Pub Date : 2023-01-06DOI: 10.36296/1819-8058.2022.3(70).83-87
V. Klius, Z. Masliukova
Розроблено нову технологію виробництва органічних фосфорних добрив з кісткових відходів. Основу технології складає процес окиснювального піролізу суміші подрібнених кісток і деревної тріски в пропорції 50 × 50 % за масою. В результаті отримують кісткове вугілля, із вмістом діючої речовини Р2О5 39-45 %, що відповідає подвійному суперфосфату. Просте апаратурне оформлення технології дає змогу застосовувати її на кожному м’ясокомбінаті. Бібл. 6, рис. 4, табл. 3.
{"title":"ТЕРМІЧНА УТИЛІЗАЦІЯ КІСТКОВИХ ВІДХОДІВ М’ЯСОКОМБІНАТІВ З ОТРИМАННЯМ ФОСФОРНИХ ДОБРИВ","authors":"V. Klius, Z. Masliukova","doi":"10.36296/1819-8058.2022.3(70).83-87","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.3(70).83-87","url":null,"abstract":"Розроблено нову технологію виробництва органічних фосфорних добрив з кісткових відходів. Основу технології складає процес окиснювального піролізу суміші подрібнених кісток і деревної тріски в пропорції 50 × 50 % за масою. В результаті отримують кісткове вугілля, із вмістом діючої речовини Р2О5 39-45 %, що відповідає подвійному суперфосфату. Просте апаратурне оформлення технології дає змогу застосовувати її на кожному м’ясокомбінаті. Бібл. 6, рис. 4, табл. 3.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"94 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115667263","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69).26-31
S. Masalykin, L. Knysh
Модифіковано математичну модель для розрахунку щільності теплового потоку, що надходить від параболоїдного концентратора на теплоприймач. У моделі враховано помилку розфокусування, що виникає при механічних пошкодженнях або програмних неточностях системи стеження за Сонцем. Досліджено вплив помилки розфокусування на щільність теплового потоку і розмір фокальної плями на поверхні теплоприймача. Визначено критичну величину кута розфокусування, при якій щільність теплового потоку стає мінімальною. Змодельовано і порівняно значення теплових потоків для математично ідеального та реального концентраторів з абераціями поверхні й помилкою розфокусування. Розраховано і порівняно середню щільність теплового потоку для різних комбінацій помилки розфокусування й аберацій поверхні у системі.
{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВТРАТ ПРИ РОЗФОКУСУВАННІ СОНЯЧНИХ ПАРАБОЛОЇДНИХ КОНЦЕНТРАТОРІВ","authors":"S. Masalykin, L. Knysh","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69).26-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).26-31","url":null,"abstract":"Модифіковано математичну модель для розрахунку щільності теплового потоку, що надходить від параболоїдного концентратора на теплоприймач. У моделі враховано помилку розфокусування, що виникає при механічних пошкодженнях або програмних неточностях системи стеження за Сонцем. Досліджено вплив помилки розфокусування на щільність теплового потоку і розмір фокальної плями на поверхні теплоприймача. Визначено критичну величину кута розфокусування, при якій щільність теплового потоку стає мінімальною. Змодельовано і порівняно значення теплових потоків для математично ідеального та реального концентраторів з абераціями поверхні й помилкою розфокусування. Розраховано і порівняно середню щільність теплового потоку для різних комбінацій помилки розфокусування й аберацій поверхні у системі.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115503588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69).32-40
S. Syrotyuk, V. Halchak, V. Boyarchuk, S. Korobka, V. Syrotiuk
Наведені у літературі оцінки ефективності сонячних установок у режимі стеження за Сонцем часто неоднозначні внаслідок неідентичних критеріїв порівняння та умов опромінення. Цю характеристику пропонується оцінювати системно за двома показниками ‒ орієнтаційним та енергетичним. Перший чисельно рівний поточному значенню косинуса кута освітлення сприймальної поверхні, а другий ‒ денній експозиції стежної поверхні, віднесеної до максимального значення при стеженні за Сонцем двовісним поворотним пристроєм. Обидва показники розраховані у припущенні опромінення трьома потоками сонячної енергії при ясному небі, які змінюються протягом дня відповідно до моделі Європейського Атласу сонячної радіації (ESRA). Просторово-часові параметри інсоляції поверхні стеження визначені для майданчика на широті 50о у найдовший день літнього сонцестояння. Обмеження, накладені орієнтацією осі обертання, наочно ілюстровані просторовими схемами освітлення поверхні стеження чотирьох типів одновісних поворотних пристроїв. За ними зручніше простежити аналітичний зв’язок кутових переміщень Сонця і нормалі поверхні стеження для забезпечення режиму максимальної поточної освітленості. Співвідношення між потоками сонячної радіації при різних станах атмосфери враховані фактором каламутності Лінке. За одиницю порівняння ефективності одновісного стеження приймається денна експозиція поверхні пристрою двовісного стеження, кут освітлення якої протягом дня рівний нулю. Розглядаються чотири варіанти оцінки ефективності відносно прямого і повного потоків сонячної радіації при двох варіантах розподілу яскравості неба ‒ ізотропного та неізотропного у наближенні моделі Hay-Davies. Результати моделювання представлені у табличній і графічній формах. Бібл. 13, табл. 1, рис. 7.
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СТЕЖЕННЯ ЗА СОНЦЕМ ОДНОВІСНИМИ ПОВОРОТНИМИ ПРИСТРОЯМИ","authors":"S. Syrotyuk, V. Halchak, V. Boyarchuk, S. Korobka, V. Syrotiuk","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69).32-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).32-40","url":null,"abstract":"Наведені у літературі оцінки ефективності сонячних установок у режимі стеження за Сонцем часто неоднозначні внаслідок неідентичних критеріїв порівняння та умов опромінення. Цю характеристику пропонується оцінювати системно за двома показниками ‒ орієнтаційним та енергетичним. Перший чисельно рівний поточному значенню косинуса кута освітлення сприймальної поверхні, а другий ‒ денній експозиції стежної поверхні, віднесеної до максимального значення при стеженні за Сонцем двовісним поворотним пристроєм. Обидва показники розраховані у припущенні опромінення трьома потоками сонячної енергії при ясному небі, які змінюються протягом дня відповідно до моделі Європейського Атласу сонячної радіації (ESRA). \u0000Просторово-часові параметри інсоляції поверхні стеження визначені для майданчика на широті 50о у найдовший день літнього сонцестояння. Обмеження, накладені орієнтацією осі обертання, наочно ілюстровані просторовими схемами освітлення поверхні стеження чотирьох типів одновісних поворотних пристроїв. За ними зручніше простежити аналітичний зв’язок кутових переміщень Сонця і нормалі поверхні стеження для забезпечення режиму максимальної поточної освітленості. \u0000Співвідношення між потоками сонячної радіації при різних станах атмосфери враховані фактором каламутності Лінке. За одиницю порівняння ефективності одновісного стеження приймається денна експозиція поверхні пристрою двовісного стеження, кут освітлення якої протягом дня рівний нулю. Розглядаються чотири варіанти оцінки ефективності відносно прямого і повного потоків сонячної радіації при двох варіантах розподілу яскравості неба ‒ ізотропного та неізотропного у наближенні моделі Hay-Davies. Результати моделювання представлені у табличній і графічній формах. Бібл. 13, табл. 1, рис. 7.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"136 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123445896","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69).65-70
S. Pazych
Висвітлено загальні засади відновлюваної енергетики в Україні та стан малої гідроенергетики,йдеться також про кількість введених в експлуатацію станцій, їх загальну потужність і виробіток енергії. Окреслена постановка завдання для дослідження енергетичних показників малої багатоагрегатної ГЕС з різними вихідними параметрами річкового стоку. Визначені основні положення та засади дослідження. Дослідження проводились з використанням багаторічних статистичних даних витрат річкового стоку у вигляді трипараметричного гамма-розподілу Крицького – Менкеля. Визначений алгоритм розрахунку енергетичних параметрів річного виробітку малої багатоагрегатної ГЕС із внеском у виробіток кожного окремого агрегату, коефіцієнт використання встановленої потужності малої ГЕС за різних вихідних умов, а також тривалість роботи ГЕС протягом року. Побудовані енергетичні залежності виробітку ГЕС від її потужності за різних вихідних гідрологічних умов, що характеризують різну водність стоку річки. Отримані кількісні значення шуканих енергетичних показників і встановлені рекомендації щодо раціональної кількості агрегатів у складі ГЕС з урахуванням різних варіантів водності стоку річки. Бібл. 10, рис. 4, табл. 2.
{"title":"ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ МАЛОЇ БАГАТОАГРЕГАТНОЇ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ДЛЯ РІЗНОЇ ВОДНОСТІ СТОКУ РІЧКИ","authors":"S. Pazych","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69).65-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).65-70","url":null,"abstract":"Висвітлено загальні засади відновлюваної енергетики в Україні та стан малої гідроенергетики,йдеться також про кількість введених в експлуатацію станцій, їх загальну потужність і виробіток енергії. Окреслена постановка завдання для дослідження енергетичних показників малої багатоагрегатної ГЕС з різними вихідними параметрами річкового стоку. Визначені основні положення та засади дослідження. Дослідження проводились з використанням багаторічних статистичних даних витрат річкового стоку у вигляді трипараметричного гамма-розподілу Крицького – Менкеля. Визначений алгоритм розрахунку енергетичних параметрів річного виробітку малої багатоагрегатної ГЕС із внеском у виробіток кожного окремого агрегату, коефіцієнт використання встановленої потужності малої ГЕС за різних вихідних умов, а також тривалість роботи ГЕС протягом року. Побудовані енергетичні залежності виробітку ГЕС від її потужності за різних вихідних гідрологічних умов, що характеризують різну водність стоку річки. Отримані кількісні значення шуканих енергетичних показників і встановлені рекомендації щодо раціональної кількості агрегатів у складі ГЕС з урахуванням різних варіантів водності стоку річки. Бібл. 10, рис. 4, табл. 2.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"132 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123514728","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-20DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69).90-98
H. Chetveryk
Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію управління відходами до 2030 року. У зв’язку з цим актуальним є перероблення відходів, що біологічно розкладаються, зокрема й харчових відходів, з використанням керованих біотехнологічних процесів, під час яких відбувається перетворення органічних речовин у біогаз. Стаття присвячена визначенню метанового потенціалу харчових відходів при їхньому зброджуванні у дві стадії та уточненню математичної моделі динаміки виходу біогазу. Виконано тест із визначення метанового потенціалу харчових відходів за умови, що процес анаеробного метанового зброджування був розділений на дві стадії – гідролізу і метаногенезу. Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки модельного зразка харчових відходів. Оцінено метановий потенціал харчових відходів. Уточнено математичну модель динаміки виходу біогазу з урахуванням отриманих експериментальних даних, що дало змогу визначити тривалість стадій гідролізу і метаногенезу, біогазовий потенціал органічного субстрату, інтенсивність виходу біогазу. Основною проблемою, що вирішувалась у цьому дослідженні було забезпечення стабільності виходу біогазу за умови швидкого розпаду органічної речовини при зброджуванні харчових відходів. Проблему було вирішено шляхом розділення процесу зброджування на дві стадії. Пояснюється це тим, що у такий спосіб знизився ступінь інгібування процесу метаногенезу продуктами розпаду на стадії гідролізу. Практичне значення отриманих результатів полягає в їхньому використанні для проєктування промислових біогазових станцій, комплексів або заводів, в яких зброджують харчові відходи. Тривалість стадій для зброджування харчових відходів дає змогу визначити співвідношення між об’ємом реакторів гідролізу та метаногенезу для промислових біогазових станцій. З’ясовано, що для безперервного режиму зброджування харчових відходів об’єм ємності для зберігання підготовленої добової дози завантаження і реактора гідролізу однакові. Показано, що харчові відходи є перспективним органічним субстратом для отримання біогазу. В Україні щорічно утворюється до 500 млн тонн відходів, значну частину яких складають харчові відходи (від 35 до 49%) з вмістом органічної речовини від 20 до 25 %. Біогазовий потенціал харчових відходів становить понад 500 м3 біогазу з тонни органічної речовини. Бібл. 20, табл. 6, рис. 2.
{"title":"ДВОСТАДІЙНЕ ЗБРОДЖУВАННЯ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ","authors":"H. Chetveryk","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69).90-98","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).90-98","url":null,"abstract":"Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію управління відходами до 2030 року. У зв’язку з цим актуальним є перероблення відходів, що біологічно розкладаються, зокрема й харчових відходів, з використанням керованих біотехнологічних процесів, під час яких відбувається перетворення органічних речовин у біогаз. Стаття присвячена визначенню метанового потенціалу харчових відходів при їхньому зброджуванні у дві стадії та уточненню математичної моделі динаміки виходу біогазу. Виконано тест із визначення метанового потенціалу харчових відходів за умови, що процес анаеробного метанового зброджування був розділений на дві стадії – гідролізу і метаногенезу. Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки модельного зразка харчових відходів. Оцінено метановий потенціал харчових відходів. Уточнено математичну модель динаміки виходу біогазу з урахуванням отриманих експериментальних даних, що дало змогу визначити тривалість стадій гідролізу і метаногенезу, біогазовий потенціал органічного субстрату, інтенсивність виходу біогазу. Основною проблемою, що вирішувалась у цьому дослідженні було забезпечення стабільності виходу біогазу за умови швидкого розпаду органічної речовини при зброджуванні харчових відходів. Проблему було вирішено шляхом розділення процесу зброджування на дві стадії. Пояснюється це тим, що у такий спосіб знизився ступінь інгібування процесу метаногенезу продуктами розпаду на стадії гідролізу. Практичне значення отриманих результатів полягає в їхньому використанні для проєктування промислових біогазових станцій, комплексів або заводів, в яких зброджують харчові відходи. Тривалість стадій для зброджування харчових відходів дає змогу визначити співвідношення між об’ємом реакторів гідролізу та метаногенезу для промислових біогазових станцій. З’ясовано, що для безперервного режиму зброджування харчових відходів об’єм ємності для зберігання підготовленої добової дози завантаження і реактора гідролізу однакові. Показано, що харчові відходи є перспективним органічним субстратом для отримання біогазу. В Україні щорічно утворюється до 500 млн тонн відходів, значну частину яких складають харчові відходи (від 35 до 49%) з вмістом органічної речовини від 20 до 25 %. Біогазовий потенціал харчових відходів становить понад 500 м3 біогазу з тонни органічної речовини. Бібл. 20, табл. 6, рис. 2.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133153156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-19DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69).20-25
Anatoliy Voytsytsky, M. Fomin, Anna Holubenko, N. Tsyvenkova, I. Omarov
Інтеграція України з електроенергетичним сектором країн ЄС можлива тільки в разі дотримання жорстких вимог відповідно до параметрів якості електричної енергії, які мають бути в межах допустимих рівнів, встановлених у відповідних нормативних документах. На жаль, такі дані щодо України на цей час відсутні, оскільки проблемою якості електричної енергії систематично займаються тільки науковці, і це при тому, що збитки від неякісної електричної енергії мають тенденцію до щорічного зростання. Проблеми якості електроенергії привертають увагу багатьох провідних дослідників, виробників електроенергії та її споживачів. Останнім часом через суттєву зміну структури системи генерації та розподілу електроенергії, популяризацію малих електростанцій відновлюваної енергетики проблеми якості електроенергії набули актуальності. Точкові включення великої кількості вітроелектричних та фотоелектричних станцій на рівні приватних господарств часом спричиняють зниження якості електричного струму на рівні спотворення синусоїдальної форми напруги. Крім того, погіршення якості електроенергії відбувається як через значну кількість збурень, викликаних перехідними процесами (стрибки і просідання напруги, імпульсні перешкоди) так і в сталих режимах (гармонійні спотворення, несиметричність тощо). З усіх проблем, найбільш докладно в цій статті описані гармонійні спотворення. Розглянуто та проаналізовано причини спотворення форми кривої синусоїдного періодичного струму та вплив спотворення на якість електричної енергії. Від якості електричної енергії істотно залежить ефективність та надійність функціонування усіх без винятку приймачів та споживачів електричної енергії. Проаналізовано заходи щодо зменшення несинусоїдальності напруги, забезпечення електромагнітної сумісності споживачів тощо.
{"title":"ВПЛИВ ФОРМИ КРИВОЇ НАПРУГИ НЕСИНУСОЇДНОГО СТРУМУ НА ККД ЕЛЕКТРОМАШИН ЗМІННОГО СТРУМУ","authors":"Anatoliy Voytsytsky, M. Fomin, Anna Holubenko, N. Tsyvenkova, I. Omarov","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69).20-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).20-25","url":null,"abstract":"Інтеграція України з електроенергетичним сектором країн ЄС можлива тільки в разі дотримання жорстких вимог відповідно до параметрів якості електричної енергії, які мають бути в межах допустимих рівнів, встановлених у відповідних нормативних документах. На жаль, такі дані щодо України на цей час відсутні, оскільки проблемою якості електричної енергії систематично займаються тільки науковці, і це при тому, що збитки від неякісної електричної енергії мають тенденцію до щорічного зростання. Проблеми якості електроенергії привертають увагу багатьох провідних дослідників, виробників електроенергії та її споживачів. Останнім часом через суттєву зміну структури системи генерації та розподілу електроенергії, популяризацію малих електростанцій відновлюваної енергетики проблеми якості електроенергії набули актуальності. Точкові включення великої кількості вітроелектричних та фотоелектричних станцій на рівні приватних господарств часом спричиняють зниження якості електричного струму на рівні спотворення синусоїдальної форми напруги. \u0000Крім того, погіршення якості електроенергії відбувається як через значну кількість збурень, викликаних перехідними процесами (стрибки і просідання напруги, імпульсні перешкоди) так і в сталих режимах (гармонійні спотворення, несиметричність тощо). З усіх проблем, найбільш докладно в цій статті описані гармонійні спотворення. Розглянуто та проаналізовано причини спотворення форми кривої синусоїдного періодичного струму та вплив спотворення на якість електричної енергії. Від якості електричної енергії істотно залежить ефективність та надійність функціонування усіх без винятку приймачів та споживачів електричної енергії. Проаналізовано заходи щодо зменшення несинусоїдальності напруги, забезпечення електромагнітної сумісності споживачів тощо.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115821403","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69)851
V. Gabrinets, L. Nakashidze
У статті розглянуто особливості процесу теплообміну в такому елементі системи перетворення сонячного випромінювання енергоактивних покриттів будівель, як вертикальний розширений контур. Використання енергоактивних покриттів, дозволяє знизити споживання енергії в середньому за рік в 3,5 рази. Ці конструкції спроможні забезпечити максимальну ефективність використання енергії сонячного випромінювання. Один з ключових конструктивних елементів енергоактивних покриттів може бути використаний як перетворювач сонячної радіації в теплову енергію. За технічно можливих параметрів енергоактивні покриття спрямовують потік повітря по контуру та регулюють ступінь його нагріву при різних рівнях освітленості сонячним випромінюванням. Під час дослідження використовувалися такі методи: системний аналіз, групування; логічне узагальнення; метод аналітичної ієрархії; метод аналізу охоплення даних; графічний. При аналізі особливостей функціонування враховано, що зовнішні кліматичні фактори – це сукупність ймовірних факторів, взаємодія термодинамічної інженерної системи з навколишнім середовищем та особливості технічного проектування. Запропонований підхід є спрощеним і навіть на етапі техніко-конструктивного прогнозування дозволяє оцінити особливості коливань температури в багатошарових конструкціях перетворювачів відновлюваних джерел енергії та обґрунтовано вибрати багатошарову конструкцію перетворювача відновлюваних джерел енергії з урахуванням особливостей. умов експлуатації. При правильному виборі конструкції енергоактивного паркану використання такої системи дозволить знизити витрати енергії на гаряче водопостачання та опалення приміщень.
{"title":"ВПЛИВ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОШАРКІВ КОНСТРУКЦІЇ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ СОНЯЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ","authors":"V. Gabrinets, L. Nakashidze","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69)851","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69)851","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості процесу теплообміну в такому елементі системи перетворення сонячного випромінювання енергоактивних покриттів будівель, як вертикальний розширений контур. Використання енергоактивних покриттів, дозволяє знизити споживання енергії в середньому за рік в 3,5 рази. Ці конструкції спроможні забезпечити максимальну ефективність використання енергії сонячного випромінювання. Один з ключових конструктивних елементів енергоактивних покриттів може бути використаний як перетворювач сонячної радіації в теплову енергію. За технічно можливих параметрів енергоактивні покриття спрямовують потік повітря по контуру та регулюють ступінь його нагріву при різних рівнях освітленості сонячним випромінюванням. Під час дослідження використовувалися такі методи: системний аналіз, групування; логічне узагальнення; метод аналітичної ієрархії; метод аналізу охоплення даних; графічний. \u0000При аналізі особливостей функціонування враховано, що зовнішні кліматичні фактори – це сукупність ймовірних факторів, взаємодія термодинамічної інженерної системи з навколишнім середовищем та особливості технічного проектування. Запропонований підхід є спрощеним і навіть на етапі техніко-конструктивного прогнозування дозволяє оцінити особливості коливань температури в багатошарових конструкціях перетворювачів відновлюваних джерел енергії та обґрунтовано вибрати багатошарову конструкцію перетворювача відновлюваних джерел енергії з урахуванням особливостей. умов експлуатації. При правильному виборі конструкції енергоактивного паркану використання такої системи дозволить знизити витрати енергії на гаряче водопостачання та опалення приміщень.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134133356","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69)849
О. Zurian, V. Oliinichenko
Розглядається питання застосування для потреб автономного теплопостачання приватних будинків, офісних приміщень та виробничих приміщень теплових насосів. Надано аналіз ефективності роботи компресійного теплового насоса з фанкойлом для теплопостачання будівель. Представлений діючий макет розробленої і сконструйованої в ІВЕ НАНУ експериментальної теплонасосної системи. Описана методика проведення досліджень. Наведено характеристики вимірювального обладнання встановленого на експериментальній установці, яке використовувалося для отримання даних в процесі проведення досліджень. Викладено результати наукової роботи, отримані в ході теоретичних розрахунків і проведених експериментальних досліджень ефективності теплонасосної системи. Наведено розрахунок коефіцієнту перетворення теплового насосу "повітря - вода" в системі опалення житлового будинку площею до 100 м. Виконано порівняльний аналіз ефективності використання теплового насосу повітря-вода та вода-вода однакової потужності, підключених до фанкойлів. Даються залежності коефіцієнта трансформації теплового насоса від типу відновлюваного джерела низькопотенціальної теплової енергії. Обґрунтовано залежності ефективності теплонасосної системи від параметрів первинного джерела низькопотенційного тепла і конструктивних особливостей системи теплопостачання. Експериментально підтверджено та теоретично обґрунтовано, що фанкойл є ефективним пристроєм обігріву приміщень при роботі в зв’язці з тепловим насосом. Надано експериментально отримані дані, щодо ефективності роботи фанкойла в різних режимах роботи вентилятора примусового обдуву радіатора. Обґрунтовано, що мають перспективу подальші дослідження впровадження теплонасосних систем, де в якості первинного джерела використовується низькопотенційна енергія приповерхневих шарів Землі та води відкритих водойм та водоносних горизонтів та вдосконалення систем відбору тепла від низькопотенційного відновлюваного джерела енергії.
{"title":"СИСТЕМА: КОМПРЕСІЙНИЙ ТЕПЛОВИЙ НАСОС-ФАНКОЙЛ ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЇ, ЕФЕКТИВНІСТЬ","authors":"О. Zurian, V. Oliinichenko","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69)849","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69)849","url":null,"abstract":"Розглядається питання застосування для потреб автономного теплопостачання приватних будинків, офісних приміщень та виробничих приміщень теплових насосів. Надано аналіз ефективності роботи компресійного теплового насоса з фанкойлом для теплопостачання будівель. Представлений діючий макет розробленої і сконструйованої в ІВЕ НАНУ експериментальної теплонасосної системи. Описана методика проведення досліджень. Наведено характеристики вимірювального обладнання встановленого на експериментальній установці, яке використовувалося для отримання даних в процесі проведення досліджень. Викладено результати наукової роботи, отримані в ході теоретичних розрахунків і проведених експериментальних досліджень ефективності теплонасосної системи. Наведено розрахунок коефіцієнту перетворення теплового насосу \"повітря - вода\" в системі опалення житлового будинку площею до 100 м. Виконано порівняльний аналіз ефективності використання теплового насосу повітря-вода та вода-вода однакової потужності, підключених до фанкойлів. Даються залежності коефіцієнта трансформації теплового насоса від типу відновлюваного джерела низькопотенціальної теплової енергії. Обґрунтовано залежності ефективності теплонасосної системи від параметрів первинного джерела низькопотенційного тепла і конструктивних особливостей системи теплопостачання. Експериментально підтверджено та теоретично обґрунтовано, що фанкойл є ефективним пристроєм обігріву приміщень при роботі в зв’язці з тепловим насосом. Надано експериментально отримані дані, щодо ефективності роботи фанкойла в різних режимах роботи вентилятора примусового обдуву радіатора. Обґрунтовано, що мають перспективу подальші дослідження впровадження теплонасосних систем, де в якості первинного джерела використовується низькопотенційна енергія приповерхневих шарів Землі та води відкритих водойм та водоносних горизонтів та вдосконалення систем відбору тепла від низькопотенційного відновлюваного джерела енергії.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129550673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.36296/1819-8058.2022.1(68)829
Yu. Permynov, L. Volkov, E. Monakhov
У вітроенергетиці широке застосування отримали генератори різноманітних конструкцій: постійного струму, асинхронні, синхронні з електромагнітним збудженням. Останнім часом набуває розповсюдження застосування синхронних генераторів зі збудженням від постійних магнітів, зокрема генераторів мегаватної потужності. Застосування постійних магнітів в системі збудження генераторів дає змогу виключити втрати на збудження та ковзкі контакти, спростити конструкцію, підвищити ККД та надійність генераторів. Проте в таких генераторах, на відміну від синхронних з електромагнітним збудженням, відсутня можливість регулювання вихідних параметрів генератора за рахунок зміни його збудження. Тому стабілізація вихідних параметрів генераторів даної конструкції, особливо при їх роботі на мережу, постає вкрай актуальною задачею. Ця задача потребує вирішення питань регулювання параметрів генератора з використанням електронних схем (інверторів), з урахуванням безперервної зміни швидкості вітру, частоти обертання генератора та відповідної зміни його параметрів. У статті продемонстровано параметри та умови, виконання яких є обов’язковим при паралельній роботі генератора та мережі, а також відзначено негативні наслідки помилкового фазування генератора та мережі. У разі обертання ротора генератора вітроколесом, безперервно змінюється кут Ѳ між ЕРС генератора і напругою мережі, в процесі чого змінюється електромагнітна потужність та момент генератора. Якщо швидкість ротора вища, ніж синхронна швидкість, кут Ѳ постійно зростає й машина почергово переходить з режиму генератора у двигунний, і навпаки. У двигунному режимі електромагнітний момент змінює свій знак та діє на ротор у напрямку його обертання, оскільки є двигунним. При куті Ѳ > π/2 генератор може випасти з синхронізму, тобто відбувається складний перехідний процес, який визначає вимоги до електронної схеми, увімкненої між генератором і мережею. В статті наведено варіант зазначеної схеми, яка складається з декількох блоків, та проаналізовано їх взаємозв’язок. Тож можна зробити висновок про можливість стабілізації вихідних параметрів вітроустановок зі збудженням від постійних магнітів відповідно до вимог мережі.
{"title":"РОБОТА СИНХРОННОГО ГЕНЕРАТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ ЗІ ЗБУДЖЕННЯМ ВІД ПОСТІЙНИХ МАГНІТІВ НА МЕРЕЖУ","authors":"Yu. Permynov, L. Volkov, E. Monakhov","doi":"10.36296/1819-8058.2022.1(68)829","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68)829","url":null,"abstract":"У вітроенергетиці широке застосування отримали генератори різноманітних конструкцій: постійного струму, асинхронні, синхронні з електромагнітним збудженням. Останнім часом набуває розповсюдження застосування синхронних генераторів зі збудженням від постійних магнітів, зокрема генераторів мегаватної потужності. Застосування постійних магнітів в системі збудження генераторів дає змогу виключити втрати на збудження та ковзкі контакти, спростити конструкцію, підвищити ККД та надійність генераторів. \u0000Проте в таких генераторах, на відміну від синхронних з електромагнітним збудженням, відсутня можливість регулювання вихідних параметрів генератора за рахунок зміни його збудження. Тому стабілізація вихідних параметрів генераторів даної конструкції, особливо при їх роботі на мережу, постає вкрай актуальною задачею. Ця задача потребує вирішення питань регулювання параметрів генератора з використанням електронних схем (інверторів), з урахуванням безперервної зміни швидкості вітру, частоти обертання генератора та відповідної зміни його параметрів. \u0000У статті продемонстровано параметри та умови, виконання яких є обов’язковим при паралельній роботі генератора та мережі, а також відзначено негативні наслідки помилкового фазування генератора та мережі. \u0000У разі обертання ротора генератора вітроколесом, безперервно змінюється кут Ѳ між ЕРС генератора і напругою мережі, в процесі чого змінюється електромагнітна потужність та момент генератора. Якщо швидкість ротора вища, ніж синхронна швидкість, кут Ѳ постійно зростає й машина почергово переходить з режиму генератора у двигунний, і навпаки. \u0000У двигунному режимі електромагнітний момент змінює свій знак та діє на ротор у напрямку його обертання, оскільки є двигунним. При куті Ѳ > π/2 генератор може випасти з синхронізму, тобто відбувається складний перехідний процес, який визначає вимоги до електронної схеми, увімкненої між генератором і мережею. \u0000В статті наведено варіант зазначеної схеми, яка складається з декількох блоків, та проаналізовано їх взаємозв’язок. Тож можна зробити висновок про можливість стабілізації вихідних параметрів вітроустановок зі збудженням від постійних магнітів відповідно до вимог мережі.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115649545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-30DOI: 10.36296/1819-8058.2022.2(69)850
V. Pavlov, V. Budko, M. Budko, H. Karpchuk
Розглянуто особливості реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням вітроелектричних та фотоелектричних енергоустановок та буферних акумуляторів енергії. Умови базуються на врахуванні довжини пробігу електромобіля, енергозабезпеченості станції відновлюваними джерелами енергії, нормованого часу зарядження електромобіля, критичного часу очікування на виконання заявки з обслуговування та площі під встановлення обладнання та устаткування станції. На основі прийнятих умов запропоновано рекомендації по організації зарядних станцій електромобілів з використанням енергії вітру та сонячного випромінювання, яка передбачає на стадії проектування зарядних станцій електромобілів від ВДЕ враховувати специфіку станції, її місце встановлення, визначення необхідної енергоємності буферної акумуляторної батареї, визначення необхідної потужності генеруючого устаткування на основі ВДЕ, вибір обладнання та устаткування необхідного для реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням ВДЕ, розробку технічної пропозиції для її розгляду та затвердження органами місцевого самоврядування.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЗАРЯДНИХ СТАНЦІЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ","authors":"V. Pavlov, V. Budko, M. Budko, H. Karpchuk","doi":"10.36296/1819-8058.2022.2(69)850","DOIUrl":"https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69)850","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням вітроелектричних та фотоелектричних енергоустановок та буферних акумуляторів енергії. Умови базуються на врахуванні довжини пробігу електромобіля, енергозабезпеченості станції відновлюваними джерелами енергії, нормованого часу зарядження електромобіля, критичного часу очікування на виконання заявки з обслуговування та площі під встановлення обладнання та устаткування станції. На основі прийнятих умов запропоновано рекомендації по організації зарядних станцій електромобілів з використанням енергії вітру та сонячного випромінювання, яка передбачає на стадії проектування зарядних станцій електромобілів від ВДЕ враховувати специфіку станції, її місце встановлення, визначення необхідної енергоємності буферної акумуляторної батареї, визначення необхідної потужності генеруючого устаткування на основі ВДЕ, вибір обладнання та устаткування необхідного для реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням ВДЕ, розробку технічної пропозиції для її розгляду та затвердження органами місцевого самоврядування.","PeriodicalId":427916,"journal":{"name":"Vidnovluvana energetika","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125686643","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：