Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.42
В. М. Демченко
У статті проаналізовано провідні риси російської імперськості, що описані російським письменником-істориком в еміграції Борисом Акуніним. Наведено аналогії із совєтською практикою у проєкції на сучасні українські реалії. З’ясовано, що імперські традиції мають генезою монгольську систему управління часів Чингізхана, і навіть межі російської / совєтської імперії орієнтовно відповідають захопленій ханами території. Акцентовано, що саме від Петра І походять не лише офіційне декларування російської імперії як такої, але й управлінська концепція «московства» (за термінологією Павла Штепи), що сполучає монгольську генезу та угро-фінський менталітет. Проаналізовано систему державного управління в росії того часу та її спадковість у подальші століття, коли навіть зі зміною (офіційною, але формальною та фейковою) державного устрою сутність його принципово не змінювалася. Зроблено висновок, що імперські риси є загрозою для українського державотворення: по-перше, через спадковість їх як рудиментів в системі управління (зокрема централізованість влади, командно-адміністративний стиль); по-друге – через постійну загрозу з боку російської держави, як би вона не називалася («імперія», «союз», «федерація»), в усіх сферах життя – культурній (зокрема й мовній), економічній (зокрема й енергетичній), релігійній (вплив московської церкви), інформаційній (експансія фейкової пропаганди) тощо; по-третє, через конкретну воєнну загрозу, яку ми відчуваємо кожного дня, адже ще Петро І перетворив усю державу на воєнну машину – воєнно-промисловий комплекс із виробництва зброї. Тобто все спрямовано на отримання силової (воєнної) переваги, на захоплення нових територій та їх утримання. У цьому й полягає імперську сутність росії, що має знати кожен українець, а також розуміти ті рудименти в собі й нівелювати їх.
{"title":"ВІД ПЕТРА І ДО СУЧАСНОЇ РОСІЇ: ІМПЕРСЬКІ ТРАДИЦІЇ ТА ОЗНАКИ","authors":"В. М. Демченко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.42","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.42","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано провідні риси російської імперськості, що описані російським письменником-істориком в еміграції Борисом Акуніним. Наведено аналогії із совєтською практикою у проєкції на сучасні українські реалії. З’ясовано, що імперські традиції мають генезою монгольську систему управління часів Чингізхана, і навіть межі російської / совєтської імперії орієнтовно відповідають захопленій ханами території. Акцентовано, що саме від Петра І походять не лише офіційне декларування російської імперії як такої, але й управлінська концепція «московства» (за термінологією Павла Штепи), що сполучає монгольську генезу та угро-фінський менталітет. Проаналізовано систему державного управління в росії того часу та її спадковість у подальші століття, коли навіть зі зміною (офіційною, але формальною та фейковою) державного устрою сутність його принципово не змінювалася. Зроблено висновок, що імперські риси є загрозою для українського державотворення: по-перше, через спадковість їх як рудиментів в системі управління (зокрема централізованість влади, командно-адміністративний стиль); по-друге – через постійну загрозу з боку російської держави, як би вона не називалася («імперія», «союз», «федерація»), в усіх сферах життя – культурній (зокрема й мовній), економічній (зокрема й енергетичній), релігійній (вплив московської церкви), інформаційній (експансія фейкової пропаганди) тощо; по-третє, через конкретну воєнну загрозу, яку ми відчуваємо кожного дня, адже ще Петро І перетворив усю державу на воєнну машину – воєнно-промисловий комплекс із виробництва зброї. Тобто все спрямовано на отримання силової (воєнної) переваги, на захоплення нових територій та їх утримання. У цьому й полягає імперську сутність росії, що має знати кожен українець, а також розуміти ті рудименти в собі й нівелювати їх.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"6 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141684979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.36
Ю. О. Джерелюк
Збереження високого рівня антикризової стійкості є ключовим для забезпечення успішного розвитку туристичних підприємства на довгострокову перспективу в умовах постійних змін і конкуренції. Туристичним підприємствам необхідно мати високий рівень гнучкості, адаптивності та здатності до швидкого реагування на зміни. За таких умов для підприємства основним завданням діяльності є формування адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості. У статті теоретично обґрунтовано методичний підхід до оцінювання адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства. Визначено ключові показники оцінки адаптаційних можливостей туристичного підприємства для успішної адаптації до змін у бізнес-середовищі. Наведено результати оцінки впливу адаптаційних можливостей на забезпечення складових антикризової стійкості, розрахунку адаптаційного потенціалу забезпечення складових антикризової стійкості та оцінки потенційних резервів підвищення складових антикризової стійкості туристичного підприємства. Зазначено, що оцінювання адаптаційного потенціалу сукупно з функціональними складовими антикризової стійкості вирішує проблему мобілізації внутрішніх резервів туристичного підприємства задля створення умов ефективної діяльності підприємств в умовах нестабільності ринку. Для забезпечення своєчасної адаптивної реакції на зміну чинників зовнішнього середовища запропоновано управлінські рішення для окремих рівнів адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості (високий, достатній, задовільний, низький), практична реалізація яких створює можливість нівелювання негативного впливу чинників зовнішнього середовища та використання внутрішніх адаптаційних можливостей туристичного підприємства.
{"title":"МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТІЙКОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Ю. О. Джерелюк","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.36","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.36","url":null,"abstract":"Збереження високого рівня антикризової стійкості є ключовим для забезпечення успішного розвитку туристичних підприємства на довгострокову перспективу в умовах постійних змін і конкуренції. Туристичним підприємствам необхідно мати високий рівень гнучкості, адаптивності та здатності до швидкого реагування на зміни. За таких умов для підприємства основним завданням діяльності є формування адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості. У статті теоретично обґрунтовано методичний підхід до оцінювання адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства. Визначено ключові показники оцінки адаптаційних можливостей туристичного підприємства для успішної адаптації до змін у бізнес-середовищі. Наведено результати оцінки впливу адаптаційних можливостей на забезпечення складових антикризової стійкості, розрахунку адаптаційного потенціалу забезпечення складових антикризової стійкості та оцінки потенційних резервів підвищення складових антикризової стійкості туристичного підприємства. Зазначено, що оцінювання адаптаційного потенціалу сукупно з функціональними складовими антикризової стійкості вирішує проблему мобілізації внутрішніх резервів туристичного підприємства задля створення умов ефективної діяльності підприємств в умовах нестабільності ринку. Для забезпечення своєчасної адаптивної реакції на зміну чинників зовнішнього середовища запропоновано управлінські рішення для окремих рівнів адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості (високий, достатній, задовільний, низький), практична реалізація яких створює можливість нівелювання негативного впливу чинників зовнішнього середовища та використання внутрішніх адаптаційних можливостей туристичного підприємства.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"29 28","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141684612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.51
Н. В. Шандова, Р. А. Шандов
В статті обґрунтовано актуальність створення стратегічних альянсів вітчизняних і зарубіжних компаній з метою уникнення труднощів комунікацій у несприятливий для національної економіки час, коли запроваджений воєнний стан погіршив умови як внутрішнього так і міжнаціонального співробітництва вітчизняних компаній, обмежив можливості бізнесу в частині управління власними ресурсами через ускладнення нормативно-правової бази транскордонних трансакцій тощо. На основі узагальнення закордонних й вітчизняних напрямів теоретичних досліджень поняття «стратегічний альянс» встановлено, що його ключовими елементами є: угода, партнерство, спільне використання ресурсів або можливостей, взаємна вигода, розподіл ризиків. Досліджено характеристики, наявність яких робить альянс стратегічним, вигоди та негативні аспекти вибору на користь створення альянсу. Розглянуто можливі форми бізнес-моделей, використовувані стратегічними партнерствами залежно від цілей, галузі, характеру партнерства та показано, як непередбачувані раніше комбінації співробітництва примушують компанії шукати ефективний алгоритм спільної праці. Визначено, що сформовані альянси використовують бізнес-моделі, які впливають на внутрішні бізнес-моделі компаній, у зв’язку з чим виникає потреба погодити внутрішню стратегію і, відповідно, скоригувати внутрішні бізнес-моделі відповідно до умов оточуючого середовища. Запропоновано напрями узгодження внутрішньої стратегії компаній-партнерів із загальною стратегією стратегічного альянсу. Зроблено висновок, що для українських компаній переваги, пов’язані з цим унікальним типом партнерства, можуть бути особливо корисними та принести низку позитивних ефектів. З урахуванням поточної економічної ситуації та особливостей українського бізнес-ландшафту, запропоновано види альянсів, які можуть бути найбільш актуальними.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ","authors":"Н. В. Шандова, Р. А. Шандов","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.51","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.51","url":null,"abstract":"В статті обґрунтовано актуальність створення стратегічних альянсів вітчизняних і зарубіжних компаній з метою уникнення труднощів комунікацій у несприятливий для національної економіки час, коли запроваджений воєнний стан погіршив умови як внутрішнього так і міжнаціонального співробітництва вітчизняних компаній, обмежив можливості бізнесу в частині управління власними ресурсами через ускладнення нормативно-правової бази транскордонних трансакцій тощо. На основі узагальнення закордонних й вітчизняних напрямів теоретичних досліджень поняття «стратегічний альянс» встановлено, що його ключовими елементами є: угода, партнерство, спільне використання ресурсів або можливостей, взаємна вигода, розподіл ризиків. Досліджено характеристики, наявність яких робить альянс стратегічним, вигоди та негативні аспекти вибору на користь створення альянсу. Розглянуто можливі форми бізнес-моделей, використовувані стратегічними партнерствами залежно від цілей, галузі, характеру партнерства та показано, як непередбачувані раніше комбінації співробітництва примушують компанії шукати ефективний алгоритм спільної праці. Визначено, що сформовані альянси використовують бізнес-моделі, які впливають на внутрішні бізнес-моделі компаній, у зв’язку з чим виникає потреба погодити внутрішню стратегію і, відповідно, скоригувати внутрішні бізнес-моделі відповідно до умов оточуючого середовища. Запропоновано напрями узгодження внутрішньої стратегії компаній-партнерів із загальною стратегією стратегічного альянсу. Зроблено висновок, що для українських компаній переваги, пов’язані з цим унікальним типом партнерства, можуть бути особливо корисними та принести низку позитивних ефектів. З урахуванням поточної економічної ситуації та особливостей українського бізнес-ландшафту, запропоновано види альянсів, які можуть бути найбільш актуальними.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"67 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141688302","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.29
Б. В. Пашковський, М. І. Слабінога
В статті розглянуто процес удосконалення автоматизованого процесу визначення ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод, що знаходяться на території Івано-Франківської міської територіальної громади (МТГ). Відповідно до звіту наданого Департаментом Патрульної Поліції України у Івано-Франківській області проаналізовано 1626 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими, що мали місце на території Івано-Франківської міської територіальної громади з 2017 по 2023 роки. Вихідні дані були перетворені в зручний для подальшої обробки вигляд з використанням мови програмування C# та занесено у реляційну базу даних. Визначено координати кожної дорожньо-транспортних пригоди засобами сервісу Geocoding API від Google. Задля можливості ручної корекції координат проведено імплементацію можливості уточнення місця ДТП шляхом пересування маркера по карті. Реалізовано REST API з використання ASP .NET та Entity Framework Core для можливості використання даних будь-якими веб та мобільними застосунками. З метою виявлення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод проведена кластеризація дорожньо- транспортних пригод на карті. Розроблено веб-застосунок та проведено візуалізацію пригод, шляхом нанесення їх на карту з використання сервісу Google Maps Javascript API. Реалізовано можливість фільтрації ДТП за роком вчинення, станом покриття, освітленістю, погодних умов, наявністю штучних споруд, залученістю пішоходів чи велосипедистів, наявністю загиблих чи важко травмованих, тощо. Проведено статистичний аналіз кількості ДТП з загиблими та потерпілими за кожен рік окремо на території міста та ОТГ, проведено аналіз загиблих/важкотравмованих/легкотравмованих малозахищених учасників дорожнього руху (пішоходів та велосипедистів) Виявлено 18 місць концентрації ДТП на території міста Івано-Франківська за 2021–2023 роки, для кожної з них проведено аналіз кількості ДТП за останній календарний рік та за останні три роки та переважаючий тип ДТП (лобове чи бокове зіткнення, наїзд на пішохода, велосипедиста, тощо). На засіданні з комісії безпеки дорожнього руху Івано-Франківської міської територіальної громади розглянуто наданий звіт та рекомендовано розробити заходи щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки і заходи щодо ліквідації причин виникнення ДТП.
文章探讨了改进伊万诺-弗兰科夫斯克市境内社区(CTC)道路交通事故集中区域和地点自动确定程序的过程。根据乌克兰伊万诺-弗兰科夫斯克州巡警局提供的报告,对 2017 年至 2023 年在伊万诺-弗兰科夫斯克市境内社区发生的 1626 起有受害者的道路交通事故进行了分析。使用 C# 编程语言将原始数据转换成便于进一步处理的形式,并输入关系数据库。每起交通事故的坐标都是通过谷歌地理编码 API 服务确定的。为便于手动修正坐标,还提供了通过移动地图上的标记来调整事故位置的可能性。使用 ASP .NET 和 Entity Framework Core 实现了 REST API,使任何网络和移动应用程序都能使用这些数据。为了确定道路事故的集中地,对地图上的道路事故进行了聚类。我们开发了一个网络应用程序,通过使用谷歌地图 Javascript API 将事故放在地图上,使事故可视化。还可以根据事故发生年份、路面状况、照明、天气条件、是否有人工建筑、是否有行人或骑自行车者、是否有死亡或重伤者等因素对道路事故进行筛选。对城市和交通管制中心每年分别发生的伤亡交通事故数量进行了统计分析,对死亡/重伤/轻伤的易受伤害道路使用者(行人和骑自行车者)进行了分析,确定了伊万诺-弗兰科夫斯克市 2021-2023 年的 18 个交通事故集中地、为每个地点提供上一日历年和过去三年的交通事故数量以及主要交通事故类型(正面或侧面碰撞、行人或骑自行车者碰撞等)。伊万诺-弗兰科夫斯克市领土社区道路安全委员会会议对报告进行了审议,并建议制定措施改善交通 条件和组织,以确保交通安全,并采取措施消除道路事故的原因。
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ ДІЛЯНОК ТА МІСЦЬ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ","authors":"Б. В. Пашковський, М. І. Слабінога","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.29","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.29","url":null,"abstract":"В статті розглянуто процес удосконалення автоматизованого процесу визначення ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод, що знаходяться на території Івано-Франківської міської територіальної громади (МТГ). Відповідно до звіту наданого Департаментом Патрульної Поліції України у Івано-Франківській області проаналізовано 1626 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими, що мали місце на території Івано-Франківської міської територіальної громади з 2017 по 2023 роки. Вихідні дані були перетворені в зручний для подальшої обробки вигляд з використанням мови програмування C# та занесено у реляційну базу даних. Визначено координати кожної дорожньо-транспортних пригоди засобами сервісу Geocoding API від Google. Задля можливості ручної корекції координат проведено імплементацію можливості уточнення місця ДТП шляхом пересування маркера по карті. Реалізовано REST API з використання ASP .NET та Entity Framework Core для можливості використання даних будь-якими веб та мобільними застосунками. З метою виявлення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод проведена кластеризація дорожньо- транспортних пригод на карті. Розроблено веб-застосунок та проведено візуалізацію пригод, шляхом нанесення їх на карту з використання сервісу Google Maps Javascript API. Реалізовано можливість фільтрації ДТП за роком вчинення, станом покриття, освітленістю, погодних умов, наявністю штучних споруд, залученістю пішоходів чи велосипедистів, наявністю загиблих чи важко травмованих, тощо. Проведено статистичний аналіз кількості ДТП з загиблими та потерпілими за кожен рік окремо на території міста та ОТГ, проведено аналіз загиблих/важкотравмованих/легкотравмованих малозахищених учасників дорожнього руху (пішоходів та велосипедистів) Виявлено 18 місць концентрації ДТП на території міста Івано-Франківська за 2021–2023 роки, для кожної з них проведено аналіз кількості ДТП за останній календарний рік та за останні три роки та переважаючий тип ДТП (лобове чи бокове зіткнення, наїзд на пішохода, велосипедиста, тощо). На засіданні з комісії безпеки дорожнього руху Івано-Франківської міської територіальної громади розглянуто наданий звіт та рекомендовано розробити заходи щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки і заходи щодо ліквідації причин виникнення ДТП.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"8 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141685082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.30
Владислав Прачик, О. М. Ляшенко
Метою роботи є моделювання та аналіз програмного забезпечення для оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. При розробці програмного забезпечення було використано методологію об’єктно-орієнтованого програмування, технології крос-платформної розробки Java. В роботі розроблено багаторівневу архітектуру програмного забезпечення. Багаторівневу архітектуру призначено для спрощення програмного забезпечення, оскільки можна розділити завдання між рівнями, які розташовано зверху донизу: презентаційний рівень знаходиться зверху, бізнес-рівень знаходиться у центрі, рівень даних знаходиться знизу. Описано функціональні можливості програмного забезпечення. Побудовано діаграми класів та пакетів. Розглянуто процес моделювання станів програмного забезпечення. Побудовано діаграму станів. Діаграми станів є засобом опису поведінки систем, вони показують послідовності станів, викликаних послідовностями подій. За допомогою діаграм станів специфікуються всі можливі стани, в яких може бути конкретний об’єкт, а також процес зміни станів об’єкта в результаті настання деяких подій. Розглянуто процес моделювання взаємодій. Визначено ролі користувачів: керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, керівник оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, командир аварійно-рятувального відділення та командир пожежно-рятувального відділення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Побудовано діаграму використання для ролі «Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації». Побудовано діаграму діяльності програмного забезпечення. Також в роботі розроблено БД програмного забезпечення за допомогою MySQL Workbench – графічного інструменту для роботи з серверами та базами даних MySQL, розроблено інтерфейс користувача, наведено програмні приклади роботи програми.
这项工作的目的是为乌克兰国家安全局民防业务和救援服务软件建模和分析。该软件采用面向对象编程方法和 Java 跨平台开发技术进行开发。开发了一个多级软件架构。多层次架构的设计目的是简化软件,因为可以在从上到下的各个层次之间划分任务:演示层次位于顶部,业务层次位于中央,数据层次位于底部。描述软件的功能。建立类图和包图。考虑软件状态建模过程。绘制状态图。状态图是描述系统行为的一种方法,它显示了由事件序列引起的状态序列。在状态图的帮助下,特定对象可能处于的所有状态,以及因某些事件的发生而改变对象状态的过程,都会被明确说明。还考虑了建立交互模型的过程。定义了用户的角色:在任何紧急情况下被任命直接管理救援和其他紧急工作的应急响应行动负责人、民防行动救援服务负责人、民防行动救援服务救援部门指挥官和消防救援部门指挥官。为 "消除紧急情况后果工作负责人 "角色创建了用例图。建立了软件活动图。在工作中,还使用 MySQL 工作台开发了软件数据库,这是一种用于处理 MySQL 服务器和数据库的图形工具,开发了用户界面,并提供了应用软件示例。
{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДСНС УКРАЇНИ","authors":"Владислав Прачик, О. М. Ляшенко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.30","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.30","url":null,"abstract":"Метою роботи є моделювання та аналіз програмного забезпечення для оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. При розробці програмного забезпечення було використано методологію об’єктно-орієнтованого програмування, технології крос-платформної розробки Java. В роботі розроблено багаторівневу архітектуру програмного забезпечення. Багаторівневу архітектуру призначено для спрощення програмного забезпечення, оскільки можна розділити завдання між рівнями, які розташовано зверху донизу: презентаційний рівень знаходиться зверху, бізнес-рівень знаходиться у центрі, рівень даних знаходиться знизу. Описано функціональні можливості програмного забезпечення. Побудовано діаграми класів та пакетів. Розглянуто процес моделювання станів програмного забезпечення. Побудовано діаграму станів. Діаграми станів є засобом опису поведінки систем, вони показують послідовності станів, викликаних послідовностями подій. За допомогою діаграм станів специфікуються всі можливі стани, в яких може бути конкретний об’єкт, а також процес зміни станів об’єкта в результаті настання деяких подій. Розглянуто процес моделювання взаємодій. Визначено ролі користувачів: керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, керівник оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, командир аварійно-рятувального відділення та командир пожежно-рятувального відділення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Побудовано діаграму використання для ролі «Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації». Побудовано діаграму діяльності програмного забезпечення. Також в роботі розроблено БД програмного забезпечення за допомогою MySQL Workbench – графічного інструменту для роботи з серверами та базами даних MySQL, розроблено інтерфейс користувача, наведено програмні приклади роботи програми.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"36 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141687947","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.33
Надія Фесьоха
В статті наголошено, що кібератаки стають все більш поширеними і небезпечними в сучасному світі інформаційних технологій. Вони можуть призвести до серйозних наслідків для організацій та приватних осіб, включаючи крадіжку особистих даних, фінансові втрати, порушення конфіденційності, переривання бізнес-процесів і навіть загрозу національній безпеці. Щоб захиститися від кібератак, необхідно використовувати сучасні методи захисту та профілактичні заходи. Це включає в себе регулярне оновлення програмного забезпечення і антивірусних програм, навчання співробітників організацій безпеки інформації, використання багатофакторної аутентифікації і шифрування даних. Безпека інформації є ключовим питанням в сучасному світі, і важливо вживати всіх необхідних заходів для захисту себе і своєї організації від кіберзагроз. Математичне забезпечення таких систем включає моделі процесів атаки на механізми захисту та блокування або усунення кіберзагроз. Описано модель для множин процесу захисту інформації з повним перекриттям загроз. Зроблено узагальнення про те, що система захисту інформації і кібербезпеки – це складний комплекс програмних, криптографічних, організаційних та інших засобів, методів і заходів призначених для захисту інформації та кібербезпеки. Кібербезпека на державному рівні має спиратися на реалізацію функцій органів державної влади, які забезпечують національну кібербезпеку, впровадження стратегії, національної політики та сучасного ефективного інструментарію кіберзахисту. Зроблено висновок, що серед першочергових завдань, які стоять перед державними інститутами України в рамках забезпечення інформаційного та цифрового суверенітетів, є: здійснення автоматичного моніторингу свого інформаційного простору; впровадження законодавства про відповідальність за контент; впровадження законодавства, яке регулює фільтрацію інтернет-контенту; недопущення використання новітніх інформаційних технологій для поширення соціально шкідливих ідей і закликів.
{"title":"СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ – АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ЗА ГРОЗ ТА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ","authors":"Надія Фесьоха","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.33","url":null,"abstract":"В статті наголошено, що кібератаки стають все більш поширеними і небезпечними в сучасному світі інформаційних технологій. Вони можуть призвести до серйозних наслідків для організацій та приватних осіб, включаючи крадіжку особистих даних, фінансові втрати, порушення конфіденційності, переривання бізнес-процесів і навіть загрозу національній безпеці. Щоб захиститися від кібератак, необхідно використовувати сучасні методи захисту та профілактичні заходи. Це включає в себе регулярне оновлення програмного забезпечення і антивірусних програм, навчання співробітників організацій безпеки інформації, використання багатофакторної аутентифікації і шифрування даних. Безпека інформації є ключовим питанням в сучасному світі, і важливо вживати всіх необхідних заходів для захисту себе і своєї організації від кіберзагроз. Математичне забезпечення таких систем включає моделі процесів атаки на механізми захисту та блокування або усунення кіберзагроз. Описано модель для множин процесу захисту інформації з повним перекриттям загроз. Зроблено узагальнення про те, що система захисту інформації і кібербезпеки – це складний комплекс програмних, криптографічних, організаційних та інших засобів, методів і заходів призначених для захисту інформації та кібербезпеки. Кібербезпека на державному рівні має спиратися на реалізацію функцій органів державної влади, які забезпечують національну кібербезпеку, впровадження стратегії, національної політики та сучасного ефективного інструментарію кіберзахисту. Зроблено висновок, що серед першочергових завдань, які стоять перед державними інститутами України в рамках забезпечення інформаційного та цифрового суверенітетів, є: здійснення автоматичного моніторингу свого інформаційного простору; впровадження законодавства про відповідальність за контент; впровадження законодавства, яке регулює фільтрацію інтернет-контенту; недопущення використання новітніх інформаційних технологій для поширення соціально шкідливих ідей і закликів.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"351 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141686604","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.27
Євген Огінський, Дмитро Антонюк
Управління персональними фінансами є ключовим аспектом досягнення фінансової стабільності та добробуту і відіграє важливу роль у житті сучасної людини. Інвестиції є одним з інструментів персональних фінансів, що дозволяє зберігати і накопичувати кошти. Важливим фактором при виборі інвестиційних фінансових інструментів є знаходження збалансованого співвідношення дохідності і ризикованості. Дохідність визначає очікуваний майбутній прибуток від інвестицій, в той же час ризикованість характеризує ступінь невизначеності і ймовірність того, що реальні доходи будуть відрізнятися від очікуваних. В цій роботі розглянуто підходи вибору інвестиційного портфелю і покращення його дохідності та ризикованості шляхом диверсифікації ризикових активів. Можливість додавання безризикових активів у портфель значно розширює множину доступних ефективних портфелів. В роботі також проведений аналіз впливу дохідності та ризику інвестиційного портфелю на досягнення персональних фінансових цілей за допомогою моделювання методом Монте-Карло. Даний метод базується на використанні випадкових чисел для імітації реальних процесів. Вхідні параметри для розрахунків, такі як дохід за поточний період і значення інфляції, характеризуються ймовірнісними характеристиками. В результаті виконання великої кількості симуляцій отримується ймовірність досягнення фінансової цілі і середнє значення результату при заданих вхідних параметрах. На прикладі показано як збільшення дохідності впливає на накопичення, і відповідно збільшує середнє значення можливого прибутку. Ризик, в свою чергу, може зменшити ймовірність досягнення фінансової цілі в цілому. Показана необхідність зваженого підходу до вибору дохідності і ризику інвестицій. Цей вибір заснований на принципах компромісу і оптимальні значення можуть відрізнятись в залежності від поставленої мети. Збалансований підхід до вибору дохідності та ризикованості, а також моделювання їхнього впливу на кінцевий результат, забезпечує можливість оптимізації фінансових рішень для широкого спектру завдань у сфері персональних фінансів.
{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ДОХОДНОСТІ ТА РИЗИКОВАНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛЬНИМИ ФІНАНСАМИ","authors":"Євген Огінський, Дмитро Антонюк","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.27","url":null,"abstract":"Управління персональними фінансами є ключовим аспектом досягнення фінансової стабільності та добробуту і відіграє важливу роль у житті сучасної людини. Інвестиції є одним з інструментів персональних фінансів, що дозволяє зберігати і накопичувати кошти. Важливим фактором при виборі інвестиційних фінансових інструментів є знаходження збалансованого співвідношення дохідності і ризикованості. Дохідність визначає очікуваний майбутній прибуток від інвестицій, в той же час ризикованість характеризує ступінь невизначеності і ймовірність того, що реальні доходи будуть відрізнятися від очікуваних. В цій роботі розглянуто підходи вибору інвестиційного портфелю і покращення його дохідності та ризикованості шляхом диверсифікації ризикових активів. Можливість додавання безризикових активів у портфель значно розширює множину доступних ефективних портфелів. В роботі також проведений аналіз впливу дохідності та ризику інвестиційного портфелю на досягнення персональних фінансових цілей за допомогою моделювання методом Монте-Карло. Даний метод базується на використанні випадкових чисел для імітації реальних процесів. Вхідні параметри для розрахунків, такі як дохід за поточний період і значення інфляції, характеризуються ймовірнісними характеристиками. В результаті виконання великої кількості симуляцій отримується ймовірність досягнення фінансової цілі і середнє значення результату при заданих вхідних параметрах. На прикладі показано як збільшення дохідності впливає на накопичення, і відповідно збільшує середнє значення можливого прибутку. Ризик, в свою чергу, може зменшити ймовірність досягнення фінансової цілі в цілому. Показана необхідність зваженого підходу до вибору дохідності і ризику інвестицій. Цей вибір заснований на принципах компромісу і оптимальні значення можуть відрізнятись в залежності від поставленої мети. Збалансований підхід до вибору дохідності та ризикованості, а також моделювання їхнього впливу на кінцевий результат, забезпечує можливість оптимізації фінансових рішень для широкого спектру завдань у сфері персональних фінансів.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"43 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141687530","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.26
Р. О. Новачук, Дмитро Антонюк
Електронна комерція стала невід’ємною частиною сучасного бізнесу, вона набула різних форм і продовжує стрімко розвиватися. Особливий поштовх в розвитку систем електронної комерції спричинила епідемія Covid-19, яка в міру введених обмежень змусила компанії шукати нові шляхи продажу своїх товарів і послуг, які не вимагали фізичного контакту продавця і покупця, а всі транзакції здійснювали за допомогою мережі інтернет. Проте інтеграція системи електронної комерції в модель функціонування бізнесу як правило вимагає значних інвестицій, однак результат цього процесу важко оцінити. В міру наявності великої кількості різноманітних систем електронної комерції ставить компанію перед проблемою вибору такої, яка буде найкраще підходити під їх потреби і модель ведення його діяльності. На цьому етапі потрібно розуміти, чим і якою мірою системи електронної комерції відрізняються між собою. В цій роботі розглянуто підхід до оцінки систем електронної комерції на основі багатокритеріального аналізу прийняття рішень та методу зваженої суми. Даний метод базуються на ряді вибраних критеріїв, які описують систему електронної комерції, та по яких оцінюється кожна з систем. Кожен з критеріїв має свою вагу, яка виражає його важливість. Для порівняння можливих альтернатив між собою результат оцінки подається у вигляді матриці. Для отримання абсолютної оцінки пропонується перейти від окремих критеріїв до суперкритерію вираженого в числовій величині. Даний метод оцінки рішень електронної комерції потребує залучення особи, що має потрібну експертизу в цій області, проте він має свою перевагу, а саму відносну простоту у застосуванні.
{"title":"ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ОСНОВІ БАГАТОРИТЕРІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ","authors":"Р. О. Новачук, Дмитро Антонюк","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.26","url":null,"abstract":"Електронна комерція стала невід’ємною частиною сучасного бізнесу, вона набула різних форм і продовжує стрімко розвиватися. Особливий поштовх в розвитку систем електронної комерції спричинила епідемія Covid-19, яка в міру введених обмежень змусила компанії шукати нові шляхи продажу своїх товарів і послуг, які не вимагали фізичного контакту продавця і покупця, а всі транзакції здійснювали за допомогою мережі інтернет. Проте інтеграція системи електронної комерції в модель функціонування бізнесу як правило вимагає значних інвестицій, однак результат цього процесу важко оцінити. В міру наявності великої кількості різноманітних систем електронної комерції ставить компанію перед проблемою вибору такої, яка буде найкраще підходити під їх потреби і модель ведення його діяльності. На цьому етапі потрібно розуміти, чим і якою мірою системи електронної комерції відрізняються між собою. В цій роботі розглянуто підхід до оцінки систем електронної комерції на основі багатокритеріального аналізу прийняття рішень та методу зваженої суми. Даний метод базуються на ряді вибраних критеріїв, які описують систему електронної комерції, та по яких оцінюється кожна з систем. Кожен з критеріїв має свою вагу, яка виражає його важливість. Для порівняння можливих альтернатив між собою результат оцінки подається у вигляді матриці. Для отримання абсолютної оцінки пропонується перейти від окремих критеріїв до суперкритерію вираженого в числовій величині. Даний метод оцінки рішень електронної комерції потребує залучення особи, що має потрібну експертизу в цій області, проте він має свою перевагу, а саму відносну простоту у застосуванні.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"12 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141688557","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.40
О. М. Вольська
Стаття присвячена особливостям застосування сучасних інформаційних систем в механізмі комунікації органів місцевого самоврядування з громадськістю з метою формування позитивного іміджу нашої держави на світовій арені. Стаття складається з двох взаємозалежних компонентів: це інформаційні системи та позитивний імідж країни, що є своєрідним переходом від локального рівня публічного управління до державного, на якому формується політика щодо цифровізації сучасного українського суспільства. На основі визначення поняття «імідж держави» в інтерпретації сучасних дослідників, з’ясовано, що під іміджем країни можна розуміти систему уявлень про позитивні характеристики держави з наявними можливостями використання його потенціалу, який складається з позивного іміджу територіальних утворень в середині держави. Зазначено, що основним завданням позитивного іміджу України є залучення інвестиційних ресурсів для соціально-економічного розвитку. Воно вимагає комплексного підходу та різноманітних зусиль до застосування інструментів позитивного іміджу, до яких варто віднести: ефективну дипломатію, культурну дипломатію, ефективні комунікації, економічний розвиток, підтримку стабільності та демократія. У роботі робиться акцент на застосування у функціонуванні органів місцевої влади інформаційних систем, які дозволять забезпечити сталий соціально-економічний розвиток територіальних громад. До яких віднесено: створення змістових веб-порталів та веб-сайтів, активне використання автоматизованих систем управління (Програмний комплекс «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада»), створення інвестиційного паспорту територіальної громади.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МЕХАНІЗМІ КОМУНІКАЦІЇ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ","authors":"О. М. Вольська","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.40","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.40","url":null,"abstract":"Стаття присвячена особливостям застосування сучасних інформаційних систем в механізмі комунікації органів місцевого самоврядування з громадськістю з метою формування позитивного іміджу нашої держави на світовій арені. Стаття складається з двох взаємозалежних компонентів: це інформаційні системи та позитивний імідж країни, що є своєрідним переходом від локального рівня публічного управління до державного, на якому формується політика щодо цифровізації сучасного українського суспільства. На основі визначення поняття «імідж держави» в інтерпретації сучасних дослідників, з’ясовано, що під іміджем країни можна розуміти систему уявлень про позитивні характеристики держави з наявними можливостями використання його потенціалу, який складається з позивного іміджу територіальних утворень в середині держави. Зазначено, що основним завданням позитивного іміджу України є залучення інвестиційних ресурсів для соціально-економічного розвитку. Воно вимагає комплексного підходу та різноманітних зусиль до застосування інструментів позитивного іміджу, до яких варто віднести: ефективну дипломатію, культурну дипломатію, ефективні комунікації, економічний розвиток, підтримку стабільності та демократія. У роботі робиться акцент на застосування у функціонуванні органів місцевої влади інформаційних систем, які дозволять забезпечити сталий соціально-економічний розвиток територіальних громад. До яких віднесено: створення змістових веб-порталів та веб-сайтів, активне використання автоматизованих систем управління (Програмний комплекс «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада»), створення інвестиційного паспорту територіальної громади.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"23 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141685516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-02DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.34
O. Chaplia, H. I. Klym
Cyber-Physical Systems connect the physical and digital worlds. They are composed of hardware connected to the physical world, software, and potentially other types of systems. They are utilized across various industries, including robotics, healthcare, smart cities, automotive, industry, and space. These systems are very complex to design and implement. Cloud computing technologies provide an excellent environment for the Cyber-Physical Systems software and tools for maintaining and scaling the infrastructure. One of the main challenges is how to design cloud systems properly for Cyber-Physical Systems. Currently, microservice architecture is broadly used for software in the cloud. At its core, Microservices provide flexibility, availability, scalability, and independence of modules, as well as agile development and deployment processes. These advantages are well-aligned with the needs of Cyber-Physical Systems. However, many challenges still exist in implementing a microservice architecture for Cyber-Physical Systems. The challenges include complex distributed system networking, real-time data processing, microservice software architecture, microservice availability, and reliability of the system components. This paper provides a study whose primary goal is to give the main microservice architectural principles and patterns used, summarize the advantages and challenges, and improve the knowledge of the microservice architecture used for Cyber-Physical Systems. At first, a literature review of modern research papers was conducted. Then, each paper was analyzed. A summary of all selected research papers was produced. The results and conclusion sections deliver the summaries and give future research directions.
{"title":"MICROSERVICE ARCHITECTURE FOR CYBER-PHYSICAL SYSTEMS","authors":"O. Chaplia, H. I. Klym","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.34","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.34","url":null,"abstract":"Cyber-Physical Systems connect the physical and digital worlds. They are composed of hardware connected to the physical world, software, and potentially other types of systems. They are utilized across various industries, including robotics, healthcare, smart cities, automotive, industry, and space. These systems are very complex to design and implement. Cloud computing technologies provide an excellent environment for the Cyber-Physical Systems software and tools for maintaining and scaling the infrastructure. One of the main challenges is how to design cloud systems properly for Cyber-Physical Systems. Currently, microservice architecture is broadly used for software in the cloud. At its core, Microservices provide flexibility, availability, scalability, and independence of modules, as well as agile development and deployment processes. These advantages are well-aligned with the needs of Cyber-Physical Systems. However, many challenges still exist in implementing a microservice architecture for Cyber-Physical Systems. The challenges include complex distributed system networking, real-time data processing, microservice software architecture, microservice availability, and reliability of the system components. This paper provides a study whose primary goal is to give the main microservice architectural principles and patterns used, summarize the advantages and challenges, and improve the knowledge of the microservice architecture used for Cyber-Physical Systems. At first, a literature review of modern research papers was conducted. Then, each paper was analyzed. A summary of all selected research papers was produced. The results and conclusion sections deliver the summaries and give future research directions.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"52 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141688177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}