Pub Date : 2021-11-19DOI: 10.31996/mru.2021.3.3-12
V. V. Sukach, O. B. Bobrov
У статті подано стислий огляд головних золоторудних об’єктів України та закцентовано увагу на Солонянському рудному полі (СРП), яке розташоване у Середньопридніпровській субпровінції Українського щита (УЩ). На сьогодні в Україні відкрито 10 родовищ і понад 200 перспективних рудопроявів золота в межах металогенічних провінцій: Карпатсько-Кримської, Дніпровсько-Донецької та УЩ. Найбагатшою золотоносною провінцією є УЩ, ресурси якого оцінюються в не менш як 2400 т благородного металу. З них близько 1000 т зосереджені в межах СРП, де компактно розміщені золото-молібденові родовища Сергіївське та Балка Золота, а також рудопрояви золота Аполлонівський, Східноаполлонівський, Новий, Тетянин, Дорожній, Розрахунковий, Центральний, Сонячний. З огляду на сукупність сприятливих геолого-економічних умов, як-от значні ресурси благородного металу, проста геологічна будова, чіткий контроль та особливості локалізації зруденіння, вигідне географо-економічне положення тощо, СРП має реальні передумови для початку промислового видобутку золота в близькій перспективі. У межах рудного поля першочерговим об’єктом для розробки вважається Сергіївське родовище.
{"title":"Солонянське рудне поле – пріоритетний об’єкт для старту промислового видобутку золота в Україні","authors":"V. V. Sukach, O. B. Bobrov","doi":"10.31996/mru.2021.3.3-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.3-12","url":null,"abstract":"У статті подано стислий огляд головних золоторудних об’єктів України та закцентовано увагу на Солонянському рудному полі (СРП), яке розташоване у Середньопридніпровській субпровінції Українського щита (УЩ). На сьогодні в Україні відкрито 10 родовищ і понад 200 перспективних рудопроявів золота в межах металогенічних провінцій: Карпатсько-Кримської, Дніпровсько-Донецької та УЩ. Найбагатшою золотоносною провінцією є УЩ, ресурси якого оцінюються в не менш як 2400 т благородного металу. З них близько 1000 т зосереджені в межах СРП, де компактно розміщені золото-молібденові родовища Сергіївське та Балка Золота, а також рудопрояви золота Аполлонівський, Східноаполлонівський, Новий, Тетянин, Дорожній, Розрахунковий, Центральний, Сонячний. З огляду на сукупність сприятливих геолого-економічних умов, як-от значні ресурси благородного металу, проста геологічна будова, чіткий контроль та особливості локалізації зруденіння, вигідне географо-економічне положення тощо, СРП має реальні передумови для початку промислового видобутку золота в близькій перспективі. У межах рудного поля першочерговим об’єктом для розробки вважається Сергіївське родовище.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864690","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-19DOI: 10.31996/mru.2021.3.33-36
T. V. Sushko
На території Волино-Поділля силурійські відклади представлені потужними товщами теригенних і карбонатних відкладів, як-от мергелі, аргіліти, вапняки, доломіти тощо. Оскільки ці відклади мають високі колекторські властивості, вони перспективні на вуглеводні. Також глини слугують покришками для пасток нафти й газу. У промисловості їх часто використовують як будівельний матеріал.Промислових скупчень вуглеводнів у карбонатних товщах Волино-Поділля поки ще не виявлено. Утім є численні ознаки нафтогазоносності цих відкладів у силурійських і верхньодевонських вапняках. У карбонатних товщах силурійського віку наявні нафтогазоперспективні рифогенні вапняки у трьох горизонтах: скальському, малиновецькому й баговицькому. Вони утворюють бар’єрний риф, який простягається від району Локачинського валу на північному заході до м. Чернівців на південному сході.Дослідження має на меті визначити поширення рифових фацій силуру Волино-Поділля та горизонтів у цих відкладах; уточнити їхню стратиграфічну належність; показати роль тектонічних рухів у формуванні фацій і товщини рифогенних відкладів, а також окреслити можливості пошуків вуглеводнів у силурійських рифогенних утвореннях.
{"title":"Особливості фацій рифів силурійського віку Волино-Поділля","authors":"T. V. Sushko","doi":"10.31996/mru.2021.3.33-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.33-36","url":null,"abstract":"На території Волино-Поділля силурійські відклади представлені потужними товщами теригенних і карбонатних відкладів, як-от мергелі, аргіліти, вапняки, доломіти тощо. Оскільки ці відклади мають високі колекторські властивості, вони перспективні на вуглеводні. Також глини слугують покришками для пасток нафти й газу. У промисловості їх часто використовують як будівельний матеріал.Промислових скупчень вуглеводнів у карбонатних товщах Волино-Поділля поки ще не виявлено. Утім є численні ознаки нафтогазоносності цих відкладів у силурійських і верхньодевонських вапняках. У карбонатних товщах силурійського віку наявні нафтогазоперспективні рифогенні вапняки у трьох горизонтах: скальському, малиновецькому й баговицькому. Вони утворюють бар’єрний риф, який простягається від району Локачинського валу на північному заході до м. Чернівців на південному сході.Дослідження має на меті визначити поширення рифових фацій силуру Волино-Поділля та горизонтів у цих відкладах; уточнити їхню стратиграфічну належність; показати роль тектонічних рухів у формуванні фацій і товщини рифогенних відкладів, а також окреслити можливості пошуків вуглеводнів у силурійських рифогенних утвореннях.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-19DOI: 10.31996/mru.2021.3.13-19
M. M. Zinchuk
На підставі проведених комплексних досліджень підтверджено припущення щодо різних особливостей алмазів з кількох перспективних ділянок Тунгуської алмазоносної субпровінції, серед яких найперспективнішими є деякі території Байкітської та Південнотунгуської областей. Істотний вплив на формування тут давніх розсипів алмазів має докембрійська фаза кімберлітового магматизму в Присаянні та інших подібних структурах Сибірської платформи, звідки кристали зносилися в Іркутський амфітеатр. Обґрунтовано гіпотезу про приурочення областей поширення округлих алмазів до полів розвитку докембрійських теригенних формацій. Це дає змогу прогнозувати виявлення високопродуктивних тіл і в крайових частинах давніх платформ, що вже засвідчено на прикладі Східноєвропейської платформи. Результати вивчення алмазів уможливлюють термальний вплив на кристали в умовах давніх вторинних колекторів магматичних утворень трапової формації, що спричинило перехід зелених плям пігментації в бурі. Судячи з наявності баласів у розсипах басейну р. Нижня Тунгуска, карбонадо в басейні верхньої течії р. Вілюй і баласів тунгуського типу в Середньомархінському алмазоносному районі (СМАР), типових округлих алмазів і тригонтриоктаедрів I різновиду, знесення таких алмазів могло сягнути зони зчленування Тунгуської синеклізи й Анабарської антеклізи (межиріччя Марха — Тюнг). За низкою типоморфних особливостей вивчені алмази близькі до кристалів розсипів Уралу й Середнього Тіману, але на відміну від них, характеризуються вищим (не менш як у 3–5 разів) умістом ламінарних кристалів ряду октаедр-ромбододекаедр, що свідчить про полігенезу їхніх корінних джерел (не менш як двох полів докембрійської фази й одного — мезозойської фази магматизму). Типоморфні особливості алмазів важливі для палеографічних реконструкцій поширення давніх продуктивних відкладів. Проведене мінералогічне районування території розсипної алмазоносності за типоморфними особливостями алмазів відкриває можливості локалізації перспективних площ і пошуку корінних джерел цього мінералу, що є набагато стійкішим в екзогенних умовах, порівнюючи з іншими мантійними утвореннями. Отримані типоморфні особливості алмазів описуваних осадових товщ можна також використати для відновлення екзогенної історії на шляху від їхніх джерел до місць сучасного розміщення в розсипах, що дуже важливо для визначення джерел знесення алмазоносного матеріалу.
{"title":"Про характеристику алмазів з давніх осадових товщ крайових частин платформ","authors":"M. M. Zinchuk","doi":"10.31996/mru.2021.3.13-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.13-19","url":null,"abstract":"На підставі проведених комплексних досліджень підтверджено припущення щодо різних особливостей алмазів з кількох перспективних ділянок Тунгуської алмазоносної субпровінції, серед яких найперспективнішими є деякі території Байкітської та Південнотунгуської областей. Істотний вплив на формування тут давніх розсипів алмазів має докембрійська фаза кімберлітового магматизму в Присаянні та інших подібних структурах Сибірської платформи, звідки кристали зносилися в Іркутський амфітеатр. Обґрунтовано гіпотезу про приурочення областей поширення округлих алмазів до полів розвитку докембрійських теригенних формацій. Це дає змогу прогнозувати виявлення високопродуктивних тіл і в крайових частинах давніх платформ, що вже засвідчено на прикладі Східноєвропейської платформи. Результати вивчення алмазів уможливлюють термальний вплив на кристали в умовах давніх вторинних колекторів магматичних утворень трапової формації, що спричинило перехід зелених плям пігментації в бурі. Судячи з наявності баласів у розсипах басейну р. Нижня Тунгуска, карбонадо в басейні верхньої течії р. Вілюй і баласів тунгуського типу в Середньомархінському алмазоносному районі (СМАР), типових округлих алмазів і тригонтриоктаедрів I різновиду, знесення таких алмазів могло сягнути зони зчленування Тунгуської синеклізи й Анабарської антеклізи (межиріччя Марха — Тюнг). За низкою типоморфних особливостей вивчені алмази близькі до кристалів розсипів Уралу й Середнього Тіману, але на відміну від них, характеризуються вищим (не менш як у 3–5 разів) умістом ламінарних кристалів ряду октаедр-ромбододекаедр, що свідчить про полігенезу їхніх корінних джерел (не менш як двох полів докембрійської фази й одного — мезозойської фази магматизму). Типоморфні особливості алмазів важливі для палеографічних реконструкцій поширення давніх продуктивних відкладів. Проведене мінералогічне районування території розсипної алмазоносності за типоморфними особливостями алмазів відкриває можливості локалізації перспективних площ і пошуку корінних джерел цього мінералу, що є набагато стійкішим в екзогенних умовах, порівнюючи з іншими мантійними утвореннями. Отримані типоморфні особливості алмазів описуваних осадових товщ можна також використати для відновлення екзогенної історії на шляху від їхніх джерел до місць сучасного розміщення в розсипах, що дуже важливо для визначення джерел знесення алмазоносного матеріалу.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-19DOI: 10.31996/mru.2021.3.20-23
G. G. Lyutyi, N. G. Lyuta, I. V. Sanina
Методичними документами Водної рамкової директиви Європарламенту передбачено лише два класи якості підземних вод – “добра” і “погана”. Очевидно, що для оцінювання та картографування змін якості води цих двох градацій не досить. Тому було використано класифікацію Національного стандарту України “Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правил вибирання” (ДСТУ 4808:2007), згідно з якою підземні води за показниками хімічного складу поділяють на чотири класи: “відмінна”, “добра”, “задовільна” і “посередня”. Щоб оцінити зміни якості підземних вод у часі, було порівняно гідрогеохімічні характеристики, отримані за результатами гідрогеологічного вивчення підземних вод на етапі розвідувальних робіт у період 60–70-х років XX сторіччя та гідрогеологічного довивчення раніше закартованих площ у 2000–2010 рр. Зіставлені дані за різні часові відтинки наочно засвідчили інтенсивний перебіг процесу забруднення підземних вод у четвертинних відкладах у межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну (ДДАБ). Водночас негативних тенденцій змін якості підземних вод більш захищених – напірних водоносних горизонтів в еоценових і нижньокрейдово-сеноманських відкладах за період 1970–2010 рр. виявлено не було. Апробовані підходи картографічного оцінювання змін якості підземних вод у часі, рекомендовані ДСТУ 4808:2007, можна разом із іншими методами ефективно використовувати під час моніторингу підземних вод в Україні.
{"title":"Оцінка змін якості підземних вод водоносних горизонтів Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну","authors":"G. G. Lyutyi, N. G. Lyuta, I. V. Sanina","doi":"10.31996/mru.2021.3.20-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23","url":null,"abstract":"Методичними документами Водної рамкової директиви Європарламенту передбачено лише два класи якості підземних вод – “добра” і “погана”. Очевидно, що для оцінювання та картографування змін якості води цих двох градацій не досить. Тому було використано класифікацію Національного стандарту України “Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правил вибирання” (ДСТУ 4808:2007), згідно з якою підземні води за показниками хімічного складу поділяють на чотири класи: “відмінна”, “добра”, “задовільна” і “посередня”. Щоб оцінити зміни якості підземних вод у часі, було порівняно гідрогеохімічні характеристики, отримані за результатами гідрогеологічного вивчення підземних вод на етапі розвідувальних робіт у період 60–70-х років XX сторіччя та гідрогеологічного довивчення раніше закартованих площ у 2000–2010 рр. Зіставлені дані за різні часові відтинки наочно засвідчили інтенсивний перебіг процесу забруднення підземних вод у четвертинних відкладах у межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну (ДДАБ). Водночас негативних тенденцій змін якості підземних вод більш захищених – напірних водоносних горизонтів в еоценових і нижньокрейдово-сеноманських відкладах за період 1970–2010 рр. виявлено не було. Апробовані підходи картографічного оцінювання змін якості підземних вод у часі, рекомендовані ДСТУ 4808:2007, можна разом із іншими методами ефективно використовувати під час моніторингу підземних вод в Україні.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-11-19DOI: 10.31996/mru.2021.3.24-27
R. I. Stefurak, R. S. Yaremiychuk
У статті висвітлено історію становлення й розвитку буріння глибоких нафтових і газових свердловин в Україні впродовж останнього сторіччя. Особливої уваги надано як бурінню надглибоких вертикальних свердловин завглибшки понад 6000 метрів, так і розгалужено-горизонтальних свердловин на суші й на морі.На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Втілюючи в життя ці частини проєкту, рекомендується використовувати сервісну систему виконання окремих видів робіт. Передусім це стосується регулювання властивостей промивальних рідин, процесів кріплення стінок свердловини, відновлення фільтраційних характеристик пластів-колекторів.Для вивчення надр із застосуванням новітніх технологій буріння доцільно було б заново переглянути геологічну інформацію з буріння найглибшої в Україні свердловини Шевченково-1 та запроєктувати буріння її аналога з порівнянною глибиною.Описано унікальний вітчизняний досвід буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин під час розбурювання Одеського газоконденсатного родовища на шельфі Чорного моря через регулювання тиску в разі розкриття пласта. Автори запропонували новітню технологію зменшення тиску в процесі експлуатації свердловин у воронках депресії. Технологія пройшла промислове випробування.Отриманий досвід можна застосувати під час буріння на інших родовищах Чорного моря.На переконання авторів, уряд має подбати про збільшення фінансування науково-технічних програм і заходів зі стабілізації й нарощування видобутку нафти й газу, зокрема й завдяки бурінню нових глибоких свердловин, відновленню фонду законсервованих свердловин та інтенсифікації роботи свердловин на виснажених родовищах.
{"title":"Історичні нариси буріння нафтових і газових свердловин – від проєкту до практики (погляд з минулого в майбутнє)","authors":"R. I. Stefurak, R. S. Yaremiychuk","doi":"10.31996/mru.2021.3.24-27","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.24-27","url":null,"abstract":"У статті висвітлено історію становлення й розвитку буріння глибоких нафтових і газових свердловин в Україні впродовж останнього сторіччя. Особливої уваги надано як бурінню надглибоких вертикальних свердловин завглибшки понад 6000 метрів, так і розгалужено-горизонтальних свердловин на суші й на морі.На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Втілюючи в життя ці частини проєкту, рекомендується використовувати сервісну систему виконання окремих видів робіт. Передусім це стосується регулювання властивостей промивальних рідин, процесів кріплення стінок свердловини, відновлення фільтраційних характеристик пластів-колекторів.Для вивчення надр із застосуванням новітніх технологій буріння доцільно було б заново переглянути геологічну інформацію з буріння найглибшої в Україні свердловини Шевченково-1 та запроєктувати буріння її аналога з порівнянною глибиною.Описано унікальний вітчизняний досвід буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин під час розбурювання Одеського газоконденсатного родовища на шельфі Чорного моря через регулювання тиску в разі розкриття пласта. Автори запропонували новітню технологію зменшення тиску в процесі експлуатації свердловин у воронках депресії. Технологія пройшла промислове випробування.Отриманий досвід можна застосувати під час буріння на інших родовищах Чорного моря.На переконання авторів, уряд має подбати про збільшення фінансування науково-технічних програм і заходів зі стабілізації й нарощування видобутку нафти й газу, зокрема й завдяки бурінню нових глибоких свердловин, відновленню фонду законсервованих свердловин та інтенсифікації роботи свердловин на виснажених родовищах.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47193594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-23DOI: 10.31996/mru.2021.2.3-14
H. I. Rudko, H. Bala
Світова тенденція переходу людства до сталого розвитку дуже залежить від безперебійного постачання різних мінералів або матеріалів. У цьому контексті надзвичайно важливим є налагодження співпраці між різними зацікавленими сторонами в керуванні критично важливими матеріалами на всьому глобальному ланцюжку постачання.У статті наведено стислий огляд появи поняття “критична сировина” та траєкторій розвитку національних стратегій щодо критично важливих мінералів в основних зацікавлених регіонах – Китаї, США, Європі, Японії та Австралії. Забезпечення надійного й неупередженого доступу до корисних копалин стає дедалі важливішим чинником конкурентоспроможності, тому країни-імпортери скоординованими діями стимулюють диверсифікацію, тобто збирають дані про виробництво, переробку мінеральних ресурсів і торгівлю ними. Україна, у надрах якої зосереджено широкий спектр корисних копалин, у перспективі може стати одним з надійних партнерів для споживачів критичної мінеральної сировини, зокрема Європейського Союзу.
{"title":"Критична мінеральна сировина та її перспективи в Україні","authors":"H. I. Rudko, H. Bala","doi":"10.31996/mru.2021.2.3-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.3-14","url":null,"abstract":"Світова тенденція переходу людства до сталого розвитку дуже залежить від безперебійного постачання різних мінералів або матеріалів. У цьому контексті надзвичайно важливим є налагодження співпраці між різними зацікавленими сторонами в керуванні критично важливими матеріалами на всьому глобальному ланцюжку постачання.У статті наведено стислий огляд появи поняття “критична сировина” та траєкторій розвитку національних стратегій щодо критично важливих мінералів в основних зацікавлених регіонах – Китаї, США, Європі, Японії та Австралії. Забезпечення надійного й неупередженого доступу до корисних копалин стає дедалі важливішим чинником конкурентоспроможності, тому країни-імпортери скоординованими діями стимулюють диверсифікацію, тобто збирають дані про виробництво, переробку мінеральних ресурсів і торгівлю ними. Україна, у надрах якої зосереджено широкий спектр корисних копалин, у перспективі може стати одним з надійних партнерів для споживачів критичної мінеральної сировини, зокрема Європейського Союзу.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49488313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-23DOI: 10.31996/mru.2021.2.38-43
N. P. Osokina
Досліджено вміст пестицидів у підземних водах України. Методом газової хроматографії визначено стійкі хлорорганічні пестициди (ХОП): дихлордифенілтрихлоретан (ДДТ) і його метаболіти, гексахлорциклогексан (ГХЦГ) і його ізомери, альдрин, гептахлор; фосфорорганічні пестициди: метафос, карбофос, фосфамід, фозалон; фторумісні пестициди: трефлан та ін. З 1960 року по 2011 рік на сільгоспугіддя України надійшло 2 млн 85 тис. тонн пестицидів [4]. Навантаження пестицидів на ґрунти сільгоспугідь перевищило захисні властивості природного середовища, що призвело до потрапляння їх у підземну геосистему. За нашими розрахунками (за 10-річний період), середньостатистична концентрація ХОП в основних водоносних горизонтах України становить за сумою ДДТ 3,6·10⁻⁵ мг/дм³; за сумою ГХЦГ – 3·10⁻⁵ мг/дм³. Водоносний горизонт четвертинних відкладів містить на один-два порядки менше стійких ХОП, ніж глибше розміщені водоносні горизонти крейдяних, юрських і тріасових відкладень. Найбільше забруднення пестицидами виявлено у водоносних горизонтах південної і центральної України, набагато менше забруднення спостерігається у водоносних горизонтах західного, східного та північного регіонів країни. У воді свердловин одночасно виявлено до восьми сільськогосподарських забруднювачів, сумарний ефект впливу яких на організм людини не вивчений. Оцінено вплив умісту пестицидів у підземних водах на рівень онкозахворюваності населення України [7]. Потрібен контроль і сувора регламентація обсягів того чи іншого класу пестицидних препаратів під час унесення їх на сільгоспугіддя. Потрібен регулярний контроль якості підземних вод і моніторинг забруднення пестицидами підземних вод та інших об’єктів природного середовища. Результати нових аналізів щодо забруднення об’єктів природного середовища пестицидами треба порівнювати з гранично допустимою концентрацією (ГДК). Якщо рівні забруднення об’єктів природного середовища пестицидами збільшуватимуться (перевищення ГДК), то треба зменшити навантаження пестицидів на сільгоспугіддя і замінити старі пестициди на нові. Також треба сформувати збалансовану систему природокористування в контексті сталого розвитку та впровадити екологічні й інноваційні технології в сільському господарстві за допомогою сучасних механізмів національної екологічної політики.
{"title":"Пестициди в підземних водах України і здоров’я","authors":"N. P. Osokina","doi":"10.31996/mru.2021.2.38-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.38-43","url":null,"abstract":"Досліджено вміст пестицидів у підземних водах України. Методом газової хроматографії визначено стійкі хлорорганічні пестициди (ХОП): дихлордифенілтрихлоретан (ДДТ) і його метаболіти, гексахлорциклогексан (ГХЦГ) і його ізомери, альдрин, гептахлор; фосфорорганічні пестициди: метафос, карбофос, фосфамід, фозалон; фторумісні пестициди: трефлан та ін. З 1960 року по 2011 рік на сільгоспугіддя України надійшло 2 млн 85 тис. тонн пестицидів [4]. Навантаження пестицидів на ґрунти сільгоспугідь перевищило захисні властивості природного середовища, що призвело до потрапляння їх у підземну геосистему. За нашими розрахунками (за 10-річний період), середньостатистична концентрація ХОП в основних водоносних горизонтах України становить за сумою ДДТ 3,6·10⁻⁵ мг/дм³; за сумою ГХЦГ – 3·10⁻⁵ мг/дм³. Водоносний горизонт четвертинних відкладів містить на один-два порядки менше стійких ХОП, ніж глибше розміщені водоносні горизонти крейдяних, юрських і тріасових відкладень. Найбільше забруднення пестицидами виявлено у водоносних горизонтах південної і центральної України, набагато менше забруднення спостерігається у водоносних горизонтах західного, східного та північного регіонів країни. У воді свердловин одночасно виявлено до восьми сільськогосподарських забруднювачів, сумарний ефект впливу яких на організм людини не вивчений. Оцінено вплив умісту пестицидів у підземних водах на рівень онкозахворюваності населення України [7]. Потрібен контроль і сувора регламентація обсягів того чи іншого класу пестицидних препаратів під час унесення їх на сільгоспугіддя. Потрібен регулярний контроль якості підземних вод і моніторинг забруднення пестицидами підземних вод та інших об’єктів природного середовища. Результати нових аналізів щодо забруднення об’єктів природного середовища пестицидами треба порівнювати з гранично допустимою концентрацією (ГДК). Якщо рівні забруднення об’єктів природного середовища пестицидами збільшуватимуться (перевищення ГДК), то треба зменшити навантаження пестицидів на сільгоспугіддя і замінити старі пестициди на нові. Також треба сформувати збалансовану систему природокористування в контексті сталого розвитку та впровадити екологічні й інноваційні технології в сільському господарстві за допомогою сучасних механізмів національної екологічної політики.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47822527","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-23DOI: 10.31996/mru.2021.2.33-37
S. Matkivskyi
Для вдосконалення наявних технологій розробки родовищ вуглеводнів в умовах прояву водонапірного режиму досліджено ефективність регулювання надходження пластових вод у продуктивні поклади внаслідок нагнітання діоксиду вуглецю. У процесі дослідження застосовано головні інструменти гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного родовища. За результатами проведених досліджень з’ясовано, що в разі нагнітання невуглеводневого газу в газоконденсатному покладі підтримується пластовий тиск на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки цьому забезпечується створення додаткового гідродинамічного бар’єра в зоні нагнітання, що частково блокує рух та перешкоджає просуванню пластової води в газонасичені горизонти. На основі проведених досліджень визначено, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад призводить до зменшення об’ємів видобутку пластової води, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки впровадженню досліджуваної технології вторинного видобутку вуглеводнів забезпечується стабільна й безводна експлуатація видобувних свердловин упродовж тривалого періоду. За результатами аналізу головних технологічних показників розробки покладу варто зазначити, що завдяки впровадженню досліджуваної технології забезпечується додатковий видобуток газу та конденсату. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу на момент прориву агента нагнітання до експлуатаційних свердловин збільшується на 2,95 % проти варіанта розробки покладу на виснаження за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату водночас зростає на 1,24 %. На основі результатів моделювання можна стверджувати, що впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю мінімізує негативний вплив законтурних вод на процес видобутку вуглеводнів і забезпечує підвищення кінцевих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів.
{"title":"Дослідження ефективності регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів Гадяцького родовища з використанням діоксиду вуглецю","authors":"S. Matkivskyi","doi":"10.31996/mru.2021.2.33-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.33-37","url":null,"abstract":"Для вдосконалення наявних технологій розробки родовищ вуглеводнів в умовах прояву водонапірного режиму досліджено ефективність регулювання надходження пластових вод у продуктивні поклади внаслідок нагнітання діоксиду вуглецю. У процесі дослідження застосовано головні інструменти гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного родовища. За результатами проведених досліджень з’ясовано, що в разі нагнітання невуглеводневого газу в газоконденсатному покладі підтримується пластовий тиск на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки цьому забезпечується створення додаткового гідродинамічного бар’єра в зоні нагнітання, що частково блокує рух та перешкоджає просуванню пластової води в газонасичені горизонти. На основі проведених досліджень визначено, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад призводить до зменшення об’ємів видобутку пластової води, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки впровадженню досліджуваної технології вторинного видобутку вуглеводнів забезпечується стабільна й безводна експлуатація видобувних свердловин упродовж тривалого періоду. За результатами аналізу головних технологічних показників розробки покладу варто зазначити, що завдяки впровадженню досліджуваної технології забезпечується додатковий видобуток газу та конденсату. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу на момент прориву агента нагнітання до експлуатаційних свердловин збільшується на 2,95 % проти варіанта розробки покладу на виснаження за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату водночас зростає на 1,24 %. На основі результатів моделювання можна стверджувати, що впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю мінімізує негативний вплив законтурних вод на процес видобутку вуглеводнів і забезпечує підвищення кінцевих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47342518","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-23DOI: 10.31996/mru.2021.2.15-23
G. A. Kalashnyk
Представлені результати дослідження особливостей металогенії уран-золото Юр’ївського урановорудного поля Кіровоградського рудного району Українського щита (УЩ). Показано, що еволюційні металогенічні тренди регіонального рівня території досліджень були зумовлені глибинними чинниками рудоутворення, які визначали металогенічну спеціалізацію (потужність літосфери, ступінь її зрілості), інтенсивність рудоутворення (первинна масштабна сепарація рудогенних компонентів в астеносфері), напрям і склад потоків мантійного спеціалізованого флюїду у верхні частини земної кори (внаслідок масштабного енергомасоперенесення з астеносфери) по розломах транслітосферного проникнення в періоди епох рудоутворення. Внутрішньокорові процеси визначали особливості локалізації рудоконцентрацій на фінальній стадії рудовідкладання. Обґрунтовано критерії зв’язку уран-золото на Юр’ївському родовищі урану й причини роздільного рудоконцентрування цих елементів у період уранового рудогенезу.
{"title":"Особливості металогенії уран-золото Юр’ївського урановорудного поля Кіровоградського рудного району Українського щита","authors":"G. A. Kalashnyk","doi":"10.31996/mru.2021.2.15-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.15-23","url":null,"abstract":"Представлені результати дослідження особливостей металогенії уран-золото Юр’ївського урановорудного поля Кіровоградського рудного району Українського щита (УЩ). Показано, що еволюційні металогенічні тренди регіонального рівня території досліджень були зумовлені глибинними чинниками рудоутворення, які визначали металогенічну спеціалізацію (потужність літосфери, ступінь її зрілості), інтенсивність рудоутворення (первинна масштабна сепарація рудогенних компонентів в астеносфері), напрям і склад потоків мантійного спеціалізованого флюїду у верхні частини земної кори (внаслідок масштабного енергомасоперенесення з астеносфери) по розломах транслітосферного проникнення в періоди епох рудоутворення. Внутрішньокорові процеси визначали особливості локалізації рудоконцентрацій на фінальній стадії рудовідкладання. Обґрунтовано критерії зв’язку уран-золото на Юр’ївському родовищі урану й причини роздільного рудоконцентрування цих елементів у період уранового рудогенезу.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864183","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-08-23DOI: 10.31996/mru.2021.2.24-32
M. M. Zinchuk
Комплексні дослідження пізньодевонських-ранньокам’яновугільних і середньо-пізньотріасових кір вивітрювання (КВ) на різних породах (теригенно-карбонатні утворення, долерити, туфи, туфогенні утворення й кімберліти) показали, що в умовах теплого й вологого клімату утворилися відповідні елювіальні формації. Складний багатокомпонентний склад первинних порід зумовив під час короутворення уповільнене перетворення первинного матеріалу, унаслідок чого формування КВ призупинялося найчастіше на початкових стадіях. Розвиток неповних профілів вивітрювання викликано насамперед слабким винесенням двовалентних катіонів з первинних мінералів. Визначені типоморфні відмінності в складі кожного типу КВ можна успішно використовувати для вдосконалення методики пошукових робіт на алмази. Важливого значення водночас набувають питання встановлення умов розмиття й перевідкладення продуктів вивітрювання різних порід у корелятивні товщі верхнього палеозою й мезозою головних алмазоносних районів Сибірської платформи. Під час формування продуктів перемивання й перевідкладення в умовах накопичення делювіально-пролювіальних, пролювіально-алювіальних та озерних фацій поблизу кімберлітових трубок утворювалися розсипи алмазів. За рясного внесення чужого для регіону теригенного матеріалу в алювіальних фаціальних товщах розмивний кімберлітовий матеріал дуже розубожувався завдяки неалмазоносним утворенням. Найбільші концентрації місцевого (зокрема й кімберлітового) матеріалу зафіксовані в базальних горизонтах нижньопалеозойської лапчанської світи, яка є формацією давніх КВ. У мезозойський час у межах північно-західного борту Ангаро-Вілюйського накладеного мезозойського прогину (АВНМП) формування відкладень, збагачених продуктами перемивання й перевідкладення КВ, відбувалося в його північно-східній прибортовій частині. У цій структурно-формаційній зоні були найсприятливіші умови для концентрації елювіальних продуктів і формування алмазоносних розсипів. В іншій південно-східній зоні АВНМП, де алювіальними потоками за межі регіону виносився місцевий матеріал, умови для формування алмазоносних розсипів були несприятливими. Усе це підкреслює важливість завдань вивчення формації давніх КВ під час прогнозування й пошуків алмазних родовищ.
{"title":"Щодо використання формації давніх кір вивітрювання під час пошуків алмазних родовищ","authors":"M. M. Zinchuk","doi":"10.31996/mru.2021.2.24-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.2.24-32","url":null,"abstract":"Комплексні дослідження пізньодевонських-ранньокам’яновугільних і середньо-пізньотріасових кір вивітрювання (КВ) на різних породах (теригенно-карбонатні утворення, долерити, туфи, туфогенні утворення й кімберліти) показали, що в умовах теплого й вологого клімату утворилися відповідні елювіальні формації. Складний багатокомпонентний склад первинних порід зумовив під час короутворення уповільнене перетворення первинного матеріалу, унаслідок чого формування КВ призупинялося найчастіше на початкових стадіях. Розвиток неповних профілів вивітрювання викликано насамперед слабким винесенням двовалентних катіонів з первинних мінералів. Визначені типоморфні відмінності в складі кожного типу КВ можна успішно використовувати для вдосконалення методики пошукових робіт на алмази. Важливого значення водночас набувають питання встановлення умов розмиття й перевідкладення продуктів вивітрювання різних порід у корелятивні товщі верхнього палеозою й мезозою головних алмазоносних районів Сибірської платформи. Під час формування продуктів перемивання й перевідкладення в умовах накопичення делювіально-пролювіальних, пролювіально-алювіальних та озерних фацій поблизу кімберлітових трубок утворювалися розсипи алмазів. За рясного внесення чужого для регіону теригенного матеріалу в алювіальних фаціальних товщах розмивний кімберлітовий матеріал дуже розубожувався завдяки неалмазоносним утворенням. Найбільші концентрації місцевого (зокрема й кімберлітового) матеріалу зафіксовані в базальних горизонтах нижньопалеозойської лапчанської світи, яка є формацією давніх КВ. У мезозойський час у межах північно-західного борту Ангаро-Вілюйського накладеного мезозойського прогину (АВНМП) формування відкладень, збагачених продуктами перемивання й перевідкладення КВ, відбувалося в його північно-східній прибортовій частині. У цій структурно-формаційній зоні були найсприятливіші умови для концентрації елювіальних продуктів і формування алмазоносних розсипів. В іншій південно-східній зоні АВНМП, де алювіальними потоками за межі регіону виносився місцевий матеріал, умови для формування алмазоносних розсипів були несприятливими. Усе це підкреслює важливість завдань вивчення формації давніх КВ під час прогнозування й пошуків алмазних родовищ.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：