Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.10
Л. І. Мельник, О. М. Шнирук, А. С. Ошега
У статті наведено результати досліджень в області структуроутворення полімерних композитів із підвищеним вмістом мінеральних наповнювачів. При цьому як наповнювачі використовувались попутні продукти видобутку вулканічних порід – перліт і цеоліт родовищ Закарпаття, а як зв’язуючі – водні дисперії сополімерів двох типів – Policril 590 та Latex 2012. Теоретичною передумовою впливу на формування структури та відповідно на властивості композитів стали відомі генетичні особливості складу та будови досліджуваних наповнювачів. При розробці нових полімерних композитів важливу роль відіграє вибір системи наповнювач-зв’язуюче. Використання, при створенні об’ємних композитів в якості матриці водних дисперсій полімерів є маловивченою темою, що потребує поглиблених досліджень. Тому метою даного дослідження було вивчення процесів формування структури композитів та способів її регулювання за рахунок варіювання видів наповнювача і полімерної матриці та їх масового співвідношення. В свою чергу це впливало і на властивості композитів. В ході дослідження було зосереджено увагу на процесах формування структури композитів та аналізі взаємодії в системі наповнювач-полімерна матриця. Вивчено вплив типу сполучень полімерного зв’язуючого з наповнювачами наі розвиток поровоїі структури і фізико-механічні властивості композитів. Результати досліджень показали, що застосування різних типів сполучень досліджуваних компонентів дозволяє ефективно регулювати такі властивості композитів, як водопоглинання, яке змінювалося в інтервалі від 2,6 до 14,2 мас. %, відкрита пористість – від 3,58 до 21,35%, залишкова деформація – від 0,1 до 0,3, та Модуль Юнга – від 19,7 до 677,5 МПа, що відкриває широкі можливості для налаштування характеристик композитів під конкретні застосування.
{"title":"КОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ ВУЛКАНІЧНИХ НАПОВНЮВАЧІВ З РІЗНОВИДАМИ ПОЛІМЕРНОЇ МАТРИЦІ","authors":"Л. І. Мельник, О. М. Шнирук, А. С. Ошега","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.10","url":null,"abstract":"У статті наведено результати досліджень в області структуроутворення полімерних композитів із підвищеним вмістом мінеральних наповнювачів. При цьому як наповнювачі використовувались попутні продукти видобутку вулканічних порід – перліт і цеоліт родовищ Закарпаття, а як зв’язуючі – водні дисперії сополімерів двох типів – Policril 590 та Latex 2012. Теоретичною передумовою впливу на формування структури та відповідно на властивості композитів стали відомі генетичні особливості складу та будови досліджуваних наповнювачів. При розробці нових полімерних композитів важливу роль відіграє вибір системи наповнювач-зв’язуюче. Використання, при створенні об’ємних композитів в якості матриці водних дисперсій полімерів є маловивченою темою, що потребує поглиблених досліджень. Тому метою даного дослідження було вивчення процесів формування структури композитів та способів її регулювання за рахунок варіювання видів наповнювача і полімерної матриці та їх масового співвідношення. В свою чергу це впливало і на властивості композитів. В ході дослідження було зосереджено увагу на процесах формування структури композитів та аналізі взаємодії в системі наповнювач-полімерна матриця. Вивчено вплив типу сполучень полімерного зв’язуючого з наповнювачами наі розвиток поровоїі структури і фізико-механічні властивості композитів. Результати досліджень показали, що застосування різних типів сполучень досліджуваних компонентів дозволяє ефективно регулювати такі властивості композитів, як водопоглинання, яке змінювалося в інтервалі від 2,6 до 14,2 мас. %, відкрита пористість – від 3,58 до 21,35%, залишкова деформація – від 0,1 до 0,3, та Модуль Юнга – від 19,7 до 677,5 МПа, що відкриває широкі можливості для налаштування характеристик композитів під конкретні застосування.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141056307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.37
М. В. Онай, Д. Т. Гулько
У цій роботі проведено аналіз та класифікацію методів розв’язання задачі дискретного логарифмування у мультиплікативних та адитивних групах, а також обґрунтовано актуальність такого аналізу. Особливий акцент зроблено на розв’язанні цієї задачі на еліптичних кривих над скінченними полями. Робота спрямована на підвищення стійкості криптографічних систем шляхом аналізу та класифікації існуючих методів вирішення задачі дискретного логарифмування. У статті розглянуто такі методи: метод перебору, метод Поліга-Геллмана, метод Деніела Шенкса та його модифікації, а саме метод Кенгуру та метод “Two Grumpy Giants and a Baby”. Окрім того, у роботі розглянуто ρ-метод Полларда та його модифікацію, що передбачає розпаралелення на декілька потоків виконання, а також метод Лас-Вегаса – сучасний метод, що використовує матричні обчислення для розв'язання задачі дискретного логарифмування. Ключовим аспектом цієї статті є комплексний порівняльний аналіз методів дискретного логарифмування, результати аналізу наведено у відповідних таблицях, де подана їх часова та просторова складність, а також низка інших показників. Проведений аналіз надає інформацію про ефективність, безпеку та практичність кожного методу, закладає основу для подальших досліджень, а також дозволяє будувати більш стійкі криптосистеми. Визначено, що ρ-метод Полларда має найкращий баланс між швидкодією та пам’яттю, що використовується, тому висунуто гіпотези щодо його покращення. Перша гіпотеза полягає у тому, що при перевірці на існування колізії на кожній ітерації алгоритму, що реалізує цей метод, доцільно порівнювати не точки, а їх класи еквівалентності. Друга гіпотеза покращення полягає у скороченні інтервалу, в якому знаходиться колізія. Іншим перспективним методом вирішення задачі дискретного логарифмування є метод Лас-Вегаса, що має високу швидкодію, проте цей метод не гарантує рішення і має високу просторову складність.
{"title":"КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ДИСКРЕТНОГО ЛОГАРИФМУВАННЯ НА ЕЛІПТИЧНІЙ КРИВІЙ","authors":"М. В. Онай, Д. Т. Гулько","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.37","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.37","url":null,"abstract":"У цій роботі проведено аналіз та класифікацію методів розв’язання задачі дискретного логарифмування у мультиплікативних та адитивних групах, а також обґрунтовано актуальність такого аналізу. Особливий акцент зроблено на розв’язанні цієї задачі на еліптичних кривих над скінченними полями. Робота спрямована на підвищення стійкості криптографічних систем шляхом аналізу та класифікації існуючих методів вирішення задачі дискретного логарифмування. У статті розглянуто такі методи: метод перебору, метод Поліга-Геллмана, метод Деніела Шенкса та його модифікації, а саме метод Кенгуру та метод “Two Grumpy Giants and a Baby”. Окрім того, у роботі розглянуто ρ-метод Полларда та його модифікацію, що передбачає розпаралелення на декілька потоків виконання, а також метод Лас-Вегаса – сучасний метод, що використовує матричні обчислення для розв'язання задачі дискретного логарифмування. Ключовим аспектом цієї статті є комплексний порівняльний аналіз методів дискретного логарифмування, результати аналізу наведено у відповідних таблицях, де подана їх часова та просторова складність, а також низка інших показників. Проведений аналіз надає інформацію про ефективність, безпеку та практичність кожного методу, закладає основу для подальших досліджень, а також дозволяє будувати більш стійкі криптосистеми. Визначено, що ρ-метод Полларда має найкращий баланс між швидкодією та пам’яттю, що використовується, тому висунуто гіпотези щодо його покращення. Перша гіпотеза полягає у тому, що при перевірці на існування колізії на кожній ітерації алгоритму, що реалізує цей метод, доцільно порівнювати не точки, а їх класи еквівалентності. Друга гіпотеза покращення полягає у скороченні інтервалу, в якому знаходиться колізія. Іншим перспективним методом вирішення задачі дискретного логарифмування є метод Лас-Вегаса, що має високу швидкодію, проте цей метод не гарантує рішення і має високу просторову складність.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141053715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.24
М. Є. Рацук, Т. А. Юрова, Є. Є. Колношенко, Д. А. Яценко
Косметичні емульсійні креми увійшли у повсякденні потреби життя кожної родини. Через прагнення мати зволожену шовковисту шкіру і відтягнути момент появи зморшок попит на креми зростає з кожним роком. Відбувається стрімке удосконалення технологій, складників, різноманітність інгредієнтів стає все більш широкою. Емульсійні креми – це однорідна суміш двох основних фаз: водної та жирової типу вода – олія, олія – вода або змішаного типу, до складу яких можуть бути внесені біологічно активні добавки (вітаміни, настої та екстракти рослинної сировини тощо). Враховуючи анатомічні та фізіологічні особливості шкіри на різних ділянках, що визначають необхідність інтенсивного косметичного впливу і, відповідно, вимоги до складу, дерматологічні, косметичні, споживчі характеристики кремів, створення кремів на основі емульсії потребує використання цілого комплексу допоміжних речовин, які забезпечують стабільність крему. Допоміжні речовини проявляють біологічну активність, що дозволяє їм включатись у деякі біохімічні процеси структур шкіри, підсилюючи косметичну ефективність діючих інгредієнтів. В той же час їх вплив не завжди є безпечним для здоров’я та шкіри споживача, тому дослідження складників косметичних засобів є надважливим завданням. Проведено дослідження складових емульсійних косметичних кремів для обличчя різних торгових марок: «Lancôme Hydra Zen Anti-Stress Moisturizing Cream», «Biotherm Aquasource Gel», «La Roche-Posay Effaclar Duo (+) Acne Treatment Cream». Визначено основні активні інгредієнти та проаналізовано їх вплив на властивості косметичних засобів. Показано, що досліджені креми не містять в своєму складі компонентів, які здатні негативно впливати на стан шкіри. Встановлено, що за органолептичними показниками досліджувані зразки повністю відповідають нормативній документації. Експертним методом проведена бальна оцінка емульсійних косметичних кремів для обличчя. Визначено, що крем «Lancôme Hydra Zen Anti-Stress Moisturizing Cream» за органолептичними показниками отримав максимальну кількість балів, але більш ефективним за своєю дією виявився емульсійний крем «La Roche-Posay Effaclar Duo (+) Acne Treatment Cream».
美容乳霜已成为每个家庭日常生活的一部分。由于人们希望拥有滋润、丝滑的肌肤，并延缓皱纹的出现，对面霜的需求逐年增长。技术和成分在迅速改进，成分的种类也越来越多。乳液面霜是由水和脂肪两大主要相（如水-油、油-水或混合相）组成的均匀混合物，其中可能含有生物活性添加剂（维生素、浸泡液和植物提取物等）。考虑到不同部位皮肤的解剖和生理特点，决定了对强化美容效果的需求，以及相应地对乳霜的成分、皮肤学、美容和消费特性的要求，乳液型乳霜的制作需要使用一整套辅料，以确保乳霜的稳定性。辅料具有生物活性，可以参与皮肤结构的某些生化过程，提高活性成分的美容效果。与此同时，它们的影响对消费者的健康和皮肤并不总是安全的，因此对化妆品成分的研究是一项至关重要的任务。这项研究针对不同品牌的乳液面霜成分进行："兰蔻 Hydra Zen Anti-Stress Moisturising Cream"、"碧欧泉 Aquasource Gel"、"La Roche-Posay Effaclar Duo (+) Acne Treatment Cream"。确定了主要的活性成分，并分析了它们对化妆品特性的影响。结果表明，所研究的面霜不含可能对皮肤状况产生不利影响的成分。研究结果表明，所研究样品的感官特征完全符合监管文件的要求。采用专家法对乳液型面霜进行了评估。结果表明，"Lancôme Hydra Zen Anti-Stress Moisturising Cream "在感官特性方面得分最高，但 "La Roche-Posay Effaclar Duo (+) Acne Treatment Cream "乳液面霜的作用更有效。
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМУЛЬСІЙНИХ КРЕМІВ ДЛЯ ОБЛИЧЧЯ","authors":"М. Є. Рацук, Т. А. Юрова, Є. Є. Колношенко, Д. А. Яценко","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.24","url":null,"abstract":"Косметичні емульсійні креми увійшли у повсякденні потреби життя кожної родини. Через прагнення мати зволожену шовковисту шкіру і відтягнути момент появи зморшок попит на креми зростає з кожним роком. Відбувається стрімке удосконалення технологій, складників, різноманітність інгредієнтів стає все більш широкою. Емульсійні креми – це однорідна суміш двох основних фаз: водної та жирової типу вода – олія, олія – вода або змішаного типу, до складу яких можуть бути внесені біологічно активні добавки (вітаміни, настої та екстракти рослинної сировини тощо). Враховуючи анатомічні та фізіологічні особливості шкіри на різних ділянках, що визначають необхідність інтенсивного косметичного впливу і, відповідно, вимоги до складу, дерматологічні, косметичні, споживчі характеристики кремів, створення кремів на основі емульсії потребує використання цілого комплексу допоміжних речовин, які забезпечують стабільність крему. Допоміжні речовини проявляють біологічну активність, що дозволяє їм включатись у деякі біохімічні процеси структур шкіри, підсилюючи косметичну ефективність діючих інгредієнтів. В той же час їх вплив не завжди є безпечним для здоров’я та шкіри споживача, тому дослідження складників косметичних засобів є надважливим завданням. Проведено дослідження складових емульсійних косметичних кремів для обличчя різних торгових марок: «Lancôme Hydra Zen Anti-Stress Moisturizing Cream», «Biotherm Aquasource Gel», «La Roche-Posay Effaclar Duo (+) Acne Treatment Cream». Визначено основні активні інгредієнти та проаналізовано їх вплив на властивості косметичних засобів. Показано, що досліджені креми не містять в своєму складі компонентів, які здатні негативно впливати на стан шкіри. Встановлено, що за органолептичними показниками досліджувані зразки повністю відповідають нормативній документації. Експертним методом проведена бальна оцінка емульсійних косметичних кремів для обличчя. Визначено, що крем «Lancôme Hydra Zen Anti-Stress Moisturizing Cream» за органолептичними показниками отримав максимальну кількість балів, але більш ефективним за своєю дією виявився емульсійний крем «La Roche-Posay Effaclar Duo (+) Acne Treatment Cream».","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141030872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.45
Ю. О. Соколова, І. В. Кочнова
У роботі розглянуто питання формування цінової задоволеності пацієнтів медичних закладів як конкурентної переваги, що дозволяє приваблювати та утримувати пацієнтів в умовах конкуренції, що постійної зростає. На основі використання методу «контент-аналізу» показано основні підходи до визначення категорії «задоволеність» споживача, що в свою чергу дозолило розвинути зміст терміну та обґрунтувати її складові для сфери послуг. Так, в сфері послуг задоволеність споживача містить як раціональні, так і емоційні складові. Крім того, з огляду на характер та характеристики послуг, споживач приймає рішення щодо їх покупки орієнтуючись на ціни, оскільки через них може судити про якість послуг та сформувати уявлення про цінність що буде надана споживачеві. Дано роз’яснення щодо ролі ціни у формуванні задоволеності споживача, яку можна охарактеризувати як вирішальну. Показано, що цінова задоволеність споживача є складовою унікальної цінності, яка, в свою чергу, становить необхідну умову забезпечення конкурентоспроможності медичного закладу на ринку медичних послуг. Встановлено, що цінова задоволеність споживача вимірюється такими якісними характеристиками як прозорість, гідність, сприятливість, безпека, надійність та чесність та дано характеристику кожної з зазначених складових. Розглянуто три основні фази виникнення цінової задоволеності споживача медичної послуги: формування очікування, порівняння, цінова задоволеність, дано їх характеристику, з’ясовано основні чинники, що впливають на формування цінової задоволеності. Як результат виділено три основні види цінової задоволеності, що можуть мати різні наслідки, найгіршим з яких може бути повна відмова від послуг підприємства. Виділено складнощі з якими можуть зіштовхнутися постачальники послуг на різних фазах виникнення цінової задоволеності, які потребують опрацювання з метою їх уникнення та підвищення ефективності задоволення споживачів. Надано практичні рекомендації щодо формування цінової задоволеності пацієнтів медичних закладів, з урахуванням наявних сучасних технологій та каналів комунікації зі споживачем. Водночас подальшої деталізації потребують інструменти формування цінової задоволеності, які дозволять сформувати ефективну маркетингову стратегію медичного закладу.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ЦІНОВОЇ ЗАДОВОЛЕНОСТІ СПОЖИВАЧІВ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ","authors":"Ю. О. Соколова, І. В. Кочнова","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.45","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.45","url":null,"abstract":"У роботі розглянуто питання формування цінової задоволеності пацієнтів медичних закладів як конкурентної переваги, що дозволяє приваблювати та утримувати пацієнтів в умовах конкуренції, що постійної зростає. На основі використання методу «контент-аналізу» показано основні підходи до визначення категорії «задоволеність» споживача, що в свою чергу дозолило розвинути зміст терміну та обґрунтувати її складові для сфери послуг. Так, в сфері послуг задоволеність споживача містить як раціональні, так і емоційні складові. Крім того, з огляду на характер та характеристики послуг, споживач приймає рішення щодо їх покупки орієнтуючись на ціни, оскільки через них може судити про якість послуг та сформувати уявлення про цінність що буде надана споживачеві. Дано роз’яснення щодо ролі ціни у формуванні задоволеності споживача, яку можна охарактеризувати як вирішальну. Показано, що цінова задоволеність споживача є складовою унікальної цінності, яка, в свою чергу, становить необхідну умову забезпечення конкурентоспроможності медичного закладу на ринку медичних послуг. Встановлено, що цінова задоволеність споживача вимірюється такими якісними характеристиками як прозорість, гідність, сприятливість, безпека, надійність та чесність та дано характеристику кожної з зазначених складових. Розглянуто три основні фази виникнення цінової задоволеності споживача медичної послуги: формування очікування, порівняння, цінова задоволеність, дано їх характеристику, з’ясовано основні чинники, що впливають на формування цінової задоволеності. Як результат виділено три основні види цінової задоволеності, що можуть мати різні наслідки, найгіршим з яких може бути повна відмова від послуг підприємства. Виділено складнощі з якими можуть зіштовхнутися постачальники послуг на різних фазах виникнення цінової задоволеності, які потребують опрацювання з метою їх уникнення та підвищення ефективності задоволення споживачів. Надано практичні рекомендації щодо формування цінової задоволеності пацієнтів медичних закладів, з урахуванням наявних сучасних технологій та каналів комунікації зі споживачем. Водночас подальшої деталізації потребують інструменти формування цінової задоволеності, які дозволять сформувати ефективну маркетингову стратегію медичного закладу.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141035672","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.46
В. Е. Арутюнян
Автор досліджує роль соціальних медіа у зміцненні ефективності електронного врядування, з акцентом на огляд існуючих досліджень. Аналізуючи різноманітні дослідження, було визначено, що соціальні медіа сприяють підвищенню прозорості, участі громадян та ефективності управлінських процесів в період пандемії та поза її межами. Соціальні медіа дозволили урядам оперативно зв’язуватися з громадянами, забезпечуючи надання важливої інформації та підтримку. Також було виявлено, що діалогові стратегії у соціальних медіа, які залучають громадськість до взаємодії, мають значний вплив на рівень громадянської участі. Розглянуті дослідження підкреслюють необхідність адаптації урядових стратегій комунікації до особливостей соціальних медіа для оптимізації взаємодії з громадянами та підвищення ефективності електронного врядування. В статті також розглянуто різноманітні методологічні підходи та теоретичні рамки, використані в оглянутих дослідженнях, для вивчення впливу соціальних медіа на електронне врядування. Автори досліджень підкреслюють важливість діалогової орієнтації у комунікації між урядом та громадянами через соціальні медіа. Такий підхід сприяє підвищенню залученості громадян та ефективності сприйняття урядових повідомлень. З дослідження видно, що маркетинг в соціальних медіа може ефективно підвищувати позитивне сприйняття урядових ініціатив та збільшувати задоволення громадян від наданих послуг. Було розглянуто важливість аналізу мовного стилю та змісту урядових повідомлень у соціальних медіа, які можуть вплинути на залучення громадян та їхню взаємодію з урядовими сторінками. Імплікація розглянутих досліджень для розвитку політик в області електронного врядування показує, що уряди повинні враховувати потенціал соціальних медіа як інструменту для підвищення прозорості, участі громадян та ефективності управління, особливо в умовах швидкого розвитку цифрових технологій та змін у суспільних комунікаційних звичках. Висновки розглянутих досліджень надають цінне розуміння для розвитку ефективних стратегій електронного врядування, які використовують потенціал соціальних медіа для підвищення громадянської участі та забезпечення якісних публічних послуг.
{"title":"ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ: ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МАЙБУТНЬОГО","authors":"В. Е. Арутюнян","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.46","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.46","url":null,"abstract":"Автор досліджує роль соціальних медіа у зміцненні ефективності електронного врядування, з акцентом на огляд існуючих досліджень. Аналізуючи різноманітні дослідження, було визначено, що соціальні медіа сприяють підвищенню прозорості, участі громадян та ефективності управлінських процесів в період пандемії та поза її межами. Соціальні медіа дозволили урядам оперативно зв’язуватися з громадянами, забезпечуючи надання важливої інформації та підтримку. Також було виявлено, що діалогові стратегії у соціальних медіа, які залучають громадськість до взаємодії, мають значний вплив на рівень громадянської участі. Розглянуті дослідження підкреслюють необхідність адаптації урядових стратегій комунікації до особливостей соціальних медіа для оптимізації взаємодії з громадянами та підвищення ефективності електронного врядування. В статті також розглянуто різноманітні методологічні підходи та теоретичні рамки, використані в оглянутих дослідженнях, для вивчення впливу соціальних медіа на електронне врядування. Автори досліджень підкреслюють важливість діалогової орієнтації у комунікації між урядом та громадянами через соціальні медіа. Такий підхід сприяє підвищенню залученості громадян та ефективності сприйняття урядових повідомлень. З дослідження видно, що маркетинг в соціальних медіа може ефективно підвищувати позитивне сприйняття урядових ініціатив та збільшувати задоволення громадян від наданих послуг. Було розглянуто важливість аналізу мовного стилю та змісту урядових повідомлень у соціальних медіа, які можуть вплинути на залучення громадян та їхню взаємодію з урядовими сторінками. Імплікація розглянутих досліджень для розвитку політик в області електронного врядування показує, що уряди повинні враховувати потенціал соціальних медіа як інструменту для підвищення прозорості, участі громадян та ефективності управління, особливо в умовах швидкого розвитку цифрових технологій та змін у суспільних комунікаційних звичках. Висновки розглянутих досліджень надають цінне розуміння для розвитку ефективних стратегій електронного врядування, які використовують потенціал соціальних медіа для підвищення громадянської участі та забезпечення якісних публічних послуг.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141042773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.3
Д. А. Гусачук, Ю. П. Фещук, Тетяна Василівна Фурс
Робота присвячена дослідженню якості за густиною і в’язкістю зразків дизельного палива (ДП), присутніх на ринку України в умовах воєнного стану. Проаналізовано основні експлуатаційні вимоги до дизельних палив, виконання яких задовольняє надійну й економічну роботу двигунів. Акцентовано увагу на питанні забезпечення якості ДП, що оцінюється низкою фізико-хімічних показників, основними серед яких є густина і в’язкість. Зазначено, що ці параметри залежать від фракційного і вуглеводневого складу палива. Проведено аналіз впливу густини і в’язкості на процеси випаровування пального і сумішоутворення, а також загалом на роботу паливної системи двигуна. У контексті експлуатаційних вимог обгрунтовано важливість контролю відповідності фізико-хімічних показників нафтових автомобільних палив нормам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови». Зокрема, густину ДП визначають для розрахунку дозувальних приладів систем живлення, а також для обліку витрати палива. Проаналізовано негативні наслідки для роботи двигуна, викликані відхиленням величини кінематичної в'язкості і густини палива від стандартного значення. Описано методики, згідно яких виконано вимірювання густини й визначення кінематичної в’язкості досліджуваних зразків. Вимірювання густини проведено безпосередньо за допомогою ареометра, значення приводили до нормованої температури 15 °С. Визначення кінематичної в’язкості здійснено за допомогою спеціального приладу, основними конструктивними елементами якого були капілярний віскозиметр і рідинний термостат, який забезпечував стабільність температури пального +40°С (стандартне значення). Наведено дані експериментів та обчислень густини й кінематичної в’язкості, виконано порівняння одержаних значень з вимогами стандарту ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови», а також з нормативними вимогами європейських стандартів. За результатами досліджень густини і кінематичної в’язкості зроблено висновок про якість, експлуатаційні властивості і придатність до використання досліджуваних зразків дизельних палив.
本文致力于研究乌克兰戒严市场上柴油（DF）样品的密度和粘度质量。分析了柴油燃料的主要操作要求，满足这些要求可确保发动机可靠、经济地运行。重点关注确保柴油质量的问题，柴油质量通过一系列物理和化学参数进行评估，其中主要是密度和粘度。需要指出的是，这些参数取决于燃料的馏分和碳氢化合物成分。我们分析了密度和粘度对燃料蒸发和混合物形成过程的影响，以及对发动机燃料系统一般运行的影响。在操作要求方面，控制石油汽车燃料的理化参数符合 DSTU 7688:2015 "欧洲柴油燃料 "规范的重要性。技术规格 "的规范。其中，柴油密度的确定是为了计算动力供应系统的定量装置以及核算燃料消耗量。分析了燃油运动粘度和密度偏离标准值对发动机运行造成的负面影响。文中介绍了测量密度和确定所研究样品运动粘度的方法。密度测定直接使用等压计进行，并将数值调整到 15 °C 的正常温度。运动粘度是使用一种特殊装置测定的，该装置的主要结构元件是一个毛细管粘度计和一个液体恒温器，确保燃料温度稳定在 +40 °C （标准值）。实验数据以及密度和运动粘度的计算结果均已列出，并将所得数值与 DSTU 7688:2015 "欧洲柴油燃料 "的要求进行了比较。技术规范 "的要求以及欧洲标准的法规要求进行了比较。根据密度和运动粘度的研究结果，对所研究的柴油样品的质量、操作特性和使用适宜性做出了结论。
{"title":"ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА ЗА ГУСТИНОЮ І В’ЯЗКІСТЮ","authors":"Д. А. Гусачук, Ю. П. Фещук, Тетяна Василівна Фурс","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.3","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню якості за густиною і в’язкістю зразків дизельного палива (ДП), присутніх на ринку України в умовах воєнного стану. Проаналізовано основні експлуатаційні вимоги до дизельних палив, виконання яких задовольняє надійну й економічну роботу двигунів. Акцентовано увагу на питанні забезпечення якості ДП, що оцінюється низкою фізико-хімічних показників, основними серед яких є густина і в’язкість. Зазначено, що ці параметри залежать від фракційного і вуглеводневого складу палива. Проведено аналіз впливу густини і в’язкості на процеси випаровування пального і сумішоутворення, а також загалом на роботу паливної системи двигуна. У контексті експлуатаційних вимог обгрунтовано важливість контролю відповідності фізико-хімічних показників нафтових автомобільних палив нормам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови». Зокрема, густину ДП визначають для розрахунку дозувальних приладів систем живлення, а також для обліку витрати палива. Проаналізовано негативні наслідки для роботи двигуна, викликані відхиленням величини кінематичної в'язкості і густини палива від стандартного значення. Описано методики, згідно яких виконано вимірювання густини й визначення кінематичної в’язкості досліджуваних зразків. Вимірювання густини проведено безпосередньо за допомогою ареометра, значення приводили до нормованої температури 15 °С. Визначення кінематичної в’язкості здійснено за допомогою спеціального приладу, основними конструктивними елементами якого були капілярний віскозиметр і рідинний термостат, який забезпечував стабільність температури пального +40°С (стандартне значення). Наведено дані експериментів та обчислень густини й кінематичної в’язкості, виконано порівняння одержаних значень з вимогами стандарту ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови», а також з нормативними вимогами європейських стандартів. За результатами досліджень густини і кінематичної в’язкості зроблено висновок про якість, експлуатаційні властивості і придатність до використання досліджуваних зразків дизельних палив.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036373","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.14
Л. М. Петров, Ю. М. Петрик
При виконанні робочого процесу колісним рушієм він навантажується силою ваги, що приводить до деформації шини. В статті розглянуті питання дослідження автомобільної системи в трансмісії якої передбачено пружний поштовх з застосуванням резонаторної насадки. Для розробки елементів теорії було застосовано теорему, щодо зміни кінетичної енергії в запропонованій автомобільній системі, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є створення схеми підведення пружного поштовху трансмісії, що дозволяє колісному рушію забезпечити обертальний рух шляхом накопиченого пружинно-реактивного енергетичного балансу, який є фактором в новітній технології переміщення автомобільної системи. Науковий напрям статті полягає в тому, що запропонована конструкція автомобільної системи в якій обертання колісного рушія використовує енергію пружного без трансмісійного поштовху, який підвищує крутний момент на колісному рушії. Методологією дослідження є встановлення теоретичного зв’язку між силою, яку створює «реактивний поштовх», з підвищенням динаміки автомобільної системи. Результатом дослідження є теоретичне створення конструкції автомобіля з рухливою платформою з використанням елементів демпфування в автомобільній системі, що дозволяє створити «фізичний дискомфорт опорної поверхні». Для опису та розкриття поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» нами використано теорію диференційних рівнянь які підтверджують існування такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Цінність викладеного матеріалу дослідження, а також результати виконаної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропонована конструктивна розробка автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.
{"title":"ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ СИЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ КРУТНИМ МОМЕНТОМ КОЛЕСА АВТОМОБІЛЯ РЕАКТИВНИМ ПОШТОВХОМ В ЗОНІ КОНТАКТУ ЙОГО З ОПОРНОЮ ПОВЕРХНЕЮ","authors":"Л. М. Петров, Ю. М. Петрик","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.14","url":null,"abstract":"При виконанні робочого процесу колісним рушієм він навантажується силою ваги, що приводить до деформації шини. В статті розглянуті питання дослідження автомобільної системи в трансмісії якої передбачено пружний поштовх з застосуванням резонаторної насадки. Для розробки елементів теорії було застосовано теорему, щодо зміни кінетичної енергії в запропонованій автомобільній системі, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є створення схеми підведення пружного поштовху трансмісії, що дозволяє колісному рушію забезпечити обертальний рух шляхом накопиченого пружинно-реактивного енергетичного балансу, який є фактором в новітній технології переміщення автомобільної системи. Науковий напрям статті полягає в тому, що запропонована конструкція автомобільної системи в якій обертання колісного рушія використовує енергію пружного без трансмісійного поштовху, який підвищує крутний момент на колісному рушії. Методологією дослідження є встановлення теоретичного зв’язку між силою, яку створює «реактивний поштовх», з підвищенням динаміки автомобільної системи. Результатом дослідження є теоретичне створення конструкції автомобіля з рухливою платформою з використанням елементів демпфування в автомобільній системі, що дозволяє створити «фізичний дискомфорт опорної поверхні». Для опису та розкриття поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» нами використано теорію диференційних рівнянь які підтверджують існування такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Цінність викладеного матеріалу дослідження, а також результати виконаної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропонована конструктивна розробка автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141047070","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.13
Л. М. Петров, I. В. Кішянус, С. М. Верпівський, О. А. Малиновський, В. А. Нікішин, С. В. Шелухін
Колісні рушії військового автомобіля призначені для його переміщення для задовільнення виконання технологічних завдань в зоні наближених до бойових, але ця вимога не в повній мірі задовольняється. Це пов’язано з виконанням вищеперелікованих завдань в складних умовах, в умовах бездоріжжя. Для забезпечення обов’язкового виконання та надійності технологічних переміщень в таких умовах фахівці з конструкцій свої дії спрямували на удосконалення ходової частини в частності підвісок. В статті розглянуто питання теоретичного дослідження конструкції розвинутої підвіски військового автомобіля Переміщення автомобіля здійснюється за допомогою колісних рушіїв, які в неповній мірі задовольняють виконання технологічних завдань в зоні наближених до бойових. Основним недоліком являється виконання вимог переміщення військового автомобіля в умовах бездоріжжя, а в деяких випадках неможливість його переміщення. Для підвищення надійності технології переміщення автомобіля в умовах бездоріжжя розробки фахівців світового рівня спрямовані на удосконалення конструкції його підвіски а також технології переміщення в умовах бездоріжжя в статті розглянуті питання дослідження динамічно розвинутої підвіски військового автомобіля кількості рухів системи, та руху центра мас цієї системи. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія при переїзді ним опори, перетворення енергії підведеної до колісного рушія та кількісних рухів кінематично розсереджених в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля зі складанням тягового зусилля автомобіля з переносними силами кількісного руху, яка є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше розглянута технологія в якій при обертанні колісного рушія по перешкоді застосовано закон зміни механічної енергії,тобто, енергії підведеної до колісного рушія та кількісних рухів кінематично розсереджених в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля зі складанням тягового зусилля автомобіля з переносними силами кількісного руху а це дозволяє більш доцільно підійти до розгляду реалізації крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між кількісними рухами кінематично розсередженими в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля та параметром кількісних рухів, а також з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розробка елементів теорії кількісних рухів кінематично розсереджених в колісному рушії. При розкритті поняття «динамічно розвинутої підвіски» були використані рівняння, які математично підтверджують зв’язок з кількісними рухами кінематично розсередженими в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля.що дозволяє подолання перешкод на шляху та опорної поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозвол
{"title":"ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ДИНАМІЧНО РОЗВИНУТОЇ ПІДВІСКИ ВІЙСЬКОВОГО АВТОМОБІЛЯ","authors":"Л. М. Петров, I. В. Кішянус, С. М. Верпівський, О. А. Малиновський, В. А. Нікішин, С. В. Шелухін","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.13","url":null,"abstract":"Колісні рушії військового автомобіля призначені для його переміщення для задовільнення виконання технологічних завдань в зоні наближених до бойових, але ця вимога не в повній мірі задовольняється. Це пов’язано з виконанням вищеперелікованих завдань в складних умовах, в умовах бездоріжжя. Для забезпечення обов’язкового виконання та надійності технологічних переміщень в таких умовах фахівці з конструкцій свої дії спрямували на удосконалення ходової частини в частності підвісок. В статті розглянуто питання теоретичного дослідження конструкції розвинутої підвіски військового автомобіля Переміщення автомобіля здійснюється за допомогою колісних рушіїв, які в неповній мірі задовольняють виконання технологічних завдань в зоні наближених до бойових. Основним недоліком являється виконання вимог переміщення військового автомобіля в умовах бездоріжжя, а в деяких випадках неможливість його переміщення. Для підвищення надійності технології переміщення автомобіля в умовах бездоріжжя розробки фахівців світового рівня спрямовані на удосконалення конструкції його підвіски а також технології переміщення в умовах бездоріжжя в статті розглянуті питання дослідження динамічно розвинутої підвіски військового автомобіля кількості рухів системи, та руху центра мас цієї системи. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія при переїзді ним опори, перетворення енергії підведеної до колісного рушія та кількісних рухів кінематично розсереджених в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля зі складанням тягового зусилля автомобіля з переносними силами кількісного руху, яка є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше розглянута технологія в якій при обертанні колісного рушія по перешкоді застосовано закон зміни механічної енергії,тобто, енергії підведеної до колісного рушія та кількісних рухів кінематично розсереджених в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля зі складанням тягового зусилля автомобіля з переносними силами кількісного руху а це дозволяє більш доцільно підійти до розгляду реалізації крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між кількісними рухами кінематично розсередженими в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля та параметром кількісних рухів, а також з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розробка елементів теорії кількісних рухів кінематично розсереджених в колісному рушії. При розкритті поняття «динамічно розвинутої підвіски» були використані рівняння, які математично підтверджують зв’язок з кількісними рухами кінематично розсередженими в колісному рушії в керований відносно диска колеса рух автомобіля.що дозволяє подолання перешкод на шляху та опорної поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозвол","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141056541","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.19
Олександр Юрійович Юрченко, В. І. Склабінський, Оксана Гусак
Обертання корзини вібраційного гранулятора мінеральних добрив веде за собою певні характерні особливості в проведенні експериментального дослідження. Це пов’язано, в першу чергу, з дослідженням внутрішньої гідродинаміки такої установки. Крім того, основний процес, що спостерігають, – факел розпилу речовини певного структурованого складу залежить від тих особливостей, дослідження впливу яких може бути проблематичним. У даній роботі представлено структуру експериментального стенду вібраційного обертового гранулятора та методологію проведення експерименту. Встановлено, що мінімально необхідний структурний набір елементів як в конструкції стенду, так і з точки зору інструментів дає можливість чіткого визначення залежності зміни факелу розпилу від частоти накладених вібрацій, кількості обертів корзини гранулятора та витрати рідини. Практична значимість приведеної методики проведення експерименту дає можливість отримання графіків залежності кожної зі змінних з метою аналізу закономірностей зміни стану продукту. Водночас, отримані результати можуть бути використаними для розрахунку нового грануляційного обладнання, а також при вивченні відповідних дисциплін. Зміна, наприклад, швидкості обертання корзини гранулятора несе за собою зміну факелу розпилу на її виході. Аналогічним чином, зміна частоти вібрації або рівня стовпа рідини несуть відповідний вплив. Особливо важливо це при визначенні розміру гранул при отриманні готового продукту. Тому, представлений в роботі стенд з набором відповідних функцій та структурних елементів при виконанні операцій гранулювання вимагає окремого етапу вивчення з метою отримання відповідних залежностей кінцевого продукту від перебігу основних процесів.
{"title":"МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКЕЛУ РОЗПИЛУ НА ВИХОДІ З КОРЗИНИ ОБЕРТОВОГО ВІБРАЦІЙНОГО ГРАНУЛЯТОРА","authors":"Олександр Юрійович Юрченко, В. І. Склабінський, Оксана Гусак","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.19","url":null,"abstract":"Обертання корзини вібраційного гранулятора мінеральних добрив веде за собою певні характерні особливості в проведенні експериментального дослідження. Це пов’язано, в першу чергу, з дослідженням внутрішньої гідродинаміки такої установки. Крім того, основний процес, що спостерігають, – факел розпилу речовини певного структурованого складу залежить від тих особливостей, дослідження впливу яких може бути проблематичним. У даній роботі представлено структуру експериментального стенду вібраційного обертового гранулятора та методологію проведення експерименту. Встановлено, що мінімально необхідний структурний набір елементів як в конструкції стенду, так і з точки зору інструментів дає можливість чіткого визначення залежності зміни факелу розпилу від частоти накладених вібрацій, кількості обертів корзини гранулятора та витрати рідини. Практична значимість приведеної методики проведення експерименту дає можливість отримання графіків залежності кожної зі змінних з метою аналізу закономірностей зміни стану продукту. Водночас, отримані результати можуть бути використаними для розрахунку нового грануляційного обладнання, а також при вивченні відповідних дисциплін. Зміна, наприклад, швидкості обертання корзини гранулятора несе за собою зміну факелу розпилу на її виході. Аналогічним чином, зміна частоти вібрації або рівня стовпа рідини несуть відповідний вплив. Особливо важливо це при визначенні розміру гранул при отриманні готового продукту. Тому, представлений в роботі стенд з набором відповідних функцій та структурних елементів при виконанні операцій гранулювання вимагає окремого етапу вивчення з метою отримання відповідних залежностей кінцевого продукту від перебігу основних процесів.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141045883","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-01DOI: 10.35546/kntu2078-4481.2024.1.4
В. С. Дорофєєв, Г. В. Зінченко, Н. В. Пушкар
У даній роботі визначені дотичні напруження в бетонних і залізобетонних балках при сумісній дії згинального моменту і поперечної сили. Проаналізовані експериментальні і теоретичні дослідження провідних українських авторів стосовно вивчення роботи стиснутих і згинальних бетонних і залізобетонних елементів конструкцій при різних силових впливах і довільної форми поперечного перерізу. Розвинуті методи оцінки напружено-деформованого стану на підставі реальних діафрагм деформування бетону з врахуванням фізичної і геометричної нелінійності. Виведені залежності нормальних напружень в згинальних елементах при двоквадратичному законі деформування бетону. Авторами проаналізовано характер епюри дотичних напружень у бетонній балці. Визначено точки, де xy τ набуває екстремального значення. Визначені максимальні дотичні напруження. Описані дотичні напруження при двократичному законі деформування бетону. Проаналізовано максимальні дотичні напруження при нелінійному законі деформування, показано, що вони мають менші значення, ніж при лінійному. Показано, що запропоновані методи визначення напружень в бетоні не дають можливості для визначення нормальних і дотичних напружень, а також аналізувати дійсний напружений стан в перерізах по довжині і висоті елементів, тому в роботі продовжені дослідження бетонних і залізобетонних конструкцій для визначення дотичних напружень внутрішніх зусиль при нелінійному законі деформування бетону. Наведено, що формули для дотичних напружень елемента, що враховують нелінійну складову закону деформування, крім поперечної сили містять відношення діючого в перерізі згинального моменту до моменту розрахункового бетонної балки. На основі отриманих результатів побудовано епюри дотичних напружень у розтягнутій та стислій зонах бетонного перерізу. За результатами досліджень для залізобетонної балки виведені формули визначення дотичних напружень з урахуванням змінності наведеного моменту інерції вздовж її осі.
{"title":"ДОТИЧНІ НАПРУЖЕННЯ В ЕЛЕМЕНТАХ, ЩО ЗГИНАЮТЬСЯ ПРИ ДВОКВАДРАТИЧНОМУ ЗАКОНІ ДЕФОРМУВАННЯ БЕТОНУ","authors":"В. С. Дорофєєв, Г. В. Зінченко, Н. В. Пушкар","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.4","url":null,"abstract":"У даній роботі визначені дотичні напруження в бетонних і залізобетонних балках при сумісній дії згинального моменту і поперечної сили. Проаналізовані експериментальні і теоретичні дослідження провідних українських авторів стосовно вивчення роботи стиснутих і згинальних бетонних і залізобетонних елементів конструкцій при різних силових впливах і довільної форми поперечного перерізу. Розвинуті методи оцінки напружено-деформованого стану на підставі реальних діафрагм деформування бетону з врахуванням фізичної і геометричної нелінійності. Виведені залежності нормальних напружень в згинальних елементах при двоквадратичному законі деформування бетону. Авторами проаналізовано характер епюри дотичних напружень у бетонній балці. Визначено точки, де xy τ набуває екстремального значення. Визначені максимальні дотичні напруження. Описані дотичні напруження при двократичному законі деформування бетону. Проаналізовано максимальні дотичні напруження при нелінійному законі деформування, показано, що вони мають менші значення, ніж при лінійному. Показано, що запропоновані методи визначення напружень в бетоні не дають можливості для визначення нормальних і дотичних напружень, а також аналізувати дійсний напружений стан в перерізах по довжині і висоті елементів, тому в роботі продовжені дослідження бетонних і залізобетонних конструкцій для визначення дотичних напружень внутрішніх зусиль при нелінійному законі деформування бетону. Наведено, що формули для дотичних напружень елемента, що враховують нелінійну складову закону деформування, крім поперечної сили містять відношення діючого в перерізі згинального моменту до моменту розрахункового бетонної балки. На основі отриманих результатів побудовано епюри дотичних напружень у розтягнутій та стислій зонах бетонного перерізу. За результатами досліджень для залізобетонної балки виведені формули визначення дотичних напружень з урахуванням змінності наведеного моменту інерції вздовж її осі.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141055937","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：