Pub Date : 2024-07-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.2.22
О. Г. ЗІНОВ’ЄВА
Одними з найважливіших областей досліджень та розробок сучасної кібернетики є галузі машинного навчання, розпізнавання образів та комп’ютерного зору. Прискорення темпів розвитку технологій інформаційного суспільства, розвиток робототехніки, розвиток концепцій «розумний дім» та «розумне місто», розвиток інтернету речей та систем штучного інтелекту визначають цій галузі особливе місце в сучасному науковому знанні. Багато прикладних завданнях у практиці сучасного програмування використовуються методи збору даних, кластеризації і класифікації, методи статистичного вывода. У повсякденне життя, як і в корпоративне, і в промислове середовище починають впроваджуватися технології, що поступово стирають межу між реальним і віртуальним простором, що вимагає нового якісного рівня повсюдно впроваджуваних технологій розпізнавання, чия сфера застосування останніми роками виросла колосально: завдання розпізнавання, що вважалися найскладнішими раніше. сьогодні цілодобово вирішуються мобільними пристроями пересічних громадян. Комп’ютеризовані простори з вираженою топологією, такі як «розумний дім» рядового користувача, розрахована на багато користувачів доповнена і розрахована на багато користувачів віртуальна реальності різного ступеня занурення, ускладнюється штучний інтелект в комп’ютерних іграх різного призначення вимагають нових ідей і підходів, нового рівня точності і швидкості розпізнавання. Ця стаття присвячена порівняльному аналізу деяких програмних інструментів глибокого навчання, яких останнім часом з’явилося безліч [1]. До таких інструментів відносяться програмні бібліотеки, розширення мов програмування, а також самостійні мови, що дозволяють використовувати готові алгоритми створення та навчання нейромережевих моделей. Існуючі інструменти глибокого навчання мають різний функціонал та вимагають від користувача різного рівня знань та навичок. Правильний вибір інструмента – важливе завдання, що дозволяє досягти необхідного результату за найменший час і з меншою витратою сил.
{"title":"ОГЛЯД ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ РОБОТИ З НЕЙРОННИМИ МЕРЕЖАМИ","authors":"О. Г. ЗІНОВ’ЄВА","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.22","url":null,"abstract":"Одними з найважливіших областей досліджень та розробок сучасної кібернетики є галузі машинного навчання, розпізнавання образів та комп’ютерного зору. Прискорення темпів розвитку технологій інформаційного суспільства, розвиток робототехніки, розвиток концепцій «розумний дім» та «розумне місто», розвиток інтернету речей та систем штучного інтелекту визначають цій галузі особливе місце в сучасному науковому знанні. Багато прикладних завданнях у практиці сучасного програмування використовуються методи збору даних, кластеризації і класифікації, методи статистичного вывода. У повсякденне життя, як і в корпоративне, і в промислове середовище починають впроваджуватися технології, що поступово стирають межу між реальним і віртуальним простором, що вимагає нового якісного рівня повсюдно впроваджуваних технологій розпізнавання, чия сфера застосування останніми роками виросла колосально: завдання розпізнавання, що вважалися найскладнішими раніше. сьогодні цілодобово вирішуються мобільними пристроями пересічних громадян. Комп’ютеризовані простори з вираженою топологією, такі як «розумний дім» рядового користувача, розрахована на багато користувачів доповнена і розрахована на багато користувачів віртуальна реальності різного ступеня занурення, ускладнюється штучний інтелект в комп’ютерних іграх різного призначення вимагають нових ідей і підходів, нового рівня точності і швидкості розпізнавання. Ця стаття присвячена порівняльному аналізу деяких програмних інструментів глибокого навчання, яких останнім часом з’явилося безліч [1]. До таких інструментів відносяться програмні бібліотеки, розширення мов програмування, а також самостійні мови, що дозволяють використовувати готові алгоритми створення та навчання нейромережевих моделей. Існуючі інструменти глибокого навчання мають різний функціонал та вимагають від користувача різного рівня знань та навичок. Правильний вибір інструмента – важливе завдання, що дозволяє досягти необхідного результату за найменший час і з меншою витратою сил.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"7 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141698056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.38
Б. В. Пашковський, М. І. Слабінога, М. В. Романів
У сучасному світі, де швидкість, продуктивність та масштабованість є критичними факторами успіху, оптимізація роботи веб-застосунків є невід'ємною частиною процесу розробки. За допомогою горизонтального масштабування та архітектури CQRS (Command Query Responsibility Segregation), розробники можуть досягти значних покращень у продуктивності та ефективності своїх веб-застосунків. Оптимізація роботи за критерієм максимальної продуктивності веб-застосунків вимагає пошуку інноваційних підходів, які дозволять забезпечити швидкий та ефективний доступ до даних, обробку великих обсягів даних інформації навіть при зростаючому навантаженні. Горизонтальне масштабування веб-застосунків дозволяє розподілити навантаження між багатьма серверами, що дає змогу обробляти більшу кількість запитів паралельно та підтримувати стабільну продуктивність системи. Архітектура CQRS надає можливості розділити операції читання та запису, використовуючи оптимізовані шляхи оброблення для кожного типу операцій. Це знижує складність системи, полегшує розширення та підтримку, а також дозволяє використовувати різні технології та інструменти для операцій читання та запису. Застосування горизонтального масштабування та архітектури CQRS є актуальними з точки зору розвитку сучасних веб-застосунків, які стикаються з викликами обробки великих обсягів даних, швидкими змінами вимог користувачів та необхідністю забезпечення високої доступності та продуктивності. Ці підходи дозволяють створити масштабовані, ефективні та легкозрозумілі системи, що задовольняють потреби сучасних веб-застосунків. У даній роботі розглянуто актуальність оптимізації роботи веб-застосунків з використанням горизонтального масштабування та архітектури CQRS. Проведені дослідження основних компонентів архітектури CQRS, переваги та недоліки такого підходу, а також способи поєднання цих підходів для досягнення оптимальної продуктивності та масштабованості. Також будуть розглянуті ключові фактори успішної оптимізації та приклади реалізації цих підходів у практичних веб-проектах.
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЕБ-ЗАСТОСУНКІВ ЗАСОБАМИ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО МАСШТАБУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АРХІТЕКТУРИ CQRS","authors":"Б. В. Пашковський, М. І. Слабінога, М. В. Романів","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.38","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.38","url":null,"abstract":"У сучасному світі, де швидкість, продуктивність та масштабованість є критичними факторами успіху, оптимізація роботи веб-застосунків є невід'ємною частиною процесу розробки. За допомогою горизонтального масштабування та архітектури CQRS (Command Query Responsibility Segregation), розробники можуть досягти значних покращень у продуктивності та ефективності своїх веб-застосунків. Оптимізація роботи за критерієм максимальної продуктивності веб-застосунків вимагає пошуку інноваційних підходів, які дозволять забезпечити швидкий та ефективний доступ до даних, обробку великих обсягів даних інформації навіть при зростаючому навантаженні. Горизонтальне масштабування веб-застосунків дозволяє розподілити навантаження між багатьма серверами, що дає змогу обробляти більшу кількість запитів паралельно та підтримувати стабільну продуктивність системи. Архітектура CQRS надає можливості розділити операції читання та запису, використовуючи оптимізовані шляхи оброблення для кожного типу операцій. Це знижує складність системи, полегшує розширення та підтримку, а також дозволяє використовувати різні технології та інструменти для операцій читання та запису. Застосування горизонтального масштабування та архітектури CQRS є актуальними з точки зору розвитку сучасних веб-застосунків, які стикаються з викликами обробки великих обсягів даних, швидкими змінами вимог користувачів та необхідністю забезпечення високої доступності та продуктивності. Ці підходи дозволяють створити масштабовані, ефективні та легкозрозумілі системи, що задовольняють потреби сучасних веб-застосунків. У даній роботі розглянуто актуальність оптимізації роботи веб-застосунків з використанням горизонтального масштабування та архітектури CQRS. Проведені дослідження основних компонентів архітектури CQRS, переваги та недоліки такого підходу, а також способи поєднання цих підходів для досягнення оптимальної продуктивності та масштабованості. Також будуть розглянуті ключові фактори успішної оптимізації та приклади реалізації цих підходів у практичних веб-проектах.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"66 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141032612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.28
Р. О. Бєляков, О. Д. Фесенко
У даній роботі детально розглянуто особливості забезпечення принципів управління сучасними мобільними комунікаційними мережами спеціального призначення класу MANET-FANET. Було проаналізовано ряд наукових праць що розкривають суть функціонування інтелектуальних систем управління. Було підкреслено, що основний інтерес дослідження процесу управління наземними мережами викликано рядом протиріч та проблем інтеграції повітряних комунікаційних мереж та ресурсними обмеженнями під час функціонування наземних мобільних комунікаційних мереж в умовах апріорної невизначеності – динамічної топології, тобто в умовах, коли фізичні носії комунікаційного обладнання рухаються із змінною швидкістю обумовленою змінами рельєфу місцевості та наявністю перешкод, різних технічних характеристик мобільних користувачів, моделями шумових характеристик та завад різного роду. Автори акцентують увагу, що існуючий науково-методологічний апарат не дозволяє описати процес міжрівневої взаємодії наземної та повітряної компоненти сучасних мобільних комунікаційних мереж для управління в реальному часі. Наукова новизна запропонованої моделі обумовлена використанням математичних співвідношень алгоритму машинного навчання, що враховує фізичні властивості середовища функціонування комунікаційних вузлів завдяки нейронним мережам кожної з цільових функцій, які є основою для отримання бази знань починаючи з етапу планування. В статті підкреслюється, що отримання бази статистичних даних на етапі планування з використанням набору адекватних моделей функціонування наземно-повітряною комунікаційною мережею (НПМ), дозволить виявити закономірності поведінкових моделей вузлових елементів для досягнення визначених користувальницьких або мережевих цільових функцій. Що забезпечить виграш у часі пошуку оптимального рішення управління НПМ.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНОЮ МЕРЕЖЕЮ MANET І FANET КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Р. О. Бєляков, О. Д. Фесенко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.28","url":null,"abstract":"У даній роботі детально розглянуто особливості забезпечення принципів управління сучасними мобільними комунікаційними мережами спеціального призначення класу MANET-FANET. Було проаналізовано ряд наукових праць що розкривають суть функціонування інтелектуальних систем управління. Було підкреслено, що основний інтерес дослідження процесу управління наземними мережами викликано рядом протиріч та проблем інтеграції повітряних комунікаційних мереж та ресурсними обмеженнями під час функціонування наземних мобільних комунікаційних мереж в умовах апріорної невизначеності – динамічної топології, тобто в умовах, коли фізичні носії комунікаційного обладнання рухаються із змінною швидкістю обумовленою змінами рельєфу місцевості та наявністю перешкод, різних технічних характеристик мобільних користувачів, моделями шумових характеристик та завад різного роду. Автори акцентують увагу, що існуючий науково-методологічний апарат не дозволяє описати процес міжрівневої взаємодії наземної та повітряної компоненти сучасних мобільних комунікаційних мереж для управління в реальному часі. Наукова новизна запропонованої моделі обумовлена використанням математичних співвідношень алгоритму машинного навчання, що враховує фізичні властивості середовища функціонування комунікаційних вузлів завдяки нейронним мережам кожної з цільових функцій, які є основою для отримання бази знань починаючи з етапу планування. В статті підкреслюється, що отримання бази статистичних даних на етапі планування з використанням набору адекватних моделей функціонування наземно-повітряною комунікаційною мережею (НПМ), дозволить виявити закономірності поведінкових моделей вузлових елементів для досягнення визначених користувальницьких або мережевих цільових функцій. Що забезпечить виграш у часі пошуку оптимального рішення управління НПМ.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"210 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141033087","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.2
С. В. Гайдукевич, Н. П. Семенова
Підвищення рентабельності господарства по вирощуванню дешевої та високоякісної свинини можливе за рахунок суттєвого удосконалення та впровадження передових сучасних технологій. Оскільки підвищення продуктивності та зниження рівня собівартості виготовленої продукції знаходяться в прямій залежності від науково обґрунтованого балансування раціонів за вмістом поживних речовин та кількістю енергії, що в свою чергу впливає на ефективність відгодівлі. Тому основною умовою інтенсивного розвитку свинарства є правильна організація виготовлення високоякісного повноцінного корму до якої висуваються надто великі вимоги. Актуальним питанням залишається виготовлення високоякісного корму, так як прибуткове виробництво свинини перебуває у прямій залежності від забезпечення тварин кормами. Новітні технології процесу виготовлення збалансованих кормів для годування свиней на етапі дорощування і відгодівлі мають забезпечити підвищення фізико-хімічних властивостей корму з метою покращення його перетравності та засвоєння організмом тварин поживних і цінних речовин. В статті розглядається, як альтернатива класичній технології, удосконалена лінія приготування збалансованої кормової суміші для свиней, яка ґрунтується на використанні сучасної технології екструдування, де робочим органом процесу являється екструдер, що має вплив на підвищення поживної цінності корму на відміну традиційним дробаркам. В модернізованій технології запропоновано при кормоприготуванні в одному пристрої поєднати традиційні процеси змішування, подрібнення та термічної обробки сировини для годування тварин. Досконала організація раціональної кормової бази за рахунок удосконалення технології приготування корму здатна підвищити ефективність процесу кормоприготування, що в кінцевому результаті понизить собівартість і підвищить рентабельність господарств, які займаються вирощуванням свинини.
{"title":"ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ З УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗБАЛАНСОВАНОГО КОРМОПРИГОТУВАННЯ ДЛЯ СВИНЕЙ","authors":"С. В. Гайдукевич, Н. П. Семенова","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.2","url":null,"abstract":"Підвищення рентабельності господарства по вирощуванню дешевої та високоякісної свинини можливе за рахунок суттєвого удосконалення та впровадження передових сучасних технологій. Оскільки підвищення продуктивності та зниження рівня собівартості виготовленої продукції знаходяться в прямій залежності від науково обґрунтованого балансування раціонів за вмістом поживних речовин та кількістю енергії, що в свою чергу впливає на ефективність відгодівлі. Тому основною умовою інтенсивного розвитку свинарства є правильна організація виготовлення високоякісного повноцінного корму до якої висуваються надто великі вимоги. Актуальним питанням залишається виготовлення високоякісного корму, так як прибуткове виробництво свинини перебуває у прямій залежності від забезпечення тварин кормами. Новітні технології процесу виготовлення збалансованих кормів для годування свиней на етапі дорощування і відгодівлі мають забезпечити підвищення фізико-хімічних властивостей корму з метою покращення його перетравності та засвоєння організмом тварин поживних і цінних речовин. В статті розглядається, як альтернатива класичній технології, удосконалена лінія приготування збалансованої кормової суміші для свиней, яка ґрунтується на використанні сучасної технології екструдування, де робочим органом процесу являється екструдер, що має вплив на підвищення поживної цінності корму на відміну традиційним дробаркам. В модернізованій технології запропоновано при кормоприготуванні в одному пристрої поєднати традиційні процеси змішування, подрібнення та термічної обробки сировини для годування тварин. Досконала організація раціональної кормової бази за рахунок удосконалення технології приготування корму здатна підвищити ефективність процесу кормоприготування, що в кінцевому результаті понизить собівартість і підвищить рентабельність господарств, які займаються вирощуванням свинини.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"28 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036274","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.52
І. П. Лопушинський, О. В. Проніна
У статті розглянуто основні фактори екологічної небезпеки, обумовлені наслідками військових дій на території України, а саме наслідки підриву греблі Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року. Також проаналізовані сучасні підходи та інструменти державного управління екологічною безпекою України. Доведено суттєву роль публічного управління в реалізації політики екологічної безпеки держави в умовах ризиків, що несуть із собою військові дії. Сучасне положення системи національної безпеки України обумовлює необхідність змін в системі державного управління екологічною безпекою. Підкреслено, що затоплення значних територій призвело до серйозних негативних наслідків для навколишнього середовища та сільськогосподарських угідь. Окремо проведено аналіз впливу катастрофи на водні ресурси, ґрунти та життєвий простір населення. Названо довгострокові природно-техногенні загрози, що виникли внаслідок такої зміни, описано комплекс соціально-економічних загроз, які постали через негативні наслідки існування та осушення Каховського водосховища. Коротко розглядаються можливі наслідки від відновлення гідротехнічних споруд, до чого може привести вторинне водонасичення грунтів, що вже зазнали деформацій внаслідок зниження геотехнічної стійкості при первинному затопленні та наступному осушенні. Екологічна катастрофа, що виникла через підрив Каховської ГЕС довела, що необхідно створення ефективної системи державного контролю та швидкого реагування на виникаючи екологічні ризики, обумовлені військовими діями. Визначено, що найважливішим чинником запобігання наслідкам воєнної агресії, невідновним порушенням нормальної життєдіяльності населення повинно стати сприяння швидкому відновленню усіх сфер розвитку і нормального існування країни у післявоєнний час. Соціально і екологічно сприятливий варіант реабілітації ураженого регіону можливий лише на сучасній європейській ідеологічній та технологічній основі врахування гранично припустимих змін гідрологічної мережі, тобто можливо сучасними засобами: створення каскаду низькопідпірних руслових водосховищ із шлюзами та малими ГЕС, реконструкції прирічних ставків і систем водоводів, переведення побутового водопостачання на підземні джерела, зрошуваних земель – на крапельне зрошення.
{"title":"ПІДРИВ КАХОВСЬКОЇ ГЕС: НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ","authors":"І. П. Лопушинський, О. В. Проніна","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.52","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.52","url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні фактори екологічної небезпеки, обумовлені наслідками військових дій на території України, а саме наслідки підриву греблі Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року. Також проаналізовані сучасні підходи та інструменти державного управління екологічною безпекою України. Доведено суттєву роль публічного управління в реалізації політики екологічної безпеки держави в умовах ризиків, що несуть із собою військові дії. Сучасне положення системи національної безпеки України обумовлює необхідність змін в системі державного управління екологічною безпекою. Підкреслено, що затоплення значних територій призвело до серйозних негативних наслідків для навколишнього середовища та сільськогосподарських угідь. Окремо проведено аналіз впливу катастрофи на водні ресурси, ґрунти та життєвий простір населення. Названо довгострокові природно-техногенні загрози, що виникли внаслідок такої зміни, описано комплекс соціально-економічних загроз, які постали через негативні наслідки існування та осушення Каховського водосховища. Коротко розглядаються можливі наслідки від відновлення гідротехнічних споруд, до чого може привести вторинне водонасичення грунтів, що вже зазнали деформацій внаслідок зниження геотехнічної стійкості при первинному затопленні та наступному осушенні. Екологічна катастрофа, що виникла через підрив Каховської ГЕС довела, що необхідно створення ефективної системи державного контролю та швидкого реагування на виникаючи екологічні ризики, обумовлені військовими діями. Визначено, що найважливішим чинником запобігання наслідкам воєнної агресії, невідновним порушенням нормальної життєдіяльності населення повинно стати сприяння швидкому відновленню усіх сфер розвитку і нормального існування країни у післявоєнний час. Соціально і екологічно сприятливий варіант реабілітації ураженого регіону можливий лише на сучасній європейській ідеологічній та технологічній основі врахування гранично припустимих змін гідрологічної мережі, тобто можливо сучасними засобами: створення каскаду низькопідпірних руслових водосховищ із шлюзами та малими ГЕС, реконструкції прирічних ставків і систем водоводів, переведення побутового водопостачання на підземні джерела, зрошуваних земель – на крапельне зрошення.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"71 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141038668","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.42
Наталя Колодненко, Т. В. Устік
В роботі здійснене комплексне науково-теоретичне дослідження проблеми пошуку шляхів зниження маркетингових ризиків підприємницької діяльності. Маркетингова діяльність у сфері сільськогосподарського підприємства розвивається в умовах формування внутрішнього ринкового середовища, що призводить до додаткових ризиків та невизначеностей. Важливо відзначити, що саме маркетинг стає ключовим фактором для довгострокового існування сільськогосподарського підприємства на ринкових умовах, і, отже, маркетингові ризики набувають великого значення. З огляду на високий рівень ризиків у цій галузі, держава активно впливає на агропромисловий сектор, що ускладнює застосування класичних маркетингових інструментів у сільському господарстві. Розробка стратегії мінімізації маркетингових ризиків вимагає специфічних інструментів управління. Обрана тема дослідження виправдана актуальністю та необхідністю докладного вивчення окремих аспектів маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств у нових умовах ринкової перебудови. У роботі висвітлено напрямки зниження маркетингових ризиків підприємств, зокрема визначено особливості управління такими ризиками як засіб покращення маркетингової політики. Розроблена модель ризикоорієнтованої маркетингової стратегії, а також акцентовано увагу на необхідності створення карти ризиків як складової програми управління ризиками на підприємстві. Ефективність агровиробництва та загальна конкурентоспроможність продукції як на національному, так і міжнародному ринках також залежать від якості аналізу, рівня прийнятого ризику та методів його хеджування, що вимагає використання науково обґрунтованих методів управління ризиками. Водночас розвиток диверсифікації ринків підняв на новий рівень вимоги стосовно класифікації та оцінювання ризиків, що має безпосередній вплив на результати діяльності агросектору Маркетингові ризики відносяться до небезпек або невизначеностей, які можуть виникнути в процесі реалізації маркетингових стратегій та дій. Ці ризики можуть впливати на успішність маркетингових кампаній, продажів продукції чи послуг, і загалом на позицію підприємства на ринку. Управління маркетинговими ризиками передбачає ретельне планування, аналіз і контроль заходів, що дозволяє зменшити вплив негативних факторів та використовувати можливості для покращення ринкового положення підприємства. Маркетингові ризики підприємства можна класифікувати за різними критеріями в залежності від їх джерела, природи та впливу на маркетингову діяльність.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ РИЗИКАМИ ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ АГРОБІЗНЕСУ","authors":"Наталя Колодненко, Т. В. Устік","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.42","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.42","url":null,"abstract":"В роботі здійснене комплексне науково-теоретичне дослідження проблеми пошуку шляхів зниження маркетингових ризиків підприємницької діяльності. Маркетингова діяльність у сфері сільськогосподарського підприємства розвивається в умовах формування внутрішнього ринкового середовища, що призводить до додаткових ризиків та невизначеностей. Важливо відзначити, що саме маркетинг стає ключовим фактором для довгострокового існування сільськогосподарського підприємства на ринкових умовах, і, отже, маркетингові ризики набувають великого значення. З огляду на високий рівень ризиків у цій галузі, держава активно впливає на агропромисловий сектор, що ускладнює застосування класичних маркетингових інструментів у сільському господарстві. Розробка стратегії мінімізації маркетингових ризиків вимагає специфічних інструментів управління. Обрана тема дослідження виправдана актуальністю та необхідністю докладного вивчення окремих аспектів маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств у нових умовах ринкової перебудови. У роботі висвітлено напрямки зниження маркетингових ризиків підприємств, зокрема визначено особливості управління такими ризиками як засіб покращення маркетингової політики. Розроблена модель ризикоорієнтованої маркетингової стратегії, а також акцентовано увагу на необхідності створення карти ризиків як складової програми управління ризиками на підприємстві. Ефективність агровиробництва та загальна конкурентоспроможність продукції як на національному, так і міжнародному ринках також залежать від якості аналізу, рівня прийнятого ризику та методів його хеджування, що вимагає використання науково обґрунтованих методів управління ризиками. Водночас розвиток диверсифікації ринків підняв на новий рівень вимоги стосовно класифікації та оцінювання ризиків, що має безпосередній вплив на результати діяльності агросектору Маркетингові ризики відносяться до небезпек або невизначеностей, які можуть виникнути в процесі реалізації маркетингових стратегій та дій. Ці ризики можуть впливати на успішність маркетингових кампаній, продажів продукції чи послуг, і загалом на позицію підприємства на ринку. Управління маркетинговими ризиками передбачає ретельне планування, аналіз і контроль заходів, що дозволяє зменшити вплив негативних факторів та використовувати можливості для покращення ринкового положення підприємства. Маркетингові ризики підприємства можна класифікувати за різними критеріями в залежності від їх джерела, природи та впливу на маркетингову діяльність.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"25 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141041815","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.50
Я. М. Казюк, В. Т. Венцель
Відмінною рисою сучасного світоустрою є гіпердинамічний розвиток та еволюція усіх сфер життєдіяльності суспільства. Стрімкий розвиток технологій, глобалізаційні процеси в економічній та гуманітарній сферах, трансформація світоглядних орієнтацій потребують їх адекватної адаптації у суспільних процесах, а також у взаємовідносинах між державою та суспільством. У контексті загальносвітових тенденцій становище України має свої особливості, оскільки, після проголошення незалежності, наша держава перебуває у періоді становлення нової економічної системи та нової парадигми державного управління, заснованої на демократичних засадах соціотворчого процесу. З лютого 2022 року економічне, суспільне, політичне становище України надзвичайно ускладнилося. Перебуваючи у війні Україна повинна вирішувати цілу низку невідкладнгих питань. Зокрема, і насамперед, це стосується необхідності остаточного визначення моделі місцевого самоврядування, розподіл повноважень (компетенцій) між органами державної влади та місцевого самоврядування різних рівнів, формування системи індикаторів для оцінювання фінансової та інституційної спроможності територіальних громад забезпечувати виконання визначених законодаством повноважень. Оцінку фінансової спроможності запропоновано здійснювати на підставі інтегрального показника, який містить сукупність показників за одинадцятьма самостійними показниками, розрахованими на підставі даних про чисельність населення та показників виконання бюджету відповідної громади. Найбільш оптимальним варіантом для проведення оцінювання фінансової спроможності територіальних громад визначено підхід, розроблений на основі розрахунку 11 показників та розподілу територіальних громадах України за квартилями відповідно до розрахованих значень показників з наступним визначенням рівня спроможності громад. Оцінювання фінансової спроможності територіальних громад є корисним для оцінювання ефективності функціонування територіальних громад та аналізу їхньої спроможності забезпечувати виконання наданих їм повноважень, а також для формування державної політики щодо функціонування місцевого самоврядування.
{"title":"ФІНАНСОВА СПРОМОЖНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ","authors":"Я. М. Казюк, В. Т. Венцель","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.50","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.50","url":null,"abstract":"Відмінною рисою сучасного світоустрою є гіпердинамічний розвиток та еволюція усіх сфер життєдіяльності суспільства. Стрімкий розвиток технологій, глобалізаційні процеси в економічній та гуманітарній сферах, трансформація світоглядних орієнтацій потребують їх адекватної адаптації у суспільних процесах, а також у взаємовідносинах між державою та суспільством. У контексті загальносвітових тенденцій становище України має свої особливості, оскільки, після проголошення незалежності, наша держава перебуває у періоді становлення нової економічної системи та нової парадигми державного управління, заснованої на демократичних засадах соціотворчого процесу. З лютого 2022 року економічне, суспільне, політичне становище України надзвичайно ускладнилося. Перебуваючи у війні Україна повинна вирішувати цілу низку невідкладнгих питань. Зокрема, і насамперед, це стосується необхідності остаточного визначення моделі місцевого самоврядування, розподіл повноважень (компетенцій) між органами державної влади та місцевого самоврядування різних рівнів, формування системи індикаторів для оцінювання фінансової та інституційної спроможності територіальних громад забезпечувати виконання визначених законодаством повноважень. Оцінку фінансової спроможності запропоновано здійснювати на підставі інтегрального показника, який містить сукупність показників за одинадцятьма самостійними показниками, розрахованими на підставі даних про чисельність населення та показників виконання бюджету відповідної громади. Найбільш оптимальним варіантом для проведення оцінювання фінансової спроможності територіальних громад визначено підхід, розроблений на основі розрахунку 11 показників та розподілу територіальних громадах України за квартилями відповідно до розрахованих значень показників з наступним визначенням рівня спроможності громад. Оцінювання фінансової спроможності територіальних громад є корисним для оцінювання ефективності функціонування територіальних громад та аналізу їхньої спроможності забезпечувати виконання наданих їм повноважень, а також для формування державної політики щодо функціонування місцевого самоврядування.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141048150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.17
Лілія А. Фролова, О. С. Баскевич
В останні роки область використання феритів кобальту розширюється. Перш за все це обумовлюється його специфічними властивостями, такими як високі значення коерцитивної сили, хімічна стабільність, значна магнітокристалічна анізотропія. Фізико-хімічні властивості нанодисперсних феритів кобальту залежать від багатьох факторів (технологія отримання, умови синтезу, природа вихідних речовин). Наразі актуальним є розробка і використання новітніх технологій синтезу феритів, що забезпечують отримання нанодисперсного продукту. Крім того, на властивості фериту кобальту впливає наявність додаткових катіонів металів. Змішані ферити дуже перспективні у зв'язку з можливістю варіювання їх властивостей. У роботі розглядалася можливість використання методу планування експерименту щодо вибору оптимальних режимів феритизації при синтезі кобальт-нікелевого фериту. Фазовий склад феритів визначали рентгенофазовим аналізом. Магнітні властивості визначалися за допомогою вібраційного магнітометру. Залишкову намагніченість, коерцитивну силу визначали за побудованими петлями гістерезису. На основі численних експериментів, були обрані як основні технологічні параметри, що впливають на магнітні характеристики, вихідне рН розчину, час обробки, температура проведення процесу. У роботі розглянуто вплив умов синтезу на залишкову намагніченість, коерцитивну силу та константу анізотропії нікель-кобальтових феритів, отриманих плазмовим методом. Для побудови експериментально-статистичних моделей було використано повний трифакторний експеримент. Встановлено, що основними впливовими факторами є початкове рН розчину, температура обробки. Представлені математичні моделі адекватно описують отримані залежності. Результати показали, що рН реакційної середовища є параметром, який збільшує значення залишкової намагніченості, коерцитивної сили та константи анізотропії.
近年来，钴铁氧体的应用范围不断扩大。这主要得益于钴铁氧体的特殊性能，如高矫顽力、化学稳定性和显著的磁晶各向异性。纳米分散钴铁氧体的物理和化学特性取决于许多因素（生产技术、合成条件、起始材料的性质）。目前，开发和使用最新的铁氧体合成技术来生产纳米分散产品具有现实意义。此外，钴铁氧体的特性还会受到其他金属阳离子的影响。由于混合铁氧体可以改变其特性，因此非常具有发展前景。在这项工作中，考虑了在合成钴镍铁氧体时使用实验规划方法选择最佳铁氧体化模式的可能性。铁氧体的相组成是通过 X 射线相分析确定的。使用振动磁力计测定了磁性能。根据构建的磁滞回线确定了残余磁化和矫顽力。在大量实验的基础上，选择了溶液的初始 pH 值、加工时间和加工温度作为影响磁性特征的主要技术参数。本文考虑了合成条件对等离子法获得的镍钴铁氧体的剩磁、矫顽力和各向异性常数的影响。采用了完整的三因素实验来构建实验和统计模型。已确定主要影响因素是溶液的初始 pH 值和加工温度。所提出的数学模型充分描述了所获得的依赖关系。结果表明，反应介质的 pH 值是一个增加残余磁化、矫顽力和各向异性常数值的参数。
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ СИНТЕЗУ НА ВЛАСТИВОСТІ КОБАЛЬТ-НІКЕЛЕВОГО ФЕРИТУ","authors":"Лілія А. Фролова, О. С. Баскевич","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.17","url":null,"abstract":"В останні роки область використання феритів кобальту розширюється. Перш за все це обумовлюється його специфічними властивостями, такими як високі значення коерцитивної сили, хімічна стабільність, значна магнітокристалічна анізотропія. Фізико-хімічні властивості нанодисперсних феритів кобальту залежать від багатьох факторів (технологія отримання, умови синтезу, природа вихідних речовин). Наразі актуальним є розробка і використання новітніх технологій синтезу феритів, що забезпечують отримання нанодисперсного продукту. Крім того, на властивості фериту кобальту впливає наявність додаткових катіонів металів. Змішані ферити дуже перспективні у зв'язку з можливістю варіювання їх властивостей. У роботі розглядалася можливість використання методу планування експерименту щодо вибору оптимальних режимів феритизації при синтезі кобальт-нікелевого фериту. Фазовий склад феритів визначали рентгенофазовим аналізом. Магнітні властивості визначалися за допомогою вібраційного магнітометру. Залишкову намагніченість, коерцитивну силу визначали за побудованими петлями гістерезису. На основі численних експериментів, були обрані як основні технологічні параметри, що впливають на магнітні характеристики, вихідне рН розчину, час обробки, температура проведення процесу. У роботі розглянуто вплив умов синтезу на залишкову намагніченість, коерцитивну силу та константу анізотропії нікель-кобальтових феритів, отриманих плазмовим методом. Для побудови експериментально-статистичних моделей було використано повний трифакторний експеримент. Встановлено, що основними впливовими факторами є початкове рН розчину, температура обробки. Представлені математичні моделі адекватно описують отримані залежності. Результати показали, що рН реакційної середовища є параметром, який збільшує значення залишкової намагніченості, коерцитивної сили та константи анізотропії.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"708 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141027994","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.1
О. В. Андронова, В. В. Курак, С. Р. Сєліверстова
В роботі запропонована модель автономної фотоелектричної системи з широтно-імпульсним контролером заряду акумуляторної батареї. Для побудови моделі використано програмне середовище Matlab/Simulink. Описано основні блоки, структуру та особливості побудови моделі, а також продемонстровано її можливості. Проведено моделювання поведінки автономної фотоелектричної системи при зміні основних зовнішніх факторів, таких як потік енергії сонячного випромінювання та температура фотоелектричного модуля. Проаналізовано процеси, що відбуваються в системі під впливом зміни цих факторів, з’ясовано їх вплив на параметри окремих компонентів. Показано, що при збільшенні температури модуля та зменшенні потоку сонячної радіації напруга модуля наближається до напруги акумуляторної батареї, наслідком чого є підвищення ефективності широтно-імпульсного контролера заряду, що корелює з описаними в літературних джерелах результатами. Продемонстровано можливість застосування розробленої моделі для дослідження роботи реальних автономних фотоелектричних систем в заданих кліматичних умовах. Здійснено моделювання роботи переносної автономної фотоелектричної станції «Турист-80 компакт» в кліматичних умовах Херсонської області протягом типової доби липня. На основі аналізу енергетичних показників, отриманих за результатами моделювання, встановлено, що дана автономна станція за добу здатна забезпечити споживання електричної енергії в обсязі 545 Вт год за умови допустимого розряджання акумуляторної батареї на 50%, а у випадку повного відновлення заряду акумуляторної батареї на кінець світлового дня споживання має бути зменшене до 305 Вт год, що є достатнім для 3 циклів заряджань мобільних телефонів, однієї години роботи портативного світлодіодного світильника та використання переносного автомобільного холодильника протягом 5,5 годин.
{"title":"МОДЕЛЬ АВТОНОМНОЇ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЇ СИСТЕМИ З ШИРОТНО-ІМПУЛЬСНИМ КОНТРОЛЕРОМ ЗАРЯДУ АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ","authors":"О. В. Андронова, В. В. Курак, С. Р. Сєліверстова","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.1","url":null,"abstract":"В роботі запропонована модель автономної фотоелектричної системи з широтно-імпульсним контролером заряду акумуляторної батареї. Для побудови моделі використано програмне середовище Matlab/Simulink. Описано основні блоки, структуру та особливості побудови моделі, а також продемонстровано її можливості. Проведено моделювання поведінки автономної фотоелектричної системи при зміні основних зовнішніх факторів, таких як потік енергії сонячного випромінювання та температура фотоелектричного модуля. Проаналізовано процеси, що відбуваються в системі під впливом зміни цих факторів, з’ясовано їх вплив на параметри окремих компонентів. Показано, що при збільшенні температури модуля та зменшенні потоку сонячної радіації напруга модуля наближається до напруги акумуляторної батареї, наслідком чого є підвищення ефективності широтно-імпульсного контролера заряду, що корелює з описаними в літературних джерелах результатами. Продемонстровано можливість застосування розробленої моделі для дослідження роботи реальних автономних фотоелектричних систем в заданих кліматичних умовах. Здійснено моделювання роботи переносної автономної фотоелектричної станції «Турист-80 компакт» в кліматичних умовах Херсонської області протягом типової доби липня. На основі аналізу енергетичних показників, отриманих за результатами моделювання, встановлено, що дана автономна станція за добу здатна забезпечити споживання електричної енергії в обсязі 545 Вт год за умови допустимого розряджання акумуляторної батареї на 50%, а у випадку повного відновлення заряду акумуляторної батареї на кінець світлового дня споживання має бути зменшене до 305 Вт год, що є достатнім для 3 циклів заряджань мобільних телефонів, однієї години роботи портативного світлодіодного світильника та використання переносного автомобільного холодильника протягом 5,5 годин.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"48 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141039043","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.8
О. Ф. Кузькін, Дар’я Муковська, І. М. Райда, Л. А. Веремеєнко
В статті запропоновано оптимізаційний підхід до рішення задачі оперативного управління використанням парку автомобільних транспортних засобів промислового підприємства для виконання заданого плану перевезень вантажів, який формується на підставі заявок споживачів транспортних послуг. Важливою задачею організації перевезень вантажів є вибір ефективних транспортних засобів, які найбільш повно відповідають конкретним умовам перевезень. Техніко-економічні показники роботи автомобіля визначаються організацією перевезення та комплексом його експлуатаційних властивостей: вантажомісткістю, використанням маси, швидкісними характеристиками, безпекою руху, паливною економічністю, довговічністю та надійністю, прохідністю, зручністю використання, пристосованістю до технічного обслуговування і ремонту. Організація перевезень вантажів в умовах транспортного підрозділу промислового підприємства має свої особливості, на відміну від власне автотранспортного підприємства. Основною відмінністю є те, що діяльність транспортного підрозділу спрямована на забезпечення повного виконання вимог на перевезення, які надходять від споживачів транспортної продукції. Цими споживачами є цехи, підрозділи і служби підприємства. Виконання перевезень власним автомобільним транспортом бажано забезпечувати з мінімальними економічними витратами. Зменшити витрати на виконання плану перевезень вантажів, що представлений множиною заявок споживачів транспортних послуг – виробничих підрозділів підприємства, можна шляхом використання технології взаємозамінності на перевезеннях автотранспортних засобів різних типів для перевезення різних типів вантажів та можливості залучення зовнішніх транспортних ресурсів у разі нестачі провізних можливостей власного парку автомобілів або їх неефективного з точки зору техніко-економічних показників використання. Сформульована оптимізаційна задача представляє собою задачу цілочислового лінійного програмування з обмеженнями у вигляді нерівностей та бульовими змінними. Наведено числовий приклад рішення задачі у офісному застосунку MS Excel. Результати статті можуть бути використані в умовах оперативного та короткострокового планування вантажних автомобільних перевезень на промислових підприємствах.
文章提出了一种优化方法，用于解决工业企业车队使用的运营管理问题，以完成既定的货物运输计划，该计划是在运输服务消费者申请的基础上形成的。组织货物运输的一项重要任务是选择最符合特定运输条件的高效车辆。车辆的技术和经济性能取决于运输组织及其运行特性的复杂性：载货能力、重量利用率、速度特性、行车安全、燃油效率、耐用性和可靠性、越野能力、易用性、保养和维修适应性。工业企业运输部门的货物运输组织有其自身的特点，与实际的公路运输企业不同。主要区别在于，运输部门的活动旨在确保充分满足运输产品消费者的运输要求。这些消费者是公司的各部门、分部和服务机构。最好以最低的经济成本提供自有公路运输。通过使用不同类型车辆的互换运输技术来运输不同类型的货物，以及在自有车队运输能力不足或其技术经济指标使用效率不高的情况下吸引外部运输资源的可能性，可以降低货物运输计划的实施成本。所提出的优化问题是一个整数线性规划问题，其约束条件为不等式和布尔变量。文中提供了一个在办公应用软件 MS Excel 中解决该问题的数值示例。文章的结果可用于工业企业公路货物运输的运营和短期规划。
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПАРКУ АВТОМОБІЛЬНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА","authors":"О. Ф. Кузькін, Дар’я Муковська, І. М. Райда, Л. А. Веремеєнко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.8","url":null,"abstract":"В статті запропоновано оптимізаційний підхід до рішення задачі оперативного управління використанням парку автомобільних транспортних засобів промислового підприємства для виконання заданого плану перевезень вантажів, який формується на підставі заявок споживачів транспортних послуг. Важливою задачею організації перевезень вантажів є вибір ефективних транспортних засобів, які найбільш повно відповідають конкретним умовам перевезень. Техніко-економічні показники роботи автомобіля визначаються організацією перевезення та комплексом його експлуатаційних властивостей: вантажомісткістю, використанням маси, швидкісними характеристиками, безпекою руху, паливною економічністю, довговічністю та надійністю, прохідністю, зручністю використання, пристосованістю до технічного обслуговування і ремонту. Організація перевезень вантажів в умовах транспортного підрозділу промислового підприємства має свої особливості, на відміну від власне автотранспортного підприємства. Основною відмінністю є те, що діяльність транспортного підрозділу спрямована на забезпечення повного виконання вимог на перевезення, які надходять від споживачів транспортної продукції. Цими споживачами є цехи, підрозділи і служби підприємства. Виконання перевезень власним автомобільним транспортом бажано забезпечувати з мінімальними економічними витратами. Зменшити витрати на виконання плану перевезень вантажів, що представлений множиною заявок споживачів транспортних послуг – виробничих підрозділів підприємства, можна шляхом використання технології взаємозамінності на перевезеннях автотранспортних засобів різних типів для перевезення різних типів вантажів та можливості залучення зовнішніх транспортних ресурсів у разі нестачі провізних можливостей власного парку автомобілів або їх неефективного з точки зору техніко-економічних показників використання. Сформульована оптимізаційна задача представляє собою задачу цілочислового лінійного програмування з обмеженнями у вигляді нерівностей та бульовими змінними. Наведено числовий приклад рішення задачі у офісному застосунку MS Excel. Результати статті можуть бути використані в умовах оперативного та короткострокового планування вантажних автомобільних перевезень на промислових підприємствах.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":"15 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141046671","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：