Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-5
Віктор Володимирович Плохіх
Сучасний студент усупереч суттєвому підвищеннюнавчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним додолання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричневизначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінкиз переживаннями плину часу у студентів. Методи.Досліджуваними були 139 студентів університету.В емпіричному дослідженні використовувалисятакі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетентність у часі” з тесту самоактуалізації особистості;“Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластернийаналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентністьу часі в групі пов’язана з переживаннями плинучасу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого(rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного(rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064).З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75).Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою2 за показниками компетентності у часі (U=172.00;p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001).У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013)та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 –на емоційне реагування в стресі (U=1120.00;p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу якобмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого(U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтованийна вирішення завдання, корелює з переживаннямиплину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032),різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого(rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції,корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256;p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноціннепозитивне переживання досліджуваними моментутеперішнього (як цільного, безмежного, повільноплинного) пов’язане з наданням переваги свідомокерованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтованакопінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з переживаннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого навирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду,що формується, пов’язане з переживаннями плинучасу як наповненого, приємного, різноманітного,організованого, але й швидкоплинного.
{"title":"Зв’язок копінг-поведінки з переживаннями плину часу у студентів","authors":"Віктор Володимирович Плохіх","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-5","url":null,"abstract":"Сучасний студент усупереч суттєвому підвищеннюнавчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним додолання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричневизначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінкиз переживаннями плину часу у студентів. Методи.Досліджуваними були 139 студентів університету.В емпіричному дослідженні використовувалисятакі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетентність у часі” з тесту самоактуалізації особистості;“Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластернийаналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентністьу часі в групі пов’язана з переживаннями плинучасу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого(rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного(rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064).З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75).Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою2 за показниками компетентності у часі (U=172.00;p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001).У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013)та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 –на емоційне реагування в стресі (U=1120.00;p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу якобмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого(U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтованийна вирішення завдання, корелює з переживаннямиплину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032),різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого(rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції,корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256;p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноціннепозитивне переживання досліджуваними моментутеперішнього (як цільного, безмежного, повільноплинного) пов’язане з наданням переваги свідомокерованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтованакопінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з переживаннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого навирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду,що формується, пов’язане з переживаннями плинучасу як наповненого, приємного, різноманітного,організованого, але й швидкоплинного.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115598313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-12
Олександр Сергійович Аврамчук, Олександра Андріївна Ніздрань, Павло Ігорович Блозва
Метою дослідження є отримання підтверджуючихданих зниження тяжкості симптомів та рівня психо-соціального дисфункціонування під впливом техніккогнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низькоїінтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метоюоцінки проблем психічного здоров’я під час первинного діагностичного інтерв’ювання використаноМіжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI).Вимірювання основних показників здійснювалосяза допомогою методик: рівень тяжкості симптомів соціального тривожного розладу (SPIN), рівеньпсихосоціального дистресу, внаслідок пережиттявтрати та ризик ускладненого горювання, коморбідні стани як рівень генералізованої тривожності (GAD-7), вираженість емоційного уникнення(AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякденній та робочій активності вимірювався за шкалоюW&SAS. Результати. Результати змін психічногостану до і після проходження програми засвідчилизначущі покращення для показників генералізованої тривожності, тяжкості коморбідних депресивних симптомів, впливу травматичного досвіду,зниження емоційного уникнення та супутніх психо-соціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяжкості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асоціюються з досвідом втрати, не продемонструвалистатистично значущої відмінності. Через 1 місяцьпісля завершення програми для опанування дистресу учасниками частіше використовувалисястратегії, які стосувалися контролю дихання (включаючи практики майндфулнесу) та опрацюваннядумок у ситуаціях уникнення соціальних стосунківчи спільної діяльності. Через 6 місяців після завершення програми найчастіше у відгуках учасниківзгадуються протистояння та робота з дисфункційними переконаннями щодо наслідків подій і соціальних ситуацій, що сприяли запобіганню актуалізації захисної поведінки через уникнення. Висновки.Індивідуальна онлайн-програма психосоціальноїдопомоги низької інтенсивності на основі КПТ дляосіб, які страждають від соціального тривожногорозладу й опинились у складних життєвих обставинах (як втрата близької людини), продемонструвалазменшення психосоціального дистресу та тяжкостіпсихічних симптомів. З’ясовано, що задоволеннясоціальних потреб і коригуючий досвід безпечногосоціального простору для горювання сприятимутьпсихологічному благополуччю та виступатимуть якпротективні чинники до загострень проблем психічного здоров’я.
{"title":"Когнітивно-поведінкова терапія низької інтенсивності соціального тривожного розладу осіб у період горювання","authors":"Олександр Сергійович Аврамчук, Олександра Андріївна Ніздрань, Павло Ігорович Блозва","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-12","url":null,"abstract":"Метою дослідження є отримання підтверджуючихданих зниження тяжкості симптомів та рівня психо-соціального дисфункціонування під впливом техніккогнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низькоїінтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метоюоцінки проблем психічного здоров’я під час первинного діагностичного інтерв’ювання використаноМіжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI).Вимірювання основних показників здійснювалосяза допомогою методик: рівень тяжкості симптомів соціального тривожного розладу (SPIN), рівеньпсихосоціального дистресу, внаслідок пережиттявтрати та ризик ускладненого горювання, коморбідні стани як рівень генералізованої тривожності (GAD-7), вираженість емоційного уникнення(AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякденній та робочій активності вимірювався за шкалоюW&SAS. Результати. Результати змін психічногостану до і після проходження програми засвідчилизначущі покращення для показників генералізованої тривожності, тяжкості коморбідних депресивних симптомів, впливу травматичного досвіду,зниження емоційного уникнення та супутніх психо-соціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяжкості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асоціюються з досвідом втрати, не продемонструвалистатистично значущої відмінності. Через 1 місяцьпісля завершення програми для опанування дистресу учасниками частіше використовувалисястратегії, які стосувалися контролю дихання (включаючи практики майндфулнесу) та опрацюваннядумок у ситуаціях уникнення соціальних стосунківчи спільної діяльності. Через 6 місяців після завершення програми найчастіше у відгуках учасниківзгадуються протистояння та робота з дисфункційними переконаннями щодо наслідків подій і соціальних ситуацій, що сприяли запобіганню актуалізації захисної поведінки через уникнення. Висновки.Індивідуальна онлайн-програма психосоціальноїдопомоги низької інтенсивності на основі КПТ дляосіб, які страждають від соціального тривожногорозладу й опинились у складних життєвих обставинах (як втрата близької людини), продемонструвалазменшення психосоціального дистресу та тяжкостіпсихічних симптомів. З’ясовано, що задоволеннясоціальних потреб і коригуючий досвід безпечногосоціального простору для горювання сприятимутьпсихологічному благополуччю та виступатимуть якпротективні чинники до загострень проблем психічного здоров’я.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"128 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132625470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-9
Н. Ф. Шевченко, Олена Сергіївна Волобуєва, Марія Георгіївна Іванчук
Метою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.
{"title":"Дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти","authors":"Н. Ф. Шевченко, Олена Сергіївна Волобуєва, Марія Георгіївна Іванчук","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-9","url":null,"abstract":"Метою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128033024","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено емпіричному дослідженнюй теоретичному обґрунтуванню диспозиційноїдетермінації психологічного благополуччя особистості в контексті надзвичайних ситуацій. Метадослідження полягала в експлікації зв’язку міжрисами Великої п’ятірки та складниками психологічного благополуччя особистості в умовахвоєнного стану. Методи: тестування за допомогою української адаптації короткого п’ятифакторного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманськоїта І. Галецької (2019), опитувальника “Шкалипсихологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи;структурна інтерпретація даних. Результати.Загальну вибірку емпіричного дослідження склали48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, другагрупа) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтвердженозначущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всімаскладниками психологічного благополуччя, тодіяк у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо меншедобросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвідчив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрівпливають на психологічне благополуччя, з якихстабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з ціннісно-цільовим трансцендуванням особистості,а пластичність (поєднання екстраверсії з відкритістю досвіду) – з її інструментально-операційнимоснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччямайбутніх психологів в умовах воєнного станує екстраверсія та відкритість досвіду (генеральнийфактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу.
这篇文章致力于对紧急情况下心理健康的处置决定因素进行实证研究和理论论证。研究的目的是解释戒严背景下大五特质与心理健康各组成部分之间的关系。方法：使用 M. Klimanska 和 I. Haletska（2019 年）改编的乌克兰五因素短问卷 TIPI-UKR 和 K. Riff 根据 S. Karskanova（2011 年）改编的 "心理健康量表 "问卷进行测试。Karskanova (2011)；问卷；描述性统计、相关性和因素分析；数据的结构解释。实证研究的总样本包括 48 名心理学专业一年级学生（第一组），其中 40 人（83.3%，第二组）尤其受到俄罗斯全面入侵的负面影响。总体而言，外向性与心理健康的所有组成部分之间的显著正相关关系得到了证实，而在第二组中，这种关系被削弱且不完整。相反，第二组中经验开放性的重要性有所增加，而自觉性则略低。对大五项特质的因子分析显示，存在着完整的个人倾向，可以解释影响心理健康的变量中 64.55% 的方差，其中稳定性（自觉性、友好性和情绪稳定性的组合）与人格的价值和目的性超越有关，可塑性（外向性和经验开放性的组合）--与其工具性和操作性设备有关。结论事实证明，预测未来戒严心理学家心理健康的最重要因素是外向性和经验开放性（一般因子 "可塑性"），它们决定了在长期压力影响下人格适应资源的结构重组。
{"title":"Диспозиційні предиктори психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану","authors":"Зіновія Степанівна Карпенко, Арсен Романович Климпуш","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-2","url":null,"abstract":"Статтю присвячено емпіричному дослідженнюй теоретичному обґрунтуванню диспозиційноїдетермінації психологічного благополуччя особистості в контексті надзвичайних ситуацій. Метадослідження полягала в експлікації зв’язку міжрисами Великої п’ятірки та складниками психологічного благополуччя особистості в умовахвоєнного стану. Методи: тестування за допомогою української адаптації короткого п’ятифакторного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманськоїта І. Галецької (2019), опитувальника “Шкалипсихологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи;структурна інтерпретація даних. Результати.Загальну вибірку емпіричного дослідження склали48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, другагрупа) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтвердженозначущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всімаскладниками психологічного благополуччя, тодіяк у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо меншедобросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвідчив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрівпливають на психологічне благополуччя, з якихстабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з ціннісно-цільовим трансцендуванням особистості,а пластичність (поєднання екстраверсії з відкритістю досвіду) – з її інструментально-операційнимоснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччямайбутніх психологів в умовах воєнного станує екстраверсія та відкритість досвіду (генеральнийфактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132103290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-4
Валерій Олександрович Олефір, Валерій Федорович Боснюк
Мета роботи полягала в розробці українськомовної короткої версії шкали психологічного капіталуна основі 24-пунктного оригінального тесту длявикористання її у сфері вищої освіти. Незважаючина безумовну практичну цінність цього конструктув контексті різноманітних сфер життєдіяльності,включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєннята вимагає від вітчизняних науковців заповнити цюпрогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу.За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні навантаження, збільшували внутрішню надійність шкали,відображали найбільш важливі аспекти конструктута забезпечували оптимальний баланс кількостіпунктів на кожний компонент опитувальника.У дослідженні взяли участь 500 студентів черезонлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих данихздійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфірматорний факторний аналіз дозволив установити,що із трьох альтернативних моделей структуришкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капіталконцептуалізується як латентний фактор вищогорівня з чотирьома факторами першого порядку:самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати балияк для окремих факторів, так і для інтегральногопоказника – психологічного капіталу. В подальшомуця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведенорізними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічномуконтексті має високу надійність, підтверджену конергентну та дискримінантну валідність, а такожінваріантність вимірювання за гендером. Висновки.Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складовиху здобувачів вищої освіти. Запропонована шкалаволодіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована длявикористання у сфері вищої освіти для вирішення яктеоретичних, так і практичних завдань.
{"title":"Адаптація шкали психологічного капіталу (ПсиКап-12C)","authors":"Валерій Олександрович Олефір, Валерій Федорович Боснюк","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-4","url":null,"abstract":"Мета роботи полягала в розробці українськомовної короткої версії шкали психологічного капіталуна основі 24-пунктного оригінального тесту длявикористання її у сфері вищої освіти. Незважаючина безумовну практичну цінність цього конструктув контексті різноманітних сфер життєдіяльності,включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєннята вимагає від вітчизняних науковців заповнити цюпрогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу.За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні навантаження, збільшували внутрішню надійність шкали,відображали найбільш важливі аспекти конструктута забезпечували оптимальний баланс кількостіпунктів на кожний компонент опитувальника.У дослідженні взяли участь 500 студентів черезонлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих данихздійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфірматорний факторний аналіз дозволив установити,що із трьох альтернативних моделей структуришкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капіталконцептуалізується як латентний фактор вищогорівня з чотирьома факторами першого порядку:самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати балияк для окремих факторів, так і для інтегральногопоказника – психологічного капіталу. В подальшомуця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведенорізними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічномуконтексті має високу надійність, підтверджену конергентну та дискримінантну валідність, а такожінваріантність вимірювання за гендером. Висновки.Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складовиху здобувачів вищої освіти. Запропонована шкалаволодіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована длявикористання у сфері вищої освіти для вирішення яктеоретичних, так і практичних завдань.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115088288","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-10
Микола Володимирович Фомич
У статті проаналізовано окремі аспекти проблемипсихологічного супроводу професійної діяльностіпожежних-рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено, що цядіяльність належить до категорії складної й небезпечної, пов’язана зі значним рівнем психоемоційноїнапруги, призводить до погіршення функціональних станів, зниження працездатності. Обґрунтованонеобхідність застосування у процесі психологічногосупроводу сучасних технологій, що містять відповідні форми і методи психічного відновлення працівників вищевказаної сфери праці, та можуть бутивикористані психологом у роботі кабінету психологічного розвантаження, проте з метою вставленняефективності потребують експериментальної оцінки. Метою є експериментальна перевіркаефективності застосування сучасних технологійроботи психолога в кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників. Методи.У роботі використано комплекс психодіагностичних та психофізіологічних методів дослідження:методика оцінки рівня психічної працездатності за величиною квазістаціонарного потенціалу;методика дослідження зміни загальної активізаціїпівкуль головного мозку; колірний тест Люшера;методика діагностики самопочуття, активності,настрою; динамометрія; методи опитування та аналіз результатів службової діяльності. Результати.Емпірична оцінка ефективності застосування відповідних форм і методів здійснювалась із залученнямдвох груп пожежних-рятувальників. Встановлено,що у пожежних-рятувальників контрольної групи,до яких не були застосовані методи відновлення,функціональний стан після виконання завданьдіяльності погіршився; водночас у пожежних-рятувальників експериментальної групи, до яких булизастосовані відновлювальні впливи, функціональний стан на статистично достовірному рівні покращився. Зокрема, оптимізація функціональногостану відбулася при застосуванні нервово-м’язовоїрелаксації та дихальних вправ у комбінації з аромотерапією. Ефективними також виявилися функціональна музика та самомасаж біологічно активнихточок. У свою чергу застосування фітотерапевтичних методів, зокрема напоїв із лікарських рослин,не показало статистично достовірного результату.У ході роботи також підтверджено ефективністьвикористання VR-методів у процесі психологічноїпідготовки пожежних-рятувальників з метою формування окремих компонентів психологічної готовності до завдань професійної діяльності. Висновки. Таким чином, досліджувані технології можутьвикористовуватися в практичній роботі психологіву кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників із метою відновлення й оптимізації функціональних станів та формування психологічної готовності до завдань професійноїдіяльності з гасіння пожеж і ліквідації наслідківнадзвичайних ситуацій техногенного, природногой воєнного характеру.
{"title":"Перевірка ефективності сучасних технологій роботи психолога з пожежними-рятувальниками","authors":"Микола Володимирович Фомич","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-10","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано окремі аспекти проблемипсихологічного супроводу професійної діяльностіпожежних-рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено, що цядіяльність належить до категорії складної й небезпечної, пов’язана зі значним рівнем психоемоційноїнапруги, призводить до погіршення функціональних станів, зниження працездатності. Обґрунтованонеобхідність застосування у процесі психологічногосупроводу сучасних технологій, що містять відповідні форми і методи психічного відновлення працівників вищевказаної сфери праці, та можуть бутивикористані психологом у роботі кабінету психологічного розвантаження, проте з метою вставленняефективності потребують експериментальної оцінки. Метою є експериментальна перевіркаефективності застосування сучасних технологійроботи психолога в кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників. Методи.У роботі використано комплекс психодіагностичних та психофізіологічних методів дослідження:методика оцінки рівня психічної працездатності за величиною квазістаціонарного потенціалу;методика дослідження зміни загальної активізаціїпівкуль головного мозку; колірний тест Люшера;методика діагностики самопочуття, активності,настрою; динамометрія; методи опитування та аналіз результатів службової діяльності. Результати.Емпірична оцінка ефективності застосування відповідних форм і методів здійснювалась із залученнямдвох груп пожежних-рятувальників. Встановлено,що у пожежних-рятувальників контрольної групи,до яких не були застосовані методи відновлення,функціональний стан після виконання завданьдіяльності погіршився; водночас у пожежних-рятувальників експериментальної групи, до яких булизастосовані відновлювальні впливи, функціональний стан на статистично достовірному рівні покращився. Зокрема, оптимізація функціональногостану відбулася при застосуванні нервово-м’язовоїрелаксації та дихальних вправ у комбінації з аромотерапією. Ефективними також виявилися функціональна музика та самомасаж біологічно активнихточок. У свою чергу застосування фітотерапевтичних методів, зокрема напоїв із лікарських рослин,не показало статистично достовірного результату.У ході роботи також підтверджено ефективністьвикористання VR-методів у процесі психологічноїпідготовки пожежних-рятувальників з метою формування окремих компонентів психологічної готовності до завдань професійної діяльності. Висновки. Таким чином, досліджувані технології можутьвикористовуватися в практичній роботі психологіву кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників із метою відновлення й оптимізації функціональних станів та формування психологічної готовності до завдань професійноїдіяльності з гасіння пожеж і ліквідації наслідківнадзвичайних ситуацій техногенного, природногой воєнного характеру.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124259560","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-05DOI: 10.32999/ksu2663-970x/2023-9-13
Світлана Борисівна Кузікова, Валерій Лаврентійович Зливков, Світлана Олексіївна Лукомська
Особливості травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України
{"title":"Особливості травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України","authors":"Світлана Борисівна Кузікова, Валерій Лаврентійович Зливков, Світлана Олексіївна Лукомська","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-13","url":null,"abstract":"Особливості травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"121 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124171297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можутьбути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особистості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останнімироками все більш актуальним стає вивчення темнихсторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метоюстатті є дослідження психологічних особливостейсуб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовахпандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілейдослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus & K. M. Williams) та авторську методику. Для дослідження субклінічних особистіснихкорелятів було використано коротку шкалу опитувальника Paulhus D.L. & Williams K. M. (2010), яка дозволяє визначити схильність людини до прояву одногоз особистісних конструктів темної тріади (макіавеллізму, нарцисизму та психопатії). З метою побудови психолінгвістичної моделі небезпеки людинита дослідження рівнів безпеки особистості в різнихсферах життєдіяльності застосовано колективнуавторську методику (Zhuravlova та ін., 2020, 2022).Методика складається з трьох частин: а) загальнаінформація; б) асоціативна шкала; в) завдання, спрямовані на визначення відчуттів особистої безпекиу фізичній, статевій, гендерній, сімейній, територіальній, фінансовій, релігійній, національній, політичній, соціальній, харчовій, бізнесовій сферах життя.Результати. Побудовано емпіричну структурно-феноменологічну психолінгвістичну модель небезпекилюдини. Виокремлено емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти моделі. Встановлено достовірні(p≤.05) відмінності між феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки “макевіалістів”, “нарцисів” та “психопатів”. Макіавеллізм (цинізм, тяга до маніпулятивного впливуна інших людей та потреба в контролі), нарцисизм(егоцентризм, патологічне самолюбство) і психопатія (антисоціальність, емоційна холодність) не маютьдостовірних взаємозв’язків з відчуттями особистоїбезпеки. Загалом, середнє значення інтегральногорівня безпеки респондентів в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Знайдено достовірні відмінності між показниками суб’єктивного відчуття безпеки респондентів із високим, середнім та низькимрівнем прояву темних рис особистості лише у політичній сфері життя (p = .032). Висновки. Емпіричнаструктурно-феноменологічна психолінгвістичнамодель небезпеки людини має трьохкомпонентнуструктуру. Існують відмінності між поверхневими(усвідомленими) та глибинними (підсвідомими)феноменологічними характеристиками суб’єктивнихасоціативних образів небезпеки особистості. Першіхарактеризуються домінуванням когнітивних та емоційних особистісних корелятів, а другі – поведінкових. Інтегральний рівень особистої безпеки громадянУкраїни в умовах пандемії Covid-19 є досить високим.Не існує достовірних взаємозв’язків між показникамисубклінічних рис особистості та її інтегральної психологічної безпеки, окрім безпеки в політичній сфері.
{"title":"Субклінічні особистісні кореляти психологічної безпеки","authors":"Лариса Журавльова, Алла Іванівна Литвинчук, Ірина Анатоліївна Гречуха, Інна Семенівна Бєдни","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-6","url":null,"abstract":"В умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можутьбути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особистості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останнімироками все більш актуальним стає вивчення темнихсторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метоюстатті є дослідження психологічних особливостейсуб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовахпандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілейдослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus & K. M. Williams) та авторську методику. Для дослідження субклінічних особистіснихкорелятів було використано коротку шкалу опитувальника Paulhus D.L. & Williams K. M. (2010), яка дозволяє визначити схильність людини до прояву одногоз особистісних конструктів темної тріади (макіавеллізму, нарцисизму та психопатії). З метою побудови психолінгвістичної моделі небезпеки людинита дослідження рівнів безпеки особистості в різнихсферах життєдіяльності застосовано колективнуавторську методику (Zhuravlova та ін., 2020, 2022).Методика складається з трьох частин: а) загальнаінформація; б) асоціативна шкала; в) завдання, спрямовані на визначення відчуттів особистої безпекиу фізичній, статевій, гендерній, сімейній, територіальній, фінансовій, релігійній, національній, політичній, соціальній, харчовій, бізнесовій сферах життя.Результати. Побудовано емпіричну структурно-феноменологічну психолінгвістичну модель небезпекилюдини. Виокремлено емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти моделі. Встановлено достовірні(p≤.05) відмінності між феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки “макевіалістів”, “нарцисів” та “психопатів”. Макіавеллізм (цинізм, тяга до маніпулятивного впливуна інших людей та потреба в контролі), нарцисизм(егоцентризм, патологічне самолюбство) і психопатія (антисоціальність, емоційна холодність) не маютьдостовірних взаємозв’язків з відчуттями особистоїбезпеки. Загалом, середнє значення інтегральногорівня безпеки респондентів в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Знайдено достовірні відмінності між показниками суб’єктивного відчуття безпеки респондентів із високим, середнім та низькимрівнем прояву темних рис особистості лише у політичній сфері життя (p = .032). Висновки. Емпіричнаструктурно-феноменологічна психолінгвістичнамодель небезпеки людини має трьохкомпонентнуструктуру. Існують відмінності між поверхневими(усвідомленими) та глибинними (підсвідомими)феноменологічними характеристиками суб’єктивнихасоціативних образів небезпеки особистості. Першіхарактеризуються домінуванням когнітивних та емоційних особистісних корелятів, а другі – поведінкових. Інтегральний рівень особистої безпеки громадянУкраїни в умовах пандемії Covid-19 є досить високим.Не існує достовірних взаємозв’язків між показникамисубклінічних рис особистості та її інтегральної психологічної безпеки, окрім безпеки в політичній сфері.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123869869","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-27DOI: 10.32999/2663-970x/2022-8-3
Ігор Михайлович Галян
Метою публікації є аналізування деяких механізмів та засобів російської пропаганди як технологіїінформаційно-психологічного впливу та особливостей її реалізації в умовах російсько-українськоївійни. Методом дослідження є теоретичне аналізування, що уможливило розуміння деяких механізмів зміни смислових конструктів особистості, щозастосовуються російською пропагандою в інформаційно-смисловій війні. Результати. Описано станрозвитку проблеми інформаційно-психологічноговпливу представниками соціології, психологіїта журналістики. Висвітлено особливості пропаганди як інструменту інформаційно-смислової війни, виокремлено чинники її успіху в російськомовному середовищі. Розкрито деякі механізмизміни смислових конструктів особистості засобамипропаганди. Запропоновано можливі шляхи протидії пропаганді в українському суспільстві. Висновки. Інформаційно-смислова війна спрямована на зміну інтерпретацій фактів, на деструкцію реальності, вплив на свідомість реципієнтів задля формування необхідної суспільної думки. Ефективність пропаганди залежить від готовності людейсприймати відповідні наративи. Інструментомсмислової війни є пропаганда, що прагне забезпечити людині відчуття “онтологічної безпеки”.Нестійке почуття онтологічної безпеки у громадян пропаганда прагне “стабілізувати” власниминаративами, що “допомагає” їм повернутися дозвичної рутинності, а відтак віднайти готові кліше,які створюють відчуття захищеності. Механізмомзміни смислових конструктів в російській пропаганді є апелювання до етнічності. Домінуючи надособистістю вона породжує колективну безвідповідальність та є підґрунтям для розвитку властивоїросії нацистської суспільної свідомості. Протидієюпропаганді є подача правдивої інформації, інтелектуальні дискусії, розвинене автономне критичнемислення тощо.
{"title":"Роль пропаганди у формуванні смислових конструктів особистості","authors":"Ігор Михайлович Галян","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-3","url":null,"abstract":"Метою публікації є аналізування деяких механізмів та засобів російської пропаганди як технологіїінформаційно-психологічного впливу та особливостей її реалізації в умовах російсько-українськоївійни. Методом дослідження є теоретичне аналізування, що уможливило розуміння деяких механізмів зміни смислових конструктів особистості, щозастосовуються російською пропагандою в інформаційно-смисловій війні. Результати. Описано станрозвитку проблеми інформаційно-психологічноговпливу представниками соціології, психологіїта журналістики. Висвітлено особливості пропаганди як інструменту інформаційно-смислової війни, виокремлено чинники її успіху в російськомовному середовищі. Розкрито деякі механізмизміни смислових конструктів особистості засобамипропаганди. Запропоновано можливі шляхи протидії пропаганді в українському суспільстві. Висновки. Інформаційно-смислова війна спрямована на зміну інтерпретацій фактів, на деструкцію реальності, вплив на свідомість реципієнтів задля формування необхідної суспільної думки. Ефективність пропаганди залежить від готовності людейсприймати відповідні наративи. Інструментомсмислової війни є пропаганда, що прагне забезпечити людині відчуття “онтологічної безпеки”.Нестійке почуття онтологічної безпеки у громадян пропаганда прагне “стабілізувати” власниминаративами, що “допомагає” їм повернутися дозвичної рутинності, а відтак віднайти готові кліше,які створюють відчуття захищеності. Механізмомзміни смислових конструктів в російській пропаганді є апелювання до етнічності. Домінуючи надособистістю вона породжує колективну безвідповідальність та є підґрунтям для розвитку властивоїросії нацистської суспільної свідомості. Протидієюпропаганді є подача правдивої інформації, інтелектуальні дискусії, розвинене автономне критичнемислення тощо.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129062622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-27DOI: 10.32999/2663-970x/2022-8-2
Ярина Степанівна Андрушко
Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ) є емпіричнопідтвердженим методом допомоги пацієнтамз межовими розладами і суїцидальними нахилами.Діалектико-поведінкова терапія спрямована наорієнтацію людини в особистісних змінах, збільшення поведінкових стандартів, робота з прийняттям. Терапевт при цьому виконує роль провідника,який допомагає заспокоїтися, підбадьоритисяі допомогти пацієнтові пережити цей досвід. Метадослідження полягає в теоретико-практичномуаналізуванні діалектико-поведінкової терапіїта класичних технік цього психотерапевтичногонапрямку. Методи дослідження: теоретичні,зокрема аналізування та синтезування, узагальнення, систематизація та пояснення. Результати.Обґрунтовано, що клінічна корисність, пов’язаназ використанням ДПТ в стаціонарі за кордоном.Специфіка лікування, є ефективною і сприяє зменшенню симптомів межового розладу особистостіі поліпшенню глобального функціонування, колистандартна практика і принципи включені з достовірністю у визначені моделі лікування. Зазначено, що необхідними є дослідження для стандартизаціїДПТ в стаціонарі і результатів вимірювань в українських реаліях, що допоможе визначити критичнімеханізми симптомів і поведінки, змінити і оцінитиефективність подальшого амбулаторного лікування. ДПТ – це модель лікування з найбільшоюкількістю опублікованих наукових статей, що показують ефективність. Проаналізовано деякі технікидіалектико-поведінкового напрямку. Висновки.Узагальнено, що кожна стратегія, яка використовується в ДПТ вимагає діалектичного підходу, якийпоєднує в собі зміну і прийняття. Виокремленітехніки діалектико-поведінкового напряму дозволяють особистості стати більш наполегливоюі ефективною в міжособистісній комунікації, сприяють формуванню вміння висловити свої потребиі одночасно вміння сказати “ні”, при цьому індивідакцентований на позитиві та конструктиві. Немаловажливим є вироблення навичок толерантності приподоланні стресу в діалектико-поведінковій терапії.
{"title":"Теорія та практика діалектико-поведінкової терапії","authors":"Ярина Степанівна Андрушко","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-2","url":null,"abstract":"Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ) є емпіричнопідтвердженим методом допомоги пацієнтамз межовими розладами і суїцидальними нахилами.Діалектико-поведінкова терапія спрямована наорієнтацію людини в особистісних змінах, збільшення поведінкових стандартів, робота з прийняттям. Терапевт при цьому виконує роль провідника,який допомагає заспокоїтися, підбадьоритисяі допомогти пацієнтові пережити цей досвід. Метадослідження полягає в теоретико-практичномуаналізуванні діалектико-поведінкової терапіїта класичних технік цього психотерапевтичногонапрямку. Методи дослідження: теоретичні,зокрема аналізування та синтезування, узагальнення, систематизація та пояснення. Результати.Обґрунтовано, що клінічна корисність, пов’язаназ використанням ДПТ в стаціонарі за кордоном.Специфіка лікування, є ефективною і сприяє зменшенню симптомів межового розладу особистостіі поліпшенню глобального функціонування, колистандартна практика і принципи включені з достовірністю у визначені моделі лікування. Зазначено, що необхідними є дослідження для стандартизаціїДПТ в стаціонарі і результатів вимірювань в українських реаліях, що допоможе визначити критичнімеханізми симптомів і поведінки, змінити і оцінитиефективність подальшого амбулаторного лікування. ДПТ – це модель лікування з найбільшоюкількістю опублікованих наукових статей, що показують ефективність. Проаналізовано деякі технікидіалектико-поведінкового напрямку. Висновки.Узагальнено, що кожна стратегія, яка використовується в ДПТ вимагає діалектичного підходу, якийпоєднує в собі зміну і прийняття. Виокремленітехніки діалектико-поведінкового напряму дозволяють особистості стати більш наполегливоюі ефективною в міжособистісній комунікації, сприяють формуванню вміння висловити свої потребиі одночасно вміння сказати “ні”, при цьому індивідакцентований на позитиві та конструктиві. Немаловажливим є вироблення навичок толерантності приподоланні стресу в діалектико-поведінковій терапії.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129397679","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：