Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.43
С. М. Колонтай, С. І. Атанасов
В роботі розглянута рекреаційно-туристична діяльність, як сфера національної економіки, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності країни. Рекреаційно-туристична діяльність країни (регіону) розвиває місцеву інфраструктуру, створює робочі місця, сприяє розвитку місцевого бізнесу. У дослідженні наведено, що науковою основою, яка визначає розвиток рекреаційно-туристичної сфери України, є концепція сталого розвитку. Концепція сталого розвитку інтегрувалась в кожну сферу соціально-економічного розвитку. Що стосується рекреаційно-туристичної сфери, розвитку рекреації, туризму та різних його форм, сталий розвиток відіграє важливу роль у розвитку, збереженні та підтримці рекреаційно-туристичної сфери для майбутнього покоління, без шкоди навколишньому природному середовищу, інтересам туристів та рекреантів, місцевим жителям та зацікавленим сторонам. Сталий розвиток має високу позитивну кореляцію з розвитком рекреації та туризму, а також значно впливає на розвиток рекреації та туризму в різних рекреаційно-туристичних напрямках. Розглянуто проблеми, які пов'язані з рекреаційно-туристичним бізнесом та сталим розвитком, такі як вплив рекреаційно-туристичної діяльності на природне навколишнє середовище, соціокультурні наслідки, нерівномірний розподіл користі від туризму, відсутність свідомого споживання та культурного розуміння, нестабільність та сезонність. Результати дослідження свідчать про те, що сталий розвиток рекреаційно-туристичної діяльності впливає на розвиток економіки, суспільства та навколишнє природне середовище. Взаємозв’язок між сталим розвитком та рекреаційно-туристичною діяльністю є ключовим для успішного розвитку рекреації та туризму. В роботі розглянуто проблеми рекреаційно-туристичної сфери в Україні в умовах невизначеності. Наслідки війни рекреаційно-туристична сфера буде відчувати протягом багатьох років після закінчення військових дій. Але, незважаючи на всі труднощі та виклики, рекреаційно-туристичний бізнес, як важлива галузь економіки України, адаптується до війни та продовжує працювати.
{"title":"УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"С. М. Колонтай, С. І. Атанасов","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.43","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.43","url":null,"abstract":"В роботі розглянута рекреаційно-туристична діяльність, як сфера національної економіки, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності країни. Рекреаційно-туристична діяльність країни (регіону) розвиває місцеву інфраструктуру, створює робочі місця, сприяє розвитку місцевого бізнесу. У дослідженні наведено, що науковою основою, яка визначає розвиток рекреаційно-туристичної сфери України, є концепція сталого розвитку. Концепція сталого розвитку інтегрувалась в кожну сферу соціально-економічного розвитку. Що стосується рекреаційно-туристичної сфери, розвитку рекреації, туризму та різних його форм, сталий розвиток відіграє важливу роль у розвитку, збереженні та підтримці рекреаційно-туристичної сфери для майбутнього покоління, без шкоди навколишньому природному середовищу, інтересам туристів та рекреантів, місцевим жителям та зацікавленим сторонам. Сталий розвиток має високу позитивну кореляцію з розвитком рекреації та туризму, а також значно впливає на розвиток рекреації та туризму в різних рекреаційно-туристичних напрямках. Розглянуто проблеми, які пов'язані з рекреаційно-туристичним бізнесом та сталим розвитком, такі як вплив рекреаційно-туристичної діяльності на природне навколишнє середовище, соціокультурні наслідки, нерівномірний розподіл користі від туризму, відсутність свідомого споживання та культурного розуміння, нестабільність та сезонність. Результати дослідження свідчать про те, що сталий розвиток рекреаційно-туристичної діяльності впливає на розвиток економіки, суспільства та навколишнє природне середовище. Взаємозв’язок між сталим розвитком та рекреаційно-туристичною діяльністю є ключовим для успішного розвитку рекреації та туризму. В роботі розглянуто проблеми рекреаційно-туристичної сфери в Україні в умовах невизначеності. Наслідки війни рекреаційно-туристична сфера буде відчувати протягом багатьох років після закінчення військових дій. Але, незважаючи на всі труднощі та виклики, рекреаційно-туристичний бізнес, як важлива галузь економіки України, адаптується до війни та продовжує працювати.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141057343","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.6
Віталій Миколайович Колодненко, О. І. Драник
В умовах сьогодення важливим є якісне та належне користування усіма наданими людині засобами праці, комфорту, користування тощо. В результаті повноцінного використання тих чи інших ресурсів є можливість задоволення потреб людини за, одночасного, раціонального користування наданими можливостями. Правилами дорожнього руху визначено безліч показників, норм та правил для належного користування дорогами, шляхопроводами, тунелями, польовими дорогами тощо. Так чи інакше, кожен із таких об’єктів є окремим видом в дослідженні правил дорожнього руху та користування дорожнім покриттям на ньому. Важливого значення на сьогодні набуває користування такими дорожніми частинами маршруту транспортного засобу, як мости. Під терміном, що наведений у Правилах дорожнього руху, міст розуміють як споруду, що призначена для руху транспортними засобами через річку, яр й інші перешкоди. При цьому, межами якої є початок та кінець пролітних споруд. Варто розуміти, що введення даного терміну зумовлено особливостями у певних режимах руху, зокрема зупинках та стоянках транспортних засобів на мостах та під ними. Згідно з класифікацією, подібних споруд існує кілька. Мостом є переправа через водну перешкоду чи нерівності ландшафту, тобто яри. А ось, для прикладу, шляхопроводом є переправа тоді, коли дві дороги перетинаються на різних рівнях, та при цьому є можливість із однієї дороги заїхати чи з'їхати на іншу дорогу, чи перетин із залізницею на різних рівнях. У даній статті представлено дослідження закономірностей руху вантажних транспортних засобів по мосту з урахуванням знаків. У зв’язку із цим до дослідження висунуто такі основні задачі: – провести дослідження мосту міста з активним дорожнім рухом; – показати наявність на мосту відповідних до поставленого завдання заборонних знаків; – проаналізувати рух кількох вантажних транспортних засобів як з причепом, так і із напівпричепом та без них; – аналітично розрахувати порушення або їх відсутність при користування мостом представленими транспортними засобами різних марок; – дослідження провести загалом на вантажних автомобілях, задіяних на перевезенні зерна. Результатом дослідження, проведеного в даній роботі, є отримана закономірність щодо можливих недовантажень транспортних засобів, задіяних на перевезенні зерна окремим об’єктами, указаними у їх маршрутах.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РУХУ ВАНТАЖНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПО МОСТУ З УРАХУВАННЯМ ЗНАКІВ","authors":"Віталій Миколайович Колодненко, О. І. Драник","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.6","url":null,"abstract":"В умовах сьогодення важливим є якісне та належне користування усіма наданими людині засобами праці, комфорту, користування тощо. В результаті повноцінного використання тих чи інших ресурсів є можливість задоволення потреб людини за, одночасного, раціонального користування наданими можливостями. Правилами дорожнього руху визначено безліч показників, норм та правил для належного користування дорогами, шляхопроводами, тунелями, польовими дорогами тощо. Так чи інакше, кожен із таких об’єктів є окремим видом в дослідженні правил дорожнього руху та користування дорожнім покриттям на ньому. Важливого значення на сьогодні набуває користування такими дорожніми частинами маршруту транспортного засобу, як мости. Під терміном, що наведений у Правилах дорожнього руху, міст розуміють як споруду, що призначена для руху транспортними засобами через річку, яр й інші перешкоди. При цьому, межами якої є початок та кінець пролітних споруд. Варто розуміти, що введення даного терміну зумовлено особливостями у певних режимах руху, зокрема зупинках та стоянках транспортних засобів на мостах та під ними. Згідно з класифікацією, подібних споруд існує кілька. Мостом є переправа через водну перешкоду чи нерівності ландшафту, тобто яри. А ось, для прикладу, шляхопроводом є переправа тоді, коли дві дороги перетинаються на різних рівнях, та при цьому є можливість із однієї дороги заїхати чи з'їхати на іншу дорогу, чи перетин із залізницею на різних рівнях. У даній статті представлено дослідження закономірностей руху вантажних транспортних засобів по мосту з урахуванням знаків. У зв’язку із цим до дослідження висунуто такі основні задачі: – провести дослідження мосту міста з активним дорожнім рухом; – показати наявність на мосту відповідних до поставленого завдання заборонних знаків; – проаналізувати рух кількох вантажних транспортних засобів як з причепом, так і із напівпричепом та без них; – аналітично розрахувати порушення або їх відсутність при користування мостом представленими транспортними засобами різних марок; – дослідження провести загалом на вантажних автомобілях, задіяних на перевезенні зерна. Результатом дослідження, проведеного в даній роботі, є отримана закономірність щодо можливих недовантажень транспортних засобів, задіяних на перевезенні зерна окремим об’єктами, указаними у їх маршрутах.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141037565","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.23
А. В. Заєць, О. А. Андреєва
На сьогоднішній день стала діяльність вітчизняних підприємств галузі значною мірою залежить від надходження імпортних хімічних матеріалів для обробки шкіри. Виходячи з недостатньо повного освітлення їх будови та властивостей у проспектах та рекламній продукції фірм-виробників, більш докладне дослідження цих матеріалів є важливим аспектом у розумінні технологічних процесів та прогнозуванні ефективності їх проведення. З урахуванням особливої місії рідиного оздоблення у післядубильному формуванні структури та властивостей дерми, на підставі аналізу останніх практичних здобутків і теоретичних підходів у шкіряному виробництві сформульовано мету даної роботи – дослідження будови та властивостей сучасних комерційних матеріалів для рідинного оздоблення у вигляді акрилових полімерів Syntan RS 540 та Bioplеn TM, призначених для додублювання-наповнювання шкіри. Експериментально встановлено основні фізико-хімічні властивості зазначених засобів, їх сумісність з поширеними на практиці хімічними матеріалами для обробки шкіри. Сумісність полімерів з колагеном дерми показана на прикладі желатину (як моделі та похідної колагену) під час визначення температури плавлення, а також шляхом обробки шкіряного напівфабрикату Вет блу, одержаного зі шкури великої рогатої худоби за діючою методикою. Доведено, що у порівнянні з Bioplеn ТM використання у додублюванні-наповнюванні полімеру Syntan RS 540 покращує показники міцності, видовження та виходу Красту по товщині. За результатами ІЧ-спектроскопічних досліджень встановлено поліфункціональну природу полімерних сполук. Одержані результати будуть використані при створенні технології виробництва шкір сучасного асортименту, оскільки сприятимуть визначенню закономірностей процесів рідинного оздоблення, удосконаленню технологічного регламенту, і, нарешті, більш раціональному використанню сировинно-матеріальних ресурсів.
迄今为止，国内制革企业的可持续经营在很大程度上依赖于用于皮革加工的进口化学品的供应。鉴于制造商的宣传册和广告产品中对这些材料的结构和特性的介绍不够全面，对这些材料进行更详细的研究是了解技术工艺和预测其效率的一个重要方面。考虑到液体涂饰在鞣制后形成真皮结构和特性方面的特殊使命，基于对鞣制方面最新实践成果和理论方法的分析，本研究旨在研究用于皮革补充和填充的丙烯酸聚合物 Syntan RS 540 和 Bioplen TM 形式的液体涂饰现代商用材料的结构和特性。通过实验确定了这些产品的主要物理和化学特性及其与皮革处理常用化学材料的兼容性。聚合物与真皮胶原蛋白的兼容性通过明胶（作为模型和胶原蛋白衍生物）在熔点测定过程中的示例，以及根据现行方法对从牛皮中获得的皮革半成品 Vet blue 进行加工得到了证明。结果证明，与 Bioplen TM 相比，在复制填充聚合物中使用 Syntan RS 540 可以提高 Crust 的强度、伸长率和厚度屈服。根据红外光谱研究结果，确定了聚合物化合物的多官能团性质。获得的结果将用于创建现代皮革生产技术，因为这些结果将有助于确定液体涂饰工艺的规律性，改进技术规范，并最终更合理地使用原材料。
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ АКРИЛОВИХ ПОЛІМЕРІВ ДЛЯ РІДИННОГО ОЗДОБЛЕННЯ ШКІРИ","authors":"А. В. Заєць, О. А. Андреєва","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.23","url":null,"abstract":"На сьогоднішній день стала діяльність вітчизняних підприємств галузі значною мірою залежить від надходження імпортних хімічних матеріалів для обробки шкіри. Виходячи з недостатньо повного освітлення їх будови та властивостей у проспектах та рекламній продукції фірм-виробників, більш докладне дослідження цих матеріалів є важливим аспектом у розумінні технологічних процесів та прогнозуванні ефективності їх проведення. З урахуванням особливої місії рідиного оздоблення у післядубильному формуванні структури та властивостей дерми, на підставі аналізу останніх практичних здобутків і теоретичних підходів у шкіряному виробництві сформульовано мету даної роботи – дослідження будови та властивостей сучасних комерційних матеріалів для рідинного оздоблення у вигляді акрилових полімерів Syntan RS 540 та Bioplеn TM, призначених для додублювання-наповнювання шкіри. Експериментально встановлено основні фізико-хімічні властивості зазначених засобів, їх сумісність з поширеними на практиці хімічними матеріалами для обробки шкіри. Сумісність полімерів з колагеном дерми показана на прикладі желатину (як моделі та похідної колагену) під час визначення температури плавлення, а також шляхом обробки шкіряного напівфабрикату Вет блу, одержаного зі шкури великої рогатої худоби за діючою методикою. Доведено, що у порівнянні з Bioplеn ТM використання у додублюванні-наповнюванні полімеру Syntan RS 540 покращує показники міцності, видовження та виходу Красту по товщині. За результатами ІЧ-спектроскопічних досліджень встановлено поліфункціональну природу полімерних сполук. Одержані результати будуть використані при створенні технології виробництва шкір сучасного асортименту, оскільки сприятимуть визначенню закономірностей процесів рідинного оздоблення, удосконаленню технологічного регламенту, і, нарешті, більш раціональному використанню сировинно-матеріальних ресурсів.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141025744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.53
Ольга Костянтинівна Любчук
Проблема удосконалення механізму державного управління привабливістю туризму в Україні представлена у статті. Розглянута інструментальна складова механізму державного управління туризмом. Метою дослідження є удосконалення інструментального механізму державного управління туристичною привабливістю в Україні в умовах цифровізації. Інструментальна складова механізму державного управління показана в статті як сукупність принципів суб'єкта управління. Відзначена значущість принципів для системи управління. Зазначено вплив цифрових технологій на розвиток туристичної галузі. Впроваджені цифрові технології в сферу туризму призвели до надання послуг в нових форматах. В туристично-рекреаційній сфері з’явилися цифровий туризм та цифрова рекреація. Впровадження цифрових технологій потребує застосування інноваційних принципів в державному управлінні туристичною сферою. Принципи «Ефективність», «Доцільність», «Обґрунтованість», «Системність», «Сталість», «Децентризму», «Відкритість до радикальних змін», «Команди», «Екосистеми» віднесено до інноваційних принципів а наукових дослідженнях. Надана характеристика інноваційних принципів державного управління сферою туризму і рекреації. Для удосконалення інструментальної складової механізму державного управління туристично-рекреаційною сферою запропоновані принципи на основі закордонного досвіду. До даних принципів управління віднесено наступні принципи: «Оцінки ефекту від прийняття альтернативних рішень державними органами управління», «Корисність державних рішень як відображення публічної привабливості дестинацій», «Важливість інвестиційних проектів», «Сукупного впливу на бюджет розвитку туристично-рекреаційної сфери»; «Комплексності», «Детальний прогноз потоку відвідувачів по пунктах відправки, призначення та періоду часу»; «Комплексне і централізоване прийняття рішень з розвитку дестинацій», «Регулювання трудових ресурсів у зв’язку з сезонною зайнятістю», «Оцінка потоку різних категорій відвідувачів», «Координація розвитку з іншими галузями», «Раціональне використання діючих та організація нових дестинацій», «Регламентація основних чинників розвитку дестинацій».
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИВАБЛИВІСТЮ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ","authors":"Ольга Костянтинівна Любчук","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.53","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.53","url":null,"abstract":"Проблема удосконалення механізму державного управління привабливістю туризму в Україні представлена у статті. Розглянута інструментальна складова механізму державного управління туризмом. Метою дослідження є удосконалення інструментального механізму державного управління туристичною привабливістю в Україні в умовах цифровізації. Інструментальна складова механізму державного управління показана в статті як сукупність принципів суб'єкта управління. Відзначена значущість принципів для системи управління. Зазначено вплив цифрових технологій на розвиток туристичної галузі. Впроваджені цифрові технології в сферу туризму призвели до надання послуг в нових форматах. В туристично-рекреаційній сфері з’явилися цифровий туризм та цифрова рекреація. Впровадження цифрових технологій потребує застосування інноваційних принципів в державному управлінні туристичною сферою. Принципи «Ефективність», «Доцільність», «Обґрунтованість», «Системність», «Сталість», «Децентризму», «Відкритість до радикальних змін», «Команди», «Екосистеми» віднесено до інноваційних принципів а наукових дослідженнях. Надана характеристика інноваційних принципів державного управління сферою туризму і рекреації. Для удосконалення інструментальної складової механізму державного управління туристично-рекреаційною сферою запропоновані принципи на основі закордонного досвіду. До даних принципів управління віднесено наступні принципи: «Оцінки ефекту від прийняття альтернативних рішень державними органами управління», «Корисність державних рішень як відображення публічної привабливості дестинацій», «Важливість інвестиційних проектів», «Сукупного впливу на бюджет розвитку туристично-рекреаційної сфери»; «Комплексності», «Детальний прогноз потоку відвідувачів по пунктах відправки, призначення та періоду часу»; «Комплексне і централізоване прийняття рішень з розвитку дестинацій», «Регулювання трудових ресурсів у зв’язку з сезонною зайнятістю», «Оцінка потоку різних категорій відвідувачів», «Координація розвитку з іншими галузями», «Раціональне використання діючих та організація нових дестинацій», «Регламентація основних чинників розвитку дестинацій».","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141045376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.33
Ю. С. Манжос, Є. В. Соколова
У данній роботі надається огляд комплексної моделі розроблення програмного забезпечення (ПЗ) для кіберфізичних систем (КФС) життєвого циклу (ЖЦ), що включає в себе різноманітні методології та методи: Model in the Loop (MIL), Software in the Loop (SIL), Processor in the Loop (PIL), та Hardware in the Loop (HIL), доповнені N-версійним програмуванням, формальною верифікацією та валідацією, включаючи верифікацію на етапі компіляції. Інтеграція цих елементів у ЖЦ надає розробникам можливість оптимізувати робочі процеси, забезпечити сталість процесів та управляти ризиками, пов'язаними зі складністю системи. Включення верифікації на етапі компіляції дозволяє на ранніх етапах виявляти та вирішувати потенційні проблеми, що покращує коректність ПЗ. N-версійне програмування дозволяє розробникам не тільки покращувати якість та надійність ПЗ КФС, але й ефективно використовувати ресурси. Інтеграція елементів Field-Programmable Gate Arrays (FPGAs) у архітектуру КФС робить можливим створення масштабованих та адаптивних рішень для подолання проблем продуктивності, з якими стикаються вбудовані процесори. Використання паралельного оброблення даних та апаратного прискорення дозволяє розробникам КФС покращити продуктивність та надійність системи, що є надзвичайно важливим у задоволенні вимог до критичних застосувань у різних галузях, таких як авіація, оборона, охорона здоров'я та промислова автоматизація. Таким чином, впровадження комплексної моделі ЖЦ стає ключовим чинником у покращенні програмних рішень для КФС. Запропоновані рішення відповідають високим стандартам якості, ефективно вирішують різноманітні технологічні завдання та забезпечують задоволення різноманітних потреб користувачів. Зазначений підхід виступає каталізатором для інновацій та прогресу, надаючи розробникам КФС впевненість у здатності подолати технологічні виклики та розробити програмні рішення, які мають значний вплив на суспільство та світ у цілому. Ця стратегія дозволяє розробникам відмінно орієнтуватися в сучасних технологічних складнощах та створювати продукти, що відповідають сучасним вимогам ринку та мають значний соціальний вплив.
本文概述了网络物理系统（CPS）生命周期（LC）的综合软件开发模型，其中包括各种方法和技术：循环模型 (MIL)、循环软件 (SIL)、循环处理器 (PIL) 和循环硬件 (HIL)，并辅以 N 版本编程、形式验证和确认，包括编译时验证。将这些元素集成到 CI 中，可使开发人员优化工作流程，确保流程的可持续性，并管理与系统复杂性相关的风险。在编译阶段进行验证，可以在早期发现并解决潜在问题，从而提高软件的正确性。通过 N 版编程，开发人员不仅能提高 CPS 软件的质量和可靠性，还能有效利用资源。将现场可编程门阵列（FPGA）集成到 CPS 架构中，可以创建可扩展和自适应的解决方案，克服嵌入式处理器面临的性能问题。并行处理和硬件加速的使用使 FPGA 开发人员能够提高系统性能和可靠性，这对于满足航空、国防、医疗保健和工业自动化等各行业关键应用的要求至关重要。因此，实施全面的 LC 模型成为改进 CFC 软件解决方案的关键因素。所提出的解决方案符合高质量标准，能有效解决各种技术问题，满足用户的不同需求。这种方法是创新和进步的催化剂，使 CPS 开发人员有信心克服技术挑战，开发出对社会和整个世界有重大影响的软件解决方案。这一战略使开发人员能够驾驭当前复杂的技术，创造出符合现代市场要求并具有重大社会影响的产品。
{"title":"ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ РОЗРОБЛЕННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ","authors":"Ю. С. Манжос, Є. В. Соколова","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.33","url":null,"abstract":"У данній роботі надається огляд комплексної моделі розроблення програмного забезпечення (ПЗ) для кіберфізичних систем (КФС) життєвого циклу (ЖЦ), що включає в себе різноманітні методології та методи: Model in the Loop (MIL), Software in the Loop (SIL), Processor in the Loop (PIL), та Hardware in the Loop (HIL), доповнені N-версійним програмуванням, формальною верифікацією та валідацією, включаючи верифікацію на етапі компіляції. Інтеграція цих елементів у ЖЦ надає розробникам можливість оптимізувати робочі процеси, забезпечити сталість процесів та управляти ризиками, пов'язаними зі складністю системи. Включення верифікації на етапі компіляції дозволяє на ранніх етапах виявляти та вирішувати потенційні проблеми, що покращує коректність ПЗ. N-версійне програмування дозволяє розробникам не тільки покращувати якість та надійність ПЗ КФС, але й ефективно використовувати ресурси. Інтеграція елементів Field-Programmable Gate Arrays (FPGAs) у архітектуру КФС робить можливим створення масштабованих та адаптивних рішень для подолання проблем продуктивності, з якими стикаються вбудовані процесори. Використання паралельного оброблення даних та апаратного прискорення дозволяє розробникам КФС покращити продуктивність та надійність системи, що є надзвичайно важливим у задоволенні вимог до критичних застосувань у різних галузях, таких як авіація, оборона, охорона здоров'я та промислова автоматизація. Таким чином, впровадження комплексної моделі ЖЦ стає ключовим чинником у покращенні програмних рішень для КФС. Запропоновані рішення відповідають високим стандартам якості, ефективно вирішують різноманітні технологічні завдання та забезпечують задоволення різноманітних потреб користувачів. Зазначений підхід виступає каталізатором для інновацій та прогресу, надаючи розробникам КФС впевненість у здатності подолати технологічні виклики та розробити програмні рішення, які мають значний вплив на суспільство та світ у цілому. Ця стратегія дозволяє розробникам відмінно орієнтуватися в сучасних технологічних складнощах та створювати продукти, що відповідають сучасним вимогам ринку та мають значний соціальний вплив.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141041426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.25
К. О. Антіпова, В. С. Раленко
Токенізація є першим кроком майже для всіх завдань обробки природної мови, і всі сучасні мовні моделі використовують алгоритми токенізації підслів для обробки вхідного тексту. Оскільки різні мови мають унікальні властивості, розробка алгоритму токенізації зазвичай є специфічною для конкретної мови. Попередньо навчені моделі для мов з обмеженими ресурсами для тренування використовують ті ж самі токенізатори, що і моделі для англійської. Вплив алгоритмів токенізації може бути різним для мов з обмеженими ресурсами, де слова можуть мати префікси та суфікси. Крім того, вплив різних методів токенізації не досліджено детально для малоресурсних мов, зокрема для української. В роботі виконується навчання токенізаторів типу WordPiece, BPE та Unigram для дослідження їхньої ефективності з точки зору точності машинного перекладу речень з англійської на українську. Щоб провести експериментальне порівняння роботи токенізаторів для задачі перекладу з англійської на українську, не використовувалася існуюча попередньо підготовлена мовна модель. Натомість було здійснено попереднє навчання власних мовних моделей середнього розміру на основі конфігурації та процедури навчання моделі Marian. Розроблений конвеєр операцій складається зі збору та очищення навчального корпусу пар речень, навчання токенізатора зі словником фіксованої довжини і попереднього навчання глибинної мовної моделі за допомогою обраного токенізатора. Після цього було виконано оцінку точності моделей із використанням таких метрик, як SacreBLEU та ROUGE. Отримані експериментальні результати підкреслюють роль токенізації в мовному моделюванні, зокрема для морфологічно багатих мов. Крім того, вища морфологічна вірогідність токенізації Unigram призводить до кращої продуктивності виконання завдання машинного перекладу природної мови.
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ТОКЕНІЗАТОРІВ В ТРАНСФОРМЕРНИХ АРХІТЕКТУРАХ ДЛЯ ЗАДАЧІ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ","authors":"К. О. Антіпова, В. С. Раленко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.25","url":null,"abstract":"Токенізація є першим кроком майже для всіх завдань обробки природної мови, і всі сучасні мовні моделі використовують алгоритми токенізації підслів для обробки вхідного тексту. Оскільки різні мови мають унікальні властивості, розробка алгоритму токенізації зазвичай є специфічною для конкретної мови. Попередньо навчені моделі для мов з обмеженими ресурсами для тренування використовують ті ж самі токенізатори, що і моделі для англійської. Вплив алгоритмів токенізації може бути різним для мов з обмеженими ресурсами, де слова можуть мати префікси та суфікси. Крім того, вплив різних методів токенізації не досліджено детально для малоресурсних мов, зокрема для української. В роботі виконується навчання токенізаторів типу WordPiece, BPE та Unigram для дослідження їхньої ефективності з точки зору точності машинного перекладу речень з англійської на українську. Щоб провести експериментальне порівняння роботи токенізаторів для задачі перекладу з англійської на українську, не використовувалася існуюча попередньо підготовлена мовна модель. Натомість було здійснено попереднє навчання власних мовних моделей середнього розміру на основі конфігурації та процедури навчання моделі Marian. Розроблений конвеєр операцій складається зі збору та очищення навчального корпусу пар речень, навчання токенізатора зі словником фіксованої довжини і попереднього навчання глибинної мовної моделі за допомогою обраного токенізатора. Після цього було виконано оцінку точності моделей із використанням таких метрик, як SacreBLEU та ROUGE. Отримані експериментальні результати підкреслюють роль токенізації в мовному моделюванні, зокрема для морфологічно багатих мов. Крім того, вища морфологічна вірогідність токенізації Unigram призводить до кращої продуктивності виконання завдання машинного перекладу природної мови.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141030395","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.22
О. М. Домбровська, М. П. Артеменко
Зростання технологічної конкуренції призвело до орієнтації на кастомізацію рішень і зміщення рентабельності від виробництва до споживчого сектору. Це вимагає розвитку інтелектуальних технологій для взаємодії із споживачами. Участь споживача в створенні кастомізованого одягу найчастіше обмежується вибором колірної гами, принта, форми, розміру та розташування декоративних елементів. Масова кастомізація замінила епоху промислового виробництва типового одягу, започаткувавши виробництво продукції з можливістю її адаптації або модифікації за побажанням споживачів. Шляхом індивідуалізації одягу можна досягти не лише створення унікальних предметів, але й сформувати неповторний стиль. Для виробника цей підхід принесе збільшення обсягів продажів та здобуття нових клієнтів, тоді як для покупців він дасть можливість володіти унікальним виробом, який відрізняється від стандартних виробів масового виробництва. Оцінка одягу як цифрової технічної системи вимагає не лише аналізу характеристик властивостей виробу, а й виявлення параметричного зв'язку між ними для розширення потенціалу та функціоналу. Тому метою дослідження є класифікація модульних та багатодетальних предметів одягу складних просторових форм за способом їх побудови як оболонок на прикладі жіночого жакета. Це дозволить розробити модельні ряди асортиментних структур виробу для умов кастомізованого виробництва. За допомогою асортиментної матриці можна складати асортиментний мінімум, що забезпечить наявність широкого вибору для подальшого моделювання. Виходячи з поєднань основних деталей конструкції, з урахуванням обраної форми проектованого виробу – жакет прилеглого силуету, довжиною до лінії стегон, розроблена варіантна графічна матриця, яка має вигляд двовимірного масиву. Методи візуально-аналітичного та функціонального аналізу кастомізації об’єктів жіночого жакета надали можливість обґрунтувати її з точки зору індивідуалізації речей як специфічного вибору споживача.
{"title":"ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЬНИХ КОМБІНАТОРНИХ РЯДІВ АСОРТИМЕНТНОЇ СТРУКТУРИ ЖІНОЧОГО ЖАКЕТА В УМОВАХ КАСТОМІЗОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА","authors":"О. М. Домбровська, М. П. Артеменко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.22","url":null,"abstract":"Зростання технологічної конкуренції призвело до орієнтації на кастомізацію рішень і зміщення рентабельності від виробництва до споживчого сектору. Це вимагає розвитку інтелектуальних технологій для взаємодії із споживачами. Участь споживача в створенні кастомізованого одягу найчастіше обмежується вибором колірної гами, принта, форми, розміру та розташування декоративних елементів. Масова кастомізація замінила епоху промислового виробництва типового одягу, започаткувавши виробництво продукції з можливістю її адаптації або модифікації за побажанням споживачів. Шляхом індивідуалізації одягу можна досягти не лише створення унікальних предметів, але й сформувати неповторний стиль. Для виробника цей підхід принесе збільшення обсягів продажів та здобуття нових клієнтів, тоді як для покупців він дасть можливість володіти унікальним виробом, який відрізняється від стандартних виробів масового виробництва. Оцінка одягу як цифрової технічної системи вимагає не лише аналізу характеристик властивостей виробу, а й виявлення параметричного зв'язку між ними для розширення потенціалу та функціоналу. Тому метою дослідження є класифікація модульних та багатодетальних предметів одягу складних просторових форм за способом їх побудови як оболонок на прикладі жіночого жакета. Це дозволить розробити модельні ряди асортиментних структур виробу для умов кастомізованого виробництва. За допомогою асортиментної матриці можна складати асортиментний мінімум, що забезпечить наявність широкого вибору для подальшого моделювання. Виходячи з поєднань основних деталей конструкції, з урахуванням обраної форми проектованого виробу – жакет прилеглого силуету, довжиною до лінії стегон, розроблена варіантна графічна матриця, яка має вигляд двовимірного масиву. Методи візуально-аналітичного та функціонального аналізу кастомізації об’єктів жіночого жакета надали можливість обґрунтувати її з точки зору індивідуалізації речей як специфічного вибору споживача.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141038093","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.40
М. О. Рибальченко, О. Ю. Потап, І. О. Маначин, О. П. Єгоров
Підготовка магістрів з автоматизації, комп’ютерно-інтегрованих технологій та робототехніки вимагає формування у майбутніх фахівців базових компетентностей щодо з датності здійснювати автоматизацію складних технологічних об’єктів та комплексів, створювати кіберфізичні системи на основі інтелектуальних методів управління та цифрових технологій з використанням робототехнічних та інтелектуальних мехатронних пристроїв. Матеріальне, інформаційне та методичне забезпечення такої підготовки стає наразі актуальною задачею українських технічних університетів, які активно розгортають на своїй базі нові лабораторні робототехнічні комплекси. Одним з найбільш поширених компонентів цих комплексів є крокові двигуни, що успішно застосовуються у різноманітному промисловому і спеціальному обладнанні для високоточного переміщення об’єктів на задану відстань. Зрозумілою умовою максимально повної реалізації переваг крокового двигуна як виконавчого механізму роботизованої системи є коректний підхід до проєктування систем керування такими механізмами. В роботі ставилась задача розробки системи дистанційного керування кроковим двигуном навчальної транспортної лінії кафедри автоматизації виробничих процесів Українського державного університету науки і технологій. Кроковий двигун у свою чергу забезпечує переміщення каретки у задану позицію. Метою роботи було розробити бюджетну та дієву систему керування кроковим двигуном, що дозволить динамічно змінювати параметри системи за допомогою персонального комп’ютера(ПК), передаючи відповідні команди у систему через COM-порт, або за допомогою планшета, передаючи відповідні команди у систему через Bluetooth. Така система може знайти застосування як у навчальному процесі для відпрацювання стандартних прийомів керування кроковими двигунами та навичок програмування мікроконтролерів, так і в промислових системах, які потребують керування положенням механізму з високою точністю.
自动化、计算机集成技术和机器人技术专业硕士的培训要求培养未来专家的基本能力，使其能够实现复杂技术对象和综合体的自动化，利用机器人和智能机电一体化设备，在智能控制方法和数字技术的基础上创建网络物理系统。目前，为此类培训提供物质、信息和方法上的支持已成为乌克兰技术大学的一项紧迫任务，这些大学正在其校内积极部署新的机器人综合实验室。步进电机是这些综合装置中最常见的组件之一，已成功应用于各种工业和特种设备中，用于在给定距离内高精度移动物体。要最大限度地发挥步进电机作为机器人系统执行器的优势，一个明确的条件就是要正确地设计此类机构的控制系统。本文的任务是为乌克兰国立科技大学生产过程自动化系的培训运输线开发步进电机远程控制系统。步进电机反过来确保小车移动到指定位置。这项工作的目的是开发一种低成本、高效率的步进电机控制系统，该系统可使用个人电脑（PC）通过 COM 端口向系统传输适当的命令，或使用平板电脑通过蓝牙向系统传输适当的命令，从而动态更改系统参数。这样的系统既可以在教育过程中用于练习标准步进电机控制技术和微控制器编程技能，也可以用于需要高精度控制机构位置的工业系统。
{"title":"ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ КРОКОВИМ ДВИГУНОМ НАВЧАЛЬНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ЛІНІЇ","authors":"М. О. Рибальченко, О. Ю. Потап, І. О. Маначин, О. П. Єгоров","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.40","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.40","url":null,"abstract":"Підготовка магістрів з автоматизації, комп’ютерно-інтегрованих технологій та робототехніки вимагає формування у майбутніх фахівців базових компетентностей щодо з датності здійснювати автоматизацію складних технологічних об’єктів та комплексів, створювати кіберфізичні системи на основі інтелектуальних методів управління та цифрових технологій з використанням робототехнічних та інтелектуальних мехатронних пристроїв. Матеріальне, інформаційне та методичне забезпечення такої підготовки стає наразі актуальною задачею українських технічних університетів, які активно розгортають на своїй базі нові лабораторні робототехнічні комплекси. Одним з найбільш поширених компонентів цих комплексів є крокові двигуни, що успішно застосовуються у різноманітному промисловому і спеціальному обладнанні для високоточного переміщення об’єктів на задану відстань. Зрозумілою умовою максимально повної реалізації переваг крокового двигуна як виконавчого механізму роботизованої системи є коректний підхід до проєктування систем керування такими механізмами. В роботі ставилась задача розробки системи дистанційного керування кроковим двигуном навчальної транспортної лінії кафедри автоматизації виробничих процесів Українського державного університету науки і технологій. Кроковий двигун у свою чергу забезпечує переміщення каретки у задану позицію. Метою роботи було розробити бюджетну та дієву систему керування кроковим двигуном, що дозволить динамічно змінювати параметри системи за допомогою персонального комп’ютера(ПК), передаючи відповідні команди у систему через COM-порт, або за допомогою планшета, передаючи відповідні команди у систему через Bluetooth. Така система може знайти застосування як у навчальному процесі для відпрацювання стандартних прийомів керування кроковими двигунами та навичок програмування мікроконтролерів, так і в промислових системах, які потребують керування положенням механізму з високою точністю.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141056910","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.21
Л. В. Балдич, І. М. Мартинова
У статті розглянуто питання підвищення якісних показників процесу заморожування фруктів та ягід, за рахунок використання сучасних і прогресивних методів та засобів заморожування. Проаналізовано виробництво плодово-ягідної продукції в Україні та інших країнах, показано географічні напрямки експорту заморожених плодів та ягід, а також структура експорту заморожених плодів та ягід з України. Зазначено проблеми і перспективи розвитку ягідної галузі України. Відзначено заморожування фруктів і ягід як високорентабельний бізнес, який передбачає технологію довготривалого зберігання плодів та реалізацію об’єктів зберігання на прилавках магазинів. Визначено якісні характеристики різних методів заморожування, які засновані: на прямому контакті харчового продукту з холодоагентом; використанні холодоносія, який охолоджується холодоагентом в спеціальних теплообмінниках; контакті продукту з холодоагентом через металеву поверхню; комбінований. Охарактеризовано найбільш поширені способи заморожування харчових продуктів базуються на технологіях використання повітря, рідини, холодоагентів. Досліджено особливості «шокового» замороження як ефективного способу підготовки ягід, фруктів та овочів до довгострокового зберігання без втрати їх органолептичних характеристик, смакових якостей та харчової цінності. Весь процес якого складається з трьох основних етапів: підготовка сировини (охолодження);заморожування; доморожування. Проведено аналіз устаткування для заморожування за основними показниками: технологічними, економічними та екологічними. Найбільш поширеними та ефективними видами морозильних агрегатів є спіральні морозильні апарати; флюїдизаційні апарати тунельного типу; камери шокової заморозки, плиткові морозильні агрегати. Окупність обладнання повністю залежить від обсягів продукції, сезону та впливу конкурентів з інших країн на ціноутворення кінцевого продукту. Визначено одну із екологічних вимог до всіх типів обладнання для шокового заморожування – це використання екологічно чистих холодоагентів CO₂. Ці системи передбачають значну економію енергії, деяких випадках досягаючи зниження енергоспоживання на 25–40%.
{"title":"ОГЛЯД МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЗАМОРОЖУВАННЯ ПЛОДІВ І ЯГІД У ПРОЦЕСІ ПЕРЕРОБКИ","authors":"Л. В. Балдич, І. М. Мартинова","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.21","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання підвищення якісних показників процесу заморожування фруктів та ягід, за рахунок використання сучасних і прогресивних методів та засобів заморожування. Проаналізовано виробництво плодово-ягідної продукції в Україні та інших країнах, показано географічні напрямки експорту заморожених плодів та ягід, а також структура експорту заморожених плодів та ягід з України. Зазначено проблеми і перспективи розвитку ягідної галузі України. Відзначено заморожування фруктів і ягід як високорентабельний бізнес, який передбачає технологію довготривалого зберігання плодів та реалізацію об’єктів зберігання на прилавках магазинів. Визначено якісні характеристики різних методів заморожування, які засновані: на прямому контакті харчового продукту з холодоагентом; використанні холодоносія, який охолоджується холодоагентом в спеціальних теплообмінниках; контакті продукту з холодоагентом через металеву поверхню; комбінований. Охарактеризовано найбільш поширені способи заморожування харчових продуктів базуються на технологіях використання повітря, рідини, холодоагентів. Досліджено особливості «шокового» замороження як ефективного способу підготовки ягід, фруктів та овочів до довгострокового зберігання без втрати їх органолептичних характеристик, смакових якостей та харчової цінності. Весь процес якого складається з трьох основних етапів: підготовка сировини (охолодження);заморожування; доморожування. Проведено аналіз устаткування для заморожування за основними показниками: технологічними, економічними та екологічними. Найбільш поширеними та ефективними видами морозильних агрегатів є спіральні морозильні апарати; флюїдизаційні апарати тунельного типу; камери шокової заморозки, плиткові морозильні агрегати. Окупність обладнання повністю залежить від обсягів продукції, сезону та впливу конкурентів з інших країн на ціноутворення кінцевого продукту. Визначено одну із екологічних вимог до всіх типів обладнання для шокового заморожування – це використання екологічно чистих холодоагентів CO₂. Ці системи передбачають значну економію енергії, деяких випадках досягаючи зниження енергоспоживання на 25–40%.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141052401","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.7
Василь Анатольович Кравець, О. М. Кравець, С. В. Лапковський, Володимир Костянтинович Фролов, Максим Миколайович Гладський, Василь Петрович Приходько
Використання складальних промислових роботів у виробництві – безальтернативний засіб підвищення продуктивності та якості сучасного складального виробництва. Вже багато років роботизоване складання входить у трійку найпоширеніших роботизованих технологічних операцій. Стаття присвячена вирішенню задач розмірного аналізу роботизованих складальних систем, адже наразі розмірний аналіз є ефективним засобом забезпечення проведення як якісного, так і кількісного аналізу технологічності роботизованих складальних систем і технологічних процесів складання. Метою даної статті є вирішення задачі визначення та розрахунку розмірних зв’язків при роботизованому складанні. У статті розглянуто розмірні зв’язки, що виникають при роботизованому складанні, на прикладі складання циліндричного з’єднання. Для складальної роботизованої системи визначено зв’язки між розмірними ланками та отримано відповідний розмірний ланцюг, що характеризує зв’язок між захватним пристроєм складального промислового робота та відхиленням від співвісності деталей, що складаються. При автоматичному функціонуванні роботизованої складальної системи необхідно забезпечити встановлення складальним промисловим роботом кожного вала у втулку без регулювання та підналагодження, тому співвісність вала та втулки повинна забезпечуватись методом повної взаємозамінності. При повній взаємозамінності значення допуску замикаючої ланки повинно дорівнювати сумі полів допусків складових ланок. Розмірний аналіз роботизованого складання було проведено доволі спрощено – тільки для випадку зміщення осі вала від осі втулки, оскільки на практиці можливий і перекіс осей деталей. Наведений аналіз розмірних зв’язків при роботизованому складанні дозволяє узгодити розміри елементів складальної системи, обґрунтувати вимоги щодо точності використовуваного складального робота, деталей та пристроїв.
{"title":"АНАЛІЗ РОЗМІРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ РОБОТИЗОВАНОЇ СКЛАДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ","authors":"Василь Анатольович Кравець, О. М. Кравець, С. В. Лапковський, Володимир Костянтинович Фролов, Максим Миколайович Гладський, Василь Петрович Приходько","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.7","url":null,"abstract":"Використання складальних промислових роботів у виробництві – безальтернативний засіб підвищення продуктивності та якості сучасного складального виробництва. Вже багато років роботизоване складання входить у трійку найпоширеніших роботизованих технологічних операцій. Стаття присвячена вирішенню задач розмірного аналізу роботизованих складальних систем, адже наразі розмірний аналіз є ефективним засобом забезпечення проведення як якісного, так і кількісного аналізу технологічності роботизованих складальних систем і технологічних процесів складання. Метою даної статті є вирішення задачі визначення та розрахунку розмірних зв’язків при роботизованому складанні. У статті розглянуто розмірні зв’язки, що виникають при роботизованому складанні, на прикладі складання циліндричного з’єднання. Для складальної роботизованої системи визначено зв’язки між розмірними ланками та отримано відповідний розмірний ланцюг, що характеризує зв’язок між захватним пристроєм складального промислового робота та відхиленням від співвісності деталей, що складаються. При автоматичному функціонуванні роботизованої складальної системи необхідно забезпечити встановлення складальним промисловим роботом кожного вала у втулку без регулювання та підналагодження, тому співвісність вала та втулки повинна забезпечуватись методом повної взаємозамінності. При повній взаємозамінності значення допуску замикаючої ланки повинно дорівнювати сумі полів допусків складових ланок. Розмірний аналіз роботизованого складання було проведено доволі спрощено – тільки для випадку зміщення осі вала від осі втулки, оскільки на практиці можливий і перекіс осей деталей. Наведений аналіз розмірних зв’язків при роботизованому складанні дозволяє узгодити розміри елементів складальної системи, обґрунтувати вимоги щодо точності використовуваного складального робота, деталей та пристроїв.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141057014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：