльності; а також державні службовці, що мають десять і більше років служби. Результати теоретичного вивчення показали, що як інтегральні ознаки якісного характеру совісність і відповідальність виявляють себе у процесах професійної самореалізації та самоздійснення. Емпірично виявлено, що студенти, які навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, характеризуються меншим усвідомленням значущості своєї діяльності, необхідності її якісного та сумлінного виконання, меншим рівнем відповідальності та переживання за результати діяльності. Державні службовці першого року своєї діяльності є менш спроможними самостійно вибудовувати плани дій та менш зорієнтованими на розгортання поля своєї активності у виборі більш оптимальних шляхів вирішення професійних завдань. Держслужбовці, що мають десять і більше років служби, є більш схильними у професійній діяльності керуватися нормами закону, соціальними і професійними вимогами та правилами. Висновки: зважаючи на те, що емпірично встановлено, що у державних службовців, які мають десять і більше років служби, переважає високий рівень совісності, а в студентів та держслужбовців-початківців – середній рівень (водночас із істотно більшою частотою низького рівня), акцентовано необхідність діагностування означених характеристик та розробки спеціальних програм їх розвитку.
文章介绍了对公务员在其职业活动中的职业责任和良知的研究结果。研究的目的是考察公务员在其职业发展不同阶段的职业责任和良知的具体情况。方法工具：N. Makeieva（2014 年）编制的 "职业责任的结构和水平 "问卷，以及 V. Melnikov 和 L. Yampolsky 根据 I. Furmanov 和 L. Pergamenshchyk（1998 年）改编编制的 "良知量表"。研究的实证基础由处于不同职业发展阶段的公务员组成：高等院校 "公共行政与管理 "专业的一年级学生；从事职业活动第一年的公务员；工作十年或十年以上的公务员。理论研究的结果表明，自觉性和责任感作为定性的综合特征，体现在职业自我实现和自我实现的过程中。实证研究发现，学习 "公共管理与行政 "专业的学生对其活动的重要性、高质量和认真履行职责的必要性认识不足，责任心和对活动结果的关注程度较低。工作第一年的公务员自主制定行动计划的能力较差，也不太愿意拓展自己的活动领域和选择更优化的方式来解决专业问题。工作十年或十年以上的公务员在职业活动中更倾向于以法律、社会和职业要求及规则为指导。结论：根据经验，工龄在十年或十年以上的公务员具有较高的自觉性，而学生和新手 公务员的自觉性一般（低自觉性的频率明显较高）。
{"title":"Професійна відповідальність та совісність державних службовців на різних етапах професійного становлення","authors":"Олег Анатолійович Зарічанський, Валерій Васильович Сокуренко, О.О. Євдокімова","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-11","url":null,"abstract":"У статті наведено результати дослідження професійної відповідальності і совісності державних службовців у контексті їхньої професійної діяльності. Метою роботи стало вивчення специфіки професійної відповідальності і совісності державних службовців на різних етапах професійного становлення. Методичний інструментарій: опитувальник “Структура і рівень професійної відповідальності” Н. Макеєвої (2014) і “Шкала совісності”, створена В. Мельниковим та Л. Ямпольським в адаптації І. Фурманова та Л. Пергаменщика (1998). Емпіричну базу дослідження склали державні службовці на різних етапах професійного становлення: студенти першого курсу закладу вищої освіти, що навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”; державні службовці першого року професійної діяльності; а також державні службовці, що мають десять і більше років служби. Результати теоретичного вивчення показали, що як інтегральні ознаки якісного характеру совісність і відповідальність виявляють себе у процесах професійної самореалізації та самоздійснення. Емпірично виявлено, що студенти, які навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, характеризуються меншим усвідомленням значущості своєї діяльності, необхідності її якісного та сумлінного виконання, меншим рівнем відповідальності та переживання за результати діяльності. Державні службовці першого року своєї діяльності є менш спроможними самостійно вибудовувати плани дій та менш зорієнтованими на розгортання поля своєї активності у виборі більш оптимальних шляхів вирішення професійних завдань. Держслужбовці, що мають десять і більше років служби, є більш схильними у професійній діяльності керуватися нормами закону, соціальними і професійними вимогами та правилами. Висновки: зважаючи на те, що емпірично встановлено, що у державних службовців, які мають десять і більше років служби, переважає високий рівень совісності, а в студентів та держслужбовців-початківців – середній рівень (водночас із істотно більшою частотою низького рівня), акцентовано необхідність діагностування означених характеристик та розробки спеціальних програм їх розвитку.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127699379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：