Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.42-49
B. Stetsenko, Y. F. Rudenko, V. Shestopalov, V. Saprykin
Представлені результати досліджень формування експлуатаційних запасів підземних вод у тріщинуватих кристалічних породах Немирівського родовища із застосуванням математичного моделювання. Мета роботи полягала у визначенні потенційних можливостей забезпечення надійно захищеними питними підземними водами населення м. Немирів, у тому числі і за рахунок додаткової розвідки та освоєння намічених за геофізичними даними перспективних ділянок. Була доведена функціональна відповідність створеної моделі природно-антропогенним умовам. Виконано прогнозну оцінку експлуатаційних запасів питних підземних вод та показано потенціал їх можливого нарощування. Оцінено вплив прогнозного водовідбору на довкілля та розглянуті питання, пов’язані з якістю питних підземних вод. Рекомендовано провести розвідку підземних вод на перспективних ділянках вищих за течією р. Устя від м. Немирів (Немирівська та Муховецька), а також у долині р. Південний Буг (Бузька, Шелудківська).
{"title":"Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод кристалічних порід у районі міста Немирів, Україна","authors":"B. Stetsenko, Y. F. Rudenko, V. Shestopalov, V. Saprykin","doi":"10.31996/mru.2023.2.42-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.42-49","url":null,"abstract":"Представлені результати досліджень формування експлуатаційних запасів підземних вод у тріщинуватих кристалічних породах Немирівського родовища із застосуванням математичного моделювання. Мета роботи полягала у визначенні потенційних можливостей забезпечення надійно захищеними питними підземними водами населення м. Немирів, у тому числі і за рахунок додаткової розвідки та освоєння намічених за геофізичними даними перспективних ділянок. Була доведена функціональна відповідність створеної моделі природно-антропогенним умовам. Виконано прогнозну оцінку експлуатаційних запасів питних підземних вод та показано потенціал їх можливого нарощування. Оцінено вплив прогнозного водовідбору на довкілля та розглянуті питання, пов’язані з якістю питних підземних вод. Рекомендовано провести розвідку підземних вод на перспективних ділянках вищих за течією р. Устя від м. Немирів (Немирівська та Муховецька), а також у долині р. Південний Буг (Бузька, Шелудківська).","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865434","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.4-11
I. D. Bahrii, O. O. Riepkin, Ia. M. Kryl, H. Csaba, R. K. Abbasov, V. Kovach
Впровадження глобальних енергетичних проєктів з комплексного вирішення питань розвитку енергетики відновлюваних джерел має всі необхідні умови для виробництва, акумуляції та транспортування зеленого водню.Висвітлено вирішальну роль України, Молдови, Румунії, Азербайджану в змаганні за першість у наукових розробках на зелений водень. Вперше в світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з виробництва зеленого водню.Конструктивне вирішення глобальної енергетичної проблеми має враховувати геологічну будову, еколого-кліматичні характеристики, новітні інноваційні технології тощо. При цьому використання значних обсягів прісних поверхневих вод без нанесення шкоди довкіллю є одним з найважливіших аспектів цієї проблеми.Визначено території водної поверхні для енергетично-зеленоводневих споруд у Придунайсько-Переддобруджинській зоні (Україна, Молдова, Румунія), нижньому Придніпров’ї, Чорнобильській зоні відчуження (р. Прип’ять), Закарпатті (басейни річок Латориця та Тиса), Азербайджані (басейни річок Кура, Аракс, морська акваторія Кизилагатського морського заповідника) та підраховано їх приблизну площу.
{"title":"Обґрунтування глобальних еколого-енергетичних проєктів декарбонізації України, Молдови, Румунії та Азербайджану","authors":"I. D. Bahrii, O. O. Riepkin, Ia. M. Kryl, H. Csaba, R. K. Abbasov, V. Kovach","doi":"10.31996/mru.2023.2.4-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.4-11","url":null,"abstract":"Впровадження глобальних енергетичних проєктів з комплексного вирішення питань розвитку енергетики відновлюваних джерел має всі необхідні умови для виробництва, акумуляції та транспортування зеленого водню.Висвітлено вирішальну роль України, Молдови, Румунії, Азербайджану в змаганні за першість у наукових розробках на зелений водень. Вперше в світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з виробництва зеленого водню.Конструктивне вирішення глобальної енергетичної проблеми має враховувати геологічну будову, еколого-кліматичні характеристики, новітні інноваційні технології тощо. При цьому використання значних обсягів прісних поверхневих вод без нанесення шкоди довкіллю є одним з найважливіших аспектів цієї проблеми.Визначено території водної поверхні для енергетично-зеленоводневих споруд у Придунайсько-Переддобруджинській зоні (Україна, Молдова, Румунія), нижньому Придніпров’ї, Чорнобильській зоні відчуження (р. Прип’ять), Закарпатті (басейни річок Латориця та Тиса), Азербайджані (басейни річок Кура, Аракс, морська акваторія Кизилагатського морського заповідника) та підраховано їх приблизну площу.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865365","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.36-41
K. M. Starodubets, V. Dubosarskyi, I. Y. Mamyshev
The issues of tectonic structure and oil and gas geological zoning of the Southern oil and gas region of Ukraine are considered, the main differences between the existing schemes of oil and gas geological division are presented, the essence of which lies in different views on the tectonic structure of the region and the taxonomy of its individual elements. The requirements of the current legislation relating to the classification of deposits depending on their condition in the initial reservoir conditions are given and the hydrocarbon deposits of the studied region are described. In the Southern Oil and Gas Region of Ukraine, there are 46 deposits, that is 10.2% of all deposits of Ukraine, of which 10 are oil, 1 is oil and gas, 4 are gas and oil, 7 are gas condensate, and 25 are gas (including 1 underground gas storage). An assessment of the state of reserves and prospective resources of the Southern oil and gas region in relation to all reserves and prospective resources of Ukraine was carried out. Significant discoveries can be associated with the Lower Cretaceous oil and gas complex, amounting to 228,227 million m³ or 69.1% of all prospective hydrocarbon resources of the Southern oil and gas region or 25% of all prospective resources of Ukraine.Summarizing tables of the distribution of reserves and prospective resources of the main hydrocarbon components by depth and stratigraphic division have been compiled. Diagrams of the numerical expression of the distribution of reserves and prospective resources were constructed. The reasons for uneven distribution of reserves and resources of the region depending on depth and stratigraphic division are highlighted.
{"title":"The state of reserves and prospective resources of the Southern oil and gas region of Ukraine","authors":"K. M. Starodubets, V. Dubosarskyi, I. Y. Mamyshev","doi":"10.31996/mru.2023.2.36-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.36-41","url":null,"abstract":"The issues of tectonic structure and oil and gas geological zoning of the Southern oil and gas region of Ukraine are considered, the main differences between the existing schemes of oil and gas geological division are presented, the essence of which lies in different views on the tectonic structure of the region and the taxonomy of its individual elements. The requirements of the current legislation relating to the classification of deposits depending on their condition in the initial reservoir conditions are given and the hydrocarbon deposits of the studied region are described. In the Southern Oil and Gas Region of Ukraine, there are 46 deposits, that is 10.2% of all deposits of Ukraine, of which 10 are oil, 1 is oil and gas, 4 are gas and oil, 7 are gas condensate, and 25 are gas (including 1 underground gas storage). An assessment of the state of reserves and prospective resources of the Southern oil and gas region in relation to all reserves and prospective resources of Ukraine was carried out. Significant discoveries can be associated with the Lower Cretaceous oil and gas complex, amounting to 228,227 million m³ or 69.1% of all prospective hydrocarbon resources of the Southern oil and gas region or 25% of all prospective resources of Ukraine.Summarizing tables of the distribution of reserves and prospective resources of the main hydrocarbon components by depth and stratigraphic division have been compiled. Diagrams of the numerical expression of the distribution of reserves and prospective resources were constructed. The reasons for uneven distribution of reserves and resources of the region depending on depth and stratigraphic division are highlighted.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"11 7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865282","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.17-19
A. Vasylenko
Складне становище економіки зумовлює недостатні обсяги геологорозвідувальних робіт. Темпи відтворення мінерально-сировинної бази не відповідають потребам держави. У зв’язку з існуючими проблемами виникає питання більш широкого залучення приватних інвесторів не лише для видобування корисних копалин, а і для їх довивчення.З метою забезпечення потенційних інвесторів інформацією про існування об’єктів інвестування з визначеними ресурсами та проведеною геолого-економічною оцінкою Державна служба геології та надр України запровадила інвестиційний атлас надрокористувача. Для поповнення інвестиційного атласу об’єктивними даними про ресурсний потенціал необхідно створення інформаційної бази перспективних та прогнозних ресурсів корисних копалин.За останні десятиліття в Україні встановлено та оцінено значні обсяги перспективних ресурсів (категорії Р₁ + Р₂) металічних і неметалічних корисних копалин, сума яких у декілька разів перевищує запаси промислових руд. Вітчизняна система виявлення, оцінки та обліку ресурсів твердих корисних копалин, як і поділ на перспективні та прогнозні, із зростанням в цьому ряду достовірності оцінок та вірогідності переводу їх в запаси, довела свою необхідність і дієвість. Таким чином, на сьогоднішній день до системи моніторингу мінерально-сировинної бази України, крім відомих родовищ і рудопроявів, повинні входити перспективні площі, що потребують подальшого довивчення за рахунок інвестицій. На цих площах вже визначені ресурси та проведена геолого-економічна оцінка (загальна і початкова). На даному етапі вивчення та освоєння надр з використанням ресурсного потенціалу корисних копалин України має стати пріоритетним і постійним.
{"title":"Моніторинг ресурсної бази металічних, неметалічних та твердих горючих корисних копалин","authors":"A. Vasylenko","doi":"10.31996/mru.2023.2.17-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.17-19","url":null,"abstract":"Складне становище економіки зумовлює недостатні обсяги геологорозвідувальних робіт. Темпи відтворення мінерально-сировинної бази не відповідають потребам держави. У зв’язку з існуючими проблемами виникає питання більш широкого залучення приватних інвесторів не лише для видобування корисних копалин, а і для їх довивчення.З метою забезпечення потенційних інвесторів інформацією про існування об’єктів інвестування з визначеними ресурсами та проведеною геолого-економічною оцінкою Державна служба геології та надр України запровадила інвестиційний атлас надрокористувача. Для поповнення інвестиційного атласу об’єктивними даними про ресурсний потенціал необхідно створення інформаційної бази перспективних та прогнозних ресурсів корисних копалин.За останні десятиліття в Україні встановлено та оцінено значні обсяги перспективних ресурсів (категорії Р₁ + Р₂) металічних і неметалічних корисних копалин, сума яких у декілька разів перевищує запаси промислових руд. Вітчизняна система виявлення, оцінки та обліку ресурсів твердих корисних копалин, як і поділ на перспективні та прогнозні, із зростанням в цьому ряду достовірності оцінок та вірогідності переводу їх в запаси, довела свою необхідність і дієвість. Таким чином, на сьогоднішній день до системи моніторингу мінерально-сировинної бази України, крім відомих родовищ і рудопроявів, повинні входити перспективні площі, що потребують подальшого довивчення за рахунок інвестицій. На цих площах вже визначені ресурси та проведена геолого-економічна оцінка (загальна і початкова). На даному етапі вивчення та освоєння надр з використанням ресурсного потенціалу корисних копалин України має стати пріоритетним і постійним.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49003138","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.20-25
Ye. I. Mayboroda, M. M. Kurylo
Визначені головні промислові типи, напрями використання та ступінь забезпеченості запасами карбонатної сировини вітчизняної промисловості, серед яких найбільш дефіцитними є флюсова сировина та сировина для цементної і цукрової галузей промисловості. Доступні запаси не забезпечують достатній термін експлуатації і роботи промислових підприємств більше ніж на 10–15 років. З урахуванням необхідного часу, який становить щонайменше 3–5 років, для розвідки і підготовки родовищ карбонатних порід найбільш ефективним шляхом забезпечення запасами є перегляд об’єктів, які розробляються сьогодні в інших сферах використання (крім металургійної сировини і цукрової промисловості) для виділення частини запасів, які можуть бути придатними для цих дефіцитних напрямів. Проведено аналіз і систематизацію параметрів кондицій для підрахунку запасів різних видів карбонатних порід відповідно до їх промислових типів і вимог геолого-економічної оцінки. Базовими параметрами для підрахунку запасів є відповідність якості напряму використання, глибина підрахунку запасів, мінімальна потужність корисної копалини від 2 м, а також граничний коефіцієнт розкриву в межах 12–13 м3/т, який визначає максимальну глибину розробки відкритим способом.Визначені параметри кондицій якості: масова частка Ca + MgO на рівні 50,5–53,5 %; масова частка MgO – більше ніж 3,5–10 %; масова частка SiO₂ – не більше ніж 1,5–3 %; масова частка сірки – не більше ніж 0,06–0,15 %; масова частка фосфору – не більше ніж 0,01–0,06%; серед показників фізико-механічних властивостей (міцність на стискання) – на менше ніж 30–50 МПа. Такий напрям переоцінки є ефективним шляхом приросту розвіданих запасів карбонатної сировини, який не вимагає так багато часу та інвестицій, як розвідка і підготовка до промислового освоєння нових родовищ.
{"title":"Оцінка якості карбонатної сировини та параметри кондицій для підрахунку запасів вітчизняних родовищ","authors":"Ye. I. Mayboroda, M. M. Kurylo","doi":"10.31996/mru.2023.2.20-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.20-25","url":null,"abstract":"Визначені головні промислові типи, напрями використання та ступінь забезпеченості запасами карбонатної сировини вітчизняної промисловості, серед яких найбільш дефіцитними є флюсова сировина та сировина для цементної і цукрової галузей промисловості. Доступні запаси не забезпечують достатній термін експлуатації і роботи промислових підприємств більше ніж на 10–15 років. З урахуванням необхідного часу, який становить щонайменше 3–5 років, для розвідки і підготовки родовищ карбонатних порід найбільш ефективним шляхом забезпечення запасами є перегляд об’єктів, які розробляються сьогодні в інших сферах використання (крім металургійної сировини і цукрової промисловості) для виділення частини запасів, які можуть бути придатними для цих дефіцитних напрямів. Проведено аналіз і систематизацію параметрів кондицій для підрахунку запасів різних видів карбонатних порід відповідно до їх промислових типів і вимог геолого-економічної оцінки. Базовими параметрами для підрахунку запасів є відповідність якості напряму використання, глибина підрахунку запасів, мінімальна потужність корисної копалини від 2 м, а також граничний коефіцієнт розкриву в межах 12–13 м3/т, який визначає максимальну глибину розробки відкритим способом.Визначені параметри кондицій якості: масова частка Ca + MgO на рівні 50,5–53,5 %; масова частка MgO – більше ніж 3,5–10 %; масова частка SiO₂ – не більше ніж 1,5–3 %; масова частка сірки – не більше ніж 0,06–0,15 %; масова частка фосфору – не більше ніж 0,01–0,06%; серед показників фізико-механічних властивостей (міцність на стискання) – на менше ніж 30–50 МПа. Такий напрям переоцінки є ефективним шляхом приросту розвіданих запасів карбонатної сировини, який не вимагає так багато часу та інвестицій, як розвідка і підготовка до промислового освоєння нових родовищ.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47563661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.12-16
I. Kryl, S. Paiuk, О. О. Riepkin, S. Kuzmenko, V. O. Palamarchuk, K. I. Svidenko
Ukraine has tremendous potential for renewable energy production. With sources such as solar and wind, coupled with a strong industrial sector (primarily in metallurgy and chemical industry), Ukraine is well positioned to play a significant role in large-scale production of green hydrogen. This is particularly relevant today with the global shift towards green hydrogen production.Currently, Ukraine’s hydrogen production stands at approximately 360,000 t/year, which is primarily used for ammonia production. While this only accounts for 0.5% of the total global demand, with technological advancement and investment, Ukraine could significantly increase its hydrogen production capacity.Central European directives, in particular the European Commission’s “Energy System Integration. Hydrogen” and the “Green Hydrogen for a European Green Deal: A 2х40 GW Initiative”, identify Ukraine as a strategic partner in the development of renewable hydrogen. These strategic documents envision the construction of up to 10 GW of electrolysis capacities in Ukraine by 2030, intended for renewable hydrogen production. About 1.8 GW of this capacity is for the domestic market, primarily for the production of green ammonia, a critical commodity for the agro-industrial complex.Implementing these initiatives could significantly reduce Ukraine’s energy dependence on imported fuels and significantly reduce harmful emissions, in line with international efforts towards sustainable development. This transition could play a pivotal role in the decarbonization of Ukraine’s economy and contribute to its national energy security. However, realizing this requires significant advancement in hydrogen production technology and infrastructure.This includes infrastructure for efficient storage and transportation of hydrogen. Furthermore, it requires government policy support, namely investment incentives, research and development subsidies, and assistance in the infrastructure development. Thus, the prospects for the evolution of hydrogen economy in Ukraine are indeed attractive. The production of green ammonia is an important step in this direction. Under favourable conditions, it is possible to produce hydrogen for consumption both domestically and for export to European Union countries.
{"title":"Status and prospects of renewable hydrogen use in Ukraine: impact on industry and decarbonization pathways","authors":"I. Kryl, S. Paiuk, О. О. Riepkin, S. Kuzmenko, V. O. Palamarchuk, K. I. Svidenko","doi":"10.31996/mru.2023.2.12-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.12-16","url":null,"abstract":"Ukraine has tremendous potential for renewable energy production. With sources such as solar and wind, coupled with a strong industrial sector (primarily in metallurgy and chemical industry), Ukraine is well positioned to play a significant role in large-scale production of green hydrogen. This is particularly relevant today with the global shift towards green hydrogen production.Currently, Ukraine’s hydrogen production stands at approximately 360,000 t/year, which is primarily used for ammonia production. While this only accounts for 0.5% of the total global demand, with technological advancement and investment, Ukraine could significantly increase its hydrogen production capacity.Central European directives, in particular the European Commission’s “Energy System Integration. Hydrogen” and the “Green Hydrogen for a European Green Deal: A 2х40 GW Initiative”, identify Ukraine as a strategic partner in the development of renewable hydrogen. These strategic documents envision the construction of up to 10 GW of electrolysis capacities in Ukraine by 2030, intended for renewable hydrogen production. About 1.8 GW of this capacity is for the domestic market, primarily for the production of green ammonia, a critical commodity for the agro-industrial complex.Implementing these initiatives could significantly reduce Ukraine’s energy dependence on imported fuels and significantly reduce harmful emissions, in line with international efforts towards sustainable development. This transition could play a pivotal role in the decarbonization of Ukraine’s economy and contribute to its national energy security. However, realizing this requires significant advancement in hydrogen production technology and infrastructure.This includes infrastructure for efficient storage and transportation of hydrogen. Furthermore, it requires government policy support, namely investment incentives, research and development subsidies, and assistance in the infrastructure development. Thus, the prospects for the evolution of hydrogen economy in Ukraine are indeed attractive. The production of green ammonia is an important step in this direction. Under favourable conditions, it is possible to produce hydrogen for consumption both domestically and for export to European Union countries.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865183","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.23-34
V. V. Ishkov, Ye. S. Kozii, M. A. Kozar
Представлено результати багаторічних геохімічних досліджень вмісту таких металів, як алюміній, ртуть, хром, марганець, залізо, цинк, кобальт, нікель та ванадій, а також загальних концентрацій цих металів і сірки у нафті з 36 родовищ основного нафтогазоносного регіону України – Дніпровсько-Донецької западини.Мета досліджень полягала у розробці класифікації родовищ нафти на прикладі Дніпровсько-Донецької западини на основі геохімічних досліджень вмісту металів та їх кластерного аналізу, яку можна використовувати як найсуворіший критерій їх поділу на дві принципово різні групи – родовища, сформовані переважно нафтами біогенного походження, та родовища, що містять нафту суттєво абіогенної генерації.За результатами кластерного аналізу вперше розроблено природні класифікації цих родовищ за переліченими показниками та за співвідношенням V/Ni, що наведено у статті у вигляді дендрограм. Показано, що за результатами кластерного аналізу, вибіркові середні значення проаналізованих показників значущо відрізняються між окремими родовищами чи групами родовищ в установлених рядах, що можна інтерпретувати в термінології якісної оцінки так: аномально низькі; низькі; нижче середніх; середні; вище середніх; високі; аномально високі. Аналіз результатів досліджень та їхня інтерпретація у генетичному сенсі із порівнянням з трьома різними геохімічними критеріями відношення походження нафти до абіогенних або біогенних джерел нафтогенезу, згідно з існуючими уявленнями, надали можливість встановити, по-перше, родовища, які за кожним із цих уявлень відносяться до сформованих переважно абіогенною речовиною, по-друге, встановити та проаналізувати збіг та відмінності у переліку цих родовищ.Обґрунтовано, що порівняльний аналіз результатів кластеризації розглянутих родовищ за вмістом у нафті таких абіогенних елементів, як алюміній і ртуть, за результатами їх кластеризації за концентраціями ванадію, хрому і кобальту показує, що сукупність родовищ, які відносяться до кластерів з високим і аномально високим вмістом ванадію, хрому і кобальту, відрізняється від переліку родовищ з високими та аномально високими концентраціями алюмінію і ртуті тільки відсутністю Юр’ївського родовища. Таким чином, є сенс брати до уваги як критерій виділення родовищ з нафтою суттєво абіогенного походження, крім концентрацій ванадію, хрому і кобальту, ще й співвідношення Co/Ni та Cr/Ni.
{"title":"Розробка класифікацій родовищ нафти за вмістом металів (на прикладі Дніпровсько-Донецької западини)","authors":"V. V. Ishkov, Ye. S. Kozii, M. A. Kozar","doi":"10.31996/mru.2023.1.23-34","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.23-34","url":null,"abstract":"Представлено результати багаторічних геохімічних досліджень вмісту таких металів, як алюміній, ртуть, хром, марганець, залізо, цинк, кобальт, нікель та ванадій, а також загальних концентрацій цих металів і сірки у нафті з 36 родовищ основного нафтогазоносного регіону України – Дніпровсько-Донецької западини.Мета досліджень полягала у розробці класифікації родовищ нафти на прикладі Дніпровсько-Донецької западини на основі геохімічних досліджень вмісту металів та їх кластерного аналізу, яку можна використовувати як найсуворіший критерій їх поділу на дві принципово різні групи – родовища, сформовані переважно нафтами біогенного походження, та родовища, що містять нафту суттєво абіогенної генерації.За результатами кластерного аналізу вперше розроблено природні класифікації цих родовищ за переліченими показниками та за співвідношенням V/Ni, що наведено у статті у вигляді дендрограм. Показано, що за результатами кластерного аналізу, вибіркові середні значення проаналізованих показників значущо відрізняються між окремими родовищами чи групами родовищ в установлених рядах, що можна інтерпретувати в термінології якісної оцінки так: аномально низькі; низькі; нижче середніх; середні; вище середніх; високі; аномально високі. Аналіз результатів досліджень та їхня інтерпретація у генетичному сенсі із порівнянням з трьома різними геохімічними критеріями відношення походження нафти до абіогенних або біогенних джерел нафтогенезу, згідно з існуючими уявленнями, надали можливість встановити, по-перше, родовища, які за кожним із цих уявлень відносяться до сформованих переважно абіогенною речовиною, по-друге, встановити та проаналізувати збіг та відмінності у переліку цих родовищ.Обґрунтовано, що порівняльний аналіз результатів кластеризації розглянутих родовищ за вмістом у нафті таких абіогенних елементів, як алюміній і ртуть, за результатами їх кластеризації за концентраціями ванадію, хрому і кобальту показує, що сукупність родовищ, які відносяться до кластерів з високим і аномально високим вмістом ванадію, хрому і кобальту, відрізняється від переліку родовищ з високими та аномально високими концентраціями алюмінію і ртуті тільки відсутністю Юр’ївського родовища. Таким чином, є сенс брати до уваги як критерій виділення родовищ з нафтою суттєво абіогенного походження, крім концентрацій ванадію, хрому і кобальту, ще й співвідношення Co/Ni та Cr/Ni.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49205170","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.11-18
H. I. Rudko, V. E. Karly
Україна займає третю позицію у світі за загальними ресурсами марганцю, які становлять близько 6 % світових ресурсів, і є провідною у світі за споживанням та виробництвом марганцевої продукції (феромарганець, силікомарганець, металічний марганець та ін.).Надано інформацію про будову Нікопольського і Великотокмацького марганцевих родовищ України, проаналізовано умови залягання покладів, потужність шарів і запаси марганцевих руд. Незважаючи на те, що Україна посідає третє місце за світовими запасами марганцю, сьогодні склалася ситуація, коли видобування марганцю не ведеться через загальні проблеми мінерально-сировинної бази марганцю, які потребують запровадження більш досконалих технологічних схем видобування, збагачення руд та переробки концентратів. Крім того, додаткові пошуки власних родовищ високорентабельних марганцевих родовищ сприятимуть успішному розвитку всієї мінерально-сировинної бази корисних копалин нашої держави.
{"title":"Геологія марганцевих родовищ світу. Стаття 2. Перспективи розвитку мінерально-сировинної бази марганцевих руд в Україні","authors":"H. I. Rudko, V. E. Karly","doi":"10.31996/mru.2023.1.11-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.11-18","url":null,"abstract":"Україна займає третю позицію у світі за загальними ресурсами марганцю, які становлять близько 6 % світових ресурсів, і є провідною у світі за споживанням та виробництвом марганцевої продукції (феромарганець, силікомарганець, металічний марганець та ін.).Надано інформацію про будову Нікопольського і Великотокмацького марганцевих родовищ України, проаналізовано умови залягання покладів, потужність шарів і запаси марганцевих руд. Незважаючи на те, що Україна посідає третє місце за світовими запасами марганцю, сьогодні склалася ситуація, коли видобування марганцю не ведеться через загальні проблеми мінерально-сировинної бази марганцю, які потребують запровадження більш досконалих технологічних схем видобування, збагачення руд та переробки концентратів. Крім того, додаткові пошуки власних родовищ високорентабельних марганцевих родовищ сприятимуть успішному розвитку всієї мінерально-сировинної бази корисних копалин нашої держави.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864982","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.4-10
I. D. Bahrii, О. О. Riepkin, S. Paiuk, I. Kryl, I. Gafych
The research studied the pressing problem of the fuel and energy strategy of the XXI century. For the first time, there was shown the diversity of the authors approach to theoretical and applied problems of hydrogen energy.General issues of fundamental and applied aspects of hydrogen origin were covered.The study provides the results of scientific developments on hydrogen mapping performed within the framework of scientific and practical exploratory and geo-ecological research on more than 200 hydrocarbon objects both on land (including mining fields) and in marine water areas. Prognostic and search system criteria were substantiated, with hydrogen being used for the first time as a component of the complex of methodical solutions in the search practice.The study emphasizes the decisive role of Ukraine in the competition for primacy in scientific developments. For the first time in world practice, the implementation of global projects for the extraction and production of white hydrogen was substantiated.The technology was tested on numerous hydrocarbon deposits, water resources and mine workings and therefore has all the prospects for the effective application in the search and extraction of hydrogen.At the same time, a database of hydrogen values obtained by performing surface methods using the technology of structural-thermo-atmosphere-geochemical research (STAGD) was created.For the first time, a map of promising oil and gas-bearing objects and industrial concentrations for the production of white hydrogen was developed on the fragment “Structural-tectonic map of the Dnipro-Donetsk basin” on a 1:200,000 scale, 2010.
{"title":"Scientific justification of spatial distribution and mapping of anomalous manifestations of white hydrogen – energy raw material of the XXI century","authors":"I. D. Bahrii, О. О. Riepkin, S. Paiuk, I. Kryl, I. Gafych","doi":"10.31996/mru.2023.1.4-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.4-10","url":null,"abstract":"The research studied the pressing problem of the fuel and energy strategy of the XXI century. For the first time, there was shown the diversity of the authors approach to theoretical and applied problems of hydrogen energy.General issues of fundamental and applied aspects of hydrogen origin were covered.The study provides the results of scientific developments on hydrogen mapping performed within the framework of scientific and practical exploratory and geo-ecological research on more than 200 hydrocarbon objects both on land (including mining fields) and in marine water areas. Prognostic and search system criteria were substantiated, with hydrogen being used for the first time as a component of the complex of methodical solutions in the search practice.The study emphasizes the decisive role of Ukraine in the competition for primacy in scientific developments. For the first time in world practice, the implementation of global projects for the extraction and production of white hydrogen was substantiated.The technology was tested on numerous hydrocarbon deposits, water resources and mine workings and therefore has all the prospects for the effective application in the search and extraction of hydrogen.At the same time, a database of hydrogen values obtained by performing surface methods using the technology of structural-thermo-atmosphere-geochemical research (STAGD) was created.For the first time, a map of promising oil and gas-bearing objects and industrial concentrations for the production of white hydrogen was developed on the fragment “Structural-tectonic map of the Dnipro-Donetsk basin” on a 1:200,000 scale, 2010.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48105156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-04-10DOI: 10.31996/mru.2023.1.35-38
N. G. Lyuta, I. V. Sanina
Проаналізовано чинники формування якісного складу донних відкладів річок України у різних природно-антропогенних умовах. Доведено, що, незважаючи на тривалий антропогенний вплив на поверхневі водойми України, визначальними на більшій частині території є природні чинники. Це підтверджується результатами регіональних досліджень на всій території України. Підтверджено успадкованість вмісту важких металів у донних відкладах від якісного стану ґрунтів водозбірних площ. Розглянуто особливості формування якісного стану донних відкладів в умовах досить типового за антропогенним навантаженням і галузевою структурою промисловості м. Чернігів.
{"title":"Особливості розподілу вмісту важких металів у донних відкладах у різних природно-антропогенних умовах","authors":"N. G. Lyuta, I. V. Sanina","doi":"10.31996/mru.2023.1.35-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.1.35-38","url":null,"abstract":"Проаналізовано чинники формування якісного складу донних відкладів річок України у різних природно-антропогенних умовах. Доведено, що, незважаючи на тривалий антропогенний вплив на поверхневі водойми України, визначальними на більшій частині території є природні чинники. Це підтверджується результатами регіональних досліджень на всій території України. Підтверджено успадкованість вмісту важких металів у донних відкладах від якісного стану ґрунтів водозбірних площ. Розглянуто особливості формування якісного стану донних відкладів в умовах досить типового за антропогенним навантаженням і галузевою структурою промисловості м. Чернігів.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49607707","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：