Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.39-43
V. O. Iemelianov, I. D. Bahrii, Ia. M. Kryl, S. O. Kuzmenko
Вступ. Однією із найважливіших складових публічного управління в галузі надрокористування є регулювання державою рентних платежів за користування надрами, діюча методологія якого в Україні потребує вдосконалення. Показано, що геолого-технологічні параметри цінності руд мають різні фізичні за природою показники і не можуть бути використані для оцінки руд з метою оподаткування. Запропоновано методику визначення грошової цінності різних родовищ та алгоритм такої оцінки як складових інноваційної методології регулювання рентних платежів за користування надрами.Проблематика. Методи, за якими в Україні розраховують вартість видобутих корисних копалин, а саме: за фактичними цінами реалізації (що часто неможливо, як, наприклад, для бідної залізної руди гірничо-збагачувальних підприємств, з причин її фактичної відсутності на ринку); за розрахунковою вартістю (що взагалі абсурдна ідея з точки зору ринкової економіки), не дозволяють державі об’єктивно визначати геолого-технологічно та економічно обґрунтовану рентну плату за користування надрами. В результаті у Податковий кодекс України закладено абсурдно градуйовану норму рентної плати в залежності від світової ціни на залізорудну сировину, що нічим не обґрунтовано і має суб’єктивний характер.Мета. Розробка інноваційної методології, яка дозволить державі здійснювати геологічно та економічно обґрунтоване регулювання рентних платежів за користування надрами.Матеріали і методи. Комплексне геолого-геохімічне та геолого-технологічне дослідження двох геолого-промислових типів залізних руд: 1) природно-багатої гематитової (мартитової) руди; 2) силікат-магнетитових бідних руд залізистих кварцитів з родовищ Кривбасу. Критичний аналіз літератури з питань законодавчого регулювання платежів за користування надрами в Україні тощо.Результати. Запропоновано розроблену інноваційну методологію геолого-технологічно та економічно обґрунтованого регулювання рентних платежів за користування надрами на прикладі відомих залізорудних родовищ та гірничо-збагачувальних підприємств України.
{"title":"Проблема інноваційного розвитку в сфері публічного управління користуванням надрами залізорудних родовищ","authors":"V. O. Iemelianov, I. D. Bahrii, Ia. M. Kryl, S. O. Kuzmenko","doi":"10.31996/mru.2023.1.39-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.39-43","url":null,"abstract":"Вступ. Однією із найважливіших складових публічного управління в галузі надрокористування є регулювання державою рентних платежів за користування надрами, діюча методологія якого в Україні потребує вдосконалення. Показано, що геолого-технологічні параметри цінності руд мають різні фізичні за природою показники і не можуть бути використані для оцінки руд з метою оподаткування. Запропоновано методику визначення грошової цінності різних родовищ та алгоритм такої оцінки як складових інноваційної методології регулювання рентних платежів за користування надрами.Проблематика. Методи, за якими в Україні розраховують вартість видобутих корисних копалин, а саме: за фактичними цінами реалізації (що часто неможливо, як, наприклад, для бідної залізної руди гірничо-збагачувальних підприємств, з причин її фактичної відсутності на ринку); за розрахунковою вартістю (що взагалі абсурдна ідея з точки зору ринкової економіки), не дозволяють державі об’єктивно визначати геолого-технологічно та економічно обґрунтовану рентну плату за користування надрами. В результаті у Податковий кодекс України закладено абсурдно градуйовану норму рентної плати в залежності від світової ціни на залізорудну сировину, що нічим не обґрунтовано і має суб’єктивний характер.Мета. Розробка інноваційної методології, яка дозволить державі здійснювати геологічно та економічно обґрунтоване регулювання рентних платежів за користування надрами.Матеріали і методи. Комплексне геолого-геохімічне та геолого-технологічне дослідження двох геолого-промислових типів залізних руд: 1) природно-багатої гематитової (мартитової) руди; 2) силікат-магнетитових бідних руд залізистих кварцитів з родовищ Кривбасу. Критичний аналіз літератури з питань законодавчого регулювання платежів за користування надрами в Україні тощо.Результати. Запропоновано розроблену інноваційну методологію геолого-технологічно та економічно обґрунтованого регулювання рентних платежів за користування надрами на прикладі відомих залізорудних родовищ та гірничо-збагачувальних підприємств України.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.44-51
Наведено інформацію про ХІ Європейську конференцію палеоботаніків та палінологів, яка відбулася 19–22 червня 2022 р. у Стокгольмі (Швеція). Приймаючою стороною був Музей історії природи м. Стокгольм. Описано основні етапи підготовки конференції, висвітлено тематику секцій та окреслено найважливіші напрями розвитку сучасної палеоботаніки та палінології. Представлено здобутки українських дослідників, які брали участь у роботі конференції. Зокрема, висвітлено новітні розробки українських палінологів і палеоботаніків, репрезентовано матеріали про палеонтологічні колекції, що представлені в українських музеях, наукових і науково-педагогічних організаціях, та акцентовано увагу на проблемах їх зберігання під час російсько-української війни.
{"title":"Інтеграція українських палеоботаніків і палінологів у міжнародну спільноту науковців","authors":"","doi":"10.31996/mru.2023.1.44-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.44-51","url":null,"abstract":"Наведено інформацію про ХІ Європейську конференцію палеоботаніків та палінологів, яка відбулася 19–22 червня 2022 р. у Стокгольмі (Швеція). Приймаючою стороною був Музей історії природи м. Стокгольм. Описано основні етапи підготовки конференції, висвітлено тематику секцій та окреслено найважливіші напрями розвитку сучасної палеоботаніки та палінології. Представлено здобутки українських дослідників, які брали участь у роботі конференції. Зокрема, висвітлено новітні розробки українських палінологів і палеоботаніків, репрезентовано матеріали про палеонтологічні колекції, що представлені в українських музеях, наукових і науково-педагогічних організаціях, та акцентовано увагу на проблемах їх зберігання під час російсько-української війни.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48454014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.19-22
A. Vasylenko, M. M. Kostenko
Розглядається сучасний стан ресурсного потенціалу золотого зруденіння Середньопридніпровської граніт-зеленокам’яної області Українського щита. За геолого-металогенічними ознаками вона повністю відповідає високопродуктивним на золото світовим аналогам – граніт-зеленокам’яним областям (провінціям) Канади, Австралії, Південної Африки.За сукупністю прогнозних критеріїв і пошукових ознак всі зеленокам’яні структури регіону є високоперспективними на виявлення золотого зруденіння. Нинішній стан стосовно їх золотоносності відповідає ступеню вивченості цих структур. На думку авторів, зеленокам’яні структури регіону в цілому, як і окремі золотоносні об’єкти, вивчені недостатньо. Вони вимагають проведення більш детальних геологорозвідувальних робіт. Але для системних досліджень у держави не вистачає коштів. Тому для подальшого вивчення території щодо золотого зруденіння необхідно залучати приватні компанії.Для забезпечення надрокористувачів інформацією про існування потенційних об’єктів інвестування в статті надається перелік перспективних площ золотого зруденіння. На цих площах вже визначені ресурси (в основному перспективні Р₁ + Р₂), а також проведена загальна для Р₂ та початкова для Р₁ геолого-економічна оцінка.
{"title":"Ресурсний потенціал золотого зруденіння Середньопридніпровської граніт-зеленокам’яної області","authors":"A. Vasylenko, M. M. Kostenko","doi":"10.31996/mru.2023.1.19-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.19-22","url":null,"abstract":"Розглядається сучасний стан ресурсного потенціалу золотого зруденіння Середньопридніпровської граніт-зеленокам’яної області Українського щита. За геолого-металогенічними ознаками вона повністю відповідає високопродуктивним на золото світовим аналогам – граніт-зеленокам’яним областям (провінціям) Канади, Австралії, Південної Африки.За сукупністю прогнозних критеріїв і пошукових ознак всі зеленокам’яні структури регіону є високоперспективними на виявлення золотого зруденіння. Нинішній стан стосовно їх золотоносності відповідає ступеню вивченості цих структур. На думку авторів, зеленокам’яні структури регіону в цілому, як і окремі золотоносні об’єкти, вивчені недостатньо. Вони вимагають проведення більш детальних геологорозвідувальних робіт. Але для системних досліджень у держави не вистачає коштів. Тому для подальшого вивчення території щодо золотого зруденіння необхідно залучати приватні компанії.Для забезпечення надрокористувачів інформацією про існування потенційних об’єктів інвестування в статті надається перелік перспективних площ золотого зруденіння. На цих площах вже визначені ресурси (в основному перспективні Р₁ + Р₂), а також проведена загальна для Р₂ та початкова для Р₁ геолого-економічна оцінка.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865035","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-16DOI: 10.31996/mru.2022.2.42-46
N. P. Osokina
Досліджено вміст пестицидів у підземних водах та інших об’єктах довкілля окремих регіонів України. Методом газової хроматографії визначено стійкі хлорорганічні пестициди: ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ та його ізомери, альдрин, гептахлор; фосфорорганічні пестициди: метафос, карбофос, фосфамід, фозалон; фторвміщуючі пестициди: трефлан та ін. З 1960 по 2011 р. на сільгоспугіддя України надійшло 2 млн 85 тис. т пестицидів. Навантаження пестицидів на ґрунти сільгоспугідь перевищили захисні властивості природного середовища, що призвело до їх потрапляння в підземну геосистему. За нашими розрахунками (за 10-річний період), середньостатистична концентрація ХОП в основних водоносних горизонтах України становить за сумою ДДТ 3,6·10⁻⁵ мг/дм³; за сумою ГХЦГ – 3·10⁻⁵ мг/дм³. У воді свердловин одночасно виявлено до 8 сільськогосподарських забруднювачів, сумарний ефект дії яких на організм людини не вивчений.Проведено широкий комплекс польових та лабораторних експериментальних робіт із вивчення хімічного стану підземних вод еоценового водоносного горизонту (вмісту пестицидів) у Київській області; досліджено головні процеси і фактори, які впливають на міграцію пестицидів у підземній геосистемі, та формування хімічного складу підземних вод зони активного водообміну у різних гідрогеологічних умовах. Узагальнено публікації і виконано власні дослідження по процесах міграції в системі “пестицид–грунт–вода”. Нами зроблено висновки щодо міграції пестицидів у підземній геосистемі.Розроблено методологію застосування пестицидів у геологічному середовищі. Необхідний контроль і сувора регламентація обсягів того чи іншого класу пестицидних препаратів при внесенні їх на сільгоспугіддя. Необхідний регулярний контроль якості підземних вод. Необхідно проводити моніторинг забруднення пестицидами підземних вод та інших об’єктів природного середовища пестицидами. Результати нових аналізів по забрудненню об’єктів природного середовища пестицидами необхідно порівнювати з ГДК. Якщо рівні забруднення об’єктів природного середовища пестицидами будуть збільшуватися (перевищення ГДК), то треба зменшити навантаження пестицидів на сільгоспугіддях та замінити старі пестициди на нові. Необхідно формувати збалансовану систему природокористування в контексті сталого розвитку та впровадження екологічних та інноваційних технологій в сільському господарстві, а також сучасні механізми національної екологічної політики.
{"title":"Процеси міграції пестицидів і поводження з пестицидами у геологічному середовищі","authors":"N. P. Osokina","doi":"10.31996/mru.2022.2.42-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.42-46","url":null,"abstract":"Досліджено вміст пестицидів у підземних водах та інших об’єктах довкілля окремих регіонів України. Методом газової хроматографії визначено стійкі хлорорганічні пестициди: ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ та його ізомери, альдрин, гептахлор; фосфорорганічні пестициди: метафос, карбофос, фосфамід, фозалон; фторвміщуючі пестициди: трефлан та ін. З 1960 по 2011 р. на сільгоспугіддя України надійшло 2 млн 85 тис. т пестицидів. Навантаження пестицидів на ґрунти сільгоспугідь перевищили захисні властивості природного середовища, що призвело до їх потрапляння в підземну геосистему. За нашими розрахунками (за 10-річний період), середньостатистична концентрація ХОП в основних водоносних горизонтах України становить за сумою ДДТ 3,6·10⁻⁵ мг/дм³; за сумою ГХЦГ – 3·10⁻⁵ мг/дм³. У воді свердловин одночасно виявлено до 8 сільськогосподарських забруднювачів, сумарний ефект дії яких на організм людини не вивчений.Проведено широкий комплекс польових та лабораторних експериментальних робіт із вивчення хімічного стану підземних вод еоценового водоносного горизонту (вмісту пестицидів) у Київській області; досліджено головні процеси і фактори, які впливають на міграцію пестицидів у підземній геосистемі, та формування хімічного складу підземних вод зони активного водообміну у різних гідрогеологічних умовах. Узагальнено публікації і виконано власні дослідження по процесах міграції в системі “пестицид–грунт–вода”. Нами зроблено висновки щодо міграції пестицидів у підземній геосистемі.Розроблено методологію застосування пестицидів у геологічному середовищі. Необхідний контроль і сувора регламентація обсягів того чи іншого класу пестицидних препаратів при внесенні їх на сільгоспугіддя. Необхідний регулярний контроль якості підземних вод. Необхідно проводити моніторинг забруднення пестицидами підземних вод та інших об’єктів природного середовища пестицидами. Результати нових аналізів по забрудненню об’єктів природного середовища пестицидами необхідно порівнювати з ГДК. Якщо рівні забруднення об’єктів природного середовища пестицидами будуть збільшуватися (перевищення ГДК), то треба зменшити навантаження пестицидів на сільгоспугіддях та замінити старі пестициди на нові. Необхідно формувати збалансовану систему природокористування в контексті сталого розвитку та впровадження екологічних та інноваційних технологій в сільському господарстві, а також сучасні механізми національної екологічної політики.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864731","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-16DOI: 10.31996/mru.2022.2.27-32
S. Matkivskyi
Більшість підприємств важкої промисловості України працюють на викопному паливі та є морально і фізично застарілими. В результаті спалювання вугілля для вироблення енергії та забезпечення потреб промисловості з кожним роком зростає концентрація техногенного діоксиду вуглецю в атмосфері. Питання врегулювання екологічних проблем неодноразово піднімалися та піднімаються світовою спільнотою, усвідомлюючи можливі наслідки для людського існування. Кліматичні норми в цілому світі з кожним днем стають все більш вимогливішими та жорсткішими і вимагають невідкладних дій щодо зниження рівня промислових викидів діоксиду вуглецю в атмосферу. Для вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату та глобальним потеплінням, слід вживати заходів з швидкого уловлювання діоксиду вуглецю з подальшим його зберіганням без контакту з навколишнім середовищем. Перспективним напрямом на шляху до декарбонізації енергетичного сектору України є використання техногенного діоксиду вуглецю в нафтогазовій промисловості для інтенсифікації дорозробки виснажених нафтогазових родовищ. На основі результатів моделювання встановлено високу технологічну ефективність впровадження технологій нагнітання діоксиду вуглецю з метою регулювання процесу обводнення продуктивних покладів та видобувних свердловин. Результати проведених досліджень свідчать про те, що у випадку впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища підвищується кінцевий коефіцієнт вилучення газу на 2,95 %, а конденсату – на 1,24 % від залишкових запасів вуглеводнів. Впровадження вторинних та третинних методів підвищення вуглеводневилучення з використанням діоксиду вуглецю дозволить знизити навантаження на навколишнє середовище та підвищити ефективність розробки розвіданих запасів в умовах значного дефіциту вуглеводневої сировини в Україні.
{"title":"Перспективи підвищення вуглеводневилучення нафтогазових родовищ у рамках декарбонізації енергетичного сектору України","authors":"S. Matkivskyi","doi":"10.31996/mru.2022.2.27-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.27-32","url":null,"abstract":"Більшість підприємств важкої промисловості України працюють на викопному паливі та є морально і фізично застарілими. В результаті спалювання вугілля для вироблення енергії та забезпечення потреб промисловості з кожним роком зростає концентрація техногенного діоксиду вуглецю в атмосфері. Питання врегулювання екологічних проблем неодноразово піднімалися та піднімаються світовою спільнотою, усвідомлюючи можливі наслідки для людського існування. Кліматичні норми в цілому світі з кожним днем стають все більш вимогливішими та жорсткішими і вимагають невідкладних дій щодо зниження рівня промислових викидів діоксиду вуглецю в атмосферу. Для вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату та глобальним потеплінням, слід вживати заходів з швидкого уловлювання діоксиду вуглецю з подальшим його зберіганням без контакту з навколишнім середовищем. Перспективним напрямом на шляху до декарбонізації енергетичного сектору України є використання техногенного діоксиду вуглецю в нафтогазовій промисловості для інтенсифікації дорозробки виснажених нафтогазових родовищ. На основі результатів моделювання встановлено високу технологічну ефективність впровадження технологій нагнітання діоксиду вуглецю з метою регулювання процесу обводнення продуктивних покладів та видобувних свердловин. Результати проведених досліджень свідчать про те, що у випадку впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища підвищується кінцевий коефіцієнт вилучення газу на 2,95 %, а конденсату – на 1,24 % від залишкових запасів вуглеводнів. Впровадження вторинних та третинних методів підвищення вуглеводневилучення з використанням діоксиду вуглецю дозволить знизити навантаження на навколишнє середовище та підвищити ефективність розробки розвіданих запасів в умовах значного дефіциту вуглеводневої сировини в Україні.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47303425","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-16DOI: 10.31996/mru.2022.2.33-41
O. Shevchuk, L. M. Yakushyn, Yu.B. Dorotyak, D. O. Pustovoitova
В межах Каркінітсько-Північнокримського прогину (Західно-Октябрська площа) вперше проведено розчленування відкладів неокому за динофлагелятами та суттєво доповнено систематичний склад спорово-пилкових комплексів. У складі неокому території дослідження задіяні відклади готеривського (верхній під’ярус) та баремського (верхній під’ярус) ярусів. Досліджені комплекси мікрофосилій дозволяють стверджувати, що на сьогодні стратифікація неокомських відкладів більш впевнено проводиться за диноцистами. Простежено і вперше встановлено на території України у відкладах баремського ярусу зону Odontochitina operculata, що відповідає однойменній зоні (в цьому ж стратиграфічному діапазоні) Міжнародної стратиграфічної шкали. Доповнено палеонтологічну характеристику за диноцистами та спорово-пилковими комплексами біозональної схеми нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму. На підставі особливостей літологічного складу порід та палінологічної характеристики відкладів калінінської світи нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму пропонуємо мезозойській комісії НСК України розглянути питання про виділення в її обсязі двох підсвіт: нижньої, представленої пісковиками сірими, червоно-бурими, дрібнозернистими, глинистими, іноді з гравієм та охарактеризованої готеривським спорово-пилковим комплексом, та верхньої, складеної алевролітами темно-сірими з прошарками вапняків піскуватих чи органогенно-детритових та охарактеризованої баремським спорово-пилковим комплексом і комплексом диноцист зони Odontochitina operculata, що датується баремом.
{"title":"Виділення готерив-баремських відкладів у межах Каркінітсько-Північнокримського прогину (Західно-Октябрська площа) за мікрофосиліями","authors":"O. Shevchuk, L. M. Yakushyn, Yu.B. Dorotyak, D. O. Pustovoitova","doi":"10.31996/mru.2022.2.33-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.33-41","url":null,"abstract":"В межах Каркінітсько-Північнокримського прогину (Західно-Октябрська площа) вперше проведено розчленування відкладів неокому за динофлагелятами та суттєво доповнено систематичний склад спорово-пилкових комплексів. У складі неокому території дослідження задіяні відклади готеривського (верхній під’ярус) та баремського (верхній під’ярус) ярусів. Досліджені комплекси мікрофосилій дозволяють стверджувати, що на сьогодні стратифікація неокомських відкладів більш впевнено проводиться за диноцистами. Простежено і вперше встановлено на території України у відкладах баремського ярусу зону Odontochitina operculata, що відповідає однойменній зоні (в цьому ж стратиграфічному діапазоні) Міжнародної стратиграфічної шкали. Доповнено палеонтологічну характеристику за диноцистами та спорово-пилковими комплексами біозональної схеми нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму. На підставі особливостей літологічного складу порід та палінологічної характеристики відкладів калінінської світи нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму пропонуємо мезозойській комісії НСК України розглянути питання про виділення в її обсязі двох підсвіт: нижньої, представленої пісковиками сірими, червоно-бурими, дрібнозернистими, глинистими, іноді з гравієм та охарактеризованої готеривським спорово-пилковим комплексом, та верхньої, складеної алевролітами темно-сірими з прошарками вапняків піскуватих чи органогенно-детритових та охарактеризованої баремським спорово-пилковим комплексом і комплексом диноцист зони Odontochitina operculata, що датується баремом.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864669","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-16DOI: 10.31996/mru.2022.2.12-17
V. H. Hrinov, A. Khorolskyi
Метою роботи є демонстрація наявних ресурсів щодо можливостей попереднього обґрунтування раціонального простору проєктування процесів освоєння родовищ корисних копалин у межах ресурсів розробника і показників родовища з урахуванням виробничої і соціальної інфраструктури на конкретній території. Запропоновано європейський варіант моделювання можливих сценаріїв освоєння родовищ, який може бути реалізований як відображення поетапної зміни стану запасів родовища у період їх експлуатації у вигляді ациклічного графа. Наведені приклади розрахунків в умовах реальних родовищ показують, що потенціал динамічного програмування для оптимізації мережевих моделей достатній для порівняння найкращих економічного та екологічного сценаріїв освоєння родовищ корисних копалин.На основі достовірної геолого-гірничої інформації про стан родовища і сучасних гірничо-збагачувальних технологій, а також за наявності класичних обчислювальних методів, із залученням сучасних інформаційних технологій можна заздалегідь оптимально визначити всі проєктні параметри для забезпечення ефективного природокористування надрами.Реалізація цього потенціалу розвитку фундаментальних досліджень щодо попереднього обґрунтування технологічних параметрів процесів розробки родовищ із урахуванням екологічних аспектів дає змогу геологам виявити найбільш “перспективні” площі для пошуків відповідної корисної копалини, а гірникам на передпроєктній стадії ухвалювати рішення щодо доцільності або черговості відпрацювання аналогічних родовищ.
{"title":"Визначення доцільності відпрацювання родовищ на стадії передпроєктних досліджень раціональної стратегії їх освоєння","authors":"V. H. Hrinov, A. Khorolskyi","doi":"10.31996/mru.2022.2.12-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.12-17","url":null,"abstract":"Метою роботи є демонстрація наявних ресурсів щодо можливостей попереднього обґрунтування раціонального простору проєктування процесів освоєння родовищ корисних копалин у межах ресурсів розробника і показників родовища з урахуванням виробничої і соціальної інфраструктури на конкретній території. Запропоновано європейський варіант моделювання можливих сценаріїв освоєння родовищ, який може бути реалізований як відображення поетапної зміни стану запасів родовища у період їх експлуатації у вигляді ациклічного графа. Наведені приклади розрахунків в умовах реальних родовищ показують, що потенціал динамічного програмування для оптимізації мережевих моделей достатній для порівняння найкращих економічного та екологічного сценаріїв освоєння родовищ корисних копалин.На основі достовірної геолого-гірничої інформації про стан родовища і сучасних гірничо-збагачувальних технологій, а також за наявності класичних обчислювальних методів, із залученням сучасних інформаційних технологій можна заздалегідь оптимально визначити всі проєктні параметри для забезпечення ефективного природокористування надрами.Реалізація цього потенціалу розвитку фундаментальних досліджень щодо попереднього обґрунтування технологічних параметрів процесів розробки родовищ із урахуванням екологічних аспектів дає змогу геологам виявити найбільш “перспективні” площі для пошуків відповідної корисної копалини, а гірникам на передпроєктній стадії ухвалювати рішення щодо доцільності або черговості відпрацювання аналогічних родовищ.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864558","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-16DOI: 10.31996/mru.2022.2.3-11
H. I. Rudko, V. E. Karly
США оцінює марганець як один з найважливіших (критичних) мінеральних товарів. Понад 95 % світових загальних запасів локалізовано у 13 країнах: ПАР, Україна, Казахстан, Габон, Бразилія, Китай, Австралія, Болівія, Грузія, Мексика, Болгарія, Росія, Індія. В статті наведено загальну геологічну характеристику найбільших марганцевих родовищ світу. Коротко описано найбільші осадові родовища марганцю без збагачення заліза (Моланго в Мексиці, Груіт-Ейландт в Австралії, родовища Чорноморського регіону та багато родовищ у Китаї). Супергенні родовища вторинного збагачення, які збагачені марганцем під впливом вторинних приповерхневих процесів і родовища включають найбагатші руди, а також вулканогенні родовища марганцевих руд, які утворюють значну групу, об’єднану поступовими переходами від власне осадових до субвулканічних і гідротермальних. З прибережно-морськими і лагунними олігоценовими відкладами пов’язані родовища Чорноморського регіону (Оброчиште в Болгарії, Нікопольський марганцеворудний басейн в Україні, Чиатурське в Грузії).
美国估计商人是最重要（关键）的矿产商品之一。全球95%以上的股票分布在13个国家：PR、乌克兰、哈萨克斯坦、加蓬、巴西、中国、澳大利亚、玻利维亚、格鲁吉亚、墨西哥、保加利亚、俄罗斯、印度。本文介绍了世界上最大的边缘物种的总体地质特征。简而言之，描述了最大的非铁富集种子（莫兰戈、墨西哥、格陵兰岛、澳大利亚、黑人地区和中国的许多地区）。由于次生表面过程而被标记物富集的超成因次生富集物种和物种包括最丰富的红色以及标记物的火山成因性质，它们形成了一个重要的群体，通过从自己的定居点逐渐过渡到次火山和热液而结合在一起。沿海海洋和传说中的渐新世垃圾填埋场与黑区有关（Obrochišo v Bulgarii，Nikopolski MarganzovordnýBazinj v Ukraini，Chiaturske v Georgii）。
{"title":"Геологія марганцевих родовищ світу. Стаття 1. Стан та перспективи видобування","authors":"H. I. Rudko, V. E. Karly","doi":"10.31996/mru.2022.2.3-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.3-11","url":null,"abstract":"США оцінює марганець як один з найважливіших (критичних) мінеральних товарів. Понад 95 % світових загальних запасів локалізовано у 13 країнах: ПАР, Україна, Казахстан, Габон, Бразилія, Китай, Австралія, Болівія, Грузія, Мексика, Болгарія, Росія, Індія. В статті наведено загальну геологічну характеристику найбільших марганцевих родовищ світу. Коротко описано найбільші осадові родовища марганцю без збагачення заліза (Моланго в Мексиці, Груіт-Ейландт в Австралії, родовища Чорноморського регіону та багато родовищ у Китаї). Супергенні родовища вторинного збагачення, які збагачені марганцем під впливом вторинних приповерхневих процесів і родовища включають найбагатші руди, а також вулканогенні родовища марганцевих руд, які утворюють значну групу, об’єднану поступовими переходами від власне осадових до субвулканічних і гідротермальних. З прибережно-морськими і лагунними олігоценовими відкладами пов’язані родовища Чорноморського регіону (Оброчиште в Болгарії, Нікопольський марганцеворудний басейн в Україні, Чиатурське в Грузії).","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864609","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-20DOI: 10.31996/mru.2022.1.17-23
Sh. Kh. Akhundov, A. I. Khuduzade, M. F. Tagiyev, E. E. Mammadov
Глибоко залеглі мезозойські й палеогенові відклади Середньокуринської западини, що мають чималі ресурси, є основними комплексами, з якими пов’язані перспективи пошуку покладів нафти й газу. Один з основних показників нафтогазоносності – літолого-фаціальний склад умісних порід, зумовлений безпосереднім зв’язком акумуляційних процесів з тектонікою.На підставі аналізу кернового матеріалу параметричних і пошуково-розвідувальних свердловин, а також промислово-геофізичних досліджень встановлені обґрунтовані маркувальні горизонти, наводяться дані про літолого-фаціальні особливості й товщини стратиграфічних підрозділів верхньокрейдових та еоценових відкладів, вивчено розподіл проникних товщ і зміну їхніх колекторських властивостей у похованих структурах Середньокуринської западини.У межах досліджуваного регіону розріз верхньої крейди зазвичай складається трьома генетичними типами порід: осадовим, вулканогенно-осадовим і вулканогенним. Еоценові відклади представлені в глинистій (нижній еоцен), теригенно-карбонатній (середній еоцен) і теригенній (верхній еоцен) літофаціях. Виявлені закономірності зміни літофацій і товщин дали змогу виділити ділянки максимального накопичення опадів у зонах найінтенсивнішого прогинання, простежити межі басейнів у верхньокрейдову та еоценову епохи, що показано на складених картах. Отримані карти-схеми дають наочне уявлення про палеорельєф досліджуваної території до кінця верхньокрейдового й палеогенового етапів еволюції басейну. У розрізах зазначених комплексів встановлені ефузивні, карбонатні, піщані та алевролітові колектори, що мають значне поширення й потужність, яка збільшується в бік осьової лінії Середньокуринської западини.Отже, варто вважати, що виділена в розрізі верхньої крейди й еоцену зміна фацій супроводжується перервами в осадконакопиченні й розмивами, що становлять собою контактні зони й слугують сприятливим чинником для утворення пасток, контрольованих різнорідними екранами. У масштабі басейну основними регіональними флюїдотривами є глинисті породи майкопської світи (олігоцен-нижній міоцен), що в низці випадків незгідно перекривають нафтонасичені горизонти.
{"title":"Літолого-стратиграфічна характеристика верхньокрейдяних та еоценових відкладів Середньокуринської западини (Азербайджан)","authors":"Sh. Kh. Akhundov, A. I. Khuduzade, M. F. Tagiyev, E. E. Mammadov","doi":"10.31996/mru.2022.1.17-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.1.17-23","url":null,"abstract":"Глибоко залеглі мезозойські й палеогенові відклади Середньокуринської западини, що мають чималі ресурси, є основними комплексами, з якими пов’язані перспективи пошуку покладів нафти й газу. Один з основних показників нафтогазоносності – літолого-фаціальний склад умісних порід, зумовлений безпосереднім зв’язком акумуляційних процесів з тектонікою.На підставі аналізу кернового матеріалу параметричних і пошуково-розвідувальних свердловин, а також промислово-геофізичних досліджень встановлені обґрунтовані маркувальні горизонти, наводяться дані про літолого-фаціальні особливості й товщини стратиграфічних підрозділів верхньокрейдових та еоценових відкладів, вивчено розподіл проникних товщ і зміну їхніх колекторських властивостей у похованих структурах Середньокуринської западини.У межах досліджуваного регіону розріз верхньої крейди зазвичай складається трьома генетичними типами порід: осадовим, вулканогенно-осадовим і вулканогенним. Еоценові відклади представлені в глинистій (нижній еоцен), теригенно-карбонатній (середній еоцен) і теригенній (верхній еоцен) літофаціях. Виявлені закономірності зміни літофацій і товщин дали змогу виділити ділянки максимального накопичення опадів у зонах найінтенсивнішого прогинання, простежити межі басейнів у верхньокрейдову та еоценову епохи, що показано на складених картах. Отримані карти-схеми дають наочне уявлення про палеорельєф досліджуваної території до кінця верхньокрейдового й палеогенового етапів еволюції басейну. У розрізах зазначених комплексів встановлені ефузивні, карбонатні, піщані та алевролітові колектори, що мають значне поширення й потужність, яка збільшується в бік осьової лінії Середньокуринської западини.Отже, варто вважати, що виділена в розрізі верхньої крейди й еоцену зміна фацій супроводжується перервами в осадконакопиченні й розмивами, що становлять собою контактні зони й слугують сприятливим чинником для утворення пасток, контрольованих різнорідними екранами. У масштабі басейну основними регіональними флюїдотривами є глинисті породи майкопської світи (олігоцен-нижній міоцен), що в низці випадків незгідно перекривають нафтонасичені горизонти.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864965","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-20DOI: 10.31996/mru.2022.1.29-33
S. Matkivskyi
Для підвищення ефективності розробки газоконденсатних родовищ зі значними запасами ретроградного конденсату проведено дослідження з використанням інструментів гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі. Метою досліджень є оптимізація технології підтримання пластового тиску з використанням сухого газу. Дослідження проведено для різної тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад (12, 24, 36, 48 та 60 місяців). За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки впровадженню технології нагнітання сухого газу забезпечується підтримання пластового тиску на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на режимі виснаження пластової енергії. Завдяки цьому сповільнюються процеси ретроградної конденсації рідких вуглеводнів у пласті, а також стабілізуються технологічні режими експлуатації видобувних свердловин. За результатами аналізу технологічних показників розробки газоконденсатного покладу встановлено, що в разі впровадження технології підтримання пластового тиску збільшується накопичений видобуток конденсату. Згідно з результатами проведених розрахунків накопичений видобуток конденсату залежно від тривалості періоду нагнітання сухого газу становить: 12 місяців – 349,7 тис. м³; 24 місяці – 366,7 тис. м³; 36 місяців – 377,4 тис. м³; 48 місяців – 383,6 тис. м³; 60 місяців – 387,6 тис. м³. Результати моделювання засвідчують: що чим більша тривалість періоду нагнітання сухого газу, то більший накопичений видобуток конденсату. На основі статистичного аналізу розрахункових даних встановлено оптимальне значення тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад, яке становить 34,3 місяця. Кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату для наведеного оптимального значення тривалості періоду нагнітання сухого газу зростає на 6,06 %, порівнюючи з розробкою на виснаження.
{"title":"Дослідження впливу тривалості сайклінг-процесу на коефіцієнт конденсатовилучення виснажених газоконденсатних родовищ","authors":"S. Matkivskyi","doi":"10.31996/mru.2022.1.29-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.1.29-33","url":null,"abstract":"Для підвищення ефективності розробки газоконденсатних родовищ зі значними запасами ретроградного конденсату проведено дослідження з використанням інструментів гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі. Метою досліджень є оптимізація технології підтримання пластового тиску з використанням сухого газу. Дослідження проведено для різної тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад (12, 24, 36, 48 та 60 місяців). За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки впровадженню технології нагнітання сухого газу забезпечується підтримання пластового тиску на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на режимі виснаження пластової енергії. Завдяки цьому сповільнюються процеси ретроградної конденсації рідких вуглеводнів у пласті, а також стабілізуються технологічні режими експлуатації видобувних свердловин. За результатами аналізу технологічних показників розробки газоконденсатного покладу встановлено, що в разі впровадження технології підтримання пластового тиску збільшується накопичений видобуток конденсату. Згідно з результатами проведених розрахунків накопичений видобуток конденсату залежно від тривалості періоду нагнітання сухого газу становить: 12 місяців – 349,7 тис. м³; 24 місяці – 366,7 тис. м³; 36 місяців – 377,4 тис. м³; 48 місяців – 383,6 тис. м³; 60 місяців – 387,6 тис. м³. Результати моделювання засвідчують: що чим більша тривалість періоду нагнітання сухого газу, то більший накопичений видобуток конденсату. На основі статистичного аналізу розрахункових даних встановлено оптимальне значення тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад, яке становить 34,3 місяця. Кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату для наведеного оптимального значення тривалості періоду нагнітання сухого газу зростає на 6,06 %, порівнюючи з розробкою на виснаження.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49252981","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：